Т ема: М.Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Трагічна доля Івана і Марічки як наслідок суперечності між мрією й дійсністю.

Духовний світ людини у зв’язку зі світом природи

Мета:

  • Вчити учнів аналізувати образи Марічки та Івана, пояснювати роль описів природи у творі; 

  • Розвивати літературно-анілітичні вміння школярів, навички критичного мислення;

  • Виховувати риси співчуття, співпереживання як важливих ознак гуманізму людини; сприяти усвідомленню учнями краси глибокого почуття кохання і деспотизму антигуманних звичаїв. 

Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор, комп’ютерна презентація.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

У читель. Сьогодні ми розпочинаємо відкривати чарівний поетичний світ повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків». Ваше перше знайомство з твором уже відбулося.

Метод «Мікрофон»

  • Поділіться своїми враженнями від прочитання твору.

  • Порівняйте свої враження від читання твору та перегляду фільму.


ІІ. Оголошення теми уроку

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

  1. Історія написання повісті

Розповідь учителя (супроводжується презентацією)

Історія написання повісті «Тіні забутих предків» пов’язана з гуцульським селом Криворівнею. Криворівня – одне з найстаріших сіл на Гуцульщині. Воно розташоване в Верховинському районі в долині ріки Чорний Черемош.

В ХІХ ст. с. Криворівня було улюбленим курортним місцем багатьох письменників. З селом тісно пов'язане ім'я  Івана Франка. Він щорічно відпочивав тут з 1901 по 1914 рр. За переказами, великий Каменяр кілька разів підіймався на гору Писаний Камінь, де залишив свій автограф.

М.Коцюбинський уперше відвідав карпатське село в 1910 році, а вже через рік повернувся туди вдруге. Друге перебування митця у горах з сином Юрієм вже виявилося не просто відкриттям Коцюбинським екзотичного закутку України, а щирим зачаруванням красою гір, захопленням яскравими людськими характерами.

Письменник зібрав чимало фольклорного матеріалу, а також простудіював праці про Гуцульщину відомих етнографів В.Шухевича й А.Онищука.

Коцюбинський усе більше закохувався у гірський край, що відкрив перед ним первозданну красу: «Весь час проводжу в екскурсіях по горах, верхи на гуцульському коні, легкому й граціозному, як балерина. Побував у диких місцях, доступних не багатьом… Гуцули – дуже оригінальний народ з багатою фантазією, зі своєрідною психікою. Глибокий язичник – гуцул - все своє життя, до смерті, проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води. Християнством він скористався лише для того, щоб прикрасити язичницький культ. Скільки тут красивих казок, переказів, вірувань, символів!»

В основу повісті «Тіні забутих предків» ліг мандрівний сюжет про закоханих із ворогуючих родів, подібний до фабули трагедії «Ромео і Джульєтта» В.Шекспіра. Проте автор ставить за мету змалювати не своїх сучасників, а давніх горян, які жили років п’ятсот тому і складали міфи й легенди, здійснювали певні обряди, щоб побороти страх перед незнаними силами природи.

«Тіні забутих предків» - неперевершений твір М.М.Коцюбинського, напоєний пахощами поезії, народними легендами, осяяний сонячною красою Гуцулії. Він був завершений у жовтні 1911 року в Чернігові й наступного року надрукований у Львівському «Літературно-науковому віснику» та журналі «Заветы». Фахівці та читачі визнали повість Коцюбинського шедевром красного письменства.

За мотивами повісті «Тіні забутих предків» Сергій Параджанов у 1964 р. створив однойменний фільм, який став одним із світових шедеврів. Фільм здобув світове визнання, отримав 28 призів, нагород і дипломів на міжнародних фестивалях.

У с. Криворівні створений музей фільму «Тіні забутих предків». Він розташувався в будинку, в якому жила знімальна група і в якому відбувалися зйомки окремих епізодів фільму.

Тисячі людей щорічно приїжджають до Криворівні, щоб відчути атмосферу легендарного твору та фільму, знятого за його мотивами.























































































































2. З’ясування основної думки твору




Учитель. Письменник сумлінно працював над поетикою назви своєї повісті.

У чернетках М. Коцюбинського було тринадцять варіантів назв. Серед них: «Тіні минулого», «Голос віків», «Відгомін передвіку», «Дар предків забутих», «Подих віків».

  • Як ви гадаєте, яку думку хотів укласти в свій твір письменник, обираючи такі назви? (Заклик до нащадків пам'ятати про найістотніші філософські категорії: життя, любов і смерть; від­творення краси карпатських поселень, їхньої неповторної природи; величний гімн красі життя, світлому почуттю кохання).

Учитель. Коцюбинський зупиняється на назві «Тіні забутих пред­ків», аби підкреслити особливість буття гірських мешканців, які й у XX ст. захищають гідність роду, залишаються язичниками, що живуть серед добрих і злих духів.

3.Аналіз твору

Бесіда.

  1. Чому від самого початку кохання Івана й Марічки було трагічним?

( На перешкоді закоханим стояла давня ворожнеча родів).

2. Перекажіть сцену жорстокої бійки між Гутенюками і Палійчуками. Чому Іван вдарив дівчинку? (Марічка була з роду Гутенюків. Хлопець піддався інстинкту сліпого і злого).

3. Інсценізуйте зустріч Івана з Марійкою.

4. «Тепер вони вже сиділи рядочком, забувши про вереск бійки й сердитий шум річки, а вона оповідала йому, що зветься Марічка…» Чому виникла взаємна симпатія?

5. Використовуючи текст твору, розкажіть, якими були дитячі забави героїв. Як вони були пов’язані з природою? Чи можна сказати, що природа поєднувала героїв?

(Пасли ягнята, качались на мхах, «забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву…», шукали таємниць у природі. Знали повір’я (“Вони обоє знали, що то бродить по лісі невидима сокира, гупа об дерева і хека з втомлених грудей); робили курбало у потоці і «бовталися в нім»).

  1. «Коли вони старшими стали, забави були вже інші». Що тепер об’єднувало героїв?

    Любов до мистецтва

    Іван

    Марічка

    Марічка любила, коли він грав на флояру. Задуманий все, встромляв очі кудись поза гори, неначе видів, чого не бачили другі…

    Марічка обзивалась на гру флояри, як самичка до дикого голуба, - співанками. Вона їх знала безліч…

    Марічка і сама вміла складати пісні.

  2. Як поєднується в житті героїв мистецтво і природа? Які картини природи виникають в уяві того, хто слухав гру Івана на флоярі? Зачитайте. Доведіть, що природа зображена в імпресіоністичній манері.

  3. Про що співала і складала пісні Марічка? Як природа входила в її вірші?

  4. Чому в свої вірші Марічка закінчувала однаковим рядками:

«Ой кувала нам зозулька та й коло потічка.

А хто ісклав співаночку? Йванкова Марічка».

10. Про що мріяли закохані герої? Чому їхні мрії не були безхмарними? Що їх турбувало?

Інсценування уривку «Побачення Івана та Марічки»

  • Любчику Іванку! Ци будемо в парі усе?

  • Єк бог дасть, моє солодашко.

  • Ой, ні! Велику пізьму має у серці старина наша. Не набутися нам.

  • Я не требую їхнею згодою. Най що хотє роб’є, а ти будеш моєю.

  • Ой мой-мой! Шо ти говориш…

  • Ш о чуєш, душко.

      • Чому закохані були змушені розлучитися? (Іван мав йти у найми на полонину).

Вправа «Майстерня автора»

  1. Прочитайте уривок «Прощання Івана і Марічки». За допомогою чого автор створює поетичну, зворушливу картину прощання закоханих перед розлукою? Що вас найбільше зворушило у цій сцені? Висловіть свої враження.

  2. Самостійно прочитайте уривок із твору з описом природи полонини (на свій вибір). Знайдіть та випишіть у зошити художні засоби, які використовує автор для змалювання пейзажу. Зробіть висновок, як пейзаж допомагає відчути внутрішній стан героя.

«Словесне малювання»

З якими містичними поетичними силами природи, казковими явищами зустрічається Іван на полонині? Намалюйте словами картину казкових явищ у природі.

Читання уривку зі слів: «Іван виходить з стаї.

Тиша і холод обіймають його…. До слів: «Тоді йому робиться ясно: се його кличе лісна. І, хрестячи груди та озираючись лячно, він повертає до стаї».

Обговорення

  1. Якою автор зображує природу? Чи відповідає опис природи душевному стану Іванка?

  2. Як автор створює атмосферу передчуття трагічного?

Читання уривку від слів «Недаремне Іван поспішав з полонини…» до слів «Потому щез».

« Коло думок»

  • Чому Марічка гине саме від води?

  • Як сцени природи допомагають передати велику трагедію Івана?

  • Куди, на вашу думку, «щез» Іван на шість років? Чому він не міг залишитися в селі?

ІV. Підсумок уроку

Вправа «Коментар»

Прокоментуйте думку Світлани Лютіної: «Іван і Марічка, на мій погляд, - тіні забутих предків, тобто Івана й Марічки, які жили в далекому минулому. Вони водночас далекі предки для тих Івана й Марічки, які житимуть у далекому майбутньому, бо в цих двох живе душа-тінь народу».

V. Домашнє завдання. Скласти цитатне підтвердження характеристики Івана та Марічки. Підготуватися до семінарського заняття (за окремими запитаннями)

Іван Палійчук

Марічка Гутенюк

Розуміє природу, чує її подих;

Обожнює природу, сприймає її як живу істоту;

Природність почуттів до Марічки;

Гармонійність почуттів до Івана;

Поетичність рис характеру.

Віра в те, що природа, її поезія породжують любов.



‹
›