«Методика ознайомлення дітей із малими фольклорними жанрами»
У повсякденному житті й у процесі роботи з художньою літературою вихователь постійно використовує малі фольклорні жанри: прислів'я, приказки, примовлянки, загадки, мирилки, а також фразеологізми. Найчастіше їх підбирають за тематичним принципом для найбільш вдалої характеристики образів героїв, точного висловлення головної думки твору. Проте сам фольклорний твір у такій ситуації виконує здебільшого допоміжну функцію і не усвідомлюється дітьми як самостійний витвір мистецтва слова.
Розглянемо методику роботи з різними жанрами усної народної творчості.
Прислів’я і приказки. Прислів’я доступні дітям усіх вікових груп. Вони входять до складу занять з мовленнєвого розвитку, ознайомлення дітей з українськими народними традиціями, обрядами, побутом, рідною природою.
Заучують прислів’я індивідуально або з невеличкою групою дітей впродовж дня. При цьому вихователь звертається до дітей: «Діти, в Україні в народі так кажуть:
«Сьогодні ти смієшся з нього, а завтра – він з тебе».
Широко використовують прислів’я і приказки під час режимних процесів, упродовж яких завжди можна знайти привід для застосування тієї чи іншої приказки. Зараз ми спробуємо з вами посортувати прислів’я відповідно режимних моментів.
Я
кщо хтось із дітей образив іншого;
«Слово може врятувати людину, слово може і вбити»,
«Рана загоїться, а лихе слово – ні).
На прогулянці взимку;
«Любиш їздити – люби і санчата возити»,
«Любиш смородину, люби і оскомину»,
«Як захоче коза сіна, то до воза прийде»,
«Якби знав, де впаду, то й соломки підстелив».
Під час сніданку, обіду, вечері;
«Кашу маслом не зіпсуєш»,
«Дорога ложка до обіду»,
«Добрий горщик та малий»,
«Так їсть - аж за вухами лящить» та ін..
Під час спостережень за природними явищами;
«Багато снігу – багато хліба»,
«Де багато пташок, там нема комашок»,
«Як у травні дощ на дворі, то восени повні комори»
«Синиця пищить – зиму віщить»,
«Осіння муха боляче кусає».
«Зимою сонце світить та не гріє» та ін..
Після читання творів про чесність, правдивість;
«Правда і в морі не тоне»
«Краще гірка правда, ніж солодка брехня»
«Правда кривду переважить»
«На злодієві шапка горить» та ін..
Праця дітей на ділянці дошкільного закладу, на городі супроводжується прислів’ями:
«Добрий початок – половина діла»,
«Як посієш, так і пожнеш»,
«Щоб мати, треба працювати»,
«Не хитруй, не мудруй, а чесно працюй» тощо.
На заняттях з образотворчої діяльності, коли діти виготовляють різні речі, іграшки, малюють, ліплять, до тих, хто поспішає, не старається, вихователь промовляє прислів’я:
«Поспішиш – людей насмішиш»,
«Косо, криво – аби живо»,
«Люди - працювати, а ти – руками махати»,
«Робить, як мокре горить»
«Лінощі псують людину» та ін.
Скоромовки. До перлин поетичної творчості народу належать і скоромовки. Скоромовка – це фольклорний жанр, побудований на поєднанні звуків, що заважають швидкій вимові слів.
Скрегоче сорока строката, кароока. У ворони прохає оборони: «Хто йде – не мине: сполохне мене!»
Скоромовка – це своєрідна мовленнєва гра гумористичної спрямованості. Ритмічне чергування приголосних чи голосних звуків ускладнює швидку вимову слів, викликає сміх, радісний настрій. Легкість ритму, цікавий зміст сприяють легкому запам’ятовуванню скоромовок дітьми. Скоромовки використовують з метою вправлення дітей у правильній вимові звуків, збагачення їхнього словника, розвитку відповідного темпу мовлення.
З
агадки. Загадки загадують дітям усіх вікових груп ( 4-6 років життя). Вони використовуються як у повсякденному житті, так і на заняттях. Кожна загадка має містити виховну цінність.
Не рекомендується в дошкільному віці загадувати дітям загадки, що відображають старі соціальні відносини: про царя та його підданих, про попа, поміщиків тощо. Такі загадки будуть дітям не зрозумілі.
Кожна загадка має відповідати віковим і психологічним особливостям дітей, тобто бути доступною. Так, загадки про одну й ту саму річ чи предмет у молодшому і старшому дошкільному віці мають бути різними. Наприклад:
У нашої бабусі
Сидить звір у кожусі,
Біля пічки гріється
Без водички миється (Молодша група)
І вдень і вночі у кожусі на печі (Середня група)
Хто народився з вусами, і на вусату полює?( Старша група)
Ставляться відповідні вимоги і до літературного оформлення української загадки. Кожна загадка, що пропонується дошкільникам, повинна бути написана образною, простою і літературною українською мовою. Не допустимі в загадці вульгаризми, діалектизми, просторічні вирази.
П
овсякденне життя – широке поле для використання загадок у роботі з дітьми дошкільного віку. Загадки використовують в усіх режимних моментах. Так, у ранкові години можна планувати загадування і відгадування загадок 2-3 рази на місяць. Для цього краще добирати тематичні загадки – про меблі, одяг, іграшки, відповідно до теми занять мовленнєвого розвитку. Загадки супроводжують і трудові дії, які діти виконують під час чергування. Так, за дорученням вихователя діти накривають на стіл чи годують рибки в акваріумі. У цей час доцільно використати загадки:
«Є крила, а не літає, без ніг, а не доженеш» (Риба),
«Не ходить, хоч є ноги, все тримається підлоги» (Стіл).
Під час сніданку, обіду, вечері можна загадати загадки про продукти і страви, які пропонують дітям:
«Мене печуть, ріжуть і на стіл кладуть»(Хліб);
«Рідке, а не вода, біле – а не сніг» (Молоко).
На прогулянці відгадування загадок може бути як плановим (1-2 рази на місяць), так і позаплановим. Планове використання загадок передбачається як спеціальний вид роботи з групкою дітей. Проте на прогулянці досить часто випадає нагода для позапланового загадування загадок. Наприклад, коли пролетів літак і діти звернули на нього увагу, вихователь промовляє загадку:
«Тріскотить, а не коник, летить, а не птах, везе, а не кінь» (Літак);
або подув раптово сильний вітер, тоді у пригоді стане загадка:
«По широкім ріднім краю невидимкою літає» (Вітер),
якщо небо закрила чорна хмара, вихователь загадує загадку:
«Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила – сонце закрила» (Хмара).
У спальні, коли діти готуються до сну або одягаються після сну, можна використати загадки про постільне приладдя:
«Не звір, а з ногами, не птах, а з пір’ям, не людина, а в одязі» (Ліжко, подушка, постіль),
«Без рук, без ніг, а сорочку просить» (Подушка).
У роздягальній кімнаті під час одягання та роздягання дітей вихователь загадує загадки про одяг та взуття, наприклад
«П’ять комірчин, а одні двері» (Рукавиця);
«Обидва схожі, як брати, завжди удвох, куди б не йти – під ліжком, коли всі сплять, під столом, коли їдять» (Черевики).
Під час умивання доцільно використовувати загадки про вмивальне приладдя:
«У хвості вона наливається, з носу виливається» (Кран),
«Пластмасовий пастух лісом гуляє» (Гребінець);
«Хто завжди правду каже» (Дзеркало).
У вечірні години рекомендується організовувати вечори українських загадок. Плануються вони не частіше одного разу на півріччя. На таких вечорах загадують загадки як вихователь, так і діти. До таких загадок, які пропонуються дітям вперше, корисно підібрати ілюстраційний матеріал (картинки, іграшки, предмети).