Біржове котирування цін

Тема: Біржове котирування цін

  1. Правила і методика біржового котирування цін.

  2. Формування біржових цін на основі попиту і пропозиції.


  1. Правила і методика біржового котирування цін

Біржове котирування є основним засобом одержання інформації про ціни та кон'юнктуру ринку. Ціни котирування мають довідковий характер і використовуються продавцями і покупцями як орієнтир при визначенні (розрахунку) цін, з якими вони виходять на біржовий ри­нок.

Основна мета котирування біржових цін – визначення для кожної групи товарів типової довідкової ціни, що відображає вартість одиниці товару при типових (середніх) обсягах угод і умов поставок.







Розрізняють котирування цін офіційне та неофіційне (довідкове).






Про­цес визначення офіційної котирувальної ціни передбачає об'єктивну оцін­ку коливань цін протягом біржового дня.






Котирування цін відбувається за трьома складо­вими:

  • цінами продавців (котирувальна ціна пропозиції);

  • цінами покупців (котирувальна ціна попиту);

  • найбільш типовою ціною на біржі в конкретний період часу
    на конкретний вид (групу) товарів (котирувальна ціна біржі). 

Довідкове котирування може проводитися за підсумками кількох біржових торгів.

Дані котирування не можуть бути оскаржені членом біржі та змінені за рішенням Біржового комітету.

Види котирувальних цін:

  • мінімальна і максимальна ціни певного біржового періоду, які відображають граничні їх коливання за угодами на певний вид товару;

  • ціна першої та останньої угоди біржового періоду або тільки останньої, яка характеризує пізнішу ринкову кон'юнктуру певного біржового періоду;

  • ціни першої, остан­ньої угоди та серед­нього рівня, що фіксують перелом у напрямі їх руху;

  • комбінована котирувальна ціна, що ґрунтується на поєднанні максимальної і мінімальної цін угод з цінами початку та кінця біржового періоду;

  • типова або довідкова ціна, розрахована на основі порівняння максимальної та мінімальної ціни.

 Дані офіційного котирування оголошують на біржі у встановлений день після проведення торгів. Рішенням Котирувальної комісії біржа має право встановлювати граничні рівні коливання цін на товари, що офіцій­но котируються на біржі, відхилення від яких дає підставу дня припинен­ня торгу за даним видом товару.

Котирування цін здійснюється двома способами:

  • реєстрація фактичних цін (такий спосіб найбільш прийнятний для сформованого стійкого ринку того чи іншого товару, якому притаманна стійка тенденція у формуванні цін, а самі ціни відповідають співвідношенню попиту і пропозиції);

  • розрахунок типової (довідкової) ціни (такий спосіб котирування цін придатний в умовах нестабільного ринку, тобто при неста­лому співвідношенні попиту і пропозиції і значному коливанні цін на продукцію.

В умовах формування ринкових відносин, коли ринок продукції нестабільний і характеризується значними коливаннями попиту і пропозиції, сезонними коливаннями тощо, при котируванні цін найбільш прийнятним є розрахунок довідкової ціни угод.

Методика визначення довідкової ціни залежить від кількості укладе­них угод на даній біржовій сесії за певним видом товару.

У цьому зв'язку практика котирування цін передбачає методи розрахунку довідкової ціни, відображені в таблиці 1.

Котирування цін здійснюється на основі інформації, яка є в заявках на укладання угоди та укладених контрактах.

Котирування здійснюється на весь асортимент товарів, що продається на товарній біржі. У випадку, коли товарна біржа значно розширює асор­тимент товарів, якими торгує, у складі Котирувальної комісії створюють потоварні секції для котирування цін.








Таблиця 1

Характеристика методик визначення довідкової ціни


Кількість укладених угод на біржовій сесії за видом товару


Методика визначення довідкової ціни

Велика кількість укладених угод

Розраховується проста або зважена середньо­арифметична ціна від рівня усіх цін угод, укла­дених щодо даного товару. Визначена у такий спосіб ціна є найбільш точною

Невелика кількість укладених угод

Розраховується на основі обов'язкового враху­вання окремих мінімальних і максимальних значень цін угод. При цьому методика передба­чає врахування таких параметрів:

  • обсяги товару, на які укладаються угоди;

  • кількість контрагентів, які беруть участь в укладанні цих угод;

  • співвідношення попиту і пропозиції;

  • умови взаєморозрахунків;

  • базис поставки;

  • кількість контрагентів;

  • обов'язкове виведення з розрахунків не­типових угод.


Функції котирувальної комісії:

  • формування біржового бюлетеня цін на товари, що ко­тируються – матеріалом для складання бюлетеня є угоди даного біржового дня (як біржові, так і позабіржові);

  • спостереження за своєчасним наданням брокерами, членами і відвідувачами біржі інформації про укла­дені з їх участю угоди;

  • встановлення списків товарів, які котируються (бази біржового бюлетеня);

  • надання інформаційно-довідковому відділу інформації про ціни і кон'юнктуру товарів, щодо яких не здійсню­валося котирування;

  • надання Біржовому комітету пропозицій про зміни та доповнення до методики котирування, форми бюлетеня;

  • встановлення спільно з Арбітражною комісією цін у випадках виникнення спірних питань.

Інформація про котирування цін розміщується у бюлетені товарної біржі. Кожний наступний біржовий бюлетень включає результати котиру­вань, проведені на основі масиву інформації, сформованого від моменту виходу попереднього номера.

Біржовий бюлетень містить обов'язкову періодичну інформацію, а саме:

  • типові умови реалізації (обсяги купівлі-продажу товарів, базис поставки, умови розрахунку);

  • ціну продавця – визначається як така, що вказана учасником
    біржових торгів у заявці на продаж, а також названа ним під
    час торгів з метою стимулювання продажу (визначається верх­ня і нижня межа на переважаючий рівень ціни;

  • ціну покупця – визначається як така, що вказана учасником біржових торгів у заявці про купівлю, а також: така, що нази­вається ним безпосередньо під час торгів;

  • ціну біржової угоди, яка є останньою з тих, які названі покупцем чи продавцем під час біржових торгів на конкретну позицію това­ру, що зафіксована біржовим маклером (визначаються верхні та нижні граничні рівні цін укладених угод для кожної групи товарів);

  • типову (довідкову) ціну – ціна переважаючої реалізації даної групи товарів.




























З розвитком ринкових відносин, що обумовить стабілізацію у форму­ванні цін, з'явиться можливість уніфікувати всі умови при укладанні угод і максимально наблизити ціни угод до рівноважних ринкових цін. За таких умов не буде потреби в розрахунку типової ціни, котирування фіксуватиме фактичні ціни укладених угод.

Технологія здійснення процесу котирування цін є складною і вимагає як значної аналітичної роботи, так і застосування спеціальних методів.


  1. Формування біржових цін на основі попиту і пропозиції

Формування цін на товарному біржовому ринку, як і в умовах вільно­го ринку взагалі, відбувається під впливом співвідношення попиту і про­позиції. Товарні біржі вважаються барометром цін, чутливо реагують на всі чинники і події у світогосподарській системі, що певним чином впливає на попит і пропозицію.

Важливим є те, що роль товарної біржі залишається домінуючою з позицій формування цін на основі співвідношення попиту і пропо­зиції, оскільки є індикатором як біржового ринку, так і позабіржового.

Розглядаючи ціну як індикатор товарного ринку, вирішальна роль належить ціновій інформації. Для цього на провідних біржах запро­ваджують спеціальні комп'ютеризовані програми системи цін. Найбільш досконалою і потужною є система MPRIS на Чиказькій то­варній біржі.

За умов нормальної ринкової кон'юнктури під час біржового дня в інформаційну комп'ютерну систему товарної біржі надходять дані про результати і рівень цін за кількома угодами.






Продукція знаходиться на складах біржі або у визначених приміщеннях, а також може бути доставлена або вироб­лена.

Загальні обсяги пропозиції продукції на товарній біржі, формуються за рахунок таких складових:

  • залишок або товарний запас;

  • обсяги виробництва даного товару, які є основою угод з відстроченою поставкою (форвард);

  • обсяги імпортних поставок.

У разі зростання біржової ціни пропозиція має схильність до максимального збільшення і характерною є зворотна тенденція у випадку зниження ціни. Отже, між рівнем ціни і обсягом пропозиції існує пряма функціональна залежність.

У ринкових умовах існує аксіома щодо функціональної залежності пропозиції від рівня ціни, коли вищому рівню ціни відповідає більший обсяг пропозиції на біржі.

Обсяги пропозиції і попиту на товарних біржових ринках характеризуються рухливістю, яка залежить від системи чинників і, перш за все таких, що формують кон'юнктуру ринку даного товару чи групи товарів.

Графічно така функціональна залежність зображається кривою пропозиції. 





Як існує за певних умов функція пропозиції від ціни, так існує і функ­ція попиту від ціни, що виявляється у прагненні придбати максимальні обсяги товару при низькому рівні цін та за можливістю обмежити купів­лю при високих цінах.

Графічно функція попиту від ціни зображається як крива попиту. 

Однак у практиці біржової торгівлі існують класичні випадки (причи­ни), коли функція пропозиції від ціни не працює і це є нормальним яви­щем. Так, існує певний асортимент біржових товарів, які є основним невзаємозамінним елементом процесу виробництва або додатковим у тех­нологічному процесі. У такому випадку товар купують за будь-якою ціною.

Таблиця 2

Чинники регулювання функції пропозиції залежно від ціни


Вимоги до рівня

Характеристика їх прояву

Рівень ціни пропозиції товару не може встановлюватися чи знижуватися у процесі торгів нижче рівня витрат на його виробництво

За нормальних умов функціонування товар­ного біржового ринку ціна пропозиції повин­на відшкодовувати виробничі витрати та га­рантувати середню норму прибутку. Мінімальний граничний рівень ціни товару -це рівень затрат на його виробництво. Ціна пропозиції повинна сприяти створенню конку­ренції на ринку та скороченню нерентабельно­го виробництва

Пряма залежність об­сягів пропозиції від рівня ціни діє в певних межах

Рух ціни на товар на біржовому ринку відбу­вається до певного рівня, тобто у чітких ме­жах. Ціна може зростати до тієї максимальної для неї точки, від якої попит на даний товар починає знижуватися. При зменшенні попиту знижується і ціна пропозиції. Отже, для кож­ної ціни пропозиції є максимальна границя, тобто рівень, у межах якого діє функція про­позиції від ціни

Ціна пропозиції зале­жить від зміни рівнів цін на однотипні, взає­мозамінні товари

Як правило, це залежність між цінами на си­ровину і готовий продукт з неї. Так, від зміни цін на насіння соняшнику залежить ціна на олію соняшникову і навпаки

Ціни пропозиції залежать від наповненості біржового ринку даним товаром

При порушенні нормальної конкуренції на ринку, що проявляється в дії як досконалої, так і недосконалої конкуренції, ціни не впли­вають на рівень пропозиції

Ціни пропозиції залежать від інфляційних процесів

За таких умов продавець, формуючи свою ціну пропозиції, крім рівня витрат виробницт­ва та норми прибутку обов'язково враховує темпи інфляції


Таблиця3

Чинники регулювання функції попиту залежно від ціни


Вимоги до рівня

Характеристика їх прояву

Обсяги попиту на одні біржові товари залежать від рівня цін на інші

Прояв такої залежності, як правило, непередба­чений для біржового ринку, оскільки важко прогнозувати дію покупця при рухливості цін з усього асортименту товару, що торгується на біржі і впливає на рівень ціни його товару

Рівень ціни залежить від кількості покупців на біржі

Недосконала конкуренція, яка допускає на ри­нок у ролі покупців монополістів, зумовлює си­туацію, при якій зниження біржових цін не завжди обумовлює збільшення обсягів попиту

Обсяги попиту на окремий асортимент споживчих товарів перебувають у прямій залежності від реальних прибутків покупів

На біржовому товарному ринку відсутня пряма залежність, коли вищому доходу покупців відповідає і вищий обсяг попиту). Для біржі ха­рактерна своя залежність між рівнем доходу і обсягом попиту, причому специфічна для кожної групи товарного асортименту. Ці тенденції опи­сані в загальній теорії ринку, вони характерні і для товарної біржі (криві попиту Торнквіста)


Співвідношення пропозиції і попиту формують рівноважну ціну, яка забезпечує його оптимальний рівень.

Досвід свідчить, що у процесі біржової діяльності завжди важливим є питання про напрями руху цін на товари, які продаються на товарній біржі в короткостроковому (від дня до 2-х місяців), середньостроковому (від 3-6 місяців до року) та довгостроковому (понад 1-2 роки) періодах.

На товарних біржах в умовах сформованих ринкових відносин аналіз і прогноз цін здійснюються за допомогою фундаментального і технічного методів. Мета їх використання одна – визначити напрям руху цін на то­варному біржовому ринку, а методи реалізації – різні.

Так, фундаментальний метод ґрунтується на вивченні умов, відпо­відно до яких функціонує ринок, а технічний – на визначенні його ефективності.

Фундаментальний метод прогнозування базується на традиційному економічному аналізі. Такий аналіз передбачає вивчення дії, тобто впливу системи різноспрямованих економіко-політичних, так званих фундамен­тальних чинників, сукупність яких впливає на рівень ціни товару, що є в обігу на даному біржовому ринку.

Найбільш авторитетними з усієї сукупності фундаментальних чинників на прогнозний рівень цін на товарному ринку є тенденції тих із них, що безпосередньо впливають на рівень співвідношення попиту і пропозиції. При цьому враховуються специфічні особливості окремих товарних ринків. На їх основі визначається можливий рівень ціни на певну перс­пективу. Якщо мова йде про певний вид сільськогосподарської про­дукції, обов'язково враховують вплив таких показників:

  • виробничих (обсяги перехідних запасів товарів; рівень виробництва; рівень споживання; урожайність; погодні умови; стан загальногосподарської кон'юнктури; рівень конкурентоспроможності);

  • фінансових (стан грошово-кредитної системи; попит на кредит; зростання грошової маси; рівень інфляції);

  • політико-економічних (рівень державного регулювання і можливі зміни; зовнішньоторговельна діяльність).

Досвід свідчить, що фундаментальний метод прогнозування біржових цін ефективний тільки для середньо- і довгострокового періодів.

Технічний, або механічний, метод використовується для аналізу і про­гнозу виключно на біржовому ринку і вважається найбільш ефективним методом у плані достовірності і точності розрахунку цінового прогнозу. Зумовлено це, перш за все, тим, що для короткострокового періоду най­простіше закладати в розрахунки інформацію, яка має мінімальний рівень помилок та неточностей. Для продовольчої це ще й найбільш ре­альна можливість використати достовірні природно-кліматичні прогнози.


Питання для самоконтролю:

  1. Що розуміють під біржовим котируванням цін?

  2. Які завдання біржового котирування цін?

  3. Які показники впливають на співвідношення ціни, попиту і пропозиції?

  4. Що означає показник «коефіцієнт кон'юнктури ринку»?


Література:

  1. Дудяк Р.П., Бугіль С.Я. Організація біржової діяльності: теорія і практика: Навчальний посібник. – Львів: Новий світ-2000, Магнолія плюс, - 2003, с. 127 – 138.

‹
›