МЕТОДИ ОЦІНКИ

ТА САМООЦІНКИ СТРЕСОВИХ СТАНІВ


Стрес (від англ. - тиск, напруга) - поняття, що запропонував Г.Сельє в 1936 р. для позначення велико­го кола станів, котрі обумовлені виконанням діяльності в особливо складних умовах і виникають у відповідь на різноманітні екстремальні впливи-стресори. У фізіології цим поняттям позначали неспецифічну реакцію ор­ганізму ("загального адаптаційного синдрому") у відповідь на будь-який несприятливий вплив, пізніше воно стало використовуватися для опису станів людини в екстремальних умовах на фізіологічному, психо­логічному і поведінковому рівнях.

До стресу можуть призводити інтенсивні пере­живання, пов'язані з утратою. Джерелом стресу стають і міжособистісні відносини. Стрес може вик­ликатися конфліктною ситуацією, особливостями режиму здійснюваної діяльності та багатьма інши­ми чинниками. Закономірним наслідком стресових станів є зниження продуктивності різних видів діяльності, порушення психічного і соматичного здоров'я людини.

Навчання у вищому навчальному закладі також ха­рактеризується високою нервово-психічною напругою, хронічною втомою, підвищеною тривогою, емоційним і інформаційним стресом і іншими етіологічними чинни­ками, дія яких у більшості випадків викликає перенапру­гу й астенізацію адаптаційних механізмів, виснаження функціональних резервів організму, зниження працез­датності. Все це спричинює появу різних патологічних синдромів, серед яких найбільш поширені психосома­тичні, а також неврози, хвороби органів дихання, серце­во-судинної системи, органів травлення тощо. Дослідження свідчать, що всі основні захворювання ви­никають і розвиваються саме в період навчання у вищих навчальних закладах.

Подані матеріали можуть бути використані для семінарських, практичних та лабораторних занять з та­ких дисциплін, спецкурсів та тем: "Практична психо­логія", "Медична психологія". "Психогігієна та психоп­рофілактика", "Психологія здоров'я", "Психотерапія адаптаційних розладів", "Управління стресом (стрес-менеджмент)", "Психічна саморегуляція стану", "Пси­хологія управління". "Психологія екстремальних ситу­ацій" тощо.














  1. Метод Холмса-Раге

Для оцінки рівня стресу можна використовувати мето­дику Холмса-Раге. Автори вивчали залежність захворю­вань від різних стресогенних життєвих подій у майже п'яти тисяч пацієнтів. Вони дійшли висновку, що психічним і фізичним хворобам зазвичай передують певні серйозні зміни в житті людини. На підставі цього вони склали шка­лу, в якій кожній важливій життєвій події відповідає певне число балів залежно від ступеня його стресогенності.


ІНСТРУКЦІЯ. Уважно прочитайте весь перелік подій, щоб мати уявлення про те, які ситуації, події і життєві об­ставини викликають стрес. Потім необхідно ще раз про­читати кожний пункт. Проаналізуйте події, що відбулися з вами впродовж поточного року, і підрахуйте кількість балів, що відповідають цим подіям.

Життєві події

Бали

1.

Смерть чоловіка (дружини)

100

2.

Розлучення

73

3.

Роз'їзд подружжя (без оформлення розлучення)

65

4.

Тюремне ув'язнення

63

5.

Смерть близького члена родини

63

6.

Травма чи хвороба

53

7.

Одруження, весілля

50

8.

Звільнення з роботи

47

9.

Примирення подружжя

45

10.

Вихід на пенсію

45

11.

Зміна в стані здоров'я членів родини

44

12.

Вагітність

40

13.

Сексуальні проблеми

39

14.

Поява нового члена родини, народження дитини

39

15.

Реорганізація на роботі

39

16.

Зміна фінансового стану

38

17.

Смерть близького друга

37

18.

Зміна професійної орієнтації, зміна місця роботи

36

19.

Посилення конфліктності стосунків з чо­ловіком (дружиною)

35

20.

Позичка чи позика на велику покупку (на­приклад, будинку)

31

21.

Закінчення терміну виплати позички чи по­зики, збільшення боргів

ЗО

22.

Зміна посади, підвищення службової відповідальності

29

23.

Син чи дочка залишають родину

29

24.

Проблеми з родичами чоловіка (дружини)

29

25.

Видатне особисте досягнення, успіх

28

26.

Чоловік (дружина) кидає роботу (чи стає до ро­боти)

26

27.

Початок або закінчення навчання

26

28.

Зміна умов життя

25

29.

Відмова від певних звичок

24

ЗО.

Проблеми з керівництвом, конфлікти

23

31.

Зміна умов чи годин роботи

20

32.

Зміна місця проживання

20

33.

Зміна місця навчання

20

34.

Зміна звичок, пов'язаних із проведенням дозвілля чи відпустки

19

35.

Зміна звичок, пов'язаних з віросповідан­ням

19

36.

Зміна соціальної активності

18

37.

Позичка чи позика для покупки не дуже ве­ликих речей (машини, телевізора)

17

38.

Зміна індивідуальних звичок, пов'язаних зі сном, порушення сну

16

39.

Зміна членів родини, зміна характеру і час­тоти зустрічей з іншими членами родини

15

40.

Зміна звичок, пов'язаних з харчуванням (кількість споживаної їжі, дієта, відсутність апетиту тощо)

15

41.

Відпустка

13

42.

Різдво, зустріч Нового року, день наро­дження

12

43.

Незначне порушення правопорядку (напри­клад, штраф за порушення правил вуличного руху)

11

ОБРОБКА І ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Необхідно підрахувати суму балів, що відповідає стресогенним подіям:

- 150 балів - 50% ймовірності виникнення певної
"хвороби стресу";

- 300 балів - 90% ймовірності захворювання.

Велика кількість балів - це сигнал до того, що вам за­грожує психосоматичне захворювання. Слід починати активно засвоювати адаптивну саморегуляцію стресу.


2. Тест самовідчуття (Вісман. Рікс)


ІНСТРУКЦІЯ. Вам необхідно визначити й усвідомити

середній рівень вашого стану за минулий день, за ос­танній тиждень, або за більш тривалий період часу. Слід відповісти на запитання: "Як ви почувалися вчора?".

10. Абсолютний захват. Захоплена радість. Відчуття польоту.

9. Дуже радісно, у піднятому настрої. Відчував вели­чезну насолоду.

8. Захоплено, у гарному настрої.

7. Почував себе дуже добре і бадьоро.

6. Нормально.

5. Почував себе злегка зниклим. Середньо.

4. Був у поганому настрої.

3. Подавлений стан. Погано. Виразно похмурий
настрій.

2. Дуже розстроєний. Усе погано, просто жах. Почу­
вав себе нещасливим.

1. Глибока депресія. Зовсім упав духом. Усе чорно, безпросвітно.



3.Тест здоров'я (Голдберг)


ІНСТРУКЦІЯ. Вам необхідно відповісти на запитання: "Як ви почувалися останнім часом?". Чи відчували ви останнім часом, що:

  1. Ви в стані зосередитися на тому, що робите?*

  2. Ви погано спите через занепокоєння?

  3. Ви виконуєте корисну роботу?*

  4. Ви здатні прийняти яке-небудь рішення?*

  5. Ви постійно знаходитеся в напрузі?

  6. Ви не в змозі перебороти труднощі?

  7. Ви здатні одержувати задоволення від ваших звичайних щоденних справ?*

  8. Ви готові протистояти труднощам?*

  9. Ви нещасливі і пригнічені?

  10. Ви втрачаєте впевненість у своїх силах?

  11. Ви думаєте про себе як про нікчемну людину?

  12. Ви загалом відчуваєте себе щасливим, незважа­ючи ні нащо?*

ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Коефіцієнт адаптованості знаходиться за співвідно­шенням кількості позитивних відповідей на запитання без знака і запитання зі знаком (*).

2+5+6+9+10+11

КА-

1+3+4+7+8+12

Середні показники:

Чоловіки - 2,4 бала; Жінки -4,0 бала.

4.Тест САН (Самопочуття. Активність. Настрій)


Ця методика призначена для самоконтролю і само­оцінки самопочуття, активності і настрою.Шкала САН складається з індексів (3 2 1 0 1 2 3) і розта­шована між тридцятьма парами слів протилежного значен­ня, що відображують рухливість, швидкість і темп протікан­ня функцій (активність), силу, здоров'я, стомлення (само­почуття), а також характеристики емоційного стану (настрій). Перевагами тесту є його стислість і можливість кількаразового використання впродовж певного часу.

ІНСТРУКЦІЯ. Слід співвіднести свій стан з ознаками за ба­гатоступінчастою шкапою. Ви маєте вибрати і позначити ци­фру, що найбільш точно відбиває ваш стан на даний момент.

Самопочуття добре

3210123

Самопочуття погане

Почуваюся сильним

3210123

Почуваюся слабким

Пасивний

3210123

Активний

Малорухливий

32 10123

Рухливий

Веселий

3210123

Сумний

Добрий настрій

3210123

Поганий настрій

Працездатний

3210123

Розбитий

Сповнений сил

3210123

Знесилений

Повільний

3210123

Швидкий

Бездіяльний

3210123

Діяльний

Щасливий

3210123

Нещасливий

Життєрадісний

3210123

Похмурий

Напружений

3210123

Розслаблений

Здоровий

3210123

Хворий

Байдужий

3210123

Захоплений

Спокійний 1

3210123

Схвильований

Захоплений

3210 123

Сумовитий

Радісний

3210 123

Печальний

Відпочивший

3210123

Стомлений

Свіжий

3210123

Виснажений

Сонливий

3210123

Збуджений

Бажання відпочити

3210123

Бажання працювати

Спокійний

3210123

Стурбований

Оптимістичний

3210123

Песимістичний

Витривалий

3210123

Втомлений

Бадьорий

3210123

Млявий

Думати важко

3210123

Думати легко

Розсіяний

3210123

Уважний

Сповнений сподівань

3210123

Розчарований

Задоволений

3210123

Незадоволений


ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ. При обробці ці цифри перекодуються в такий спосіб. Негативні стани за шка­лою САН приймаються за 1 бал, наступний за ним за 2 бали і так далі. Слід ураховувати те, що полюси шкали постійно змінюються. Позитивні стани завжди одержу­ють високі бали, а негативні низькі. За цими балами роз­раховується середнє арифметичне як загалом, так і ок­ремо за активністю, самопочуттям і настроєм. Зразок перекодування наведений у таблиці.



Переко­дування

Повний надій

7

6

5

4

3

2

1

Розчаро­ваний

Текст САН

Повний надій

3

2

1

0

1

2

3

Розчаро­ваний


При оцінці функціонального стану важливі значення окремих показників та їхнє співвідношення. Наприклад, у відпочилої людини оцінки активності, настрою і самопо­чуття приблизно однакові. У міру наростання втоми співвідношення між ними змінюється за рахунок віднос­ного зниження самопочуття й активності в порівнянні з настроєм.



Ключ.

Питання на самопочуття - 1,2,7,8,13,14,19,20,25,26.

Питання на активність-3,4,9,10,15,16,21,22,27,28.

Питання на настрій-5, 6, 11, 12, 17, 18,23,24,29,30.





















5.Тест "Самооцінка психічних станів" (Г.Айзенк)


Тест дозволяє оцінити деякі неадаптивні стани (три­вога, фрустрація, агресія) і властивості особистості (три­вожність, фрустрованість, агресивність, ригідність).

ІНСТРУКЦІЯ. Уважно прочитайте опис різних психічних станів.

Якщо цей опис збігається з вашим станом і стан вини­кає часто, то необхідно оцінити його в 2 бали. Якщо цей стан виникає зрідка, то ставиться один бал. Якщо не збігається з вашим станом - 0 балів.

Опис станів.

І

  1. Не почуваю впевненості в собі.

  2. Часто через дрібниці червонію.

  3. Мій сон неспокійний.

  4. Легко впадаю в зневіру.

  5. Турбуюся тільки про уявлювані неприємності.

  6. Мене лякають труднощі.

  7. Люблю копатися у своїх недоліках.

  8. Мене легко переконати.

  9. Я недовірливий.

10. Я важко переношу час очікування.

II

  1. Нерідко мені здаються безвихідними ситуації, з яких усе-таки можна знайти вихід.

  2. Неприємності мене сильно розстроюють, я падаю духом.

  3. Під час великих неприємностей я схильний без достатніх підстав звинувачувати себе.

  4. Нещастя і невдачі нічому мене не вчать.

  5. Я часто відмовляюся від боротьби, вважаючи її марною.

  6. Я нерідко почуваюся беззахисним.

  7. Іноді в мене буває стан розпачу.

  8. Я почуваю розгубленість перед труднощами.

  9. У важкі хвилини життя іноді поводжуся як дитина, хочу, щоб пожаліли.

  10. Вважаю недоліки свого характеру непоправними.

III

  1. Залишаю за собою останнє слово.

  2. Нерідко в розмові перебиваю співрозмовника.

  3. Мене легко розсердити.

  4. Люблю робити зауваження іншим.

  5. Хочу бути авторитетом для інших.

  6. Не задовольняюся малим, хочу найбільшого.

  7. Коли розгніваюся, погано себе стримую.

  8. Волію краще керувати, ніж підкорятися.

  9. У мене різка, грубувата жестикуляція.

  10. Я мстивий.

IV

  1. Мені важко змінювати звички.

  2. Нелегко переключати увагу.

  3. Дуже насторожено ставлюся до всього нового.

  4. Мене важко переконати.

  5. Нерідко в мене не виходить з голови думка, якої слід було б позбутися.

  6. Нелегко зближаюся з людьми.

  7. Мене розстроюють навіть незначні порушення плану.

  1. Нерідко я виявляю впертість.

  2. Неохоче йду на ризик.

  3. Різко переживаю відхилення від прийнятого мною режиму дня.


ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ. Підрахуйте суму балів за кожною групою запитань:

І. З 1 по 10 запитання - шкала тривожності;

II.3 11 по 20 запитання - шкала фрустрації;

III.З 21 по ЗО запитання - шкала агресивності;

IV.З 31 по 40 запитання - шкала ригідності.

0-7 балів - низький рівень тривоги і тривожності;

8-14 балів - середній рівень тривоги і тривожності;

15-20 балів - високий рівень тривоги і тривожності.

Шкала фрустрації:

0-7 балів - низький рівень фрустрації і фрустрованості;

8-14 балів - середній рівень фрустрації і фрустрованості;

15-20 балів - високий рівень фрустрації і фрустро­ваності;

Шкала агресивності:

0-7 балів - низький рівень агресії й агресивності;

8-14 балів - середній рівень агресії й агресивності;

15-20 балів - високий рівень агресії й агресивності;

Шкала ригідності:

0-7 балів - низький рівень ригідності;

8-14 балів - середній рівень ригідності;

15-20 балів - високий рівень ригідності;














  1. Шкала реактивної та особистісної тривожності (Спілбергер-Ханін)


Підвищена тривога є основним механізмом неадаптивної поведінки, однак, певний рівень тривожності -природна й обов'язкова особливість продуктивної актив­ності людини. Кожний має свій рівень тривоги і тривож­ності. Самоконтроль і самооцінка цього стану є істотним компонентом адаптивної саморегуляції, позаяк підвище­ний рівень тривоги є провідним "облігатним механізмом" дезадаптивних розладів.

Особистісна тривожність - це стійка індивідуальна особливість людини, що характеризує її тенденцію сприймати певний діапазон ситуацій як загрозливих, не­безпечних для самооцінки і самоповаги.

Реактивна тривожність як стан характеризується суб'єктивно пережитими емоціями; напругою, занепо­коєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан вини­кає як емоційна реакція на стресову ситуацію.

Високотривожні особистості схильні сприймати загрозу самооцінці і життєдіяльності і реагувати вираженим станом тривоги. Якщо результати тесту виявляють високий рівень особистісної тривожності, то це дає підставу прогнозувати виникнення станів тривожного ряду в різноманітних ситу­аціях, пов'язаних з оцінкою компетенції і престижу.

Шкала ситуативної тривожності (СТ)

ІНСТРУКЦІЯ. Прочитайте уважно кожне з наведених тверджень і закресліть цифру у відповідній графі право­руч залежно від того, як ви почуваєтеся на даний момент. Над запитаннями довго не задумуйтеся.


Судження

Ні, це не так

Ма­буть, так

Пра­вильно

Зовсім

пра­вильно

1.

Я спокійний

1

2

3

4

2.

Мені ніщо не за­грожує

1

2

3

4

3.

Я знаходжуся в напрузі

1

2

3

4

4.

Я внутрішньо скутий

1

2

3

4

5.

Я почуваюся вільно

1

2

3

4

6.

Я розстроєний

1

2

3

4

7.

Мене хвилюють можливі невдачі

1

2

3

4

8.

Я відчуваю ду­шевний спокій

1

2

3

4

9.

Я стривожений

1

2

3

4

10

Я відчуваю почут­тя внутрішнього задоволення

1

2

3

4

11.

Я упевнений у собі

1

2

3

4

12.

Я нервую

1

2

3

4

13.

Я не знаходжу собі місця

1

2

3

4

14.

Я напружений

1

2

3

4

15

Я не почуваю ску­тості, напруги

1

2

3

4

16.

Я задоволений

1

2

3

4

17.

Я заклопотаний

1

2

3

4

18

Я занадто збудже­ний і мені не по собі

1

2

3

4

19.

Мені радісно

1

2

3

4

20.

Мені приємно

1

2

3

4

Шкала особистісної тривожності (ОТ)

ІНСТРУКЦІЯ. Прочитайте уважно кожне з наведених тверджень і закресліть цифру у відповідній графі право­руч залежно від того, як ви почуваєтеся на даний момент. Над запитаннями довго не задумуйтеся, оскільки пра­вильних і неправильних відповідей немає.


Судження

Ніко­ли

Іноді

Майже

Майже зав­жди

21.

У мене буває піднесений настрій

1

2

3

4

22.

Я буваю дратівливим

1

2

3

4

23.

Я легко роз­строююся

1

2

3

4

24.

Я хотів би бути таким само щасливим, як і інші

1

2

3

4

25.

Я сильно пе­реживаю не­приємності і довго не можу про них забути

1

2

3

4

26.

Я почуваю прилив сил і бажання пра­цювати

1

2

3

4

27.

Я спокійний, холоднокров­ний і зібраний

1

2

3

4

28.

Мене триво­жать можливі труднощі

1

2

3

4

29.

Я занадто пе­реживаю че­рез дрібниці

1

2

3

4

ЗО.

Я буваю ціл­ком щасли­вий

1

2

3

4

31.

Я все прий­маю близько до серця

1

2

3

4

32.

Мені не вис­тачає впев­неності в собі

1

2

3

4

33.

Я почуваюся беззахисним

1

2

3

4

34.

Я намагаюся уникати кри­тичних ситу­ацій і труд­нощів

1

2

3

4

35.

У мене буває нудьга

1

2

3

4

36.

Я буваю за­доволений

1

2

3

4

37.

Будь-які дріб­ниці відво­лікають і хви­люють мене

1

2

3

4

38.

Буває, що я почуваюся невдахою

1

2

3

4

39.

Я врівнова­жена людина

1

2

3

4

40.

Мене охоп­лює занепо­коєння, коли я думаю про свої справи і турботи

1

2

3

4


Під час аналізу результатів самооцінки треба мати на увазі, що загальний підсумковий показник за шкалами ситуативної й особистісної тривожності може знаходитися в діапазоні від 20 до 80 балів. При цьому чим вищий підсумковий показник, тим вищий рівень тривожності (ситуативної чи осо­бистісної).

Орієнтовні оцінки рівня тривожності:

  • Від 0 до ЗО балів - низька тривожність;

  • Від 31 до 44 балів - помірна тривожність;

  • Від 45 і більше - висока тривожність.


ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ


Результати тесту обробляються за допомогою ключа.



Ситуативна тривожність



Особистісна тривожність


3/п

Ні, це не так

Мабуть, так

Правиль­но

Зовсім правильно

3/п

Ніколи

Іноді

Часто

Майже завжди

1

4

1

3

2

21

4

3

2

1

2

4

1

3

2

22

1

2

3

4

3

1

4

2

3

23

1

2

3

4

4

1

4

2

3

24

1

2

3

4

5

4

1

3

2

25

1

2

3

4

6

1

4

2

3

26

4

3

2

1

7

1

4

2

3

27

4

3

2

1

8

4

1

3

2

28

1

2

3

4

9

1

4

2

3

29

1

2

3

4

10

4

1

3

2

ЗО

4

3

2

1

11

4

1

3

2

31

1

2

3

4

12

1

4

2

3

32

1

2

3

4

13

1

4

2

3

33

1

2

3

4

14

1

4

2

3

34

1

2

3

4

15

4

1

3

2

35

1

2

3

4

16

4

1

3

2

36

4

3

2

1

17

1

4

2

3

37

1

2

3

4

18

1

2

3

4

38

1

2

3

4

19

4

1

3

2

39

4

3

2

1

20

4

1

3

2

40

1

2

3

4



  1. Опитувальник нервово-психічної напруги (Немчін Т.А.)

ІНСТРУКЦІЯ. Уважно читайте твердження і поруч з ни­ми позначайте знаком "+", якщо ви згодні, і знаком "-", якщо не згодні.

1. Наявність фізичного дискомфорту:

А) повна відсутність яких-небудь неприємних фізич­них відчуттів;

Б) мають місце незначні неприємні відчуття, що не за­важають роботі;

В) наявність великої кількості неприємних фізичних відчуттів, що серйозно заважають роботі.

2. Наявність болісних відчуттів:

А) повна відсутність яких-небудь болів;

Б) болісні відчуття періодично з'являються, але швид­ко зникають і не заважають роботі;

В) мають місце постійні болісні відчуття, що істотно заважають роботі.

3. Температурні відчуття:

А) відсутність яких-небудь змін у відчутті температури тіла;

Б) відчуття тепла, підвищення температури тіла;

В) відчуття похолодання тіла, кінцівок, почуття ознобу.

4. Стан м'язового тонусу:

А) звичайний м'язовий тонус;

Б) помірне підвищення м'язового тонусу, почуття пев­ної м'язової напруги;

В) значна м'язова напруга, посмикування окремих м'язів обличчя, шиї, рук (тики, тремор

5.Координація рухів:

А) звичайна координація рухів;

Б) підвищення точності, легкості, координованості рухів під час писання, іншої роботи;

В) зниження точності рухів, порушення координації, погіршення почерку, утруднення при виконанні дрібних рухів, що вимагають високої точності.

6. Стан рухової активності загалом:
А) звичайна рухова активність;

Б) підвищення рухової активності, збільшення швид­кості й енергійності рухів;

В) різке посилення рухової активності, неможливість усидіти на одному місці, метушливість, прагнення ходи­ти, змінювати положення тіла.

7. Відчуття збоку серцево-судинної системи:

А) відсутність яких-небудь неприємних відчуттів з бо­ку серця;

Б) відчуття посилення серцевої діяльності, що не за­важає роботі;

В) наявність неприємних відчуттів з боку серця -частішання серцебиття, почуття тиску в ділянці серця, поколювання, болі в серці.

8. Прояви збоку шлунково-кишкового тракту:

А) відсутність яких-небудь неприємних відчуттів у животі;

Б) одиничні, швидко минущі і такі, що не заважають роботі, відчуття в животі. Почуття легкого голоду, періодичне "гурчання";

В) виражені неприємні відчуття в животі - біль, зни­ження апетиту, нудота, відчуття спраги.

9. Прояви з боку органів дихання:
А) відсутність яких-небудь відчуттів;

Б) збільшення глибини і частішання дихання, що не заважає роботі;

В) значна зміна дихання - задишка, почуття недостат­ності вдиху, "комок у горлі".

10. Прояви з боку видільної системи:
А) відсутність яких-небудь змін;

Б) помірна активізація видільної функції - більш часте бажання скористатися туалетом при повному збере­ женні здатності утриматися (терпіти);

В) різке частішання бажання скористатися туалетом, чи труднощі, навіть неможливість терпіти.

11. Стан потовиділення:

А) звичайне потовиділення без яких-небудь змін; Б) помірне посилення потовиділення; В) поява рясного "холодного" поту.

12. Стан слизової оболонки порожнини рота:
А) звичайний стан без яких-небудь змін;

Б) помірне збільшення слиновиділення; В) відчуття сухості в роті.

13. Колір шкірних покривів:

А) звичайний колір шкіри обличчя, шиї, рук; Б) почервоніння шкіри обличчя, шиї, рук;

В) блідний колір шкіри обличчя, шиї, поява на шкірі кистей рук "мармурового" (плямистого) відтінку.

14. Сприйнятливість, чутливість до зовнішніх подразників:
А) відсутність яких-небудь змін, звичайна чутливість;
Б) помірне підвищення сприйнятливості до зовнішніх

подразників, що не заважає роботі;

В) різке загострення чутливості, відволікаємість, фіксація на сторонніх подразниках.

15. Почуття впевненості в собі, у власних силах:

А) звичайне почуття впевненості у власних силах, здібностях:

Б) підвищене почуття впевненості в собі, віра в успіх: В) почуття непевності в собі, очікування невдачі, про­валу.

16. Настрій:

А) звичайний настрій;

Б) піднесений, підвищений настрій, відчуття підйому, приємного задоволення роботою чи іншою діяльністю;

В) зниження настрою, пригніченість.

17. Особливості сну:

А) нормальний, звичайний сон;

Б) гарний, міцний, освіжаючий сон напередодні;

В) неспокійний, з частими пробудженнями і сно­видіннями сон упродовж кількох попередніх ночей, зок­рема, напередодні.

18. Особливості емоційного стану загалом:

А) відсутність яких-небудь змін у сфері емоцій і почуттів;

Б) почуття заклопотаності, відповідальності за робо­ту, що виконується, "азарт", активне бажання діяти;

В) почуття страху, паніки, розпачу.

19. Перешкодостійкість:

А) звичайний стан, без яких-небудь змін;

Б) підвищення перешкодостійкості в роботі, здатність працювати в умовах шуму й інших перешкод;

В) значне зниження перешкодостійкості, нездатність працювати при відволікаючих подразниках.

20. Особливості мови:
А)звичайна мова;

Б) підвищення мовної активності, збільшення гучності голосу, прискорення мови без погіршення її якості (логічності, грамотності тощо);

В) порушення мови - поява тривалих пауз, запинок, збільшення кількості особистих слів, заїкуватість, занад­то тихий голос.

21. Загальна оцінка психічного стану:
А) звичайний стан;

Б) стан зібраності, підвищена готовність до роботи, мобілізованість, високий психічний тонус;

В) почуття втоми, незібраності, неуважності, апатії, зниження психічного тонусу.

22. Особливості пам'яті:
А) звичайна пам'ять;

Б) поліпшення пам'яті - легко пригадується те, що потрібно;

В) погіршення пам'яті.

23. Особливості уваги:

А) звичайна увага без яких-небудь змін;

Б) поліпшення здатності до зосередження, відволікання від сторонніх справ;

В) погіршення уваги, нездатність зосередится на справі, відволікаємість.

24. Кмітливість:

А) звичайна кмітливість;

Б) підвищення кмітливості, гарна спритність;

В) зниження кмітливості, розгубленість.

25. Розумова працездатність:

А) звичайна розумова працездатність;

Б) підвищення розумової працездатності;

В) значне зниження розумової працездатності, швид­ка розумова стомлюваність.

26. Явище психічного дискомфорту:

А) відсутність яких-небудь неприємних відчуттів і пе­реживань з боку психіки загалом;

Б) почуття психічного комфорту, підйому психічної діяльності або одиничні, слабко виражені, які швидко ми­нають і не заважають роботі, явища;

В) різко виражені, різноманітні і численні, які серйоз­но заважають роботі порушення з боку психіки.

27. Ступінь поширеності (генералізованості) ознак
напруги:

А) одиничні, слабко виражені ознаки, на які не звер­тається увага;

Б) чітко виражені ознаки напруги, не лише такі, що не заважають діяльності, але, навпроти, що сприяють її про­дуктивності;

В) невелика кількість різноманітних неприємних ознак на­пруги, що заважають роботі різних органів і систем організму.

28. Частота виникнення стану напруги:

А) відчуття напруги не розвивається практично ніколи;

Б) деякі ознаки напруги розвиваються лише за наяв­ності реально важких ситуацій;

В) ознаки напруги розвиваються дуже часто і нерідко 5ез достатніх на те причин.

29. Тривалість стану напруги:

А) дуже короткочасний, не більше кількох хвилин, швидко зникає ще до того, як минула складна ситуація;

Б) продовжується практично впродовж усього часу перебування в умовах складної ситуації і виконання не­обхідної роботи, припиняється невдовзі після її закінчення

В) дуже велика тривалість стану напруги. Напруга не при­пиняється впродовж тривалого часу після складної ситуації.

30. Загальний ступінь виразності напруги:

А) повна відсутність чи дуже слабкий ступінь виразності;

Б) помірковано виражені, виразні ознаки напруги;

В) різко виражена, надмірна напруга.



ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ. За оцінку"+", поставлену напроти пункту "А" нараховується 1 бал, напроти пункту "Б" - 2 бали, навпроти "В" - 3 бали. Міп - ЗО балів Мах - 90 балів

  • 30-50 балів - слабка чи детензивна нервово-психічна напруга;

  • 51-70 балів - помірна чи інтенсивна нервово-психічна напруга;

  • 71-90 балів - надмірна чи екстенсивна нервово-психічна напруга.













  1. Шкала депресії ПМ. Балашова)


ІНСТРУКЦІЯ. Прочитайте уважно кожне з наведених тверджень і закресліть відповідну цифру праворуч за­лежно від того, як ви почуваєтеся останнім часом. Над запитаннями довго не задумуйтеся, оскільки правильних чи неправильних відповідей немає.

Бланк для відповідей







Твердження

Ніколи

Іноді

Часто

Завжди

1.

Я почуваю пригніче­ність

1

2

3

4

2.

Ранком я почуваюся найкраще

1

2

3

4

3.

У мене бувають періоди плачу чи майже сліз

1

2

3

4

4.

У мене поганий нічний сон

1

2

3

4

5.

Апетит у мене не гірше за звичайний

1

2

3

4

6.

Мені приємно дивити­ся на привабливих жінок (чоловіків), роз­мовляти з ними, зна­ходитися поруч

1

2

3

4

7.

Я помічаю, що втра­чаю вагу

1

2

3

4

8.

Мене турбують запо­ри

1

2

3

4

9.

Серце б'ється швид­ше, ніж звичайно

1

2

3

4

10.

Я втомлююся без пев­них причин

1

2

3

4

11.

Я думаю так само яс­но, як завжди

1

2

3

4

12.

Мені легко робити те. що я вмію

1

2

3

4

13.

Почуваю занепо­коєння і не можу всидіти на місці

1

2

3

4

14.

У мене є надії на майбутнє

1

2

3

4

15.

Я більш дратівли­вий (дратівлива), ніж звичайно

1

2

3

4

16.

Мені легко прий­мати рішення

1

2

3

4

17.

Я відчуваю, що ко­рисний (корисна) і необхідний (не­обхідна)

1

2

3

4

18.

Я живу достатньо повним життям

1

2

3

4

19.

Я відчуваю, що іншим людям стане краще, якщо я вмру

1

2

3

4

20.

Мене зараз радує те, що радувало завжди

1

2

3

4



ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ. Рівень депресії (РД) визначається сумою "прямого" і "зворотного" підрахунку.

"Зворотний" підрахунок.

Наприклад: у висловлюванні №2 закреслена циф­ра 1, ми ставимо 4 бали; у висловлюванні №5 закрес­лена відповідь 2 - ставимо 3 бали; у висловлюванні №6 закреслена відповідь 3 - ставимо 2 бали; у висловлю­ванні №11 закреслена відповідь 4 - ставимо один бал тощо.

"Прямий"підрахунок: твердження - 1, 3, 4, 7, 8, 9, 10,

13, 15, 19;

"Зворотний" підрахунок: твердження - 2, 5, 6, 11,2,

14, 16, 17, 18,20.

У сумі одержуємо рівень депресії, що коливається в діапазоні 20-80 балів.

Результати:

20-50 балів: відсутня депресія;

50-59 балів: легка ситуативна чи стресова депресія;

60-69 балів: субдепресивний стан;

70-80 балів: високий рівень депресії.





  1. Диференціальна шкала емоцій (К.Ізард)


ІНСТРУКЦІЯ. Оцініть за 4-бальною шкалою те, в якій мірі кожне поняття описує ваше самопочуття вданий мо­мент, поставивши підходящу для вас цифру праворуч.

Пропоновані значення цифр.

  • "1" - зовсім не підходить;

  • "2" - мабуть, правильно;

  • "З" - правильно;

  • 4 – цілком правильно.








Шкала емоцій у поняттях

Сума

Емоція

Уважний

Зконцент­рований

Зібраний


1. Інтерес

Що насоло­джується

Щасливий

Радісний


2. Радість

Здивований

Уражений

Зачудова­ний


3. Подив

Сумовитий

Сумний

Зломле­ний


4. Горе

Розлюче­ний

Гнівний

Божевіль­ний


5. Гнів;

Що відчуває ворожість

Що відчу­ває відразу

Що відчу­ває огиду


6. Відраза

Презирли­вий

Зневажли­вий

Гордови­тий


7. Презир­ство

Що лякає

Страшний

Що панікує


8. Страх

Сором'яз­ливий

Боязкий

Соромли­вий


9. Сором

Співчутли­вий

Винуватий

Що кається


10. Прови­на

балів за кожним рядком, і ці значення підставляються в графу "сума". У такий спосіб виявляються домінуючі емоції, що дозволяють якісно описати самопочуття. Мож­на також порівняти суми позитивних і негативних емоцій.

Якщо СП > 1, то самопочуття більше відповідає пози­тивному, якщо СП < 1 - негативному.










  1. Методика експрес-діагностики неврозу (К.Хека і Х.Хеса)


Методика дає лише попередню й узагальнену інформацію.

ІНСТРУКЦІЯ. Ознайомившись з запитанням чи тверд­женням, треба відповісти "так", якщо ви згодні, чи "ні" -якщо не згодні.

  1. Чи вважаєте ви, що внутрішньо напружені?

  1. Я часто так сильно в щось занурений, що не можу заснути.

  1. Я почуваюся легко ранимим.

  2. Мені важко заговорити з незнайомими людьми.

  1. Чи часто без особливих причин у вас виникає по­чуття байдужості га втоми?

  2. У мене часто виникає почуття, що люди мене кри­тично сприймають.

  3. Чи часто вас переслідують марні думки, що не ви­ходять з голови, хоча ви намагаєтеся їх позбутися?

  1. Я досить нервовий.

  2. Мені здається, що мене ніхто не розуміє.

  1. Я досить дратівливий.

  2. Якби проти мене не були налаштовані, мої справи йшли б більш успішно.

  3. Я занадто близько і надовго беру до серця не­приємності.

  4. Навіть думка про можливу невдачу мене хвилює.

  5. У мене були дуже дивні і незвичайні переживання.

  6. Чи буває вам то радісно, то смутно без видимих причин?

  7. Протягом усього дня я мрію і фантазую більше ніж потрібно.

  8. Чи легко змінити ваш настрій?

  9. Я часто борюся із собою, щоб не показати свою сором'язливість.

  10. Я хотів би бути таким само щасливим, якими зда­ються інші люди.

  11. Іноді я тремчу чи відчуваю приступи ознобу.

21. Чи часто змінюється ваш настрій залежно від серйозної причини чи без неї?

  1. Чи відчуваєте ви іноді почуття страху навіть за відсутності реальної небезпеки?

  2. Критика чи догани мене дуже ранять.

  3. Часом я буваю такий неспокійний, що навіть не можу всидіти на одному місці.

  4. Чи турбуєтеся ви іноді занадто сильно через не­значні речі?

  5. Я часто відчуваю невдоволення.

  6. Мені важко сконцентруватися під час виконання якого-небудь завдання чи роботи.

  7. Я роблю багато такого, у чому доводиться каятися.

  1. Здебільшого я щасливий.

  2. Я недостатньо упевнений у собі.

  3. Іноді я здаюся собі дійсно нікчемним.

  4. Часто я почуваюся кепсько.

  5. Я багато копаюся в собі.

  6. Я страждаю від почуття меньшовартості.

  7. Іноді в мене все болить.

  8. У мене буває гнітючий стан.

  9. У мене щось з нервами.

  10. Мені важко підтримувати розмову при знайомстві.

  11. Найважча боротьба для мене - це боротьба із са­мим собою.

  1. Чи почуваєте ви іноді, що труднощі великі і нездо-

ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ. Треба підрахувати кількість позитивних відповідей. Мах - 40 балів; Міn -0 балів.





  1. Тест "Уміння раціонально використовувати час"


ІНСТРУКЦІЯ. Оцініть себе в балах:

0 - майже ніколи;

1 - іноді;

2 - часто;

3 - майже завжди.

  1. Я резервую на початку робочого дня час для підго­товчої роботи, планування.

  1. Я передоручаю все, що може передоручатися.

  2. Я письмово фіксую завдання і цілі, з указівкою термінів їх реалізації.

  1. Кожен офіційний документ я намагаюся обробляти за один раз і остаточно.

  2. Щодня я складаю список майбутніх справ, упоряд­кований за пріоритетами. Найважливіші речі я роблю в першу чергу.

  3. Свій робочий день я звільняю від сторонніх теле­фонних розмов, незапланованих зустрічей, несподіва­них нарад.

  4. Своє денне навантаження я розподіляю відповідно до графіка моєї працездатності.

  5. У моєму плані завжди є "вікна", що дозволяють ре­агувати на актуальні проблеми.

  6. Я спрямовую свою активність таким чином, щоб, передусім, концентруватися на деяких життєво важливих проблемах.

10. Я вмію говорити "ні", коли на мій час претендують
інші, а мені необхідно робити більш важливі справи.

ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ. Бали, отримані за кож­ним питанням, додаються. Максимальна кількість балів ЗО.

  • 0-15 - відсутнє планування і раціональне викорис­тання свого часу;

  • 16-20 - наявні спроби опанувати свій час, але не завжди досить послідовно, щоб мати успіх;

  • 21-25 балів - рівень саморегуляції й організації ча­су вищий за середній;

  • 26-30 балів - високий рівень управління власним часом.















  1. Діагностика стану здоров'я за почерком
    (Польський інститут національного здоров'я)


ІНСТРУКЦІЯ.


Візьміть чистий (без клітинок і лінійок)

аркуш паперу і напишіть на ньому олівцем чи кульковою ручкою (гелеві і фломастери не годяться) близько 10 рядків. Потім за наведеними критеріями оцінить власний почерк.


ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ.

Загальна якість почерку

  • Усі слова написані дуже недбало - 3 бали;

  • Змішаний стиль, частина слів написана акуратно, частина недбало - 8 балів;

- Усі слова написані дуже акуратно - 12 балів.
З'єднання букв у слові

- Майже всі букви в слові відділені одна від одної -22 бали;

- Майже всі букви в слові з'єднані одна з одною -18 балів

Сила натиску на папір

  • Сильний (папір "продавлений") - 20 балів;

  • Середній - 14 балів;

  • Слабкий (ледь-ледь торкаючись паперу) - 7 балів;

Напрям рядків

  • Рядки "їдуть" униз - 0 балів;

  • Рядки рівні і прямі - 11 балів;

  • Рядки "їдуть" нагору - 15 балів.

Форма букв

  • Кутаста форма букв - 18 балів;

  • Невизначена форма букв - 9 балів;

  • "Кругла" форма букв - 8 балів.

Нахил букв

  • Прямо написані букви - 9 балів;

  • Сильний нахил вправо - 5 балів;

  • Невеликий нахил вправо - 13 балів;

  • Невеликий нахил уліво - 4 бали;

  • Сильний нахил уліво - 1 бал.

Розмір букв

  • Великі букви (від 7 мм) - 19 балів;

  • Середні букви (від 5 до 7 мм) - 16 балів;

  • Маленькі букви (від 3 до 5 мм) - 6 балів;

  • Бісерні букви (менше 3 мм) - 2 бали.






Стан здоров'я і схильність до захворювань визна­чається за сумою набраних балів.

0-48 балів. Такий почерк властивий людям похилого віку та особам із сильно ослабленою імунною системою.

48-72 бала. Люди з таким почерком страждають на невротичні стани. Вони схильні до ожиріння, алергії, за­хворювань шлунково-кишкового тракту. Ведуть малору­хомий спосіб життя.

72-95 балів. Мають схильність до простудних захво­рювань, порушень сну, ендокринних захворювань і інфарктів.

95-105 балів. Для них характерний підвищений ар­теріальний тиск. Дуже часто недотримуються розпоря­джень лікаря. Схильні до артритів і діабету.

105 і більше балів. Такий почерк характерний для аг­ресивних людей. Вони страждають на виразку шлунка і хвороби серця. Часто в них спостерігається залежність від різних стимуляторів (алкоголю, наркотиків, за­спокійливих препаратів).































  1. Діагностика станів за тестом М.Люшера


Методика вибору кольорів може бути використана:

  • для диференційованої оцінки стану;

  • для оцінки ефективності саморегуляції.

Для самоконтролю й оцінки стану можна використо­вувати 8-колірний варіант

тесту М.Люшера. Кожному кольоровоу еталонупривласнені номери.


Синій

1

Зелений

2

Червоний

3

Жовтий

4

Фіолетовий

5

Коричневий

6

Чорний

7

Сірий

0

Кольорові картки слід розкладати на індиферентному тлі (краще білому), освітлення має бути денним, рівномірним, досить яскравим. Відстань між картками -не менше 2 см.


ІНСТРУКЦІЯ.

З розкладених перед вами кольорових карток необхідно вибрати найприємніший колір, не співвідносячи його ні з уявленнями про одяг, ні з оббивкою меблів, ні з чим-небудь іншим, а тільки з тим, наскільки цьому кольору надається перевага у порівнянні з іншими при даному виборі й на даний момент. Обраний еталон прибирається зі столу чи перевертається кольоровою стороною униз. Далі слід вибрати найбільш приємний колір із тих, що залишилися і так щоразу, поки всі кольори не будуть відібрані. Через хвилину-дві, перемішавши по­передньо картки і розклавши їх на столі, необхідно повто­рити процедуру вибору кольору. Дослідження не спрямо­ване на перевірку пам'яті і ви можете вибирати ті кольори, які вам подобаються саме зараз, в цей момент.

ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ.

Кольори розділяються на основні і додаткові.

Основні кольори:

  1. - синій, що характеризує потребу в задоволенні і прихильності;

  2. - зелений, що виявляє потребу в самоствердженні;

  3. - червоний, що є показником потреби діяти і дома­гатися успіху;

  4. - жовтий, що характеризує потребу дивитися впе­ред і сподіватися.

Додаткові кольори включені для розширення сфери дії ос­новних кольорів, доповнюючи їхнє значення. До них належать:

5 -фіолетовий;
6-коричневий;
7-чорний;

0 -сірий.

Психологічне значення кольору

Психологічні значення восьми кольорів описані Люшером у такий спосіб:

Сірий (0)

Розділяє, відгороджує, звільняє від зобов'язань, укри­ває від зовнішніх причин і впливів. Його присутність на перших позиціях є компенсуючою (за рахунок невключе-ності). На останніх позиціях 0-й означає причетність, участь, відповідальність. Кольори, розташовані перед 0-м, якщо він сам перемістився на 2-у чи 3-ю позицію, - указу­ють на спрощену поведінку і відсутність рівноваги між ко­льорами, що несуть конфліктне навантаження. В умовах стомлення і стресу 0-й переміщується на початок ряду.

Синій (1)

Означає спокій, викликає умиротворення почуттів, ви­являє чутливість і ранимість. Фізіологічно відповідає спо­кою, психологічно - задоволеності. Відбиває вміння співпе­реживати і схильність до естетичної привабливості, сензи-тивність, довіру, самопожертву, відданість. Переміщення на останні позиції ряду виявляє незадоволеність емоційними відносинами, "розривання пуг" чи бажання їх розірвати. Значимість синього кольору збільшується переміщенням його на іншу, крім перших 3-х, позицію.

Зелений(2)

Колір "еластичної (пружної) напруженості", виявляє завзятість, цілеспрямованість, опірність змінам, сталість поглядів. Володіння розглядається як варіант самост­вердження. "Напруженість зеленого кольору подібна греблі, за якої накопичується, не одержавши розрядки, збудження". Перевага зеленого кольору виявляє скрупу­льозну точність, критичний аналіз, логічну послідовність, тобто "все, що призводить до абстрактного фор­малізму", а також потреба справляти враження, зберіга­ти свою позицію. Відкидання зеленого кольору виявляє неможливість реалізації цих потреб, бажання звільнити­ся від обмежень, що заважають. Зелений є значимим на всіх позиціях, крім 2-ї, 3-ї і 4-ї.

Червоний (3)

Символізує фізіологічний стан, пов'язаний з витра­тами енергії. Червоний - вираження життєвої сили, не­рвової і гормональної активності, прагнення до успіху, бажання всіх життєвих благ. Це - воля до перемоги, по­тяг до спорту, боротьби, еротики, "сила волі". Відкидан­ня червоного виявляє фізіологічне і нервове виснажен­ня, зниження сексуального потягу. Вибір червоного на перше місце означає прагнення до повноти буття, лідерські риси, творчий початок, збуджену діяльність.

Відкидання червоного свідчить про надмірне збуджен­ня і виснаження, про потребу у захисті від збудливих чинників. Червоний значимий тоді, коли він не посідає перших трьох позицій.

Жовтий (4)

Виражає нестримну експансивність, розкутість, ре­лаксацію, сповнену радісних надій мінливість за відсут­ності послідовності і планомірності. Перевага жовтого го­ворить про надію чи очікування щастя, спрямованість у майбутнє, про прагнення до нового, яке ще не сформува­лось. У ролі кольору, що компенсує, жовтий виявляє не­терплячість, поверховість, занепокоєння, риси залеж­ності. Відкидання жовтого (6-е, 7-е чи 8-е місце) означає розчарування, відчуття надій, які не справдилися, "спро­бу відгородити себе від ізоляції і подальших втрат і розча­рувань". Жовтий значимий у всіх позиціях, крім 2, 3, 4 і 5.

Фіолетовий (5)

Містить у собі властивості і синього, і червоного, поєднуючи "переможність червоного і капітуляцію синього, символізуючи тотожність, тобто щось на кшалт містичного союзу; високий ступінь чуттєвої близькості, що веде до повного злиття суб'єкта й об'єкта; чарівниц­тво, магію і зачарованість, прагнення захоплювати інших, здатність до інтуїтивного і сензитивного збагнен­ня, нереальність бажань і безвідповідальність. Фіолето­вий не значимий на позиціях з 3 по 7.

Коричневий(6)

Цей колір символізує почуттєву основу відчуттів. При фізичному дискомфорті чи хворобі коричневий колір пе­ресувається на початок ряду. Почуття втрати коренів, ут­рати домашнього вогнища виявляється також пе­реміщенням коричневого кольору на початок ряду. На 8-й позиції коричневий колір символізує заперечення потреби в розслабленні і фізіологічній задоволеності чи придушенні фізіологічних потреб. 6-й колір значимий, коли він не посідає 5-7 місця.

Чорний (7)

Чорний - це "ні" на противагу "так" білого, це "кінець, за яким більше нічого немає". Чорний колір символізує відмову, повне зречення чи неприйняття і впливає на будь який колір, що знаходиться з ним в одній групі, підкреслюючи і підсилюючи властивості цього кольору. У першій половині ряду його присутність виявляє компен­суючу поведінку екстремального типу. На першому місці чорний колір свідчить про протест проти існуючого стану речей людини, яка повстає проти долі, та готова діяти необачно і безрозсудно. Найчастіше зустрічається 8 по­зиція для чорного кольору.

Оцінка інтенсивності стресу

Інтенсивність стресу виміряється в такий спосіб. На­явність основних кольорів (1, 2, 3 чи 4) на 6-й позиції по­значається знаком "!", на 7-й - знаком "!!", на 8-й - "!!!". Крім того, наявність кольорів 6, 7 і 0 на 3-й позиції по­значається також знаком "!", на 2-й - "!!", на 1-й - "!!!".

Фіолетовий колір (5) не позначається"!" ні на якій позиції.

Наприклад, при однократному виборі це буде вигля­дати в такий спосіб:



!!!

!!




!

!!


0

6

5

1

3

4

2

7

При дворазовому виборі:

!!!

!!




!

!!


0

6

5

1

3

4

2

7

7

0

6

1

5

2

4

3

!!!

!!

!



!

!!

!!!



Інтенсивність стресу визначається кількістю знаків "!" кожного ряду окремо числовим вираженням балів від 0 до 12. Порівняння кількості "!" у першому і другому ви­борі є прогностично значущим і показує в нашому при­кладі тенденцію до наростання стресу. Якщо в другому виборі"!" менше, ніж у першому, то це свідчить про тен­денцію зменшення стресу.

Сумарне відхилення від аутогенноі норми (АТ-норми) Вальнефера

Сумарне відхилення (СВ) - це сума відхилень позицій кольорів від "правильного" вибору. СВ є мірою гар­монійності і внутрішньої оптимальності нервово-психічного стану людини.

АТ-норма: 3 4 2 5 1 0 7

Для підрахунку СВ від АТ-норми використовується таблиця (матриця підрахунку СВ від АТ-норми).



АТ-норма

Бали СВ від АТ-норми

7 - чорний

7

6

5

4

3

2

1

0

0-сірий

6

5

4

3

2

1

0

1

6 - коричневий

5

4

3

2

1

0

1

2

1 -синій

4

3

2

1

0

1

2

3

5 - фіолетовий

3

2

1

0

1

2

3

4

2 - зелений

2

1

0

1

2

3

4

5

4 - жовтий

1

0

1

2

3

4

5

6

3 -червоний

0

1

2

3

4

5

6

7


1

2

3

4

5

6

7

8


місце кольору у виборі


Наприклад, якщо вибір 2613054 7, то СВ = 2 + 4 + 2 + 3 + 2 + 2 + 5 + 0 = 20. Чим більше СВ, тим більше вира­жений стрес.

Мінімальні значення СВ виявляють осіб з добре розвинутими механізмами саморегуляції (ми­мовільної і/чи довільної): спокійні, стеничні, урівнова­жені, такі, що не мають ознак перевтоми і хронічної емоційної напруженості, глибоких особистісних конфліктів. Мінімальні значення СВ є також показни­ком адаптивності.

Коефіцієнт вегетації (Кв) К. Шипоша

Коефіцієнт вегетації - це індикатор особливостей функціонування вегетативної нервової системи, що фіксує наявність симпатичного чи парасимпатичного домінування.

Формула обчислення Кв:

де Кв - коефіцієнт вегетації, Чр - номер позиції червоного кольору, Ж - позиція жовтого, С - синього, З - зеленого. Значення Кв > 1 трактуються як ерго-тропне домінування (збудження симпатичної нерво­вої системи), Кв < 1 - як трофотропне домінування (збудження парасимпатичної НС). Кв = 1 - вегетатив­ний баланс.

  1. Методика діагностики рівня соціальної фрустрованості (В.В. Бойко)


Далі пропонується опитувальник, що фіксує ступінь незадоволеності соціальними досягненнями в основних аспектах життєдіяльності.

ІНСТРУКЦІЯ. Прочитайте кожне запитання й об­ведіть одну з цифр, що відбиває найбільш підходящу відповідь.

  • 1 - цілком задоволений;

  • 2 - скоріше задоволений; -З - скоріше не задоволений;

  • 4 - цілком не задоволений.

Чи задоволені ви:

Бали

Своєю освітою

1 234

Взаєминами з колегами по роботі

1 234

Взаєминами з адміністрацією на роботі

1234

Взаєминами із суб'єктами своєї професійної діяльності

1 234

Змістом своєї роботи загалом

1234

Умовами професійної діяльності (навчання)

1234

Своїм положенням у суспільстві

1 234

Матеріальним становищем

1 234

Житлово-побутовими умовами

1234

Відносинами з чоловіком (дружиною)

1234

Відносинами з дитиною (дітьми)

1 234

Відносинами з батьками

1 234

Станом суспільства (держави)

1 234

Відносинами з друзями, найближчими знайомими

1 234

Сферою послуг і побутового обслуговування

1234

Сферою медичного обслуговування

1 234

Проведенням дозвілля

1 234

Можливістю проводити відпустку

1 234

Можливістю вибору місця роботи

1234

Своїм способом життя загалом

1234

ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ За кожним пунктом визначається показник рівня фру-строваності. Він може варіюватися від 0 до 4 балів.Висновки про рівень соціальної фрустрованості роб­ляться з урахуванням величини балу за кожним пунктом. Чим більший бал (середній бал), тим вищий рівень соціальної фрустрованості.

- 3,5-4 бали: дуже високий рівень фрустрова­ності;

  • 3,0-3,4: підвищений рівень фрустрованості;

  • 2,5-2,9: помірний рівень фрустрованості;

  • 2,0-2,4: невизначений рівень фрустрованості;

  • 1,5-1,9: знижений рівень фрустрованості;

  • 0,5-1,4: дуже низький рівень фрустрованості;

  • 0-0,5: відсутність (майже відсутність) фрустрова­ності.

  1. Методика діагностики рівня суб'єктивного відчуття самотності Д.Расела і М.Фергюсона


ІНСТРУКЦІЯ. Вам пропонується низка тверджень. Розгляньте послідовно кожне й оцініть з погляду часто­ти їхнього прояву щодо вашого життя за допомогою чо­тирьох варіантів відповідей: "часто", "іноді", "рідко", "ніколи".

Текст опитувальника

  1. Я нещасливий, займаючись скількома речами по­одинці.

  2. Мені немає з ким поговорити.

  3. Для мене нестерпно бути таким самотнім.

  4. Мені не вистачає спілкування.

  5. Я почуваю, начебто ніхто дійсно не розуміє мене.

  6. Я постійно очікую, що люди зателефонують чи на­пишуть мені.

  7. Немає нікого, до кого я міг би звернутися.

  8. У мене зараз немає близьких людей.

9. Ті, хто мене оточують, не розділяють мої інтереси й ідеї.

  1. Я почуваюся покинутим.

  2. Я не здатний розслаблятися і спілкуватися з тими, хто мене оточує.

  1. Я почуваюся зовсім самотнім.

  2. Мої соціальні відносини і зв'язки поверхові.

  3. Я вмираю від туги за компанією.

  4. У дійсності ніхто як слід не знао мене.

  5. Я почуваюся ізольованим від інших.

  6. Я нещасливий, тому що мною нехтують.

  7. Мені важко заводити друзів.

  8. Я почуваюся виключеним і ізольованим від інших.

20. Люди навколо мене, але не зі мною.
ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ.

Підраховується кількість кожного з варіантів відповідей. Сума відповідей "часто" збільшується на три, "іноді" - на два, "рідко" - на один і "ніколи" - на 0. Отримані ре­зультати складаються. Максимально можливий показ­ник самотності - 60 балів.

  • 40-60 балів - високий ступінь самотності;

  • 20-40 балів - середній рівень самотності;

  • 0-20 балів - низький рівень самотності.











  1. Тест стресостійкості


ІНСТРУКЦІЯ

Необхідно відповісти на запитання, з ог­ляду на те, наскільки ці твердження правильні для вас. Відповідати слід на всі пункти, навіть якщо дане тверд­ження вас узагалі не стосується.

Пропонуються наступні варіанти відповідей з відповідною кількістю балів:

  • майже завжди - 1;

  • часто - 2;

  • іноді - 3;

  • майже ніколи - 4;

  • ніколи - 5.


  1. Ви їсте принаймні одну гарячу страву на день?

  2. Ви спите 7-8 годин принаймні чотири рази на тиж­день?

  3. Ви постійно відчуваєте любов інших і віддаєте свою любов у відповідь?

  4. У межах 50 кілометрів у вас є хоча б одна людина, на яку ви можете покластися?

  5. Ви працюєте до поту хоча б два рази на тиждень?

  1. Ви палите менше половини пачки сигарет на день?

  2. За тиждень ви споживаєте не більше п'яти чарок алкогольних напоїв?

  3. Ваша вага відповідає вашому росту?

  4. Ваш дохід цілком задовольняє ваші основні потреби?

  1. Вас підтримує ваша віра?

  2. Ви регулярно займаєтеся суспільною діяльністю?

  3. У вас багато друзів і знайомих?

13. У вас один чи двоє друзів, яким ви цілком довіряєте?

  1. Ви здорові?

  2. Ви можете відкрито заявити про свої почуття, ко­ли ви злі чи стурбовані чим-небудь?

  3. Ви регулярно обговорюєте з людьми, з якими жи­вете, ваші домашні проблеми?

  4. Ви робите щось жартома хоча б раз на тиждень?

  5. Ви можете організувати ваш час ефективно?

  6. За день ви споживаєте не більше трьох чашок ка­ви, інших напоїв, які містять кофеїн?

  7. У вас є небагато часу для себе протягом кожного Дня?

ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ. Слід скласти результати ваших відповідей і з отрима­ного числа відняти 20 балів.

- 0-20 балів: висока стійкість до стресових ситуацій і впливу стресу.

  • 20-50 балів: середній рівень стресостійкості.

  • > 50 балів: низький рівень стресостійкості. Ви дуже вразливі для стресу.




  1. Тест нервово-психічної адаптації


ІНСТРУКЦІЯ. Необхідно вибрати найбільш підходящу відповідь із запропонованих: Є і завжди було - 4 бали; Є вже тривалий час - 3 бали; З'явилося останнім часом - 2 бали; Було в минулому, але зараз уже немає - 1 бал; Немає і не було - 0 балів.

  1. Безсоння.

  2. Відчуття, що оточення осудливо до вас ставиться.

  3. Головний біль.

  4. Зміна настрою без явних причин.

  5. Страх темряви.

  6. Почуття, що ви гірші за інших людей.

  7. Схильність до сліз.

  8. Відчуття "комка" у горлі.

  9. Страх висоти.

  1. Швидка стомлюваність, почуття втоми.

  2. Непевність у собі й у власних силах.

  3. Сильне почуття провини.

  1. Побоювання з приводу важкого захворювання (не підтвердженого під час обстеження).

  1. Страх знаходитися одному в приміщенні чи на вулиці.

  1. Побоювання почервоніти "на людях".

  2. Труднощі в спілкуванні з людьми.

17. Необгрунтований страх за себе, інших людей,
страх яких-небудь ситуацій.

  1. Тремтіння рук, ніг.

  2. Неможливість стримувати прояви своїх почуттів.

  3. Знижений чи пригнічений настрій.

  4. Сильне серцебиття.

  5. Безпричинна тривога, "передчуття", відчуття, що може відбутися щось неприємне.

  6. Байдужність до усього.

  7. Дратівливість, запальність.

  8. Підвищена пітливість.

26. Почуття слабкості.
ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ.
Слід скласти результати відповідей.

Мах - 104 бали - стан нервово-психічної дезадаптації. Міn - 0 балів - стан нервово-психічної адаптованості



31