Р. Бредбері «451° за Фаренгейтом» Як досягти гармонії у світі? Над цим питанням замислювалися мудреці, учені, письменники, намагався уявити майбутнє людської цивілізації й американський письменник Рей Дуґлас Бредбері. Його називають фантастом номер один. Саме фантастика допомагає йому краще зрозуміти людину, її земні проблеми. Він автор приблизно 400 літературних творів ледь не всіх відомих жанрів. Письменник кожним своїм твором попереджає людство про бездуховну прірву, яку може спричинити техногенна цивілізація. ======== Сповнені глибокої філософії, вони спонукають замислитися та переглянути свої життєві позиції. ===== «Фантастика — це наша реальність, доведена до абсурду»,— сказав одного разу Р. Бредбері, автор відомого роману «451° за Фаренгейтом», що дуже яскраво характеризує провідні ідейні мотиви його творчості. У романі розповідається про, здавалося б, зовсім парадоксальні з погляду здорового глузду події. Автор подає на суд читача своє бачення майбутнього світу — світу споживачів, де народ, немов маріонетку, контролює тоталітарна верхівка. Думки людей також підпорядковано режиму, усюди діють каральні загони пожежників. Пожежники, чий святий професійний обов’язок — боротися з вогнем, полюють у суспільстві за книжками і спалюють їх.
1
Вигадка? Плід уяви фантаста? Навіщо письменникові такі апокаліптичні видовища? Щоб налякати читачів? Ні. Він прагне не налякати, а застерегти людей: будьте пильні, це може статися!
=====
Назву роману було обрано тому, що нібито за цієї температури самозаймається папір. Насправді папір самозаймається за температури трохи вище 450 градусів, але за цельсієм. За визнанням Бредбері, помилку було спричинено тим, що під час обрання назви він консультувався з фахівцем пожежної служби, який і сплутав температурні шкали. матеріальними цінностями. Удома вони оточують себе інтерактивним телебаченням, яке проектує зображення одразу на стіни (у які вбудовані кінескопи), і заповнюють свій вільний час переглядом телевізійних передач, нескінченних і безглуздих серіалів. Однак «благополучна», на перший погляд, держава перебуває на порозі тотальної руйнівної війни, якій судилося початися…
=====
Події відбуваються в недалекому майбутньому на батьківщині Бредбері — у Сполучених Штатах Америки. Життя пересічної людини — це тільки робота й відпочинок, на інші види діяльності часу просто немає. При цьому під проведенням дозвілля мають на увазі перегляд телевізора або їзду містами на реактивних машинах. Від такого способу життя люди поступово черствіють, усамітнюються, припиняють любити одне одного, не народжують дітей… Людям не дозволяють думати, розмірковувати про свою долю («не дай, боже, якщо вони почнуть робити висновки та узагальнення»). Запроваджують інтелектуальний стандарт; людей, які читають, оголошують божевільними. Культивується тип людини, яка втратила саму себе, свою неповторність.
2
====== Пожежники спалюють книги й будинки, де їх ховають. Владі легше керувати натовпом, якщо пришвидшити темп життя, придумувати нові спортивні ігри, розвивати в людях почуття стадності, автоматизму. Більше швидких машин, кольорових телепрограм, більше шуму, галасу. Будьяке інакомислення чи самостійна думка роблять особу небезпечною для режиму та потенційною мішенню карної пожежної команди. Зображаючи основні аспекти маніпулятивного впливу держави на особистість через ЗМІ (засилля екранної продукції розважального характеру, віртуалізація реального життя та зворотний процес сприйняття віртуального як реального, інформаційне перенасичення тощо), автор застерігав читачів, вказуючи на проблеми, які стали очевидною реальністю вже через 20–30 років після написання роману. Образ державиманіпулятора в романі має характер не стільки фантастичний, скільки реалістичний, підсилений гротескною поетикою.
Підготувала вч. Стезенко О.В.
|
