13.03
Урок 33: Портрети Д. Левицького і В. Боровиковського у становленні стилю класицизм у живописі.Т. Шевченко — художник і графік. Розвиток історичного, побутового, пейзажного жанрів.
Мета: ознайомити учнів з українським мистецтвом ХVIII-ХІХ; розвивати вміння самостійно знаходити необхідну інформацію, готувати доповіді, аналізувати та характеризувати особливості різних культур; виховувати інтерес до культурної спадщини нашого народу, любов до рідного краю.
Хід уроку
Живопис зламу ХVIII — XIX ст. демонструє формування нового візуального дискурсу, який постає на засадах просвітницьких ідей. Класицизм у живописі був абсолютною протилежністю барочному живопису. Характерною рисою класицизму були античні норми прекрасного та бажання ідеалу. За часів класицизму утворюється певна ієрархія жанрів, зокрема до високих жанрів належить історичний та релігійний живопис, а до низьких відносять портрет, натюрморт та пейзаж. Класичні живописці створили своє власне почуття кольору, коли на передньому плані вживався коричневий, на середньому зелений, а на дальньому блакитний.
Образотворче мистецтво України у контексті класицистичного стилю у вершинних своїх проявах було насичене російською культурою. На той час поширеною була практика відтягувати всі таланти до столиці Російської імперії - Санкт-Петербурга. Така доля спіткала багатьох талановитих українських художників. Якщо говорити про першу половину ХІХ ст., то ідеться насамперед про Дмитра Левицького і Володимира Боровиковського, митців, котрі змінили жанр портрету, надавши йому нової семантичної та технічно-стилістичної якості.
Разом з тим на українському ґрунті доволі відчутною залишається традиція барокового малярства — релігійного і світського — ікони, козацько-старшинського портрету, гравюри. Зокрема цей зв’язок виявився у любові до портретного жанру, який у той час завдяки Дмитру Левицькому і Володимиру Боровиковському набуває нової якості. Обидва художники народжені і виховані на традиціях української, козацької образності, глибоко відрефлексували європейський сучасний досвід і зуміли виробити нову парадигму (система понять і уявлень, які властиві певному періодові розвитку науки, культури, цивілізації) портретного жанру, що відповідала вимогам і духу часу. Стилістично їхні роботи співвідносяться з класицистичними, у деякій мірі сентименталістськими, мистецькими пошуками, а техніка і манера письма демонструють надзвичайно високий рівень власне професійної художньої майстерності.
Левицький Дмитро
(1735-1822)
Український живописець-портретист, який працював у модних аристократичних салонах Росії. Академік Петербурзької академії мистецтв. У цілому Левицький спортретував ледве не всіх помітніших представників свого часу. Його портрети прикрашають найвідоміші європейські музеї: паризький Лувр, Женевський музей.
(демонстрація робіт художника)
Володимир Боровиковський
(1757–1825)
Український маляр, живописець, іконописець та портретист, академік Петербурзької Академії мистецтв (з 1795). Витончена манера малювання, вишукана гама барв майстра були, за свідченням сучасників, просто чарівними. У творчості В. Боровиковського переважає камерний портрет.
(демонстрація робіт художника)
«Дашенька та Лізонька» — подвійний костюмований портрет двох дворових дівчат пана Львова Миколи Олександровича, який створив художник Боровиковський Володимир Лукич наприкінці 18 століття.
Костюмований подвійний портрет
На овальному портреті дві дівочі голівки. Але в характерах помітна різниця, як в розповсюджених тоді алегоріях Доброчинності та Насолоди. Доброчинність втілює чорнява Даша, а весела та рухлива Ліза — Насолоди. Вбрання дівчат нагадує вбрання дворянських дочок, звідси і декольте з гаптованою каймою, і бутафорські (ймовірно, театральні) прикраси. Волосся чорнявої Даші прикрасила діадема без візерунків. Вбрання Лізи — майже розкішне — пояс з бутафорським каменем, намисто з перлин, сережки. Даниною сентименталізму став вінок з живих троянд, як натяк на сільську простоту, потяг до природи, до життя по за містом. Даниною сентименталізму було й домашнє, занадто ласкаве найменування дівчат саме Лізонькою та Дашенькою, що стало історичним. Зазвичай портретованих аристократок офіційно так — не кличуть.
Дівчатка виявилися привітними та вдячними господарю. Дружина Львова померла раніше за чоловіка. А Львов занедужав і хворів дома. Клопотали біля нього Ліза та Даша. На руках білявої Лізи він і помер.
Перегляд фрагменту програми «Картина дня»
https://www.youtube.com/watch?v=46x5ZxRsPqs
Завдання: «Оживіть» картину і передайте діалог дівчат-смолянок
Протягом ХІХ ст. провідними стали такі загальноєвропейські стилі, як романтизм і реалізм.
Одним із зачинателів української школи пейзажного і побутового живопису вважають Василя (Вільгельма) Штернберга (1818—1845). Художник захоплювався мальовничою красою України, писав побутові народні сцени.
(демонстрація робіт художника)
ХІХ століття – це щонайперше розквіт генія Тараса Шевченка, творча спадщина якого налічує понад 800 творів. Як художник і графік він зажив слави раніше за Шевченка-поета. У живописних творах різних жанрів — побутовому, історичному, пейзажному, портретному — Т. Шевченко прагнув передати настрій, емоційне співпереживання, долі простих людей.
Перегляд відеоролику «Шевченко-художник»
https://www.youtube.com/watch?v=uGZN8P84mIY
Картина «Катерина»
Її розміри – 93*75 см. На цьому невеликому полотні представлені три зовсім різні стилі: класицизм, реалізм і романтизм.
“На той час у живописі це було унікальним, оскільки тоді художники ще не зверталися до соціальної тематики“. Окрім стилістичного новаторства, картина сповнена тематичної скандальності. Адже вперше було піднято тему “покритки”, також розкривалися дії тодішнього царського режиму.
Історичній темі козацтва присвячено твори Фотія Красицького (1873—1944).
Побутовий жанр став провідним у творчості Костянтина Трутовського (1826—1893) і Миколи Пимоненка (1862—1912), які створили своєрідну живописну енциклопедію української обрядовості, побуту і праці селян, людських стосунків.
Становлення пейзажного жанру в українському малярстві пов’язане з творчістю Володимира Орловського, Петра Левченка, Сергія Світославського, Архипа Куїнджі
(демонстрація робіт художника)
Найяскравішою зіркою пейзажного жанру був уродженець Харкова Сергій Васильківський (1854—1917), твори якого здобули європейське визнання. Спадщина митця налічує понад три тисячі полотен. Він належав до небагатьох художників, які мали право поза конкурсом виставляти свої картини у Паризькому салоні.
Європейські стильові віяння і, зокрема, живописні відкриття імпресіоністів справили помітний вплив на творчість Олександра Мурашка.
Із сивої давнини покоління за поколінням українці народжують від рідної землі, сонця, неба, води, вітру дивні звуки мелодій, неповторну магію слова, що ведуть нас по стежках рідного краю.
Ті стежинки переплітаються, біжать і виводять на широкий шлях творчого генію народу. І якщо цей геній живе й сьогодні, то тільки тому, що живе пісня наш народ.
Виконання пісні: Н.Май «Ти до мене не ходи»
Завдання: у вільний час прочитати повісті Т. Шевченка «Художник» і «Музикант». У них він змалював образ свого друга В. Штернберга.
Завдання: За допомогою інтернету здійсніть віртуальну екскурсію до Національного музею Т. Шевченка, в колекції якого є його оригінальні роботи.
https://www.youtube.com/watch?v=NX8dihPmD_o
Д/з: Дослідити творчість одного з українських митців. Презентувати результати дослідження.