ДНЗ «Професійний ліцей м.Українки»
Методична розробка
уроку спеціальної технології
на тему:
«Особливості будови системи живлення карбюраторних двигунів автомобіля»
Професія: «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів»
Розробив викладач спецтехнології:
Посту Роман Степанович
Тема. Особливості будови і принцип дії приладів системи живлення
карбюраторного двигуна. Загальна будова систем карбюраторів.
Мета заняття:
вивчити загальну будову та принцип дії системи живлення карбюраторного двигуна. Розглянути загальну будову та принцип дії систем карбюратора;
формувати вміння самостійно застосовувати знання для вирішення практичних завдань;
формувати усвідомлене ставлення до природного середовища.
Обладнання: плакати з будови системи живлення карбюраторного двигуна, карбюратора, карбюратори в зборі, деталі карбюраторів.
ПЛАН ЗАНЯТТЯ
І. Організаційна частина.
Оголошення теми, мети заняття.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Особливості будови і принцип дії приладів системи живлення карбюраторного двигуна. Загальна будова систем карбюраторів.
1. Паливо та пальна суміш.
2. Загальна будова системи живлення.
3. Системи карбюратора.
4. Будова карбюратора.
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
ІV. Заключна частина.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційна частина.
Оголошення теми, мети заняття. Мотивація навчальної діяльності.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Паливо та пальна суміш.
Основні властивості бензину: теплотворність, стійкість проти детонації, випаровування.
Марки бензину: А-76, АІ-92, АІ-95,АІ-98.
Цифрами позначене октанове число, яке характеризує стійкість проти детонації. При детонаційному згоранні різко підвищується тиск газів, що приводить до підвищеного зношення і навіть поломки деталей кшм, руйнування підшипників, прогорання днищ поршнів, перегріву двигуна, втрати потужності.
Горюча суміш.
Н | Більше 17 кг | 15-17 кг | 15 кг | 13-15 кг | Менше 13 кг |
Суміш називається | бідна | збіднена | нормальна | збагачена | багата |
а 1 кг палива в суміші припадає повітря
Дуже багата суміш (менше 5 кг повітря) або дуже бідна суміш (більше 21 кг повітря) втрачає здатність загорятися.
2.Призначення і загальна будова системи живлення.
С
истеми живлення призначена для:
Зберігання, очищення і подавання палива (паливний бак 7, фільтр-відстійник 8, фільтр тонкої очистки 8, паливопроводи 6, паливний насос 1).
Очищення повітря (повітряний фільтр 2).
Приготування паливної суміші і подавання її в циліндри (карбюратор 12, впускний трубопровід).
Випуску відпрацьованих газів (випускні трубопроводи 11, газовідвідні труби, глушник 9).
Для керування карбюратором призначені: 3 – рукоятка керування повітряною заслінкою;
4, 5 – рукоятка і педаль керування дросельними заслінками.
3. Системи карбюратора.
Н
айпростіший карбюратор.
Принцип роботи: внаслідок розрідження в дифузорі 4, яке виникає внаслідок руху повітря, паливо з поплавковою камери 1 через жиклер 8, розпилювач 5 витікає в дифузор і змішується в змішувальній камері 6. Кількість суміші змінюється дросельною заслінкою 7. Постійний рівень палива підтримується поплавком 3, який діє на голчастий клапан 2.
Недолік найпростішого карбюратора: він не забезпечує необхідного складу пальної суміші на різних режимах роботи двигуна.
Р
обота карбюратора на різних режимах.
а). Головна дозуюча система. При роботі двигуна в змішувальній камері створюється розрідження. Паливо з поплавкової камери поступає через паливний жиклер 4 і розпилювач 5 в дифузор 2, де змішується з повітрям. При збільшенні розрідження відбувається автоматичне гальмування палива повітрям, яке поступає через повітряний жиклер 3, чим забезпечується отримання економічної суміші. Дросельна заслінка 1 змінює кількість суміші, яка готується карбюратором.
б
). Система холостого ходу. Дросельна заслінка прикрита, тому розрідження в дифузорі незначне і г. д. с. не працює. Паливо і повітря до розпилювачів 2 подається через паливний жиклер 5, повітряний жиклер 4, паливні, повітряні і емульсійні канали 3. Для регулювання якості суміші на холостому ходу призначений гвинт 1, а для регулювання максимального закриття дросельної заслінки- гвинт кількості.
в). Пусковий пристрій. При закриванні повітряної заслінки 1 суміш збагачується. Для попередження перезбагачення суміші встановлений автоматичний клапан 2.
г
). Економайзер. При значному відкриванні дросельної заслінки важіль 8 повертається і через тягу 3, планку і шток 2 відкриває клапан 4, навантажений пружиною 5. В результаті паливо в жиклер повної потужності і розпилювач 1 буде подаватися не тільки через паливний жиклер 7, але й через відкритий клапан і жиклер 6.
д
). Насос-прискорювач. При різкому відкриванні дросельної заслінки важіль 9 повертається і через тягу 8, планку 5, шток 4 з пружиною 3 діє на поршень 10. Зворотний клапан 7 під дією тиску палива закривається, нагнітальний клапан 1 відкривається, і порція через розпилювач 2 впорскується в змішувальну камеру.
4. Будова і робота карбюратора на різних режимах.
Карбюратор К-88А (автомобіль ЗИЛ-130) складається з: корпуса з двома змішувальними камерами, поплавковою камерою; нижньої частини з двома дросельними заслінками; верхньої частини з повітряною заслінкою; обмежувача частоти обертання колінчастого вала.
Поплавкова камера 3 має поплавок 2, який діє на голчастий клапан 4; сітчастий фільтр 5. Балансувальний канал 6 попереджає пере збагачення суміші при забрудненні повітряного фільтра.
Головна дозуюча система призначена для приготування збідненої суміші в режимі середніх н
авантажень. ГДС включає в себе: малі 10 і великі 11 дифузори, дросельні заслінки 30, головні паливні жиклери 1, жиклери повної потужності 29, розпилювачі 9, повітряні жиклери 8 для пневматичного гальмування палива.
Система холостого ходу готує збагачену суміш, коли дроселі прикриті. Система XX включає: головні жиклери 1, повітряні жиклери 7, паливні, емульсійні і повітряні канали, отвори 32 і 33. За допомогою гвинтів якості 31 і гвинта кількості регулюють найбільш оптимальний склад суміші та її кількість.
Економайзер готує збагачену суміш на повних навантаженнях. Складається з штока 21, який зв’язаний планкою 22, тягою 24, сергою 27 з важелем 28 дросельних заслінок 30. При сильному відкритті заслінок шток через штовхач 20 відкриє шариковий клапан 19, і додаткове паливо через клапан буде поступати в жиклери 29 повної потужності.
Насос-прискорювач короткочасно збагачує суміш при різкому відкриванні дроселів. Поршень 25, зв‘язаний штоком 23 з приводом економайзера, тисне на паливо – зворотний клапан 26 закривається, і паливо через нагнітальний клапан 12, порожнину гвинта 13 і отвори розпилювача 14 впорскується в змішувальні камери.
Пусковий пристрій забезпечує утворення багатої суміші при запуску холодного двигуна. При закриванні повітряної заслінки 16, яка має отвір 15 і запобіжний клапан 17, необхідні для попередження можливого перезбагачення; одночасно через важелі і тяги трохи відкриваються дросельні заслінки. В результаті буде подаватися більше палива системами ГДС і ХХ.
Відцентрово-вакуумний обмежувач частоти обертання колінчастого вала має відцентровий датчик, який кріпиться на кришці розподільних шестерень, і вакуумний діафрагмовий механізм, що діє на дросельні заслінки.
Керування заслінками карбюратора.
1-тяга, яка з‘єднує повітряну і дросельну заслінки, 2,3-троси, 4-ручка дросельних заслінок, 5-ручка повітряної заслінки, 6-педаль дросельних заслінок, 7-тяга, 8-пружина.
Перевірка і регулювання рівня пального в поплавцевій камері карбюратора.
Рівень палива в поплавковій камері карбюратора К-88А (автомобіль ЗИЛ-130) перевіряють через отвір (рис. З, а), розташований в поплавковій камері і яке закривається пробкою. При горизонтальному положенні автомобіля і роботі двигуна на малій частоті холостого ходу паливо повинне бути на рівні нижньої крайки отвору. Рівень палива можна також перевірити, відкрутивши пробку, що закриває канал механічного економайзера і вкрутивши замість неї перехідний штуцер 1 (рис. З, в), що закінчується скляною трубкою 2 з нанесеними на ній поділками, що вказує межі коливання рівня палива в поплавковій камері.
Рис. 3. Перевірка рівня палива в поплавковій камері карбюратора:
а - по контрольному отворі;
б - через оглядове вікно;
в - за допомогою пристосування зі скляною трубкою;
1 - перехідний штуцер; 2 - скляна трубка
Рис. 4. Перевірка установки поплавця і голки клапана подачі палива в карбюраторі (кришка і корпус карбюратора в переверненому положенні):
а - кришка з поплавцем і клапаном карбюратора К-126Б;
б - верхній корпус із клапаном у зборі карбюратора К-84;
1, 7 - калібри; 2 - поплавець; 3 - обмежник ходу поплавця: 4 - язичок регулювання рівня; 5, 9 - голка клапана; 6 ущільнювальна шайба; 8 - корпус клапана подачі палива; 10- шайби регулювальні; 11- верхній корпус карбюратора
У карбюраторів К-126М (ГАЗ-24), К-124В (автомобілі УАЗ) і К-126Б (ГАЗ-53А) рівень палива в поплавковій камері контролюють по мітках-виступах через оглядове вікно (рис, 3, б). Рівень палива в поплавковій камері може змінюватися через не герметичність поплавця, неправильної установки, чи заїдання герметичності голчастого клапана.
Герметичність поплавця перевіряють зануренням його у воду, нагріту до 80° С на 30 с. З негерметичного поплавця з'являться пухирці повітря. Видаливши воду з поплавця, його заповнюють і перевіряють масу зважуванням.
Одночасно підгинанням обмежувача 3 ходу поплавця встановлюють зазор А між торцем голки 5 і язичком 4, що повинний бути 1,2—1,5 мм у карбюраторів К-124В, К-126М, К-126Б.
У карбюраторах К-88, К-82 і їхніх модифікаціях для забезпечення необхідного рівня палива в поплавковій камері калібром 7 (рис. 4, б) перевіряють відстань від площини рознімання верхнього корпуса 11 карбюратора до торця голки 9 клапана подачі палива. При необхідності положення голки регулюють зміною числа прокладок -10, встановлюваних між корпусом клапана і корпусом 11 карбюратора. При збільшенні числа прокладок 10 рівень палива в поплавковій камері зменшується. Допускається також регулювати рівень палива підгинанням важільця поплавця, не порушуючи його цілісності.
Клапан подачі палива, що втратив герметичність, притирають до сідла. При неможливості домогтися герметичності його заміняють. У карбюраторі К-126Б клапан практично не зношується, тому що запирання його забезпечується не самою голкою, а еластичною пластмасовою шайбою 6, що заміняють при втраті герметичності.
2. Перевірка пропускної здатності жиклерів карбюратора.
Пропускну здатність жиклерів визначають по кількості води, що протікає через його дозуючий отвір за 1 хв. під напором водяного стовпа (1000±2) мм при температурі води 19—21° С. Для перевірки пропускної здатності жиклерів застосовують прилади двох типів: для визначення абсолютної і відносної пропускної здатності жиклерів. Перший більш простий за будовою і має більшу точність у порівнянні з другим. При недостатній пропускній здатності жиклер промивають ацетоном чи розгортають отвір.
Регулювання карбюратора в режимі холостого ходу.
Регулювання ведеться на прогрітому двигуні при справній системі запалювання. Температура охолоджуваної рідини повинна бути 75—95°С. Особлива увага повинна бути звернена на несправність свіч і зазори між їх електродами.
Рис. 5. Регулювання системи холостого ходу:
а - однокамерного карбюратора;
б - двохкамерного карбюратора
Однокамерні карбюратори і двокамерні (К-126Б, К-126М) на малу частоту неодруженого ходу регулюють упорним гвинтом 1 (рис. 5) положення дросельної заслінки і гвинтом 2 регулювання якості пальної суміші на холостому ходу. В двокамерних карбюраторах (К-126Б, К-88А) якість пальної суміші регулюють двома гвинтами 2. При вкручувані гвинтів суміш збіднюється, при відкриванні — збагачується.
При непрацюючому двигуні відкручують гвинти 2 до відмови, а потім відкручують кожний на три обороти. Пускають двигун і упорний гвинт 1 встановлюють мінімальну частоту обертання колінчатого вала, при якому двигун працює стійко. Потім, закручуючи чи відкручуючи один із гвинтів 2, знаходять таке його положення, при якому колінчатий вал буде мати найбільшу частоту обертання при незмінному положенні дросельних заслінок. Після цього проробляють ті ж операції з другим гвинтом 2, досягши приблизно однакової роботи обох камер карбюратора. Потім упорним гвинтом 1 зменшують частоту обертання, прикриваючи дросельні заслінки, до усталеної роботи двигуна. При правильному регулюванні двигун повинний стійко працювати при частоті обертання колінчатого вала 425—625 об/хв.. у вантажних і 500—850 об/хв. у легкових автомобілів.
Правильність регулювання перевіряють, плавно відкриваючи і різко закриваючи дросельні заслінки. Якщо при цьому двигун зупиняється, то частоту обертання варто трохи збільшити за рахунок незначного вкручування гвинта і знову перевірити роботу двигуна.
Різниця частоти обертання колінчатого вала при роботі двигуна на правій і лівій камерах карбюратора не повинна бути більш 60 об/хв. Для перевірки по черзі знімають наконечники проводів запалювання зі свічею циліндрів, що живляться правою камерою, а потім зі свічею циліндрів, що живляться лівою камерою. Частоту обертання заміряють тахометром. Тривалість роботи двигуна на кожній групі циліндрів не повинна перевищувати 2 хв.
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
З’ясуйте призначення позначених частин карбюратора. Яке призначення, будова та принцип дії:
поплавкової камери,
головної дозуючої системи,
системи холостого ходу,
економайзера,
прискорювального насоса,
пускового пристрою,
обмежувача обертів колінчастого вала,
системи рециркуляції відпрацьованих газів.
ІV. Заключна частина.
Підведення підсумків заняття. Домашнє завдання: опрацювати тему ________ робочого зошита, виконати завдання (пункти ___________).