Управління освіти, культури, молоді і спорту, праці та соціального захисту населення Зборівської міської ради
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Олієва
Зборівського району
Тернопільської області
Розробка уроку з української літератури в 11 класі на тему
«Ліна Костенко. Роман у віршах «Маруся Чурай». Історична основа твору, його сюжетна канва».
Підготувала
Большакова Олександра Володимирівна,
учитель української мови і літератури
Оліїв - 2019
Тема. Ліна Костенко. Роман у віршах «Маруся Чурай». Історична основа твору, його сюжетна канва.
Мета та завдання:
навчальна: ознайомити зі змістом роману «Маруся Чурай», історичною основою твору, тематикою та проблематикою; закріпити знання з теорії літератури;
розвиваюча: розвивати творчі здібності учнів, логічне мислення, вміння висловлювати свою думку, культивувати чистоту людських стосунків;
виховна: формувати компетентності, які закладені в Українській Хартії вільної людини, виховувати любов до історії України, читацький інтерес.
Очікувані результати:
учні повинні: удосконалити уміння аналізувати твори, а саме визначити жанр твору, тематику та проблематику, характеризувати головних героїв; формувати навички групової, дослідницько-пошукової роботи, вміти доводити свою точку зору, добираючи потрібні аргументи; виховувати повагу до почуттів, художнього слова, історії держави.
Тип уроку: комбінований.
Форма проведення: дискусія з елементами інсценізації.
Методи та прийоми:
а) словесні (слово вчителя, бесіда);
б) наочні (метод інсценізації, метод демонстрації – показ презентації);
в) практичні (створення проблемної ситуації, робота в групах, інтерактивна гра);
г) методи самостійної роботи ( робота з текстом, випереджувальне завдання).
Обладнання: портрет письменниці, тексти роману, комп’ютер, музичний запис.
План.
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
ІІІ. Оголошення теми й мотивація навчальної діяльності.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
V. Підсумок уроку.
VI. Домашнє завдання.
Оцінки та їх аргументація.
Епіграф
В словах ні іржі, ні олжі
Не любить мова жива.
Бо мова - пісня душі,
Покладена на слова.
Д. Білоус
ІІ. Актуалізація опорних знань
Ми продовжуємо вивчати творчість Ліни Костенко, її поезію замало буде просто читати, її потрібно пропускати через душу. І якщо ви прочитаєте епіграф нашого уроку, то зрозумієте, що так можна сказати про твори Ліни Костенко. Вони прекрасні, досконалі, винятково чесні й чисті. Ви не побачите в них ні брехні, ні бруду, ні іржі. Можна з упевненістю стверджувати, що поезія Ліни Костенко - це морально-етичний кодекс для кожного українця, це заповіді Божі, втілені у прекрасній і точній формі.
Сьогодні ми розпочинаємо вивчати роман у віршах «Маруся Чурай». Твір ви уже прочитали, обговоримо його.
Який твір ми вивчали в 10 класі про такі ж події? (М. Старицький, драма «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці...»)
Звідки ж походить назва цієї драми? (З української народної пісні.)
Простежимо розвиток теми у жанрах літератури. (Спершу була пісня, потім драма, а тоді вже - роман. Від малого жанру - до великого, епічного.)
ІІІ. Оголошення теми й мотивація навчальної діяльності
Урок супроводжується презентацією (Додаток 1).
Тривалих 6 років роман поневірявся по видавництвах. Які тільки недоліки не приписувались цьому твору, щоб не допустити його до читача. Роман було видано аж у 1979 році, і лише в 1987 році його було оцінено та пошановано Державною премією України імені Тараса Шевченка.
Отже, в основі роману «Маруся Чурай» та драми «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці...» лежить українська народна пісня. Це те спільне, що є у цих двох творах.
Що ще спільного є у них? (Спільні герої, сюжет твору, конфлікт соціально-побутовий.)
А чим різняться ці твори? (Драма М. Старицького обмежується лише розв’язанням соціально-побутового конфлікту, в основі якого лежить одвічний любовний трикутник. Зрада і помста - ось слова, що передають зміст драми. А в романі Ліни Костенко, крім цих подій, широко показано історичне минуле України, епоху, в якій жили герої; ми стикаємось з реальними історичними особами.)
Це широкомасштабний твір, який вимагав і іншої форми, більшої. Саме тому це роман ще й у віршах. Це оригінальний та рідкісний жанр твору. Пригадайте, чи траплявся вам у літературі такий жанр? («Євгеній Онєгін» О. Пушкіна.)
Сформулюйте визначення роману у віршах на основі знань з теорії літератури.
(Складний за побудовою і великий за розміром епічний твір, у якому широко охоплені життєві події певної епохи та багатогранно й у розвитку змальовані персонажі, кількість яких переважно значна. У романах здебільшого кілька сюжетних ліній, які перехрещуються та переплітаються між собою. Роман побудовано у віршованій формі).
Тематика і проблематика.
Сформулюйте тему роману «Маруся Чурай».
(«Маруся Чурай» — це твір про героїчну епоху - епоху визвольної боротьби нашого народу за свою державність. Це енциклопедія життя українського народу середини XVII ст., світ вічних мотивів духовного буття народу. Вихопивши один маленький острівець - драму окремої особистості - поетеса показала трагедію цілого народу, висвітлила болі сучасного покоління і його страх перед майбутнім).
Які проблеми порушує Л. Костенко у романі?
(пам’яті, історичного минулого України; невмирущості української пісні; вірності та зради державі й людині зокрема; кохання; нерівності душ; митця і юрби; національної гордості).
Ми вже згадували про те, що цей роман історичний. Яких реальних історичних героїв ми зустрічаємо на його сторінках?
(Богдан Хмельницький, полковник Мартин Пушкар, Іван Іскра - син Якова Остряниці, Гордій Чурай).
Слово вчителя.
Усі люди створені вільними. Бути вільною людиною це не лише зовнішня ознака, але і внутрішній духовний вибір. Вільна людина, як зазначається в Українській Хартії вільної людини: «…має брати на себе відповідальність, …вірити у свої сили, …усвідомлювати свою неповторність».
Такою вільною людиною, можемо вважати Марусю Чурай. В основі твору не лише пісня «Ой не ходи, Грицю...», а й народні перекази про нашу легендарну співачку. Найкраще про свою долю розповість вона сама.
Прийом інсценізація.
Маруся Чурай: «Народилася я у Полтаві в 1625 році в сім’ї урядника Полтавського добровільного козачого полку Гордія Чурая. Мій батько був сміливий і гордий, брав участь у боях проти польської шляхти, потім потрапив у полон і був страчений. Ми залишилися з матір’ю самі. Моя душа говорила, плакала, сміялася піснями, але, мабуть, більше плакала. Покохала я Гриця Бобренка, він був нашим сусідом та моїм молочним братом. З раннього дитинства ми були завжди разом, але Гриць був слабовільним, піддався материним умовлянням і заручився з багачкою Галею Вишняківною. А потім він умер. Через отруєння. А потім мене судили, за мить до страти Іван Іскра врятував мене грамотою від Богдана Хмельницького, та я уже не хотіла жити. А потім була проща до Києва, я так хотіла поклонитися святим місцям, а потім були сухоти, і все... Лише мої пісні залишились нетлінними».
Понад три століття прошуміли над безсмертям Марусі Чурай, навіть могилки не залишилось. Однак її слід є, слід щонайглибший - у серцях та душах народу.
Нема її могили,
Земля над нею рівна,
А значить, не вмирала
Маруся Чураївна.
Щойно Маруся і розповіла нам сюжет роману Ліни Костенко, не переказуватимемо детальніше, зупинимося лише на окремих епізодах.
Створення проблемної ситуації.
Спираючись на наріжні камені вільної людини, ми можемо виділити три прості речі: відповідальність за своє життя; мораль і духовні цінності не можуть бути відкладені на завтра; ми будуємо те, що уявляємо, від цього залежить наше майбутнє.
Інтерактивна гра «Ваша думка»
Запитання до хлопців:
Чи мав Гриць моральне право, кохаючи Марусю, одружуватися з Галею?
Як таке може бути, що Гриць, будучи сміливим, сильним, гордим козаком, так змалів душею і піддався впливу матері? Чи не суперечать ці вчинки одні одним?
Чи трапляються зараз у житті такі ситуації? Чи мають гроші владу над людьми?
Уявіть себе Грицем і розв'яжіть проблему, яка склалася. Як ви вчинили б у такій ситуації?
Запитання до класу:
Як ви вважаєте, якби Гриць залишився жити, чи одружився б він з Галею?
Запитання до дівчат:
Чи вірите, що Маруся убила Гриця? Чи можна вбити кохану людину?
Чи може талант бути убивцею?
Чому Маруся не просила помилування?
Чому Маруся не одружилася потім з Іваном Іскрою?
Уявіть, що ви маєте можливість втрутитись у хід подій роману. Введіть себе в текст, ким би ви хотіли бути? Що ви зробили б?
Як ви розумієте вислів мандрівного дяка щодо «обвугленості» душі Марусі?
Перевірка випереджувального завдання.
Уявіть собі, що стерлась границя між віками, і змогли зустрітись дві неповторні жінки - Ліна Костенко та Маруся Чурай. Про що вони могли б розмовляти?
Ліна. Інколи мрії збуваються. Мені гак хотілось заглянути краєм ока через віки, побачити тебе, поспілкуватись. Скажи, чи легко тобі, Марусю, було творити пісні?
Маруся. І легко, і складно водночас. Пісні жили в душі і починали проситися на волю, я давала їм крила для злету, я давала їм життя.
Ліна. Я повернула твоє ім’я із забуття, чи не сердишся ти за те, що повернула тобі болючі спогади?
Маруся. Ні, Ліно, мабуть, ти зробила добре, бо дала мені ще одне життя.
Ліна. Скажи, Марусю, чи вдалося мені відтворити твою нетлінну, горду душу?
Маруся. Ти, Ліно, наділила мене власною гордістю і нескореністю, силою духу і невмирущим талантом. Ти бачила мене такою, якою була сама.
Ліна. Чому ж, Марусю, ти отруїла Гриця, ти ж так його любила?
Маруся. Мені замало півлюбові, мені або ціла, або ніщо. А Гриць не мав любові так багато, щоб наділити нею і мене, хоч я його і не вбивала. Це зілля було моє, я просто не хотіла жити. А ти, Ліно, хіба вчинила б по-іншому? Хіба тобі достатньо півлюбові?
Ліна. Я, мабуть, теж не змирилася б. І чимось ми з тобою схожі, немов твоя душа через віки увійшла в мою і поєдналась. Я справді вкладала, Марусю, у твої уста те, що бачила чула, казала сама. Але я не проти, і ти, гадаю, також, почути запитання до себе.
(Запитання учнів до Л. Костенко та Марусі Чурай) від 1 групи учнів.
Ми прослухали запитання та відповіді на них. Дякуємо вам, дівчата, за перевтілення.
А тепер перевіримо виконання завдання учнями ІІ групи.
Відомо, що музика, література та живопис - це види мистецтва, які перебувають в єдності. Другій групі учнів було запропоновано дібрати музику, яка змогла б відтворити характер одного з епізодів твору. Це розділ «Страта». Свій вибір аргументувати.
(Прослуховування музики, відповіді учнів)
https://useraudio.net › search ›
Не можемо оминути й живопис. Людина бачить світ довкола себе в кольорах, якими можна передавати музику, але хочу, щоб ви розповіли, якими кольорами ви намалювали б ілюстрацію до розділу «Суд».
(Відповіді учнів)
Третя група учнів мала простежити використання тропів у романі. (Учні розповідають і наводять приклади).
V. Підсумок уроку
Інтерактивна гра-рефлексія «Мікрофон»
Розкажіть про шлях роману «Маруся Чурай» до читачів.
Які проблеми порушує Л. Костенко у своєму творі? Чи перегукуються вони із сучасністю?
Назвіть жанр твору. У чому його оригінальність?
Які історичні постаті діють у романі?
Як ви вважаєте, що хотіла сказати Л. Костенко своїм твором? Яке призначення цього роману?
Слово вчителя. На прикладі роману Ліни Костенко «Маруся Чурай», ми можемо побачити, що духовні цінності турбували суспільство ще з давніх давен. Зубожіння несправедливість і невпевненість викликали у суспільстві внутрішнє розчарування, що стоїть на межі з духовною порожнечею. Саме на таких творах ми вчимося бути вільними людьми, українцями, активними громадянами, мислити, любити, бути господарями на своїй землі. Опираючись на Українську Хартію вільної людини, шукаймо відповідей, які дають сили проти зневіри і надають сенсу нашому життю. Людина прагне бути вільною, бо саме свобода надає смислу, гідності і цінності людському життю.
VI. Домашнє завдання
I група учнів. Уявити себе захисником на суді й скласти промову на захист Марусі Чурай.
II група учнів. Простежити за мовою Марусі Чурай і виписати афоризми, які звучать з її уст.
III група учнів. Дібрати вислови героїв твору про Марусю Чурай; дібрати цитати до образів Грицька та Івана Іскри.
Оцінки та їх аргументація.
Список використаних джерел:
1. Українська література. Розробки уроків. 11 клас.- Тернопіль: Підручники і посібники , 2005.- 224с.
2.
3. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів.- К.:Вища школа, 1985. – с.360