Презентація до уроку з позакласного читання. Леся Українка "ЛЕЛІЯ".

У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик. Лежить він, не спить, дивиться, широко розкривши оченята, на вікно, заслонене хустиною: хустин...

- Мамочко, розкажи мені казочку про тих маленьких діточок, що живуть у квітках і звуться ельфами. Щоночі виходять вони з квіток і грають, танцюють,...

- Ельфа ця, Павлусю, зветься Лелія, бо живе у найкращій лелії в світі. В якій квітці ельф живе, то так і зветься, як та квітка. Спи, моє любе хлоп’...

Але Павлусь не спав. Він все думав про мамині казки. Раптом йому здалося, що смужка затремтіла, почала темніти. І хлопчик побачив дівчинку, таку ма...

Павлусь пізнав царицю Лелію. Вона усміхнулась, та так любо, аж в хаті ясніше стало і місячна смужка порожевіла. - Може, ти хочеш зо мною куди полет...

Лелія торкнула його квіткою своєю, і раптом Павлусь почув, як він сам зробився квіткою – рожевим маком. - Ну, Павлусю, понесу тебе у панський садок...

Лелія знялась угору, полинула… В саду стояв пишний палац. Лелія стала просто у квітнику, а там же то лелій білих – сила. Тихо-тихо стоять і хитають...

Раптом всі лелії захитались і заговорили, з кожної квітки виглянуло біленьке личко ельфика. - Ох, нам же нема спокою ні вдень, ні вночі. Ох, бідні ...

- Та де ж нам не бідкатись ! Удень нас полють, руками займають, листя обривають, а часом і віку збавляють, гострим ножем стинають, несуть у панську...

В очах Лелії слізоньки заблисли. - Що ж, мої любі, за те маєте вигоду: глядять вас, жалують, втішаються вами, поки ви в садочку – життя ваше красне.

- Життя наше нещасне, - відповіли сестри. - Веселі співи гучні, музиченьки бучні не дають нам спати до півночі… Темненької ночі ми до сну охочі, го...

Коли се одчинилися в палаці великі скляні двері, і вийшла молода панна. - Як мені тут все обридло: і сей садок, і сей дім, і квітки. А пахнуть як, ...

Шкода стало Лелії своїх погордливих сестриць. - А де ж моя сестра наймолодша ? - спитала, показуючи на порожнє місце скраю. - Віддала сестрицю наша...

- Треба буде її відвідати, як там вона в іншому садочку мається, - мовила Лелія і хотіла ще про щось розпитати, але Павлусь попросив летіти далі, б...

Лелія знялась вгору, і в одну мить Павлусь побачив велике місто, блискуче світло, розкішні крамниці, у вікнах яких було виставлено багато всякого д...

Лелія спинилась біля одної дуже великої крамниці, там в освіченому вікні стояло багато квітів: рожі, лелії усяких барв, конвалії, фіалки. І всі ці ...

Павлусь аж руками сплеснув. - Леліє, поговори з ними, нехай вони тобі що-небудь розкажуть. - Ні, Павлусю, вони не можуть говорити, бо ці квіти не с...

Павлусь спитав, хто робить ці квіти. Знялася Лелія вгору з Павлусем, аж на четвертий поверх тої ж таки самої кам’яниці. Хлопчик побачив кімнату з г...

За столом, на лавках сидять дівчата, убрані по-міському, але надто вбого, запнуті брудними фартушками; кожна дівчина має ножички і багато маленьких...

Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі вправляють дроти в те листя, треті фарбують, четверті крохмалять, завивають. Во...

- Як мені хочеться їсти, - просто аж руки трусяться ! – сказала одна дівчина. - Прийшла я сьогодні пізно на роботу, - і сама не знаю, як се я так с...

- Ой, лихо, що я наробила, - та я ж миску з фарбою перекинула ! Що ж мені тепер буде? – скрикнула друга дівчина.

Раптом прибігла найстарша робітниця. - А що тут уже накоїли ? – гукнула вона та так грізно й голосно, що Павлусь аж затремтів. - Ой Леліє, неси мен...

Лелія миттю спустилась на землю. - Полетімо до моєї молодшої сестриці, що росте у селянки в садочку, - сказала вона.

Знову вони полинули швидко-швидко. Хвилиночка, мить – і вже зникло місто. Павлусь побачив, що вже день займається і світло рожеве ранньої зорі боре...

Лелія тихо спускається додолу біля якоїсь маленької, низенької, похилої хатинки. А се ж хатина знайомої дівчини Мар’яни, - Павлусь зараз пізнав. Се...

Он і грядочка з квітами – чого там тільки нема – і чорнобривці, і любисток, і рута, і м’ята кучерява, ще й повної рожі кущик невеличкий, та все те ...

Походжає поміж квітами дівчина Мар’яна, а за нею ходить її братик, білоголовий хлопчина, і носить збан з водою. Мар’яна показує йому, де поливати.

Пішли Мар’яна з братом в хату снідати, а Лелія з Павлусем приступили до білої лелії. Ой, і заспівала ж біла квітка, розповідаючи про безтурботне св...

- Мені в цій квітинці краще, ніж цариці, - красую, пишаю, лишенька не знаю ! Моя люба Мар’яночка краща мені, як сестричка, - як на неї подивлюся, м...

А Мар’яні вдень не до гуляння, - на роботі з ранку до смеркання, на чужому полі ніжки натомила, на чужій роботі ручки натрудила… Як прийшла додому,...

Лелія слухала та раділа, що її сестриця така щаслива. Торкнула вона сестру своєю квіткою. Раптом молоденька лелія виросла висока, квітки на ній див...

Павлусь глянув, аж він у своїй кімнаті лежить на ліжку. Лелія рожева, мов хмарка на сході сонця, нахилилась до нього, кивнула голівкою і зникла.

Павлусь простяг до неї руки, хотів голосно гукнути і… прокинувся. Сонячний теплий промінь палав йому в очі, а над ним стояла його мама і цілувала в...

‹‹ ‹

?/ 36

› ››