Виховна година "Земля моя! Моя планета!"

Сценарій проведення виховної години на тему:

«ЗЕМЛЯ МОЯ! МОЯ ПЛАНЕТА!»

Мета: Познайомити студентів з історією виникнення свята Дня Землі; виховувати шанобливе ставлення до природи та навколишнього середовища; показати взаємозв’язок людини і природи, поглибити знання студентів про основні закони природи; ознайомити з сторінками минулого та з сучасними проблемами охорони природи; прищеплювати любов до природи , прагнення оберігати її скарби; усвідомлення молоддю, що природа – це найбільша цінність. Наше завдання – берегти її.

Обладнання: Карта світу, глобуси, символи Дня Землі, виставка репродукцій відомих художників, композиції вишитих картин, література на екологічну тематику, малюнки студентів, листівки з квітами, музичні записи.

Запрошені: Студенти коледжу, викладачі, гості.

Ведучий: День Землі – назва, яку використовують щодо різних заходів, що їх проводять навесні з метою спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого довкілля планети Земля.

Ведуча: Є два основні періоди проведення Днів Землі – у березні (ближче до весняного рівнодення) і 22 квітня. Крім того, окремі активісти й ініціативні групи планують і проводять заходи до Дня Землі ближче до моменту літнього сонцестояння, щоби максимально використовувати теплу погоду і вільний час людей. День Землі святкується у багатьох країнах в день весняного рівнодення, щоб відзначити момент, коли починається весна (у Північній півкулі) або осінь (у Південній). ООН святкує День Землі зазвичай 20-21 березня.

Ведучий: 26 лютого 1971 року Генеральний секретар ООН У. Тан підписав спеціальну декларацію, присвячену цій події. Щороку 20-21 березня в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку дзвонить дзвін миру. Перша «одноразова» акція цього дня пройшла 1970 року в США. Її успіх окрилив організаторів, і з того часу святкування стало регулярним.

Ведуча: Відомий американський політик і активіст сенатор Гайлорд Нельсон створив групу зі студентів під керівництвом Денніса Хайеса (студента Гарварду). Оскільки це був час активних студентських рухів, ініціатива привернула до себе багато уваги. Попри те, що сенатор і його «штаб» не мали ні часу, ні ресурсів для організації справді масових заходів, вони відбувалися (як, наприклад, 20-мільйонна демонстрація і приєднання до проекту сотень шкіл). Як казав Г.Нельсон, «День Землі організовував себе сам».

Ведучий: 1971 року, завдяки успіху першого Дня, сенатор Нельсон проголосив «Тиждень Землі» (3-й тиждень квітня) як щорічну подію, яка стала дуже популярною серед населення США.На хвилі громадської та політичної активності, пробудженої Днем Землі, у США було прийнято багато законів і актів, що стосуються охорони довкілля.

Ведуча: Прапор Землі не є офіційним символом чогось (бо офіційно не існує всепланетного уряду). Він являє собою фотографію планети з космосу (нині використовують знімок, зроблений астронавтами Аполлона-17 дорогою до Місяця) на темно-синьому тлі. Традиційно Прапор пов'язаний з Днем Землі і багатьма іншими природоохоронними, миротворчими та громадянськими міжнародними заходами.

Ведучий: Символом Дня є зелена грецька буква Θ (тета) на білому тлі (див. праворуч).

Ведуча: У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль до захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому. Дзвін Миру — символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства і солідарності народів. І водночас — це заклик до дії в ім'я збереження миру і життя на Землі, збереження Людини і Культури.

Читець 1. Перший Дзвін Миру був встановлений у штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку 1954 року. Він відлитий з монет – дитячих пожертв з усіх континентів – і є символом глобальної солідарності людей Землі. У нього також вплавлени ордени та медалі, інші почесні знаки людей багатьох країн. Напис на Дзвоні промовляє: «Хай живе загальний мир у всьому світі».

Читець 2. 1996 року такий же дзвін був встановлений у штаб-квартирі ООН у Відні. Дзвін Миру встановлено в багатьох містах Японії, Німеччини (1989), Польщі, Туреччини (1989), Мексики (1990), Австралії (1992), Монголії (1993), Філіппін (1994), Канади (1996), Бразилії (1997), Аргентини (1998), Еквадору (1999), Узбекистану (2003) та інших країн.

Читець 3. День Землі – не просто велике, а воістину глобальне свято, яке щорічно відзначається в багатьох країнах. У північній півкулі День Землі відзначається навесні, а в Південній півкулі – восени. Метою цієї всесвітньої акції є привернення уваги суспільства і кожної людини планети до проблем Землі, проблем охорони навколишнього середовища.

Читець 4. Цікаво, що День Землі відзначають двічі на рік: 21 березня і 22 квітня.

Традиція святкування Дня Землі в березні була закладена Джоном Макконелл, бізнесменом і видавцем, творцем прапора Землі. Він представив проект святкування Дня Землі на конференції ЮНЕСКО з питань навколишнього середовища в листопаді 1969. Керівництвом міста Сан-Франциско була видана Декларація про День Землі, і 21 березня 1970 році вперше було організовано відзначення цього дня.

Читець 5: У 1971 році Організація Об'єднаних Націй (ООН) прийняла документ "Прокламація Дня Землі", в якому зазначається, що нове бачення Землі виникло тоді, коли астронавти і космонавти побачили й розповіли світу, наскільки гарна наша чудесна блакитна планета – дім для всього людства.

У цей день щорічно в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку звучить Дзвін Миру. Він починає дзвонити точно в момент початку весняного рівнодення. Сенс цієї церемонії полягає в тому, щоб протягом хвилини, поки дзвонить Дзвін Миру, люди подумали про те, що вони повинні зробити, щоб зберегти нашу планету, усвідомити себе її громадянами й поліпшити життя всього живого на Землі.

Читець 6: У 1990 р. цей день став міжнародною акцією, в якій взяли участь 200 млн. чоловік з 141 країни світу. Щорічно вчені країн світу збираються за круглим столом для обговорення глобальних екологічних проблем. Існує також Мережа "День Землі" - міжнародна неурядова організація, яка об'єднує 12000 організацій у 174 країнах світу. Метою своїх заходів Мережа "День Землі" ставить розвиток екологічної освіти.

День Землі – свято солідарності у допомозі нашій Планеті. У цей день проводяться масові практичні заходи з покращення екологічної ситуації під гаслом: «Думати глобально, мислити локально!». Щорічно мільйони людей приймають участь у цьому святі, проводяться заходи із насадження дерев, кущів, квітів, оголошуються конкурси дитячих малюнків на природоохоронну тематику тощо. У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглі території, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля.

Читець 7: Який дивовижний красивий світ навкруги,

Яке небо, ліси, береги!

Квіти щоденно вітають мене,

Як я шаную живе все… земне!

Ведучий: День Землі щорічно відзначається в 147 країнах. У багатьох містах України в рамках фестивалю заплановані як заходи «прямої дії» – очищення акваторій малих рік і водойм, прибирання територій, так і проведення ярмарок екологічних продуктів, виставок плакатів екологічної тематики, екологічних конкурсів із призами й подарунками, а також святкових концертів.

Ведуча: У Міжнародний День Землі екологи закликають просувати використання інноваційних, екологічно чистих й енергоефективних технологій; впроваджувати енергетичні стратегії, засновані на використанні місцевих відновлюваних джерелах енергії; забезпечити фінансові стимули для прискорення розвитку «зеленої енергетики».

Ведучий: Міжнародним свято було оголошено в 1990 році У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилягаючі території, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля.

Читець 8: Весна. Тане сніг. Яскраво світить сонце. Чути веселе щебетання птахів. Природа оживає, прокидається від сну. З дитячих літ ми звикли до чарівної краси природи. Радіємо спілкуванню з нею, милуємось її красою.

Читець 9: Хоч скільки б ти не жив на світі літ,

Та завжди викликає хвилювання

Оцей вишневий буйно пінний цвіт,

Рожеве яблуневе квітування.

В зеленому мереживі листків

Черемхи молочно-білі кисті

Рясним дощем злітають пелюстки

І падають на трави гостролисті.

Біля дороги гілку нахилю,

Пахучу гілку вишні, ще й з росою,

Он клен схиляє голову свою

Перед її чарівною красою.

Стоять сади в вінчальному вбранні

І соловей вінчальну їм співає,

На росяних стежках веселка грає,-

Серця радіють сонцю і землі.

Ведучий: Природа надихала композиторів, художників на створення мистецьких шедеврів. Хочеться не просто собі копіювати природу, а добирати все найкраще, що в ній є, і творити ідеальний її образ. Нехай люди вивчають природу, лікують свої душі, нехай виховують дітей та онуків.

Ведуча: Дерево може бути „вічним” пам’ятником в людському розумінні. Кому не відомий „У Лукомор’я дуб зеленый” із твору „Руслан и Людмила”? Прототип цього дерева росте й досі, хоч має тепер поважний вік, мало не 700 років. А в Естонії росте дуб в обхваті 8,2м, велетню близько 1000 років.

Ведучий: У м. Хортиця дубу-велетню 700 років. Йому довелося бути свідком часів, коли гриміла козацька слава. Сягає він угору на 36 м, а крона розлягається на 4,3м завширшки. Біля села Будище (колишній маєток Енгельгарда) над озером є невеликий ліс, Гупальщина. Дуби цього лісу бачили Кобзаря. Цим дубам по 500 років. Оце справжні пам’ятники.

Ведуча: Дубова гілка – символ сили. Нею нагороджували воїна за подвиги, її клали у воду, коли хотіли викликати рясний дощ. Під священними дубами слов’яни влаштовували віче, весільні обряди, правосуддя. Волхви прислухались до шелесту дубового листя, лиш після цього обнародували свої віщування. До дуба приносили солодощі, прянощі. Просили здоров’я, удачі, врожаю.

Ведучий: На свято Івана Купала підкладали у вогнище сухе дубове гілля, бо його полум’я найкраще очищає тіло і душу. Українці дотримувалися традиції: у сім’ї народилася дитина – треба посадити дерево. Якщо донька – то калину, якщо син – найкраще дуба. Виросте дитина, запитає у мами, у тата: «А де мій дуб, де моя калина, що приносить щастя?»

Ведуча: Кожне дерево, кущ, квітка, травинка в нашому парку частинка природи нашої Батьківщини. Природа – наш дім. Дім, у якому ми живемо. Дім, частинкою якого ми з вами є. І від того, як ми будемо в цьому домі жити, як ми будемо себе в ньому поводити, і залежатиме наше життя.

Читець 10: Летить Земля у просторі космічнім,

Закутана у сяйво голубе,

І в русі цьому щохвилиннім, вічнім,

Життя розквітло буйно, як ніде.

Бо ні жарка Венера, ні Юпітер, Ні Сатурн

Так не вгадали біля Сонця більше пролетіть,

Щоб не було ні пекла, ані мертвих бур,

Лиш на Землі вдалось життю вціліть!

Читець 11: На всій планеті у цей день весняний

Святкується щорічний День Землі.

І недаремно квітень буйнотравий

До цього дня прикрашує її.

Дерева вже убрані буйним листом,

Черемха біла, яблуні цвітуть!

Кульбаба жовтим сонячним намистом

Розсипалась по луках. Весно, будь!

Читець 12: На нашій древній волинській землі

Стрічають весну танцями й піснями.

Іще з часів Перуна, в сивій давнині,

Та звичай цей і зараз поруч з нами!

(Виконується танець, звучать веснянки)

Ведучий: В переддень цього свята давайте, дорогі друзі, пройдемося стежками рідної землі, переглянемо ще раз її скарби, щедро даровані матінкою-природою. І наша перша подорож до лісу. Це особливий, безконечно добрий і щедрий світ, який не просить нічого і дає людям так багато!

Ведуча: Той, хто рубає дерево – скорочує власне життя – так кажуть у народі. Ми юні, нам жити на цій Землі, тож давайте садити дерева для себе, для своїх онуків і правнуків. Ще не пізно – посадіть біля річки калину, вербу, біля хати – яблуню, у лісі – дубочка і клена.

Читець 13: Пролунали над полями перші грози,

Садам ще квітнуть-квітувать!

А ліс уже нас щедро просить

Грибочки перші позбирать!

Ведучий. Як свідчать космонавти, при погляді на Землю з висоти космічної орбіти очі бачать в основному два кольори – білий колір хмар і льодових шапок Землі та блакитний колір Світового океану. Він вкриває 71% поверхні Землі.

Ведуча. Вода – найпоширеніша на Землі речовина. Життя без неї неможливе. В Україні головними постачальниками води є такі річки як Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг, Тиса, Прут та інші. Україна багата і на невеличкі річки, яких нараховується 63 тисячі. Тільки у Львівській області 8950 річок загальною протяжністю 16343 км. Більшість з них малі. Саме в долинах малих річок проживає 90% населення України. Збереження і оздоровлення цих річок – одна з найгостріших проблем нашої молодої держави.

Ведучий. Помандруємо далі. Уявіть собі, що ми сіли в літак і полетіли … в Америку. Наш політ не випадковий. Адже люди всієї плани святкують День Землі.

(Звучить музика у стилі кантрі).

Читець 14: Наша Батьківщина – ненька Україна.

Адреса її – Європа, Земля.

Для Джона ж і Мері Америка мила,

Це їх батьківщина. Планета ж – одна!

Ведуча. Щоб зберегти нашу планету придатною для життя, міжнародна спільнота розпочала плідне співробітництво в економічній галузі в 50-60-х роках минулого століття. Протягом останніх років під егідою ООН створено десятки організацій, пов’язаних з охороною навколишнього середовища.

Читець 15: Які ми різні – жовті, білі, чорні,

Із буйним чубом чи побриті…

Християни, іудеї, правовірні –

Нам на одній планеті жити!

Ведучий: Тож давайте помандруємо далі, та відкриємо куточок Європи, землю Сервантеса, Пікассо і безстрашних тореадорів… І, звичайно, пристрасної Кармен!

(Звучать іспанські мелодії).

Читець 16: Найшвидша на світі – думка!

Нею можна всюди мандрувати.

Побачить африканця, негра, турка…

Та найлютіше – додому вертати!

Бо ніде так не вміють вітати,

І так гарно співати пісень,

Так любити і так танцювати

І так свято стрічать Великдень.

Ведуча: Нам здається, що ця паралель – свято Землі й Великдень – не випадкова. Адже свято воскресіння Ісуса Христа знаменує для нас відродження віри, надії, любові у наших серцях. Свято ж Землі символізує щорічне відновлення Землі, дає надію на щасливе і заможне життя нашого народу, який самовіддано працює на ній.

Ведучий: ХХІ століття. Яким воно буде для нас, жителів планети Земля? Це залежить від нас із вами. Настав час керуватись у всіх своїх вчинках правилами екологічного гуманізму. Основна його ідея – ми з вами – лише частка природи, Космосу, законами і правилами якого ми повинні керуватись у повсякденному житті. Не владарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути не царем природи, а її невід’ємною часткою.

Читець 17: Усі однаково ми плачем, сміємося,

Усім потрібен кисень і вода.

Поляк, іспанець, українець – зберемося!

І збережем планету – бо вона одна!

То ж бережім планету, люди,

ЇЇ озон, річки, сади, ліси…

Щоб проліскам з онуками радіти

І випити джерельної води!

Читець 18: І як би не склалось, де б ми не бували –

У мандрах, в далекім краю.

Та серцем синівським щоб не забували

Про неньку – Вітчизну свою!

У праці красива, у пісні натхненна,

І люд роботящий у селах, в містах.

Хай Богом ранима і благословенна

Пребуде земля Українська в віках!

(Звучить пісня у виконанні Т. Петриненка «Україно, Україно…», учасники співають).

ВИСНОВКИ

Останніми роками тема охорони довкілля виникала все частіше. Поступово ця проблема перетворилася на глобальну і з кожним днем стає все актуальнішою. Причиною такого положення є різні антропогенні чинники. Це і демографічний вибух, і швидке зростання урбанізації і багато іншого. На довкілля також справляє великий вплив людський фактор: викиди відходів, забруднення водоймищ і лісів, збільшення навантаження на орні землі - все це справа рук людини. Вже сьогодні в світі зруйновано 20 млн. гектарів землі. Деякі руйнування можуть спричинити катастрофічні наслідки. Внаслідок цього розроблені заходи з охорони довкілля, які включають комплекс заходів щодо охорони атмосфери, водних ресурсів, флори, фауни, геологічного середовища.

З цього можна зробити висновок, що охорона довкілля - це комплексні заходи, по раціональному використанню природних ресурсів, їх збереженню і примноженню, а також забезпечення екологічної безпеки. Основною метою є звести до мінімуму шкідливі дії на довкілля.

Сучасна соціоекологічна криза, що супроводжується катастрофічним погіршенням якості життєвого середовища і відповідно до цього зниженням рівня здоров'я народонаселення Земної кулі, поставила під загрозу не лише подальший розвиток людської цивілізації, а й існування людства взагалі.

Час, коли природа здавалася невичерпною, пройшов. Загрозливі симптоми руйнівної діяльності людини з особливою силою проявилися декілька десятиліть тому. На даний момент у світі існує велика кількість теорій, в яких багато уваги приділяється знаходженню найбільш раціональних шляхів їхнього вирішення. Проте, нажаль, на папері все значно простіше, ніж у житті, але ситуація поступово змінюється і в багатьох країнах світу екологічним проблемам починають приділяти все більше уваги, приймаються екстерні заходи:

посилення уваги до питань охорони природи і забезпечення раціонального використання природних ресурсів;
встановлення систематичного контролю за використанням підприємствами і організаціями земель, вод, лісів, надр і інших природних багатств;
посилення уваги до питань з попередження забруднень і засолення ґрунтів, поверхневих і підземних вод;
приділення більше уваги збереженню водоохоронних і захисних функцій лісів, збереженню і відтворенню рослинного і тваринного світу, попередженню забруднення атмосферного повітря;
посилення боротьби з виробничим і побутовим шумом.

Найбільш важливим з аспектів цієї проблеми є те, що потрібно розповсюджувати інформацію про охорону природи серед населення. Наприклад, книжні видавництва повинні випускати не лише брошури, але і також різні книжні видання. Крім них цією проблемою повинні займатися чи на крайній випадок приділяти більше уваги засоби ммасової інформації, тобто повинні збільшити ефірний час, відведений для програм з екологічною тематикою. Глобальні медіа сприяють трансформації системи міжнародної екологічної безпеки. Потоки інформації роблять доступним ознайомлення населення світу, особливо в менш розвинених країнах, з проблемами навколишнього природного середовища, необхідністю та можливістю їх розв'язання. Це сприяє зростанню екологічної свідомості та освіти населення, розширенню участі громадськості в природоохоронному процесі, підвищує ефективність їхніх дій.

Людство на початку XXI тисячоліття дедалі більше усвідомлює, що саме життя на планеті перебуває в небезпеці. Занепокоєність долями цивілізацій на планеті та усвідомлення масштабності цього процесу проявляється у розвитку руху за збереження навколишнього середовища і появі численних ініціатив у всіх сферах життя суспільства.

ЛІТЕРАТУРА

Анісімова C.В. Екологія. – К.: Грамота, 2001.
Голубець M.A. Від біосфери до соціосфери. – Львів: Поділля, 2007.
Сухарев С. М., Сухарева O.Ю. Технологія та охорона навколишнього середовища: Навч. посіб. – Львів: Новий Світ, 2000.

‹

›