1.Гляньте ви!

Сивко пасеться

Без трави.

(Туман)

2. Зимою гріє,

Весною тліє,

Влітку помирає,

Восени оживає.

(Сніг)

3. Дуга з’єднала береги,

Немов у казці, гожа.

А от дзвіночка до дуги

Ніхто вчепить не може.

(Веселка)

4.Хоч безкрилий, а літає,

Безголосий – свище.

Хоч безрукий, а буває,

Груші з дерева збиває,

Навіть часом вириває

Сосни з коренищем.

А як втомиться – впаде

І нема його ніде.

(Вітер)

5. Як летів – блискотів.

Як упав – землею став.

(Дощ)

6. Блиснула,зламалася,

Десь умить сховалася.

Не впіймати, не догнати,

Тільки одголос чувати.

(Блискавка)

1. Вступна бесіда.

- Що таке природа?

- Правильно, природа – велике творіння Бога, колиска людства, втілення краси і добра.

- Чарівний світ природи сповнений дивовижних барв, чудових звуків, досконалих рухів і форм. І треба лише ширше розкрити очі та уважно прислухатися, щоб стати володарем казкових скарбів і невичерпної радості, порівняно з якими всі інші цінності світу здаються не такими вже й значними.

- Саме спілкування з природою, навіть просто її сприймання, дарує нам радість. Чому? Мабуть, тому, що природа — це невичерпне джерело краси, яка не може залишити байдужою навіть найчерствішу людину. Краплини ранкової роси можуть сяяти, прекрасніше, ніж коштовне каміння. Тендітна травинка, що вперто пробивається крізь сірий асфальт, безодня нічного зоряного неба, ласкаве чи сердите море, громаддя гір, ширяння орла або політ бджоли, нічні співи солов’я або вигин лебединої шиї — все це несе в собі невичерпний заряд краси.

- Діти, кожна рослинка, тваринка, повітря, вода – це все частина природи, довкілля. Але людина інколи забуває, що і вона є складовою природи, а не володарем усього живого на землі.

1. Вступна бесіда.

Кожна пора у природі красива,

Криється в ній щось ліричне.

Будь то зима із туманами сива,

Осінь п’янка, поетична.

Літо веселе і щире, й привітне

Вабить, до озера кличе.

Луг, наче казка, метеликом квітне,

Чайка над морем кигиче.

Ну, а весна! Що є краще у світі!

Трепетна, ніжна і ясна!

Сонце так щиро, так молодо світить

І на душі так прекрасно!

Надія Красоткіна

- Недарма говорять, що природа – наша мати. Вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. Що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні? Світ природи багатий і різноманітний. Чого варті сотні тисяч видів тварин, більшість з яких ми ніколи не бачили у житті! А найголовніше те, що людина не просто користується тим, що природа дає їй, а cама становить її невід’ємну частину.

- Зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто будуємо для себе самі. Ми живемо у великих будинках, оснащених високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. Також ми можемо слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через Інтернет або телебачення. Але на мою думку, все це вторинне, адже в будь-якому випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для створення всіх цих технологій. І на крайній випадок, людина може прожити без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні племена.

- Але неможливо жити, якщо ти не маєш змоги насолодитися свіжим ранковим повітрям, погратися з маленьким ласкавим кошеням, погрітися на літньому сонечку, вдихнути аромат троянд, побачити високо в небі світ уже неіснуючих зірок. Хтось може не погодитись, але мені здається, кожен із нас потребує цих простих радощів час від часу. Недарма на вихідні й свята люди полюбляють бувати на природі, тому що спілкування з нею допомагає їм відпочити, розслабитися, зібратися з силами для вирішення важливих проблем в нашому, «людському» світі.

- Дуже засмучує те, що люди захопившись розвитком нових технологій, часто шкодять природі. Наша діяльність викликає забруднення довколишнього середовища, кліматичні зміни, вимирання видів тварин і рослин. Колись це було не дуже помітно, а зараз у великих містах просто нема чим дихати. Необхідно пам’ятати, що шкодячи природі, ми робимо гірше самим собі. Мені дуже подобається, що в багатьох країнах люди звернули увагу на альтернативні джерела енергії та екологічні види транспорту. У цій справі неможна бути байдужим – ми маємо зберегти багатства і красу природи, тільки за цієї умови можливе й наше існування на Землі.

1. Вступна бесіда

- Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає в нас природа. Вона завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів пташок, запах квітів – усе це дороге серцю і ні з чим його не можливо зрівняти, забути. Рідний край – наш дім, вишенька біля хати, хрущі над вишнями, вулиця, по якій ми ходимо, річечка, біля якої відпочиваємо, у якій так любимо плескатися.

- Природа дає все необхідне для життя людини: їжу, воду, повітря. Вона є

джерелом натхнення для художників, письменників, композиторів. Недарма природу

називають ненькою. Всі ми – діти природи, та не всі однаково добрі до неї. Природа

потребує постійної уваги, турботи, охорони. Ми повинні берегти природу, охороняти та зберігати її багатства.

І пташка, і метелик, і людина

Сплелися у вінок. Ім'я йому — Життя.

Одна у них Земля, одна родина,

І вічність в них одна, і небуття.

- Земля — наш дім. Можливо, це єдина планета, на якій існує життя у Всесвіті. Хіба не

заслуговує вона нашої любові? Але на сьогодні ми маємо значну кількість свідчень про те, що людина не є бережливим господарем, а є самовпевненим землевласником.

Усіх людей ми закликаєм:

Нащадкам збережіть природу,

Її степи, ліси, джерельну воду,

Дерева не рубайте, не вбивайте звіра,

І у природи буде хай довіра,

Що не заподієте ви зла їй,

Своїй колисці, матері своїй.

- Будь до природи уважним, і вона обов'язково тобі віддячить!

Пам’ ятай! Людина - частина природи. Знищуємо природу - знищуємо самих себе.

1. Вступна бесіда:

- Яке дороге, прекрасне слово - "Батьківщина"! Все найдорожче в людини одне: серце - одне, життя - одне, Вітчизна теж одна. Без неї людина, немов дерево без коріння.

- Яке найбільше багатство нашої країни? (Природа)

- Чому саме вона?

- Природа споконвіку не шкодує нам нічого, несучи щедро всі свої дари. А від нас щоденно просить лиш одного: щоб до неї люди були добрими.

- Почнемо мандрівку у світ природи. Завітаємо до лісу (на дошці маршрут руху, перша зупинка якого - ліс).

- Ви коли-небудь чули, як дзвенить тиша в лісі? Ви колись бачили, як цвіте лісовий верес? Кожен з нас чує, але чи вміє слухати? Кожен з нас бачить, але чи вміє бачити? Як же багато втрачає той, хто не піддивився, не підслухав, як чудово, як хвилююче живе світ лісу.

Ліс дні і ночі не вгава –

Пісеньки про щось там все співа.

Там травичка кожна і листок

Має неповторний голосок.

Тихо ллється музика жива,

Лісовий струмочок, знай, співа.

Раптом загуділи десь баси –

То дерев старезних голоси,

Я збираю в лісі не квіти

Я несу із лісу пісеньки.

- Яким ви уявляли собі ліс?

- Які картини лісового життя викликала музика?

- Як зрозуміли останнє речення вірша?

- Яке значення лісу на планеті?

1. Вступна бесіда

- Природа — це все що нас оточує, серед чого ми живемо. Вона дає все необхідне для життя живих організмів. Людина є частиною живої природи. Природа потребує постійної уваги, турботи. Ми повинні берегти природу, охороняти її багатства.

- Що корисного людина отримує від природи?

- Як на вашу думку, чи залежить здоров'я людини від природи? Чому?

- Чи вмієте ви правильно використовувати природні ресурси?

- Чи хочете ви навчитися бути здоровим і жити в гармонії з природою?

- Є така наука екологія, що вчить нас жити у гармонії з природою. Вона допомагає людині правильно використовувати й охороняти природу. Екологія як наука з'явилася ще наприкінці XIX ст., проте тривалий час вона залишалася біологічною наукою, що цікавила тільки вчених. І лише в середині XX ст. набула широкої популярності серед людей. Вона стала наукою, що має на меті допомогти людям вижити, зробити середовище їх перебування прийнятним для співіснування.

- Головна небезпека для людства полягає не в окремих екологічних катастрофах, якими б трагічними не були їхні наслідки, а в поступовому погіршенні стану природного середовища під впливом виробничої діяльності.

Вони спричинюють такі глобальні явища, як:

● глобальне потепління;

● руйнування озонового шару;

● кислотні дощі;

● забруднення планети;

● вирублення лісів;

● накопичення і неконтрольоване переміщення токсичних речовин і відходів;

● спустелювання, ерозію ґрунтів;

● зменшення різноманітності рослинного й тваринного світу.

Найголовніша проблема, яка постає перед нами, — здоров'я природи. Здоров'я природи — це здоров'я всього людства, кожної окремої людини.

- Чого вчить народна мудрість? Як слід ставитися до природи?

● Дай землі, то і вона тобі дасть.

● Земля — тарілка, що покладеш, те й візьмеш.

● Земля багата — народ багатий.

● 3 брудної води ще ніхто чистим не вийшов.

● Пролиту воду назад не збереш.

● Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела пити.

● Горнися до природи — не матимеш пригод.

● Земля — наша мати, горнися до неї.

● Посадив дерево — себе прославив, посадив сад — рід прославив.

● Не плюй у криниця, бо схочеш водиці.

- Що вам відомо про охорону природи?

- Забруднення повітря, води, землі внаслідок бездумної господарської діяльності несприятливо впливає на умови життя і здоров'я населення. І найбільш незахищеними виявляються діти.

- Захистімо тендітну квітку і спів солов'я, степову балку і поліське болото, червону калину і могутній віковий дуб, Чисте повітря і чисте джерело — все це і буде надійною гарантією збереження самого життя в усій його красі та гармонії. Докладімо зусиль, щоб жити у дружбі з природою. І тоді вона буде милувати нас своїми чарівними краєвидами.

Нехай завжди пам'ятає кожна людина —

Вона — не володар природи, а лише її частина.

Ми всі — тільки гості у Матінки-природи.

Тож. нічого не робіть, ідо їй зашкодить.

Нам треба пильно охороняти природу —

Тварину, рослину, повітря, ґрунти й воду.

1.Вступна бесіда

- Подивіться навколо себе, подивіться у вікно, згадайте свої прогулянки.

- Розкажіть, що нас оточує в класі, вдома, на вулиці.

- Згадайте де ви відпочивали влітку?

- Що спостерігали?

- Як можна назвати все це одним словом? (природа)

- Що таке природа?

а)Установка на увагу. Створення емоційного фону уроку.

(звучить тиха, спокійна музика. А. Вівальді. Фрагмент із сюїти «Пори року». Концерт №3. Осінь. Алегро). Перегляд слайдів за допомогою мультимедійного пристрою.

б)Читання вірша учнем (попередньо підготовленого)

Ми довкілля привітаємо,

Процвітання побажаємо:

-Добрий день, метелики,

Ліс, звірятка, джмелики,

Квіточки, рослинки,

Веселка і хмаринки.

Любов до вас пронесемо,

Своє довкілля збережемо!

в)Перегляд відеосюжету фільму видавництва «Глас» за книгою протоієрея Серафима Слободського «Закон Божий». (Божий світ навколо нас)

г)Бесіда за змістом побаченого.

- Що відноситься до природи?

- Чи можна назвати природою школу, будинки, машини? (Ні)

- Чому? (Бо це створено руками людини) Умовно природу поділяють на живу і неживу.

- Як ви вважаєте що відноситься до живої природи?

- А що до неживої?

(Учні відповідають, учитель підсумовує)

2.Робота з прислів'ям.

«Берегти природу-берегти Батьківщину»

- До чого закликає наша народна мудрість?

- Як ви розумієте це прислів'я?

-Для чого потрібно берегти природу?

Пояснити, як нежива природа впливає на живу.

3. Гра «Поміркуй» робото у групах.

а)Класифікація предметних малюнків:

жива, нежива природа,рукотворний світ.

Береза, гриб, місяць, сонце, річка, олівець, будинок, автомобіль, дівчинка.

І гр. II гр. III гр.

Жива природа не жива природа рукотворний світ

4. Робота з загадками.

а)Серед літа - метелиця:

пух летить і стелиться (тополя)

б)Взимку спить,

влітку бринить.

Над садами літає,

Солодку росу збирає, (бджола) в)Куди ступити - всюди маєш,

Хоч не бачиш - споживаєш, (повітря)

г)Не дерево, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не поле, а засіяне, (книжка)

-Чому не віднесли відгадку «книжка» ні до живої, ні до неживої природи?

1.Вступна бесіда

2.Робота з анаграмою

- Щоб дізнатися, якій темі буде призначений наш уроку, вам потрібно розгадати анаграму. Тобто поставити літери у правильному порядку, щоб вийшло слово.

Р И П О Р Д А

- Так це природа.

3. Розповідь вчителя

- Діти, подумайте і скажіть, що на вашу думку означає слово « Природа»?

- Все що нас оточує, - повітря, сонце зорі, степи, луки, ліси, моря, тварини – Природа. Ми й самі є частиною природи.

- Ми, люди, невід’ємна частинка природи. Незалежно від наших життєвих потреб, хочемо ми того чи ні, йде дощ, напуває спраглу землю, наповнює ріки; свище вітер і несе зірвані листочки; страшний смерч налітає і знищує все навколо; світить яскраве сонечко і зігріває довкілля; густий білий, як молоко, туман оповиває всю землю і робить її таємничою; приходять на землю день і ніч; ніжні роси випадають на зелену траву і виблискують діамантами та заворожують душу; чарівна веселка враз встає над рікою і кличе у справжню казку. Природа різнобарвна і дивовижна, мудра і всесильна. Людина — дитя природи і мусить жити за її законами, любити все те, що дарує вона кожному з нас. А дарує вона нам усе для життя: повітря, воду, тепло, світло та їжу. Без цього людина не може жити. Природа нам, як мати, отже, треба її любити і берегти. Збережемо природу — захистимо себе від біди.

4.Робота над віршем

-Прослухайте вірш та скажіть, які елементи природи згадує автор у ньому.

Пошатнулися дерева високі в тіні.

Це ліс - відкриває стежину мені.

А по краєві вересу пишний вінок.

Розложив він свій цвіт, мов весною бузок.

А там далі - два дуби:столітніх ростуть.

Поміж ними стежину мурашки знайдуть.

Сосни пишні своє розложили гілля,

І стоять,наче в них: вже давно забуття.

Лісового повітря вдихни залюбки.

Будуть помисли свіжі і чисті думки!

Памятай ще з дитинства ці дивні рядки:

ЗНАЙ ПРИРОДУ,ЛЮБИ ЇЇ І БЕРЕЖИ!!

- До чого закликає автор віршу?

- Навіщо нам потрібно піклуватися про природу?

- За що ми любимо природу?

- Як людина шкодить природі?

- А що ви робите для того, щоб уберегти природу? Як ви їй допомагаєте?

5.Аналіз ситуацій

- А як же люди вміють берегти природу? Уважно подумайте і послухайте.

1. Був сонячний день. Дві подружки Аня і Віра пішли в ліс. Там вони пограли, помилувалися метеликами і бабками, послухали спів птахів, поласували суницею, нарвали квітів і пішли додому. Попереду йшла горда Аня з величезним букетом. А Віра йшла слідом і дбайливо несла один

квіточку.

- Хто з дівчаток вам найбільше сподобався і чому? (відповіді дітей)

2. Діти вийшли на прогулянку і побачили зграйку горобців, які клювали хлібні крихти. Міша взяв камінь і кинув у птахів. Горобчики злякалися і полетіли. Діти засміялися. Не сміявся тільки Павлик. Чому він не насміхався? (Відповіді дітей.)

6.Відгадування загадок

- Зараз я буду вам читати загадки. Ваше завдання відгадати їх. І крім цього назвати до якої групи природи відноситься відгадане слово – до живої чи неживої природи.

1)Удень по небу гуляє,

А ввечері на землю спати лягає.

(Сонце)

2)Влітку жупани вдягають,

взимку їх знімають ( Дерева)

3)Хоч безкрилий, а літає,

Безголосий – свище.

Хоч безрукий, а буває,

Груші з дерева збиває,

Навіть часом вириває

Сосни з коренищем.

А як втомиться – впаде

І нема його ніде.

(Вітер)

4)Зимою гріє,

Весною тліє,

Влітку помирає,

Восени оживає.

(Сніг)

5)Наче сонце, серединка,

Пелюстків біла хустинка.

Знає бджілка і мурашка,

Що звуть квіточку ...

(Ромашка)

6)Біг лис

Понад ліс

Поміж хмарами навскіс,

Було видно в темним небі

Золотий задертий ніс.

(Місяць)

7)Я руда, низького росту,

Хитра я і довгохвоста.

На курей я вельми ласа –

В них таке смачненьке м'ясо…

Вовку-брату я сестриця,

А зовуть мене…

(Лисиця)

8)Між берегів текла, текла.

Мороз зміцнів — під скло лягла. (Річка)

9)Гостроносий і малий,

Сірий, тихий і незлий.

Вдень ховається. Вночі

Йде шукать собі харчі.

Весь із тонких голочок.

Як він зветься?...

(Їжачок)

10) Він такий смугастий,

Він такий ікластий,

Найстрашніший у тайзі,

Перед ним тремтять усі,

Як роззявить пащу: игрр!

Називають звіра … .

(Тигр)

- Молодці! Ви відгадали усі загадки. І правильно визначили, що відноситься до живої та неживої природи. А продовжуємо з вами виконувати завдання та дізнаватися нове про природу.

1.Вступна бесіда

Йтиму садом, полем, а чи лугом,

Буду я природі вірним другом.

Не столочу навіть і трави,

А скажу їй: - Зеленій, живи!

- Ми, люди, невід’ємна частинка природи. Незалежно від наших життєвих потреб, хочемо ми того чи ні, йде дощ, напуває спраглу землю, наповнює ріки; свище вітер і несе зірвані листочки; страшний смерч налітає і знищує все навколо; світить яскраве сонечко і зігріває довкілля; густий білий, як молоко, туман оповиває всю землю і робить її таємничою; приходять на землю день і ніч; ніжні роси випадають на зелену траву і виблискують діамантами та заворожують душу; чарівна веселка враз встає над рікою і кличе у справжню казку. Природа різнобарвна і дивовижна, мудра і всесильна.

- Людина — дитя природи і мусить жити за її законами, любити все те, що дарує вона кожному з нас. А дарує вона нам усе для життя: повітря, воду, тепло, світло та їжу. Без цього людина не може жити. ---- Природа нам, як мати, отже, треба її любити і берегти.

Краса природи – справжнє диво.

Все неповторне і живе.

Де не поглянь, скрізь так красиво:

По небу сонечко пливе,

Навколо височіють гори,

Між горами дзюрчить вода.

А ліс зелений, наче море,

І всюди казка ожива!

- Збережемо природу — захистимо себе від біди. Бездумна людська діяльність призводить до згубних наслідків. Природу треба любити і берегти. Адже вона не лише нас годує, напуває, дає повітря для життя, але й радує своєю неповторною красою, наділяє нас талантами бачити цю красу і милуватися нею. А без краси людина не може жити. Треба навчитися бачити її, відчувати і захоплюватися нею, не бути байдужим до навколишнього світу. Краса природи здатна робити людське серце добрим і щирим.

1.Вступна бесіда

- Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінко­голосих пташок, запах і розмаїття квітів - усе це дорога серцю, ні з чим незрівнянна краса рідної землі.

- Природа і Вітчизна - невіддільні. У кожного з нас залишився у серці добрий куточок, де минуло дитинство: зелена левада, луки з пахучою ско­шеною травою, сонячний сосновий бір або тінявий гай з суничними галяви­нами, широке поле, де так легко й солодко дихати, стежина, обабіч якої ростуть волошки і маки, і по якій, здається, не ідеш, а летиш, неначе птах.

Безмежно з дитинства кохаю

Красу свого рідного краю -

Дніпра голубінь неозору,

Сосну в надвечір'ї прозорім,

І місяць у хмарках сріблистих,

І свіжість весняного листя,

І синій промінчик волошок

В пшеничному морі колосся.

У ліс завітаю я знову

На тиху сердечну розмову,

Де пахне достигла суниця

І сонцем пропалена глиця!

Я чую зозулі кування.

Берізок тремтливих зітхання,

Тонкі білозорі сестриці

Сплели свої віти в косиці.

Приказки про природу

• Природа одному мати, другому — мачуха.

• Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.

• На небо не скочиш, а в землю не закопаєшся.

• Не можна на небо злізти та через голову штанів скинути.

• Нема тієї драбини, щоб до неба дістала.

• Рада б мати до дітей небо прихилити та зорями вкрити.

• Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.

• Як небесна височина, так морська глибина.

• За рідною землею і в небі скучно.

• Високі гори мають глибокі доли.

• Де високі гори, там глибокі доли.

• Нема гори без долини.

• З гори не треба пхати — само піде.

• Гора з горою не сходиться.

• Гора народила мишу.

• З гори вскач, а на гору хоч плач.

• І за горами люди живуть.

• Поле має вуха, а ліс очі.

• Поле бачить, а ліс чує.

• Дай полю гною - дасть хліба вволю.

• Поля, що й курці лапкою нема де ступити.

• Там того поля на заячий скік.

• Хто полю годить, тому жито родить.