| „Ніч. Мертвий пейзаж.”
|
Шмітт дуже вдало використовує метафору, описуючи момент, коли в дитячий душ зайшло декілька німецьких офіцерів, що шукали єврейських дітей. Атмосфера була надзвичайно напруженою. Метафора набуває подвійного ефекту завдяки тому, що подія відбувалася в душі, тобто час вимірювався краплинами води, які капали з душів, а також тим, що час, порівнюється з водою, яка повільно і плинно тече.
| „Тиша стікала великими краплинами.” „Знову запала тиша, зачаївши страх і загрозу.” |
Автор намагається підкреслити злиденність життя дітей, їхню бідноту одежі та в їжі. В даному випадку автор вживає непряму метафору, тобто таку, в якій присутній тільки предмет, який порівнюють, певну дію.
| „Ми їли мало й погано –страви з каштанів, картоплі, супчики, де шматочки ріпи доганяли один одного, на десерт –паруюче молоко. ”
|
Метафора займає провідне місце серед художніх тропів у повісті «Дитя Ноя» Е.-Е. Шмітта. Здебільшого метафора виконує в повісті чуттєву функцію, однак автор вживав її для утворення різних тональностей та ефектів: посилювального, емоційного, ностальгійно-романтичного, комічного та трагічного.
У повiстi автором особливу увагу звернено на особливості сприйняття беззахисною дитиною загрозливої реальностi. Як оповiдач переживає
2
трагедiю розлуки з батьками, самотнiсть, страх, невпевненiсть, сором. У творi митцем особливу увагу придiлено тiлесним проявам психiчного стану персонажiв.
Усвідомлення відчуття дитиною її оточення в повiстi Е.-Е. Шмiтта «Діти Ноя», дозволяє читачу взагалі осягнути шляхи зв’язкiв мiж людиною i світом.
Як приклад, у тексті згадується про те, що Жозеф не може контролювати сечовиділення уночі. І за те, що він не може це контролювати у нього виникає почуття провини. Це є фізіологічним проявом внутрішнього страху. Всеохоплююче почуття страху переповнює Жозефа. Він боїться, що нацисти його викриють, боїться померти, боїться бути євреєм. Проте завдяки отцю Понсу він поборов свій страх, навчився пишатися своїм генетичним спадком і віднайшов рідних батьків. Образ тіла є живим і рухомим проявом всіх емоційних і фізичних переживань дитини.
Дотиково-чуттєве сприйняття є чи не найбiльш давнім. Воно максимально оперативно, за допомогою логічного мислення та органiв чуття, формує уявлення людини про ближнiй простiр.
У пам’ятi Жозефа з граничною точнiстю зринає надзвичайно виразний зоровий образ рiдної матерi. Деталiзований спогад мiстить, в першу чергу, чуттєву iнформацiю.
| «Не питайте мене, якою була моя мама: хiба можна описати сонце? Мама випромiнювала тепло, силу й радiсть».
|
У храмi, куди в недiлю потрапляє герой, завдяки взаємодiї з музикою вибудовується своєрiдний дiалог персонажа з священним.
| «Стiни завiбрували, i це тремтiння стало музикою: заграв орган. Високi ноти лоскотали менi вуха, вiд низьких спиною пробiгали дрижаки. Мелодiя розросталася, глибока й велична. I тут за якусь мить я все збагнув: Бог присутнiй тут. Вiнце повiтря, що коливається, повiтря, що спiває, повiтря, що клубочиться пiд склепiнням, повiтря, що вигинається дугою пiд банею. Вiн є тим повiтрям, що розчиняється у кольорах вiтражiв, повiтрям, що сяяло, повiтрям, що лоскотало, повiтрям, що пахло миром, бджолиним воском i солодким ароматом лiлеї. . . . Я вдихав Бога на повнi груди». |
Лексичний повтор повітря, як аналіз вiдчуттiв персонажа, вiдбиває його переживання нової реальностi, підкреслює образи, коли запах породжує спомини, коли пахло миром, бджолиним воском i солодким ароматом лiлеї , що вибудовують стiйкi асоцiацiї з теплом, лiтом, мирним життям, а вiдтак iз безпекою.
Так, особлива увага приділена моментам із високим психологічним напруженням, межовим ситуаціям, що загрожують життю чи гідному існуванню дітей та підлітків, особливостям поведінки головного героя оповідання, розмірковуванням про життя, смерть, сутність людського існування.
В оповіданні “Діти Ноя” зображується психологія дитини в умовах жорстокого політичного тиску – тиску війни. Дитина знаходиться у межовій ситуації, яка загрожує життю, або гідному існуванню. За цих умов дитина поводить себе як доросла людина, а іноді навіть більш уміло адаптується та справляється з перешкодами, ніж дорослий. Дитяча уява і творчість – це своєрідний прояв інтелекту.
Діти у малій прозі Е.Е. Шмітта розглядаються як рівні дорослим, оскільки за основу виміру у цих творах береться духовність . Головний герой – дитина, що потребуює дорослого наставника, щоб пояснити явища дорослого світу.
Розглядаючи людську істоту, яка несе у собі притаманне тільки їй бажання жити, рости і розвиватися, вона відстоює право на повагу до бажання
4
кожного, навіть найменшої дитини.
Відповідальне ставлення до себе і до оточуючих, закладається лише завдяки мові, відкритим до всякого питання спілкуванням, сенс якого в тому, щоб пояснити кожному новонародженому, що прийшов у цей світ, його устрій, його правила і його закони.
Жозеф, знаходить “духовного” батька отця Понса. Цей союз заради життя, який ще до того ж супроводжувався взаємною дружбою і любов’ю. Саме отець Понс пояснив Жозефу, що таке бути євреєм. Завдяк отцю Понсу Жозеф навчився не соромитись цього і навіть пишатися цим. Отець Понс стане взірцем для Жозефа на все його майбутнє життя.
Образ зірки у повісті стає лейтмотивним і набуває символічної значущості: це і зірка Давида як символ єврейства, і "зірка Жозефа і мами" у нічному небі, яка допомагатиме хлопчикові витримати роки розлуки з родиною, і "зірка провідна" у його подальшому житті, якою є пам'ять про людей, які рятували єврейських дітей під час Голокосту.
Перегукуючись з iсторiєю легендарного Ноя, епопея порятунку малих iудеїв трансформується у метафору: збереження культур, якi перебувають пiд загрозою знищення, та утвердження iдеї, в основi якої любов до Людини.
https://www.academia.edu/36143557/SCIENCE_and_EDUCATION_a_NEW_DIMENSION_PHILOLOGY_Issue_151
https://www.ukrlib.com.ua/answers-zl/printit.php?tid=10627
http://lib.pnu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/15908/1/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA-ELLIC-2022-216
219%20%D0%A4%D0%B5%D0%BD%D1%8E%D0%BA.pdf
https://grenka.ua/378647/deti-noya
https://scholar.google.com.ua/citations?view_op=view_citation&hl=ru&user=7fD7z6sAAAAJ&citation_for_view=7fD7z6sAAAAJ:TFP_iSt0sucC
5
Питання та завдання
1. Що є найпершим способом осягнення свiту людиною?
2. Що сворює потужний читацький емоцiйний ефект пiд час зображення
автором художньої реальностi?
3. Який художній засіб займає провідне місце серед тропів у повісті «Дитя
Ноя»?
4. Чому діти у малій прозі Е.Е. Шмітта розглядаються як рівні дорослим?
5. Завдяки чому закладається відповідальне ставлення до себе і до оточуючих?
6. Що символізує образ зіроки у творі?
7. Яка ідея утверджується у епопеї порятунку малих іудеїв?
8. Заповніть табличку.
-
Що мені було відомо за темою до її опрацювання
Про що за цією темою я хотів би дізнатись додатково
Роботу підготувала
вчитель Стезенко О.В.
6