Технології розвитку критичного мислення
(З досвіду роботи)
І. Вступ
Сучасне суспільство змінюється досить швидко. Враховуючи це, вчитель початкових класів має навчити учнів самостійно здобувати знання, знаходити найоптимальніші рішення певної проблемної ситуації, аргументовано відстоювати власну позицію, чітко висловлювати свою думку, мати розвинені комунікативні здібності.
Критичне мислення як інноваційна педагогічна технологія допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже вона спрямована не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.
Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, що допомагає учневі не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей. Як відомо, учні не отримують навичок критичного мислення автоматично. Вони формуються і розвиваються при певній систематичній організації. Системне запровадження цієї технології в школі призводить до того, що усі учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному житті. Саме завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання стає свідомим, безперервним та продуктивним.
Критичне мислення – це процес, в якому перший крок – ознайомлення з інформацією, а останній – прийняття рішення. Якщо людина самостійно аналізує інформацію, намагається знайти оптимальний шлях вирішення проблеми, бачить допущені помилки, свої та чужі, доводить аргументовано свою думку і може змінити її за умови доведення помилковості свого судження, то можна сказати, що людина мислить критично.
Мої учні люблять працювати за стратегіями критичного мислення, тому що вони дають змогу не тільки знайти відповіді на питання, а й цікаво провести час. Саме початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення як пріоритетного напрямку розвитку комунікативної компетентності сучасної особистості.
Пропоную увазі опис методів, алгоритми роботи над ними, приклади їх використання з власного досвіду. На прикладі кожного пропонованого методу подаю розробку фрагмента уроку.
ІІ.Основна частина
Технологія «Передбачення»
Цей метод дає можливість передбачити події, наслідки, тему уроку, завдання та доводити і аргументувати свою думку. Це можна зробити за текстом, прислів’ям, загадкою, ключовим словом, заголовком, якимсь твердженням.
Алгоритм роботи
Крок 1. Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставляться дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах).
Крок 2. Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування.
Крок 3. Після читання кожної частини учням ставляться запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.
Технологія «Ромашка Блума»
Ромашку вчитель виготовляє (малює на дошці) попередньо таким чином, щоб вона була достатнього розміру, щоб всім учням було видно, що написано на її пелюстках. Саме на них вчитель пише запитальні слова, спираючись на які учні формулюють запитання до теми. Під час використання учні можуть «відривати» пелюстки, дарувати одне одному.
«Ромашка» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань:
1. Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: «Що?», «Коли?», «Де?», «Як?».
2. Уточнюючі запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: «Тобто ти кажеш, що …?», «Якщо я правильно зрозумів, то …?», «Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?». Мета цих запитань – дати учневі можливості для зворотного зв’язку щодо того, що тільки що сказано вчителем (або написано у тексті). Іноді їх ставлять з метою перевірки сприйняття учнями інформації, яка є у повідомленні.
3. Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: «Як можна застосувати …?», «Що можна зробити з …?», «Де ви в звичайному житті можете спостерігати …?», « Як би ви були на місці героя оповідання?».
4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Зазвичай починаються зі слова «чому?» і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. «Чому листя на деревах восени жовтіють?». Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного «перетворюється» на знаннєве. Отже, цей тип питання спрацьовує «тоді, коли у відповіді присутній елемент самостійності».
5. Оціночні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. «Чому щось добре, а що погано?», «Чим один урок відрізняється від іншого?», «Як ви ставитеся до вчинку головного героя?» і т.д.
6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку «б», елементи умовності, припущення, прогнозу: «Що змінилося б …», «Що буде, якщо …?», «Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …?»
Алгоритм роботи
Крок 1. Вчитель готує «ромашку» з кількістю пелюсток згідно з кількістю учнів/пар/груп, які будуть формулювати запитання.
Крок 2. Учням пропонується обрати одну з пелюсток і сформулювати запитання саме того типу, який вказано на пелюстці, до тексту/теми, з яким працюємо на уроці.
Крок 3. Складається список запитань, на які учні мають знайти відповіді, працюючи на уроці.
На «пелюстках ромашки» варто підготувати запитальні слова/вирази:
● «Хто…?» «Що…?»
● «Якщо я правильно зрозумів/ла, …?»
● «Як би ви були на місці героя оповідання, …?»
● «Чому…?»
● «Що б змінилося, якби…?»
● «Чи правильно …?
Технологія «Метод «ПРЕС»
використовується у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно зайняти та аргументувати чітко визначену позицію із суспільної проблеми, що обговорюється. Метод надасть можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано в чіткій та стислій формі.
Інструкція до застосування
Позиція: почніть зі слів «Я вважаю, що ...» та висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору.
Обґрунтування: починаючи зі слів «...тому, що...», наведіть причину появи цієї думки, тобто поясніть, на чому ґрунтується доведення вашої позиції.
Приклад : продовжуйте висловлювання словом «... наприклад...» та наведіть факти, що підтверджують вашу позицію.
Висновки: закінчіть вислів «Отже (тому), я вважаю...» і узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, як необхідно діяти (це своєрідний заклик прийняти вашу позицію).
Алгоритм роботи
Крок 1. Роздати пам’ятки, у яких зазначено 4 етапи методу ПРЕС.
1) я вважаю, що... 2) ... тому, що... 3) ...наприклад... 4) отже ... (таким чином...)
Крок 2. Пояснити учням кожен етап ПРЕС-методу і дати відповіді на можливі запитання учнів. Навести приклади до кожного з етапів.
Крок 3. Запропонувати бажаючим спробувати застосувати цей метод до будь-якої проблеми на їх вибір.
Крок 4. Перевірити, чи розуміють учні механізм застосування методу. Етапи можна адаптувати, пропонуючи учням наводити кілька варіантів своїх думок або прикладів.
Крок 5. Коли формула буде зрозуміла всім учням, запропонувати їм спробувати самим.
Фрагмент уроку літературного читання в 3 класі
Тема: В. Сухомлинський «Соромно перед соловейком»
Мета: формування предметних компетентностей:
навчати розуміти прочитаний текст, виділяти головне; формувати вміння висловлювати власні думки, відшукувати в тексті аргументи, удосконалювати навички свідомого, виразного читання; розвивати вміння аналізувати, правильно оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення учнів; розширювати їхній світогляд; виховувати почуття відповідальності та любові до природи;
формування ключових компетентностей:
уміння вчитися: навчати дотримуватись послідовності виконання роботи під
керівництвом учителя, висловлювати оцінні судження, виконувати завдання
за інструкцією;
комунікативної: формувати вміння висловлювати свої думки;
загальнокультурної: сприяти дотриманню норм мовленнєвої культури;
соціальної: удосконалювати вміння працювати в групі, з усіма в колективі.
Обладнання: малюнок солов’я, звукозапис співу солов’я, квітка Блума, опорна схема для гри за методикою ПРЕС.
І. Організаційна частина уроку.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Робота над загадкою.
Сам вечірньої години
Заховався в кущ малини.
Та на дуду голосну
Грає пісню чарівну. (Соловей)
Цікава інформація про соловейка. (Розповідь вчителя.)
Слухання співу соловейка.
Вправа «Передбачення».
Розгорніть підручники на с.12. Прочитайте заголовок оповідання.
- Як ви думаєте, про що може йти мова в оповіданні з такою назвою?
5. Читання вчителем оповідання В. Сухомлинського «Соромно перед соловейком».
- Чи справдилися ваші передбачення? Чим саме?
6. Словникова робота
надумали | недоїдки |
стомилися | загорнула |
перепочити | соромно |
зачаровані | поворухнутись |
7. Аналіз змісту оповідання. (Стратегія «Ромашка Блума».)
(Робота в групах)
1 група
Прості запитання
—В яку пору року відбувалися події?
—Хто пішов до лісу?
—Що робили дівчатка в лісі?
—Чим були зачаровані дівчатка?
— Що зробила з недоїдками Оля?
— Як вона пояснила свій вчинок?
—Яка відповідь була Ліди?
2 група
Уточнюючі запитання
—Що ви уявили собі, коли читали перший та другий абзаци?
—Якими ви уявили дівчаток?
—Мені здається, що Оля не знала правил поведінки в лісі?
—Мені здається, що Ліда не могла вчинити по-іншому?
—Які почуття виникли у вас, коли читали останній абзац?
3 група
Пояснюючі запитання
—Чому Оля викинула сміття під кущ?
—Чому Ліді стало соромно перед соловейком?
—Чому Ліда говорила дуже тихо?
4 група
Творчі запитання
—Що було б, якби дівчатка голосно розмовляли в лісі?
—Що було б, якби дівчатка залишили сміття у лісі?
—Яка проблема вирішується в оповіданні?
5 група
Оцінюючі запитання
—Чи правильно поступили Оля? Чому ви так думаєте?
—Чи правильно поступили Ліда? Чому ви так думаєте?
—Як ви ставитися до вчинку героїв?
—Якими виростуть діти?
—Які риси характеру дівчаток проявилися у цій історії?
6 група
Практичні запитання
—Якби ви були на місці Олі, як би вчинили?
—Якби ви були на місці Ліди, як би вчинили?
—Які поради ви б дали Олі?
—Який можна придумати кінець цьому оповіданню?
8. Метод «ПРЕС»
— За пам’яткою дайте відповіді на запитання.
—Чи було Ліді соромно за свою подружку?
Я вважаю, що … ( Ліді було соромно за подружку.)
Тому, що … (Її подружка Оля викинула сміття в лісі.)
Наприклад… (Всі знають, що сміття в лісі забруднює довкілля, завдає шкоди його мешканцям.)
Отже, … (Дівчинка правильно зробила, що соромила Олю, адже в лісі треба себе правильно поводити і не турбувати птахів.)
ІІІ. Рефлексія. Підсумок уроку.
Технологія «Мікрофон»
Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний «мікрофон». За настановою учителя школярі у «мікрофон» дають відповіді. При цьому відповіді не обговорюються і не коментуються. Якщо учень припустився помилки, то відповідь формулює наступний учень. Метод «Мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думкучи позицію.
Алгоритм роботи
Крок 1. Поставити запитання класу.
Крок 2. Запропонувати класу якийсь предмет (ручку, олівець), який виконуватиме роль мікрофона. Учні передають його один одному, по черзі беручи слово.
Правила гри
Говорити має тільки той, у кого «символічний» мікрофон.
Говорити лаконічно і швидко.
Відповіді не коментуються і не оцінюються.
Коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця.
Технологія «Читання з позначками»
Під час читання тексту учні навпроти кожного абзацу на полях олівцем розташовують позначки.
Крок 1. Перед тим як давати це завдання необхідно подумати, якого роду інформацію учні, за вашим бажанням, мають знайти в тексті.
Крок 2. Для кожного роду інформації треба придумати простий символ.
Крок 3. Сказати учням почати читання тексту й маркувати олівцем всі ті місця в тексті, де дається інформація кожного виду.
«V» – якщо те, що вони читають. відповідає тому, що знають;
«–» – якщо те, що читають, суперечить тому,що вони вже знали, або вважали, що знали;
«+» – якщо те, що вони читають, є для них новим;
«?» – якщо те, що вони читають, незрозуміло, або вони хотіли б одержати більше інформації з цього питання.
Технологія «Асоціативний кущ»
На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою буде проводитися робота, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найголовніші асоціації, потім — другорядні. Вчитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається». Даний метод універсальний, бо може використовуватися під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни і на всіх етапах уроку, спонукає думати вільно та відкрито стосовно певної теми.
Алгоритм роботи за стратегією
Крок 1. Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу.
Крок 2. Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку , коли вони чують це слово. Записати стільки думок, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані.
Крок 3. Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість.
Крок 4. Коли всі думки записані, учитель пропонує учням встановити зв'язки між словами.
Потім можна перейти до обговорення цієї теми, написання твору тощо.
Треба пам’ятати, що асоціації не бувають правильними чи неправильними. Асоціації мають суб’єктивний характер, вони у кожного свої. Саме процес встановлення зв’язків між двома поняттями: тим, яке є темою і словом-асоціацією є найціннішим.
Технологія «Так чи ні»
Вчитель готує твердження, на які можна відповідати словами «так», «ні». Також готує сигнальні картки: зелена – відповідає слову «так», червона – слову «ні». Вчитель зачитує твердження учасникам, після чого кожний учасник дискусії обирає і показує картку, яка означає згоду чи незгоду з твердженням, що пролунало. Коли всі учасники зробили вибір, педагог пропонує двом учасникам з протилежними точками зору навести аргументи на захист своїх позицій. Потім їхні виступи можуть доповнити інші учні.
Технологія «Незакінчене речення»
Метод дає можливість оперативно залучити учнів до діяльності, взаємодії, актуалізувати опорні знання. Він дає змогу ґрунтовніше працювати над формою висловлювання власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім можливість долати стереотипи, вільніше висловлюватися стосовно запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити стисло, але по суті й переконливо. Цей прийом часто поєднують із «Мікрофоном» чи обговоренням у загальному колі.
Фрагмент уроку природознавства в 3 класі
Тема. Повітря навколо нас. Властивості повітря
Мета: формування предметних компетентностей:
розширити й поглибити уявлення дітей про значення і місце знаходження повітря на Землі, про властивості повітря, формувати вміння виконувати досліди, спостерігати за ходом і результатами досліду, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, розвивати пізнавальний інтерес: виховувати дбайливе ставлення до багатств природи;
формування ключових компетентностей:
уміння вчитися: розвивати вміння працювати під керівництвом вчителя;
комунікативної: удосконалювати навички робити висновки, формулювати твердження, працювати з науково-популярними текстами;
соціальної: удосконалювати навички продуктивної співпраці під час роботи в групах.
Обладнання: дитячі надувні іграшки, повітряна кулька, склянка з водою, грудка сухої землі, дрібні клаптики паперу, таблиця, опорні сигнали та схеми.
Хід уроку
І. І. Організаційна частина уроку.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
Дізнатися, про що буде іти мова на нашому уроці ми зможемо, виконавши завдання.
Вправа «Анаграма» .
Я П В О І Р Т
2. Розгадування загадки.
Куди ступиш – всюди маєш,
Хоч не бачиш, а вживаєш. (Повітря)
3. Вправа «Інтерв’ю».
Чим ми дихаємо?
Що є необхідним для існування людини?
Як довести, що нас оточує повітря?
Чому важко довго не дихати не тільки вам, дітям, а й тренованим спортсменам-підводникам?
Що важливіше для живих організмів: їжа, вода чи повітря?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Розповідь вчителя про властивості повітря.
Наша планета Земля оточена повітрям. Ми живемо на дні глибокого повітряного океану, назва якого – атмосфера. Отже, повітря – це те, що нас оточує, але ми його не бачимо. Знайомитися з властивостями повітря ми будемо, працюючи в групах.
2. Знайомство з властивостями повітря. Практична робота в групах.
(Діти об’єднуються в групи по 2 чоловіки для проведення дослідів.)
Дослід 1. «Чи можна відчути повітря?»
Візьміть у руки зошит і помахайте ним перед обличчям. Що ви відчули?
(Відповіді дітей.) Отже, між зошитом і обличчям існує якесь тіло. Це і є повітря.
Висновок: рух повітря – вітер.
Дослід 2. «Чи можна побачити повітря?»
Візьміть клаптики паперу. А тепер змахніть зошитом над долоньками. Що сталося? (Клаптики паперу злетіли з долоньки.)
Висновок: повітря прозоре, рухається.
Дослід 3. «Повітря знаходиться у ґрунті».
Візьмемо грудочку землі і зануримо її у склянку з водою.
- Що ви побачили? (Звідти виходять бульбашки.)
Повітря всередині усіх порожнистих предметів на Землі, також і в органах людського тіла.
Висновок: повітря є всюди.
Дослід 4. «Повітря легше води».
Надуємо повітряні кульки або візьмемо гумові іграшки. Покладемо у воду.
- Що ви бачите? (Вони плавають.)
Висновок: речі, наповнені повітрям, не тонуть.
Дослід 5. «Чи може тиснути повітря?»
Повітря тисне на предмети з певною силою. Цей тиск називається атмосферним тиском. Беремо надуту повітряну кульку, надавлюємо на неї – з’являється ямка, відпускаємо – вона зникає.
Висновок: повітря може тиснути.
Дослід 6. «Чи може повітря пахнути?»
- Як ви гадаєте, повітря має запах? Ні, але у повітрі легко й швидко поширюється запах духів і аромат квітів. (Побризкати освіжувачем повітря.)
Висновок: повітря не має запаху.
Отже, повітря має такі властивості: воно прозоре, без кольору, без запаху. легше від води, заповнює всі порожнини, знаходиться у ґрунті, воді.
3. Робота з підручником с. 28-30 .
Інтерактивна вправа «Читання з маркуванням тексту».
Опрацювання статті «Повітря навколо нас».
«V» –Я це знаю.
«-» – Я не знаю цього.
4. Продовження практичної роботи.
Дослід7
- На банку вдягніть гумову рукавичку. Поставте банку в гарячу воду Що відбулося? (Рукавичка надулась.) Опустіть банку в холодну воду. Чому рукавичка здулась?
Висновок: вода має властивість розширюватися при нагріванні, стискуватися при охолодженні.
Такі властивості, крім води, мають й інші рідини: олія, гас, спирт, рідкий метал ртуть.
Дослід 8
Візьмемо 2 склянки з гарячою водою. Виміряємо температуру в обох склянках. Одну склянку накриємо. А іншу залишимо відкритою. Через деякий час виміряємо температуру води в обох склянках. (У накритій склянці вода залишилася гарячою тому, що між склянками було повітря.)
Висновок: повітря погано проводить тепло.
ІV. Закріплення матеріалу.
1. Вправа «Мікрофон».
- Чому птахи настовбурчують пір’я під час морозів?
- Коли краще зберігається тепло в кімнаті: якщо вікно засклене товстим склом чи коли воно з подвійними рамами?
- Чому взимку в шубі тепліше, ніж в осінньому одязі?
- Чому рослини не замерзають під снігом?
- До яких тіл належить повітря?
- Де знаходиться повітря?
- Як можна довести, що повітря має певне місце?
- Чому підстрибує м’яч?
- Чому гумові іграшки, заповнені повітрям, не тонуть у воді?
2. Метод «Асоціативний кущ».
Перебуває в газоподібному стані Без смаку Займає весь простір
Безбарвне Пружне
Властивості повітря
Погано проводить тепло Прозоре
Не має запаху Легше за воду
Рухається Має вагу
Розширюється при нагріванні Стискається при охолодженні
V. Рефлексія. Підсумок уроку.
Гра «Так – ні».
Повітря належить до неживої природи. (Так)
Без повітря людина проживе кілька часів. (Ні)
Повітря – газоподібне тіло. (Так)
Повітря немає навколо нас. (Ні)
Повітря заповнює всі порожнини ( Так)
Шар повітря навколо Землі називають атмосферою. (Так)
Повітря погано проводить тепло. (Так)
Вправа «Незакінчене речення».
Я навчилася …(проводити досліди.)
Я вивчив…(властивості повітря.)
Я зрозуміла...(яке значення має для нас повітря.)
Я полюбив…(природу рідного краю.)
Я буду…(тепер використовувати знання про властивості повітря в житті.)
Я вчився… (визначати властивості повітря).
Я дізналася …(що повітря є всюди.)
Технологія «Кубування»
«Кубування» є стратегією навчання, яка полегшує розгляд різних аспектів теми. Цей підхід передбачає використання кубика, на кожній грані якого написано вказівки:
1.Опишіть → Як це виглядає? Опиши колір, розмір, форму тощо.
2. Порівняйте → На що це схоже? Від чого це відрізняється?
3. Встановіть асоціації → Дописати нові ознаки, які визначилися у процесі нелінійного асоціативного мислення.
4. Проаналізуйте → Охарактеризувати структуру, будову, частини, окремі деталі того, що описується.
5. Знайти застосування → Описати як це знадобиться у житті, кому, коли, у якому обсязі.
6. Запропонувати аргументи «за» або «проти» → Опис власних суджень з приводу теми.
Для цієї стратегії треба виготовити кубик з довжиною ребра 20 см. На кожній грані написати опорні слова.
Технологія «Синквейн»
Синквейн — форма вільного висловлювання з 5 рядків, що складається за певною схемою.
1-й рядок — тема (іменник, який є темою сенкану);
2-й рядок — записують два прикметники, що є означеннями теми;
3-й рядок — дія (3 дієслова), пов’язані з темою;
4-й рядок — фраза з чотирьох слів, що виражає ставлення до теми, висловлюється розуміння теми;
5-й рядок — записують одне слово — іменник, що є синонімом (висновком) до теми.
Технологія «Кластер»
Якщо явище, що вивчається, має багато різних за значенням характеристик та ознак, можна дати учням завдання створити схему-кластер. Правила створення: в центрі записується слово, навколо якого фіксуються слова/словосполучення, пов’язані з темою. Учні озвучують все, що знають, використовуючи метод мозкового штурму. Це можуть бути не лише чіткі факти, але й асоціації чи творчі сприйняття. Далі вся ця інформація спільно з учнями групується, класифікується, категоризується та оформлюється графічно в певну схему.
Алгоритм роботи
Крок 1.У центрі дошки або паперу пишеться ключове слово або речення, що є головним у розкритті теми, ідеї.
Крок 2. Навколо нього записуються інші слова або речення, які, на думку учнів стосуються поданної теми (або розкривають її). Поступово всі нові елементи з’єднуються прямою лінією з ключовим поняттям.
Крок 3. Встановлюються зв’язки між поняттями та ідеями.
Крок 4. Записується стільки ідей, скільки зможуть запропонувати учні.
Правила роботи
1. Не боятись записувати все те, що спадає на думку; дати волю уяві та інтуїції.
2. Продовжувати роботу, поки не вичерпаються ідеї.
3. Спробувати побудувати якомога більше зв’язків.
4. Не діяти за наперед визначеним планом.
Технологія «Кола по воді»
Опорне слово є головним словом теми. Його записують у стовпчик і на кожну букву добирають іменники (прикметники, дієслова, стійкі словосполучення) до досліджуваної теми.
Урок з предмета «Я у світі» в 3 класі
Тема. Україна – незалежна демократична держава
Мета: формування предметних компетентностей:
збагатити знання учнів про українське суспільство; систематизувати знання учнів про Україну як незалежну державу; формувати творчу діяльність учнів; сприяти вихованню патріотизму; розвивати творче мислення, та вміння слухати, аналізувати, робити висновки; прищеплювати любов до своєї Батьківщини;
формування ключових компетентностей:
уміння вчитись: навчати доводити свою думку, встановлювати зв’язки між поняттями; працювати в групі;
загальнокультурної: створити умови для самовираження та організації комунікативного спілкування;
соціально-громадянської: навчати робити свідомий вибір, зміцнювати почуття національної гордості за свою державу; формувати вміння критично мислити та брати участь в обговоренні питання.
Обладнання: державні символи, плакати про Україну, презентація «З Україною в серці», кубик для гри.
Хід уроку
І. Вступна частина.
1. Розгадати загадку.
Красивий, щедрий, рідний край
І мова наша солов’їна,
Люби, шануй, оберігай,
І все це зветься… (Україна)
2. Вправа «Очікування».
Я хочу дізнатися…
Я хочу зрозуміти…
Я хочу навчитися…
ІІ. Основна частина.
Слово вчителя про Україну.
Україна – рідна земля, рідний край, де ви народилися, де живуть ваші рідні, друзі. Чарівні її простори, прекрасні села і міста. 24 серпні 1991 року було ухвалено Акт проголошення незалежності України. (Перегляд презентації «З Україною в серці». )
2. «Довідкове бюро».
Цікавинки про Україну. (Повідомлення учнів.)
3. Гра «М’яч по колу».
(Діти стоять в колі та передають м’яч. В кого в руках м’яч, той розповідає щось про Україну.)
4. Стратегія «Кубування».
(На гранях куба – надписи.)
Опиши.
Яка Україна? (Рідна, дорога, найкраща, багата.)
Порівняй.
На що схожа? Чим відрізняється? (На маму, яка дає нам життя і піклується про нас. Треба піклуватися про велику кількість людей.)
Встанови асоціації.
Що зразу спадає на думку? (Рідна домівка, рідне село.)
Проаналізуй.
З чого складається Україна? (Рідні, родичі, друзі,талановиті люди, природні багатства, області.)
Застосуй.
Як використаєш знання про Україну? (Намалювати малюнок, скласти вірш, описати Україну своїм ровесникам за кордоном.)
Вислови своє ставлення.
Який висновок можна зробити? Україну треба любити всім серцем, за потреби стати на її захист, всім жити в дружбі,з повагою ставитись до символів держави, берегти традиції.)
5. Складання синквейну до слова «Україна».
Наприклад:
Україна.
Єдина, велика.
Розквітає, славиться, оберігає.
Я живу в Україні.
Батьківщина.
6. Стратегія «Кластер».
(Скласти кластер до слова «Україна».)
ліс річка гори море Карпати
природа рушник Дніпро Азовське Чорне
обереги вишиванка
країна відпочинок
столиця дім калина Київ
прапор
У символи мова українська герб
країна
гімн
село сім’я край мама
Підлужжя Перше Травня тато я
дідусь бабуся Батьківщина
Робота з підручником (с. 93)
Що нового дізналися з підручника?
ІІІ. Рефлексія.
Гра-конкурс «Слабка ланка».
« Чи знаєш ти свою країну?»
(Учні утворюють коло і якомога швидше відповідають на запитання.)
Назва нашої держави? (Україна)
Столиця України? (Київ)
Основні кольори нашої прапору? (Синій і жовтий)
Назвіть державні символи України. ( Герб, Гімн, Прапор України)
Назвати рослини - символи України. (Верба і калина)
Назвати обереги українського народу. (Віночок, рушник)
Ім’я найвідомішого українського поета. (Тарас)
Яка велика річка протікає на Україні? (Дніпро)
Частина світу, в якій знаходиться наша Батьківщина. (Європа)
З чим українці зустрічають гостей? ( З хлібом - сіллю)
Коли Україна стала незалежною державою? (24 серпня 1991 року)
Технологія «Кола по водів».
Букви розташовані по колу, як вінок, слова записуються, ніби стрічки до вінка різнокольоровою крейдою.
У – унікальна, улюблена …
К – красива, квітуча …
Р – рідна, …
А – активна, …
Ї - ідеальна, …
Н – незалежна, напйрідніша…
А – амбіційна, артистична…
3. Підбиття підсумків уроку.
Технологія Займи позицію»
Ця технологія корисна на початку роботи над дискусійними питаннями та проблемами. Її можна використати на початку уроку для демонстрації розмаїття поглядів на проблему, що вивчається. Використовується після опанування дітьми певною інформацією й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо її розв’язання.
Алгоритм роботи
Крок 1. Вчитель називає тему та пропонує висловити думку з досліджуваної теми.
Крок 2. Потрібно стати біля того плаката, який відповідає вашій позиції.
Крок 3. Підготуватись до обґрунтування своєї позиції.
Крок 4. Уважно вислухати позиції та аргументи інших.
Крок 5. Якщо після обговорення дискусійного плаката ви змінили точку зору, то можете перейти до іншого плаката і пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею чи аргумент іншої сторони.
Урок природознавства в 3 класі
Тема. Чим особливі гриби?
Мета уроку: формування предметних компетентностей:
формувати уявлення про гриби як царство живих організмів, про ознаки грибів, їх будову, значення; розвивати вміння описувати гриби, порівнювати, аналізувати і робити висновки, правильно висловлювати свою думку, узагальнювати, оцінювати результати діяльності; виховувати допитливість, любов і дбайливе ставлення до природи;
формування ключових компетентностей:
уміння вчитися: розвивати вміння під керівництвом учителя визначати завдання роботи та презентувати свої дослідження,
комунікативної: удосконалювати вміння узагальнювати та зв’язно і послідовно описувати побачене;
соціальної: удосконалювати вміння працювати в команді.
Обладнання: мультимедійна презентація, мультфільм «Кішка, яка гуляє сама по собі», підручник, картки з назвами тварин, із зображенням тварин, завдання для самостійної роботи.
І. Мотивація навчальної діяльності.
1. Робота над загадкою.
Стоїть хлопчик під пеньком,
Накрив голову брильком. (Гриб)
2. Бесіда з учнями.
- Що ви знаєте про гриби?
- Які знаєте гриби?
- Де ростуть гриби?
- До якої ж групи ми віднесемо гриби?
Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся ще більше про гриби. А про яких саме, ви мені скажете самі.
3. Вправа «Займи позицію».
( На дошці розміщено плакат: «Гриби - рослини», «Гриби - тварини», «Гриби - ?»)
- Отже, ми з вами вже вивчали два царства живої природи: рослини і тварини.
- Прочитайте написи на плакаті, поміркуйте, оберіть позицію, обговоріть свій вибір у групах і обґрунтуйте свою відповідь. У процесі обговорення можна змінити позицію (перейти до іншої групи).
(У результаті обговорення весь клас може дійти єдиної думки або залишитися на різних позиціях. Від кожної групи один учень обґрунтовує свій вибір.)
(Після вивчення нового матеріалу технологія «Асоціативницй кущ».)
Будова гриба
Грибниця Плодове тіло
Шапка Ніжка
Технологія «Обговорення питання в загальному колі»
Цей метод допоможе пояснити певні положення, привернути увагу учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивувати до пізнавальної діяльності, активізувати опорні знання.
Алгоритм роботи
Крок 1. Вчитель ставить учням запитання. Воно має бути зрозумілим для всіх до початку обговорення. В обговоренні має взяти участь якомога більше людей.
Крок 2. Всі висловлюються за бажанням. Обговрення триває доти, доки є охочі висловитися. Не можна дозволяти будь-кому домінувати під час обговорення. Потрібно заохочувати всіх поділитися думками.
Крок 3. Вчитель наприкінці обговорення висловлює свою думку або підсумовує висловлювання учнів.
Фрагмент уроку природознавства в 3 класі
Тема. Свійські тварини та дикі тварини. Походження свійських тварин від диких
Мета уроку: формування предметних компетентностей:
ознайомити учнів з історією одомашнення тварин; розширення знань
школярів про свійських тварин та їхнє значення для людини; розвивати вміння описувати тварин, уміння міркувати, порівнювати, аналізувати і робити висновки, правильно висловлювати свою думку, узагальнювати, оцінювати результати діяльності; виховувати допитливість, любов і бережливе ставлення до тваринного світу, дбайливе ставлення до природи;
формування ключових компетентностей:
уміння вчитися: розвивати вміння під керівництвом учителя визначати завдання роботи та презентувати свої дослідження, оцінювати власну діяльність та діяльність однокласників;
комунікативної: удосконалювати вміння узагальнювати та зв’язно та послідовно описувати побачене;
соціальної: удосконалювати вміння працювати в команді.
Обладнання: мультимедійна презентація, мультфільм «Кішка, яка гуляє сама по собі», підручник, картки з назвами тварин, із зображенням тварин, завдання для самостійної роботи.
І. Мотивація навчальної діяльності.
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся ще більше про тварин. А про яких саме, ви мені скажете самі.
1. Бесіда з учнями. Вправа «Мікрофон».
Хто з цих тварин дбає про себе сам? (Малюнки тварин.)
Про кого піклуються люди?
На які групи поділяються тварини?
Яку користь приносять тварини людям?
Саме ці тварини будуть предметом вивчення в нашій лабораторії. Ми на уроці збагатимо наші знання про свійських тварин, а також повернемось у минуле і дізнаємось про їхнє походження. Адже свійські тварини були не завжди такими.
2. Вправа «Обговорення питання в загальному колі ».
Звідки взялися свійські тварини?
Чим відрізняється життя свійських тварин від диких?
Яку тварину людина приручила першою?
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Перегляд мультфільму.
- Нашій лабораторії надано декілька матеріалів для вивчення. І почнемо ми з відеоматеріалу. До вашої уваги уривок із мультфільму, створеного за казкою англійського письменника Ред’ярда Кіплінга «Кіт, який гуляв сам по собі»
Відповідь на проблемне питання.
- Так кого першим приручила людина?
2. Розповідь вчителя про приручення та одомашнення свійських тварин. (Презентація «Чим свійські тварини відрізняються від диких?)
3. Дослідження за малюнками (робота в группах.)
- А зараз будемо досліджувати фотоматеріали. Треба зробити порівняння дикої тварини і свійської (зовнішні зміни, спосіб життя, поведінка, характер).
Висновок. Давно відмічено, що одомашненим тваринам властиві певні зміни, незалежно від того чи це кінь, чи собака, чи свиня. Так, зокрема для більшості одомашнених тваринам притаманно те, що:
Тіло стає менш масивним, відбувається зміна розподілу жирової тканини, зменшення м’язової маси (окрім спеціальних порід);
Зменшення різниці між самцями і самками, зменшення домінуючої ролі самця; в дорослої особини проявляються ознаки «дитячості»: схильність до послуху, грайливість, підвищена здатність до навчання;
Зростає різноманіття в забарвленні.
4.Робота за підручником (с. 120) (робота в парах)
Як справжні дослідники попрацюємо з науковою літературою. Розгляньте малюнки на стор. 120 і обговоріть в парах, як і де допомагають людям свійські тварини.
Висновки (стор. 121)
- Свійські тварини живуть у господарствах або вдома і приносять користь людям.
- Свійські тварини відрізняються від диких меншою пристосовуваністю до навколишнього середовища.
- Свійські тварини не можуть жити без допомоги людини.
6. Метод «Асоціативний кущ».
А зараз проведемо порівняння між дикими та свійськими тварина
ДИКІ ТВАРИНИ СВІЙСЬКІ ТВАРИНИ
Домівка
Б Харчування
Д Потомство
Піклуються самі Допомагає людина
ІІІ. Висновок
Технологія розвитку критичного мислення – це елемент новизни, це такі методичні прийоми, які орієнтують на створення умов для вільного розвитку кожної особистості. Ця технологія допомагає готувати дітей нового покоління. які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. Знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування. а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення. Саме впровадженню технологій критичного мислення я зараз надаю перевагу в своїй роботі. Бо формування та розвиток критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає Концепції нової української школи.
Література
1. Маценко Н. В., Свір Н. В. Вчимося вчитися та критично мислити. Нестандартні завдання за темами тижнів до курсу «Я досліджую світ». 1 клас. /авт.-упоряд.Н. В. Маценко, Н. В. Свір – Х.: Вид. група «Основа», 2018. – 133с.
2. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посіб / За ред.. О. І. Пометун. – К.: А.С.К., 2003. – 192с.
3. Пометун О. І., Сущенко І. М. Путівник з розвитку критичного мислення учнів початкової школи: методичний посібник для вчителів/ автори-укладачі: О. І. Пометун, І. М. Сущенко. – Київ, 2017, - 96 с.
4. Фаніна М. Критичне мислення як засіб формування та розвитку творчих здібностей молодших школярів //Початкова школа. – 2016. - №12. – С. 34-36.