Битва біля долини Кампанія

середина ХІІ ст. до н.е.

Є

Турнус

врейська середньовічна книга «Хроніка Ієрахмеель» (що посилається на «Сефер Йосифон») повідомляє, що царем Карфагена і Африки був Агній. У греко-римській міфології йому відповідає Еней, герой Троянської війни, який після падіння Трої переправився в Італію, і нащадки якого заснували Рим. Проте по дорозі в Італію Еней побував у Карфагені, де мав любовний зв’язок з Еліссою, засновницею Карфагену або з її сестрою Анною. До Агнія втік Цефо, син Еліфаза, онук Ісава. Перед нами анахронізм: Карфаген був заснований через багато віків після часу Йосифа і онука Ісава. Проте сам переказ відбиває процес колонізації Африки вихідцями з Ханаану. До Агнія втік Цефо, син Еліфаза, онук Ісава. На відміну від римської традиції, Агній «Ієрахмеєль» не засновник Риму, а карфагенський цар. Вважається, що в Карфагені до цього не було царів, за винятком цариці Елісси, зі смертю якої в 814 р. до н.е. була встановлена республіка. Щоправда, можливо, «царі» в Карфагені були. З іншого боку «Йосифон» називає царем Карфагену і Африки й Ганнібала Барку наприкінці своєї книги, хоча відомо, що він ніколи не був царем. За версією «Ієрахмеєль» цар Карфагена Агній завоював частину Італії, де потім запанував Цефо, син Еліфаза. Його онук Латин заснував римську державу. Як бачимо, цей переказ відрізняється від римського практично усім, окрім зв’язку Карфагена і Енея. «Хроніка Ієрахмеєль» також повідомляє, що Агній вирішив узяти за дружину Ланію з народу кіттім (жителі Посоманга на Тибрі в Кампанії). Остання була красивою і дуже розумною, але на неї претендував Турнус, король міста Беневенто. Народ кіттім побоювався Агнія, і тому відмовився видати Ланію за Турнуса. Агній вирішив силою заволодіти Ланією, для чого зібрав армію і флот, з якими прибув до острова Сардинія. Армію взявся очолити його племінник Палос. Останній зустрівся з Турнусом у битві біля долини Кампанія, але був розбитий і загинув у запеклій сутичці. Агній забальзамував його, і зробив золотий людський образ, поміщений на убитому (надів похоронну маску?). Після цього Агній особисто очолив військо, яке розбило Турнуса. Правителя Беневенто було захоплено в полон і страчено. При цьому убитому ворогові Агній також зробив маску (зображення) з латуні. Потім Агній побудував вежі на дорозі між майбутнім Римом і Альбано – «Вежа Палоса» і «Вежа Турнуса». Агній узяв за дружину Ланію і повернувся у Карфаген. Відтоді карфагенці здійснювали походи на народи кіттім (Середземномор’я) і далі. Очевидно перед нами варіант римського міфу про Енея, його війни з Турном за Лавінію. Відмінність лише в тому, що у варіанті «Ієрахмеєль» Еней (Агній) – цар Карфагена, який воює проти народу кіттім. Можна припустити, що цей міф дійсно існував, і ґрунтується на деяких історичних подіях. Аналіз відомостей, які залишили Полібій і Діодор Сицилійський говорять про те, що карфагенці колись здійснювали напади на Італію. З іншого боку й римський міф про Енея явно пов’язаний з Карфагеном, адже в ньому Еней жив рік, де був коханим цариці Дідони. Отже, можна зробити висновок про те, що в «Ієрахмеєль» ми бачимо відгомін легенди про якийсь реальний похід карфагенців на Італію.

Використана література: Гоман Р. В. Битви. Том 1 (з найдавніших часів – VІ ст. до н. е.). – Рукопис. – 470 с. – С. 157.