Тема. Роберт Льюїс Стівенсон. Балада «Вересовий трунок». Основний конфлікт балади(батько і син – король, свобода – рабство). Утвердження духовної сили пиктів, їх героїзму в захисті національних цінностей. Символіка твору.
Мета:
навчальна: зацікавити учнів творчістю Р.Л.Стівенсона, поглибити їхні знання про літературну баладу, ознайомивши з ідейно-художнім змістом балади «Вересовий трунок»; показати мужність борців за незалежність рідної країни проти іноземних загарбників; розкрити необхідність вибору між власним життям та спільною метою народу, визначити символічність образів;
розвивальна: розвивати образне і критичне мислення, навички виразного читання балад, висловлення власних вражень і думок;
виховна: виховувати любов до рідного краю, пошану і захоплення героїчним минулим тих народів, які мужньо боронили свою гідність і незалежність.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Епіграф до уроку:
Краще зовсім на світі не жить,
Ніж рабами довічними жити…
М.Вороний
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
- Доброго дня вам, шановні гості! Ми щиро вітаємо вас в Юхимівській школі на уроці зарубіжної літератури. Сьогодні разом із семикласниками я запрошую вас у нову захопливу подорож сторінками світової літературної балади. А для того, щоб глибше поринути у цей таємничий та легендарний світ, давайте пригадаємо вивчене про літературну баладу, виконавши інтерактивну вправу «Сонечко».
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Виконання інтерактивної вправи «Сонечко».
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.
- Символом нашого уроку стане рослина верес, яку оспівав Р.Л.Стівенсон у своїй величній баладі «Вересовий трунок», щоб показати мужність, нескореність та гідність справжніх патріотів своєї землі.
Отже, тема нашого уроку «Р.Л.Стівенсон. Балада «Вересовий трунок». Основний конфлікт балади (батькоі і син – король, свобода – рабство). Утвердження духовної сили пиктів, їх героїзму в захисті цінностей. Символіка твору». (Запис теми уроку).
ІV.Вивчення нового матеріалу
1. Вивчення нової теми я хочу розпочати такими словами:
Вічна слава героям,
патріотам – борцям,
їх незламному духу
і відважним серцям!
Їхні подвиги ратні
залишились в віках
у народних легендах,
баладах, піснях.
Так, саме народна легенда про давній і мужній народ пиктів та їхню таємницю приготування чудодійного напою з вересу стали основою балади Р.Л.Стівенсона «Вересовий трунок».
З творчістю цього письменника ви вже зустрічалися, коли читали його захопливий пригодницький роман «Острів скарбів». Тому домашнім завданням для вас було підготувати міні-проекти «Життя і творчість Р.Л.Стівенсона», «Шотландія – країна гір і батьківщина Р,Л.Стівенсона»,
« Верес – рослина-символ шотландців», «Легенда про пиктів». Отож, в свою мандрівку ми відправляємося разом з «біографами», «географом», «біологом», «істориком» , «фольклористом» та «лінгвістом».
- Хто ж він Р.Л.Стівенсон?
«Біограф 1.» Роберт Льюїс Стівенсон – один з найталановитіших письменників Шотландії, романтик, який завжди прагнув про далекі мандрівки та знайомство з незвичайними людьми.
Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі , столиці Шотландії, в заможній і дуже релігійній родині. Його дід та батько були талановитими інженерами, що будували маяки. Мати майбутнього письменника дбала про суворе релігійне виховання та добру освіту сина. У дитинстві Стівенсон тяжко занедужав. Хвороба прикувала його до ліжка, тому єдиною розрадою для нього стали книги. Роберт рано почав писати – у 12 років випускав рукописні журнали. Мама настільки любила сина, що зберігала кожну сторінку його рукописів.
Стівенсони мріяли, що їхній син продовжить сімейну традицію й будуватиме маяки, тому 1867 року юнак вступає до Единбурзького університету на інженерний факультет. Але Роберт вирішив стати літератором. Він перевівся на юридичний факультет, а закінчивши його, відправився мандрувати Європою.
«Біограф 2». У1878-1879 рр. видані його перші книжки. Він пише оповідання, вірші. У 25 років молодий письменник зустрів американку Фанні Осборн, яка стала вірним другом на усе його недовге життя. Вона доглядала його, коли він хворів, мужньо долала злидні, їздила зі Стівенсоном по всьому світу в пошуках найкращого для нього клімату. Із Фанні він став справжнім письменником.
1883 року виходить один із найкращих творів Стівенсона – роман «Острів скарбів». А ще були романи «Чорна стріла», «Володар Балландре», «Викрадений», «Катріона», збірки віршів і балад.
«Біограф 3» . Останні роки письменник прожив на острові Самоа в Тихому океані. Теплий клімат дав змогу Стівенсону писати. Тут він багато працює, їздить верхи, ходить у гості, плаває на човні, сам складає молитви для місцевих жителів. Мешканці Самоа шанували Стівенсона і називали його Тузіталою , тобто Великим Розповідачем. Вожді острова на знак великої поваги розчистили до будинку письменника «дорогу вдячності».
13 листопада 1894р. Роберту Стівенсону виповнилося 44 роки, з цієї нагоди на острові відбулося свято. А 3 грудня цього ж року письменника не стало. В останню путь митця проводжало все населення острова. Поховали Стівенсона на вершині гори Веа, місці, яке він сам обрав. На надгробку, згідно з його заповітом, вибито вірш поета «Реквієм»:
Під зірками небосхилу
Покладіть мене в могилу.
Я любив цю землю милу,
Жив щасливий, вмер щасливий.
І на камені простому
Викарбуйте ви потому:
Повернувсь моряк додому,
З пагорбів прийшов мисливий.
1915 року тут знайшов вічний спокій і прах Фанні.
Вчитель. Дякую «біографам» за цікаві повідомлення. На основі почутого давайте колективно складемо і запишемо до зошитів анкету письменника. (Колективна робота)
Що ж ми знаємо про батьківщину письменника? Послухаймо короткі повідомлення «географа» та «історика»
«Географ». Шотландія – це країна гір, гордих і волелюбних людей. Вона розташована на півночі Великої Британії. ЇЇ площа – 78тисяч квадратних кілометрів. Столиця Шотландії – місто Единбург, яке славиться своїми старовинними замками. Це мальовничий край, де ввись стримлять скелясті гори, а внизу квітують просторі полонини. в давнину цю гірську місцевість населяли кельтські племена піктів. У середині ІХ ст. ці землі захопили скотти, які й дали назву країні (Шотландія – «земля скоттів»). А вже в ХІ ст..Шотландію завоювали англійці.
Символами цієї країни є верес, волинка, картата тканина тартан і, звичайно, чоловічі спідниці – кілт.
«Історик». Відтоді Шотландія втратила свою незалежність і свою літературну мову. Офіційною мовою стала англійська, а народові залишилися лише давні народні пісні, казки та легенди. Найдавнішим народом цієї землі були пикти. Вони були маленькими на зріст, мали червоне волосся , довгі руки та широкі долоні, які їм слугували парасольками під час дощу. А ще цей народ славився вмінням виготовляти чарівні напої., які повертали людині силу, енергію та бадьорість духу.
Вчені довели, що пикти не зникли, а злилися з племенами скоттів, утворивши нову національність – шотландців.
У вересні 2014 року в Об єднаному королівстві було проведено референдум щодо незалежності Шотландії. 49% населення проголосували за вихід зі складу королівства. Це є свідченням того, що і сьогодні багато шотландців мріють про незалежність своєї землі.
«Біолог». Рослиною- символом Шотландії є верес. Верес – це вічнозелена рослина заввишки 30 – 50 см, яка має дрібні листочки та рожево-лілові квіточки . Живе він 40 років і за цей час настільки збагачує землю, що робить її придатною для вирощування культурних рослин. Люди кажуть: «Оселився верес – нам буде де жити». Зацвітає верес у липні і квітує аж до зими. А ще верес має лікувальні властивості, про які розповідали давні легенди та пісні, приписуючи йому містичні властивості.
«Фольклорист». Одна з кельтських легенд розповідала, що пикти вміли варити надзвичайно корисний медовий напій із вересу, який чудодійно впливав на організм людини. Таємницю цього напою хотіли вивідати інші племена, але пикти ніколи не видавали секрету, передавали його від батька до сина разом із суворим наказом: ніколи чужинцям не давати рецепт. І своєї обіцянки дотримались всі, навіть останні на землі пикти - батько і син.
Вчитель. Дякую за гарні та змістовні повідомлення. Отже, ця кельтська легенда стала основою для створення балади «Вересовий трунок». Давайте прочитаємо цей твір, який навіки уславив пиктів, але спочатку слово надамо «лінгвісту», який має пояснити значення деяких невідомих слів.
Слово вчителя про історію написання балади
Стівенсон завжди цікавився народною творчістю. Особливо його приваблював жанр балади. Як правило, він брав за основу якусь старовинну легенду та обробляв її в дусі того часу. Це дозволяло йому проголосити ідеї, що не втратили своєї актуальності і донині – ідеї волі, патріотизму, честі. Так написана балада «Вересовий трунок», в основі якої лежить старовинна кельтська легенда про піктів.
Пікти — легендарний народ, який жив у Шотландії до приходу скоттів (від останньої назви походить і назва Шотландії, буквально — країна скоттів). Пікти, за переказами, були дуже малі на зріст. В основу твору покладено давню шотландську легенду про вересковий трунок. Вперше про піктів згадується у 297 році нашої ери як про ворогів Риму. Пікти боролися проти різних ворогів. Інколи вони програвали великі битви, втрачали величезні території, але вперто знову воювали за свою землю. У IX столітті пікти були підкорені скоттами, тобто шотландцями, після чого змішалися з представниками інших народностей, втратили мову і перестали існувати як окремий народ.
У літописах і легендах пікти найчастіше зображені як сміливі воїни. Вражені їхньою сміливістю завойовники не розуміли, звідки у невисоких на зріст людей стільки почуття нескореності та відваги у боротьбі.
Стівенсон використав легендарне уявлення про піктів і побудував сюжетну канву балади навколо таємниці. Як народ піктів залишився в історії таємницею, так залишився таємницею і спосіб приготування вересового трунку. Цей прийом дуже характерний для фольклорних творів, коли герой повинен розкрити таємницю і звільнити чарівну силу. У баладі Стівенсона чарівною силою стали риси характеру мужніх піктів, які уславив поет.
4.6. Виразне читання
Гімназисти виразно читають баладу Р. Л. Стівенсона «Вересовий трунок» .
4.7.Словникова робота
Верес — вічнозелений кущик з дуже дрібним і численним листя» і лілово-рожевими або червоними квітами. Медонос. Поширений в Європі (у тому числі й в Україні), Західній Азії, Північній Америці тіл Південно-Західній Африці.
Трунок — напій.
Броварі — пивовари.
Пучина, нурт, нурта—вир.
4.8. Коментар вчителя
Верес – це вічнозелений кущик з дрібним листям та рожево – ліловими дрібними квіточками. Живе він 40 років і за цей час настільки збагачує малоплідні землі, що робить їх придатними для вирощування культурних рослин. Недарма люди кажуть : «Оселився верес – нам буде де жити». Лікувальні властивості вересового меду звеличувалися в піснях і легендах. Зацвітає він у липні і продовжує радувати аж до снігів. Поетична краса квіткових чагарників з давнини надихала творчих людей і вони оспівували її в своїх творах.
2. Виразне читання балади «Вересовий трунок».
(Вересовий напій – символ незламного духу та мужності пиктів).
- В чому полягає основний конфлікт балади? ( У протистоянні малих, немічних, але мужніх пиктів грізному, але безсильному королю, який так і не зміг дізнатися рецепту приготування вересового напою. Було знищено народ, але незламним залишився його дух).
батько і син | шотландський король |
Уособлення всього народу піктів. Життєрадісність – «раділи долі своїй». Сміливість – «мовчки дивились на нього». Вірність – «таємницю, що клявся повік берегти». Стійкість – «мене не злякає тортура, смерть мені не страшна» | Жорстокий - «гнав їх неначе ланей». Безжальний - «мчав по тілах спогорда, сіяв смерть і жах» Прагне абсолютної влади - «Жахались його вороги». |
Завдання для III групи. Визначити художні засоби в баладі «Вересовий трунок».
ВІДПОВІДЬ:
Епітети - чарівний напій, трунок медовий, квіт червоний, мова дзвінка
Метафори – мчав по тілах спогад, сіяв смерть і жах
Назва балади – «Вересовий трунок».
Джерела – фольклор, історія, вірування.
Тема твору – розповідь про боротьбу піктів проти завойовників та героїчну смерть батька і сина.
Ідея – уславлення єдності та стійкості піктів, утвердження права кожного народу на свободу та незалежність.
Персонажі – шотландський володар, пікти – старий батько і син.
Художні засоби – традиційні епітети, метафори, порівняння
Щасливе життя піктів (строфа І) | нещастя, що їм приніс шотландський король (строфа ІІ). |
Краса гір, уквітчаних вересом | могили піктів як символ трагедії народу (строфа ІІІ) |
Літнє буяння природи | похмурий настрій короля (строфа ІІІ) |
Жахливий клекіт пучин, який несе смерть | Жахливий клекіт пучин, який несе смерть |
Необмежена влада шотланського короля | безправне становище маленького народу (увесь твір) |
маленький зріст піктів — | велич їхнього духу |
Сила духу останніх піктів | Сила духу останніх піктів |
V. Підбиття підсумків уроку.
- Які завдання ми ставили на початку уроку?
- Що нового для себе ви дізналися?
Взаємооцінювання учнів.
VІ.Домашнє завдання: написати твір-мініатюру на тему:
«Чим мене вразила балада Р.Л.Стівенсона «Вересовий трунок»?»; підготувати кросворди, тести за змістом вивчених балад.