Тема: Організація обслуговування сільськогосподарських підприємств

1. Завдання і системи організації обслуговування сільськогоспо­дарських підприємств.

2. Організація агросервісу в системі АПК. Орга­нізація матеріально-технічного забезпечення.

3. Організація транспортного обслуговування сільськогоспо­дарських підпри­ємств.

4. Ветеринарне обслуговування сільськогоспо­дарських підприємств.

1. Завдання і системи організації обслуговування сільськогоспо­дарських підприємств

Реформування економічних відносин в АПК закономірно призвело до певного зміщення спільних економічних і соціальних інтересів учасників інтеграційного процесу. Тому досить важливо на даному етапі економічних перетворень уникнути диспаритету і диспропорцій у стосунках між сільським господарством та агросервісними структурами, які надають послуги практично за всіма можливими в цих умовах напрямами.

Система матеріально-технічного забезпечення сільського господарства в умовах ринкових перетворень повинна бути гнучкою і максимально зорієнтованою безпосередньо на споживача. За сучасних умов система матеріально-технічного забезпечення може будуватися за кількома схемами, незалежно від вибору якої досить важливо реалізувати й відповідні взаємовигідні відносини.

Основними постачальниками техніки були державні відкриті акціонерні товариства: «Украгротех» (Українське державне підприємство з матеріально-технічного забезпечення), «Украгротехсервіс» (Український державний концерн з матеріально-технічного і сервісного забезпечення АПК), «Украгротранс» (Український державний конструкторський технологічний інститут транспорту). Після того, як 100% акцій цих структур було передано до статутного фонду новоствореної національної акціонерної компанії «Украгролізинг», однією з головних функцій якої стало постачання вітчизняної техніки аграрним підприємствам на умовах фінансового лізингу.

2. Організація агросервісу в системі АПК. Орга­нізація матеріально-технічного забезпечення

За своїм впливом на виробничий процес у складі виробничої інфраструктури виділяється окрема ланка, яка безпосередньо обслуговує сільське господарство, – агросервіс.

Матеріально-технічне постачання і сервіс раніше належали формуванням «Украгротехсервіс», «Украгротехпостач», «Украгрохім».

У 1996 р. діяли агросервісні формування на рівні країни з низовими ланками в областях і районах: «Украгротехсервіс» – державний концерн з машинно-технічного і сервісного забезпечення АПК, «Украгропромтранс» – державне виробничо-транспортне об’єднання, «Укргрунтозахист» – асоціація з підвищення родючості ґрунтів та захисту рослин, «Украгропроммаш» – виробниче об’єднання машинобудівних і ремонтних підприємств.

У 1998 р. створена «Украгротехіндустрія», яка об’єднує недержавні машинно-технологічні станції та вітчизняних виробників техніки. Усі зазначені агросервісні структури здійснюють широку номенклатуру виробничих послуг для сільського господарства: матеріально-технічне забезпечення (техніка, запасні частини, пально-мастильні матеріали, засоби захисту рослин, мінеральні добрива, сортове та гібридне насіння), ремонт і обслуговування машинно-тракторного парку, транспортні послуги, агрохімічні роботи тощо.

Особливість технологічного процесу агропромислового виробництва з його чітко сформованим зворотним зв’язком зумовила специфічну роль агросервісу. Тут склалася певна система послідовних і взаємопов’язаних стадій, які розвиваються за такою схемою: виробництво – матеріально-інженерно-технічне постачання – сервісне забезпечення сільського господарства.

У сучасній організації агросервісу особливе місце посідають створені технічні центри (регіональні, обласні, районні) на базі машинно-технологічних станцій (МТС), на державній і приватній основі, практично на базі колишніх роздержавлених і приватизованих підприємств широкого профілю. За характером діяльності та виробничо-управлінською структурою вони, стали спадкоємцями попередніх організаційних форм.

Виходячи із завдань, формується організаційно-виробнича структура технічних центрів (ТЦ), яка включає виробничі служби та підрозділи, що забезпечують функціональну діяльність технічних центрів.

Мобільними підрозділами ТЦ є механізовані загони, обслуговуванням яких займаються всі виробничі дільниці та служби ТЦ. Їх доцільно створювати комплексними. Вони повинні мати машини для виконання декількох видів робіт, наприклад, для основного обробітку ґрунту, внесення добрив, хімічного захисту посівів, збирання зернових і кормових культур. Для обслуговування господарств поліської й лісостепової зон у них має бути 3-5 агрегатів, для степової – 6-7. Подальше нарощування техніки недоцільне, оскільки через надмірне розосередження машин (у радіусі понад 10 км) ускладнюється оперативне керівництво та організація роботи.

У плані виробничо-фінансової діяльності ТЦ – самостійна організація, що працює на підставі договорів підряду на обслуговування всіх типів сільськогосподарських товаровиробників.

Організація малих, середніх і великих підприємницьких структур різних форм власності передбачає створення різних типів машинно-технологічних формувань. 3 метою надання послуг сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання, особистим підсобним господарствам населення в проведенні механізованих і транспортних робіт та реалізації їм відновленої техніки в системі «Украгротехсервіс» створено і функціонують пункти прокату технічних засобів, їх відновлення та реалізації.

Пункти прокату створюються як госпрозрахункові підрозділи ремонтно-транспортних підприємств, машинних дворів та інших господарських структур або на самостійному балансі. Пункт надає у прокат наявні технічні засоби, виконує своїми силами та засобами землерийні, меліоративні, транспортні, навантажувально-розвантажувальні роботи, роботи з обробітку ґрунту, боротьби з шкідниками рослин, збирання врожаю в садово-городніх кооперативах, на присадибних ділянках фермерів і окремих споживачів, здійснює відновлення та реалізацію частково зношеної техніки. Він також вивчає обсяг робіт та послуг, потребу в технічних засобах, утримує їх в працездатному стані, організовує ремонт і здійснює технічне обслуговування й лізингову діяльність.

Відносини між пунктом прокату та споживачами робіт і послуг регулюються договірними умовами. Робота пункту ґрунтується на договірних відносинах із замовником. Виконання механізованих, транспортних та інших робіт здійснюється за заявками споживачів і оплачується ними згідно із встановленими тарифами або за цінами за домовленістю.

3. Організація транспортного обслуговування сільськогоспо­дарських підпри­ємств

Добре налагоджене транспортне забезпечення є важливою умовою успішної роботи агропромислових організацій всіх форм власності. Вплив цього чинника на ефективність та кінцеві результати виробничої діяльності АПК виявляється через рівень транспортних витрат, своєчасного та повного задоволення потреб споживачів у перевезеннях. 8

Завдання транспортного обслуговування АПК – своєчасне, якісне та повне задоволення потреб товаровиробників у перевезеннях при одночасному підвищенні його економічної ефективності. Крім того, надійне транспортне забезпечення визначає і рівень конкурентоспроможності транспортних формувань. В умовах переходу до ринкових відносин транспортне забезпечення суттєво впливає не тільки на результати виробничо-фінансової діяльності функціонуючих господарських структур АПК, але є важливим чинником поліпшення соціально-економічних умов життя та діяльності сільського населення.

Основними експлуатаційними чинниками, що визначають рівень транспортного забезпечення, доцільно вважати характер і структуру вантажів, відстань перевезень, шляхові умови, обсяги перевезень та їх сезонні коливання, використання транспортних засобів у комплексі із сільськогосподарськими машинами та агрегатами. Транспортне обслуговування одне із перших пристосувалося до ринкових умов. Це пояснюється тим, що в кожному адміністративному районі ці послуги можуть надавати різні конкуренти: автотранспортні підприємства, транспортні підрозділи переробних і сервісних підприємств АПК, автопарки аграрних підприємств. Крім того, перевезення здійснюють різні підприємницькі структури, приватні власники вантажних автомобілів.

Враховуючи зміни в аграрному секторі та вимоги сільськогосподарських товаровиробників до транспортного забезпечення, доцільно мати в розрахунку на 1000 га сільськогосподарських угідь для підприємств Степу – 9,2 одиниць рухомого складу, Лісостепу – 11, Полісся – 13,6 автомобілів. Найвищою в структурі автотранспорту сільськогосподарських підприємств має бути частка самоскидів як найбільш придатних для умов аграрного виробництва (короткі відстані перевезень, недостатня кількість засобів розвантаження, значні обсяги насипних вантажів тощо).

Бортових автомобілів доцільно мати понад 20-22 відсотки і не менше 10 відсотків автомобілів зі змінним кузовом. Причому, в господарствах Степу середня вантажопідйомність автомобіля в 1,2-1,4 разу вища, ніж у Поліссі.

4. Ветеринарне обслуговування сільськогоспо­дарських підприємств

Ветеринарне обслуговування сільськогосподарських товаровиробників покладено на Державний департамент ветеринарної медицини, який підпорядкований міністру аграрної політики України. Утримання апарату Держдепартаменту ветеринарної медицини здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

До сфери управління Державного департаменту ветеринарної медицини належать Республіканське управління державної ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, обласні державні управління ветеринарної медицини, районні підприємства (лікарні) державної ветеринарної медицини, корпорації з ветеринарного і зоотехнічного забезпечення тваринництва «Укрветзоопромпостач» з мережею обласних державних підприємств «Ветзоопромпостач».

Уміле залучення і використання всіх можливих джерел фінансування та утримання об’єктів обслуговуючої інфраструктури в перспективі може забезпечити поступовий перехід від відокремленого функціонування автономних служб (підприємств, закладів, організацій) до створення інтегрованих територіальних комплексів, комбінатів, фірм сільського сервісу.

Питання для самоконтролю:

1. Яке основне завдання організації обслуговування сільськогосподарських підприємств?

2. Які цілі підприємств агросервісну в системі АПК?

3. Хто здійснює організацію матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств?

4. У якому порядку здійснюється ветеринарне обслуговування сільськогосподарських підприємств?

Рекомендована література:

1. Батіг А.І. та ін. Планування та організація діяльності аграрного підприємства: Посібник / За ред. А.І. Батіг. – К.: Аграрна освіта, 2003. – с. 408 – 417.