Досліди
| Дослід № 1 Мета. Навчити розрізняти температуру води (тепла, гаряча, холодна). Матеріал. Три закриті пляшки з водою різної температури. Розглянути три пляшки з водою. Чи однакова в них вода? Запропонувати перевірити на дотик холодну, теплу і гарячу. (Температура гарячої в межах норми, щоб можна було до неї доторкнутись). Висновок. Вода може бути різної температури.
|
Дослід №2 Мета. Показати, що вода буває чиста і брудна. Матеріал. 2 склянки з водою — чистою і брудною. Розглянути дві склянки з водою. Запитати: чим вони відрізняються? Кинути в обидві склянки предмети і показати, що в брудній воді предмет погано видно. Звернути увагу на те, що брудну воду пити не можна. Висновок. Вода буває чиста, прозора, її можна пити, брудну воду пити не можна.
| Дослід №3 Мета. Продемонструвати, що у воді розчиняються барвники і вона стає різного кольору. Матеріал. Склянки з водою, фарби. Запропонувати у склянку з водою помістити фарбу. Якого кольору стала вода?Чому? Висновок. Фарба розчиняється у воді і фарбує її в різний колір.
|
Дослід №4 Мета. Продемонструвати перетворення води в газоподібний стан. Матеріал. Електричний чайник з водою, тарілочка. Невелику кількість води в чайнику довести до кипіння. Над парою потримати тарілочку і розглянути краплі води. Висновок. Від нагрівання вода перетворюється в дрібні крапельки — пару і піднімається в повітря.
| Дослід №5 Мета. Продемонструвати перетворення води в різні стани: з твердого у рідину і навпаки. Матеріал. Прозора склянка, лід. Умови: зима, морозна днина. Розглянути шматочок льоду, покласти його в склянку й занести до приміщення. Коли розтане, знову винести на холод. Висновок. Від холоду вода перетворюється на лід, а лід у теплі знову стає водою. Лід, сніг — це різні стани води.
|
Дослід №6 Мета. Показати, що вода набуває форми предмета, в якому міститься. Матеріал. Банка, глечик, гумова рукавичка. Вихователь звертає увагу дітей на розлиту пляшку води. Чи має форму вода? Наливає воду в глечик, банку, гумову рукавичку... Якої форми набула вода? Чому? Висновок. Вода набуває форми предмета, який вона заповнює.
| Дослід №7 Мета. Показати, що сніг ліпиться. Матеріал. Сніг. Запропонувати зліпити колобки. Чому сніг ліпиться? Який він? Висновок. Сніг ліпиться в теплу погоду
|
Дослід №8 Мета. Показати, що сніг перетворюється на воду. Матеріал. Миска зі снігом. Запропонувати зібрати сніг у миску і занести його в групу. Чому тане сніг? На що він перетворюється? Висновок. Сніг тане від тепла і перетворюється на воду. Сніг — це вода.
| Дослід №9 Мета. Показати властивості снігу. Матеріал. Дві невеликі пластмасові банки з кришками, наповненні водою однакової температури. Поставити одну банку з водою на відкритому місці, другу сховати в кучугуру снігу. Порівняти воду через годину. Висновок. Сніг зберігає тепло, захищає рослини від замерзання.
|
Дослід №10 Мета. Показати, що лід легший за воду, він не тоне у воді. Матеріал. Склянка води, грудочка льоду. У склянку з водою вихователь кидає грудочку льоду. Лід не тоне у воді. Чому? Висновок. Лід легший за воду, він не тоне у воді.
| Дослід №11 Мета. Продемонструвати, що лід швидше розтає, якщо його посипати сіллю. Матеріал. Грудочки льоду, сіль, два блюдця. На блюдечка вихователь кладе по кубику льоду. Один кубик посипає сіллю. Який кубик розтане швидше? Висновок. Лід, посипаний сіллю, розтає швидше, бо температура його вища, ніж у несолоного льоду.
|
Дослід №12 Мета. Показати, що лід слизький прозорий, він розтає. Матеріал. Кришталики льоду. Запропонувати доторкнутися до кришталиків льоду. Який він? Потримати в руках декілька секунд. Чому руки стали мокрі? Висновок. Лід прозорий, слизький, він розтає від тепла і перетворюється на воду. Лід — це вода в , замерзлому стані.
| Дослід №13 Мета. Довести дітям, що повітря прозоре, воно навколо нас. Матеріал. Поліетиленовий пакет. Вихователь запитує, чи є повітря в банці, у відкритому пакеті. Далі пропонує розкрити пакет, а потім швидко закрити. Чому утворилась «подушечка» з пакета? Висновок. Повітря прозоре, воно є скрізь, в усіх предметах. Повітря навколо нас, воно невидиме.
|
Дослід №14 Мета. Продемонструвати, що повітря міститься всередині нас. Матеріал. Склянка з водою, соломинка. Вихователь пропонує дітям подути в соломинку, один край якої занурений у склянку з водою. З'явились бульбашки. Що це? Повітря. Звідки воно взялося? Ми його видихнули з наших легенів. Висновок. Повітря є в організмі людини.
| Дослід №15 Мета. Показати, що повітря рухається і перетворюється на вітер. Матеріал. Млинки, вітрячки. Вихователь пропонує дітям звернути увагу на вітрячки. Чому вони рухаються? Хто їх рухає? Це вітер. Вітер — це повітря, яке рухається. Висновок. Повітря рухається і перетворюється на вітер.
|
Дослід №16 Мета. Показати, що повітря є у воді. Матеріал. Акваріум. Під час спостереження за акваріумом вихователь звертає увагу, що на його стінках збираються крапельки повітря, Що це? Кому потрібно повітря у воді? (Рибкам, водоростям). Висновок. Повітря є у воді. Ним дихають риби і рослини.
| Дослід №17 Мета. Довести дітям, що людина не може жити без повітря. Вихователь пропонує дітям затримати дихання. Чи довго ви змогли витримати? Що відчували під час досліду? Як ви вважаєте, чи можемо ми обійтись без Висновок. Людям потрібне повітря, воно прозоре, ми його не бачимо, а тільки споживаємо.
|
Дослід №18 Мета. Розкрити залежність між висотою стояння сонця та кількістю його тепла. Матеріал. Природні об'єкти, металеві предмети на майданчику. Визначити висоту стояння сонця та відчути на дотик температуру води, піску, різних предметів уранці та ввечері. Висновок. Що вище сонце над землею, то більше від нього тепла.
| Дослід №19 Мета. Розкрити необхідність сонячного світла для росту рослин. Матеріал. Трава на відкритій поверхні і під каменем. Звернути увагу на колір трави на сонці і на колір трави, яка росла під каменем. Висновок. Рослинам необхідно для росту сонячне світло.
|
Дослід №19 Мета. Показати рух сонця по небу. Матеріал. Вертикальний предмет (стовп, дерево), крейда, літо, сонячна днина. Уранці визначити місцезнаходження сонця на небі за певними орієнтирами (будинки, дерева тощо) й накреслити крейдою тінь від якогось із них. Повторити опівдні та надвечір. Висновок. Сонце рухається протягом дня зі сходу на захід.
| Дослід №20 Мета. Навчити розрізняти вологу і суху землю. Матеріал. Суха і добре зволожена земля. Запропонувати дітям взяти до рук суху і зволожену землю, стиснути її в кулак. Висновок. Волога земля м'яка, зліплюється в грудку. Суха земля тверда, розсипається.
|
Дослід №21 Мета. Показати, що сухий пісок розсипається. Матеріал. Пісочниця. Дітям пропонується погратися з піском; занурити руки в пісок, просипати крізь пальці. Розглянути дрібненькі піщинки. Висновок. Сухий пісок сиплеться, пісок складається з піщинок.
| Дослід №22 Мета. Показати властивість піску пропускати воду, а глини, - утримувати. Матеріал. Три банки — одна з піском, друга з глиною, третя з водою. Налити у банки — з піском і глиною — однакову кількість води й спостерігати, як вона просочується. Висновок. Пісок пропускає воду, а глина ні.
|
Дослід №23 Мета. Продемонструвати необхідність тепла для росту рослин. Матеріал. Гілочки у воді. Зрізати гілочки дерева і поставити в групі у склянку з водою. Чому на вулиці на гілочках немає листя, а в групі на гілочках розпускаються листочки? Висновок. Для росту рослин потрібне тепло.Потреба рослин у поживності ґрунту.
| Дослід №24 Мета. Показати дітям, що все живе росте і розвивається. Матеріал. Горщики з землею, насіння квасолі та камінці. Вихователь пропонує дітям у різні горщики посадити насіння квасолі та камінці. Через деякий час поспостерігати, які зміни відбулися. Чому? Що живе і неживе? Висновок. Насіння — живе, з нього виростають рослини, каміння — це об'єкт неживої природи.
|
Дослід №25 Мета. Показати дітям, що рослини краще ростуть, якщо їх поливають сирою водою. Матеріал. Живці кімнатних рослин, дві склянки з водою. Вихователь в присутності дітей опускає живці у склянку з кип'яченою і сирою водою. Через кілька днів розглянути обидва живці. В якій склянці у рослини з'явились корінці? Де корінці більші? Чому? Негайно слід перенести рослину у відповідні умови. Висновок. Рослинам потрібна вода з крана. В ній є необхідні речовини для росту і розвитку рослин. Кип'ячена вода для рослин непоживна, бо під час кипіння корисні речовини в ній гинуть.
| Дослід №26 «Живі квіти» . Хід досліду: У ємність з водою опускаємо, заздалегідь приготовлені, паперові квіти з загорнутими всередину пелюстками. Під дією води паперові пелюстки оживають і починають розкриватися.
|
Дослід №27 «Чарівний фонтан» . Хід досліду: Дві склянки, на дно яких всипано харчовий барвник різного кольору, вставте у глибокий прозорий посуд. Заздалегідь приготуйте такий розчин: тепла вода+сода+рідина для миття посуду+оцет. Вливайте розчин у склянки з барвником. Пінні фонтани неабияк здивують малюків!
| Дослід №28 «Чи підійме кулька вантаж?» Хід досліду: У пусту суху прозору скляну ємність (3 л банка ) опустіть на 1/3 повітряну кульку і починайте її надувати. Коли кулька досягне розмірів шийки банки і міцно її триматиме, підійміть банку кулькою. Теж саме можна зробити і з невеликою банкою води. Дітям ми запропонували підняти кухлик за допомогою надутої кульки. Це і дихальна гімнастика в дії, і розуміння, що повітря здатне підіймати вантажі |
Дослід №29 Колір води не залежить від барвника. Хід досліду: У дві прозорі склянки налити воду з водопровідного крана та дощову. Пропонувати порівняти її. У склянку з водою покласти кілька кришталиків марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Аналогічно проробити дослід, добавляючи інші барвники (два-три). Діти роблять висновок, що колір води залежить від барвника. | Дослід №30 Вода — це рідина Хід досліду: Продемонструвати властивість води розливатися в різних напрямках, утворюючи плями різної форми і розміру. Вода ллється єдиною цівкою з посудини носиком (чайник, глечик, поливальниця) і кількома цівками, з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому? |
Дослід №31 Смак води залежить від розчинених в ній речовин. Хід досліду: Запропонувати дітям скуштувати воду на смак. Вона без смаку. Добавити ложечку цукру. В інший посуд ложку солі. Що сталося? З цукром? З сіллю? Якою стала вода? Від чого залежить смак води? | Дослід №32 Температура води залежить від температури навколишнього середовища. Хід досліду: Запропонувати вихованцям скуштувати воду на смак, доторкнутися до посудини з трохи нагрітою водою кімнатної температури і принесеної з холоду. Від чого залежить температура води? |
Дослід №33 Вода не міняє форми. Хід досліду: Взяти гумову рукавичку, обережно наповнити її водою з глечика. Спостерігати, що вода набула форми рукавички. Зробити такий же дослід з іншими ємностями (бокал, колба, целофановий мішечок, надувна кулька, різні склянки). Зробити висновок: вода змінює форму. Отже, припущення не підтвердилось. | Дослід №34 Легкі предмети плавають, важкі тонуть. Хід досліду: У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити піску, глини, дрібних камінців, по 2-3 предмети однакової форми та об'єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску), використовуючи послідовні дії, Вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші тонуть, а окремі розчиняються, змінюючи забарвлення води. |
Дослід №35 Найбільша крапля — холодна. Хід досліду: Підберіть три маленькі однакові пробірки і накапайте в кожну з них по 20 крапель відповідно холодної, теплої та гарячої води однією і тією ж піпеткою. Порівняйте одержані об'єми води. Якщо однакова кількість крапель дозволила одержати різні об'єми води, то це означає, що гарячі, теплі й холодні краплі різних розмірів. Яка крапля найбільша, яка найменша? Частинки рідини однакові й нерозрізнені одна від одної. Але існує спосіб позначити поверхневий шар води | Дослід №36 Повітря містить воду. Хід досліду: Заповніть банку кубиками льоду та закрийте її кришкою. Почекайте поки вона охолоне. Що відбувається на зовнішній стороні банки? Протріть банку сухою тканиною. Чи намокла тканина? На стінках банки утворились краплини води, тому що повітря поряд з нею стало холодним. |
Дослід №37 Рослини п'ють холодну і кип'ячену воду. Хід досліду: Візьміть два однакові живці будь-якої кімнатної рослини з швидкою вегетацією і помістіть їх у дві склянки. 1. З відстояною водою, взятою із водопровідного крану. 2. З кип'яченою водою. Через кілька днів розгляньте обидва живці. Рослина з першої склянки вже має маленький корінець і готова до висадки у грунт, а в другої не помітно ніяких змін (негайно за допомогою дітей треба вжити заходів для порятунку рослини). Отже, рослини потребують води, яку взято з водопровідного крану, що відстоялася протягом деякого часу. В ній є необхідні речовини для росту і розвитку рослин; кип'ячена вода непоживна через те, що під час нагрівання й кип'ятіння корисні речовини в ній загинули. | Дослід №38 Вода не рухається по стеблах і листях рослин, вона залишається в коренях. Хід досліду: Для наочної доказовості руху води по всіх частинах рослин візьміть 1—2 пагони судинної рослини, наприклад бальзаміну з добре сформованою системою й помістіть їх у забарвлений розчин. Разом з дітьми спостерігайте, як бальзамін всмоктує зафарбовану воду. Отже припущення не підтвердилося. |
Дослід №39 Вода, що оточує нас, не завжди чиста, але її можна очистити. Хід досліду: Прозорі пробірки наповніть водою в рівному об'ємі. Першу — водою з водопровідного крана, другу — водою з калюжі, третю — дощовою водою. Спершу слід роздивитись воду в кожній пробірці через збільшуване скло. Висновок діти роблять самі. Воду з другої та третьої пробірки треба очистити. Запропонуйте пропустити її через фільтри: піщаний, з вугілля чи через серветку. Діти роблять висновки. Припущення підтвердилося | Дослід №40 Вода, проходячи через пісок, камінці, забруднюється. Хід досліду: Для досліду можна використати пластикову пляшку, попередньо розрізавши її на дві частини — більшу і меншу. Спочатку покладіть в лійку крупних річкових камінців, зверху насипте дрібніших камінців, а на них пісок, посередині покладіть найбільший камінець з колекції. Вставте лійку в більшу частину. Наберіть в посудину з поділками брудної (каламутної) води. Відмітьте фломастером рівень води в посудині. Повільно лийте воду на камінець. Коли всю воду буде вилито, залиште пристрій для фільтрування на деякий час. Які зміни відбулися? Виміряйте, яка частина води очистилася. |
Дослід №41 Люди не втрачають воду лід час дихання. Хід досліду: Подихайте на холодне скло. Воно вкриється крапельками води, запотіє. Звідки взялася вода? Це ми ЇЇ виділяємо під час видиху. За добу людина втрачає приблизно десять склянок води. Отже, стільки ж її треба випити або спожити з їжею. | Дослід №42 Овочі, фрукти, продукти у своєму складі мають воду. Хід досліду: В цілий сухий поліетиленовий пакет покладіть кілька свіжих огірків або хліб. Акуратно закрийте пакет і покладіть у холодильник. Приблизно через добу на внутрішній поверхні пакета ясно видно крапельки води. Звідки вона взялася? Із вмісту пакета: з повітря, в якому завжди є водяна пара, та з продуктів, що містять воду |
Дослід №43 Солона вода важча за яйце. Хід досліду: Взяти дві склянки. В першу склянку налити води по вінця і опустити яйце (воно тоне). В іншу склянку налити води до половини і покласти чотири ложки солі. Коли основна частина солі розчиниться, розмішати і пустити в суміш яйце. Що відбулося? (Яйце плаває на поверхні). Чому? | Дослід №44 Кількість води впливає на дзвін. Хід досліду: Приготувати тацю, на яку поставити різноманітні склянки до середини наповнені водою. Взяти паличку з кулькою на кінці і постукати по краю однієї із склянок. Чуєте дзвін. Повторити ще раз І послухати, як дзвенять склянки з водою. Можна експериментувати, відливаючи чи доливаючи воду. Виявляється, що кількість води впливає на дзвін. |
Дослід №45 Вода сама не рухається вгору. Хід досліду: Опустіть у воду смужку рушника, виготовленого з паперу. Спостерігайте, що буде відбуватися. | Дослід №46 Надуту гумову кульку можна заштовхнути у відро з водою. Хід досліду: Спробуйте заштовхнути надуту гумову кульку у відро з водою. Чи вдалося? Це важко зробити тому, що вода виштовхує її. Роздивіться, як піднімається вода у відрі коли ви заштовхнули туди кульку. Що буде відбуватися, коли ви не будете тиснути на кульку? |
Дослід №47 Кулька і човник з пластиліну у воді не потонуть. Хід досліду: Зліпіть кульку з пластиліну. Налийте воду в склянку і покладіть туди кульку. Чи плаває вона? Вона потонула? Розімніть, зліпіть з пластиліну човник з високими бортами. Чи плаває зараз пластилін? Так. Човник займає більше місця ніж кулька, тому він більше витісняє води. Вода так сильно давить на човник, що утримує його на поверхні. Металеві човни дуже важкі, вони мають таку форму, яка витісняє багато води. Вода натискує на корабель з такою силою, яка достатня, щоб він не потонув. | Дослід №48 Голка, яка намазана жиром, також потоне. Хід досліду: Налийте воду у дві однакові тонкі склянки. У кожну обережно покладіть по маленькому клаптику цигаркового паперу. На один клаптик покладіть не дуже товсту швейну голку, на другий обережно опустіть таку ж голку обмазану маслом чи жиром. Через деякий час папірці намокнуть і підуть на дно. Одна голка потоне, а змащена жиром лежатиме на поверхні води. Голки зроблені зі сталі і важать значно більше, ніж відповідно до їх об'єму вода. Тому обидві вони мусять тонути. Так і буде, якщо сухі голки обережно покласти на поверхню води. Оболонка з жиру не дає можливості голці потонути. Жир відштовхує від неї воду. Правильніше було б сказати, що голка не плаває у воді, а лежить на її поверхні |
Дослід №49 Лід — твердий, слизький. ХІД ДОСЛІДУ: Те, що лід слизький педагог доводить пропонуючи дітям поковзатися льодяними доріжками. Твердість перевіряємо обстежуючи льодяну бурульку або льодяну кульку на дотик — ударяючи по них яким-небудь предметом. Бурулька розбивається на дрібні кристалики, падаючи з висоти, занурюючись у сніг. | Дослід №50 Припущення: колір льоду не залежить від кольору води, а форма посуду не визначає форми льоду. ХІД ДОСЛІДУ: Лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, лід перетворюється на воду. Засвоєнню цієї ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору. Колір льоду визначає колір води. Форма визначається формою посудини. Пропонувати підфарбувати воду в різний колір, розлити в різноманітні формочки і винести на мороз. Коли вода перетвориться на лід, фігурки обережно вийняти з формочок. Діти роблять висновки. |
Дослід №51 Лід тоне у воді. ХІД ДОСЛІДУ: Візьміть невелику коробочку з пластмаси, налийте в неї холодну воду і поставте в морозильну камеру холодильника. Через деякий час лід готовий. Наповніть глибоку тарілку водою. Обережно покладіть кубик льоду на воду в тарілці. Лід не тоне у воді, а плаває на її поверхні. Це означає, що він легший від води, і вже однієї цієї властивості досить, щоб виділити лід з інших твердих речовин як виняток. Завдяки цій особливості льоду крига у водоймах з'являється лише на поверхні. Якби лід тонув у воді, на поверхні утворювалися б усе нові й нові його шари. Вони, в свою чергу, опускалися б униз, і водойма промерзла б до самого дна. Внаслідок цього водяні рослини на дні були б сковані кригою, а рибі та всьому живому, що знаходилось у воді, загрожувала б неминуча загибель. Та, на щастя, у природі цього не відбувається | Дослід №52 Лід тане, якщо його посипати сіллю. Хід досліду: Візьміть кубик льоду, покладіть його на тарілку. Спробуйте посипати кубик льоду сіллю. Що відбувається з сіллю? Сіль змішується з льодом. Солоний лід тане швидше, бо температура його нижча, ніж у несолоного льоду. |
Дослід №53 Лід швидше розтане в гарячій воді, потім на тарілці і в останню чергу — в холодній воді. Хід досліду: Спостерігайте: що буде відбуватися, якщо один кубик льоду покласти в холодну воду, другий — в гарячу воду, а третій — на тарілку. Відмітьте за годинником, за який час розтали кубики льоду. | Дослід №54 Лід займає більше місця ніж вода, тому кришка стакана підніметься. Хід досліду: Візьміть пластмасовий стаканчик з кришкою. Заповніть його водою і закрийте кришкою. Винесіть на мороз або поставте в морозильну камеру. Що відбувається, коли вся вода в ньому перетвориться на лід? Лід займає більше місця, ніж вода. Він піднімає кришку, коли його об'єм стає більшим від об'єму стакана. |
Дослід №55 "Навчи яйце плавати" Матеріал: сире яйце, стакан з водою, декілька столових ложок солі. 1. Покладемо сире яйце в стакан з чистою водопровідною водою - яйце опуститься на дно стакана. 2. Виймемо яйце із стакана і розчинимо у воді декілька ложок солі. 3. Опустимо яйце в стакан з солоною водою - яйце залишиться плавати на поверхні води. Сіль підвищує щільність води. Чим більше за сіль у воді, тим складніше в ній потонути. У знаменитому Мертвому морі вода настільки солона, що людина без всяких зусиль може лежати на її поверхні, не боячись потонути | Дослід №56 Діти за допомогою рук визначають, що лежить в чарівному мішечку, називають (м'ячики, кубики, ялинкова шишка) Вихователь: - Ось які у наших діток розумні ручки. Нічого не бачили, але дуже правильно все розповіли. (М'ячик круглий, гладкий; шишка - нерівна, гостра; кубик - рівний, гладкий)
|
Дослід №57 Сспробуємо розпізнати предмет за допомогою нашого носика. Ви по черзі закриєте очі, я піднесу до вашого носика якийсь предмет, а ви понюхавши його відгадаєте що це. Вихователь підносить по черзі баночки з цибулею і апельсином, діти визначають по запаху що в баночках. Вихователь: - Ось який чудовий у нас носик. Нічого не бачив, але все правильно розповів. | Дослід №58 Подумаємо, для чого людині потрібні вуха? Проведемо експеримент, ви закриєте очі, а я по черзі буду робити кілька дій, постарайтеся визначити що я роблю? Вихователь: (дзвенить у дзвіночок, в бубон) Що робила? Як ви дізналися? Що вам допомогло? (Вушка) Так, значить, вушка нам потрібні, щоб чути.
|
Дослід №59 Вихователь пропонує дітям уранці визначити місцезнаходження сонця на небі за певними орієнтирами (будинки, дерева тощо) й накреслити крейдою тінь від якогось із них. Повторити опівдні та ввечері. Це дасть змогу пояснити дітям, що Земля рухається навколо Сонця | Дослід №60 Разом із дітьми вихователь вранці виставляє на подвір’я металеві відерця з водою і піском та пропонує опустити руки у воду і сказати, які вода та пісок на дотик (холодні чи теплі). Наприкінці прогулянки дорослий знову пропонує дітям відчути на дотик температуру води та піску у відерцях. Протягом прогулянки вихователь звертає увагу дітей на висоту стояння сонця (за певними орієнтирами). Висновок: залежно від того, на якій висоті знаходиться сонце, проміння падає на воду та пісок прямо або з боку. Тому вода та пісок опівдні гарячі, а зранку були холодними. Тож кількість сонячного тепла залежить від висоти стояння сонця |
Дослід №61 На підвіконня або інше освітлене сонячним промінням місце вихователь кладе дзеркальце і такого ж розміру скельце, попередньо пофарбоване чорною фарбою. Через деякий час діти на дотик визначають, яке скельце нагрілося більше і чому. Цей експеримент неодмінно приведе малюків до пояснень подібних явищ: блискуча поверхня скла дзеркальця відбиває сонячне проміння, чорна поверхня другого скельця — притягує | Дослід №62 Вихователь ставить білу картонну тарілочку та тарілочку з фольги на добре освітлене сонцем місце, на підвіконня. На тарілочки кладе шматочки шоколаду. Через деякий час пропонує дітям подивитись, що трапилося з шоколадом. Діти роблять висновок: шоколад на тарілочці з картону розтанув, а на тарілочці з фольги шматочки шоколаду залишилися майже такої ж правильної форми, як і були. Запитання до дітей: — Чому шоколадні «бутерброди» в білій картонній тарілочці сонце «готує швидше», ніж у блискучій, з фольги? Вихователь нагадує дітям дослід зі скельцем та дзеркальцем і пояснює: блискуча поверхня краще відбиває сонячні промені, ніж біла |
Дослід №63 Посадити дві однакові цибулинки: одну поставити в темне місце, іншу – на світло. Разом з дітьми зробити висновок: за умов нестачі сонячного світла пагони цибулі стають блідими, втрачають аромат | Дослід №64 За допомогою цього експерименту вихователь зможе змоделювати процес формування хмар при охолодженні теплого повітря. Вихователь пропонує налити у трилітрову банку гарячої води (приблизно 2,5 см) та покласти на тарілку декілька кубиків льоду і поставити її на банку. Повітря всередині банки, піднімаючись угору, почне охолоджуватися. Водяна пара, що міститься в ньому, перетвориться на крапельки, утворюючи хмарку, і піде дощик. — А звідки ж він береться? Дітям треба пояснити, що краплі, нагрівшись на землі, піднімаються вгору. Там їм холодно, і вони туляться одна до одної, утворюючи хмари. Якщо крапель багато, вони всі разом збільшуються, стають важкими і падають на землю у вигляді дощу |
Дослід №65 У ємності з чистою водою додайте ложками різні харчові барвники. Не шкодуйте пігментів – вода повинна бути дуже концентрованою та насиченою за кольором. Чим більше барвників насипати у воду, тим ефектніше буде результат вашого природничого експерименту. Беремо квіти з білими пелюстками (хризантеми, троянди). Занурюємо їх стебла, зрізані під кутом, у заготовлені розчини із харчовими барвниками. Через добу квіти пелюсток змінять колір. А якщо розділити стебло і поставити його частини у дві різні посудини – пелюстки матимуть забарвлення двох кольорів | Дослід №66
ВИСНОВОК: Повітря прозоре, безбарвне, щоб його побачити, його треба піймати. І ми змогли піймати повітря й закрити його в пакеті, а потім випустили.
|
Дослід №67
Виходить, без повітря дійсно неможливо жити. ВИСНОВОК: Так, людині потрібне повітря. А кому ще потрібне повітря? Так, людям, тваринам, рибам, рослинам | Дослід №68 Перевіримо чи чисте повітря. Вихователь пропонує дітям наклеїти паралельну смужку на щілину між вікном та підвіконням на тих вікнах групової кімнати, які захищені з вулиці деревами, і на тих, що не захищені. Через деякий час потрібно зняти смужки, разом із дітьми розглянути їх. — Який папірець брудніший? Вочевидь, що дерева і кущі захищають певною мірою будівлі з боку вулиць від пилу, бруду, шкідливих газів з автомобільних шляхів. Під час прогулянки вихователь із дітьми розглядає листя на ділянці. Споруди теж утримують пил, але рослини, поглинаючи шкідливі елементи з повітря, ще й очищують його. Тому необхідно піклуватися про навколишнє середовище, берегти та доглядати рослини. Вихователь пропонує дітям пригадати, як слід доглядати за рослинами (поливати, приваблювати птахів, які знищують шкідників, тощо). |
Дослід №69 Вихователь пояснює дітям, що якщо їм потрібно розгледіти якесь маленьке створіння, наприклад павука, зробити це дуже просто. Пропонує посадити комаху в трилітрову банку, закрити шийку плівкою, але не натягувати її, а навпаки, зробити так, щоб утворилася невеличка ємкість. Потім діти зав’язують плівку мотузкою чи резинкою, а у ємкість із плівки наливають воду: вийде чудова лупа, крізь яку можна розгледіти маленькі деталі. Той самий ефект можна отримати, якщо дивитися на предмет крізь склянку з водою, закріпивши предмет на задній стінці скотчем. | Дослід №70 Взяти склянку або трилітрову банку поставити за нею листочок з стрілочками. В яку сторону показують стрілочки? Налити води. Подивитись в яку сторону тепер показують стрілочки? В цьому експерименті світло проходить крізь повітря, скло, воду, і знову через скло, а потім повертається. І кожен раз, коли світло проходить з одного середовища в інше, воно заломлюється. Стакан води тут працює як лінза
|
Дослід №71 Для цього експерименту вам знадобиться кілька простих інгредієнтів і 5 хвилин часу. Налийте в банку воду, додайте щедру порцію засобу для миття посуду і пару крапель харчової фарби. Щільно закрутіть кришку і почніть обертати банку круговими рухами якомога швидше, поки не сформується торнадо. Якщо бульбашок виходить занадто багато, додайте трохи оцту | Дослід №72 Вихователь пропонує дітям розмістити руку під прожектором або лампою над аркушем білого паперу. Якщо рука буде знаходитися далеко від прожектору і близько до аркуша паперу, то тінь від руки буде чіткою, а якщо поступово наближати руку до джерела світла, то тінь від руки почне розпливатися, краї пальців будуть прозорими, а в центрі з’явиться «кістка». Вихователь пояснює, що картинка нагадує рентгенівський знімок |
Дослід №73 У листі рослин містяться різні фарбувальні речовини – пігменти. Для утворення зеленого пігменту потрібно багато світла і тепла. Розповісти дітям, що восени листя змінює колір не лише тому, що стає прохолодно. Також поступово зменшується тривалість дня. А отже, рослини отримують значно менше світла. Як це впливає на колір листя? Запропонувати дітям виконати цікавий експеримент та дізнатися відповідь. Хід досліду. Взяти великий зелений листок та за допомогою скотчу заклеїти його частину папером чорного кольору. Після цього дитина має помістити черешок листочка до склянки з водою та поставити її в добре освітлене місце (наприклад, на підвіконня). Також можна повторити дію з листям різних дерев. Через тиждень попросіть дітей зняти скотч та порівняти, як змінився колір листочків. Висновок. Частина листочка, яка була заклеєна чорним папером, пожовтіла першою. Тож можна зробити висновок, рослина отримує недостатньо світла і листочок жовтіє. | Дослід №74 З пір'ям. Діти, давайте уявімо, що ми перетворилися на насоси. За допомогою трубочок будемо дмухати на пір'я. Спочатку подивимось, що відбувається з пір'ям, коли на нього ніхто не дмухає.(відповіді) - А якщо трохи подути? - Ще сильніше? - Ось так, діти, і з'являється вітер. - Коли повітря рухається повільно, який вітер? (слабкий) - А якщо швидко? (сильний)
|
Дослід №75 Запропонувати дітям різко махнути декілька разів аркушем цупкого паперу. Подмухати на руки, на паперові гребінці, помахати віялом. - Що при цьому відбувається? Повітряна гімнастика. «Вітер»
Висновок: Вітер – це рух повітря, тобто коли воно переміщається з одного місця в інше. Коли повітря рухається повільно, вітер слабкий; а якщо швидко -сильний.
| Дослід №76 Властивості тканини. Діти під час сюжетно-рольової гри «Ательє» розглядають різноманітні речі, пошиті з різних видів тканини. Вихователь ставить запитання: — Яку загальну характеристику можна дати кожній із тканин? (Припущення дітей.) — З якого матеріалу можна пошити плащ або куртку, щоб вони не промокали? (Припущення дітей.) Для порівняльного аналізу пропонує дітям виконати дослід: • зім’яти кожний вид тканини (дитина бере шматок тканини обраного кольору, обмацує його, виявляє структуру поверхні та товщину); • розрізати на дві частини кожен кусок (ріжеться); • спробувати розірвати навпіл (дорослий демонструє як тканина рветься); • намочити тканину і папір (порівняти зміни тканини, що знаходиться у воді, з мокрим папером (тканина зберігає цілісність краще, ніж папір)); • опустити в тацю з водою та визначити, яка тканина швидше намокне. Висновок: від води захищає плащова тканина, а з інших тканин можна зшити повсякденний одяг |
Дослід №77 Мета: показати властивість піску пропускати воду, а глини - утримувати її. Матеріал: три банки - одна з піском, друга з глиною, третя - з водою. Хід досліду: Налити у банки з піском та глиною однакову кількість води й спостерігати, як вона просочується. Висновок: пісок пропускає воду, а глина ні. | Дослід №78 Мета: продемонструвати утворення веселки. Матеріал: шланг для поливання, тригранна скляна призма. Умови: літо, сонячна днина. Хід досліду. Спрямувати високо вгору дрібні розсіяний струмінь води. Сонячне проміння, проходячи крізь краплі води, утворює веселку. Таке саме явище можна побачити біля водограю. На шляху сонячних променів, спрямованих у вікно, поставити тригранну скляну призму. На протилежній стіні з'явиться смугаста "зебра" |
Дослід №79 Мета: продемонструвати утворення грому та блискавки. Матеріал: два твердих камінці. Умови: затемнене приміщення. Хід досліду. Потерти камінці один об одний - чути потріскування й з’являться іскра. Це є у спрощеному вигляді грім та блискавка. Таке саме явище можна спостерігати під час розчісування волосся гребінцем. | Дослід №80 Мета: продемонструвати необхідність тепла для росту рослин. Матеріал: дві однакові гілочки вишні (або іншого дерева), дві вази з водою. Умови: місяці лютий, березень. Хід досліду. Поставити одну вазу з гілочкою в кімнаті, другу - в прохолодному місяці (між в рамами). Спостерігати за змінами, порівнюючи стан гілочок, порівнювати зі станом дерев на подвір’ї |
Дослід №81 Мeтa: визначити кількість корму, необхідного для акваріумних риб. Матеріал: акваріум з рибками, корм, плаваюча годівничка, ложечка-мірка. Хід досліду. Зранку насипати корму в годівничку, відміряючи його міркою. Оглянути її через 15- хвилин. Якщо корму залишилося багато або ж його не залишилося зовсім, повторити дослід наступного дня. Кількість корму вважати достатньою, коли його в годівничці залишиться небагато. Дослід повторювати два-три рази на рік | Дослід №82 Мeтa: з'ясувати дію органів чуття тварин. Матеріал: різні види корму (залежно від того, яка тварина задіяна в досліді). Хід досліду. Розкласти перед кішкою (чи іншою твариною) закриті пакетики з рибою, м'ясом, печивом, морквою. Спостерігати, до якого з них вона підійде. Пошепки покликати тварину. Спостерігати за її діями |
Дослід №83 Мeтa: продемонструвати значення зору та функцій очей. Матеріал: два ряди стільців (або інших предметів). Хід досліду: • Запропонувати дітям щільно затулити очі долонями й спробувати пройти поміж двох рядів стільців. Чи легко це зробити? Потім пройти з розплющеними очима. Чи є різниця? • Піднести розрізану цибулину до очей. Що відбувається з ними? Висновок: крапельки цибулевого соку подразнюють слизову оболонку очей. Захищаючи око, повіки швидко моргають, а сльози очищають очі. Так очі захищаються від зовнішнього впливу. • Запропонувати дітям уважно розглянути очі дитини, яка сидить навпроти. Зненацька легенько плеснути в долоні перед її очима. Що вона зробила відразу? (Заплющила очі). Висновок: наш організм також знає, що найперше слід берегти очі. Адже саме завдяки зору ми дізнаємося про світ навколо нас. Запропонувати на хвильку затулити очі руками. Розплющивши, розглянути в люстерко розмір зіниці. Потім протягом хвилини подивитися у вікно (сонячної днини) чи глянути на яскраве світло. За яких умов зіниці зменшуються (стискаються), а за яких збільшуються (розширюються)? | Дослід №84 Лід займає більше місця ніж вода, тому кришка стакана підніметься. Хід досліду : Візьміть пластмасовий стаканчик з кришкою. Заповніть його водою і закрийте кришкою. Винесіть на мороз або поставте в морозильну камеру. Що відбувається, коли вся вода в ньому перетвориться на лід? Лід займає більше місця, ніж вода. Він піднімає кришку, коли його об'єм стає більшим від об'єму стакана. |
Дослід №85 Смак води залежить від розчинених в ній речовин. Хід досліду: Запропонувати дітям скуштувати воду на смак. Вона без смаку. Добавити ложечку цукру. В інший посуд ложку солі. Що сталося? З цукром? З сіллю? Якою стала вода? Від чого залежить смак води? | Дослід №86 Вода не рухається по стеблах і листях рослин, вона залишається в коренях. ХІД ДОСЛІДУ: Для наочної доказовості руху води по всіх частинах рослин візьміть 1—2 пагони судинної рослини, наприклад бальзаміну з добре сформованою системою й помістіть їх у забарвлений розчин. Разом з дітьми спостерігайте, як бальзамін всмоктує зафарбовану воду. Отже припущення не підтвердилося. |
Дослід №87 Вода, що оточує нас, не завжди чиста, але її можна очистити. Хід досліду: Прозорі пробірки наповніть водою в рівному об'ємі. Першу — водою з водопровідного крана, другу — водою з калюжі, третю — дощовою водою. Спершу слід роздивитись воду в кожній пробірці через збільшуване скло. Висновок діти роблять самі. Воду з другої та третьої пробірки треба очистити. Запропонуйте пропустити її через фільтри: піщаний, з вугілля чи через серветку. Діти роблять висновки. Припущення підтвердилося. | Дослід №88 Солона вода важча за яйце. Хід досліду: Взяти дві склянки. В першу склянку налити води по вінця і опустити яйце (воно тоне). В іншу склянку налити води до половини і покласти чотири ложки солі. Коли основна частина солі розчиниться, розмішати і пустити в суміш яйце. Що відбулося? (Яйце плаває на поверхні). Чому? |
Дослід №89 Сіль в океані утворилась внаслідок омивання дощем скель. ХІД ДОСЛІДУ: 1. Змішайте в паперовому стаканчику одну ложку солі з двома ложками піску. Зробіть кілька дірочок у дні другого стаканчика. Покладіть на його дно фільтрувальний папір. Налийте трохи води в плоску посудину. Покуштуйте її. Яка вона на смак? Уявіть, що це — океан. Покладіть на посудину-фільтр дві палички так, щоб можна було поставити паперовий стаканчик з піском і сіллю. Уявіть, що це — скелі. І розташуйте «скелі» над океаном. Повільно лийте воду на скелі. Уявіть, що це — дощ. Спостерігайте, як вода з чашки просочується до посудини. Покуштуйте воду в посудині. Яка вона на смак? Чому вона стала солоною? Зробіть висновок про те, звідки взялася сіль у воді з океану. 2. Поставте посудину з солоною водою (океан) на освітлену сонцем поверхню. Через кілька днів погляньте на посудину з водою. Що змінилося? Чого в посудині не вистачає? Куди поділася вода? Що це за біла речовина осіла на дні? Спробуйте на смак білий осад. | Дослід №90 Повітря не має в оточуючих предметах. Хід досліду: Продемонструвати порожню відкриту банку, поліетиленовий пакет. Запитати, що в них є. Запропонувати кожній дитині згорнути щільно складений поліетиленовий мішечок з боку отвору в трубочку рухати від себе. Що сталося? (Повітря, яке було в мішечку, ми поступово зібрали до купи, про що свідчить повітряна «подушечка», що утворилася в результаті наших дій). Діти роблять висновок, що повітря прозоре, воно є в банці, в пакеті, в інших предметах, які стоять на столах, воно нас оточує |