Ігри з дітьми вдома
Все життя дитини пов'язане з грою. Що менша вона, то більше часу має виділятися для ігор. Діти ще не вміють самостійно гратися, у них малий життєвий досвід і досвід поводження з іграшками. Протягом всього дошкільного віку їм треба пройти довгий шлях розвитку ігрової діяльності. Дітей треба вчити гратися. Для того, щоб правильно і цікаво організувати ігри, важливо викликати у дітей життєрадісний настрій, активну поведінку: вчити гратися з іграшками, дбайливо до них ставитися, помічати їх привабливість та красу, виховувати бажання гратися разом, прагнути до спілкування, співчуття, доброзичливого ставлення одне до одного.
Для розвитку радісних, цінних у виховному значенні ігор дітям слід давати різні іграшки, посібники. Ігри належить супроводжувати казками, віршиками, потішками, примовлянками тощо.
Лисиця та курчата
Якщо у вас вдома зібралася компанія дітлахів, запропонуйте їм рухливу гру для дітей «Лисиця та курчата», яка розвиває у малят швидкість реакції, спритність і увагу. З групи дітей вибирається «лисиця», завдання якої полягає в тому, щоб ловити «курчат». Для початку лисиця ховається в «нору», а курчата вибирають собі будиночки – стільці, крісла, дивани, куди вони ховатимуться від лисиці, а потім виходять на прогулянку по заздалегідь обумовленій території. За сигналом дорослого лисиця виходить на полювання і намагається зловити курчат, що розбігаються та ховаються в будиночки. Гра може тривати, поки лисиця не спіймала всіх курчат, або ж перша спіймана дитина міняється ролями з лисицею і гра починається заново.
Велетні та гноми
Ця весела розвага для дружньої компанії малят відноситься до серії активних ігор з дітьми вдома, які вимагають зосередженості та уважності. Дорослий ведучий по черзі називає слова «велетні» і «гноми», постійно прискорюючи темп, а гравці повинні зображати відповідних героїв, стаючи навшпиньки або присідаючи. Якщо гравець помиляється, він вибуває з гри. Ведучий намагається заплутати учасників, для чого може називати слова з різною інтонацією («велетні» – грубо, а «гноми» – тоненьким голосом) і в певний момент говорити навпаки.
Мумія
Хорошою розвагою для компанії дітвори стане весела гра для дітей вдома «Мумія», в якій малечі потрібно перетворити товаришів на мумії. При достатній кількості учасників можна провести гру у вигляді змагання команд. Кожна команда вибирає собі майбутню мумію і за сигналом ведучого починає обмотувати її туалетним папером, намагаючись не відірвати його від рулону. Перемагає команда, що першою завершила перетворення. Як бонус запропонуйте дітям сфотографуватися на пам’ять із мумією.
Плутанина
Ця цікава гра для дітей вдома вимагає від учасників спритності та гнучкості, а від ведучого – кмітливості та уваги. У групі дітей вибирається ведучий, який залишає кімнату. Решта стають у коло, беруться за руки і намагаються якомога сильніше «заплутатися». Можна переступати і пролазити під руками сусідів, головне не розчеплювати рук. Після повернення ведучий намагається розплутати «клубок» дітлахів, якщо йому вдається, вибирається новий ведучий, якщо ні – гра повторюється.
Пошуки скарбів
Більшість дітей молодшої вікової групи любить грати в «хованки», тому для дітей 3 років у якості розваги можна запропонувати гру вдома «Пошуки скарбів». На відміну від традиційних «хованок», шукати дитині доведеться не гравців, а «загублені скарби». Малюк виходить з кімнати, а дорослий ховає заздалегідь обрані «скарби» в доступних місцях. Допомогти дитині впоратися із завданням можна підказками на кшталт «тепло-холодно».
Оселедці в банці
Ця гра для дітей вдома - протилежний варіант хованок. Всі гравці заплющують очі і рахують до десяти, а ведучий тікає і ховається. Через деякий час один із гравців іде на пошуки і, якщо не знаходить за одну хвилину, вибуває з гри. Якщо ж він знайшов ведучого, то ховається разом із ним.
Далі на пошуки ведучого виходить наступний учасник, і теж, якщо знаходить схованих, то ховається разом із ними, якщо ні - вибуває.
Гра продовжується доти, поки всі не сховаються разом з ведучим, немов оселедці в бочці. Головне при цьому - не засміятися і не видати всіх.
Більбоке
Це така старовинна французька гра, що бабусі й дідусі, і навіть прабабусі і прадідусі можуть пригадати, як грали в неї.
Для цієї гри з дітьми вдома треба взяти товсту нитку або шнурок довжиною приблизно 45 см. Один з його кінців приклеюється липкою стрічкою до тенісної кульки, а інший - до денця пластмасового стаканчика. Можна також прив'язати кінець нитки до ручки пластмасової кружки.
У грі беруть участь кілька людей. Від гравця потрібно підкинути кульку вгору і зловити її в стаканчик або кружку. За це й нараховуються очки. Ловити кульку потрібно по черзі, до промаху. Промахнувшись, гравець передає більбоке наступному гравцеві. Виграє той, хто першим набере обговорену кількість очок.
Таємничі звуки
Коли є багато вільного часу, який немає куди подіти, запишіть на мобільний телефон або старий магнітофон різні домашні звуки і шуми (робота пральної машини, дзюрчання води, кашель тата, скрип дверей, стукіт клавіатури, голоси всіх членів сім'ї та ін.)
Сірники, ватяні палички, ґудзики, жолуді, каштани
Коли дитина грається з дрібними предметами (звісно, під наглядом дорослих!), то розвивається не тільки дрібна моторика, а й просторове мислення, уява, тактильна чутливість.
Із сірників, ватяних паличок, жолудів, каштанів і ґудзиків можна викладати різні малюнки, як довільно, так і за схемою. Причому всі ці предмети можна поєднати в одному малюнку. Починати доречно з простих геометричних фігур — квадрата, трикутника, ромба, сонечка, поступово ускладнюючи ігри. Із сірників і ватяних паличок добре виходять зірки, їжачки, машинки, ялиночки, будь-які фігури, що містять багато прямих ліній. Спочатку малюнок викладає мама, адже малюка необхідно зацікавити. Потім «твір» можна робити разом.
Навіть найменшим діткам буде корисно перебирати ґудзики — виймати з коробочки і складати назад, нанизувати ґудзички на мотузочок і робити намиста й браслети. Тільки при цьому мама повинна бути дуже уважною: раптом малюк потягне іграшку до рота! Якщо дитина зовсім мала і є небезпека, що вона проковтне дрібні деталі, то слід нанизати ґудзики різних кольорів і розмірів на жорстку міцну волосінь. Така іграшка може бути і брязкальцем, і матеріалом для лічби, і наочним посібником для вивчення кольору, лічби і розміру.