Біржові угоди, їх зміст і види
Тема: Біржові угоди, їх зміст і види
Зміст біржових угод та їх види.
Оформлення, реєстрація біржових угод та гарантії їх виконання.
Зміст біржових угод та їх види
Укладання біржових угод є основним змістом біржових операцій. Укладаючи угоди на біржі необхідно врахувати наступні її сторони:
організаційну, яка вказує на порядок дій і перераховує документи, які необхідні для укладання угоди;
економічну, яка вказує на ціль угоди, її ефективність та ризик, які необхідно врахувати при укладанні угоди;
правову, яка встановлює права і обов'язки сторін угоди і їхню матеріальну відповідальність;
етичну, що відображає суспільне ставлення до угоди, рівень довіри до угоди з біржовим товаром і бажання конкретно взятого (індивідуального)інвестора вкласти свої кошти у нього.
Біржову операцію варто розглядати як сукупність дій та процедур з підготовки, оформлення та реєстрації біржової угоди.
Біржові операції можуть здійснювати лише члени біржі або брокери-громадяни, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту для виконання доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій. Результатом біржової операції є зареєстрована біржею угода.
Угода вважається укладеною, якщо вона відповідає таким умовам:
якщо її предметом є купівля-продаж, поставка та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;
якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за досягненням згоди сторін дня;
якщо її учасниками є члени біржі.
Зміст біржової угоди, за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання, не підлягає розголошенню.
Угода набуває чинності з моменту її реєстрації на біржі.
Біржа є гарантом виконання зареєстрованих на ній угод.
На міжнародних товарних біржах укладають угоди на реальний товар, ф’ючерсні (термінові) угоди, угоди зі страхування (хеджування) та опціонні контракти.
Таблиця 1
Характеристика біржових угод
Вид угоди | Різновид угоди | Сутність і мета угоди |
Угоди на реальний товар | Угоди з негайною поставкою наявного товару (спот, кеш) | Угода передбачає негайне (від 1 до 30 днів) взаємопередання прав і обов’язків щодо реального товару. Її метою є купівля-продаж товару, який перебуває на складі біржі й переходить від продавця до покупця згідно з умовами контракту |
Угоди з відстроченою поставкою за умови форвард | Угода передбачає зобов’язання продавця здійснити поставку в строки, визначені в угоді, а покупця – прийняти товар і здійснити оплату за цінами контракту. Продавець має можливість отримати передоплату при укладенні контракту | |
Ф’ючерсні (термінові) угоди | Угода не передбачає зобов’язань сторін щодо поставки або приймання реального товару у строк, зазначений у контракті, а тільки купівлю-продаж права на цей товар. Результатом угоди є можливість виплати або отримання різниці між ціною контракту на день його укладання та ціною на час виконання | |
Опціонні контракти | Контракти передбачають торгівлю не реальним товаром чи ф’ючерсним контрактом, а тільки правом на володіння ним за певну ціну-премію. Придбавши опціон, покупець дістає право з часом купити товар за ціною, встановленою на момент придбання опціону | |
Операції з хеджування | Угода передбачає страхування від можливих втрат у разі зміни цін при укладанні угод на реальний товар |
На товарних біржах України укладають угоди з реальним товаром із негайною поставкою (на умові спот) і з поставкою в зазначені терміни в майбутньому (за умови форвард).
Згідно із чинним законодавством, на товарних біржах укладаються угоди з реальним товаром, тобто наявним у товаровиробника (власника товару), який зберігається на визначеному складі або може бути вироблений чи вирощений за певний період часу.
При укладанні угод з реальним товаром продавець зобов'язаний мати товар у наявності і представити його до поставки у відповідний термін, передбачений у біржовому контракті. Такі угоди поділяються на кеш-угоду (або спот) і на форвард-угоду.
За даного виду угоди термін поставки товару зі складу покупцю визначається біржовими правилами від1до 15 днів.
Підставою для оплати за контрактом є акт прийняття-здавання зазначеного у контракті товару за кількістю та якістю, підписаний продавцем і п купцем, або письмова згода покупця на передоплату. При цьому важливим є розподіл витрат на зберігання, страхування та постачання товару до моменту продажу відносять на рахунок продавця, а після продажу – на рахунок покупця.
Другим різновидом угод з реальним товаром є форвардні угоди. Метою укладання таких угод є можливість для товаровиробника одержати передоплату для використання її для виробництва продукції.
Суть форвардної угоди полягає в істотній різниці у часі між укладанням угоди та її виконанням (поставкою товару). Об'єктом таких угод може бути як товар, що уже є в наявності, так і той, що буде вироблений до певної дати, передбаченої договором.
Метою укладання таких угод є можливість для товаровиробника одержати передплату та використати її для виробництва продукції.
Різновидністю форвардних біржових угод, що покликані знизити рівень ризику контрагентів біржової торгівлі є угода з заставою та угода з премією.
Угоди з заставою захищають інтереси як продавця, так і покупця. Тому поділяються на такі види:
угода з заставою на купівлю;
угода з заставою на продаж.
Розрізняють такі види угод з премією:
прості угоди з премією (угоди з умовним продажем; угоди з умовною купівлею);
подвійні угоди з премією;
складні угоди з премією;
кратні угоди з премією (угоди на вибір покупця; угоди на вибір продавця);
бартерні угоди (угоди з умовою; угоди з кредитом).
Умовою бартерної угоди є еквівалентність товарообміну за світовими або договірними цінами.
Залежно від специфіки укладання та реалізації біржової угоди,бартерні угоди поділяються на угоди з умовою та угоди з кредитом.
Одержаний товар за такою угодою найчастіше дефіцитний, брокер самостійно продає його на біржі і повертає кредит.
Отже, угоди з кредитом дають змогу здійснювати бартерні операціїна законній підстав.
Оформлення, реєстрація біржових угод та гарантії їх виконання
Реєстрація та оформлення всіх видів біржових угод здійснюється у спеціально відведеному відділі біржі як під час торгів, так і протягом кількох годин після їх закінчення.
При укладанні угоди сторони підписують договір поставки. Брокер-продавець представляє гарантію поставки товару, а брокер-покупець – гарантію оплати за товар. Гарантійний внесок не може бути нижчим 0,5% суми заявки, помноженого на кількість місяців до виконання контракту (якщо це форвардний контракт).
При оформленні і реєстрації договорів купівлі-продажу або договорів поставки брокери підписують три копії документів: дві видаються сторонам угоди і один примірник залишається на біржі. Біржовий реєстратор присвоює цьому документу реєстраційний номер і проставляє на всіх екземплярах печатку відділу реєстрації угод. Договір поставки може також бути оформлений поза біржею, але він повинен бути обов'язково зареєстрований у реєстраційному відділі в термін, передбачений Правилами біржової торгівлі (3 дні).
Укладання форвардної угоди передбачає виконання брокерами зобов'язання щодо визначення неустойки за не поставку чи недопоставку товару у розмірі певного відсотка від суми угоди. Брокер також може провести операції страхування своїх угод, у тому числі з перерахуванням страхових премій.
Угода оформлена і зареєстрована у книзі (картотеці) має юридичну силу і може бути розірвана у встановленому порядку.
Порядок розірвання угод на кожній біржі визначається згідно з її правилами, при цьому угода не може бути розірвана лише однією зі сторін. Якщо брокер відмовляється від виконання своїх зобов'язань, тоді зацікавлена сторона протягом певного терміну подає заяву на розірвання угоди і визнання її недійсною у комісію з розгляду спорів. Ця заява розглядається комісією у певний термін.
Визнання угоди недійсною здійснюється на базі існуючого законодавства і правил ведення торгів на біржі. Якщо одна зі сторін не погоджується із рішенням комісії, вона має право звертатися у суд або арбітражний суд.
Якщо виникають суперечки з питань технічного характеру, вони вирішуються через біржовий арбітраж, який для цього формує арбітражну колегію (третейський суд).
Члени біржі не можуть уникнути вирішення суперечки і зобов'язані виконувати рішення біржового арбітражу. При накладанні штрафу на винуватця біржа виплачує цю суму потерпілій стороні.
Якщо учасник біржового зібрання порушує правила біржової торгівлі, то представник біржового комітету має право застосувати наступні санкції:
накласти штраф у розмірі, який встановлений біржею;
просити винного залишити біржове зібрання, наприклад, за розголошення неправдивих чуток (якщо неправдиві чутки є систематичними, тоді винного можуть позбавити брокерського місця);
заборонити на певний час або назавжди проводити біржові операції на даній біржі;
позбавити права на продаж конкретної продукції на даному біржовому зібранні;
затримати повернення внесеної застави;
накласти арешт на товари, які зберігаються у приміщеннях, що належать біржі.
Штраф може бути накладений на розголошування інформації, що є комерційною таємницею, за нез'явлення брокера на торги (при цьому і товар знімається з торгів), за відмову або уникнення від оформлення договору купівлі-продажу. Якщо винні не сплатять штраф протягом встановленого біржею терміну, то біржа має право списати його у безакцентному порядку або продати брокерське місце через аукціон і виплатити винуватцю суму, що залишиться після сплати штрафу.
Одним із найважливіших інструментів економічної системи ринку є товарний арбітраж, у який входять:
угода з метою отримання прибутку від різниці у цінах на один і той самий товар на двох або більше ринках (різниця у цінах може виникнути у зв'язку з коливаннями попиту і пропозиції на окремих ринках, державним втручанням, під впливом валютних чинників і т. п.);
операції на одному і тому ж ринку, що здійснюються з метою отримання прибутку, в результаті будь-якої різниці у котируванні ціп на товар з різними термінами поставки «арбітраж у часі».
Ціни на біржові товари з поставкою у різні строки знаходяться на різних рівнях під впливом як вартісних чинників (витрати та зберігання), так і співвідношення попиту і пропозиції та перспектив розвитку виробництва і споживання. Як правило, за умов збалансованого попиту і пропозиції і сприятливих перспектив, співвідношення цін на товар з різними строками поставки характеризується як контанго, а за нестачі наявного товару – беквардейшн.
Постійні зміни оцінок поточного і перспективного співвідношення цін на товари з різними строками поставки і створюють основу для "арбітражу у часі''. Наприклад, 1 січня товар з поставкою у лютому продається за 1000 грн. за 1 т, а з поставкою у квітні – за 1050 грн. за 1 т. У зв'язку із сезонною активізацією попиту і зниженням виробництва 26 січня ціна на товар з поставкою в лютому зростає до1100 грн. за 1 т, а в квітні – до 1120 грн. При проведенні «арбітражу у часі» 1 січня можуть бути куплені 10 контрактів на товар з поставкою в лютому і продажі 10 контрактів з поставкою у квітні. 26 січня 10 раніше куплених контрактів з поставкою в лютому продаються, а 10 раніше проданих контрактів з поставкою у квітні викупляються. Прибуток з такої операції складає 30 грн. за 1 т.
Більш складним є використання географічної різниці в цінах на продукцію. Купуючи дешеву продукцію в одному регіоні з метою її продажу за більш високими цінами в другому регіоні, необхідно пам'ятати про затрати на транспортування, зберігання, втрати в дорозі, зниження якості частини продукції.
Існує також проблема пов'язання цін на один і той самий продукт в різні періоди року. Всім відомо, що жива худоба восени продається за більш низькою ціною, ніж в інші періоди року. Кукурудза в період зібрання і зразу після нього буде вартувати дешевше, ніж через кілька місяців, оскільки на ціні вже позначаються затрати на зберігання. Ще більш очевидною є дана істина для сезонної продукції, яка швидко псується і потребує спеціальних приміщень і великих затрат на зберігання.
Аналізуючи динаміку змін ціни по днях і місяцях за певний період, трейдер, який спеціалізується на часовій різниці у цінах і називається спредером, встановлює, що ціни на даний вид товару в різні періоди взаємозалежні.
Взаємозалежність цін існує не лише стосовно виду товару в різні періоди часу, а також і між різними, якимось чином пов'язаними між собою товарами. Наприклад, коли один біржовий товар виробляється з іншого або з використанням іншого (соєва олія і соєвий шрот-з сої-бобів, зерно використовується як головний вид сировини для виробництва свинини і т. п.). Тут зміни цін на сировину обов'язково позначаються на цінах на готову продукцію, і навпаки.
Отже, існує стійка закономірність зв'язку між цінами на сировину і готовий продукт. Спредер може її виявити і використати на торгах, купуючи сировину і продаючи готову продукцію, і навпаки.
Менш очевидними, проте зрозумілими є випадки взаємопов'язаної зміни цін на два або більше продуктів під впливом однієї і тієї ж причини. Наприклад, сильна засуха одночасно змінить урожайність всіх зернових культур, але не в однаковій мірі.
Знаючи закономірності змін урожайності зернових культур в посушливі роки, спредер зможе використовувати їх, купуючи одні види продукції і продаючи інші. Взаємозалежність цін на товари може проявлятися і у випадку, коли вони є конкуренто здатними на споживчому ринку. Наприклад, підвищення цін на свинину призведе до зростання цін на яловичину.
Тому, виявивши кількісні співвідношення між цінами на ці два види товарів, спредер постійно слідкує за його збереженням, і якщо він спостерігає відношення, то купує контракт на один із них, продає на другий і виграє, коли різниця досягає нормального рівня. Подібні операції називають арбітражними угодами.
Розрізняють арбітражні операції у часі і просторі. Перші укладаються на одному ринку і отримують вигоду від сприятливих змін ціни в майбутніх періодах; другі укладаються одночасно на різних ринках і отримують прибуток від реалізації рівня цін на один і топ же товар на цих ринках. Наведені вище приклади відносно прості, зрозуміліші і доступні кожному. Проте рух ринкових цін - явище досить складне, і для його аналізу окремі торговці, особливо крупні фірми, використовують досить складні методи.
Тих, хто використовує методи графічного аналізу, зазвичай називають чартистами. Завдання класичного графічного аналізу цін - виявити за допомогою графіка, або чарта (chart), зміни цін, визначити моменти змін тенденцій.
Питання для самоконтролю:
Що таке біржова угода?
Які ви знаєте види біржових угод?
Що таке економічна сторона біржової угоди?
Що характерно для організаційної частини біржової угоди?
Що таке арбітражні операції і які є їх види?
Література:
Дудяк Р.П., Бугіль С.Я. Організація біржової діяльності: теорія і практика: Навчальний посібник. – Львів: Новий світ-2000, Магнолія плюс, - 2003, с. 113 – 122.