Тема: Правила біржової торгівлі

1. Правила біржової торгівлі та специфіка їх дотримання.

2. Біржовий товар, його ознаки.

3. Порядок виставлення товарів на торги та їх зняття.

1. Правила біржової торгівлі та специфіка їх дотримання

У основних розділах біржових правил повідомляється про:

1. Порядок проведення біржових торгів. У даному розділі правил регламентуються місце проведення торгів, торгові сесії і години праці. Біржовими сесіями називаються торги в офіційно відведений адміністрацією біржі годину, упродовж якого учасники біржових торгів мають право укладати догоди. Графік торгів складається з врахуванням режиму роботи інших бірж, які торгують аналогічними товарами. Це дає змогу учасникам торгів використовувати інформацію про ціни на інших ринках, проводити арбітражні операції.

2. Види біржових угод. Біржі визначають характер догод, які можуть укладатися на даній біржі. Так, наприклад, на біржах України укладаються догоди з реальним товаром, цінними паперами і ф'ючерсними контрактами. Біржі визначають стандартні контракти для шкірного виду догод, обсяги угод стандартні дані постачань.

3. Біржова інформація. Точна, своєчасна, повна інформація про укладені догоди дає можливість проаналізувати стан ринку, прийняти правильне рішення. Біржова інформація поділяється на поточну і вільну. Потокова інформація – це інформація про останні догоди, які були укладені на біржі. Подібна інформація потрібна для швидкої оцінки зміни ситуації на ринку в поточний момент. На багатьох біржах ця інформація виводиться на електронних табло у вигляді біжучого рядка.

Учасники торгів через комп'ютер одержують наступну інформацію:

• поточну ціну попиту;

• поточну ціну пропозиції;

• найвищу ціну потокового дня;

• ціну закриття попереднього дня;

• відмінність на даний момент останньої ціни і ціни відкриття;

• доходність на даний момент;

• обсяг зарезервованих в торговельній системі засобів;

• обсяг укладених на даний момент угод.

Вільна інформація відображає кінцеві результати біржового дня. За результатами торгів учасники торгів щоденно отримують інформацію про ціни угод – останню, мінімальну, максимальну: ціни заявок – максимальну купівлі, мінімальну продаж: ціни котирування на продажів і купівлю; середньозважену ціну: прибутковість до погашення; кількість укладених угод.

Порядок взаємних розрахунків членів біржі та інших учасників біржової торгівлі. Він визначається взаємними правами і обов'язками учасників торгів, забезпеченням захисту їхніх інтересів. Системі розрахунків досить різноманітні їхні відмінності пов'язані як з національними особливостями правил розрахунків, так і з особливостями організації розрахунків на конкретній біржі. Наприклад, у США розрахунки здійснюються через національну клірингову корпорацію. Нормальній рядків постачання в США складає п'ять робочих днів після укладення догоди.

На сучасних українських біржах оплата біржових контрактів проводитися через біржу до виконання контракту, як продавцем так і покупцем. Підставою для перерахування вартості контракту продавцю є акт прийняття-здавання, зазначеного у контракті товару, підписаний покупцем та продавцем, або письмова згода покупця на передплату.

У випадку ненадання біржі акту прийняття-здавання у визначені контрактом рядка, кошти, то надійшли від платника, повертаються йому біржею протягом 2-х робочих днів.

При надходженні заяви від продавця про порушення покупцем розуму контракту біржа може затримати на своєму рахунку гарантійний внесок та прийняти рішення протягом п'яти робочих днів про порядок вирішення суперечки.

У випадку невиконання контракту винуватець сплачує штраф у встановленому Біржовим комітетом (Радою біржі) розмірі на користь біржі та сторони, що потерпіла.

Керівники біржі несуть відповідальність за будь-яке порушення Правій біржової торгівлі відповідно до Положень про структурні підрозділи біржі та Посадових інструкцій.

До учасників-членів бірж можуть застосовуватися санкції у випадку:

• відмови від письмового оформлення біржової догоди;

• надання недостовірної інформації;

• невиконання біржового контракту;

• несплати оформленого біржового контракту;

• перешкоджання веденню торгів;

• нез'явлення на торги, коли заявка подана.

Види санкцій:

• попередження;

• позбавлення права участі у торгах (на певний годину або назавжди);

• відмова у реєстрації;

• штраф;

• призупинення або позбавлення членства на біржі.

Біржовими Правилами забороняються наступні дії учасників-членів біржі:

• приховування, притримування членом біржі від відкритого ринку будь-якого розпорядження (доручення) на догоду чи її частину на своїй користь чи на користь іншої особини;

• торгівля із самим собою без зміни права власності;

• торгівля брокером за власний рахунок до виконання розпорядження клієнта;

• порушення почерговості виконання замовлень клієнтів, що мають рівні умови придбання товару.

2. Біржовий товар, його ознаки

На вітчизняному товарному ринку в обігу перебувають близько 20 млн. найменувань товарних позицій. Проте зовсім невелика частина їх може бути об’єктами біржової торгівлі на товарних біржах.

До торгівлі на товарній біржі допускаються товари, головною рисою яких є простота і стандартизованість асортименту та якості. У процесі розвитку біржової торгівлі сформувалися чіткі вимоги до біржового товару.

Біржовий товар має відповідати таким вимогам:

• масовий характер виробництва і споживання, велика кількість виробників і широке коло споживачів;

• стандартність, тобто відповідність встановленим вимогам щодо якості та інших характеристик, передбачених чинним законодавством;

• взаємозамінюваність у межах певних груп і видів товарів;

• транспортабельність;

• добра збережуваність;

• незалежність якісних характеристик товару від конкретного споживача;

• змінність цін під впливом природних, сезонних та інших чинників.

Отже, біржовий товар є масовим, однорідним, кількісно та якісно стандартизованим, взаємозамінним, знеособленим і, з огля­ду на високий рівень попиту і пропозиції, ним торгують у великих обсягах, що дає змогу встановити більш реальну ринкову (рівноважну) ціну.

Стандартні біржові контракти, згідно із правилами біржової торгівлі, містять встановлену біржею кількість товару певного гатунку, типу, марки (біржова одиниця, партія, лот, які відповідають або місткості транспортних засобів або є традиційними за обсягом та вагою) і регламентують терміни його поставки.

Біржовий товар, як правило, є сировиною або напівфабрикатом, адже основною класифікаційною ознакою при його виокрем­ленні є те, що він має пройти лише первинне технологічне оброблення.

Машинно-технічна продукція, готові до споживання продукти промислового виробництва й товари широкого вжитку не є об’єктами біржової торгівлі внаслідок їх різноманітності, швидкої зміни технічних характеристик і високого рівня монополізації виробництва і збуту їх. Вважається, що регулювання обсягів виробництва таких товарів залежить від волі їхніх виробників, які в зв’язку з цим можуть істотно впливати на рівень цін.

Товари, за якими здійснюються торги на товарних біржах, об’єднують у п’ять груп, що охоплюють понад 70 найменувань товарного асортименту на біржах реального товару, і 148 – на ф’ючерсних біржах.

Основний асортимент цих товарів наведено в таблиці.

Таблиця 1

Класифікація біржових товарів на міжнародних товарних біржах

Класифікація біржових товарів	Основний асортимент
Сільськогосподарська продукція і сировина	зернові культури (пшениця, кукурудза, рис, овес, ячмінь, жито) насіння олійних культур та продукти їх перероблення (насіння соняшнику, льону і бавовнику, соєві боби, шрот) текстильна сировина сільськогосподарського виробництва (бавовна, джут, натуральний шовк, пряжа, мита вовна, льон) натуральний каучук
Продовольчі товари	рослинного походження (цукор, рослинна олія, арахіс, концентрат апельсинового соку, какао-боби, кава) м’ясо та живі тварини
Лісоматеріали	пиломатеріали фанера
Кольорові й дорогоцінні метали	кольорові метали (мідь, олово, свинець, нікель, цинк, алюміній) дорогоцінні метали (золото, платина, срібло тощо)
Паливно-енерге­тичні матеріали	нафта та нафтопродукти (сира нафта, мазут, дизельне пальне, бензин) газ та продукти його перероблення (скраплений газ, газойль, газ)

Понад третину усього товарообороту міжнародних товарних бірж припадає на торгівлю сільськогосподарською продукцією і сировиною, лісоматеріалами та продовольчими товарами. Основними товарами в цих групах є насіння олійних культур та продук­ти їх перероблення і зернові культури, на сукупну частоту яких припадає понад 60% товарообігу сільськогосподарських товарів, приблизно 18% становить торгівля продовольчими товарами і близько двох відсотків – лісоматеріалами.

У біржовій торгівлі промисловою сировиною і продукцією понад половину товарообігу припадає на паливно-енергетичні матеріали; дорогоцінні метали становлять близько 30 % товарообігу, а питома вага кольорових металів становить приблизно 20 відсотків.

Зовсім інша структура товарного обігу складалася на вітчизняних біржах, що зумовлене дією багатьох об’єктивних і суб’єк­тивних чинників.

Початковий етап відродження біржової торгівлі прийшовся на кінець 1990 років, коли розпочалося реформування соціально-економічної системи в країні.

Ліквідація централізованого розподілу матеріальних ресурсів та державної системи матеріально-технічного забезпечення, впровадження вільних цін за умов дефіцитного ринку зумовили виникнення великої кількості бірж як альтернативи планово-розподільчим органам.

У 1991 році вже було зареєстровано понад 50 бірж, створених за ініціативи представників місцевих державних органів влади та комерційних підприємств. Усі вони реєструвалися як комерційні організації і мали за мету отримання прибутку для заснов­ників.

Складна фінансова ситуація, гострий дефіцит матеріально-технічних ресурсів та недосконале законодавство призвели до перетворення бірж на звичайних ринкових посередників, які створювали умови для спекулятивної торгівлі реальним товаром із негайною поставкою проданого товару. Від продавця не вимагали поставки товару на біржовий склад, бо таких складів на той час на біржах не існувало. Покупець самостійно вивозив куплений товар зі складу продавця, у більшості випадків зі стовідсотковою передплатою.

На біржові торги виставляли найрізноманітніші товари, на які тільки був попит.

Тому переважну частку в товарному асортименті більшості бірж становили не біржові товари, а машинно-технічна продукція, устаткування, споживчі товари.

Після набуття чинності прийнятого в грудні 1992 року Закону України «Про товарну біржу» та досконаліших законодавчих актів з оподаткування доходів підприємств ситуація докорінно змінилася.

Біржі почали виконувати функції, які притаманні товарним бір­жам у країнах із розвиненою ринковою економікою. У структурі товарообігу переважають біржові товари.

Таблиця 2

Товарна структура вітчизняної Біржової торгівлі у 2000 р.

Товарна позиція	Обсяг угод, млн. грн.	Питома вага, %
Метал і металопродукція	4,9	0,29
Кольорові метали	0,3	0,02
Транспортні засоби	193,4	11,50
Обчислювальна техніка і оргтехніка	8,6	0,51
Ліс і лісоматеріали	0,7	0,05
Будівельні матеріали	3,6	0,22

За даними Держкомстату України у товарній структурі біржових угод упродовж 2000 року сільськогосподарська продукція становила 58,8 %, паливо – 17,3 %.

Разом із тим залишається доволі високою питома вага угод із купівлі-продажу транспортних засобів (11,5 %), що свідчить про наявність резервів удосконалення біржової торгівлі.

Важливою особливістю біржової торгівлі є відсутність самого біржового товару на біржі під час торгів. Оскільки кількісні та якісні характеристики біржового товару стандартизовані, немає потреби в його пред’явленні. Тим важливішим є встановлення вимог до якості біржового товару й контроль за дотриманням їх.

Якість товару залежить від властивостей продукції, під якими розуміють сукупність фізичних, хімічних і біологічних особливостей, які виявляються за її створення та використання, а також завдяки відповідності товару функціональним, естетичним, ергономічним, економічним та іншим вимогам. Необхідні потреби фіксуються у вигляді посилання на відповідні технічні умови або інші нормативно-технічні документи. Вони, як правило, стосуються функціональної придатності, експлуатаційної безпеки й готовності, надійності, ремонтопридатності тощо. Кожен товар можна характеризувати стосовно його властивостей та показників якості.

Показники якості визначають функціонально-корисні властивості товару, тобто ті, які задовольняють певні потреби покупців. Товар може мати певні корисні властивості, котрі визначаються відповідно до умов його створення чи використання, але не мати високої якості. Тому біржова торгівля висуває жорсткі вимоги до інформації про якість товару. Такими вимогами є повнота інформації, її достовірність, єдність усіх учасників біржової торгівлі в оцінюванні якості товару.

Найповнішу та найдостовірнішу інформацію про якість продукції містить нормативно-технічна документація (стандарти, технічні умови тощо).

Проте досвід показує, що наявність таких документів і посилань на них ще не гарантує задоволення вимог покупців.

Для зниження ризику невиконання біржових угод щодо якості біржі здійснюють експертизу товару. Найпоширенішою формою експертизи є сертифікація продукції і систем якості на підприємствах-виробниках.

На думку фахівців, найповніше відповідає вимогам покупців продукція, виготовлена на підприємствах, де діє ефективна система забезпечення якості.

Для регулювання процесу перевірки систем якості Міжнародною організацією зі стандартизації (ІСО) було затверджено серію стандартів МС ІСО 9000 — МС ІСО 9004. В Україні ці стандарти віднесено до національних (ДСТУ ІСО 9000-9004) і їх використовують як моделі оцінювання систем забезпечення якості в процесі укладання контрактів купівлі-продажу.

Продукція, яка дістала біржовий сертифікат міжнародної товарної біржі, не лише допускається до біржових торгів, а й має гарантований попит на світових ринках.

Для оцінювання якості біржового товару доцільно використовувати:

• стандарти, технічні умови та інші нормативно-технічні документи, на які посилаються в біржових контрактах;

• сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання відповідності продукції встановленим до неї вимогам стандартів, технічних умов, будівельних норм і правил, санітарних норм і правил, інших нормативних документів, чинних у країні;

• сертифікацію систем забезпечення якості як підтвердження спроможності виробника забезпечувати високу якість продукції на всіх стадіях виробництва, транспортування та зберігання, монтажу й експлуатації.

При здійсненні біржових операцій із реальним біржовим товаром, для усунення ризиків втрати ним якості в процесі виконання вантажно-розвантажувальних та транспортно-складських робіт, необхідно здійснювати вхідний контроль якості продукції під час надходження її на біржовий склад.

3. Порядок виставлення товарів на торги та їх зняття

На біржі існують особливі правила виставлення і зняття товарів з біржових торгів. Ці правила вводяться для того, щоб обмежити позабіржовий оборот.

Біржа має прибуток з кожної укладеної угоди, тому вона зацікавлена у розширенні чисельності учасників торгів і збільшенні кількості угод.

Порядок виставлення і зняття товарів з біржових торгів наступний:

1. Не пізніше, ніж за два дні до початку торгів брокерські контори подають в Інформаційно-довідковий відділ заявку, тобто пропозицію на продаж товару.

2. При виставленні товару на торги його вартість вказують без урахування суми податку з продажу.

3. Інформація про товари, які виставляються на наступні торги, оприлюднюються на стенді за 24 години до їх початку.

4. Інформація про товари, які виставляються, не на найближчі торги, котирується кожні три дні.

5. Товари, інформація про які не була подана у встановлений строк Інформаційно-довідковим відділом, до найближчих торгів не допускаються.

6. Зміна інформації, яка вказана в заявці, здійснюється у торговій залі біржі відразу після закінчення обговорення пропозиції або протягом трьох годин після закінчення торгів (маклеру повідомляється ціна, з якої почнуться торги на наступний біржовий день).

7. Заявка на продаж: товару вилучається з інформаційного табло без згоди брокера після 10-ти торгів за участю вказаного в ній товару.

8. За день до початку торгів або при вході до торгової зали біржі кожний брокер отримує інформаційний листок, який має перелік видів товарів, що виставлені на торги, у даний біржовий день із вказаними ціною та кількістю пропозицій, номерами брокерських контор, місцями знаходження, умовами розрахунків і строків поставки товарів за кожним пунктом.

9. Брокер, який виявив, що в інформаційному листку неправильно вказаний його товар, повинен до початку торгів повідомити про це маклера, який обслуговує торги, і внести необхідну поправку.

Якщо помилки припустився маклер, тоді брокер повинен повідомити про це відповідальному члену Біржового комітету, який знаходиться в торговій залі.

На деяких біржах зміна початкової інформації, зазначеної у заявці брокера, виконується тільки в торговому залі біржі (в біржовому кільці) і тільки після обговорення початкового варіанту пропозиції або протягом декількох годин після закінчення розпочатого торгу. За відсутності попиту або пропозиції на біржі продавець або покупець може анулювати свою заявку.

Наявні товари, призначені для негайної реалізації (якщо вони виставлені тільки в один біржовий день), не продані протягом цього біржового дня, можуть бути зняті з торгів або з дозволу біржового брокера - продавця введені в біржовий інформаційний канал для виставляння на наступний біржовий день.

Якщо товар не продано на кількох торгах і брокер не зняв його із продажу, Правила біржової торгівлі можуть передбачати вилучення такої заявки після певної кількості торгів без згоди брокера.

Часто бувають випадки, коли брокер або відвідувач, отримавши на біржі інформацію, укладають угоди не на біржі, а за її межами. При цьому брокер, запропонувавши товар на продаж, несподівано знімає свою продукцію або взагалі зникає з торгів. Тому є випадки коли, встановлюються більш жорсткі правіла зняття товару з торгів. Наприклад, забороняється знімати біржовий товар до закінчення третіх біржових торгів, а також змінювати вказану в заявці інформацію до закінчення перших торгів.

Брокер може змінити інформацію про товар, вказану в заявці, лише в торговельній залі після закінчення обговорення продукції. У відповідній товарній секції брокер повідомляє маклеру (або помічнику) ціну, з якої розпочнуться торги на наступний день.

Якщо продавець товару не з’явився протягом кількох торгів і то­вар не проданий, то вже без згоди брокера заявка на продаж цього товару вилучається з інформаційного каналу.

Питання для самоконтролю:

1. Для чого необхідні правила торгівлі на біржі?

2. Які вимоги до товарів, що пропонуються на біржі?

3. Чому необхідна сертифікація товарів, що пропонуються для продажу на біржі?

4. Який порядок виставлення товарів на біржі?

Література:

1. Дудяк Р.П., Бугіль С.Я. Організація біржової діяльності: теорія і практика: Навчальний посібник. – Львів: Новий світ-2000, Магнолія плюс, - 2003, с. 99 – 102, 107 – 108.