Відділ освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради
Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла – садок № 207 комбінованого типу» Криворізької міської ради
«СОЦІАЛІЗАЦІЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ШЛЯХОМ НАОЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВЛЕННЯ »
Кривий Ріг
Мануйленко О.В.
«Соціалізація дошкільників шляхом наочного моделювання як ефективний компетентнісний підхід для розвитку мовлення дітей із загальним недорозвиненням мовлення ».
З досвіду роботи. Кривий Ріг – 2019 – 35 с.
У даній збірці поданий матеріал з досвіду роботи вчителя – логопеда з питань формування культури мовлення у дошкільників засобами наочного моделювання.
Матеріал рекомендовано вихователям та логопедам.
Рекомендовано до друку методичною радою КЗ «ДНЗ (ясла – садок) № 207 КТ» КМР (протокол № 4 від 26.03.19)
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА ……………………………………………………………………...4
І. Використання методу наочного моделювання для підвищення мовленнєвої активності дітей…………………………………...................................................7
ІІ. Впровадження технології наочного моделювання в систему корекційної роботи з подолання лексико-граматичних труднощів у дітей із знм …….........10
ІІІ. Формування звукової культури мовлення у дошкільників засобами наочного моделювання………............................................................................................13
ІV. Наочне моделювання, як метод навчання дітей розповіданню за схемами……………………………………………………………………………..16
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………….21
ЛІТЕРАТУРА ………………………………………………………………………35
ПЕРЕДМОВА
«Учить дитину якимось невідомим йому п'яти словам –
він буде довго і марно мучитися, але зв'яжіть
двадцять таких слів з картинками,
і він засвоїть їх на льоту».
Д. Ушинський
Логопедичний вплив при ЗНМ має на меті - навчити дітей послідовно, граматично і фонетично правильно викладати свої думки, розповідати про події з навколишнього життя. Правильна організація навчання дітей із ЗНМ - дуже складна справа. Тому на ряду з загальноприйнятими прийомами і принципами цілком обгрунтовано використання оригінальних, творчих методик, ефективність яких очевидна. Однією з таких методик, на мій погляд, є наочне моделювання, представлене у вигляді картинно-графічного плану.
Моделювання як пізнавальний прийом невіддільний від розвитку знання. Практично у всіх науках про природу, живої та неживої, про суспільство, побудова та використання моделей є потужним знаряддям пізнання. Реальні об'єкти і процеси бувають настільки багатогранні і складні, що кращим способом їх вивчення часто є побудова моделі, що відображає якусь межу реальності і тому у багато разів є більш простий, ніж ця реальність, і дослідження спочатку цієї моделі. Багатовіковий досвід розвитку науки довів на практиці плідність такого підходу.
Працюючи з дітьми з різною мовною патологією і стикаючись з проблемами в їх навчанні, логопеду доводиться шукати допоміжні засоби, що полегшують, процес засвоєння дітьми нового матеріалу. Одним з таких засобів є наочне моделювання. Робота по даному напрямку нерозривно пов'язана з використанням наочності.
Актуальність використання наочного моделювання в роботі з дітьми із ЗНМ полягає в тому, що:
по-перше, дитина дошкільного віку дуже пластична і легко навчається, але для більшості дітей з порушеннями мовлення характерною є швидка стомлюваність і втрата інтересу до заняття. Використання наочного моделювання викликає інтерес і допомагає розв'язати цю проблему;
по-друге, використання символічної аналогії полегшує і прискорює процес запам'ятовування і засвоєння матеріалу, формує прийоми роботи з пам'яттю;
по-третє, застосовуючи графічну аналогію, ми вчимо дітей бачити головне,
систематизувати здобуті знання.
Наочне моделювання може бути використано в усіх напрямках логопедичного впливу і дозволяє педагогу вирішити багато корекційних завданнь. На всіх етапах корекційної роботи я досить широко використовую наочність і наочне моделювання. Прийоми наочного моделювання вводяться в усі види занять, починаючи з організаційного моменту.
Використання засобів наочності, які формують у дітей слухові і зорові асоціації, спонукають дітей до активних дій, допомагають у проведенні: артикуляційної гімнастики, дихальної гімнастики, психогимнастики, динамічних пауз, пальчикових ігор, фонетичних вправ.
Так в процесі засвоєння лексико-граматичних категорій метод дозволяє дитині усвідомити звучання слова, побачити зв'язок слів у реченні і тексті, повправлятися у вживанні граматичних форм, сприяє розширенню словникового запасу, формування мовного чуття. Диференціюю у дітей поняття: слова - предмети, слова - дії, слова - ознаки. Застосовую умовні позначення частин мови: "одна пряма лінія" - предмет, «дві прямі лінії» - дія предмета, "хвиляста лінія" - ознака предмета, «прямокутник» - додаткові слова, «квадрат» - маленькі слова.
Використовую символи для розширення, збагачення і активізації словника, для розвитку навичок словотворення і словозміни: «Назви ласкаво», «Назви батьків», «Один дитинча і коли їх кілька», «Частини тіла», «Чим харчуються», «Де живуть». Використання наочного моделювання на заняттях з розвитку зв'язного мовлення, дозволяє дітям ефективніше сприймати і переробляти зорову інформацію, зберігати і відтворювати її.
За допомогою мнемодоріжок, мнемотаблиць, картинно-графічних планів, представлених у вигляді предметних картинок, піктограм, умовних заміників, символічних, стилізованих, силуетних зображень діти переказують тексти, складають описові, розповідні розповіді, розповіді за задумом, творчі казки. Вчать загадки, заучують вірші.
При формуванні уявлень про структурні одиниці мовної системи діти вчаться аналізувати мовний матеріал і синтезувати мовні одиниці відповідно до законів і нормам на наочно представленій матеріалі . Дошкільник починає не тільки чути свою або звернену до неї мову, а й бачити її елементи. Схематизація і моделювання в даному випадку допомагають дитині візуально уявити абстрактні поняття: звук, склад, слово, речення, текст. Вчать працювати з ними, поступово привчають дітей до спостереження за мовою. Це розвиває інтерес до звуків мови, словами, спілкування, удосконалює мовну діяльність дитини. Таким чином, при реалізації методу наочного моделювання простежуються позитивні моменти:
• У дітей удосконалюються психічні процеси: увага, пам'ять, мислення, уява.
• Розвивається дрібна моторика, зорово - рухова координація.
• Формується високий рівень мотивації до занять.
• Підвищується рівень засвоєння програми, швидкість запам'ятовування і значно скорочується час навчання.
• Поліпшується мовне продукування.
• Формуються і удосконалюються комунікативні навички дітей.
• Розкривається здатність до естетичного сприйняття світу.
• Спостерігається розвиток особистісних якостей дитини: самостійність, дисциплінованість, посидючість, працездатність, почуття зацікавленості і відповідальності, почуття задоволеності результатами своєї праці, вміння його адекватно оцінювати.
• Діти відчувають себе більш успішними у всіх видах діяльності.
Все це в підсумку позитивно позначається на результативності корекційної роботи, що підтверджується даними діагностики рівня мовного розвитку дітей.
І. ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ НАОЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ.
Дошкільний вік – важливий період в житті людини. Оволодіння рідною мовою, розвиток мовлення і спілкування є одним із найважливіших надбань дитини в дошкільному віці. На сьогодні немає необхідності доводити, що розвиток мовлення найтіснішим чином пов’язаний із розвитком свідомості, пізнанням навколишнього світу, розвитком особистості в цілому.
Відомо, що процес розвитку мовлення в дітей протікає під керівництвом дорослого. Однак при цьому ефективність педагогічного впливу залежить від активності дитини в умовах мовленнєвої діяльності. Чим активніша дитина, тим краще результат. Педагогу важливо спонукати дітей до мовленнєвої діяльності, стимулювати мовленнєву активність не тільки в процесі щоденного спілкування, але і в процесі спеціально організованого навчання. Перспективним напрямом для підвищення мовленнєвої активності дітей є використання наочного моделювання.
Моделювання – це метод пізнання суттєвих якостей об’єкту через моделі, заміщення реальних об’єктів предметами-замінниками, схематичними зображеннями, знаками .
В структурі моделювання як діяльності можна виділити такі складові операції: попередній аналіз, побудова моделі, схеми, або сприйняття готової та робота з мовним матеріалом за допомогою схем, моделей.
Використання наочного моделювання в роботі з дітьми із ЗНМ полягає в тому, що:
Полегшує дітям з недорозвиненням мовлення опанувати зв’язне мовлення;
Використання символів, піктограм, схем полегшує запам'ятовування, збільшує об'єм пам'яті, розвиває мислення та мовленнєву діяльність дітей;
Застосування мнемотехніки - використання узагальнень дозволяє дитині систематизувати свій безпосередній досвід;
Дитина з опорою на образи по пам'яті встановлює причинно-наслідкові зв'язки, робить висновки.
Під час розвитку навичок наочного моделювання вирішують такі дидактичні завдання:
Ознайомлення із графічним способом уявлення інформації;
Розвиток уміння дешифрувати модель;
Формування навичок самостійного моделювання.
Корекційну роботу з подолання загального недорозвинення мови в дошкільників я проводжу комплексно, за наступними напрямками:
корекція звуковимови;
формування навичок звукового аналізу та синтезу слів і уявлень про структурні одиниці мовної системи (звук - слово - речення - текст);
формування лексико-граматичних категорій;
формування зв'язного мовлення;
На всіх етапах корекційної роботи я використовую метод наочного моделювання. У логопедичної роботі наочне моделювання виступає як певний метод пізнання, з одного боку, а з іншого - як програма для сприйняття, осмислення і аналізу нових явищ. Розглянемо на конкретних прикладах використання наочного моделювання в корекції загального недорозвинення мови.
У корекційно-розвивальній роботі з дітьми із ЗНМ наочні моделі допомагають:
Цілеспрямовано розвивати мовлення дітей;
Збагачувати їхній активний словник;
Закріплювати навички словотворення;
Формувати й удосконалювати вміння використовувати в мовленні різні конструкції речень;
Описувати предмети, складати розповіді.
Прийоми наочного моделювання:
Піктограми - символічні зображення, які замінюють слова .
Заміщення - вид моделювання, при якому одні об'єкти, заміщуються іншими, реально-умовними .
Мнемотаблиці служать дидактичним матеріалом в роботі з розвитку мовлення .
Роботу на заняттях з мнемотаблицями будую поетапно:
І етап. Розглядання таблиці і розбір того, що на ній зображено.
ІІ етап. Здійснення перекодування інформації, тобто перетворення з абстрактних символів слів в образи.
ІІІ етап. Після перекодування здійснення переказу казки або розповіді на задану тему.
Цей вид роботи повністю відповідає особистісно-орієнтованій моделі навчання, за якої враховуються індивідуальні особливості дитини, допомагає педагогові встановити з вихованцями оптимальні – партнерські стосунки, створити атмосферу емоційної довіри та розкутості.
Мнемотехніка багатофункціональна. На основі її створюю різноманітні дидактичні ігри ( «Яка зима?», «Впізнай тварину за описом» та інші). Створюючи різноманітні моделі, дотримуюсь наступних вимог:
- модель повинна відображати узагальнений образ предмета;
- розкривати істотне в об'єкті;
- задум, щодо створення моделі, обговорювати з дітьми, щоб він був їм зрозумілий.
Паралельно з цією роботою використовую мовні ігри: «Добери предмет до ознаки», «Опиши комашку» (квітку, пташку, іграшку, предмети меблів та інші), «Розповімо казку»; настільно-друковані ігри: «Пори року», «Лото», які допомагають дітям навчитися класифікувати предмети, розвивати мовлення, зорове сприйняття, образне і логічне мислення, увагу, спостережливість, інтерес до навколишнього світу, навички самоперевірки.
Результати досліджень доводять, що застосування схем-моделей є одним із ефективних способів сприяння розвитку мовлення, словесно-логічного мислення, пам’яті у дітей дошкільного віку.
ІІ. ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ НАОЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ В СИСТЕМУ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З ПОДОЛАННЯ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНИХ ТРУДНОЩІВ У ДІТЕЙ ІЗ ЗНМ.
Технологія наочного моделювання, спрямована на подолання лексико-граматичних труднощів у дітей, вимагає дотримання як дидактичних умов (принципи навчання, методи, засоби), так і спеціальних підходів до навчання. Основними принципами, що визначають ефективність впливу, є:
- корекційно-розвивальне навчання, спрямоване на формування особистості дитини;
- активність дитини в процесі корекційно-розвивального навчання;
- систематичність, передбачає сувору послідовність і поступовість в подачі мовного матеріалу (від простого до складного);
- практична спрямованість;
- доступність і міцність засвоєння мовного матеріалу;
- поєднання колективного навчання з індивідуальним підходом до дітей.
Пропонована технологія наочного моделювання здійснюється строго у відповідності з положенням про поступовий, поетапний перехід від наочно-дієвого і наочно-образного до словесно-логічного мислення. Тому на початкових етапах впровадження моделей або символів передбачається підкріплення їх наочним матеріалом (картинками, предметами, стилізованими зображеннями реальних предметів або їх частин), що забезпечує опору на наочно-образне мислення. Включення технології наочного моделювання в корекційну роботу з подолання лексико-граматичних труднощів дозволяє ефективно здійснювати комплексний диференційований підхід з урахуванням різних мовних можливостей дітей :
Диференційований підхід щодо використання наочного матеріалу при впровадженні моделей передбачає: діти з низьким рівнем мовленнєвого розвитку потребують підкріпленні наочної моделі картинним матеріалом; з середнім рівнем - підкріпленням стилізованим зображенням або «піктограмою»; з високим рівнем - діти використовують наочну модель.
Диференційований підхід за змістом мовного матеріалу передбачає: дітям з низьким рівнем мовного розвитку «зашифровуються» слова з доступною складової структурою, не «насичені» дефектними звуками; з середнім рівнем - слова більш складного складового складу, спрямованих на автоматизацію поставлених звуків; з високим рівнем - важкі слова складної складової структури, спрямованих на автоматизацію та диференціацію поставлених звуків.
Диференційований підхід щодо надання допомоги логопеда передбачає: промовляння мовленнєвого матеріалу дітьми з низьким рівнем разом з логопедом або слідом за ним; діти з середнім рівнем проговорюють слідом за сильними дітьми; діти з високим рівнем самостійно будують висловлювання.
Враховуючи, що провідним видом діяльності є гра, всі пропоновані наочні моделі представлені у формі ігор та ігрових вправ. Це робить їх привабливими, емоційно-забарвленими. Використання наочних моделей в ігрових ситуаціях дозволяє ефективно і гармонійно використовувати корекційний процес.
У запропонованій технології наочного моделювання систематизовано мовні ігри та вправи з урахуванням рішення домінантних корекційно-розвивальних завдань:
1. На розширення предметного словника.
2. На практичне оволодіння навичками словотворення і словозміни.
3. На розширення дієслівного словника.
4. На розширення словника прикметників.
Ігри і вправи для вдосконалення лексико-граматичних засобів мовлення з використанням наочних моделей
1. На розширення предметного словника (словника іменників):
«Я знаю п'ять назв...» - уточнення узагальнюючих понять (наприклад: «Я знаю 5 назв посуду: ложка, виделка, ніж, тарілка, чашка»).
«В саду чи, на городі...» - підбір слів по темі «Овочі - фрукти».
«Хто або що?» або «Живий - неживий» .
«Назви слівце» або «Підбери слівце» - вправа у підборі слів-предметів (залежно від лексичної теми).
2. На практичне засвоєння навичок словотворення й словозміни:
«Один - багато» або «Один і всі» - вправа у вживанні іменників однини і множини в називному і родовому відмінках (гуска - гуси - багато гусей...).
«Порахуй» - практичне засвоєння узгодження числівників з іменниками (або з прикметниками у словосполученнях).
«Парочки» - за аналогією (рахунок парами).
«Назви лагідно» - зменшувально-пестливе значення слів (гілка - гілочка, тарілка - тарілочка...).
«Ланцюжок розвитку» або «Хто ким був? Хто ким буде?» - вживання іменників однини і множини в орудному відмінку (Курча було яйцем, куркою або півнем).
«Збери сімейку» - вправа в словоутворенні (наприклад: «тато - пес, мама - собака, дитинча - цуценя»).
«Кого без чого не буває?» - вживання іменників однини і множини в родовому відмінку з прийменником «без» (не буває зайця без вух, не буває лисиці без хвоста...).
3. На розширення дієслівного словника:
«Підбери слівце» - вправа у підборі слів-дій» (в залежності від лексичної теми).
«Вчора, сьогодні, завтра» - часові форми дієслів (малювали - малюють - намалюють).
«Скажи навпаки» - слова-антоніми
4. На розширення словника прикметників:
«Хто більше підбере слів» - підбір однорідних означень або «слів-ознак» (за лексичним темами).
«Який, яка, яке, які» - узгодження прикметників з іменниками з опорою на закінчення-ая, -яя, -ий, -ий...
Запропонована система ігор та вправ для вдосконалення лексико-граматичних засобів мови, заснована на використанні технології візуального моделювання, легко і гармонійно вписується в перспективно - тематичне планування з лексичним темами.
ІІІ. ФОРМУВАННЯ ЗВУКОВОЇ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ НАОЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ.
Одним із провідних напрямів мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку, як зазначає А.М.Богуш, є своєчасно організована робота щодо виховання звукової культури рідного мовлення, що є міцним підґрунтям для подальшого успішного навчання читання та письма дітей у школі.
Аналіз дитячого мовлення свідчить про те, що воно має цілий ряд недоліків звукової культури мовлення і ліквідувати їх потрібно у дошкільному віці. В іншому випадку це явище негативно вплине на оволодіння дитиною грамотою, письмом, читанням, які ґрунтуються на добре розвинених навичках звукового аналізу і синтезу. Під звуковою культурою мовлення ми розуміємо правильну і чітку артикуляцію та вимову звуків, слів і фраз рідної мови; володіння мовним диханням, певний рівень розвитку фонематичного слуху та інтонаційної виразності мовлення. Чинниками звукової культури мовлення виступають: чітка артикуляція звуків рідної мови, фонематична (правильна звуковимова) та орфоепічна правильність мовлення, мовне дихання, дикція, сила голосу, темп мовлення, тембр, фонематичний слух, засоби інтонаційної виразності.
В процесі роботи з дітьми я визначила причини, що затримують процес успішного формування мови дошкільнят, а саме:
• відсутність ефективної методики формування вад звукової культури мовлення дошкільників;
• необгрунтованість системи взаємодії колективу дошкільного закладу та батьків із подолання недоліків мовлення дітей;
Тож перспективним напрямом вдосконалення процесу формування звукової культури мовлення дітей дошкільного віку вважаю використання наочного моделювання. Тому що, використовуючи метод моделювання, педагог і дитина зображують предмети, явища, дії, поняття, епізоди тексту за допомогою спрощених схематичних зображень — символів, знаків. Схематизований образ відображає найбільш істотні зв'язки і властивості предметів. Наочне моделювання успішно використовують для повідомлення дітям різноманітних знань, а також як засіб розвитку розумових і мовленнєвих їх здібностей. 
У корекційно - розвивальній роботі з дітьми із ЗНМ використовуються різні методи через наочні моделі:
Аналіз власної практичної роботи з корекції мовлення дозволяє зробити висновок, що саме наочні моделі є тією формою позначення предметів та їх відносин, яка найбільш доступна дітям дошкільного віку в силу того, що провідними видами мислення у дошкільнят виступають наочно-дійове і наочно-образне мислення.
Перше, де я починаю використовувати моделі, — це артикуляційна гімнастика. Під час корекції звуковимови практикую образну назву артикуляційних вправ і співвіднесення їх з картинками-символами. Це дозволяє дітям легше запам'ятовувати артикуляційні комплекси, вносить у заняття ігровий момент і пробуджує інтерес до виконання, завдання. У роботі з дітьми із ЗНМ спочатку використовую іграшки або яскраві барвисті картинки, пізніше можна застосовувати більш схематичні зображення.
У корекційній роботі широко використовую зорові символи, голосних і приголосних звуків, запропоновані Т. А. Ткаченко. У виборі умовних позначень для голосних основною ознакою стало положення губ при артикуляції конкретного звука.
В своїй роботі з дітьми маючими ЗНМ активно використовую символи для позначення постановочних звуків. Кожен звук асоціюється з якимось об’єктом.
Активно використовую в корекційній роботі авторську методику В.М Акименко «Моделі артикуляції звуків в логопедичній практиці» щодо виправлення мовних порушень у дітей з ЗНМ. Головною метою якої є відображення укладу органів артикуляційного апарату в момент вимови звука, моделі артикуляції звука знайомлять дитину з основними властивостями звуків. Дитина, не розрізнивши на слух який-небудь звук, може скористатися зоровою підказкою у вигляді моделі. Моделі артикуляції звуків відтворюють образ положення органів артикуляційного апарату у момент вимовлення звуків.
Тобто, застосування моделей артикуляції звуків при формуванні фонемного слуху, дозволяють підключити в роботу слухові, зорові і мовно рухові аналізатори. Правильне артикулювання звуку, уточнене за допомогою наочної моделі, покращує якість прийому і відтворення звуків.
Моделі артикуляції приголосних звуків вводяться поступово і за наявності цього звуку в мові дитини. Для кожного звуку я рекомендую наступні види завдань:
- називати звуки в суцільному потоці (дитина показує модель артикуляції відпрацьовуваного звуку);
- знаходити в складовому ряду зайвий, такий, що відрізняється одним звуком склад і показати його модель артикуляції;
- доповнювати складові ряди (слова) (почувши склад(слово) із заданим звуком, показати відповідну модель артикуляції);
- виділяти з тексту, вірші слова із заданим звуком і показати відповідну модель;
- складати склад і слова на задану модель артикуляції;
- підбирати слова на задану модель артикуляції ;
- придумувати слово із складом, написаним за допомогою моделей артикуляції;
- визначати місце заданого звуку в слові (початок, середина, кінець слова), позначивши його моделлю;
- додавати різні звуки до складу, "написаного"за допомогою моделей артикуляції отримати нове слово.
Всі завдання подаються дітям у формі гри. Використання гри дає можливість досягти поставленої дидактичної мети у діяльності, яка задовольняє потреби дитини, сприяє опануванню новими знаннями та вміннями.
Схематизація та моделювання допомагають дитині побачити, скільки і яких звуків у слові, послідовність їх розташування, зв'язок слів у реченні та тексті.
При використанні різних схем, дошкільники отримують можливість не тільки чути свою або звернену до них мову, але й бачити її елементи. Дитина опановує операціями аналізу і синтезу на наочно представленому матеріалі.
Для цієї роботи я використовую різні дидактичні ігри та посібники, наприклад:
«Прочитай склади», «Де сховався звук», «Хто уважніше?», «Який звук чуєш частіше». , «Ланцюжок слів», «Чарівне коло», «Склади модель артикуляції звука», «Підбери літеру до моделі артикуляції звука» тощо.
ІV. НАОЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ, ЯК МЕТОД НАВЧАННЯ ДІТЕЙ РОЗПОВІДАННЮ ЗА СХЕМАМИ.
У сучасних психологічних і методологічних дослідженнях відзначається, що вміння та навички зв'язного мовлення при спонтанному їх розвитку не досягають того рівня, який необхідний для повноцінного навчання в дитини в школі. Цим умінням і навичкам потрібно навчати спеціально. Треба відзначити, що формування зв'язного мовлення - найбільш складний розділ корекційного навчання. Розглянемо використання наочного моделювання, представленого у вигляді картинно-графічного плану висловлювання, у формуванні різних видів мовної діяльності.
Для розповіді за сюжетною картиною картинно-графічний план просто необхідний. Дитині важко "сконструювати ситуацію", зображену на картині, придумати розвиток подій і грамотно закінчити свою розповідь, тобто оформити мовним матеріалом схему побудови висловлювання: зачин - розвиток подій - підсумок Складність навчання опису обумовлена тим, що для створення і розуміння такого функціонального типу мови не достатньо накопиченого життєвого досвіду, а необхідна активна інтелектуальна робота самої дитини з виділення ознак і властивостей предмета чи явища. Перш ніж описувати предмет, дитина повинна навчитися виділяти найбільш суттєві риси предмета, підбирати точні слова, висловлювати своє ставлення до описуваного предмету і граматично правильно оформляти фразу. Використовуючи метод моделювання, я навчаю дитину підбирати предмети, явища, дії, поняття, епізоди тексту за допомогою спрощених схематичних зображень-символів, знаків.
При цьому необхідно враховувати загальнопедагогічні принципи дидактики, зокрема, поетапність засвоєння дітьми рідної мови:
- збагачення словникового запасу;
- побудова простих речень;
- складання зв’язної розповіді, спираючись на низку символів, доцільних у кожному конкретному випадку;
- складання творчої розповіді з опорою на певні моделі.
Запропоновані мною види роботи, направлені на використання методу наочного моделювання, подані в таких напрямках:
- удосконалення вміння використовувати різні конструкції речень;
- вміння описувати предмет і складати розповідь, казку, вивчати поетичні твори;
- узагальнення розрізнених уявлень про оточуючий світ;
- вміння аналізувати: виділяти істотне, знаходити спільне і відмінне, відшукувати протиріччя;
- навчання спостережливості і допитливості;
- підвищення інтересу до вивчення рідної мови.
Я пропоную вправи з використанням методу наочного моделювання на заняттях художньої літератури (переказ оповідань, казок, заучування віршів, загадок), розвитку мовлення (складання описових розповідей, речень за аналогією, навчання складати творчі розповіді, казки), направлені на вирішення завдань Базового компонента.
Як будь-яка робота, мнемотехніка будується від простого до складного. Починаючи роботу з найпростіших мнемоквадратів, необхідно послідовно переходити до мнемодоріжок, і пізніше - до мнемотаблиць.
Зміст мнемотаблиці - це графічне або частково графічне зображення персонажів казки, явищ природи, деяких дій та інших шляхом виділення головних смислових ланок сюжету оповідання. Головне - потрібно передати умовно-наочну схему, зобразити так, щоб намальоване було зрозуміло дітям.
Мнемотабліці-схеми є дидактичним матеріалом в моїй роботі з розвитку зв'язного мовлення дітей. Я використовую їх для:
- збагачення словникового запасу;
- при навчанні складання оповідань;
- при переказах художньої літератури;
- при відгадуванні і загадуванні загадок;
- при заучуванні віршів.
Передумовою практичного використання даного напряму роботи є опанування дитиною схематичної моделі, вміння зіставляти ілюстрацію з реальним предметом. Саме ілюстрація виступає замінником предмета на підготовчому етапі. Далі відбувається ознайомлення з умовно-реальним зображенням предмета, коли в ньому зберігаються ще деталі та яскраві ознаки, але вони представлені вже схематично. І лише після засвоєння цього матеріалу пропоную дитині зображення з високим ступенем узагальнення й абстрагування.
Отже, під час розвитку навичок наочного моделювання вирішую такі дидактичні завдання:
- ознайомлення із графічним способом уявлення інформації;
- розвиток уміння дешифрувати модель;
- формування навичок самостійного моделювання.
Метод наочного моделювання полегшує процес вивчення дітьми віршів, загадок, скоромовок, так як вони самі можуть їх «читати». Поступово пам’ять дошкільників зміцнюється, образне мислення розвивається, вони набагато краще, легше та емоційніше запам’ятовують тексти, більші за обсягом. Розучування стає для дошкільників справою веселою, емоційною, і при цьому зміст тексту – відчутним, видимим, таким, що можна уявити. Мнемічні схеми відіграють значну роль у диференційованому навчанні. Діти з середнім і низьким рівнем розвитку пам’яті мимоволі вчать вірш у повсякденному житті, звертаючи увагу на "підказку". Для дітей з достатнім і високим рівнем розвитку схема виявляється засобом самоконтролю та самооцінки. Використовуючи творчий потенціал та рівень сформованості психічних процесів у дітей високого рівня розвитку, проводжу роботу, спрямовану на зворотний зв’язок, тобто створення схем-моделей самими дітьми. Діти з високим рівнем розвитку схематично зображують знайому загадку, а діти з низьким і середнім рівнем - відгадують. Використання схем при складанні описових розповідей полегшує дітям оволодіння зв’язним мовленням. Крім того, наявність наочного плану робить такі розповіді чіткими, зв’язними, послідовними та поширеними. Цінними є вправи на отримання знань у процесі дій дітей з опорними схемами та таблицями, нагромадженню та суттєвому збагаченню практичного досвіду дитини, створюють базу для подальшого розвитку і навчання дітей. Позитивні результати в розвитку пам’яті, мислення, навчання дітей зв’язному мовленню і переказу свідчать про ефективність методу наочного моделювання. Діти оволодівають навичками:
- здобувати інформацію;
- проводити дослідження;
- робити порівняння;
- складати чіткий внутрішній план розумових дій, мовного висловлювання;
- формулювати і висловлювати думки;
- робити висновки.
Систематична робота з формування зв'язного мовлення у дітей з використанням методу наочного моделювання ефективно впливає на позитивну динаміку росту рівня мовленнєвої компетенції дитини-дошкільника:
- зв'язне мовлення відповідає критеріям програми і стандартам;
- словниковий запас з пасивного (в основному) перетворився на активний і збагатився;
- діти активніше стали працювати на заняттях завдяки концентрації спостережливості, уваги, пам'яті, посидючості. Розвинута творча уява, логічне та образне мислення;
- дошкільнята навчилися правильно оформляти свою думку у вигляді речень;
- підвищилась їхня мовленнєва активність, вони з бажанням спілкуються з товаришами і дорослими;
- навчилися складати розповіді з п'яти і більше речень описового та сюжетного характеру, використовуючи наочність;
- з'явився інтерес до заучування віршів;
- самостійно та близько до тексту переказують знайомі невеличкі твори, спираючись на схеми;
- долають боязкість, сором'язливість, вчаться вільно триматися перед аудиторією.
Отже, використання методу наочного моделювання сприяє активізації пізнавально-мовленнєвої діяльності; уміння оперувати мовними одиницями (слово та речення); розвитку пам’яті, уваги, творчих здібностей, уявлень, варіативності мислення.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Опорні схеми для складання описових розповідей «Пори року»
Додаток 2
Дидактична гра «Склади речення за схемою»
Мета: закріплювати знання про речення як одиницю мовлення, про те, що слова у реченні вимовляються послідовно одне за одним, вправляти в умінні складати речення за схемою.
П
едагог пропонує скласти речення за схемою, використовуючи опорні картинки.
Додаток 3
Дидактична гра «Мовленнєва квітка»
Мета: знайомство з графічним образом моделі, дешифрування моделі, безпосередня робота з моделлю.
Варіанти моделі:
Логопед оголошує завдання - діти шукають відповідну модель -пелюстку.
Логопед обирає модель пелюстку - діти розповідають у чому суть завдання.
Діти самі вибирають модель (завдання).
Схема використання самої моделі при роботі над звуковимовою така: беремо кілька слів на певний звук і виконуємо завдання, а потім на тому ж мовному матеріалі виконуємо інше завдання (міняємо пелюстку).
Наприклад: автоматизація звуку Р, слова - рука, риба, куля, сир, килим, нора, гора, діра, перо.
Пелюстка «Скажи лагідно» - ручка, рибка, кулька, сирок, килимок, нірка, гірка, дірка, пір'їнка.
Пелюстка «Один-багато» - руки, риби, кулі, сири, килими, нори, гори, діри, пір'я.
Пелюстка «Мій чи моя?» - Рука, риба, нора, гора, діра - моя, куля, сир, килим - мій, перо - моє.
1 БЛОК - ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ.
| «Скажи чий?» (утворення присвійних прикметників)
|
| «Скажи ласкаво» (утворення слів із зменшувально-пестливим значенням) «Великий, ще більше, найбільший» (утворення порівняльного ступеня прикметників)
|
| |
| «Один-багато» (утворення множини)
|
| «Мій чи моя?» (Визначення роду іменників)
|
| «Скажи навпаки» (підбір антонімів)
|
| «Скажи так само» (підбір синонімів) |
| «Маленьке слово» (використання прийменників)
|
2 БЛОК - РОБОТА ЗІ ЗВУКАМИ.
| |
| «Розкажи про звук» (аналіз звуку: голосний-приголосний; твердий-м'який; дзвінкий-глухий)
|
| «Де звук?» (Визначення місця звуку в слові)
|
| «Поділи слово на частини» (поділ слова на склади) |
3 БЛОК - РОЗВИТОК СЛОВНИКА І ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
| |
| «Назви дитинчат тварин»
|
| «Скажи, живе чи неживе»
|
| «Назви слова-родичі» (утворення однокореневих слів)
|
| «Слово одне, а значень багато» (робота з багатозначними словами)
|
«ПИТАННЯ»
| |
| сектор сюрпризів для дітей і можливість для логопеда включити в заняття будь-яке інше завдання, якого немає на пелюстку квітки.
|
Додаток 4
Мнемоквадрати «Добери риму»
Додаток 5
Мнемотаблиці у віршах
Додаток 6
Мнемотаблиці у казках
Додаток 7
Мнемодоріжки «Цікаві речення»
Додаток 8
Мнемоабетка
Література:
1. Богуш А.М. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) / Авт. кол-в: Богуш А.М., Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л., Долинна О.П., Ільченко Т.С., Коваленко О.В., Лисенко Г.М., Машовець М.А., Т.О., Поніманська Т.І., Сідєльнікова О.Д., Шевчук А.С., Якименко Л.Ю. – Київ, 2012р.
2. Кузьменко В.У. Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина» / В.У. Кузьменко, Н.В. Кудикіна, В.О. Огнев’юк, О.В. Проскура, Л.П. Кочина. – Київ: - 2012. – С. 45.
3. Кудрявцев В.Т. Феномен дитячої креативності / В.Т. Кудрявцев Журнал «Дошкільна освіта» - 2012. – № 3 (37). – С. 23.
4. Копилова О.В., Використання символів у роботі з дошкільниками / О.В. Копилова, В.М. Ткаченко. – Х.: Вид-во «Ранок», 2009. – 56 с.
5. Крутій К.Л., Конспекти занять із художньо-мовленнєвої діяльності дітей середнього дошкільного віку / Крутій К.Л., Кулинич О.П., Погрібняк Н.В. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2013. – С. 85-96.
6. Письменна Л. Розвиток мовлення та формування здібностей до наочного моделювання засобами художньої літератури / Л. Письменна // Вихователь-методист дошкільного закладу, 2009. – № 10. – С.48.
7. Стецюк І.І. Метод наочного моделювання в роботі з дітьми із ЗНМ. Логопед // І.І. Стецюк. – Харків: Вид. група «Основа», 2012. – № 3. – С. 13-23.
8
. Ткаченко Т.А. Формирование лексико-грамматических представлений: приложение к сборнику упражнений и методических рекомендаций для индивидуальных занятий с дошкольниками // Ткаченко Т.А. – М.: Издательство ГНОМ и Д., 2003. – 32 с.