Тема: Гриби. Особливості живлення, життєдіяльності та будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло. Розмноження та поширення грибів.

Мета: розглянути особливості будови та розмноження представників царства Гриби, ознайомитися з будовою грибниці та плодовим тілом грибів; розвивати образне та логічне мислення; виховувати доброзичливого, ввічливого, тактовного учня.

Обладнання: підручник, ілюстрації, додаткові джерела інформації (довідники, енциклопедії)

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку:

І. Організаційний етап

Привітання, перевірка присутніх учнів та їхньої готовності до проведення уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

(Фронтальна бесіда)

  1. Які існують царства живої природи? (Рослини, Тварини, Гриби, Дробянки, Віруси)

  2. На які групи поділяються організми за способом живлення? (Автотрофи і гетеротрофи).

  3. Що таке гетеротрофне живлення? (Живляться готовими розчиненими органічними речовинами, поглинаючи їх шляхом всмоктування всією поверхнею тіла).

  4. Гриби – це автотрофні чи гетеротрофні організми? (Гетеротрофні).

  5. А що таке фотосинтез? (це перетворення неорганічних сполук сонячної енергії у органічні сполуки)

  6. Чи виділяють гриби кисень? (Ні, вони виділяють вуглекислий газ).

  7. Чому? (вони не приймають участь у фотосинтезі)




ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Гриби – це дуже загадкові створіння. Ви здивуєтеся, що можна побачити незвичайного в скромній сироїжці чи красені підосичнику? Майже кожен їх збирав, сушив, смажив, засолював… Дійсно, так робили люди ще в давнину. Можливо, саме тоді їх і вразила властивість грибів з’являтися нібито з нічого за лічені дні й години. У ті часи люди не уявляли, що таке гриби, і вірили, що ці створіння – посланці богів: їстівні – в нагороду, отруйні – задля кари.

У наш час будова та процеси живлення грибів не становлять більше жодних таємниць. Але й зараз пересічного громадянина дивує, що може бути спільного між звичними нашому погляду шапковими грибами й масою дріжджів чи пушком плісені? Щоб відповісти на ці запитання, нам треба розглянути, як влаштовані клітини, з яких складаються ці, здавалося б, зовсім не схожі один на одного організми. І саме цим ми займемося на сьогоднішньому уроці.

Повідомлення теми та мети уроку

ІV. Формування нових знань

Ще в середині ХХ століття гриби відносили до царства Рослини. І лише в останні десятиріччя гриби почали розглядати як самостійне царство живих організмів, адже дуже вже не схожими ні на рослини, ні на тварини, ні на бактерії були ці живі істоти.

Гриби – це одноклітинні або багатоклітинні гетеротрофні організми, які не мають хлорофілу. Розміри грибів – від одноклітинних дріжджів до величезних «поганок» і дощовиків. Гриби населяють різноманітні середовища існування – у воді та на суші. Гриби можуть поселятися на продуктах харчування, тобто бути сапрофітами, і в організмах тварин і людини, тобто бути паразитами. Значення грибів величезне. Крім того, що вони виконують свою роль у біосфері, їх широко застосовує людина для медичних і господарських потреб.

Мікологія – наука, що вивчає будову та процеси життєдіяльності грибів.

Основоположником мікології можна вважати німецького біолога Генріха Антона де Барі (1831 - 1888), який створив близьку до сучасної класифікацію грибів та описав механізми їх розмноження.

Будова гриба

Вегетативне тіло грибів називається грибницею, або міцелієм, воно складається з окремих ниток – гіфів. Залежно від будови гіфів гриби поділяють на нижчі та вищі. У нижчих грибів гіфи міцелію не мають перегородок і є мовби однією сильно розгалуженою гігантською клітиною. У вищих грибів вони розділені поперечними перегородками на клітини, їхній міцелій багатоклітинний, часто щільно сплітаються та утворюють несправжню тканину, з якої формуються плодові тіла шапкових грибів, трутовиків, дощовиків тощо.

Клітини у більшості грибів вкриті оболонкою з пектинових речовин, вуглеводів, подібних до хітину азотистих речовин та дуже рідко – целюлози. У цитоплазмі розташовані всі важливі органоїди: одне чи багато ядер, мітохондрії, апарат Гольджі, ендоплазматична сітка, лізосоми, рибосоми, вакуолі. Запасні поживні речовини відкладаються у вигляді глікогену чи олії.

До грибів належать численні цвілі, які ростуть на органічних речовинах (хлібі, шкірі, мертвій рибі), одноклітинні дріжджі, які у великій кількості з’являються на поверхні солодких фруктів, багато паразитів рослин. Останні спричиняють такі небезпечні захворювання, як борошниста роса, сажка, іржа. Деякі гриби паразитують на тваринах, людині.

Гриби є гетеротрофами і поглинають готові поживні речовини всією поверхнею тіла.

Гриби мають проміжне положення між тваринами і рослинами, оскільки характеризуються рядом ознак, що роблять їх подібними, з одного боку, до тварин (гетеротрофний тип живлення в оболонці клітин є хітин, запас поживних речовин накопичується у вигляді глікогену, у результаті обміну речовин утворюється сечовина), а з другого – до рослин (необмежений ріст, живлення шляхом вбирання поживних речовин усією поверх неню гіфів, наявність клітинної стінки).

Гриби – безхлорофільні організми, які живляться органічними речовинами, тобто становлять групу гетеротрофних організмів, що мають грибний тип усмоктування.

Залежно від характеру живлення гриби поділяють на

  1. Сапрофіти - живуть за рахунок відмерлих організмів

  2. Паразити - живуть на поверхні або всередині живих тканин рослин і тварин. Живляться вони за рахунок організмів, на яких оселилися, і часто є збудниками інфекційних захворювань

  3. Симбіонти - гриби вступають у симбіоз (співжиття) з водоростями й навіть вищими рослинами. У процесі симбіозу можуть виникати нові утворення, наприклад лишайники, мікориза (співжиття гриба з коренями вищої рослини)

Живлення грибів складається з 2 етапів:

Перший етап:

Гриби – гетеротрофні організми. Вони живляться розчиненими органічними речовинами, поглинаючи їх шляхом всмоктування всією поверхнею тіла. Для розкладання складних органічних речовин гриби виділяють за межі клітин особливі білкові сполуки – ферменти.

Ферменти розкладають складні органічні речовини до простих органічних речовин. Поживні речовини всмоктуються клітинами гриба у вигляді розчину. Тому гриби потребують багато води і знайти їх у лісі можна після дощу.

Але гриби можуть всмоктувати разом із водою і отруйні речовини, тому їх треба збирати у екологічно чистому лісі.

Другий етап:

Внутрішнє живлення (всмоктування простих органічних речовин у клітину гриба).

Гриби енергійно дихають і потребують кисню; лише деякі з них, наприклад дріжджі, можуть одержувати енергію в процесі бродіння.

Особливості будови грибів:

грибна клітина, грибниця, плодове тіло (на прикладі шапинкового гриба-печериці)

Тіло печериці утворює грибниця – міцелій – це система дуже довгих та розгалужених мікроскопічних ниток, що знаходяться в ґрунті.

Кожна гіфа утворена ланцюжком видовжених, безбарвних клітин.

Клітини утворюють гіфу, а гіфи – багатоклітинний міцелій.

Клітини гіф мають щільну клітинну оболонку, основу якої складає нерозчинна у воді та хімічно стійка речовина – хітин.

Під оболонкою знаходиться клітинна мембрана. У цитоплазмі є 2 ядра та велика вакуоля. У вакуолі міститься клітинний сік, краплини олії та запаси вуглеводу – глікогену (запасний вуглевод тваринних організмів, людини).

В клітині є також мітохондрії та рибосоми.

У верхівковій клітині можна побачити ще ростові пухирці. Завдяки роботі цих пухирців верхівкова клітина росте і з часом ділиться. Внаслідок чого росте і вся гіфа. Таким чином, міцелій гриба росте лише верхівками гіф.

У деяких частинках міцелію гіфи щільно переплітаються і утворюють плодове тіло. Саме його у шапинкових грибів і називають «грибом». Воно складається із шапинки та ніжки.

На нижньому боці плодового тіла печериці знаходяться пластинки темно-рожевого або темно-коричневого кольору.

Пластинки – це складки плодового тіла, утворені гіфами. На верхівках цих гіф розвиваються темно-коричневі спори.

Складки, на яких утворюються спори, називають гіменофор. У печериці гіменофор пластинчастий , а у маслюка, білого гриба – трубчастий. Гіменофор грибів, наповнений спорами. На ніжці печериці знаходиться біле плівчасте кільце – часткове покривало. До моменту повного дозрівання спор воно закриває гіменофор і захищає пластинки від зовнішніх пошкоджень. Коли спори дозрівають, ніжка видовжується, шапинка розгортається, покривало розкривається, і спори починають висипатися. Потоки повітря підхоплюють спори і відносять їх від плодового тіла – гриб розмножується і розселяється. А із спор розвивається новий міцелій.

Розмножуються різні гриби по різному:

1) вегетативно (шматочками міцелію);

2) безстатевим способом (спорами);








3) статевим способом - відбувається за допомогою спеціалізованих статевих клітин (гамет) — чоловічих (сперматозоїдів) та жіночих (яйцеклітин)

Схема статевого розмноження грибів


V. Узагальнення та систематизація знань

1. Заповнити таблицю

Основні ознаки царства Гриби (риси подібності до тварин та до рослин)

Ознаки рослин

Ознаки тварин

Ознаки грибів (індивідуальні)

1. Прикріплений спосіб життя.

2. Необмежений ріст.

3. Подвійна оболонка клітин.

4. У водних – тверда целюлозна.

5. Верхівковий ріст міцелію грибниці.

1. Наявність хітину в клітинних оболонках.

2. Проміжна речовина – сечовина.

3. Гетеротрофне живлення.

4. Запас поживних речовин – глікоген (тваринний крохмаль).

1. Грибниця – вегетативне тіло – міцелій.

2. Всмоктування поживних речовин.

3. Наявність плодових тіл – пристосування до розмноження спорами.

Прийом «Біологічний крос» (усно)

  1. Багаторічне вегетативне тіло гриба, яке складається з окремих ниток – гіфів, називається …. (грибниця)

  2. Печериці мають гіменофор … (пластинчастий)

  3. Другий етап живлення грибів…. (всмоктування)

  4. Дихають гриби, поглинаючи… (кисень)

  5. Тіло гриба утворене …(грибницею і плодовим тілом)

  6. Гриби, які живляться мертвою органічною речовиною, називаються … (сапротрофами)

  7. Гриби, які отримують поживні речовини від інших організмів - (симбіотрофи)

  8. Гриби, які живляться за рахунок живих організмів -… (паразити)

  9. За будовою гриби поділяються на … (вищі та нижчі)

VІ. Підведення підсумку уроку

. Завершальна вправа «Австралійський дощ» .

Друзі, чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Якщо ми будемо уважними, то почуємо, який він. Я показуватиму рухи, а ви повторюватимете їх по черзі лише після того, як ваш сусід праворуч почне виконувати цей рух.

— В Австралії здійнявся вітер (терти долоні).

— Починає накрапати дощ (клацання пальцями).

— Дощ посилюється (почергове плескання по грудях).

— Починається справжня злива (плескання по ногах).

— А ось гроза, справжня буря (тупотіння ногами).

— Але що це? Буря почала вщухати (плескання по ногах).

— Злива перетворюється на дощ (плескання долонями по грудях).

— Рідкі краплі падають на землю (клацання пальцями).

— Вщухає вітер (терти долоні).

— Сонце (руки догори)».

Тепер ви почули, який це Австралійський дощ.

Оцінювання роботи учнів на уроці

VІІ. Визначення домашнього завдання

Опрацювати параграф 51 та конспект. Підготувати цікаві повідомлення про гриби.