Поради психолога


Синочок не хоче самостійно одягатися

Ніяк не можу навчити свого трирічного синочка са­мостійно одягатися. І шнурки «приборкати» у нього не виходить, і ґудзики не слухаються, і штанці не натяга­ються. І так і сяк пробували — нічого не виходить. Що нам робити, продовжувати самим його одягати?


Спробуйте перетворити одягання на веселу гру. Спер­шу займемося шнурками. Знайдеться у вас у будинку пара старих батькових кросівок? Вимийте їх і затягніть яскраві шнурки. Ось і вийшов чудовий тренажер для пальчиків. Разом втягатимемо шнурки. Можна навіть змагання влаштувати - хто швидше зав'яже шнурки.

Тепер ґудзички. Починайте навчати з ґудзиків най­більших за розміром, із ними дитячим рукам буде лег­ше впоратися, потім поступово переходьте до застібан­ня ґудзиків меншого розміру. Придбайте для малюка ди­тячу ложку для взуття, тоді і взуття буде легше взуватися. А ще можна погратися в переодягання. Зберіть всіля­кий одяг - батькові брюки, мамин капелюх, підтяжки, все, що у вас знайдеться в шафі, і починайте вбирати­ся - у кого костюм виявиться найсмішнішим, той і пе­реміг! Поступово дрібні м'язи рук малюка розвивати­муться, і одягання перестане бути такою нелюбимою справою.

























Поради психолога


Як привчити дитину

до порядку і самостійності?


Дочці вже чотири роки. Як привчити її до порядку, до того, щоб вона сама одягалася, прибирала у себе в кімнаті? Поки я все роблю за неї, а вона відмовля­ється. Пробували гратися в «прибирання», але виста­чає такої гри на один раз, не більше.


Процес прищеплення навичок охайності та самостій­ності досить тривалий і копіткий. Проблеми можуть ви­никнути і через те, що хтось із родичів подає дитині при­клад зовсім іншої моделі поведінки: весь час розкидає речі, не прибирає за собою. Для всієї дітвори дуже зна­чущими є поведінка їхніх батьків і той приклад, який во­ни їм подають. Скажімо, якщо мама не кладе свої речі на місце, то і дочка навряд чи це робитиме навіть «з-під палиці». Починати необхідно з малого: нехай дитина вчиться складати свої іграшки. Причому спочатку ви ро­битимете це разом із дочкою. Головне, щоб так відбува­лося завжди. Не потрібно йти на поводі у своїх власних лінощів: зараз ми не встигаємо, і я швиденько приберу іграшки сама, а завтра ми знову почнемо привчати ді­вчинку до порядку. Тобто привчання повинне відбувати­ся щодня і щохвилини.

З а те, що донечка щось зробила самостійно, нехай навіть і не дуже добре, її обов'язково необхідно хвалити. І тоді завтра їй знову захочеться заробити похвалу від мами або тата, і вона самостійно зробить якусь справу.

Доручіть дочці який-небудь нехитрий хатній обов'язок, наприклад розставляти тарілки на столі. Так вона зможе стати учасником загальної справи і робити щось не тіль­ки для себе, але і для тих, хто її оточує. А ці самі оточуючі обов'язково подякують дитині за допомогу. І не впадай­те у відчай, якщо відразу щось не вийде.









Поради психолога


Як навчити дитину їсти самостійно?


Дочці чотири роки, але вона сама не їсть. Я годую її з ложки, чоловік мене сварить. Через це я навіть не можу віддати її до дитячого садка, адже там ніхто году­вати її не стане. Але і навчити її їсти самостійно у ме­не теж не виходить. Ставлю тарілку, даю ложку, але до­чка просто сидить над їжею і не їсть, а я переживаю, що вона залишиться голодною. Як навчити дитину їс­ти самостійно?


Запастися терпінням. Голодом морити не потрібно, а ось спробувати різні способи можна. Наприклад, зма­гання. Домовтеся з дитиною, що саме сьогодні у вас у сім'ї починається змагання: хто швидше з'їсть кашу. Покладіть їжу всім у тарілки і починайте відлік часу. Як­що вам вдасться захопити дитину - ура! - це означає, що перший крок уже зроблено.

Вигадайте таку гру: сьогодні ви годуєте дочку, а за­втра вона годує вас. Потім введіть нову умову: ви її году­єте супом, зате друге вона з'їдає сама. Нехай за цю са­мостійність належить вручити який-небудь приз. Урочис­то вручіть його донечці, якщо все вдалося, навіть якщо з'їла вона їжу не повністю. Загалом, придумуйте всякі прийоми і хитрощі, тому що якщо станете діяти безпосе­редньо, то, окрім негативної реакції, нічого не отримає­те. Дитина може упертися й узагалі перестати їсти.

А ось до дитячого садка можна дитину сміливо від­давати. Можливо, там вашу дочку, дійсно, навчать їсти. Адже коли всі з апетитом їдять, такі лінивці частенько теж беруться за ложку. Отже, до дитячого садка нехай дочка йде, але вдома ви повинні теж стимулювати її са­мостійність за столом.