Педагогічна рада: технологія підготовки і проведення

Наш час – час змін і перетворень у різних сферах життя, зокрема й в навчально-виховному процесі. Сучасний світ не стоїть на місці, і першими будуть ті, хто володіє знаннями. Жодна реформа не зможе змінити будь-що в системі освіти, якщо вчитель сам не зміниться, і тим самим не змінить підходи до організації навчально-виховного процесу. 
Школа отримала можливість самостійно обирати орієнтири і цільові установки власної діяльності. В умовах демократизації шкільного життя, переходу до громадсько-державної, фасилітативної моделі управління навчальними закладами, що зумовлено Національною доктриною роз­витку освіти, значно зросла роль колективних форм управління і в першу чергу - педагогічної ради.
«Педагогічна рада школи —постійно діючий колегіальний орган управління навчальним закладом», — запи­сано в Положенні про загальноосвітній навчальний заклад (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від від 27 серпня 2010 р. № 778). Це ж саме зазначається в ст. 39 Закону України «Про загальну середню освіту» .

Педагогічна рада — це орган управління школою, головним завданням якого є створення дружного, працездатного педагогічного колективу.

Основна місія педагогічної ради — забезпечення розвитку й функціонування освітньої установи.

Функції педагогічної ради:

• управлінська — забезпечення безпосередньої роботи навчального закладу;

• методична — розробка технології створення позитиву й усунення негативу в роботі;

• виховна — утілення запланованих заходів у життя школи;

• соціально-педагогічна — створення позитивної мотивації щодо виконання прийнятих рішень.

Реалізувати функції можна за допомогою:

• методу дискусій;

• соціального дослідження;

• колективної розробки рішення;

• мозкового штурму;

• вивчення рішень педагогічної ради;

• обговорення проблеми «по колу».

Одним із напрямків роботи заступника директора з навчально-виховної роботи є участь в плануванні, підготовці, проведенні педагогічних рад, здійснення методичного забезпечення педагогічної ради, створення умов для підвищення авторитету та працездатності ради, залучення педагогів до активної участі в підготовці і проведенні педагогічних рад.

 Розробка тематики педрад передбачає визначення кількості пи­тань на одне засідання, обсяг інформації, тривалості засідання, відпові­дальних за його підготовку.
З досвіду відомо, що оптимальною кількістю питань, які розглядаються на засіданні педради, може бути два. Одне з них основне, яке розглядає актуальні аспекти діяль­ності педагогічного і учнівського колективів, друге — інформа­ційного характеру.
Загальних рецептів щодо вибору тематики засідань педради бути не може. Вона розробляється з урахуванням особливостей та потреб конк­ретного навчального закладу і спрямована на глибоке розкриття питан­ня та максимальне залучення вчителів до участі в його обговоренні. Спрямованість тематичних засідань педради значною мірою визна­чається науково-педагогічною проблемою, над реалізацією якої працює загальноосвітній навчальний заклад.
Тематика засідань педради, як правило, визначається в кінці навчаль­ного року, виходячи з проблеми школи, потреб педколективу, аналізу ста­ну навчально-виховного процесу, бесід з керівниками проблемно-дина­мічних груп, активом учителів, батьківським колективом і учнівськими організаціями.
Підготовка до педради
Важливе місце в роботі директора та заступника директора з НВР займає підготовка до черго­вого планового, тематичного засідання педради.
Процес підготовки засідання педради включає: узгодження його теми, ознайомлення з літературою щодо визначеного питання, вивчення шкіль­ної документації, розробку плану підготовки до педради, створення комісії (робочої або творчої групи) для її підготовки.
До складу такої комісії (творчої, робочої, динамічної групи) входять керівники методичних об'єднань, проблемно-динаміч­них груп, найбільш досвідчені вчителі. Доцільно до підготовчої роботи за­лучити якнайбільшу кількість зацікавлених осіб з метою всебічного вив­чення проблеми, збору потрібної інформації.
Комісія розробляє план підготовки до педради, який може складатися за такою схемою:

№	Зміст роботи	Термін виконання	Відповідальна особа

Важлива роль під час підготовки до педради надається діяльності методичного активу вчителів, які глибоко вивчають теорію даного питання, наявний педагогічний досвід, результативність самоосвіти, організовують, взаємовідвідування уроків, готують тематичні виставки тощо.
Доцільно підготувати невеличку виставку методичних матеріалів, методичний бюлетень, вивісити список літератури тощо.
Алгоритм підготовки педагогічної ради

1. Планування тематики педагогічної ради на рік.

2. Видача наказу про підготовку до педагогічної ради.

3. Засідання методичної ради з питання підготовки педради.

4. Створення ініціативної групи з підготовки засідання педагогічної ради.

5. Формування творчих груп з підготовки окремих питань роботи пед­ради.

6. Складання плану підготовки і проведення педагогічної ради.

7. Складання списку рекомендованої літератури. Вивчення вчителями теоретичних основ питань і проблем, що виносяться на педраду.

8. Визначення об'єктів вивчення (вчителі, стан викладання навчальних предметів, аспекти діяльності класних керівників, виховання учнів).]

9. Оформлення стенду в методичному кабінеті «Готується педагогічна рада».

10. Збір, обробка, аналіз та узагальнення необхідної інформації про об'єкти' вивчення.

11. Створення моніторингу питань, що виносяться на педраду. Вико­ристання результатів внутрішньошкільного контролю.

12. Робота з учителями та запрошеними, що мають виступити на педаго­гічній раді.

13. Підготовка методичної виставки, ілюстративного матеріалу.

14. Розробка проекту рішення.

Успішність роботи засідання педради значною мірою залежить від своєчасного та систематичного контролю за його підготовкою з боку директора та заступника з НВР, які знайомляться з роботою кожного члена комісії щодо підготовки засідання педради, надають відповідну допомогу. На нараді при директорові обговорюється хід підготовки засідання педради, зміст доповіді і проект рішення засідання.
Важливим фактором підвищення ефективності засідання педради є якість доповіді. В основу її змісту мають бути покладені провідні ідеї державної політики в галузі освіти, досягнення психолого-педагогічної науки з даної проблеми, моніторингові дослідження стану її вирішення н школі. Доповідь має містити в собі аналіз діяльності педагогічного колективу в цілому та окремих його членів щодо питання, яке розглядається, досягнень та недоліків у роботі учасників навчально-виховного про цесу, матеріали спостережень, досліджень, об'єктивні та достовірні факти з життя школи, порівняльні дані, обґрунтовані висновки та судження, її і накликають позитивну реакцію педколективу, забезпечують необхід­ний зворотній зв'язок зі слухачами.
Структура доповіді повинна бути чіткою, логічною, послідовною, розпочинатися з дуже короткого вступу, змістовної (основної) частини та висновків, рекомендацій щодо покращення роботи з відповідного питання.
Кожен виступ учителя на засіданні педради має бути конструктивним, аргументованим, логічним, насиченим конкретними пропозиціями щодо удосконалення навчально-виховного процесу. 
У зв'язку з цим учителів потрібно вчити активно, по-діловому виступати на засіданнях педради, виконуючи такі вимоги:

• дотримуватись чіткого регламенту виступів (5—7 хв.);

• виступати відповідно до питання, яке обговорюється, давати конкретні пропозиції до рішення;

• сприяти створенню спокійної та ділової обстановки;

• робити критичні зауваження об'єктивно та обґрунтовано;

• сприймати критику як фактор, що сприяє покращенню якості роботи.

Кожне засідання слід починати з повідомлення про кількість присут­ніх і відсутніх членів педради (вказати на причини відсутності). Потім за­тверджується порядок денний роботи засідання. Далі з інформацією про стан виконання рішення попередньої педради виступає, як правило, ди­ректор. За інформацією педрада приймає рішення про зняття питання з контролю. Уразі невиконання окремих пунктів рішення попередньої педради педколективу повідомляються причини та заходи щодо забезпечення їх виконання.
На ефективність роботи педради впливає чітке дотримання регламенту (доповідь — 25-30 хв., співдоповідь — 10—15 хв; виступи — 5—7 хв.).
Велике значення має також культура проведення засідання педради: дотримання етичних норм спілкування, адміністративна культура, діло­ва атмосфера.
Слід враховувати мотиви, які змушують учителів виступати, забезпечувати доцільну послідовність та спрямованість при суворому дотриман­ім регламенту. Обговорення має носити дискусійний характер.
Директор як голова засідання педради забезпечує активність учителів тактовними і уважним ставленням до виступаючих, створенням ділової та доброзичливої атмосфери; підтримкою ініціативи вчителів, впевненості кожного вчителя в тому, що до його думки прислуховуються і враховують під час прийняття рішення.
Проведення засідань педагогічної ради є показником рівня творчої атмосфери в колективі, його професіоналізму. 
У прийнятому рішенні, перш за все, дуже стисло викладається теоретична основа теми обговорення, дається її обґрунтування, чітко і точно формулюються завдання, які ставляться перед учителями та адміністрацією, перераховуються шляхи і методи реалізації завдань із визначенням відповідальних осіб і строків виконання.
Рішення педради фіксується у спеціальному документі — протоколі, які нумеруються упродовж календарного року.

У протоколі вказують такі реквізити: рішення педради (назва виду документа), дата проведення педради, заголовок до тексту, текст, підписи голови і секретаря засідання.
Текст протоколу складається з двох частин: вступної й основної. У вступ­ній частині вказуються прізвища та ініціали голови і секретаря засідан­ня, кількість присутніх і відсутніх на засіданні, порядок денний засідання з переліком питань, які підлягають розгляду, із зазначенням доповідачів по кожному з них. Основний текст протоколу викладається за розділами: «Слухали», «Виступили», «Постановили». Підписи голови та секретаря на протоколі є обов'язковими.
Для того, щоб рішення педради було оптимальним, воно повинно від­повідати таким вимогам:

• бути науково обгрунтовним, тобто випливати з глибокого розуміння закономірностей педагогічного процесу, враховувати вікові та індиві­дуальні особливості тих осіб, щодо яких приймається рішення;

• бути своєчасно прийнятим і природно випливати із ситуації, що скла­лася;

• бути результатом осмисленого, наукового аналізу ситуації і водночас оригінальним, нешаблонним;

• забезпечувати аргументованість, без якої рішення не має педагогічної цінності;

• висвітлювати суть питання, яке розглядається;

• мати оптимальну кількість пунктів (5-7);

• бути чітким, лаконічним, конкретним;

• адресувати кожний пункт рішення конкретно вчителеві чи групі вчителів із вказівкою, що і коли їм необхідно зробити;

• передбачати строки виконання не більше 1,5-2 місяців, тобто до чер­гового засідання (за випадком, коли розглядаються стратегічні завдан­ня, які вимагають довгострокового виконання);

• бути конструктивним, відображати єдині вимоги, розраховані на пев­ний позитивний результат;

- забезпечувати розуміння необхідності рішення всіма виконавцями;

• враховувати індивідуальні можливості виконавців, особисті якості, здібності, досвід як основу для реального його виконання;

• визначати чітко організацію проміжного і підсумкового контролю за виконанням рішення;

• забезпечувати зняття з контролю рішень, які виконані.

Рішення педради ставиться адміністрацією на контроль, приймається адміністративне рішення (наказ ), накреслюються шляхи його реалізації, у разі виконання рішення знімається з контролю.
Своєчасний та систематичний контроль за виконанням рішень педради, інформація на черговому засіданні про стан реалізації попередніх рішень дисциплінує педколектив, підвищує його відповідальність за розв'язання поставлених завдань, сприяє удосконаленню роботи загальноосвітнього навчального закладу.
Алгоритм ведення засідання педради:

• починати засідання в призначений час;

• доповісти про кількість членів педради, присутніх та відсутніх, причини їх відсутності;

• затвердити відкритим голосуванням порядок денний;

• затвердити регламент роботи педради та дотримуватись його;

• проінформувати про виконання рішень попереднього засідання педради;

• надати слово доповідачу, співдоповідачу, виступаючим;

• запропонувати виступаючим висувати конструктивні ідеї, корисні для всіх, реальні для виконання;

• стежити за реакцією членів педради, увагою, дисципліною, сприяти їх участі в роботі засідання;

• у разі потреби під час засідання коригувати виступи діловими репліками, спрямовувати виступаючого, дотримуватись порядку денного;

• не допускати закритих для обговорення тем, некоректних зауважень, бути толерантним, прислухатись до думки інших; критикувати пот­рібно конструктивно;

• підвести підсумки після обговорення проблеми; накреслити шляхи ви­рішення питання, що розглядається;

• зачитати проект рішення педради і після внесення доповнень, змін, уточнень затвердити його відкритим голосуванням;

• оголосити закінчення роботи педради;

• надати можливість членам педради виступити з довідками, зауважен­нями щодо ведення засідання педради.

Орієнтовний алгоритм реалізації рішень педради:

1. Постановка рішення на контроль (занесення його до комп'ютера, жур­налу контролю, книги наказів, картки контролю, інше).

2. Прийняття адміністративного рішення (видання наказу, проведення нарад, засідань методоб'єднань тощо).

3. Розробка шляхів реалізації рішення (планування педагогічних заходів щодо його реалізації: складання графіків відкритих уроків; проведен­ня теоретичних семінарів, навчально-методичних тренінгів, вивчен­ня та впровадження кращого досвіду роботи; апробація різних педа­гогічних інновацій; проведення моніторингових досліджень тощо).

4. Організація проміжних форм контролю (відвідування уроків, факуль­тативів, курсів за вибором, позакласних заходів; проведення дирек­торських контрольних робіт, зрізів навчальних досягнень учнів, вив­чення рівня їх розвитку та вихованості; анкетування, співбесіди з уч­нями, учителями, батьками тощо).

5. Аналіз стану реалізації рішення.

6. Зняття з контролю (інформування педагогічного колективу про оста­точне виконання рішення педради; відмітка про це в журналі або кар­тці контролю, файлі).

Контроль за реалізацією рішень педагогічної ради
Перевірку реалізації рішень педагогічної ради здійснюють члени комісії з перевірки виконання рішень педради, яка кожного року у складі ЧОТИРЬОХ чоловік обирається на серпневому засіданні. Результати перевірки фіксуються в спеціальній карті контролю за такими пунктами: 
 Картка контролю 
за виконанням рішень педагогічної ради
Систематичний і своєчасний контроль за виконанням рішень педагогічної ради, причому не з боку адміністрації, а з боку колег по роботі, яким колектив доручив цю справу, об'єктивна і вичерпна інформа­ція про стан їх виконання на кожному засіданні педагогічної ради дисциплінує колектив,сприяє дієвості і результативності педагогічної ради, підвищує її авторитет, формує причетність до виконання рішень у більшості членів педагогічного колективу, підносячи у такий спосіб роль педагогічної ради як колективного органу управління діяльністю навчального закладу.

(Презентація розробок власних педрад)

Заслуговує на увагу класифікація педагогічних рад, запропонована Т. Дзюбою (табл.).Види педагогічних рад

За формою
Традиційні	Нетрадиційні
Доповідь з обговоренням (виступи); доповідь зі співдоповідями (із запрошенням доповідача-спеціаліста); семінар-практикум інтенсифікована форма)	Методичний день; колективна творча справа (КТС); диспут, дискусія («круглий стіл»); творчий звіт, конкурс майстерності, фестиваль, презентація, аукціон; ділова гра (інтерактивна форма); педагогічний консиліум
За складом учасників
Постійно діючі	Розширені	Об’єднані з іншим педагогічним колективом	3 обмеженою кількістю учасників

Підвищенню ефективності роботи педради сприяє використання не­традиційних форм її проведення. Вони пот­ребують більш ретельної підготовки, наявності позитивного мікроклімату її педколективі; чіткого дотримання відповідної атрибутики; можливості використання саме даної форми для певної конкретної теми засідання.

Проведення нестандартних педрад сприяє розвитку творчості учасни­ків освітнього процесу, ініціативи, винахідливості, самостійності.
Завдання директора та заступника директора з НВР — знайти найбільш раціональну форму проведен­ня педради відповідно до специфіки теми та умов роботи школи.
У будь-якому випадку треба твердо пам'ятати, що педра­да — це не вистава. Ретельність підготовки до неї не означає, що виступа­ти повинні тільки ті, кого визначили. Це привело б до зниження наукової вагомості педради і нівелювання будь-якої дискусії та критики.
Це, перш за все,— рада! Зібрання однодумців!
Потрібно вислухати різні точки зору, всебічно висвітлити питання, оз­начити та обговорити те, що турбує всіх вчителів.
Відтак педагогічні ради можуть і повинні стати дієвою школою педа­гогічної майстерності для всіх вчителів.
ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ПЕДРАД
Сьогодні школа в усьому змінюється, оновлюється й перебудовуєть­ся. Нова соціально-економічна ситуація ставить перед нами й нові вимо­ги. І педрада як орган колективно-колегіального управління тепер мусить змінювати старі педагогічні уявлення та орієнтири. На наш погляд, саме це є основою того, що ми називаємо новими підходами до підготовки та проведення педагогічних рад. І це зовсім не означає абсолютного запере­чення вчорашнього. Впровадження нових підходів, безумовно, передба­чає наступність і подальший розвиток усього позитивного й передового, що було в традиційних підходах.
На зміну традиційним приходять нові форми проведення педрад: педра­да з елементами тренінгу, педрада — «круглий стіл», педагогічний аукціон, методична панорама, педрада — ділова гра, педагогічна дискусія, багатосту­пенева та багатоетапна педрада, педагогічно-методичний фестиваль, психолого-педагогічний ринг тощо.
Саме ці форми перетворюють педраду в орган, який об'єднує вчителів, батьків, учнів спільною турботою про сьогодення і майбутнє шкільного життя, дозволяє відстоювати свою позицію, створює умови для підвищен­ня педагогічної майстерності, змушує шукати ефективні форми роботи з дітьми, надихає на творчу співпрацю на підставі особистісно орієнтованого навчання і виховання підростаючого покоління, дає можливість почувати себе Вчителем — і знову сумніватися, шукати, апробувати, творити...
Нетрадиційні форми проведення педрад досягають своєї мети, якщо в колективі панує доброзичлива обстановка, вчитель з радістю йде на роботу, адміністрація розуміє проблеми вчителя, завжди допомагає їх розв'язанню, бачить у кожному педагогові та учневі творчу особистість, створює опти­мальні умови для плідної роботи.
Саме нетрадиційна педрада знаходить виходи, здавалося б, із безвихідних ситуацій, докопується до самої суті, до справжніх причин, приймає іноді не­сподівані, часом ризиковані рішення, які ведуть до позитивного результату.