Комунальний заклад Київської обласної ради
«Центр творчості дітей та юнацтва Київщини»
ПОСІБНИК
Методичні рекомендації щодо організації роботи гуртка
Посібник рекомендований для практичного
використання керівниками гуртків
«Педагогічна майстерність – зовсім не проста
справа… Майстерність…не являється якимось
особливим мистецтвом , яке вимагає таланту,
але це спеціальність, якій треба вчитися,..
Це необхідно для вихователя.»
А.С. Макаренко
Зміст
Передмова………………………………………………………... 6
Розділ I.Організація і проведення занять у закладі позашкільної освіти …………………………………………………………...... 7
Розділ II. Розвиток компетенції керівника гуртка………..……27
Розділ IІІ. Інноваційна діяльність у закладі позашкільної
освіти ...... 41
Література……………...…………………………………………47
Передмова
Оновлення змісту навчання та виховання, впровадження нових підходів до управління виховним процесом на основі гуманізації та демократизації, пропаганда здорового способу життя, забезпечення допрофесійної підготовки школярів залежить від педагога закладу позашкільної освіти, а саме від керівника гуртка. Адже особливість позашкільної освіти в тому, що знання, які вона дає вихованцям, виходять за межі шкільних програм, уроків, підручників. Широкий кругозір і практичні навички, компетенції – ось мета, до якої повинні прагнути педагоги.
Майстерність керівника закладу позашкільної освіти полягає в ефективному використанні сучасних методик, спрямованих на вдосконалення програм, змісту, форм і методів діяльності.
Результативність педагогічного процесу в позашкільних закладах прямо залежить від компетенції педагога позашкільного закладу та умілого використання різноманітних форм та методів у навчальній та позакласній діяльності.
При цьому основну увагу педагоги повинні зосереджувати на набутті соціальної компетентності дітей, закріпленні, збагаченні та поглибленні знань, набутих у процесі навчання, застосуванні їх на практиці, розширенні загального кругозору учнів, формуванні в них наукового світогляду, виробленні вмінь і навичок самоосвіти, розвитку індивідуальних творчих здібностей та нахилів.
Успіху виховної роботи у закладах позашкільної освіти сприяють правильне планування і розумна організація педагогічної діяльності керівника, підвищення професійної компетенції вихователів, постійний пошук ефективних шляхів вирішення педагогічних задач, творчий підхід до організації занять.
Саме тому у даному посібнику подані матеріали по організації проведення навчально-виховної роботи у закладі позашкільної освіти..
Розділ I.Організація і проведення занять в позашкільному закладі
Модель організації роботи гуртка
1. Надання адміністрації необхідних документів про гурток, Визначення напрямку діяльності гуртка, його ролі, основної мети і задач. Ознайомлення з посадовими обов’язками. Ознайомлення з методичними рекомендаціями щодо організації роботи гуртка.
2. Складання навчальної програми гуртка (не пізніше ніж за 10 днів до початку його роботи). Узгодження програми з директором, методистом. Затвердження програми.
3.Комплектування груп за допомогою анкети (додається). Оформлення кабінету. Підготовка необхідних матеріалів.
4. Складання календарно-тематичного плану роботи гуртка на семестр (навчальний рік).
5. Складання розкладу занять гуртка (кожної групи).
6. Оформлення журналу гурткової роботи гуртка.
7. Проведення вступного заняття, вступного інструктажу з техніки безпеки з обов’язковою реєстрацією в журналі на окремій сторінці. Складання конспектів занять та їх проведення. Заповнення журналу гуртка на початку заняття і по закінченні. Організація самоврядування в гуртку (вибори старости та заступника, розподіл обов’язків між вихованцями). Проведення батьківських зборів.
8. Участь у методичних заходах закладу. Робота із самоосвіти. Проведення відкритих занять для педагогів і батьків. Відвідування занять інших керівників гуртків.
9.Організація масових заходів з гуртківцями(екскурсійна, концертна, спортивно - масова, виставкова діяльність і т.д.)
10. Участь у районних, обласних, всеукраїнських заходах (конкурси, змагання, огляди, акції, виставки і т.д.)
11. Підсумкове заняття. Творчий звіт гуртка. Заохочення кращих гуртківців.
12. Самоаналіз виконання навчальної програми і плану роботи гуртка. Самоаналіз роботи гуртка за навчальний рік.
М
Підготовка заняття—це розробка комплексу заходів та вибір такої схеми організації навчально-виховного процесу, яка в даних конкретних умовах забезпечить прогнозований кінцевий результат.
Підготовча робота полягає в «пристосуванні» освітньої інформації до можливостей групи, оцінки та вибору такої схеми організації пізнавальної праці і колективної співпраці, яка дасть максимальний ефект.
Безумовно, потрібно підкреслити той факт, що керівник гуртка добре знає та володіє фактичним матеріалом, вільно орієнтується у своєму навчальному предметі.
В основі підготовчої роботи — алгоритм підготовки заняття, послідовне виконання кроків якого гарантує урахування усіх важливих факторів та обставин, від яких залежить ефективність майбутнього заняття. Алгоритм включає у себе діагностику, прогнозування і планування.
Діагностика являє собою уточнення можливостей вихованців, мотивів їх діяльності та поведінки, інтересів та здібностей, характеру навчального матеріалу, його особливостей та практичної значущості, структури заняття. В результаті педагог отримує діагностичну карту заняття, де наочно видно фактори, що визначають його ефективність.
Прогнозування спрямовано на оцінку різних варіантів проведення майбутнього заняття та вибір із них оптимального. Обсяг знань (умінь), формування яких складає мета заняття, приймається за 100%. Звичайно, занижує цей відсоток вплив факторів, що перешкоджають. Від ідеального результату віднімається величина втрат та одержується реальний показник ефективності заняття.
У випадку, якщо педагога не задовольняє показник, він вимушений шукати більш досконалу схему організації, маніпулюючи тими факторами, на які він може впливати. Якщо показник задовольняє, педагог починає завершальний етап підготовки заняття — планування (проектування). На цьому етапі створюється своєрідна «програма управління» пізнавальною діяльністю вихованців. Програма управління — це короткий і конкретний документ, в якому педагог фіксує важливі для нього моменти управління процесом: як почати заняття, кого й коли спитати чи задіяти, на якому етапі окреслювати проблему, як перейти до наступного етапу заняття, за якою схемою побудувати процес у випадку виникнення заздалегідь передбачених перешкод, труднощів тощо.
«Програма управління» відрізняється від традиційного плану заняття (уроку) чітким, конкретним визначенням управляючого впливу та може відображатись як у плані заняття, так і додаватися до нього.
Педагогам, які тільки починають свою педагогічну
діяльність, для полегшення роботи варто писати докладні, відповідно оформлені плани-конспекти занять. Ця вимога продиктована практикою: ще нікому не вдавалося стати майстром, не обміркувавши в деталях організацію заняття. А вже тоді, як більшість структур стають звичними, можна переходити до скорочених записів, поступово скорочуючи обсяг плану, перетворюючи його в конкретну програму дій.
Послідовність написання та розділи плану:
І. ВСТУП. ( мета та основні завдання гуртка на навчальний рік)
Мета і завдання гуртка випливають з проблеми над якою працює КЗ КОР «центр творчості дітей та юнацтва Київщини.
Конкретні завдання гуртка визначаються з глибокого аналізу роботи за минулий навчальний рік з урахуванням рівня підготовки гуртківців, можливостей керівника гуртка.
ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНА І НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНА РОБОТА ( матеріальне забезпечення, оформлення, організаційні питання, виховні заходи в гуртку).
Комплектування гуртка.
Організація роботи дитячого колективу, вибори дитячого самоврядування.
Систематичне вивчення запитів, нахилів і здібностей гуртківців шляхом спостережень, індивідуальних бесід, анкетування, тестування, тощо.
Забезпечення індивідуального підходу до вивчення особистості і виховання кожного гуртківця.
Робота по попередженню правопорушень і злочинності серед дітей і підлітків.
Заходи під час канікул.
ІІІ. ІНФОРМАЦІЙНО – МЕТОДИЧНА РОБОТА.
Участь керівника гуртка в проведенні МО, семінарів, консультацій для керівників гуртків відповідних профілів. Проведення відкритих занять. Розробка методичних рекомендацій, написання статей на допомогу керівникам гуртків та друк матеріалів у ЗМІ, розміщення на сайтах закладів позашкільної освіти. Самоосвіта
ІV.МАСОВА РОБОТА ГУРТКА.
Участь гуртківців у конкурсах, змаганнях, виставках, олімпіадах, фестивалях, концертах, презентаціях гуртків.
V. РОБОТА З БАТЬКАМИ.
Вказати форми цієї роботи.
Залучення батьків до проведення занять з гуртківцями.
Форма плану роботи гуртка:
№з/п | Зміст роботи | Календарні строки виконання | Залучені до виконання (батьки, діти, спонсори) | Відмітка про виконання |
| | | | |
Саме тому головною метою діяльності керівника гуртка є створення умов для саморозвитку, самоствердження особистості дитини, підтримка і стимулювання її до активної життєвої позиції в майбутньому, тобто формування у вихованців життєвих компетенцій.
Для реалізації цих завдань рекомендується в навчальній діяльності використовувати як традиційні типи занять та їх форми, так і нетрадиційні. Розгляньмо їх детальніше в порівнянні. Кожне заняття має свою структуру. Тип заняття визначається наявністю та послідовністю структурних частин. Наприклад, комбіноване заняття має класичну структуру з 4-х складових:
підготовка до освоєння нових знань;
засвоєння нових знань та умінь;
закріплення та систематизація;
застосування на практиці.
У позашкіллі зручніше використовувати класифікацію, що створена на основі типів занять, виділених Івановим С.В. за характером пізнавальної діяльності та логічним змістом роботи:
вступне заняття;
заняття первинного ознайомлення з матеріалом;
вивчення та засвоєння нових знань, умінь;
застосування отриманих знань на практиці;
заняття з формування навичок;
заняття із закріплення, повторення та узагальнення;
контрольне;
змішане (комбіноване).
В рамках стандартного заняття можна використовувати різні фрагменти нетрадиційних занять, а саме:
заняття, які проводять самі гуртківці;
естафета;
вікторина;
рольова гра (заняття-ділова гра);
диспут (заняття-діалог);
подорож;
інтерв’ю;
пре-конференція;
заняття-гра, що є імпровізацією популярних
телепередач ( КВК. « Поле чудес», «Що, де, коли?»);
аукціон;
заняття-взаємного навчання;
інтегроване заняття (науково-дослідницьке);
конкурс;
фантазія;
казка;
театралізоване заняття.
Керівник гуртка, проводячи заняття будь-якого типу, завжди повинен усвідомлювати головні дидактичні завдання: чи то засвоєння нових завдань, чи формування вмінь і навичок, чи узагальнення і систематизація, або ж перевірка і корекція навчальних досягнень гуртківців. Відповідно до цього і підбирати методи навчання. Вибір методів роботи цілком залежить від особистого бачення педагогом задач педагогічного процесу та шляхів досягнення мети, з чого, власне, й складається сутність вибору педагогічної технології. Серед основних методів можна виокремити слідуючі: практичні, словесні, наочні. Педагоги-психологи І.Я. Лернер і М.Н.Скапсін пропонують класифікацію методів за типом (характером) пізнавальної діяльності. А саме:
пояснювально-ілюстративний (інформаційно
рецептивний);
проблемного викладення;
частково пошуковий (евристичний);
дослідницький.
Ця класифікація набула широкого розповсюдження. Однак при виборі методів необхідно пам'ятати: «чистих» методів не існує. У процесі навчальної діяльності водночас поєднується декілька методів. Академік Ю.К. Бабанський казав, що використаний той чи інший метод, лише домінує на певному етапі роботи. Він же запропонував іншу класифікацію:
методи організації та втілення навчально-пізнавальної
діяльності;
2. методи стимуляції та мотивації навчально-пізнавальної
діяльності;
3. методи контролю та самоконтролю за ефективністю
навчально-пізнавальної діяльності.
Крім того слід виокремити і методи особистісно орієнтованого навчання:
інтерактивні методи ( робота в парах, змінювальні трійки, два-чотири-всі разом, карусель, робота в малих групах, мікрофон, «акваріум», «мозковий штурм»);
розуміння інформації, аналіз, синтез, оцінка, застосування на практиці;
методи самостійного дослідження;
методи вибору, варіативність;
методи порівняння із самим собою;
самооцінка, відкритість, пошук помилок;
створення ситуації успіху.
При плануванні виховних заходів потрібно застосовувати такі, які були б направлені на усвідомлення гуртківцями системи пріоритетів життєвих цінностей, культивували б гуманістично спрямовані ціннісні орієнтації.
Орієнтовно це можуть бути такі заходи:
година спілкування («Цінності та пріоритети життя», «Формула життєвого успіху», «Життєві перспективи», «Я і світ», «У чому суть сучасного міщанства», «Я у
майбутньому»);
моральна хвилинка: «Толерантність», «Культура поведінки», «Суд над байдужістю», «Душі людської доброта»;
хвилинка-застереження : «Увага: наркоманія!», «Прояви турботу і обачливість», «Твоє життя – твій вибір», «Бережи здоров»я змолоду», «Пагубні звички»;
вечір відповідей і запитань;
скарбничка власних досягнень;
вечір спогадів;
година мрії;
конкурс на кращу пропозицію;
вечір розгаданих і нерозгаданих таємниць;
аукціон народної мудрості;
хвилинка ерудита;
конкурс прислів’їв та приказок;
подорож сторінками преси;
складання тематичних кросвордів;
скринька цікавинок;
фестиваль здорового способу життя;
ярмарок творчих ідей;
малюємо казку, музику, свій настрій;
естафета веселої (творчої) думки;
творчі зустрічі з цікавими людьми;
гра-подорож « Сторінками нашого життя»;
рольова гра « Як я діятиму у такій ситуації…»;
диспути «Чудове слово – доброзичливість», «Для чого
людині скромність»; «Душі людської доброта»; «ЇЇ величність – природа»; «Друг – це означає друге 2Я»»;
родинні свята;
виставки «Світ захоплень моєї сім»ї»; «Усі іграшки -в гості до нас»; «Пасхальна радість – серце тішить»; «Веселі клаптики»;
конкурс малюнків «Зимові візерунки Морозенка»;
презентація вихованців «Розкажу тобі про себе»;
фабрика талантів «Таланти серед нас».
При плануванні роботи слід пам’ятати і про знаменні та пам’ятні дати.
Ведення журналу планування та обліку роботи.
Основні вимоги до ведення журналу планування та обліку роботи гуртка.
Журнал планування та обліку роботи є державним обліковим фінансовим документом, обов’язковим для ведення кожним керівником гуртка.
Журнал заводиться для кожної групи гуртка окремо на весь навчальний рік.
Журнал ведеться керівником гуртка. Він несе особисту відповідальність за стан його ведення.
Усі записи в журналі ведуться чисто, охайно та регулярно кульковою ручкою синього або чорного кольору. Не допускаються виправлення, закреслення, використання коректора.
Розділ «План роботи» заповнюється на початку навчального року або на початку кожного семестру.
У розділі «Загальні відомості про вихованців2 зазначається № з\п, прізвище, ім’я, по батькові дитини, дані про батьків, домашня адреса, телефон. Можуть зазначатися й інші дані за рішенням адміністрації.
Розділ «Проведення занять з техніки безпеки» заповнюється в обов’язковому порядку. Керівник гуртка систематично проводить з вихованцями інструктаж з техніки безпеки. Всіх, хто пройшов його, відмічає у журналі й записує короткий зміст занять.
У розділі «Облік відвідування» застосовуються наступні умовні позначки: «н» - був відсутній з неповажної причини; « хв» - був відсутній через хворобу; « п» - був відсутній з поважної причини. Проти прізвища учня, який вибув, пишеться – «вибув».
У розділі «Облік роботи гуртка» вказується № заняття, дата проведення, тема заняття (зміст роботи на занятті), кількість годин ( відповідно до календарно-тематичного плану), підпис керівника гуртка.
Кількість записаних годин має відповідати погодинному педагогічному навантаженню.
Усі зміни в розкладі можливі тільки за узгодженням із директором чи заступником директора закладу освіти.
Для обліку роботи гуртка в журналі на кожний місяць відводиться окрема сторінка, де вказано склад гуртка, прізвище, ім’я гуртківця (повністю), зміст заняття, дата, кількість годин роботи гуртка згідно з розкладом.
Облік робочого часу в дні відсутності дітей ( наприклад, під час карантину, днів здоров’я, туристичних поїздок тощо на підставі наказів відділів освіти, директора) керівник гуртка може вести в розділі «Методична і практична робота»,вказуючи дату, зміст діяльності (види робіт), кількість годин, підпис. У графі «Зміст діяльності» можуть бути записані наступні види робіт: виготовлення методичних посібників, пристроїв, наочного приладдя, ремонт приладів, інструментів, написання розробок, сценаріїв масових заходів тощо.
Облік індивідуальних занять (найчастіше в групах основного рівня) може вестися керівником гуртка на окремій сторінці. Кількість годин, відведена на індивідуальні заняття, повинна збігатися з навчально-тематичним планом.
На окремій сторінці може вестись облік зайнятості гуртка
в підготовці і проведенні районних, всеукраїнських заходів (виставки, концерти, конкурси, творчі звіти, змагання тощо).
Директор (заступник директора), методист систематично контролюють правильність ведення журналу. Журнал обліку роботи гуртка перевіряється не менше 5 разів на рік: на початку навчального року, перед осінніми канікулами, наприкінці І семестру, перед весняними канікулами, наприкінці навчального року. На сторінці «Зауваження та пропозиції щодо ведення журналу» директор, методист роблять запис про результати перевірки журналу, обліку роботи гуртка: дата перевірки, зауваження, терміни усунення, підпис.
Таблиця. Вимоги до сучасного заняття
Основні вимоги до організації та проведення гурткового заняття
Підготовка до заняття
- за 10 хвилин до початку заняття перевірити
приміщення, перевірити наявність інструментів, матеріалів;
- продумати хід заняття, підготовити конспект
- зустріти гуртківців, організувати їх роботу
План-схема гурткового заняття
Тема заняття.
Мета заняття (навчальна, розвивальна, виховна).
Завдання заняття.
Методи: словесні(розповідь, бесіда, пояснення, лекція, інструктаж тощо); наочні (демонстрація предметів, явищ, посібників тощо); практичні (практична робота, навчальні вправи, ігрові вправи, лабораторні досліди, екскурсія, похід тощо).
Рівні повідомлення навчального матеріалу (необов'язково):
інформаційний (навчальний матеріал подається у вигляді готової інформації – (розповідь, демонстрування, пояснення);
інформаційно-операційний (водночас з інформаційним способом відтворення навчального матеріалу розгорнуто пояснюється функціонування об'єкта вивчення та способи оперування ним);
проблемний (визначається проблема і намічається шлях її розв'язання, наприклад, розгортання низки логічних міркувань і доведень).
Методи виховання (необов'язково): переконання; емоційний вплив; стимулювання.
Тип заняття: (засвоєння нових знань, умінь та навичок; формування практичних умінь та навичок; застосування вмінь та навичок; узагальнення; комбінований).
Форма заняття: індивідуальне, групове, фронтальне.
Обладнання: таблиці, плакати, саморобні посібники, схеми,
моделі, ТЗН, роздатковий матеріал, демонстраційний матеріал,
діаграми, література тощо.
(залежить від типу заняття, інших параметрів)
Організаційний момент
- перевірити кількість гуртківців, записати в журнал відсутніх, призначити чергових;
- провести короткий інструктаж по техніці безпеки /при роботі на станках, на приладах під напругою, з інструментами/
Вступна частина
- повідомлення теми та мети заняття, очікуваних результатів;
актуалізація опорних знань;
- мотивація навчальної діяльності гуртківців
Основна частина
- викласти в доступній формі теоретичний матеріал заняття;
- оволодіння новими теоретичними знаннями, ознайомлення з термінами, способами практичних дій;
- залучення учнів до самостійного осмислення нового матеріалу, самостійна робота учнів /основний час заняття/;
- підведення гуртківців до узагальнень, висновків;
- через кожні 30-45 хвилин проводити фізкультхвилинки.
Заключна частина
- обґрунтування гуртківцями можливості використання отриманих знань, умінь, навичок;
- загальний підсумок заняття із зазначенням його позитивних та негативних моментів;
- повідомлення завдань на наступне заняття; рекомендована література;
- прибирання робочих місць і приміщення.
Після закінчення заняття
- керівник гуртка вносить в план-конспект свої зауваження, пропозиції, спостереження
- керівник гуртка зобов’язаний вимкнути електроприлади,
станки, освітлення, перевірити крани, закрити кімнату.
Відкрите заняття творчого об’єднання
Відкрите заняття у творчому об'єднанні позашкільного закладу може проводитись як з ініціативи педагога, так і з ініціативи адміністрації закладу або вищих організацій, наприклад при проведенні атестації педагога, перевірці закладу, з метою вивчення і розпорядження передового досвіду і т.п.
На відкрите заняття можуть бути запрошені педагоги закладу, представники адміністрації, працівники інших закладів, члени різноманітних комісій, а також батьки, представники громадськості, науки та ін.
Заняття може мати різні цілі. Сам педагог може організувати відкрите заняття для батьків або адміністрації закладу для демонстрації досягнутих результатів навчання, успіхів вихованців. Відкрите заняття для колег може сприяти аналізу використаних педагогом нетрадиційних форм навчання, нових педагогічних технологій. Педагог може наполягати на проведенні відкритого заняття й у випадку непогодження з оцінкою його діяльності адміністрацією або перевіряючими організаціями (в такому випадку доцільно запросити на відкрите заняття незалежних експертів-спеціалістів з профілю діяльності).
Адміністрація закладу може планувати проведення відкритих занять з
метою:
аналізу діяльності одного або всіх педагогів закладу;
знайомства педагогів (зокрема молодих спеціалістів) з
досвідом роботи їх колег;
виявлення причин низької результативності діяльності
об"єднання і в подальшому надання педагогу необхідної допомоги з удосконалення його роботи;
проведення в закладі конкурсу професійної
майстерності;
визначення рівня кваліфікації педагогів та ін.
Якою б не була мета проведення заняття, методисту,згідно з
його посадовими обов"язками необхідно бути присутньому на ньому, взяти участь в обговоренні і провести докладний комплексний аналіз. Суть аналізу:
визначення рівня роботи керівника гуртка;
змісту і форм своєї подальшої взаємодії з ним;
вироблення індивідуальних методичних рекомендацій з удосконалення діяльності даного гуртка.
Аналіз проведення відкритого гурткового заняття може включати в себе наступні етапи:
Попередня робота з програмою діяльності гуртка.
Знайомство з планом проведення відкритого заняття.
Присутність на занятті і попередня оцінка його.
Знайомство з думками спеціалістів, присутніх на занятті.
Порівняльний аналіз плану і заняття.
Бесіди з вихованцями, батьками, присутніми на занятті.
Співбесіда з педагогом за результатами заняття.
Скласти аналітичну довідку з висновками і рекомендаціями за результатами проведення заняття.
Ознайомлення керівника гуртка з аналітичною довідкою, вироблення плану спільних дій за результатами проведення відкритого заняття.
Розглянемо детальніше зміст роботи на кожному етапі.
Знайомство з програмою діяльності гуртка необхідно для визначення місця даного заняття в навчальному процесі, а також рівня підготовленості вихованців на момент його проведення.
План проведення відкритого заняття повинен мати наступні розділи:
Тема відкритого заняття.
Дату і місце проведення заняття.
Учасники відкритого заняття (вік вихованців, рік навчання).
Мету і завдання проведення заняття.
Як правило, визначається не більше 1-2 цілей заняття. Вони повинні бути досить конкретні і досяжні за одне заняття. Однією з традиційних помилок керівників при формуванні мети заняття стає їх абстрактність або зайва масштабність: наприклад, не може бути за одне заняття досягнута мета виховання у дітей любові до предмета, до природи, до мистецтва і т.п. або формування комплексу знань, умінь та навичок.
Задачі повинні розкривати мету, конкретизувати її, визначати зміст основних етапів заняття. Добре, якщо педагогу вдасться поставити операційні задачі для кожного з етапів.
Хід заняття.
В цьому розділі визначаються основні етапи заняття, їх послідовність від вступного, до заключного, час, який виділяється на кожний з етапів, зміст кожного етапу, форми роботи педагога і дітей.
Необхідне оснащення заняття.
План проведення заняття повинен бути таким, щоб при знайомстві з ним можна було отримати досить повне уявлення про заняття, яке має відбутись, і щоб він був необхідною підмогою для самого керівника гуртка.
Під час проведення заняття методисту необхідно проаналізувати відповідність змісту даного заняття, плану; послідовність дій керівника гуртка; різноманітність і доцільність використаних форм навчання; рівень зацікавленості вихованців в засвоєнні навчального матеріалу, їх підготовленості й активності; форми вивчення та закріплення матеріалу, які використовувалися педагогом; міру контакту педагога з вихованцями; настрою їх на продуктивну роботу, підтримання необхідного рівня уваги і зняття напруги ( яка частіше всього виникає в присутності сторонніх людей, здійснення індивідуального і диференційованого підходу до навчання, завершеність заняття.
Знайомство з думкою спеціалістів, які були присутні на занятті, дає методисту можливість виявити актуальність і змістовність заняття, доцільність і ефективність використаних технологій.
Порівняльний аналіз плану і заняття, уміння керівника гуртка планувати свою роботу і використовувати імпровізацію.
Співбесіда з педагогом за результатами проведення заняття, а також бесіди з вихованцями та батьками допоможуть методисту зняти ряд запитань і зауважень, які виникли , виявити причини недоліків, а також оцінити рівень і адекватність самооцінки педагога і вихованців.
Аналітична довідка повинна включати в себе основні висновки за результатами заняття, зроблені методистом (як позитивні, так і негативні), обгрунтування цих висновків, умови, які сприяли досягненню позитивних результатів, причини виявлених недоліків і можливі варіанти подальшої взаємодії методиста і педагога.
Самоаналіз заняття
Тема і тип заняття, його зв'язок із попередніми.
Які головні завдання заняття? Якою мірою вони виконані?
Чи раціонально використано час заняття?
Чи доцільно обрано форми і методи навчання?
Які нові форми та методи навчання використано на занятті?
Як здійснювався контакт із групою, окремими вихованцями?
Ефективність організації самостійної роботи учнів.
Чи забезпечено цілеспрямованість, оптимальну розумову діяльність вихованців?
Чи дотримано правила педагогічного такту, етики, норм взаємин керівника гуртка та вихованця.
Найбільш ефективні елементи, етапи, форми, методи роботи.
Чи досягнуто прогнозованого результату заняття?
Що із запланованого не вдалося? Чому?
Чи зацікавило заняття вихованців?
Як працювали над подоланням недоліків?
Яка допомога необхідна?
План самоаналізу діяльності керівника гуртка з питань підготовки і проведення виховного заходу
Педагогічне обґрунтування виховного заходу. Доцільність його проведення. Участь гуртківців у виборі форми проведення заходу.
Місце виховного заходу в системі навчально-виховної роботи гуртка. Його зв»язок з навчальним матеріалом, з іншою діяльністю виховного характеру.
Мета заходу, її досягнення.
Характеристика гуртківців, охоплення їх активною діяльністю при складанні плану, підготовці та проведення заходу.
Оцінювання керівником гуртка результативності, пізнавальної та виховної цінності заходу.
Оцінювання керівником гуртка психологічного стану учнів під час підготовки і проведення заходу.
Позитивні сторони та недоліки заходу.
Висновки керівника гуртка.
Критерії оцінювання індивідуальної виховної роботи керівника гуртка з гуртківцями
Уміння поставити найближчі педагогічні цілі і визначити перспективи в роботі з кожним гуртківцем.
Створення атмосфери доброзичливості, взаємодопомоги.
Урахування й використання виховної ролі сім»ї у формуванні особистості гуртківця.
Вміння вести психолого-педагогічні спостереження і використовувати інформацію про особисті якості гуртківців.
Організація спільної діяльності для виконання колективних творчих справ.
Щире ставлення до гуртківців, об»активне оцінювання вчинків дітей.
Оцінювання навчальної діяльності і поведінки гуртківців.
Показники якості занять гуртка
1.Готовність приміщення. Наявність необхідного обладнання, наочних посібників, сучасних технологічних засобів для організації навчального процесу, його практичної частини.
2. Своєчасність початку занять, дотримання вимог до зовнішнього вигляду гуртківців, забезпечення роботи органів учнівського самоврядування.
3. Зовнішній вигляд керівника гуртка, тон у звертанні, дотримання норм літературної мови, ступінь емоційності.
4. Визначення мети кожного заняття, доведення її до дітей, запровадження мобілізуючого початку занять.
5. Відповідність теми занять, його змісту, зв'язок з попередньою темою, наступність.
6. Виховна спрямованість, використання методів
виховного впливу.
7. Активність гуртківців у процесі занять, використання інтерактивних технологій. Допитливість, пройденого матеріалу. Наявність між предметних зв’язків.
8. Закріплення здобутих знань, вміння та навички у відповідності до профілю гуртка. Повторення пройденого матеріалу. Наявність між предметних зв’язків.
9. Раціональне використання часу на кожному занятті.
10. Наявність у вихованців навичок самостійної роботи з довідковим матеріалом, літературою, матеріалами Інтернету.
11. Наукова достовірність матеріалу, використання сучасних досягнень педагогічної науки, сучасних технологій та методів навчання і виховання, передового педагогічного досвіду.
12. Додержання правил техніки безпеки.
Розділ II. Розвиток компетенції керівника гуртка
Посадові обов’язки керівника гуртка
Керівник гуртка виконує такі посадові обов’язки:
- Комплектує склад учнів гуртка, студії, клубного чи іншого дитячого об»єднання і вживає заходів щодо його збереження протягом строку навчання
- Здійснює додаткову освіту учнів
- Забезпечує педагогічно обґрунтований вибір форм, засобів і методів роботи / навчання/, виходячи з психофізіологічної доцільності
- Забезпечує дотримання прав і свобод учнів
- Бере участь у розробці та реалізації освітніх програм
- Складає плани і програми занять, забезпечує їх виконання, веде встановлену документацію та звітність
- Виявляє творчі здібності учнів, сприяє їхньому розвитку, формуванню стійких професійних інтересів та нахилів
- Підтримує обдарованих і талановитих учнів, у тому числі дітей із обмеженими можливостями здоров»я
- Організовує участь учнів у масових заходах
- Надає в межах своєї компетенції консультативну
допомогу батькам/особам, що їх замінюють/, а також
педагогічним працівникам закладу
- Забезпечує під час проведення занять дотримання правил охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, проводить інструктаж з охорони праці учнів з обов»язковою реєстрацією в журналі встановленого зразка
- Оперативно сповіщає про кожний нещасний випадок адміністрацію БДЮТ, вживає заходів щодо надання першої долікарняної допомоги
- Підвищує свою професійну кваліфікацію, бере участь у діяльності методичних об»єднань
- Бере участь у роботі педагогічної ради закладу
- Проходить періодично безкоштовний медичний огляд
- Дотримується етичних норм поведінки, що відповідають громадському статусу педагога, в школі, в побуті, громадських місцях.
Критерії визначення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовленості педагогів позашкільного закладу
І-високий рівень (умовно позначався знаком « +») | ІІ-середній рівень (умовно позначався знаком «–» ) | ІІІ-низький рівень (умовно позначався знаком «0») |
Педагог обізнаний із державними норма-тивними документами в галузі позашкільної освіти, виховання, осягнув їх методоло- гічну основу. Розуміє значення досягнень інноваційної вітчизня-ної і світової наукової та народної педаго-гіки, передового педагогічного досвіду. | Педагог обізнаний із державними норма- тивними документами в галузі позашкільної освіти і виховання, осягнув їх методоло-гічну основу, але інколи має складнощі у виз-наченні їх головних завдань. Знає досяг-нення інноваційної педагогіки, передовий педагогічний досвід, але не завжди може засто-совувати їх у своїй діяльності. | Педагог недостатньо обізнаний із держав-ними нормативними документами в галузі позашкільної освіти й виховання, погано орієнтується в питан-нях інноваційної пе- дагогіки, не до кінця осягнув її методоло- гічну основу. Недостатньо знає до-сягнення вітчизняної і світової педагогіки, передовий досвід, не може виробити інно-ваційного стилю ді- яльності. |
Педагог застосовує знання на практиці, володіє методами ана-лізу й синтезу, психо- діагностики: вміє оці- нювати свою діяль- ність у контексті інно- ваційної позашкільної педагогіки. Творчо використовує наукові й практичні досягнення. | Педагог інколи має труднощі у застосуванні знань на практиці, час-тково володіє методами аналізу й синтезу,психо- діагностики, не завжди здатний оцінити свою діяльність з точки зору інноваційної позашкіль- ної педагогіки. Не зав- жди вміє творчо вико-ристовувати наукові й практичні досягнення. | Педагог не вміє оці- нювати свою педаго- гічну діяльність. На низькому рівні воло- діє методами аналізу й синтезу, психодіа- гностики, не викорис- товує в своїй роботі наукові та практичні досягнення. Не може застосовувати свої знання в практичній діяльності. |
У педагога сфор-мовані вміння й навички педагогічної діяльності, виробле- ний інноваційний стиль роботи, він здатний вико рис- товувати досягнення вітчизняної педаго- гіки, запроваджувати диференційно-діагно-стичну систему нав-чання. | У педагога в основному сформовані вміння і навички педагогічної діяльності, але іннова- ційний стиль роботи не вироблений. Він має труднощі у використа-нні досягнень вітчиз-няної і світової педа-гогіки, заправадженні диференційно-діагно-стичної системи нав-чання. | У педагога недостат- ньо сформовані вміння й навички педагогічної діяльнос- ті. Він може виробити інноваційний стиль діяльності, не вміє використовувати до-сягнення вітчизняної та світової педагогіки, не може запроваджу- вати диференційно-діагностичну систему навчання. |
Система діяльності педагога у підготовці та проведенні заняття.
Керівник гуртка здійснює оптимальний вибір форм, методів, засобів навчання і виховання гуртківців, раціонально розподіляє час заняття на пасивні й активні форми роботи з дітьми.
Інтенсифікація процесу засвоєння знань, вмінь та навичок на заняттях сприяє використання сучасних педагогічних технологій навчання та виховання.
Система діяльності педагога у підготовці та проведенні заняття передбачає:
1.Усвідомлення значення теми і мети заняття:
визначення змісту;
навчально-методичних посібників;
рекомендацій наукової літератури;
зв'язок з попереднім заняттям;
визначення мети: освітньої, розвивальної, виховної.
2. Підбір матеріалу до теми заняття:
відбір змісту й обсягу знань з теми;
підбір доцільних фактів, прикладів;
підготовка наочних посібників, ТЗН;
визначення творчих і навчально-дослідних завдань;
визначення колективних та індивідуальних форм роботи.
3.Підготовка плану-конспекту заняття (логіко-структурної схеми
заняття):
складання плану;
визначення питань для обговорення і розгляду;
залучення учнів до колективної підготовки заняття;
розподіл часу за етапами заняття;
визначення завдань для сім’ї.
4. Апробація підготовленого заняття:
визначення основних частин змісту матеріалу, на які звертається увага дітей;
уточнення часу і темпу проведення заняття.
Під час підготовки до заняття гуртка керівник складає конспект, що може мати наступну структуру: № заняття . дата проведення, тема, мета, задачі, устаткування, вступна частина заняття, основна частина (теоретична, практична із вказівкою видів роботи; групова й індивідуальна робота тощо), заключна частина (підведення підсумків заняття, усна оцінка досягнень вихованців, учнів, слухачів).
Необхідно приділити увагу підготовці вступного заняття на початку навчального року. За вмілої організації вступного заняття керівник гуртка може вирішити одразу кілька психологічних проблем:
подолання комплексу побоювання ( через незнання групи);
створення іміджу керівника;
визначення інтересів дітей, виховних орієнтирів у даній групі;
швидке знайомство з дітьми;
швидке включення дітей у діяльність тощо.
Для швидкого знайомства з вихованцями на першому заняттіможна використовувати інтерактивні технології. Навчальна робота гуртка може здійснюватися в різних організаційних формах: заняття, семінар, лекція, конференція, читання, вікторина, концерт, змагання, тренування, репетиція, похід, екскурсія, експедиція, практична робота в лабораторії, майстерні, теплицях, на природі тощо.
Для якісного проведення занять гуртка директор закладу забезпечує приміщенням, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам і профілю, устаткуванням, інвентарем, необхідними матеріалами. Матеріальну відповідальність за їх збереження несе керівник гуртка.
Також керівник гуртка несе відповідальність за життя і здоров’я дітей під час заняття та за дотримання санітарно-гігієнічних норм і правил.
Педагогічна майстерність педагога
Педагогічна майстерність – це високе мистецтво
навчання і виховання, що постійно удосконалюється,
доступне кожному педагогу, в основі якого лежать
професійні знання, уміння і здібності.
А.С. Макаренко
Педагогічна техніка
Культура зовнішнього вигляду
Постава Зачіска
Культура педагогічного спілкування
Саморегуляція
4. Культура мови
Педагогічні здібності
Складові компоненти педагогічної культури вчителя
Педагогічне безкультур’я й невігластво
починається там, де вчитель, не
розуміючи духовного світу дитини,
намагається перетворити дитячу
беззахисність на клітку.
В.О.Сухомлинський
Майстерність
це гармонія;
це свідома поведінка;
це уміння спрямовувати активність особистості на її розвиток;
це передбачення і точний розрахунок;
це найкраще досягнення результату.
Правила гарного співбесідника
«Бесіду слід завжди вести так, щоб
кожен із співрозмовників здобув з неї
користь»
Піфагор
Усі ми знаємо, що педагог має :
бути чуйним і уважним, вимогливим і терплячим, тактовним, шукати до кожного учня індивідуальний підхід;
проявляти максимум поваги і довіри до учнів;
стежити за своєю мовою, чітко формулювати власну думку, уникати штампів та іншого словесного «сміття»;
бути стриманим і стежити за тим, щоб ваші особисті неприємності не впливали на учнів і оточуючих;
якщо ви не праві- не соромтесь визнати це чесно перед учнями чи колегами;
якщо хочете, щоб діти ділилися з вами своїми думками, переживаннями, навчіться слухати і не намагайтесь не говорити про те, що не цікавить вашого співбесідника;
переконувати учнів, що його цікавить зміст їхніх висловлювань, що йому цікаво вести з ними розмову;
відкладати в бік свої справи (записи в журналах, перегляд робіт), коли учень розпочинає відповідати;
дивитись в очі учневі, коли він розмовляє з вами, дивитись на учня, коли він відповідає;
уважно слухати учня, коли він відповідає підтверджувати мімікою, жестом, поглядом,рухом;
не перебивати учня під час звернення до нього чи в процесі його відповіді;
різко не переривати учня, якщо зміст розмови мене дратує;
приділяти належну увагу кожному учневі.
Тема самоосвіти та план її самореалізації
Одним із основних питань, на які звертають увагу під час атестації, є рівень володіння провідною темою самоосвіти, над якою працював педагог. Цю тему, як правило, обирають з урахуванням провідної проблемної теми закладу (відділу), а також у результаті самоаналізу професійної діяльності, під час якого педагог визначає коло тих питань, що потребують удосконалення й додаткового опрацювання.
Обравши центральну тему, над якою працюватиме педагог у міжатестаційтшй період, необхідно правильно скласти перспективній та річний плани самоосвіти. Наприклад, якщо тема звучить так: «Використання дидактичних ігор як засіб активізації розумової діяльності вихованців», це означає, що педагог має навчитися використовувати різноманітні дидактичні ігри так:
на різних тематичних розділах навчальної програми, враховуючи специфіку кожного з них:
на різних типах занять (засвоєння нових знань, узагальнення та систематизації знань та навичок вихованців тощо);
па різних етапах затнять (під час актуалізації знань, в процесі повторення, при вивченні нового матеріалу тощо).
Тобто потрібен чіткий, добре продуманий план вирішення поставлених завдань, який знайде своє відображення в річному та перспективному планах самоосвіти.
Схема. Етапи роботи над опрацюванням теми самоосвіти
І етап пов'язаний із перспективним та річним плануванням.
ІІ етап полягає в знаходженні та опрацюванні літератури та матеріалів передового досвіду. Це – теоретичний етап вивчення проблеми.
ІІІ етап –аналітичний. Усе прочитане та опрацьоване необхідно проаналізувати, пропустити крізь призму свого бачення розв’язання проблеми, спланувати перші кроки практичного застосування.
IV етап – практичне застосування набутих знань. Це – практичний етап
роботи
V етап – оцінка досягнень педагога.
Зазвичай. II і III етапи об'єднують.
Творчий звіт керівника гуртка
Він дозволяє бачити творчу лабораторію педагога, його професійний потенціал, проблеми, над якими потрібно працювати.
У зміст творчого звіту включити:
1) інформаційний звіт педагога;
2) відкриті заняття;
3) роботу в методоб'єднаннях за профілем гуртка;
4) творчі програми виступів дитячих колективів;
5) виставки творчих, художніх робіт учнів;
6) виступи керівника гуртка на методоб’єднаннях, педрадах, ле-кціях, виховних годинах і т.д.;
7) участь колективу гуртка в міських заходах;
8) співпраця з керівниками профільних гуртків;
9) робота з батьками;
10) профорієнтаційна робота керівника гуртка;
11) робота з обдарованими дітьми;
12) участь у міських, обласних, міжрегіональних конкурсах, фестивалях, виставках;
13) науково - методична, дослідницька робота керівника гуртка.
Розділ IІІ. Інноваційна діяльність у позашкільному закладі
Життя ставить перед позашкільними закладами нові завдання, вирішити котрі неможливо без конкретних нововведень.
Управління інноваційними процесами у позашкільних закладах потребує реалізації нових принципів управління, до яких слід віднести принципи інноваційності і відкритості.
Принцип інноваційності – характеризується наявністю у керівника закладу освіти чітких переконань щодо постійного оновлення навчально-виховного процесу внаслідок постійних змін, що відбуваються у суспільстві і світі.
Принцип відкритості – означає потребу в реалізації освітніх інновацій та інтеграції у світовий освітній простір.
Інноваційна діяльність позашкільних навчальних закладів реалізується системним експериментуванням у формі нових оригінальних технологій, у результаті яких підвищується ефективність їхньої роботи. Інновації виникають у результаті творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем.
Інноваційний процес у позашкільних навчальних закладах – це комплексна діяльність педагогів щодо створення, засвоєння, використання та розповсюдження нововведень, який допомагає перевести систему позашкільної освіти з режиму функціонування в режим розвитку (оволодіння новими освітніми технологіями, перспективний педагогічний досвід) (див.таблицю 1)
Інноваційна продукція – це нові програми, методичні посібники, освітні послуги; методичне забезпечення навчально-виховного процесу.
Під новою технологією позашкільного навчального процесу ми розуміємо систему освітніх інновацій, які створюють умови для розвитку і розкриття творчого потенціалу особистості вихованця.
Освітніми інноваціями у позашкільному навчальному закладі називають новизну, що істотно змінює результати освітнього процесу, створюючи при цьому вдосконалені чи нові:
освітні, дидактичні, виховні системи;
зміст позашкільної освіти;
освітні педагогічні технології;
методи, форми, засоби розвитку особистості, організації навчання і виховання;
технології управління позашкільним навчальним закладом.
Освітні інновації у позашкільному навчальному закладі розділяються на ( див. таблицю 2):
психолого-педагогічні (нововведення у навчально-виховному і управлінському процесах);
науково-виробничі (комп’ютерні технології; сучасне матеріально-технічне забезпечення);
соціально-економічні(юридичні, правові, економічні та інші нововведення).
Замінити ланку позашкільної освіти ніщо не може; це система безперервного виховання; її «продукт» - творча особистість, яка повинна продовжити соціальну адаптацію в сучасних умовах.
Сьогодні позашкільна освіта має сприйматися як той ланцюжок, що приведе вихованців до усвідомленого вибору подальшого професійного навчання. Система, а не робота тільки при нагоді, – ось що потрібно насамперед.
Завданнями позашкільної освіти є особистісно орієнтоване виховання дітей, формування їхніх творчих здібностей.
У діяльності позашкільних навчальних закладів є чимало нерозв’язаних, часом гострих проблем. Це і кадрові питання, і фінансування, і нові форми роботи, і в цілому – реформування позашкільних навчальних закладів. А головною перешкодою стає нерозуміння того, що таке позашкільна освіта. Адже це не тільки розважальні заходи у позаурочний час, а й повноцінна самостійна освіта у вільний від шкільних занять час.
Пріоритетними завданнями педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів , які здійснюють інноваційну діяльність, є:
вивчення освітніх інновацій, ефективність їх упровадження в інших позашкільних навчальних закладах;
створення бази даних щодо впровадження освітніх і педагогічних інновацій у позашкільних навчальних закладах;
розробка методичних рекомендацій із організації роботи позашкільних навчальних закладів, які здійснюють інноваційну діяльність.
Пріоритетні напрями роботи у позашкільних навчальних закладах:
розвиток і впровадження сучасних інформаційних та інноваційних технологій навчання;
оновлення змісту навчання та виховання; впровадження методів проектування та моделювання навчально-виховного процесу;
впровадження нових підходів до управління виховним процесом на основі гуманізації та демократизації;
постійне вдосконалення педагогічної майстерності та управлінської діяльності;
пропаганда здорового способу життя;
проведення соціально-психологічних консультацій для запобігання правопорушень серед неповнолітніх;
забезпечення допрофесійної підготовки школярів.
Особливість позашкільної освіти в тому, що знання, які вона дає дітям, виходять за межі шкільних програм, уроків, підручників.
Широкий кругозір і практичні навички, компетенції – ось мета, до якої повинні прагнути педагоги.
Майстерність педагога позашкільного навчального закладу полягає в ефективному використанні сучасних методик, спрямованих на вдосконалення програм, змісту, форм і методів діяльності.
Ця робота у кожному позашкільному навчальному закладі здійснюється відповідно до його Статуту, програми діяльності.
Інноваційний позашкільний навчальний заклад є закладом освіти, в якому постійно вносяться якісно нові елементи, при цьому створюється та використовується інтелектуальний продукт; доводяться нові оригінальні ідеї до реалізації їх у вигляді авторських програм, технологій, освітніх послуг.
У позашкільних навчальних закладах створюються інноваційні моделі.
В основу інноваційної моделі позашкільних навчальних закладів покладається концепція саморозвитку особистості. Вихованець сам ставить для себе цілі й приймає рішення. Важливою є мета соціалізації, за якої більшість учаться один в одного. Керівники гуртків максимально прагнуть пов’язати навчальний матеріал з реальністю.
Моделі позашкільних навчальних закладів можуть бути інтегровані в різні комбінації, залежно від головної мети розвитку закладу освіти.
Перехід від однієї моделі до іншої забезпечує:
підвищення рівня ініціативності педагогічних працівників;
посилення мотивації педагогів до методичної роботи;
підтримку інновації з боку представників управлінської ланки;
залучення до інноваційного процесу всіх бажаючих;
автономність роботи інноваційних педагогів;
роботу в проектах.
Розвиток є тоді, коли з’являються нові характерні
(інноваційні) риси в результатах роботи позашкільного навчального закладу.
Схема 1. Структура інноваційного процесу у закладі позашкільної освіти
Навчально-виховний процес
Інноваційний процес
Мета діяльності в інноваційному пошуку – очікуваний кінцевий результат.
Завдання інноваційної діяльності педагога – виконання різноманітних за обсягом видів роботи ( або конкретних заходів), що залежать від змісту нововведення ( мети, термінів, засобів).
Зміст інноваційної діяльності визначається основною ідеєю інноваційного процесу, який обґрунтовується метою та очікуваними результатами
Форми і методи: формують педагогічну ініціативу; готують індивідуальні та колективні проекти нововведень;планують і використовують індивідуальні та колективні форми роботи з педагогічними кадрами інноваційних питань
Об’єктивні чинники: володіння сучасними технологіями навчання та виховання Суб’єктивні чинники: зовнішні впливи, втручання громадських сил з іншими поглядами на педагогічну ідею
Результати:- зростання педагогічної майстерності та фахової компетентності педагогічних колективів – учасників інноваційних процесів; - підвищення якісних показників навчальних досягнень вихованців
Схема 2.Освітні інновації у закладі
позашкільної освіти
Освітні інновації ( нововведення) – новизна, що істотно змінює результати освітнього процесу, створюючи при цьому вдосконалені чи нові форми роботи з вихованцями
Психолого-педагогічні інновації (нововведення у навчальному, виховному, управлінському процесах Науково вироб- ничі інновації комп’ютерні технології;сучас- не матеріально-технічне обладнання Соціально- економічні інновації юридичні;право-ві; економічні
Управлінська інно-ваційна технологія Це використання сучасних інформа-ційних діагностич-них технологій; тех- нології економічно-го та психологічно-го впливу на підлег-лого, що створюють умови для ефектив-ного прийняття ке-рівником управлін-ського рішення, постійне оновлення навчально-виховно-го процесу.
Виховна інноваційна технологія Це мис- тецькі засоби і прийо-ми впливу педагога на свідомість особистості вихованця з метою формування у нього особистісних ціннос-тей у контексті із за- гальнолюдськими; технологія ранньої со- ціалізації у вихован-ців; формування національної гідності; духовний розвиток дітей.
Навчальна іннова-ційна технологія Взаємодія педагога з вихованцем,у резуль- таті якої підви- щується мотивація вихованців до навча-льно-виховного процесу. Використо- вуються технології: -особистісно-орієнто- вана; дистанційна; модульно-розвивальна та ін.
Література
Закон України «Про освіту».
Закон України «Про позашкільну освіту».
Веремко К.І. Річний план роботи школи. – Х.: Вид. група «Основа», 2007.
Рабченюк Г.С. Внутрішкільне управління. – К: «Рута», 2000.
Журнал «Позашкілля», 2007 р., № 6.
Журнал «Позашкілля», 2008 р., № 1.
Журнал «Позашкілля», 2008 р., № 3.
Журнал «Шкільний світ», 2008 р., № 10.
Журнал «Завучу усе для роботи», 2011р., №17-18.
Журнал «Завучу усе для роботи», 2011р., №1-2.
