Аналіз поезії Павла Тичини «О, панно Інно…»


Текст твору:

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=377

Аудіозапис твору:

https://www.youtube.com/watch?v=y2fRQwS7LRU





Паспорт твору

Історія написання:

Ще в ранній юності Тичина романтично закохався водночас у двох чарівних сестер — Полю та Інну Коновал — доньок чернігівського поета Івана Коновала (Вороньківського). У його домі часто відбувалися літературні вечори, куди приходив і двадцятилітній семінарист П. Тичина. Особливо запала в серце поетові Поля, але вона не відповіла взаємністю. Ця нерозділена любов стала одним із найболючіших потрясінь його молодої душі. І ось через якийсь час поет, можливо, побачив на вулиці дівчину, чимось схожу на Інну. Одразу ж у серці завирували спогади, які було відтворено у відповідних асоціативних образах.

Вірш написаний 1911 року і за деякими джерелами є першим друкованим віршем Павла Тичини. 1911 рік — це лише період становлення майбутнього поета, як особистості, рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю Чернігівщини. Проте вірш засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш не належить до жодної збірки, пізніше входить до збірки „Сонячні кларнети”.

Рік написання: 1915.

Збірка: «Сонячні кларнети».

Напрям: модернізм.

Течія: символізм.

Тема: Звертання Павла Тичини до панни Інни зі своїми почуттями та спогадами.

Ідея: утвердження думки про непостійність і суперечливість кохання як великого почуття; своєрідна сповідь-звернення ліричного героя перед собою про свої почуття.

Тематична приналежність (вид лірики): інтимна лірика.

Жанр: вірш.

Провідний мотив: нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього.

Будова вірша: строфічна, восьмивірш (октава).

Римування: кільцеве.

Віршовий розмір: п’ятистопний ямб.

Художні засоби:

Епітети: зимовий вечір.

Метафори: любові усміх квітне.

Порівняння: очі пам’ятаю, як музику, як спів.

Рефрен: О, панно Інно, панно Інно.

Неологізми: дитинно, злотоцінно.