Методичні рекомендаціі щодо раннього розвитку дітей


Як і коли починати займатися розвитком наших діток? Чи потрібно займатись і розвивати дитину змалечка? Коли потрібно починати? Ще не час, ми маленькі!!! Що використовувати при навчанні?

Ці питання все частіше хвилюють наших мам!!!

Звичайно, ми, батьки завжди хочемо кращого для наших дітей. Але ритм життя дорослого, сучасної людини не завжди дозволяє приділяти достатню кількість часу своїй дитині. Не кожна мама має достатній рівень знань в області розвитку малюка, методик його виховання і навчання. Коли в дошкільному віці у дитини виникають труднощі, пов’язані з пізнавальною або розумовою діяльністю, мами і тата гарячково починають шукати причини цього. Звертаючись до фахівців, вони хочуть почути відповідь, чому ж так сталося? І вони його чують, як докір в тому, що з дитиною недостатньо займалися, що в перші місяці його життя він не знайшов тих навичок, які йому були потрібні. Тут не потрібно звинувачувати мам і тат, адже цього їх ніхто не навчив.

Кожна мама бажає дитині всього самого найкращого. На інстинктивному рівні вона забезпечує його комфорт: одягає, годує, обіймає і т.д. З самого народження маленького чуда батьки ставлять на нього великі надії. Придумують ким він стане, коли виросте, в якій школі буде навчатися, коли піде на перше побачення… Навіть найменше досягнення крихти викликає захват люблячих батьків. Вони з нетерпінням чекають, коли він почне тримати голівку, потім, коли перевернеться на бочок, почне сидіти, повзати, ходити і кликати маму. Розчулюючись розвитком дитини, можна пропустити важливі сенситивні періоди, коли можна почати навчання, що сприяє ранньому розвитку.

Наші бабусі, чуючи фразу «ранній розвиток», іронічно посміхаються. Вони вважають, що те, що закладено природою, і так станеться само собою, не потрібно з ранніх років «мучити» дитини, проводити з ним розвиваючі заняття. Але нинішня наука говорить про зворотнє. Світові відкриття, досягнення в різних науково-дослідних експедиціях і інші елементи еволюції змінили навколишній світ!!! Щоб дитині було в ньому максимально комфортно і безпечно, важливо займатися його розвитком ще з раннього віку.

Багато хто помилково вважає, що ранній розвиток дитини – це суворе дотримання правил і систематичне проведення занять. Ні, це цілком природний процес його виховання, в якому батьки виступають помічниками для адаптації в навколишньому світі. Дитина з перших днів життя починає розвиватися і все, що його оточує, впливає на це.

Тому мами і тата повинні розуміти, що розвиток дитини – це не концентрація зусиль дорослого. Дорослі можуть забезпечити додаткову допомогу в просуванні процесу розвитку, а не повністю його організувати. Навіть коли дитина лежить сама в ліжечку і дивиться на мобіль, вона розвивається. Вона водить оченятами за іграшками, тягне до них ручки, радіє почутій мелодії.

Раннє дитинство – це інтенсивний період розвитку. Щоб воно було максимально ефективним в даний період, потрібно стимулювати дитину, мотивувати до активності. Клітини мозку розвиваються пропорційно отриманих зовнішніх стимулів. Тому важливо організувати простір навколо дитини, правильно спланувати його режим, приділяти йому достатньо уваги.

Саме ранній розвиток має на увазі організацію правильного простору навколо дитя. Іграшки, картинки, меблі та техніка, які оточують малюка, повинні допомагати йому в пізнанні навколишнього світу. Такий підхід до виховання дозволяє виростити здорового психічно і фізично людину, яка готова жити в сучасному соціумі, розвиватися і вдосконалюватися.

Щоб створити розвиваючий простір для дитини, потрібно приділити увагу:

  1. Домашній обстановці. У перші місяці життя дитини основним місцем його знаходження є ліжечко. Тому її вибору варто приділити особливу увагу. Захисні бортики повинні бути нейтральних, спокійних відтінків із зображеннями тварин, мультиплікаційних героїв, квітів і т.д. Якщо на них будуть опуклі елементи з різних тканин, дитина зможе тактильно знайомитися з різними видами поверхні, розвивати моторику. Над ліжечком можна встановити мобілі, повісити іграшки з рухомими частинами. Але важливо надійно закріплювати такі вироби, щоб вони не впали на малюка.

  2. Іграшкам. Іграшки повинні відповідати віку дитини, тільки так вони принесуть реальну користь. Створюйте ігровий простір навколо дитини, згідно з його потребами. Він повинен мати доступ до іграшок, які зараз для нього актуальні. Вони повинні знаходитися поруч так, щоб при бажанні малюк міг їх взяти. Але це правило стосується лише частини іграшок, а саме тих, які не вимагають особливої концентрації уваги: кубики, м’ячі, пірамідка, плюшеві ведмедики і т.д. Іграшки, які не потребують особливої уваги, наприклад, лото і пазли, повинні лежати в доступі батьків.

  3. Спілкуванню. Завдяки спілкуванню дитина пізнає світ навколо себе. Мама і тато – це його провідники в соціум. Їх розмова, обійми і погладжування – це найважливіші фактори гармонійного розвитку.Спочатку малюк не може відповісти вам на ваші ніжні звернення, але після він з радістю почне «гуліть», «агукать» і «лепетати» вам у відповідь. Розкажіть йому все, що відчуваєте, як красива природа навколо, як ви його любите, як чекали його появи на світ, як пташка несе паличку в гніздечко, а сонечко лоскоче йому щічки. Кожне слово – це неймовірний вклад в його розвиток.

  4. Фізичному розвитку. Здоров’я дитини в першу чергу залежить від його фізичного розвитку. Йдеться про дрібну і велику моторики, дотримання режиму активності і відпочинку, правильне харчування, прогулянки на свіжому повітрі, рухливих іграх.

Пам'ятайте, кожна дитина унікальна!!! ЇЇ розвиток це індивідуальний шлях, який вона може ефективно пройти тільки з вами. Чим раніше з малюком встановлений контакт, тим надалі вам буде легше його розуміти, чути про його потреби, допомагати в складних життєвих ситуаціях. Прислухайтеся серцем до чаду, любіть його і подавайте гідний приклад.

Ранній розвиток дитини – це комплекс дій, спрямованих на адаптацію маленької людини в сучасному світі. Незалежно від обраної методики розвитку і навчання, варто звертати увагу на такі фактори:

  • Адаптація мозку. Ранній дошкільний вік відрізняється гнучкістю психіки дитини. Природою так задумано, що в даний період малюкові потрібно дізнатися якомога більше про світ, в якому він живе. Він вчиться ходити, говорити, проводить маніпуляції з предметами, водою, піском, займається дослідницькою діяльністю, приміряє на себе різні моделі поведінки, удосконалює всі придбані вміння і вчиться новим. Залежно від рівня дозрівання, мозок виконує посильні функції. З кожним днем кількість придбаних знань і навичок зростає. Чим більше ви говорите з дитиною, тим більше інформації про світ він отримує.

  • Темперамент. Дитина розвивається всебічно, в тому числі і емоційно. Вибираючи спосіб її навчання, варто враховувати особливості темпераменту дитини. Якщо це холерик, то вона практично завжди буде активною, тривожною, гучною. У неї буде часто змінюватися настрій і бажання займатися тією чи іншою діяльністю. Заняття з такою дитиною має бути насичене різними видами діяльності, її не можна захищати від спілкування з дітьми. Меланхоліки більш замкнуті, кілька відсторонені від дійсності. Будь-яку їх активність важливо своєчасно заохотити. Флегматики спокійні, потайливі. Таку дитину потрібно постійно зацікавлювати, пробуджувати в ній емоції. Сангвініки – це яскраво виражені лідери, які легко знаходять спільну мову з ровесниками, швидко організовують колективну гру. При навчанні малюка з таким видом темпераменту важливо мотивувати його до посидючості.

  • Естетичне виховання. Для повноцінного розвитку дитини надзвичайно важливо приділяти увагу її естетичному вихованню. Йдеться про розкриття творчих здібностей, таланту, формуванні почуття прекрасного, любові до природи. Малюкам важливо включати для прослуховування класичну музику, звуки природи, дитячі пісні. Вони повинні чути вірші, вчити їх напам’ять, занурюватися в світ казок і оповідань. Це розвиток фантазії, пам’яті, мислення, ритмічної сторони мовлення.

  • Дрібна моторика і творчість. Дитині важливо малювати, ліпити з пластиліну, тіста, вирізати з паперу. Такі заняття розвивають дрібну моторику, мислення, фантазію, креатив.

Ранній розвиток дитини може включати в себе музичні, творчі, логоритмічних заняття. Це знайомство з навколишнім світом шляхом використання ефективних способів навчання відповідно до віку дитини.

У період з двох до трьох років малюк вчиться бути самостійним. У цей період важливо не заважати йому, а заохочувати старання і досягнення.

Існує багато методів та методик, за допомогою яких можна організувати ранній розвиток дитини, навіть вдома…. Кожна з них спрямована на вдосконалення того чи іншого вміння або навички, розвиток психічних процесів.

  1. Методика Марії Монтессорі:

В основі цього методу лежить кілька правил:

- по-перше, головне у вихованні – це свобода дитини у всіх аспектах її зростання. Малюк має розуміти, що йому довіряють, тому дають можливість вибору, і також можливість робити власні помилки та самостійно їх виправляти. Саме він обирає, що і коли вивчати, як діяти у тій чи іншій ситуації, як впоратись із проблемою тощо (звісно, в міру його знань та можливостей);

- по-друге, кожна дитина повинна бути самостійною. Роль батьків тут зводиться до можливості лише підштовхнути малюка в правильному напрямку. При цьому,  батьки не можуть критикувати дитину, порівнювати з іншими дітьми чи карати. Будьте терплячими, адже час летить надто швидко, й ось-ось вашому маляті доведеться самостійно йти у дорослий світ, і він повинен бути готовим до цього;

- по-третє, будь-яке навчання має бути підлаштованим під індивідуальні потреби та можливості дитини, адже кожна дитина особлива, і потребує особливого підходу. Тут же методика Монтессорі  спрямована на розвиток  індивідуальних талантів дитини.

Іншими словами заняття або елементи, які ви можете використовувати згідно з програмою Монтессорі складаються з простих фізичних вправ: артикуляційна гімнастика, пальчикові ігри, заняття з розвитку творчості: малювання, аплікація, ліплення, тощо. Дитина сама обирає вид діяльності, батьки створюють їй для цього всі умови і виступають в ролі помічників, а не наставників. Користь такого типу навчання в тому, що дитина стає більш уважною, дисциплінованою, самостійною, спостережливою. Розвивається дрібна моторика, артикуляційний апарат.

2. Методика Зайцева: відноситься до методології раннього розвитку дітей. Суть всіх технік полягає в навчанні дитини шляхом введення необхідної інформації в процес гри. Методики спрямовані на навчання дитини читання, математики, письма. Часто використовуються вірші і пісні, для поліпшення запам'ятовування інформації.

Однією з найпопулярніших методик Зайцева, яку рекомендують використовувати з дворічного віку, є кубик Зайцева. Суть методики в незвичний спосіб навчити дитину читанню. Зайцев взяв в основу своєї системи склади, як частки мовлення. Він написав на кубиках склади, за рахунок яких дитя вчиться читати. А рахувати вчиться за допомогою вивчення чисел в числовому ряду. В ході гри дитині пропонують співати склади, прохлопати їх, пропригати або пробігати. Таке навчання не тільки допомагає дитині, швидко навчитися читати, а й розвиває пам’ять, мислення, увагу.

  1. Методика Глена Домана: створена для гармонійного фізичного та інтелектуального розвитку дитини. Суть системи навчання в роботі з картками, де написані окремі слова або безлічі точок, що позначають цифри. Доман вважав, що дитина повинна навчатися читати і рахувати не з 6-ти років, а з дитинства. Малюкові показують картки, мотивують до активної грі. Дитина, яку навчали за системою Домана, має хорошу пам’ять, швидко аналізує ситуації, добре розвинена розумово і фізично.

  2. Вальдорфська методика: часто називають системою «Штайнера». Це педагогіка рівних можливостей. Основа системи: філософська течія антропософія. Дитину навчають естетичним і практичним навичкам, підвищують рівень знань про навколишній світ. Відмінність даної системи у відсутності цілеспрямованого інтелектуального розвитку дитини. Засновники методу схильні до того, що дитину не можна передчасно забирати з його казкового світу, позбавляти дитинства. Відповідно до їхніх рекомендацій, дитина повинна в дошкільному віці відвідувати творчі, а не інтелектуальні заняття.

Це звичайно, лише частина відомих методик, які ви можете використовувати як дома так і на заняттях для повноцінного і гармонійного розвитку вашої дитини. Який метод раннього розвитку для своєї дитини вибрати, вирішувати тільки батькам. Кожна з перерахованих вище методик має масу переваг і спрямована на навчання і повноцінний розвиток дітей. пам'ятайте, при виборі варто враховувати індивідуальні особливості дитини, темп його розвитку, творчі прояви, сімейні цінності і погляди на виховання. Навчання повинно приносити дитині радість, вона повинна пізнавати світ з цікавістю! Тому психологи говорять про те, що яка б методика раннього розвитку дитини не стала основою навчання в сім’ї, не забувайте, що дитина – це особистість, вона має право на особисту думку. Заняття повинні бути цікавими, проходити в ігровій формі, дитину не можна примушувати до них силою.

Завдяки правильно підібраним підходам, які сприяють гармонійному та всебічному розвитку дитина росте здоровою, психічно врівноваженою, упевненою в собі і в своїх силах! Вона оцінює свій потенціал, може впоратися з будь-якою життєвою ситуацією, проаналізувати варіанти дій!