Методичний інструментарій для дослідження особливостей пам’яті дітей молодшого шкільного віку
Знання про індивідуальні відмінності пам’яті можна здобувати різними шляхами і методами, відомими в психології. Для учнівської молоді досить ефективний метод аналізу результату діяльності, оскільки успішність навчання великою мірою залежить від реалізації властивостей їхньої пам’яті. Методи бесіди, опитування, рейтинги, експерименти можуть бути корисними для загального вивчення пам’яті майже усіх категорій людей. З метою глибшого дослідження окремих властивостей пам’яті доцільно використовувати експериментальні методики й тестові випробовування. Для тестових методик бажано застосовувати готові розробки, що значно економить час на їх проведення [14,ст.19].
Елементарні уявлення про здатність до запам’ятовування легко одержати в процесі заучування матеріалу (віршів, таблиць множення, іноземних слів, математичних формул, граматичних правил, історичних дат). Порівнюючи успіхи, можна зробити висновок про рівень розвитку пам’яті. Якщо спробувати запам’ятати певну кількість рівнозначних слів чи чисел за одинаковий проміжок часу, то, порівнюючи отримані результати можна порівняти кількісні значення обсягу пам’яті.
До популярних методик діагностики пам’яті відносять «Тест 10 слів», «Методика вивчення запам’ятовування чисел», «Методика вивчення змістової пам’яті», «Методика вивчення логічної і механічної пам’яті», Методика вивчення слухової пам’яті» та інші.
Розглянемо детальніше деякі із них.
Методика «Визначення типа пам'яті» у молодших школярів.
Мета: визначення переважаючого типа пам'яті.
Обладнання: чотири ряди слів, записаних на окремих картках; секундомір.
Для запам’ятовування на слух: машина, яблуко, олівець, весна, лампа, ліс, дощ, квітка, каструля, папуга.
Для запам’ятовування при зоровому сприйнятті: літак, груша, ручка, зима, свічка, поле, блискавка, горіх, сковорідка, качка.
Для запам’ятовування при моторно-слуховому сприйнятті: пароплав, слива, лінійка, літо, абажур, річка, грім, ягода, тарілка, гусак.
Для запам’ятовування при комбінованому сприйнятті: поїзд, вишня, зошит, осінь, торшер, галявина, гроза, гриб, чашка, курка.
Порядок дослідження. Учня повідомляють, що йому буде прочитаний ряд слів, які він повинен постаратися запам'ятати і по команді експериментатора записати. Читається перший ряд слів. Інтервал між словами при читанні – 3 секунди; записувати їх учень повинен після 10-секундної перерви після закінчення читання всього ряду; потім відпочинок 10 хвилин. Пропонується учневі про себе прочитати слова другого ряду, які експонуються протягом однієї хвилини, і записати ті, які він зумів запам'ятати. Відпочинок 10 хвилин. Експериментатор читає учневі слова третього ряду, а досліджуваний пошепки повторює кожне з них і «записує» в повітрі. Потім записує на листку слова, що запам'яталися. Відпочинок 10 хвилин. Далі експериментатор показує учневі слова четвертого ряду, читає їх йому. Досліджуваний повторює кожне слово пошепки, «записує» в повітрі. Потім записує на листку слова, що запам'яталися. Відпочинок 10 хвилин.
Обробка і аналіз результатів. Про переважаючий тип пам'яті досліджуваного можна зробити висновок, підрахувавши коефіцієнт типа пам'яті (С).
C= а/10,
де а – кількість правильно відтворених слів.
Тип пам'яті визначається по тому, в якому з рядків було більше відтворення слів. Чим ближче коефіцієнт типа пам'яті до одиниці, тим краще розвинений в учня даний тип пам'яті.
Методика визначення запам’ятовування чисел
Мета: визначення рівня механічної зорової та слухової пам’яті.
Ведучий. Зараз я зачитаю і запишу на дошці 10 двозначних чисел. Слухайте уважно, дивіться та запам’ятайте ці числа. Коли я скажу, треба буде записати числа в тому самому порядку.
Числа зачитують і залишають на дошці на 30 секунд.
Набір чисел на констатувальному етапі дослідження:
44, 32, 69, 18, 71, 26, 13, 85, 97, 50.
Набір чисел на контрольному етапі:
21, 43, 60, 15, 90, 72, 81, 54, 07, 35.
Оцінка результатів.
Відтворення 7 чисел у правильному порядку свідчить про добру механічну слухову пам’ять.
Рівень розвитку оцінюють так:
5—7 чисел у правильному/неправильному порядку— низький,
8—10 у неправильному порядку — середній,
8—10 у правильному порядку — високий.
Методика «Вивчення змістовної і механічної пам'яті» у молодших школярів. Мета: дослідження змістовної (логічної) і механічної пам'яті методом запам'ятовування двох рядів слів.
Обладнання: два ряди слів (у першому ряду між словами існує смисловий зв'язок, в другому ряду відсутній) (Додаток А ), секундомір.
Порядок дослідження. Учням повідомляють, що будуть прочитані пари слів, які вони повинні запам'ятати. Експериментатор читає досліджуваному десять пар слів першого ряду (інтервал між парою – п'ять секунд). Після десятисекундної перерви читаються ліві слова ряду (з інтервалом десять секунд), а досліджуваний записує слова правої половини ряду, що запам’яталися. Аналогічна робота проводиться із словами другого ряду.
Обробка і аналіз результатів. Результати дослідження заносяться в таблицю (див. табл.2.1)
Таблиця 2.1.
Об'єм змістовної і механічної пам'яті
Об’єм змістовної пам’яті | Об’єм механічної пам’яті | ||||
Кількість слів першого ряду (А) | Кількість слів, що запам’яталися (В) | Коефіцієнт змістовної пам’яті С=В/А | Кількість слів другого ряду (А) | Кількість слів, що запам’яталися (В) | Коефіцієнт механічної пам’яті С=В/А
|
| | | | | |
Крім вказаних методик для дослідження опосередкованої та короткочасної пам’ять учнів молодшого шкільного віку можна використовувати такі методики як “Піктограма“, “Асоціації“ (для дослідження опосередкованої пам’яті), “Запам’ятовування геометричних фігур“, “Запам’ятовування слів“ та “Запам’ятовування чисел“ (для дослідження короткочасної зорової пам’яті). Методика «Піктограма» дослідження була запропонована на початку 30-х років. Досліджуваному пропонують для запам'ятовування певну кількість слів або виразів, при цьому для кожного з них потрібно намалювати будь-яке зображення або знак, тобто піктографічно записати ряд понять. Як стимул-реакції використовуються поняття різної міри узагальненості, і в основному такі, пряме зображення яких утруднене або неможливе (наприклад, «веселе свято», «теплий вітер», «обман», «справедливість» тощо).
Особливістю інструкції є орієнтація учня на дослідження лише особливостей пам'яті, а також заборону використовувати будь-які буквені позначення. Після виконання малюнків досліджуваний повинен назвати відповідні ним поняття або вирази. Одним з найважливіших елементів дослідження є бесіда, що дозволяє розкрити зміст символів, що продукуються досліджуваним. Час обстеження не регламентується. Єдиним чинником, що обмежує вибір образу у варіанті з вільним малюванням, є інтелектуально-асоціативний фонд особистості досліджуваного, його афектні установки. Таким чином, характер діяльності досліджуваного і можливість інтерпретації малюнка наближають тест до проектних методик. Іншою особливістю, що розширює інтерпретативну спрямованість методики, є та обставина, що опосередковане запам'ятовування відображає як мнемонічні, так і інтелектуальні процеси []. Побудова образу, придатного для запам'ятовування, є наслідком творчої активності мислення, в якому відбивається його індивідуальна структура. Звідси - широкі можливості для дослідження мислення, в першу чергу процесу узагальнення.
Можемо підсумувати, що методики, спрямовані на дослідження пам’яті знайшли своє застосування у загальній та прикладній психології. У розділі розглядаються психодіагностичні тести та методики, спрямовані на дослідження пам’яті, описано їх проведення та хід опрацювання результатів.
Використана література:
Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урбина.– Санкт - Петербург: Питер, 2007. – 688 с. – (7). – (мастера психологии).
Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика: Учебник для вузов. — СПб.: Питер, 2006. — 351 с
Варій М. Й. Психологія.Навчальний посібник / М. Й. Варій. – Київ: Центр учбової літератури, 2009. – 288 с. – (2).
Васянович Г. П. Основи психології : навчальний посібник / Григорій Петрович Васянович– К. : Педагогічна думка , 2012. – 114 с.(77-80)
Гаврилова Н. С. Психологічна характеристика дітей із загальним недорозвитком мовлення з ведучими порушеннями пам’яті / Н. С. Гаврилова. // Проблеми сучасної психології. – 2008. – С. 96–105.
Подкоритова Л.О. Рефлексія, самопізнання, психологічна самодопомога: тренінги та арт-терапевтичні методики. Навч.-метод.пос. Центр інноваційної педагогіки та психології ХНУ, 2018.-128с.
Психолог. /Мнемотехніка/ Шкільний світ. – 2011. – №42. – С. 3–7.
Психолог. /Програма тренінгу/ Шкільний світ. – 2009. – №5.– С. 6–7.
Психолог. /Розвиваючі вправи/ Шкільний світ. – 2009. – №15-16. – С. 34–36.