Фонетичний розбір


  1. Затранскрибувати слово.

  2. Поділити слово на склади, визначити відкриті, закриті та наголошені склади.

  3. Дати характеристику голосних (наголошені, ненаголошені, піднесення, ряд, губні, негубні).

  4. Дати характеристику приголосних:

а) за місцем творення (губні, язикові, глотковий);

б) за звучністю (шумні, сонорні);

в) за дзвінкістю і глухістю;

г) за твердістю і м’якістю.













Фонетичний розбір


  1. Затранскрибувати слово.

  2. Поділити слово на склади, визначити відкриті, закриті та наголошені склади.

  3. Дати характеристику голосних (наголошені, ненаголошені, піднесення, ряд, губні, негубні).

  4. Дати характеристику приголосних:

а) за місцем творення (губні, язикові, глотковий);

б) за звучністю (шумні, сонорні);

в) за дзвінкістю і глухістю;

г) за твердістю і м’якістю.










Орфоепічний розбір


  1. Затранскрибувати слово.

  2. Вимовити голосні (окремо та в слові).

  3. Вимовити приголосні (окремо та в слові).

  4. виділити звукосполучення, передача яких на письмі не відповідає вимові.






Орфоепічний розбір


  1. Затранскрибувати слово.

  2. Вимовити голосні (окремо та в слові).

  3. Вимовити приголосні (окремо та в слові).

  4. виділити звукосполучення, передача яких на письмі не відповідає вимові.









Орфоепічний розбір


  1. Затранскрибувати слово.

  2. Вимовити голосні (окремо та в слові).

  3. Вимовити приголосні (окремо та в слові).

  4. виділити звукосполучення, передача яких на письмі не відповідає вимові.













Морфемний аналіз слова


  1. Поділити слово на морфеми (корінь, префікс, суфікс, закінчення).

  2. Виділити основу, змінюючи форму слова, і закінчення. Указати, похідна чи непохідна.

  3. Назвати корінь, дібравши спільнокореневі слова.

  4. Назвати префікси та суфікси – словотвірні вони чи формотворчі.

  5. Визначити можливі чергування звуків у морфемах.

  6. Пояснити зміни у складі слова (спрощення, перерозподіл, ускладнення).













Морфемний аналіз слова


  1. Поділити слово на морфеми (корінь, префікс, суфікс, закінчення).

  2. Виділити основу, змінюючи форму слова, і закінчення. Указати, похідна чи непохідна.

  3. Назвати корінь, дібравши спільнокореневі слова.

  4. Назвати префікси та суфікси – словотвірні вони чи формотворчі.

  5. Визначити можливі чергування звуків у морфемах.

  6. Пояснити зміни у складі слова (спрощення, перерозподіл, ускладнення).















Словотвірний аналіз слова

  1. Слово, що аналізується.

  2. Назвати твірну основу (похідна чи непохідна) і словотвірні засоби.

  3. Визначити спосіб творення.








Словотвірний аналіз слова

  1. Слово, що аналізується.

  2. Назвати твірну основу (похідна чи непохідна) і словотвірні засоби.

  3. Визначити спосіб творення.








Словотвірний аналіз слова

  1. Слово, що аналізується.

  2. Назвати твірну основу (похідна чи непохідна) і словотвірні засоби.

  3. Визначити спосіб творення.







Словотвірний аналіз слова

    1. Слово, що аналізується.

    2. Назвати твірну основу (похідна чи непохідна) і словотвірні засоби.

    3. Визначити спосіб творення.


Морфологічний розбір іменника


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Початкова форма.

  3. Істота (неістота), власна чи загальна назва, із конкретним чи абстрактним значенням.

  4. Рід, число, відмінок, відміна, група (для І, ІІ відмін).

  5. Від якого слова залежить (якщо залежний).

  6. Синтаксична роль.

  7. Правопис.














Морфологічний розбір іменника


    1. Повнозначна чи службова частина мови.

    2. Початкова форма.

    3. Істота (неістота), власна чи загальна назва, із конкретним чи абстрактним значенням.

    4. Рід, число, відмінок, відміна, група (для І, ІІ відмін).

    5. Від якого слова залежить (якщо залежний).

    6. Синтаксична роль.

    7. Правопис.
















Морфологічний розбір прикметника


  1. Право значна чи службова частина мови.

  2. Початкова форма.

  3. Розряд за значенням.

  4. Граматична форма (повна чи коротка).

  5. Ступінь порівняння (для якісних).

  6. Рід, число, відмінок, група.

  7. Як утворений (якщо похідний).

  8. Із яким словом узгоджується.

  9. Синтаксична роль.

  10. Правопис.












Морфологічний розбір прикметника


  1. Право значна чи службова частина мови.

  2. Початкова форма.

  3. Розряд за значенням.

  4. Граматична форма (повна чи коротка).

  5. Ступінь порівняння (для якісних).

  6. Рід, число, відмінок, група.

  7. Як утворений (якщо похідний).

  8. Із яким словом узгоджується.

  9. Синтаксична роль.

  10. Правопис.









Морфологічний розбір числівника


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Початкова форма.

  3. Розряд за значенням.

  4. Який за будовою.

  5. Як утворений.

  6. Рід, число (якщо властиві), відмінок.

  7. Синтаксична роль.

  8. Правопис.

















Морфологічний розбір числівника


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Початкова форма.

  3. Розряд за значенням.

  4. Який за будовою.

  5. Як утворений.

  6. Рід, число (якщо властиві), відмінок.

  7. Синтаксична роль.

  8. Правопис.










Морфологічний розбір займенника


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Початкова форма.

  3. Розряд за значенням.

  4. Який за будовою.

  5. Як змінюється.

  6. Рід, число (якщо властиві), відмінок.

  7. До якого слова відноситься (якщо входить до словосполучення).

  8. Синтаксична роль.

  9. Правопис.















Морфологічний розбір займенника


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Початкова форма.

  3. Розряд за значенням.

  4. Який за будовою.

  5. Як змінюється.

  6. Рід, число (якщо властиві), відмінок.

  7. До якого слова відноситься (якщо входить до словосполучення).

  8. Синтаксична роль.

  9. Правопис.











Морфологічний розбір дієслова


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Неозначена форма.

  3. Вид.

  4. Перехідне чи неперехідне.

  5. Стан.

  6. Спосіб.

  7. Час, особа, рід (у минулому часі).

  8. Число, дієвідміна.

  9. Синтаксична роль.

  10. Правопис.











Морфологічний розбір дієслова


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Неозначена форма.

  3. Вид.

  4. Перехідне чи неперехідне.

  5. Стан.

  6. Спосіб.

  7. Час, особа, рід (у минулому часі).

  8. Число, дієвідміна.

  9. Синтаксична роль.

  10. Правопис.












Морфологічний розбір дієприкметника


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Початкова форма.

  3. Активний чи пасивний.

  4. Від якого дієслова та як утворений.

  5. Вид, час.

  6. Рід, число, відмінок.

  7. До якого слова відноситься.

  8. Синтаксична роль.

  9. Правопис.


















Морфологічний розбір дієприкметника


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Початкова форма.

  3. Активний чи пасивний.

  4. Від якого дієслова та як утворений.

  5. Вид, час.

  6. Рід, число, відмінок.

  7. До якого слова відноситься.

  8. Синтаксична роль.

  9. Правопис.







Морфологічний розбір дієприслівника


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Слово, що аналізується.

  3. Від якого дієслова та як утворений.

  4. Вид.

  5. Яке дієслово пояснює у реченні.

  6. Час.

  7. Синтаксична роль.

  8. Правопис.


















Морфологічний розбір дієприслівника


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Слово, що аналізується.

  3. Від якого дієслова та як утворений.

  4. Вид.

  5. Яке дієслово пояснює у реченні.

  6. Час.

  7. Синтаксична роль.

  8. Правопис.











Морфологічний розбір прислівника


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Слово, що аналізується.

  3. Розряд за значенням.

  4. Ступінь порівняння (якщо є).

  5. До якого слова відноситься.

  6. Синтаксична роль.

  7. Правопис.

















Морфологічний розбір прислівника


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Слово, що аналізується.

  3. Розряд за значенням.

  4. Ступінь порівняння (якщо є).

  5. До якого слова відноситься.

  6. Синтаксична роль.

  7. Правопис.









Морфологічний розбір прийменника


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Слово, що аналізується.

  3. Які відношення передає.

  4. Який за будовою.

  5. Як утворений.

  6. Із яким відмінком може вживатись, крім даного.

  7. Правопис.











Морфологічний розбір прийменника


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Слово, що аналізується.

  3. Які відношення передає.

  4. Який за будовою.

  5. Як утворений.

  6. Із яким відмінком може вживатись, крім даного.

  7. Правопис.








Морфологічний розбір прийменника


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Слово, що аналізується.

  3. Які відношення передає.

  4. Який за будовою.

  5. Як утворений.

  6. Із яким відмінком може вживатись, крім даного.

  7. Правопис.

Морфологічний розбір сполучника


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Слово, що аналізується.

  3. До якої групи належить за характером синтаксичних зв’язків.

  4. Який за будовою.

  5. Правопис.











Морфологічний розбір сполучника


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Слово, що аналізується.

  3. До якої групи належить за характером синтаксичних зв’язків.

  4. Який за будовою.

  5. Правопис.








Морфологічний розбір сполучника


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Слово, що аналізується.

  3. До якої групи належить за характером синтаксичних зв’язків.

  4. Який за будовою.

  5. Правопис.








Морфологічний розбір частки


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Слово, що аналізується.

  3. Розряд за значенням, за функцією.

  4. Уточнює зміст слова чи речення.

  5. Правопис.









Морфологічний розбір частки


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Слово, що аналізується.

  3. Розряд за значенням, за функцією.

  4. Уточнює зміст слова чи речення.

  5. Правопис.










Морфологічний розбір частки


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Слово, що аналізується.

  3. Розряд за значенням, за функцією.

  4. Уточнює зміст слова чи речення.

  5. Правопис.








Морфологічний розбір вигуку


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Слово, що аналізується.

  3. Що виражає (емоції чи волевиявлення).

  4. Як утворений.

  5. Правопис.







Морфологічний розбір вигуку


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Слово, що аналізується.

  3. Що виражає (емоції чи волевиявлення).

  4. Як утворений.

  5. Правопис.










Морфологічний розбір вигуку


  1. Повнозначна чи службова частина мови.

  2. Слово, що аналізується.

  3. Що виражає (емоції чи волевиявлення).

  4. Як утворений.

  5. Правопис.















Орфографічний розбір


  1. Поділити слово на склади.

  2. З’ясувати принцип правопису слова.

  3. Виділити й охарактеризувати орфограми.

  4. Поділити на частини для переносу із рядка в рядок.

  5. З’ясувати правила написання слова (разом. окремо, через дефіс).









Орфографічний розбір


  1. Поділити слово на склади.

  2. З’ясувати принцип правопису слова.

  3. Виділити й охарактеризувати орфограми.

  4. Поділити на частини для переносу із рядка в рядок.

  5. З’ясувати правила написання слова (разом. окремо, через дефіс).








Орфографічний розбір


  1. Поділити слово на склади.

  2. З’ясувати принцип правопису слова.

  3. Виділити й охарактеризувати орфограми.

  4. Поділити на частини для переносу із рядка в рядок.

  5. З’ясувати правила написання слова (разом. окремо, через дефіс).








Схема розбору простого речення


  1. Визначити граматичну основу.

  2. Назвати тип речення за наявністю головних членів у ньому: односкладне чи двоскладне.

  3. Назвати тип, якщо речення односкладне (означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове, інфінітивне, називне (номінативне).

  4. Тип речення за наявністю або відсутністю другорядних членів речення: поширене чи непоширене.

  5. Тип речення за повнотою: повне чи неповне.

  6. Тип речення за наявністю чи відсутністю однорідних членів, відокремлених членів речення, звертань або вставних слів: ускладнене чи неускладнене.

  7. Назвати тип речення за метою висловлювання: розповідне, питальне чи спонукальне.

  8. Назвати тип речення за наявністю емоційності: окличне чи неокличне.







Схема розбору простого речення


  1. Визначити граматичну основу.

  2. Назвати тип речення за наявністю головних членів у ньому: односкладне чи двоскладне.

  3. Назвати тип, якщо речення односкладне (означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове, інфінітивне, називне (номінативне).

  4. Тип речення за наявністю або відсутністю другорядних членів речення: поширене чи непоширене.

  5. Тип речення за повнотою: повне чи неповне.

  6. Тип речення за наявністю чи відсутністю однорідних членів, відокремлених членів речення, звертань або вставних слів: ускладнене чи неускладнене.

  7. Назвати тип речення за метою висловлювання: розповідне, питальне чи спонукальне.

  8. Назвати тип речення за наявністю емоційності: окличне чи неокличне.


Схема розбору складносурядного речення


  1. Виявити частини речення та їх кількість.

  2. Виявити сполучники сурядності (єднальний, протиставний, розділовий).

  3. Установити тип та смислові відношення між його складовими частинами: одночасність чи послідовність дії, протиставлення або зіставлення, причиново-наслідкові відношення.

  4. Визначити тип за наявністю емоційного забарвлення.

  5. Пояснити розділові знаки.

  6. Аналіз кожної частини за схемою простого речення.















Схема розбору складносурядного речення


  1. Виявити частини речення та їх кількість.

  2. Виявити сполучники сурядності (єднальний, протиставний, розділовий).

  3. Установити тип та смислові відношення між його складовими частинами: одночасність чи послідовність дії, протиставлення або зіставлення, причиново-наслідкові відношення.

  4. Визначити тип за наявністю емоційного забарвлення.

  5. Пояснити розділові знаки.

  6. Аналіз кожної частини за схемою простого речення.










Схема розбору складнопідрядного речення


  1. Виявити частини складнопідрядного речення, визначити головну й підрядну.

  2. Установити, до чого відноситься підрядна частина (до всієї головної частини чи до її словосполучення).

  3. Виявити граматичні засоби зв’язку.

  4. Визначити тип складнопідрядного речення.

  5. Пояснити розділові знаки.

  6. Зробити аналіз кожної частини за схемою простого речення.








Схема розбору складнопідрядного речення


    1. Виявити частини складнопідрядного речення, визначити головну й підрядну.

    2. Установити, до чого відноситься підрядна частина (до всієї головної частини чи до її словосполучення).

    3. Виявити граматичні засоби зв’язку.

    4. Визначити тип складнопідрядного речення.

    5. Пояснити розділові знаки.

    6. Зробити аналіз кожної частини за схемою простого речення.







Схема розбору складнопідрядного речення


  1. Виявити частини складнопідрядного речення, визначити головну й підрядну.

  2. Установити, до чого відноситься підрядна частина (до всієї головної частини чи до її словосполучення).

  3. Виявити граматичні засоби зв’язку.

  4. Визначити тип складнопідрядного речення.

  5. Пояснити розділові знаки.

  6. Зробити аналіз кожної частини за схемою простого речення.


Схема розбору безсполучникового речення


  1. Визначити складові частини речення.

  2. Визначити тип за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.

  3. Установити смислові відношення між частинами речення – одночасність, послідовність, причина, пояснення, протиставлення, умова, час тощо.

  4. Пояснити розділові знаки.

  5. Після цього кожна частина аналізується за схемою розбору простого речення.




Схема розбору безсполучникового речення


  1. Визначити складові частини речення.

  2. Визначити тип за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.

  3. Установити смислові відношення між частинами речення – одночасність, послідовність, причина, пояснення, протиставлення, умова, час тощо.

  4. Пояснити розділові знаки.

  5. Після цього кожна частина аналізується за схемою розбору простого речення.



Схема розбору безсполучникового речення


  1. Визначити складові частини речення.

  2. Визначити тип за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.

  3. Установити смислові відношення між частинами речення – одночасність, послідовність, причина, пояснення, протиставлення, умова, час тощо.

  4. Пояснити розділові знаки.

  5. Після цього кожна частина аналізується за схемою розбору простого речення.




‹
›