вноситься народними
депутатами України
П.Фроловим (№ 122),
Д.Монастирським (№ 19)
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської Конвенції)
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 25-26, ст.131 із наступними змінами):
у статті 49:
Доповнити новою частиною сьомою такого змісту:
«7. У разі вчинення злочину, передбаченого статтями 134, 1511-1561, 301–303 цього Кодексу, відносно неповнолітньої особи, обчислення строків, вказаних у частині першій і другій цієї статті, розпочинається з дня, коли така потерпіла особа досягла повноліття або, у разі її смерті, мала б досягти повноліття»;
у частині третій слова «у частинах першій та другій» замінити словами «у частинах першій, другій та сьомій»;
2) у статті 963 пункт 4 частини першої і пункт 2 примітки після цифр «147» доповнити цифрами «152–1561», після цифр «262» доповнити цифрами «301–3012»;
3) частину першу статті 969 після цифр «147» доповнити цифрами «152–1561», після цифр «258–2585» доповнити цифрами «301–3012»;
4) статтю 155 викласти у новій редакції:
«Стаття 155. Вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку
1. Вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням будь-якої частини тіла або предмета, вчинені повнолітньою особою, -
караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені за грошову або іншу винагороду або обіцянку винагороди потерпілій особі чи третій особі, або вчинені близькими родичами або членами сім’ї, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілої особи або піклування про неї, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Примітка. У статтях 155, 156 цього Кодексу під близькими родичами або членами сім’ї слід розуміти осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України».
5) доповнити новою статтею 1561 такого змісту:
«Стаття 1561. Домагання дитини для сексуальних цілей
1. Пропозиція зустрічі, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем або технологій, зроблена повнолітньою особою особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з метою вчинення щодо неї будь-яких дій, передбачених статтями 155, 156 цього Кодексу, або з метою втягнення неповнолітньої особи у виготовлення дитячої порнографії, за умови вчинення істотних дій, спрямованих на те, щоб така зустріч відбулася, -
карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Те саме діяння, вчинене щодо малолітньої особи або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, -
карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк»;
6) частину четверту і п’яту статті 301 виключити;
7) доповнити новою статтею 3011 такого змісту:
«Стаття 3011. Свідоме одержання доступу, придбання, володіння, виготовлення або розповсюдження дитячої порнографії
1. Свідоме одержання доступу, придбання, володіння з метою використання у сексуальних цілях дитячої порнографії -
караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Виготовлення, розповсюдження або збут дитячої порнографії -
караються штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років»;
7) доповнити новою статтею 3012 такого змісту:
«Стаття 3012. Проведення видовищного заходу сексуального характеру за участю неповнолітньої особи
1. Проведення видовищного заходу сексуального характеру, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, за участю неповнолітньої особи, -
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Втягнення неповнолітньої особи до участі у видовищному заході сексуального характеру, що проходить, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, або примушування неповнолітньої особи до участі у такому заході з використанням обману, шантажу, уразливого стану особи, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, –
карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
3. Відвідування видовищного заходу сексуального характеру з метою його перегляду, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, в якому завідомо для відвідувача братиме участь неповнолітня особа,–
карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.
4. Діяння, передбачене частиною третьою цієї статті, вчинене повторно, -
карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Примітка. Під видовищним заходом сексуального характеру слід розуміти публічний показ у будь-якій формі продукції сексуального характеру або сценічні дії, метою яких є втілення сексуальних дій».
2. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88 із наступними змінами):
1) у частині четвертій статті 28 після слів «неповнолітньої особи» доповнити словами «а також у справах щодо вчинення злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітньої особи», далі за текстом;
2) частину восьму статті 214 після цифр після цифр «147» доповнити цифрами «152–1561», після цифр «262» доповнити цифрами «301–3012»;
3) у частині третій статті 224 після першого речення доповнити новим реченням такого змісту:
«У разі, коли вік особи не встановлено, але є підстави вважати, що особа є малолітньою або неповнолітньою, до з’ясування відомостей про вік особи, допит проводиться за правилами, передбаченими для допиту малолітньої або неповнолітньої особи», далі – за текстом.
3. У Законі України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами):
статтю 3 доповнити новою частиною третьою такого змісту:
«У разі якщо вік особи не встановлений і є підстави вважати, що ця особа є дитиною (особа виглядає, поводиться як дитина або заявляє, що є дитиною), їй надається захист, передбачений цим Законом та іншими актами законодавства з питань охорони дитинства, до встановлення її віку».
статтю 10 доповнити новими частинами сьомою–дванадцятою такого змісту:
«Працівники закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку, що контактують з дітьми, повинні бути ознайомлені з інформацією про захист дітей від усіх форм насильства, включаючи домашнє насильство, сексуальну експлуатацію чи сексуальне насильство, найгірших форм дитячої праці або інших форм жорстокого поводження з дитиною.
Адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання, до штатів яких входять особи, які в своїй роботі контактують з дітьми, зобов'язана проводити їх періодичне інформування про захист дітей від усіх форм насильства.
Періодичність інформування і порядок його проведення визначаються спільним актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань сім’ї та дітей, і Міністерства внутрішніх справ України.
Організація проведення інформування здійснюється на підставі планів, які щорічно розробляються та затверджуються обласними державними адміністраціями за погодженням з відповідними підрозділами Національної поліції.
Заходи із запобігання та профілактики насильства включаються до цільових загальнодержавних програм соціального захисту та поліпшення становища дітей.
Забороняється працювати у контакті з дітьми особам, інформацію про яких внесено до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи»;
2) доповнити новою статтею 302 такого змісту:
«Стаття 302. Захист дітей, які постраждали від сексуального насильства чи інших форм жорстокого поводження
Держава здійснює захист дитини від усіх форм фізичного, сексуального, економічного та психологічного насильства, образ, недбалого й жорстокого поводження з нею, залучення до найгірших форм дитячої праці, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють, а також вживає необхідних заходів для забезпечення прав дітей, які стали свідками насильства.
Виявлення дітей, які постраждали від насильства, приймання та розгляд звернень і повідомлень про вчинення насильства стосовно дітей, організація надання таким дітям соціального захисту здійснюються згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань сім’ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, Міністерство внутрішніх справ України спільним актом затверджують порядок виявлення ознак сексуального насильства чи інших форм жорстокого поводження з дитиною, проведення опитування постраждалої дитини із застосуванням дружньої до дитини методики (методика “зеленої кімнати”), а також її медичної, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції.
Організація функціонування, кадрового, методичного і матеріально-технічного забезпечення приміщення, передбаченого для опитування (допиту) дитини здійснюється спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб, що утворюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства».
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
1) у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України на виконання цього Закону;
2) у місячний строк з дня опублікування цього Закону внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення фінансування:
прилаштування і обладнання приміщень для проведення опитування (допиту) дитини відповідно до міжнародних стандартів із застосуванням аудіо- та відеозапису;
збільшення кількості працівників підрозділів Національної поліції у зв’язку з необхідністю забезпечення здійснення превентивних і профілактичних заходів щодо захисту дітей від усіх форм насильства.
Голова Верховної Ради Д.О.Разумков
України