Педагогіка партнерства: як успішно взаємодіяти з батьками
Питання ефективної взаємодії між вихователем та батьками ніколи не втрачало своєї актуальності. А особливо нині, коли авторитарна модель співпраці не лише морально застаріла, а й приховує чимало загроз, яким не місце в ХХІ столітті. Адже система, у якій педагог або батьки безапеляційно диктують свої умови оточуючим, лише вносить деструктив до навчального процесу. Щоб змінити ситуацію на краще, все більше педагогічних колективів України починають втілювати у життя ідеї педагогіки партнерства.
Партнерство у дошкільному закладі має базуватися на засадах добровільності, рівності, порозуміння та взаємодопомоги. Права та обов’язки учнів, батьків та вихователів треба чітко формулювати, а головне – усвідомлювати і захищати. Саме так зусилля кожного з них будуть спрямовані на досягнення спільної мети. Адже саме поведінка дорослих, їхні слова та вчинки є для дітей прикладом для наслідування. Вони впливають на світогляд вихованців, на сприйняття ними своєї суспільної ролі, на уявлення про значення навчання у нашому житті.
Завдяки такому підходу батьки можуть повною мірою включитися до навчального процесу. Це дозволить визначити спільне бачення траєкторії розвитку дитини, чітко усвідомити права та обов’язки одне одного, мінімізувати загрозу виникнення непорозумінь. Партнерські взаємини між учителем та батьками дають можливість оперативно реагувати на актуальні виклики та проблеми, а саме відстежувати зміни у поведінці дитини, краще розуміти її вподобання та життєві орієнтири.
Рівноправність взаємин між педагогом та родиною вихованця дозволяє зменшити ризик виникнення конфліктних ситуацій. А якщо суперечності все ж виникнуть, їх завжди можна розв’язати конструктивно, знайшовши компромісне рішення. Така модель взаємодії дорослих неодмінно стане взірцем для школярів. Саме завдяки педагогіці партнерства такі поняття, як толерантність, співчуття та свобода вибору можуть стати основоположними для нашого суспільства.
Отже розглянемо приклади, з якими претензіями можуть прийти батьки і як побудувати бесіду, щоб уникнути конфлікту.
Ситуація. Батьки висувають претензії до вихователя:
не примусили в обід дитину з’їсти котлету;
приневолили зранку їсти молочну кашу;
взяли за руку на святі не мою дитину;
загубили у групі сукню (відтак цю сукню знайшли вдома).
Оцінка. Негативне ставлення до професії вихователя в суспільстві формує в батьків упередженість до конкретного педагога, який працює з дитиною.
Розв’язання. Якщо виникає конфліктна ситуація з батьками, слід ретельно вивчити причини та знайти способи її розв’язання. Ситуація конфлікту — це стрес, до якого не можна звикнути, приготуватися. Такий стрес кожного разу знесилює педагога та знищує бажання працювати з дітьми. Аби загасити конфлікт, дотримуйтеся певних дій.
Налагодьте взаємодію (Дайте зрозуміти, що ви їх почули, врахуєте їхню думку. Будьте уважні, проявіть професійну витримку. Батьки мають відчути, що ви готові взаємодіяти, що не закриваєтеся і хочете поліпшити ситуацію.)
Розпитайте про проблеми та очікування (Насамперед спробуйте з’ясувати в деталях усе, що відбулося: ставте запитання, аби уточнити події та ставлення до них батьків, проте не спростовуйте очевидного. Формулюйте запитання так, щоб одержати ствердну відповідь вже на початку бесіди.)
Ідіть назустріч (Намагайтеся подивитися на ситуацію очима співрозмовника.)
Пояснюйте (Розкажіть батькам про можливі причини, через які склалася ситуація.)
Розгляньте ситуацію з усіх боків. (З’ясуйте разом із батьками, коли виникла проблема, чи щодня виникає вона, чи буває інакше і як цій проблемі зарадити.)
Запропонуйте розв’язання проблеми. (Розв’язати конфлікт має прийнятна формула подальших дій, яка задовольнить усіх його учасників.)
Ситуація. У дитячому садку тільки-но закінчився святковий ранок. Щасливі матусі в роздягальні вдягають чепурних та гарненьких синів, якими вони так пишалися під час свята. Раптом один хлопчик вирішив показати іншому, «хто в домі хазяїн», і вдарив його по голові, вдарив не боляче, ніби граючись. У відповідь отримав справжній удар у живіт. Звісно, якби кожна мати почала вгамовувати власну дитину, на цьому б і закінчилося. Але… «Найвихованіша» з них почала погрожувати чужому синові та зауважила його матері, що потрібно ліпше виховувати дитину. Матусі почали з’ясовувати стосунки між собою.
Оцінка. Кожна з матусь стає на бік своєї дитини та не звертає увагу на почуття іншої. Ситуацію ускладнюють їхні спроби з’ясувати, хто з них авторитетніший.
Розв’язання. Поясніть кожній матусі ситуацію від третьої особи, вкажіть на почуття інших та висловіть побажання уникати подібних ситуацій. Вихователь не може стояти осторонь від конфлікту між дітьми у присутності батьків або між батьками, оскільки все відбувається у дитячому садку. Головне завдання вихователя — залагодити конфлікт. Під час гострої фази учасники конфлікту навряд чи забажають примиритися з людьми, які для них стали джерелом агресії. Ситуація стає гіршою через те, що батьки також піддалися агресії.
Щоб залагодити конфлікт, поговоріть із кожним учасником окремо. З’ясуйте причини, спонукайте поговорити про почуття, а не дії, підведіть до розуміння почуттів інших та спробуйте пояснити, як слід реагувати на дитячі сварки. Дорослі мають зрозуміти, що в житті дітей все відбувається дуже швидко: легко сваряться та легко миряться. Якщо матусі не втрутилися б, діти вже за хвилину гралися б разом.
Ситуація. Це була зразкова сім’я. Мати та батько добре ставилися одне до одного, до дитини. Та одного дня через сімейний конфлікт батьки стали мешкати окремо. Мати попросила вихователя не дозволяти батькові спілкуватися з дитиною в дитячому садочку та не віддавати йому дитину.
Оцінка. Мати боїться, що батько налаштовуватиме дитину проти неї або взагалі може викрасти її.
Розв’язання. Обидві сторони конфлікту мають однакові права на виховання дитини. Вихователь закладу дошкільної освіти має отримати від батьків відповідний припис суду про заборону або дозвіл на спілкування одного з батьків із дитиною. Батьки мають владнати всі юридичні аспекти, які стосуються виховання дитини, та надати необхідні документи в дитячий садок. Якщо мати та батько не можуть самостійно домовитися про спільну участь у вихованні дитини, їм слід звернутися до суду та у судовому порядку встановити межі відповідальності.
Ситуація. Тарас вже другий рік ходить в садок і другий рік розповідає, що його б’є хлопчик Славко. Тарас у групі найменший за віком, Славко — найстарший. Вихователі мали б розібратися, але ситуація загострилася — Славко став агресивнішим. Мати запитала вихователів, і ті розповіли, що Тарасу дійсно дістається, він плаче і кличе маму й тата.
Оцінка. Батьки відчувають занепокоєння стосовно фізичного та психічного здоров’я дитини, у групі складається несприятлива психологічна атмосфера. Якщо не спрямувати активність агресивної дитини в іншу площину, у групі будуть виникати постійні конфлікти між дітьми, а відтак — між батьками.
Розв’язання. Саме від реакції батьків залежить, чи битиметься дитина в подальшому. З’ясуйте причину такої поведінки дитини. Можливо в сім’ї застосовують фізичне насильство. Зверніть увагу батьків на проблему та надайте рекомендації, як знизити рівень агресивності дитини.
Спробуйте перехопити удар, зупинити руку дитини перш ніж вона вдарить. Скажіть їй, що іншій дитині буде боляче, вона плакатиме. Наголосіть, що дітям не подобається, коли їх б’ють. Треба не просто сказати, що битися не можна, а пояснити чому. Запропонуйте розв’язати дитячий конфлікт за допомогою слів, а не бійки. Якщо ж дитина штовхає інших, б’ється «просто так», покажіть, як можна взаємодіяти інакше: «Не бий, а обійми, погладь, візьми за ручку, злегка торкнися». Зазвичай дитина охоче припиняє битися й починає ніжно гладити по голівці іншого.
Якщо ж дитина продовжує битися, пожалійте скривджену, а «героя» відведіть чимдалі. За потреби візьміть на руки й віднесіть на декілька метрів від скривдженої дитини. Покажіть, що у такий спосіб гра не відбудеться, що діти, які б’ються, грають на самоті.
Відрахувати дитину із закладу дошкільної освіти за бійку неможливо. Відповідно до статуту закладу дошкільної освіти це можна зробити, якщо батьки не сплатили за харчування за два місяці або за станом здоров’я дитини.
Ситуація. Для кожної матері своя дитина найрідніша, найулюбленіша та найвихованіша. Іноді трапляються ситуації, коли дитину ображають інші діти, і вона не може дати відсіч. У такій ситуації «у гру» вступила мати. Вона вирішила сама поговорити з тим, хто ображає її дитину. Бесіда з дитиною-кривдником почалася чемно, а закінчилася погрозами розправи від дорослої людини, яка відчуває образу.
Оцінка. Мати досить авторитарна, вона звикла все вирішувати і за себе, і за дитину. У таких батьків зазвичай діти не мають досвіду розв’язання складних ситуацій.
Розв’язання. У цьому випадку одразу фізично затуліть дитину від агресора, ставши між нею і дорослим. Спокійно вкажіть агресивній мамі, що вона не має права в такому тоні розмовляти з чужою дитиною. Дитина має відчути вашу підтримку й захист як на фізичному, так і на психологічному рівні.
Поясніть, що ви розумієте її стан, ви також дуже засмучені поведінкою дитини, але всі запитання слід ставити батькам цієї дитини. Не дозволяйте розвинутися конфлікту між дорослим та дитиною. Наголосіть, що спілкуватися з чужою дитиною можна тільки у присутності батьків або законних представників та за їхньою згодою.
Взаємодія між вихователем та батьками в рамках педагогіки партнерства включає використання правил спілкування:
Визначте мету спілкування.
Правильно викладайте свої думки.
Прагніть до співпраці.
Проявляйте впевненість.
Уточнюйте, перефразируйте.
Використовуйте паузу.
Використовуйте сильні аргументи.
Частіше називайте за іменем.
Дві тритини дивиться в очі.
Дві третини слухайте.
Щиро цікавтеся співрозмовником.
Щиро посміхайтеся.
Проявляйте почуття гумору.
Даруйте компліменти.
Приймайте компліменти.
В кінці розмови піднімайте значимість співрозмовника!
Джерела інформації:
Журнал «Вихователь – методист дошкільного закладу» № 5, 2019р.
Журнал «Практика управління дошкільним закладом» № 11, 2019р.
Інтернет сторінка naurok.com.ua
Г.Чепурний «Секрети спілкування» авторське видання