Хід уроку

1. Організаційний момент.

1. Привітання;

2. Перекличка;

3. Інформація щодо теми заняття;

4. Забезпечення учнів роздатковим матеріалом;

2. Опитування:

1. Назвіть рік народження Ревуцького.

2. В якому селі він народився?

3. Назвіть вищій учбовий музичний заклад, в якому Ревуцький навчався на протязі 1913-1916 років.

4. Назвіть прізвища вчителів Ревуцького з композиції та фортепіано.

5. За який музичний твір композитор був нагороджений премією у 1927 році?

6. В якому вищому учбовому закладі працює Ревуцький на протязі 1934 – 1960 років?

7. Назвіть роки протягом яких Ревуцький очолював СКУ.

8. Назвіть рік смерті і місце поховання Ревуцького.

9. В якому році була написана вокальна збірка «Сонечко»?

10. Назвіть прізвище автора збірки, з якої взято мелодії майже всіх пісень для в/ц «Сонечко»?

11. Назвіть прізвище фольклориста, від якого Ревуцький записав наспів «Прилетіла перепілонька».

12. Скільки пісень входить до в/ц «Сонечко»?

13. Якою веснянкою починається в/ц «Сонечко»?

14. До якого жанру належить пісня «Котику сіренький»?

15. Якій пісні належить характеристичний елемент «повзучі нисхідні терції по півтонах»?

16. В який тональності написана пісня «Подоляночка»?

17. Назвіть пісню в якій представлена жартівливо - фантастична сценка?

18. Яка пісня завершує пісенний цикл «Coнечко»?

Вікторина:

1. П. И. Чайковский. Опера «Евгений Онегин», 4 картина, вальс и хор гостей;

2. С. С. Прокофьев. Симфония №7, 1-я часть ГП;

3. В. С. Косенко. «11 етюдів у формі старовинних танців». №10 «Пассакалия»;

4. С. С. Прокофьев. Балет «Ромео и Джульетта», №13 «Танец рыцарей»;

5. Л. Н. Ревуцький. В/ц «Сонечко», «Подоляночка»;

6. С.С. Прокофьев. Кантата «Александр Невский», 2-я часть, «Песня об Александре Невском»;

7. С.С. Прокофьев. Кантата «Александр Невский», 4-я часть, «Вставайте люди русский»

3. Вивчення нового матеріалу

Симфонія №2 Мі мажор Ревуцького – це найвизначніший твір композитора, етапне явище в історії українського симфонізму 20-го століття. Симфонія була створена у 1927 році. У 1940 році композитор здійснив її другу редакцію, в якій вона переважно і виконується. Перше виконання відбулося в 1928 році у Києві.

Цей тричастинний цикл належить до творів, які найбільш природно і гармонійно перевтілюють теми українських народних пісень у масштабну і барвисту оркестрову тканину. І хоча симфоній на українські теми в попередньому сторіччі писалося немало, все ж Л. Ревуцькому вдалося не повторити досягнутого, уникнути зовнішньої ілюстративності, «етнографічності», знайти особливо чисті, глибокі й природні тони для того, щоб передати не лише «букву», але й «дух» української народнопісенної традиції.

Всі частини побудовані на темах відомих пісень, розмаїтих за жанрами, образами і настроями. Це і старовинна веснянка, і символічна з «язичницьких часів» пісня-гра, і жартівливо-танцювальна пісня, і лірична пісня-романс. Проте ці теми не створюють у безпосередньому зіставленні враження довільно сполучених фрагментів, навпаки, послідовність і взаємозв’язок між ними дозволяють вибудувати цілісну панораму народних традицій і духовного світогляду нації.

Перша і третя частини симфонії написані в сонатній формі; друга – у три-п’ятичастинній, середина якої являє собою скерцозний розділ. Отже, всі частини будуються за принципом образного контрасту. Якщо в другій частині контраст дається як спокійне зіставлення образних сфер, то в сонатній формі, зокрема в 1-й частині, контраст виступає в досить складному переплетінні, особливо динамізуючись у розробці.

В основі першої частини лежать теми двох народних пісень. Перша - стародавня, чи ще не язичницьких часів, веснянка «Ой, весна, весниця» (ГП, Е – dur), архаїчна, могутня і заклична за своїм характером. Вона, ймовірно, була знана митцем ще з дитинства, почута в рідному Іржавці, і він переносить її у свій цикл, як спогад дитинства. Композитор знайшов для неї напрочуд відповідне оркестрове забарвлення, скориставшися здобутками одного з найбільш новаторських відома на той час художніх напрямків - імпресіонізму¹. Він підкреслив у цій темі широке просторове тло, мінливий багатий колорит, так, ніби вона звучить, відлунюючи таємно в прадавніх лісах, як заклинання до сил природи, котрим поклонялись наші предки. Друга тема, зовсім протилежна і за часом виникнення, і за своєю внутрішньою сутністю: це лірична, жаліслива пісня «Ой не жаль мені та ні на кого» (ПП, cis – moll, соло гобою). Якщо перша тема уособлює вічний світ природи, то друга - сферу звичайних людських почуттів. Та в розвитку самої частини значно більшу роль відіграє саме перша, бо в ній закладене поривання вперед, до вершини, вона демонструє невичерпні можливості видозміни. Друга ж лише іноді нагадує про себе своїм ніжним сумовитим наспівом.

♫ Слухання музики: ♫

Друга, повільна частина досить масштабна й різнопланова. Це природно, адже, переважно, симфонічний цикл включає в себе чотири частини, а тут середня об’єднує і повільну ліричну, і веселу танцювальну, або, як найчастіше було прийнято в симфоніях ХІХ ст. називати третю частину, скерцо. Тож і сприймається вона в цілому як зіставлення різнокольорових «образків», починаючись із спокійної, задумливої мелодії пісні «Ой Микито, Микито, чи є рілля на жито» (с – moll, флейта + фагот). Широка течія мелодії, її вибагливий малюнок створює винятково зосереджений емоційний стан. Це філософсько-споглядальна лірика, знайома з поезії С.Сковороди і Т.Шевченка, не стільки пов’язана з особистими переживаннями, скільки зі спостереженням, роздумами над оточуючим світом. Близька до неї за настроєм, хоч зовні й відмінна за змістом, наступна пісенна тема «Ой там в полі сосна» (с – moll, валторна). Вона лише поглиблює початковий образ, додає до нього нових барв.

Раптовим і виразним контрастом звучить у другій частині середній епізод, що грунтується на мелодії жартівливої пісні «У Києві на ринку» (As – Dur, гобой) і загалом виконує в циклі роль скерцо. Наскільки в початковому розділі панувало плавне, спокійне розгортання мелодії, настільки тут вражає стихія танцювального ритму, все захоплює вихор запального танцю. Та стихає відгомін свята і все «повертається назад» на своє коло, до початкових тем і настроїв. Як тут не згадати завершення повісті М.Гоголя «Сорочинський ярмарок»: «Грюкіт, сміх, пісня чулися все тихше і тихше. Смичок завмирав, слабнучи і гублячи неясні звуки у порожнечі повітря».

♫ Слухання музики: ♫

Остання частина за традицією має бути жвавою і рухливою. Л.Ревуцький трактує класичний зразок швидкого фіналу згідно з українськими національними традиціями і вибирає тут теми пісень, безпосередньо пов’язаних із грою, причому, очевидно, це дуже давні за своїм походженням ігри дохристиянських часів, що мали символічне значення в колі щоденних турбот наших предків, висловлювали єдність людини і природи. Перша з цитованих і перевтілених у оркестровій тканині фіналу тем - старовинна символічна пісня-гра «А ми просо сіяли» (е – moll, контрапункт з темою ГП 1-ї частини) . Автор трактує її як «чоловічий» танець, наслідуючи у звучанні «низьких» струнних інструментів, віолончелей та контрабасів важке гупання сильних чоловіків. Друга тема – «При долині мак» (G – Dur), навпаки, більш жіноча і приваблює граціозністю та м’яким лукавством. Окрім них, композитор нагадує тут слухачам і теми з попередніх частин - «Ой Микито, Микито» з ІІ ч., а завершує весь цикл знову величним звучанням веснівки «Ой весна, весниця», ніби замикаючи вічний колообіг природи й людського життя.

♫ Слухання музики: ♫

4. Закріплення.

1. В якому році була написана Симфонія №2?

2. В році відбулося перше виконання симфонії?

3. Назвіть рік другої редакції твору.

4. Дайте визначення терміну «імпресіонізм»

5. Скільки народних пісень композитор використав у симфонії?

6. Назвіть форму в якій написані перша і третя частини симфонії.

7. В якій тональності написана ГП 1-ї частини?

8. Яка народна пісня лежить в основі ПП 1-ї частини?

9. Назвіть соліруючий інструмент ПП 1-ї частини.

10. Яка частина поєднує риси ліричного епізоду та скерцо?

11. Назвіть тональність та соліруючий інструмент епізоду з 2-ї частини.

12. В контрапункті з якою темою звучить ГП 3-ї частини?

Вікторина:

Л. М. Ревуцький. Симфонія №2:

1. 1-ша частина, ГП «Ой весна, весниця»;

2. 1-ша частина, ПП «Ой не жаль мені»;

3. 2-га частина, 1-ша тема «Ой Микито, Микито»;

4. 2-га частина, 2-га тема «Ой у полі сосна»;

5. 2-га частина, тема епізоду «У Києві на ринку»;

6. 3-тя частина, ГП «А ми просо сіяли»;

7. 3-тя частина, ПП «При долині мак».

5. Домашнє завдання – вивчити конспект.

6. Підсумок уроку. Оцінювання роботи учнів.

3 хв.

15 хв.

30 хв.

15хв.