Тема 6: Інформаційна та організаційно-комерційна діяльність в ІТР
Тема 6: Інформаційна та організаційно-комерційна діяльність в ІТР
Сутність та призначення інформаційної діяльності в ІТР.
Місце та роль інформаційно-консультаційних та маркетингово-збутових центрів на товарному ринку.
Джерела маркетингової інформації та методи її збору.
Сутність та призначення інформаційної діяльності в ІТР
Сучасне суспільство називають інформаційним. Основним завданням розвитку інформаційного суспільства в Україні є сприяння кожній людині на засадах широкого використання сучасних комп’ютерних технологій, можливостей створювати інформацію і знання, користуватися та обмінюватися ними, виробляти товари та надавати послуги.
Найхарактернішими рисами інформаційного суспільства є:
зростання ролі інформації та знань у житті суспільства, створення і розвиток ринку інформації та знань як одного з чинників суспільного виробництва;
створення глобального інформаційного простору для забезпечення ефективної інформаційної взаємодії людей, їх доступу до світових інформаційних ресурсів і задоволення їх соціальних і особистих потреб в інформаційних продуктах та послугах;
становлення і домінування в економіці нових технологічних укладів, що ґрунтуються на масовому використанні інформаційно-комунікаційних технологій.
Ці уклади не тільки забезпечують постійне зростання продуктивності праці, а й зумовлюють появу нових форм соціальної та економічної діяльності (телеробота, електронна торгівля, дистанційна освіта, віртуальні підприємства тощо).
Інформаційний продукт може розповсюджуватися в такі самі способи, як і будь-який інший матеріальний продукт – за допомогою послуг.
Інформаційна послуга – це отримання і надання в розпорядження користувача інформаційних продуктів. |
Ринок інформаційних послуг – це сукупність економічних, правових, організаційних і програмних відносин з продажу і купівлі інформаційних продуктів та послуг (ІПП), які складаються між їхніми постачальниками і споживачами |
У наші дні інформація є таким самим важливим фактором виробництва, як земля, праця і капітал.
На сучасному етапі для інформаційного забезпечення, зокрема сфери міжнародного і зовнішньоекономічного прогнозування, характерні такі проблеми:
значне збільшення попиту на інформацію;
впровадження принципово нової технології на базі швидкого розвитку електронно-обчислювальної техніки;
швидке розширення програмного забезпечення, що становить базу нової технології.
Розвиток ринкових відносин в епоху стрімкого зростання інформатизації економічних відносин дозволяє говорити про появу нового суб’єкта глобального ринку – ринку інформаційних послуг. Специфіка сучасних ринкових відносин, що припускає взаємодію різних за складом, інтересами і цілями суб’єктів, обумовлює наявність такої ланки, що забезпечує доступність для всіх інформаційних ресурсів. Основними елементами інформаційного ринку є інформаційні продукти, їх виробники, посередники в обміні інформаційними продуктами та споживачі інформаційних продуктів.
Варто зазначити, що за нових умов господарювання, коли вітчизняні підприємства самостійно визначають цілі та завдання свого функціонування, стратегію і тактику досягнення поставлених цілей, для управління їх діяльністю необхідна інформація про ринок сировини та збуту, про зміни попиту та пропозиції, про нові технології для швидкого реагування, переорієнтації виробництва тощо. Власне кажучи, інформація необхідна всім підприємствам, що проводять виробничо-господарську, комерційну та іншу діяльність. І не важливо, на скількох електронно-обчислювальних машинах і за який час цю інформацію було опрацьовано, вона має бути достовірною, своєчасною, бо саме без цих властивостей вона втрачає свою корисність і перетворюється на дезінформацію.
Зовнішню інформацію фірмі можуть забезпечити підприємства, що містять глобальні або локальні банки даних, передаючи її за вимогою або запитанням каналами зв’язку. Отже, утворюється інформаційний ринок зі своїми об’єктами, суб’єктами та правилами відносин між ними.
Категорія «інформація» в сфері господарської діяльності трактується по-різному, а саме:
як один з видів ресурсів, що використовуються в економічних процесах – отримання такого джерела господарського розвитку потребує затрат часу та інших видів ресурсів, тому зазначені затрати необхідно включати в суму витрат виробництва та обігу;
як знання, які вміщує людина у дані на основі угод, що відносяться до надання таких даних;
як відомості, дані, значення економічних показників, які є об’єктами зберігання, обробки та передання і використання у процесах аналізу та прийняття економічних рішень в управлінні.
Отже, під інформацією можна розуміти будь-які відомості, повідомлення, які здатна сприйняти людина і які за певних умов можуть вплинути на її діяльність |
Маркетингова інформація – це сукупність даних, відомостей, повідомлень, які характеризують маркетингове середовище фірми, що їх необхідно збирати, передавати, накопичувати та опрацьовувати для прийняття управлінських рішень |
Місце та роль інформаційно-консультаційних та маркетингово-збутових центрів на товарному ринку
Суб’єкти товарного ринку нерідко звертаються за послугами до інформаційно-комерційних центрів, головне завдання яких – створення юридичним і фізичним особам (незалежно від виду їх діяльності і місцезнаходження) сприятливих умов для укладання господарських договорів і угод із продажу (надання) і закупівлі (отримання) товарів (послуг) на товарному ринку.
Розв’язання цього завдання досягається шляхом надання широкого спектру інформаційно-комерційних послуг – надання за замовленнями підприємств і організацій комерційної інформації, що містить дані, необхідні для організації товарних закупівель і збуту готової продукції (надання послуг), а також дані про потенційних виробників товарів (тих, хто надає послуги), їх виробничі потужності і можливості, ціни товарів (послуг), найбільш раціональні способи їх доставки, наявну та перспективну потребу у вироблених товарах (послугах), каналах їх продажу та ін.
Юридичні і фізичні особи можуть одержати інформацію у вигляді послуг від інших організаційних структур. Одержання інформації – це набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою.
Основними постачальниками інформаційних послуг на товарному ринку виступають різноманітні організаційні структури, які діють як на комерційній, так і некомерційній основі. У наш час на ринку пропозиція перевищує попит. У цих умовах продавці спрямовують свою діяльність на виявлення та задоволення потреб покупців.
Лідируючою функцією комерційної діяльності стає інформаційне забезпечення. В Україні функціонують організації різних рівнів (зокрема, органи науково-технічної інформації), але повноцінного інформаційного забезпечення немає.
Мета інформаційного забезпечення комерційної діяльності – надання своєчасної, достатньої, достовірної інформації суб’єктам відносин системи комерційної діяльності для прийняття рішень, що сприяють досягненню мети комерційної діяльності. На сьогоднішній день «... знання включають в себе всі цінні концепції і життєво важливі ноу-хау, які роблять бізнес потрібним і бажаним для покупців. Компанії, які навчилися швидко перетворювати знання в продукцію, вважають знання такими ж реальними активами, як гроші в банку».
Суб’єктами, основний вид діяльності яких інформаційний, можна вважати бібліотеки, Держкомстат із його регіональними структурами, УкрІНТЕІ та регіональні центри розповсюдження науково-технічної інформації, деякі спеціалізовані інформаційні суб’єкти, що надають послуги переважно на комерційній основі.
Інформаційні суб’єкти, що здійснюють інформаційне забезпечення на сучасному етапі розвитку економіки в Україні – Інформаційні центри, які створюють різні суб’єкти або групи суб’єктів, надають довідково-ознайомлювальну інформацію, котра лише опосередковано сприяє генерації продуктивних знань.
Зокрема, інформаційні центри підприємств функціонують переважно для інформування про власну діяльність, а частина з них займається не інформаційним, а програмним забезпеченням, упровадженням інформаційних технологій і комунікацій.
Галузеві інформаційні центри розміщують на сайтах новини галузі, пропонують короткі аналітичні довідки про стан ринку й інформацію про підприємства (послуги або продукцію, ціни, місцезнаходження, умови співробітництва) із зазначенням контактної інформації.
Інформаційні центри міст і регіонів надають перевагу довідково-ознайомлювальній інформації про місто та регіон. Частина таких центрів пропонує консультаційні та інші послуги щодо започаткування та ведення бізнесу.
До функцій інформаційно-комерційних центрів відносять:
збирання, зберігання, аналіз та прогнозування інформації про кон’юнктуру ринку і тенденції розвитку основних показників ринків, на яких працюють районні товаровиробники;
пошук оптових і роздрібних торговельних партнерів, торговельне представництво та формування пакетів угод і договорів для забезпечення збуту продукції та послуг товаровиробників району;
моніторинг конкурентної ситуації, становище товаровиробників, співпраця в розробці та здійсненні стратегій забезпечення конкурентних переваг за товарами, що виробляють у районі;
моніторинг інноваційних рішень і проектів для впровадження, пошук бюджетних та позабюджетних джерел фінансування;
розроблення бізнес-планів, планів маркетингу товарів народного споживання, їх виконання, оцінювання ефективності маркетингових рішень;
взаємодія з обласним маркетингово-збутовим центром, підприємствами товарного ринку в питаннях пошуку вигідних маркетингових рішень.
Структура та кількість таких центрів залежать від обсягу функцій, технологій та засобів, які виконують та використовують. Центр може мати керівництво, фахівців з маркетингу, бізнес-планування, менеджерів з окремих видів продукції, консультантів-аналітиків, програмістів. Метою його роботи є всебічне задоволення попиту на високоякісні товари, сировину та послуги на основі використання виробничих та інших ресурсів області.
Основними функціями обласного маркетингово-збутового центру є:
збирання маркетингової інформації про оптові та роздрібні ринки товарів народного споживання в області та за її межами;
сегментація, визначення і формування ринкового асортименту товарів та послуг товаровиробників;
співпраця в оптимізації структури виробництва товарів народного споживання та товарного асортименту продукції, підтримка спеціалізації та інтеграції для забезпечення високоефективного функціонування;
розроблення та здійснення комплексних інтегрованих маркетингових програм, а також окремих рекламних, збутових та інших заходів;
формування високоефективних каналів товароруху в області та за її межами;
моніторинг інновацій у технологіях виробництва, зберігання, реалізації, аналіз їх ефективності, бізнес-планування, залучення коштів для здійснення інноваційних проектів;
підготовка кадрів, надання методичної допомоги в розробці та реалізації стратегії і тактики маркетингу, маркетингових програм та окремих заходів.
Як випливає з наведеного переліку функцій центру, першочерговим його завданням є збирання відповідної інформації. Неодмінною умовою успішного функціонування системи маркетингу є створення єдиного інформаційного простору на базі комп’ютерних та інших мереж. Для цього необхідно забезпечити господарства комп’ютерною та іншою технікою, каналами зв’язку, а також підготувати кадри. Підключення до маркетингової інформаційної мережі має гарантувати одержання інформації як по регіону (у розрізі господарств та центрів), так і по Україні, забезпечувати обробку, аналіз, систематизацію та передання необхідних доповідей каналами на різні рівні.
Джерела маркетингової інформації та методи її збору
На сьогодні всі успішні підприємства в своїй структурі мають служби, які відповідають за постійний збір, накопичення і аналіз інформації про конкурентів й потенційних партнерів, за проведення маркетингових досліджень і прогнозів, ймовірних ризиків. Маркетингові дослідження є основним засобом збору й аналізу інформації, яка потрібна для прийняття економічно обґрунтованих рішень у перманентно мінливих умовах ринкового середовища.
Саме маркетингові дослідження дають можливість оцінити кон’юнктуру ринку та конкурентні позиції підприємства і визначити основні напрямки його розвитку, які є адекватними зовнішнім умовам і потенціалу підприємства. Практика переконливо доводить, що ринкового успіху досягають насамперед ті підприємства, які реально володіють інформацією про ситуацію на ринку і тенденції її розвитку, вміють обертати на свою користь наявні ринкові можливості і протидіяти ринковим загрозам.
За допомогою маркетингових досліджень керівництво підприємства одержує необхідну інформацію про те, які вироби і чому хочуть купувати споживачі, та які вироби вони будуть купувати в майбутньому; про ціни, які споживачі готові заплатити; про те, в яких регіонах і на які вироби попит вищий; де збут продукції підприємства може принести найбільший прибуток. На її основі визначають, в які види виробництва, в яку галузь найвигідніше вкласти капітал, на яку продукцію варто орієнтуватися, де заснувати нове підприємство і т.д.
Одержана в результаті маркетингових досліджень інформація дозволяє зрозуміти, яким чином виробники повинні організовувати збут власної продукції, як треба проводити кампанію з просування на ринок нових товарів тощо. Однією з найважливіших складових системи підтримки прийняття управлінських рішень у межах підприємства є маркетингові дослідження.
Маркетингове дослідження – це наукове дослідження, спрямоване на систематичний збір, відображення та аналіз фактографічної інформації щодо потреб, думок, мотивацій, відносин, поведінки окремих осіб та організацій, пов’язаних з маркетингом, тобто з усіма аспектами просування на ринок певних товарів і послуг, а також підготовки цієї інформації для прийняття маркетингових рішень |
Отже, маркетингові дослідження – це одна з найважливіших функцій маркетингу, що зв’язує компанію зі споживачами; метою маркетингових дослідження є отримання ринкової інформації; характер одержуваної ринкової інформації визначається специфікою, що стоїть перед компанією управлінської проблеми; маркетингова інформація містить відомості, що дозволяють на об’єктивній основі розробити (скорегувати) маркетингову (продуктово-ринкову) політику підприємства; маркетингові дослідження носять систематичний характер. Для проведення маркетингових досліджень необхідно володіти максимально можливою інформацією потрібного напрямку діяльності (виробництво, збут, партнери, конкуренти і т.д.).
Під час проведення маркетингових досліджень збирають, вивчають та аналізують різноманітну інформацію. Маркетингові фірми використовують первинні дані – інформацію, яку одержали самі дослідники, та неопубліковані дані, а також вторинні дані – інформацію, яку зібрано і вивчено іншими особами, організаціями та установами.
Первинні дані можуть бути одержані різними способами: через спостереження (вивчення вітрин, прейскурантів основних виробників), опитування (вибіркове опитування покупців у магазині, телефонне опитування), інтерв’ю (особисті бесіди, анкетування).
Джерелами вторинних даних є дані державної статистики, публікації фінансових звітів підприємств, інформація науково-технічних та економічних журналів, дані, які публікують спеціалізовані організації (наприклад, торговельно-промислові палати, галузеві асоціації, маркетингові організації та ін.).
Нинішній світ бурхливо переживає ще один бум – зміщення акцентів з комунікаційної та інформаційно-пошукової функції Інтернету на реалізацію з її допомогою сучасного бізнесу. Це відбувається завдяки здатності мережевих технологій докорінно змінювати спосіб взаємодії між людьми та компаніями, урізноманітнювати методи дослідницької діяльності, купівлі-продажу тощо.
Електронна комерція (electronic commerce) – це придбання/ продаж товару/послуги/інформації за допомогою електронних носіїв, або через мережу, подібну до Інтернет. Це маркетинг, подача пропозицій, продаж, здача в оренду, надання ліцензій, постачання товарів, послуг або інформації, з використанням комп’ютерних мереж або Інтернету. У світовій практиці існує ціла низка різноманітних методів і прийомів збору маркетингової інформації в Інтернеті.
Світова практика показує, що найбільш використовуваними технологіями для проведення Інтернет-досліджень є е-mail-розсилка; розміщення текстових анкет у групах новин (newgroups); Інтернет-форуми та телеконференції (Bulletin Boards); стандартні веб-анкети; самозавантажувальні анкети; online-фокус-групи.
Питання для самоконтролю:
1. Охарактеризуйте риси інформаційного суспільства.
2. Інформаційно-консультайційні організації, їх роль у розвитку товарного ринку.
3. Що таке інформаційна послуга?
4. Хто є постачальниками інформаційної послуги?
5. Джерела маркетингової інформації.