Тема: Середньовічна культура Західної Європи.
Мета: розглянути найяскравіші надбання середньовічної культури Західної Європи; визначити визначні постаті цього періоду; сформувати вміння виділяти характерні риси середньовічного світогляду, архітектурних стилів того часу; ознайомити з різноманіттям духовного світу середньовічної людини, зокрема з літературою, міською та рицарською культурами, з’ясувати особливості зародження культури Відродження;
розвивати ціннісні орієнтації, загальнокультурну компетентність учнів; формувати вміння висловлювати судження щодо рівня розвитку середньовічної культури і науки та їхнього впливу на сучасну цивілізацію; поглиблювати вміння працювати самостійно та за методом «навчаючи – вчуся»; продовжити формування навичок творчої та дослідницької діяльності, мовленнєвої компетентності;
виховувати в учнів бережливе ставлення до культурної спадщини минулого та інтерес до вивчення історії; сприяти становленню естетичних уявлень і художнього смаку школярів.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття і терміни: остготське відродження, каролінзьке відродження, схоластика, алхімія, ваганти, логіка, диспут, Відродження, гуманізм, теологія, сім вільних мистецтв, панацея, романтичний стиль, готичний стиль, каролінзький мінускул
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
А. Організований підтриманий католицькою церквою під гаслом визволення Гробу Господнього від мусульман масовий колонізаційний рух.
Б. Церковний су у справах єретиків.
В. Релігійне вчення, що заперечує основні положення церкви та її організаційні форми.
Г. Розкол у церкві.
Д. Організації рицарів, які дали обітницю жити в бідності, не брати шлюб і боротися проти «ворогів християнської віри».
Е. Торгівля церковними посадами.
Є. Високий духовний чин, князь церкви.
Ж. Єпископ Риму, глава католицької церкви.
З. Збори кардиналів для обирання папи.
Поняття.
Симонія – 1; схизма – 2; хрестові походи – 3; духовно-рицарські ордени – 4; Папа Римський – 5; єпископ – 6; єресь – 7; інквізиція – 8; конклав – 9.
Коди правильних відповідей: А3, Б8, В7, Г2, Д4, Е1, Є6, Ж5, З9.
Фронтальна бесіда.
Яку роль відігравала церква в житті середньовічного європейця?
Доведіть або спростуйте, що християнство стало світовою релігією саме в період Середніх віків.
До якої сфери життя людини належать релігійні вірування: матеріальної чи духовної?
Які ще прояви життя людини належать до духовної сфери?
Що таке культура?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Проблемне питання:
Чи дійсно назва «темні віки» відповідає середнім вікам?
Розповідь вчителя.
Культура – це сукупність духовних та матеріальних цінностей, створених людством протягом історії його розвитку, а також рівень розвитку суспільства в певну епоху.
Сприйняття Середньовіччя не повинно бути поглядом зверху вниз, на нього слід дивитися просто як на іншу епоху – своєрідну й неповторну, яка надзвичайно багато дала людству і пов’язана з нашим часом безліччю міцних ниточок.
В епоху Середньовіччя, попри всі протиріччя та складності економічного, політичного та духовного життя, продовжувався розвиток людства: виникли нові напрямки науки та мистецтва, удосконалювалася техніка. Культура Середньовіччя стала фундаментом, на якому здійснила свій злет культура епохи Відродження.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Тема сьогоднішнього заняття – «Середньовічна культура Західної Європи»
1. Європейська культура на світанку Середньовіччя.
В основі середньовічної культури – поєднання античної спадщини і традицій варварських народів. Християнство стало тією силою, що зуміла їх поєднати. Так народилася середньовічна культура.
На межі V-VI століть центром культурного та духовного піднесення стало Остготське королівство в Італії. Визначними представниками «остготського відродження» були Северин Боецій, Флавій Кассиодор. Потім культурне життя майже завмерло.
З ІІ половини VІІ століття культурне життя в Західній Європі зосереджувалось переважно в монастирях. У скрипторіях – майстернях, де переписувалися книги – розвивалося мистецтво прикрашати рукописи мініатюрами, різнобарвними великими літерами-ініціалами, орнаментом, коштовним камінням.
Нова хвиля культурного піднесення, відома як «каролінзьке відродження», виникла в державі Карла Великого, хоча сам він був напівграмотним (читати читав, а писати так і не навчився). Карл Великий потребував освічених людей, тому вимагав, щоб у кожному монастирі та єпископстві були засновані школи для дітей і кліриків.
Вивчаємо джерела.
Поміркуйте, чому Карл Великий велів переписувати, а не передруковувати книги?
Чому він забороняв учням псувати їх?
Центром просвітництва за Карла Великого стала придворна академія в Аахені, в якій працювали найосвіченіші люди Заходу – Алкуїн, Ейнгард.
Після смерті Карла Великого культура знову замкнулася в монастирських стінах. ІХ-Х століття історики назвали добою «культурного мовчання.
Схоластика.
Досліджуючи матеріал про стан наукових знань в середні віки, ми встановили, що середньовічне суспільство було дуже марновірним. Це наклало свій відбиток на науку. До вашої уваги уривки з твору Альберта Великого (ХІІІ ст.) «Про властивості сущого».
Наукові уявлення Альберта Великого є фантастичними, хоча він був одним з перших, хто працював над поєднанням католицького богослов’я з поглядами та ідеями Арістотеля. Йшли суперечки довкола питання: Як треба пізнавати світ – вірою чи розумом?
Слово «схоластика» походить від грецького «вчений» і означає напрям у філософії. Схоласти прагнули примирити між собою віру(релігію) і розум(науку). Це вчення передбачало дотримання двох основних правил:
не відступати від законів Святого Письма;
у своїх судженнях бути винятково точним.
Схоласти захоплювалися логікою – наукою про закони мислення і нерідко намагалися з її допомогою відповісти на абсурдні питання. З них глузували. Але схоласти зробили чимало корисного для європейської культури. Вони розвинули логіку, вплинули на середньовічну архітектуру, започаткували розбивку тексту на розділи та параграфи.
Історія цього періоду, зокрема остготське та каролінзьке відродження, була певним етапом чи сходинкою до розвитку багатьох наук.
Одним із випереджаючих завдань було вивчення визначних діячів середньовічної культури Західної Європи.
Школи та університети.
Робота з підручником (стр.152).
Опрацювати матеріал підручника «Школи та університети»
Роджер Бекон і поява дослідних знань.
Розповідь вчителя.
Особистість Роджера Бекона дуже загадкова. Чому його вважали чарівником? Напевне за те, що він проводив хімічні досліди, намагався зробити мікроскоп і телескоп, першим пояснив появу веселки після дощу.
Також він був переконаний, що можна створити самохідні судна, літальні і підводні апарати. Напевно тому його звинувачували у зв’язках з нечистою силою, засудили на 14 років тюрми.
Роджер Бекон був алхіміком, залишив багато праць з медицини, історії, природознавства.
Вивчаємо джерела.
Які сучасні винаходи передбачив Бекон?
Яка наука, на думку вченого, найважливіша для винахідника?
Роджер Бекон займався пошуком панацеї (ліків від усіх хвороб) та філософського каменя (способу перетворення звичайного металу на золото). Ці досліди приносили лише розчарування. «Батько англійської поезії» Джефрі Чосер писав у ХІV ст. про ремесло алхіміка:
Хто наше ремесло собі обрав,
Життя, вважай, у себе той забрав.
Не одного звело воно в могилу,
Не одного із торбою пустило.
Отож, хто дурість хоче проявити,
Заходиться хай золото варити.
Чи припинили вчені досліджувати невідоме, проводити досліди?
1. Важкий плуг (V ст.)
Легкий плуг був дуже крихким, тому не підходив для твердої землі в Північній Європі. Новий плуг був з колесами, що дозволяло зробити його істотно важчим, а виготовляли його з металу.
Важкі плуги дозволили вирощувати більше врожаю, а це привело до збільшення населення біля 600 року нашої ери.
2. Приливні млини (VII ст.)
Приливні млини — це особливий вид водяних млинів, які використовують енергію припливів. Коли надходить приплив, вода потрапляє до млинового ставка через спеціальні ворітця, які закриває своєю хвилею приплив, коли починає спадати.
Коли рівень води достатній, воду починають потроху звільняти, і вона крутить водяне колесо. Найстаріші з відомих млинів датовані 787 роком.
3. Пісочний годинник (IX ст.)
Оскільки пісочний годинник — один з важливих пристроїв для обліку часу в морі, то припускають, що вони могли використовуватись приблизно з ХІ століття та доповнювати магнітний компас, таким чином допомагаючи навігації.
А з ХV століття пісочні годинники дуже широко використовують — на морі, в церкві, в виробництві, навіть в кулінарії.
Це був перший надійний, багаторазовий та точний прилад вимірювання часу. Під час подорожі Фердинанда Магелана довкола світу в його флоті на один корабель мало бути 18 пісочних годинників. Була навіть спеціальна людина, яка перевертала годинники та занотовувала час для бортового щоденника.
4. Доменна піч (XII ст.)
Найстаріша з відомих доменних печей на Заході була збудована в Швейцарії чи Німеччині між 1150 та 1350 роками.
Технологію було докладно описано в Генеральному уставі цистерціанських ченців, включаючи і те, як була влаштована піч. “Кожен монастир мав своєрідну фабрику, часто більшу за площею, ніж монастирська церква, причому деякі механізми рухалися силою води”.
Залізну руду ченцям часто дарували як пожертву, а залізо вони вже виплавляли самі, так що часто лишався надлишок на продаж. Цистерціанці були найбільшими виробниками заліза в Шампані( Франція), а багатий на фосфати шлак з печей вони використовували як добриво.
5. Перегінний апарат (XII ст.)
Перші свідоцтва про справжню дистиляцію прийшли з Вавилону, датовані приблизно четвертим століттям до нашої ери.
Гебер (Габір ібн Гайян, 721-815) винайшов перегінний куб; він встановив, що нагріте вино в кубі перетворюється в легкозаймисті пари, які він описав як не дуже практично корисні, проте важливі для науки.
У перегінному кубі рідина спочатку доводиться до кипіння. Пар від неї надходить в змійовик, де охолоджується і краплями рідини стікає в посудину. Принцип роботи перегінного апарата заснований на тому, що у спирту і води різні точки кипіння.
6.Окуляри (XIII ст.)
В 1268 році Роджер Бекон зробив перший із зафіксованих коментарів щодо використання лінз для оптичних цілей, але збільшувальні лінзи, вставлені в оправу, використовувались в той час для читання і в Європі, і в Китаї. Тому досі точаться суперечки, чи Захід запозичив цей винахід у Сходу, чи було навпаки.
Перший потрет, на якому є окуляри, намальований в 1352 році. Найдавніші окуляри мали випуклі лінзи для далекозорих.
7. Механічний годинник (XIII ст.)
Походження ідеї механічного годинника як такої невідоме; перші такі пристрої могли бути створені в монастирях, щоб точно визначати час, коли слід збирати ченців на службу дзвонами. Перший механічний годинник, про який точно відомо, був великим, з важким механізмом, що був вбудований у вежу.
Зараз такий годинник зветься баштовим. На цьому годиннику була лише годинна стрілка. Найстарший із годинників, що збереглися до наших днів, знаходиться в Англії і створений він в 1386 році.
8. Прялка з колесом (XIII ст.)
Прялка з колесом була, як вважають, винайдена в Індії, хоча точне її похождення невідоме. Прялка потрапила в Європу через Близький Схід.
Вона замінила ручну прялку минулого, де нитка витягувалась із маси куделі, потім волокна скручувались разом, і отримана нитка намотувалась на веретено.
Цей процес було механізовано: веретено встановлювали горизонтально, щоб його могло крутити велике колесо з ручним приводом.
9. Карантин (XIV ст.)
В XІV столітті ріст морської торгівлі та відкриття, що чума завозиться з кораблями, які повертаються із Сходу, призвели до введення карантину в Венеції. Карантин полягав в тому, що прибулі кораблі ізолювались на деякий період до появи перших ознак хвороби, якщо вона була. Це робилося, щоб виключити зараження через людей та товари.
Спочатку термін складав 30 днів, і називався трентина, але потім його продовжили до 40 днів, тобто карантини.
10. Друкарський верстат Гутенберга (XV ст.)
Друкування книг, як і папір, вперше виникло в Китаї, проте Європа була першою в створенні механізованого друку. Найбільш рання згадка про таку машину в 1439 році. Відомо, що друкарський прес сконструював Гутенберг та його товариші.
Архітектура.
Опрацювати матеріал підручника та скласти таблицю
Таблиця «Архітектура в середні віки»
Архітектурні стилі | Романський | Готичний |
Час | Х-ХІІ ст. | ХІІІ ст. |
Особливості архітектури | Наслідування римських споруд. Масивні стіни, важка напівкругла споруда, вузькі вікна. Приміщення поділені колонами опорних стовпів на три або п’ять частин. Зверху колони прикрашали капітелі. У західній частині храму будували портал (головний вхід), а в східній – вівтар (місце богослужіння) | Склепіння спиралося на арки, які трималися на стовпах. Стрілчасті велетенські вікна та арки робили споруду просторішою і світлішою. Велика кількість шпилів та башточок. Багато порталів, арок.
|
Внутрішнє оздоблення | Фрески – розпис фарбами по вологій штукатурці; рельєфи; скульптури святих. | Велика кількість вітражів з кольорового скла. Окрасою були орнаменти, живописні полотна, кам’яне різьблення, химери (фантастичні фігури звірів). |
Пам’ятники архітектури | Собор у Вормсі (Німеччина); Абатство Марія Лаах (Німеччина); Собор Святого Домніна (Італія). | Собор у Реймсі (Франція); Шартрський собор (Франція); Кафедральний собор у Сомерсеті, (Великобританія). |
Раннє Відродження.
Фундаментом розвитку культури Відродження став гуманізм – ідеї та погляди, що висувають на перший план людину, проголошуючи її життя найбільшою цінністю.
Послідовників цього руху назвали гуманістами. Вони були всебічно обдарованими людьми, тобто «людиною універсальною». Цей період гуманісти вважали справжнім піднесенням культури після її «тисячолітнього занепаду». Звідти і походить назва – Відродження (фр. Ренесанс).
Найяскравішими представниками раннього Відродження є: Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарка, Джованні Боккаччо, Джотто, Донателло, Брунеллескі, Сандро Боттічеллі.
Завдання на наступне заняття: заповнити таблицю «Діячі раннього Відродження».
Діяч | Роки життя | Твори | Внесок у мистецтво |
| | | |
| | | |
V. Закріплення вивченого матеріалу.
VІ. Підсумок уроку.
Повертаємось до проблемного питання, яке було поставлено на початку уроку: чи дійсно назва «темні віки» відповідає середнім вікам?
Середньовічна культура Західної Європи формувалася шляхом злиття античної, християнської та варварської традицій.
Культурну єдність забезпечувало християнство. Європа швидко подолала культурний занепад («темні віки»), спричинений варварськими завоюваннями. Розквіт культури відбувся в ХІ-ХІV ст. з появою міст.
Культура європейського середньовіччя характеризується винайденням книгодрукування, появою університетів, розвитком науки і техніки, що дав поштовх Великим географічним відкриттям, формуванням богословської думки, літературної творчості та нових архітектурних стилів.
VІІ. Домашнє завдання.
Опрацювати текст §
Заповнити таблицю «Діячі раннього Відродження».
Виписати нові терміни і поняття в словник.