«Зустріч весняних птахів».
Мета: Ознайомити дітей з назвами "перелітні" і "зимуючі" птахи. Розвивати в інтерес до світу птахів. виховувати бережливе ставлення до птахів.
Обладнення: Фото знімки ластівки, лелеки,жайворонка, соловейка. Роздруковані поговірки.
Хід заняття.Доброго дня!!!
Вступна бесіда.
До всього треба дотику душі,
Коріння в землю, крилами у небо,
Красі природи ще нема межі,
В її гармонії життя потреба.
Усе, що оточує нас,— це природа. Її краса, її неперевершеність, її неосяжність заслуговують тільки захоплення. Спів птахів милує слух, врода квітів милує зір, а все це в поєднанні милує людську душу.
Послухайте будь-ласка вірш і попробуйте здогадатись прпо що ми сьогодні будем говорити
Із землі півдня, тепла, погоди
Весняні птахи до нас летять,
Жене їх туга крізь гори й води
У край коханий, до українських хат.
І хоч голівки втомлені клонять,
Крильми живіше мріють шлях,
Коли їм рідне всміхнеться підсоння,
Село родиме й рідний дах.
- Прилетіли гості,
Сіли на помості,
Без сокири, без лопати
Поробили собі хати.
Сьогодні ми з вами будемо говорити про птахів. . Невід’ємною частиною лісів, луків, степів є птахи. Вони — найкраща прикраса парків, садів, своїм яскравим забарвленням, дзвінкою піснею роблять природу радісною й приємною. Але птахи не тільки прикрашають наше життя. Вони перші помічники людини в боротьбі за високий урожай полів, садів.
Незабаром птахи на тендітних своїх крилах принесуть весну. Пробудиться природа. Ми розкриємо їй свої обійми й зустрінемо як вищу цінність на Землі, бо ми — невід’ємна частина цієї цінності.
(пісня про птахів)
Розповідь про весну.
А тепер давайте поговоримо трішки про саму весну.
Весна-красна, пробуджена жайворонком і першими
сонячними променями та потічками, прийшла на землю. Тому не випадково наші предки вважали весну початком нового року. Із сивої давнини прийшов до нас обряд закликання весни. Найбільше цьому святу раділи дівчатка і хлопчаки. Всі одягали нове вбрання і прохали: Благослови, мати, весну закликати, Весну закликати, зиму проводжати. Зимонька в саночках, літечко в возочку.
А мати відповідала: Благословляю, дитино, йди весну гукай,
Щоб прийшла з радістю і великою милістю божою.
Вважалося, як свято зустрінеш, так весна тебе щастям-красою
обдарує.
Весна — пора засіву землі. Недарма говорять, що весняний день рік годує.
Народна мудрість щедра на прислів'я про культури, які вирощують.
Казав овес: сій мене в болото — буду я золото.
Казав ячмінь: кинь мене в грязь — буду я князь.
Гречка каже: а мене хоч в дощ, аби в пору.
Жито каже: не вважай на врожай, а сій мене, то й хліб буде.
Повинен гречку сіяти, як хочеш кашу їсти.
Тоді просо засівається, як дуб глухий розвивається.
Старий Дід мости помостив.
Молода прийшла – мости розвела. (Мороз та Весна)
Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю.
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку. (Пролісок)
Гостя нова завітала –
Холод-сніг увесь прогнала
І дарує залюбки
Лісу трави і квітки. (Весна)
Розповідь про птахів
Ластівки, жайворонок, лелека, соловейко з нашої країни летять зимувати в Африку. Під час перельотів птахи знаходять дорогу, орієнтуючись по сонцю та зірках.
Швидко скрізь цей птах літає,
Безліч мошок поїдає,
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує.
(Ластівка.)
Ластівка
Ластівка символізує щасливе родинне життя, ласку, любов і ніжність. Там, де звила гніздо ластівка, живуть добрі господарі. Вона також оберігає житло від грому, блискавки, пожежі. Ластівка пов’язана з Новоліттям, недаремно згадується у щедрівках, які первісно виконували навесні: „Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка”. Вважають, що ластівка – улюблена Богом пташка, своїм щебетанням вона прославляє його, наче молитвою. Тому вважається великим гріхом розорити її гніздо, тим більше не сміли вбивати, бо могли накликати біду на свій дім. У поляків, чехів і словаків ластівка – пташка, яка сприяє закоханим, переносячи їм вісточки.
Лелека
Лелека – священний птах, покровитель сім’ї і рідного дому. Він приносить з Вирію дітей. Жінки, побачивши вперше навесні лелеку, кидають йому вслід хліб або траву, задобрюючи його. Лелека (бусол, бузько, чорногуз, гайстер) - символ богині Зорі; символ поваги до батьків; символ мандрівників; сімейного благополуччя, щастя; Вбивство лелеки прирівнювалося до вбивства людини. Цей птах за повір’ям, має риси і звички, що притаманні людям. В народному уявленні він є символом праці і відданості. Де він покладе своє кубло, тій хаті буде щастити, а якщо його образити, він і хату може спалити. Вбивство лелеки прирівнювалося до вбивства людини. Цей птах за повір’ям, має риси і звички, що притаманні людям. В народному уявленні він є символом праці і відданості. Де він покладе своє кубло, тій хаті буде щастити, а якщо його образити, він і хату може спалити. як і люди, шукають собі пару, турбуються про дітей. Лелеки з давніх часів перебувають під охороною українців. Їх вважали провісниками весни, птахами Сонця.
Підсумок двох розповідей
*Що спільного та що відмінного у цих птахів (лелеки і ластівки)?
Жайворонок
Приліт жайворонків знаменує прихід весни. В народному календарі є свято, що присвячене птахам – це Сороки (Сорочини) або Жайворонки. Так називаються і обрядові коржики у вигляді пташок, які печуть в цей день дітям, щоб вони, ходячи вулицями, закликали птахів з вирію. За народними повір'ями, на зиму жайворонок перетворюється в мишу, а влітку приймає колишній вигляд. Зиму він проводить в мишачій нірці, у полі під каменем, під грудкою землі в борозні. У середині зими перевертається на інший бік і спить до весни. А ще кажуть, ніби він взимку знаходиться високо-високо в небі. Боги тримають його в руках, тішать і пестять, поки не блисне перша блискавка і не розкриються небеса, куди в цей час жайворонкам дозволено буває зазирнути. З тих пір жайворонок то парить високо-високо, то різко опускається з пронизливим криком. Але там, у блакитній височині, він співає так солодко,)
Соловейко
Назва цієї маленької співочої пташки походить, як вважають мовознавці, від давньоруської славій – той, хто співає пісню-славу Богам. Недаремно соловей, як і інші великі птахи, вважається віщим пташком, про свідчить пісня:
Соловейко маленький,
В тебе голос тоненький,
Скажи, де мій миленький?
Соловей – провісник Богині Весни: його спів (давньоруське щекот) завжди сприймається як щасливий Божий знак, а відсутність співу солов’я свідчить про передчуття біди. В Україні соловейко починає співати на початку травня, коли розцвітають сади. Про це в народі кажуть, що він починає співати, «як нап’ється води з березового листя».
підсумок двох розповідей
* Що спільного і відмінного у цих птахів (жайворонка та соловейка)?
Підсумок заняття.
Яких птахів називаємо перелітними?
Чому вони відлітають?
Яких птахів називають зимуючими?
Що ви знаєте про Ластівку
Соловейка , Жайворонка , Лелеку?