ЛІДЕРСТВО – ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГА


Кобець В.М., спеціаліст, старший викладач-методист Навчального пункту аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.


Сучасний світ вимагає від нас модернізації і змін відповідно до трендів часу. Викладання за методикою 10-річної давнини вже не працюють. Змінились технології, змінились виклики (війна, економічна криза) і педагогу також потрібно змінювати свій рівень підготовки, щоб самому подолати виклики сучасності, а також допомогти колегам і здобувачам освіти зробити те саме. Одним з найголовніших викликів є збереження якості освітнього процесу, що є результатом ефективної роботи педагога (далі – викладача).

На даний час існує безмежна кількість інструментів, технологій для того, щоб підвищити ефективність викладачів. Однак одна сфера або напрямок, про модернізацію якого згадують в останню чергу – це розвиток особистості викладача. Кожен викладач, майстер чи інструктор виробничого навчання – це особистості, які наділені певним набором характеристик. У разі застосування технологій чи інструментів – це набір знань, умінь та навичок. Коли це стосується особистості – це цінності, звички, лідерські якості.

Справа в тому, що всі присутні сьогодні на конференції, в навчальних аудиторіях, вдома – лідери. Можливо, у вас поки нема офіційного підтвердження цього факту (високої посади, підлеглих), Але суть в тому, що ми всі лідери.

Лідер – це та людина яка впливає на інших. А так як на людей впливає кожен з нас, то ми всі лідери. І на нас лежить відповідальність зробити вибір: бути гарним лідером і нести позитивний вплив, чи навпаки, бути не зовсім гарним лідером. Лідер-викладач може і йому необхідно бути гарним лідером і нести позитивний вплив на тих людей з якими він взаємодіє. Для цього йому необхідно зібрати в собі певний набір знань, умінь та навичок з професії, цінностей, звичок та навичок роботи з людьми (лідерські якості).

Фундаментом для розвинення в собі найкращих якостей є цінності. Цінності можна порівняти із законом. Як тільки його прийняли – всі зобов’язані виконувати його вимоги. У випадку цінностей – цей закон ми приймаємо для себе і самі починаємо відповідно до нього жити. Є цінності особистості, цінності здобувачів освіти, закладу освіти та професії. Даний трикутник зон цінностей завжди має спільні частини. Але якщо в якій не будь частині спільне відсутнє (викладач і заклад освіти чи здобувач освіти і викладач) – то ефективність взаємодії таких частин буде близька до «0». І навпаки, коли спільні зони цінностей великі (всі або майже всі цінності спільні для всіх учасників освітнього процесу) – ефективність буде зростати в геометричній прогресії, максимум буде лише питанням часу.

Так як цінності є фундаментом, вони мають бути перевірені часом і уособлювати все найкраще, квінтесенція мудрості та взаємовідносин між людьми. Для викладачів це є особливо важливо, так як для позитивних покращень нам необхідно використовувати тільки найкраще. Які ж цінності є актуальними для викладача сьогодні:

1. Цілісність. Бути цілісною особистістю значить бути тим, хто не піддається і не змінюється під дією навколишніх факторів. Незалежно від того дощ за вікном чи ні, справна машина чи зламалась, чи в сімї все добре чи вони тільки-но з дружиною сварились, це та сама людина і ви точно знаєте як вона буде себе вести і точно знаєте що від неї очікувати.

2. Чесність. Бути чесним – це вибір, який показує хто ви є. Наскільки ви сміливі та сильні як особистість перед можливими спокусами та викликами, що схиляють до негативного вибору. Чесність, як клей для решти цінностей. Бути чесним – це рішення яке кожен може прийняти, але не кожен буде.

3. Відданість. Нажаль, це термін який з плином часу втратив свою цінність та значущість в суспільстві. Бути відданим собі. Відданість своїй сім’ї. Відданість своїм життєвим цінностям та принципам.

4. Люди – наш найбільший актив. Встановлювати відношення та взаємодіяти з іншими людьми за найвищими стандартами етики та моралі.

Побудувавши надійний фундамент з правильних цінностей ви будете готові до будь-яких викликів, ви точно знатимете як себе вести. А якщо станеться ситуація в якій вам буде важко прийняти правильне рішення, зверніться до своїх цінностей, правильне рішення знаходиться там.

Наступним етапом в будівництві, після фундаменту, є зведення стін, дах і внутрішні роботи. В розвитку особистості це розвинення необхідних звичок.

Звички сучасного викладача

1. Вчитись. Не можна вчити тому, чого ти сам не знаєш, не можна вести туди, куди ти не ідеш. Це звучить як приказка, однак це є наші реалії. Все змінюється навколо з неймовірною швидкістю. І якщо ми не будемо встигати оновлювати свою експертність, наш освітній процес буде неактуальним. Звичка вчитись необхідна нам у вигляді автоматичного рішення. Якщо цього не буде, то відволікаючі фактори швидко внесуть свої корективи і це дуже сильно вплине на нашу ефективність як викладачів. Це буде лише питанням часу.

2. Перевчатись. «Робити одне і теж саме і сподіватись на кращі результати – це ознака божевілля.» А. Ейнштейн. Методи 5-ти або 10-ти річної давнини сьогодні вже не працюють. Свідомість людей, стиль мислення, потреби все змінилось в порівнянні з теперішньою ситуацією. І це потрібно досліджувати, вивчати, і змінюватись. Відмовлятись від старих методів роботи і освоювати нові. І це стосується усіх напрямків: технологій, технік, методик та знань. І головне, не боятись змін. Так як зміни, це єдине, що буде постійним.

3. Бути прикладом. В корпоративному світі та світі бізнесу це дуже актуальне питання. Є метод, який має назву «Лідерський круг», автором є відомий спікер та автор книг на тему лідерства Джон Максвелл. Суть його полягає в способі розвитку лідерів в організаціях, незалежно від того чи це корпоративний світ чи державна служба.

Весь процес складається з 5 етапів:

 

3.1. Я роблю це сам.

На цьому етапі всю роботу ви робите самі. Ви вчитесь і стаєте професіоналом своєї справи.

3.2. Я роблю і ти дивишся.

На другому етапі ми розширюємо зону свого впливу. Ми вже самі вміємо і знаємо як виконувати і беремо з собою інших, щоб вони спостерігали за нами і вчились.

3.3. Ти виконуєш, а я спостерігаю за тобою.

На третьому етапі ми даємо змогу нашим послідовникам самим виконувати поставлені задачі, але ми знаходимось поряд і спостерігаємо за ними. І у разі необхідності зможемо швидко виправити ситуацію.

3.4. Ти виконуєш це сам.

На четвертому етапі послідовники здатні самостійно виконувати поставлені задачі на такому рівні, що за ними не потрібно спостерігати і ми можемо присвятити себе іншим важливим справам.

3.5. Ти робиш і хтось з тобою.

На цьому етапі, послідовники здатні не просто самі виконати на високому рівні поставлені завдання, а також здані показати це іншим. Саме тут починається процес дублікації (відтворення) лідерів, коли справа продовжує розвиватись без участі лідера який її започаткував.

4. Брати на себе відповідальність. Викладачі майбутнього матимуть велику кількість відповідальності (в період війни її більше ніж достатньо). І ключовим в цьому буде ваш вибір: брати її чи ні. Якщо ми розвиваємо це в собі, брати відповідальність за свої рішення, то і відповідальність за ці прийняті рішення не потрібно буде шукати деінде. Для її пошуку достатньо просто подивитись у дзеркало. Викладач зі звичкою «бути відповідальним» забезпечить собі прихильність і довіру всіх з ким він буде взаємодіяти.

5. Платити ціну за успіх. Усім нам хочеться отримати результат якомога швидше і витративши менше ресурсів. І це добре. Так як це розвиває в нас творчий, креативний підхід до пошуку рішень чи інструментів. Однак є одне але! Якщо ми не зрізаємо кути, не нехтуємо цінностями та не порушуємо найвищі стандарти етики та моралі у взаємовідносинах з людьми. Найбільш точно співпадає та пояснює назву принцип «Безирвмиш» - безкоштовний сир тільки в мишоловці. Щоб стати професіоналом – потрібен час, сили, ресурси. Неможливо стати заслуженим вчителем одразу після випуску з університету. Неможливо стати інструктором з підготовки пожежних, щойно ви вступили на службу, потрібен час, сили та ресурси. У всього є своя ціна! Успіх – не є виключенням.

6. Планування. Якщо наш успіх не запланувати, то ми його не досягнемо. В корпоративному світі та бізнес-середовищі це ще називають «майстерністю постановки цілей». Звичка планувати застосовується до всіх сфер життя: цілі в сім’ї, на службі, на роботі, в освітньому процесі. Сім’я – ваші цілі та план їх досягнення погоджується та синхронізується та включає в себе плани та цілі усіх членів сім’ї. Освітній процес – плани та цілі всіх учасників освітнього процесу. В такому випадку досягаючи цілей закладу освіти чи викладача, здобувач освіти досягає своїх персональних цілей. І це породжує синергію. Продуктивність та ефективність такої роботи зростає в рази.

Розвиток лідерських якостей – це завжди актуально. Розвиток науки та техніки, дистанційна робота, застосування штучного інтелекту на виробництві, все це зменшує кількість нашої взаємодії та комунікації між собою. Взаємодіє стає менш тривалою, і як наслідок повинна бути більш ефективною. Розвиваючи в собі лідерські якості викладач зможе швидше та ефективніше встановлювати зв'язок зі здобувачами освіти, якісно використовувати час і отримувати значно кращі результати ніж посередні викладачі.


Лідерство в системі професійної освіти – це ідея, час якої настав. І цей час ЗАРАЗ!!!