Аналіз поезії Олександра Олеся «Чари ночі»

Текст твору: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=848

Аудіозапис твору: https://www.youtube.com/watch?v=u88pGHzVlvg

Паспорт твору

Історія написання:

У ранній творчості Олександр Олесь передусім постає як яскравий лірики, тема кохання для якого є однією з найулюбленіших поряд із темою громадянською тематикою. Це й не дивно: поет закоханий (саме майбутня дружина 1904 р. почала називати його Олесем), бере участь у суспільному житті, наприклад, відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві (1903) тощо. Маючи жвавий темперамент і любов до життя, митець співає хвалу цьому світу, природі, ідеальність якої суголосна життєствердним настроям митця.

Рік написання: 1907.

Збірка: «З журбою радість обнялась».

Напрям: модернізм

Течія: символізм.

Тема: скороминущість людського життя, тимчасовість життя людини на землі; момент кохання.

Ідея: утвердження кохання як найважливішого в житті людини, як сенсу життя; заклик насолоджуватися життям перед обличчям тлінності; гімн природі й красі.

Тематична приналежність (вид лірики): інтимна лірика.

Жанр: вірш (романс).

Провідний мотив: «плинність, марнотність життя», «насолода життям», «кохання», «фавстівське бажання людини», «краса природи».

Будова вірша: строфічна, чотиривірш.

Римування: перехресне.

Віршовий розмір: чотиристопний ямб.

Художні засоби:

Образи: людей: ліричний герой — закоханий; Фауст — людина, яка хоче повернути минуле; примарна кохана; міфологічних істот: боги; природи: солов’ї, весна, шумляче море, земля, лист, квітка, струмок, зорі у воді, хмари, туман, верби п’яні; предметів і явищ: поцілунок, мить життя, струни золоті, бенкет весни, дзвін чарок, бажання, холодні груди.

Символічні образи: солов’ї (символ весни, кохання); іскра (символ душевної енергії, завзяття); бенкет весни (символ буяння природи й життя); Фауст (символ неповоротності минулого, минущості, марності намагань).