Ювілейний вечір, присвячений 100-річчю з дня народження
Петра Антоновича Шигимаги
або
Вечір – спогад про Петра Антоновича Шигимагу!
В.: Доброго дня усім, хто завітав сьогодні до зали Богодухівської дитячої музичної школи на ювілейний вечір, присвячений 100-річчю з дня народження нашого земляка, Заслуженого художника України, живописця- пейзажиста, сценографа, графіка, родоначальника династії художників, колишнього учня Олексія Опанасовича Кокеля, Михайла Миколайовича Добронравова, Микола Григорович Бурачека, Олександр Веніамінович Хвостенко-Хвостов, Дмитра Павловича Овчаренка, Юрій Харлампійовича Садиленка - Петра Антоновича Шигимаги (1917-1999).
Малювати картини руками не можна,
Лише серцем, що б’є у душі..
В тій, де мешкає дивний художник,
Що натхнення черпає в собі.
І лиш духом всесильна людина
Розфарбує цей світ кольорами,
Щоб ожила від світла картина,
Наче небо мовчазне над нами,
Наче зорі, що ввечері світять,
Ні, не світять - зоріють згори.
Радше будні художник підмітить,
Ніж змалює цей світ навпаки
Відеоряд «Прогулянка містом» без звуку та по закінченню слайд «Автопортрет»
В.: (Біографія)
Шигимага Петро Антонович народився 10 липня 1917 року в місті Богодухові. Голова сім’ї Антон Шигимага мав 3 сина, старшим з них був Петро. Він зростав у спокійному, затишному містечкові, що славиться теплими та щирими взаєминами між людьми. Оточення красою мальовничих краєвидів та завдяки чуйності першого вчителя малювання Степана Кузьмича Вакуленка пробудило у молодого майбутнього художника тягу до прекрасного, дало поштовх до спроб знайти себе в образотворчому мистецтві, зробило його мрійливим і вразливим, але напрочуд впертим. Відповідальне захоплення малюванням дало свої плоди: успішна участь у виставках дитячої творчості.
Але обставини склалися так, що родина переїхала до Харкова, де батьки були зайняті на виробництві, діти ходили до школи. Юнак був змушений якийсь час працювати на будівництві. Впертість та тяга до навчання допомогли здійснити мрії і у 1932 році Петро успішно складає вступні іспити до Харківського художнього училища, де стає восени учнем Олексія Опанасовича Кокеля.
Найбільший вплив на формування творчого світогляду Петра зробив Микола Григорович Бурачек. Саме він словом, своєю творчою практикою навчив не просто бачити, а розуміти природу, відчувати її настрій, мислити образами природи. І краєвиди молодого художника почали привертати увагу. Його робота «Міст через Лопань» одержує премію на студентській виставці. За успіхи у навчанні автора було переведено на перший курс художнього інституту.
Потім були воєнні роки, фронт. По закінченню війни продовжив своє навчання в інституті та продовжує удосконалюватися як театральний художник.
В.: На урочистості з нагоди ювілейного вечора завітали почесні гості:
1. Голова районної державної адміністрації Володимир Анатолійович Шаров
2. Голова районної ради Сергій Федорович Панов
3. Завідувач сектора культури районної державної адміністрації Алла Миколаївна Волошко
4. Богодухівський міський голова Микола Вікторович Голуб
5. Депутат Харківської обласної ради Ольга Володимирівна Львова
6. Помічник депутата Харківської обласної ради Миколи Борисовича Пушкаря -Наталія Іванівна Олексенко
7. Депутат Богодухівської районної ради, меценат, голова Богодухівської організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Олександр Олексійович Скорик
8. Головний художник Харківського академічного театру музичної комедії, лауреат муніципальної премії в області образотворчого мистецтва, син Петра Антоновича – Тарас Петрович Шигимага
9. Мистецтвознавець, член Харківської організації Національної спілки художників України, член Міжнародної асоціації мистецтвознавців АІСА Олег Володимирович Коваль
10-11.Куратори-методисти Харківського обласного навчально-методичного центру підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів: Олена Миколаївна Гончаренко та Наталя Валентинівна Волошко.
12.Колись-учень, а тепер вчитель образотворчого мистецтва Валківської ДМШ Роман Анатолійович Моторний.
13. Директори: Валківської ДМШ – Ольга Володимирівна Тимошенко та Краснокутської ДМШ Інна Миколаївна Коваль.
Тож до вітального слова запрошуються голова районної державної адміністрації Володимир Анатолійович Шаров, голова районної ради Сергій Федорович Панов та міський голова Микола Вікторович Голуб
(Виступ голів)
Дякуємо за вітання.
В.: Петро Антонович дуже любив Україну, її красу оспівував у своїх картинах поезіях та любив українську пісню. Тож пісню «Україна» виконає учениця художнього та вокального відділів Шептун Тетяна. Викладачі Вікторія Дмитрівна Бобрик та Юлія Павлівна Лобойко.
В.: (Про театральне мистецтво СЛАЙДИ ескізів до спектаклів та відгуки режисерів та композиторів. Слово Сина.)
Петра Шигимагу з дитинства вабили лірико-романтичні мотиви. Затверджений М.Г. Бурачеком потяг до піднесеності та барвистості в роки навчання в інституті (1938-1941; 1946-1948) вилилось у захоплення багатобарв’ям театру.
Є різні кольори на цьому світі,
Є колір жаху, колір заздрості, нудьги.
Є ніжні кольори, як світлий вітер,
Є колір волі й висоти.
Є колір і кохання, і турботи,
І сонця, і повітря, і землі,
У всього колір свій…
Завдяки бажанням випробувати свої сили, він з власної ініціативи допомагає художникам-фахівцям оформити декорації для вистав. Незабаром і він сам з режисерами Харківського паласу піонерів оформив спектаклі: «Уявний хворий» Мольєра; «Гуси-лебеді» Вайсбога і Маршака; «Казка» Світлова та ін. Був асистентом художника у Бориса Косарєва в роботі над постановою спектаклю «Ярослав Мудрий», цей спектакль отримав премію та визнання. Саме тоді в майбутньому митцеві визрівали риси, що визначають творчість справжнього майстра живопису – сміливі ідеї; творча жадібність, постійна допитливість, невтомний пошук. Перші успіхи дали крила, він мав далекосяжні плани на майбутнє.
Радужні надії та сподівання затьмарила війна, що накрила Україну чорною хмарою у червні 1941 року.
В роки війни художник не малював, бо якщо б малюнки потрапили до рук ворога могли бути використані у розвідці. Петро Шигимага повернувшись з війни у званні старшого лейтенанта запасу до свого інституту та із спрагою до навчання почав ґрунтовно вивчати особливості театрально-декоративного мистецтва. В 1947 р.- оформляє п’єсу Юхвіда «Після розлуки» в Охтирському драматичному театрі, потім працює художником у Харківському театрі юного глядача.
В 1948 році Перо Шигимага успішно захистив дипломну роботу – ескізи декорацій до опери М. Коваля «Омельян Пугачев» - і одержав звання художника театрально декораційного живопису. Продовжуючи працювати молодий художник успішно оформлює спектаклі: «Фіра – Діаволо» Д. Обера, «Царева наречена» М. Римського-Корсакова, «Лев Гурич Синичкин» Ю.Бонді (за Д.Ленським), музика В. Желобінського. Театрально-декораційні роботи Петра Анатолійовича відзначалися грунтовим розумінням жанру чи характеру вистави і своєрідним живописним трактуванням сцени, багатством мальовничих краєвидів. Пропонуємо переглянути відео ряд з відгуками режисерів та композиторів.
Відео ряд з відгуками режисерів та композиторів.
Петро Антонович родоначальник династії художників. Його син Тарас Петрович головний художник Харківського академічного театру музичної комедії продовжує його справу. Запрошуємо Тараса Петровича поділитися своїми спогадами.
(Говорить Тарас Шигимага)
В.: 50-х живопис
Невдовзі пейзаж стає провідним у творчості художника. Він залишає театр і працює насамперед як живописець, а також займається графікою. Пише переважно Харківщину, Сумщину, Полтавщину.
1950 році він стає членом спілки художників.
У роботах майстра в 50-х роках природа трактується в лірико-романтичному ключі. Петро Шигимага заявив про себе як пейзажист картинами «Вартові ланів», Сонячний степ», «Терн цвіте». Лірико-романтична лінія цих творів збагачена підкреслено – монументальною трактовкою характерна зацікавленістю у передачі неповторних миттєвостей життя природи. Автор шукає і використовує всі можливості художньої подачі краєвиду, цей аспект цікавить його значно більше, ніж точна копія природи, бо одиниці всесвіту складається в безліч тематичних варіантів, лиш їх торкнеться натхненний пензель митця.
Пісня Зирянової Анни «Повір у чудеса», під відеоряд пейзажів.
Син Павло Петрович, якщо б не трагічні обставини, продовжив би і зараз традиції батька як живописець.
Відео ряд про Павла
В.: 60 – ті
У 60-х роках Перо Шигимага почав писати сміливіше, владніше розпоряджатися баченим. Вигадливішими, а від так - вразливішими і значимими стали мотиви(«Ровесник Міста», «Соняшники»). Широкі локальні кольорові співставлення немов карбують форми, узагальнюють зображене і навіть буденне роблять незвичайними.
У наслідок поглибленої зацікавленості українським мистецтвом, зокрема – захоплення барвистими розписами наших славних квітникарок, ці роки в його творчості позначені переважанням декоративних тенденцій. У цих композиціях завдяки фантазіям і передачі ефектів ранкового, денного, вечірнього освітлення, збільшується градація емоційних відтінків. Його твори по-сьогоднішньому життєстверджуючі, навіть життєдайні: свіжі, соковиті краєвиди надихають людину. Майстра цікавлять незвичайність існуючих у живій природі форм, що викликають певні асоціативні зв’язки та перетворюють у філософську концепцію полотен.
У роботах цього періоду і в подальших пошуках Петра Шигимаги виокремлюється одна з найголовніших тем – художник трактує природу як історичний образ, сприймає її єдиним свідком подій далекого минулого. І ця прадавня колискова, вабить митця своїми таємницями, вимагаючи від нього більшої послідовності ґрунтовних знань. Вивчаючи різні куточки батьківщини, майстер більше конкретизує свої пейзажі, створюючи серії, пов’язані з окремими районами Харківщини, Сумщини, Полтавщини. Монументально – героїчна лінія цих творів надає їм філософського узагальнення, де колір набуває більш символічного звучання, а кожен елемент композиції – обраність і невипадковість(«А життя іде», «Плоди діянь землян», «Реквієм»)
В.: Відеоряд « О работе, мастерская».
Петро Антонович щиро дарував свої роботи. Та з найщирішими побажаннями прийшли і наші депутати.Люди, що присутні на нашому ювілейному вечері і які займаються благодійністю. Запрошуємо до слова депутата Харківської обласної ради Ольгу Володимирівну Львову, помічника депутата Харківської обласної ради Миколи Борисовича Пушкаря - Наталію Іванівну Олексенко, депутата Богодухівської районної ради, голову Богодухівської організації партії «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» Олександра Олексійовича Скорика.
(Говорять депутати)
В.: Краєвиди Петра Шигимаги, як це і було, і є у вдумливих митців, байдуже – великого чи малого вони розміру, завжди композиційно викінчені. Він любить вдивляться в натуру, по-своєму, залежно від наміру, «перебудувати» побачене, щоб на полотні воно мало вигляд і характер цілісного і вражаючого мистецького образу.
З роками любов і знання класичної поезії та пісенної лірики, а також поетичне сприйняття всесвіту вимагають від художника іншої, нової в його практиці трактовки традиційного жанру. В його творчості переважають картини поезії, де органічно поєднано реальність написаних у свій час етюдів і вишукану образність поетичних рядків, що колись запали в душу або народилися у високу мить натхнення («Снує лугами Снов Чарівний..», «У затишку раїн берізки оселились…»).
Пісня «Намалюймо» слайд шоу пейзажів (виконує Васеніна Валерія).
В.:Знайшовши себе в українському краєвиді, визначившись у ньому як пейзажист лірико-романтичного складу сприйняття, Петро Антонович не терпить штампу. Він постійно і вперто шукає. Що не краєвид – то й пошук. Навіть один і той самий мотив пише то в одній кольоровій гаммі, то в іншій, то олійними фарбами, то темперою, то гравірує, то виконує в техніці монотипії або пастелі. І в усіх цих техніках вимальовується неабияким майстром. Його оферти не поступаються цікавим і самобутнім живописним роботам, я монотипії належать до кращих в Україні.
Слайд шоу графічних робіт.
(Говорить Олег Миколайович Коваль)
В. Водночас П. Шигимага вів велику громадську діяльність, виконуючи в різні роки обов’язки: замісника голови правління Харківської організації спілки художників України, голови правління художнього фонду Харківської організації, голови ревізійної комісії Харківської спілки художників, члена правління Художнього Фонду.
В його творчому активі п’ятдесятирічна педагогічна практика, він високо пошановував іменитих педагогів, сам наставляв та навчав творчу молодь. Очолюючи В Харківському художньому училищі театрально-декораційне відділення, П. Шигимага не тільки навчав своїх студентів професійним тонкощам, а й розкривав перед ними безмежний простір досягнень світової культури, і якщо навіть пропустити, що не всі його вихованці піднімуться до вершин мистецтва, ось хоч менша частина його іменитих учнів:
-Тетяна Дмитрівна Пасечник працювала головним художником Харківського академічного театру ім. Пушкіна;
-Григорій Іванович Батій працював в Харківському державному академічному українському драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка;
-Аркадій Чадов здійснив сценографічне оформлення близько 30 вистав на сценах Харкова, Сімферополя, Полтави, Дніпродзержинська. Володар престижної премії ім. Ф.Нірода в галузі сценографії від Національної Спілки театральних діячів України (2008 р.); визнаний кращим сценографом Всеукраїнського фестивалю «ТЮЗи України»…
Працював на Ялтинській кіностудії, художник-постанощик Київської кіностудії ім. А. Довженка Петро Іванович Слабінський,
Головний художник Харківського академічного театру ім. Пушкіна Катерина Колисниченко,
Головний художник Харківського Державного академічного драматичного театру ім.Т Г.ШевченкаТетяна Медвідь.
Наталья Сибуліна…
Відеоряд з відгуками його учнів.
В.: Запрошуємо вчителя Краснокутської музичної школи Романа Анатолійовича поділитися своїми спогадами.
Бадилля Сажиного яру,
Руїни Гоголя, берізки,
І грозові скорботні хмари,
над безіменним обеліском,
Безмежжя світу, барви світу
І все це у кімнаті,
Все це на кінчикові пензля світить,
На кінчикові, все це в серці.
(Говорить без оголошення)
Директор БДМШ Рубан Дмитро Олександрович