«Цікавими стежинками по країні - Здоров’я»
(виховна година).
Мета: виховувати у дітей ціннісне ставлення до власного здоров’я та стимулювати бажання дбати про нього; сприяти усвідомленню учнями необхідності ведення здорового способу життя; нагадати корисні звички, які допоможуть зміцнити здоров’я; прищеплювати інтерес до занять фізичною культурою і спортом.
Обладнання: роздаткові матеріали-ілюстрації із зображенням людей, які дотримуються здорового способу життя, маркери, олівці, картки «ТАК» (з написом зеленого кольору), картки «НІ» (з написом червоного кольору), стікери.
Хід уроку
І. Організація учнів до уроку.
Усі сідайте тихо, діти!
Домовляймось – не шуміти,
Працювати час настав.
Тож і ми марно часу не гаємо,
Про здоров’я урок починаємо!
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
1. Бесіда.
Складіть із літер Д З О Р В’ О Я слово. (Здоров’я).
Що таке здоров’я?
Чи можете ви сказати про себе: «Я здоровий»?
Продовжимо бесіду вправою «Мікрофон». Свої відповіді починайте зі слів: «Я здоровий, тому що …».
2. Декламування віршів дітьми.
Хто здоровий, – той сміється, Все йому в житті вдається. Він долає всі вершини, Це ж чудово для людини! | Хто здоровий – не сумує, Над загадками мудрує, Він сміливо в світ іде Й за собою всіх веде! |
Хто здоровий, той не плаче, Жде його в житті удача. Він уміє працювати, Вчитись і відпочивати. | Бо здоров’я – це прекрасно, Здорово, чудово, ясно! І доступні для людини Всі дороги і стежини! |
Зрозуміло, всім відомо, Як приємно бути здоровим, Тільки треба знати, Як здоровим стати. |
Що треба робити, щоб бути здоровим?
Чому необхідно берегти здоров’я?
ІII. Повідомлення теми уроку і завдань уроку.
Сьогодні ми розглянемо здоров’я як стан людини, коли в неї відсутнє будь-яке нездужання, коли вона має гарний настрій, задоволена своїм життям.
Поговоримо також про те, як потрібно зміцнювати здоров’я та оберігати його.
IV. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.
Що допоможе вам зростати здоровими?
Конкурс «Хто більше?»
На першій парті кожного ряду лежить чистий аркуш паперу. Ви по черзі пишіть на ньому слова, що стосуються здоров’я. Наприклад: режим, загартовування, зарядка, спорт.
Передавайте аркуш на наступну парту після того як учні, що сидять за однією партою, запишуть кожен по слову. Перемагає ряд, який закінчить завдання найшвидше і запише найбільшу кількість слів, що відповідатимуть темі. (Учні виконують завдання).
Давайте прочитаємо слова, які ви записали на аркуші, і визначимо ряд-переможець. Із цих слів, що стосуються здоров’я, складемо «асоціативний кущ».
Слово вчителя.
Народна мудрість каже: «Без здоров’я немає щастя», «Найбільше в світі багатство – це здоров’я».
Як ви розумієте цю мудрість? (Відповіді дітей).
Правда, здоров’я – всьому голова. Коли людина здорова, то вона дужа, весела, красива, сильна, витривала, смілива, тому що вона себе прекрасно почуває і може наполегливо працювати, навчатись, може робити те, що їй до душі, займатись улюбленою справою. А коли щось болить, то сили немає, радості також, бо всі думки про одне – позбутись болю. Отже, бажаю всім доброго здоров’я! Будете здорові – будете щасливі й радісні.
А як же берегти своє здоров’я? (Думки дітей).
Берегти своє здоров’я – це означає вести здоровий і активний спосіб життя: робити зарядку, ходити в походи, займатись посильною фізичною працею, відвідувати спортивні секції, любити і дотримуватись чистоти, тому що чистота – запорука здоров’я. А ще виробляти в собі добрі, корисні звички, позбавлятись та уникати поганих, шкідливих.
Давайте пригадаємо, які звички корисні, а які – шкідливі? (Діти наводять приклади).
Треба добре знати і завжди дотримуватись правил поведінки, які ви всі вивчали на уроках з основ здоров’я, щоб уникнути неприємностей і нещасних випадків. Ми любимо життя за те, що можемо насолоджуватися красою природи, радіти зустрічам із друзями, щодня дізнаватися про щось нове у світі, який нас оточує. Ваше життя тільки-но починається, і воно сповнене надіями та планами.
Що потрібно для того, щоб ці плани здійснилися? Розшифруйте запис, прочитавши кожне зі слів ззаду наперед:
ИТСЕВ ЙИВОРОДЗ БІСОПС ЯТТИЖ
(ВЕСТИ ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ)
Давайте з’ясуємо, що ж таке здоровий спосіб життя?
Для розкриття поняття «здоровий спосіб життя», вчитель може використати відеоматеріали, наочність, розробити презентацію «Здоровий спосіб життя».
3. Фізкультхвилинка.
Щось не хочеться сидіти,
Треба трохи відпочити. (Встати і вийти із-за парт).
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки
І зроби чотири кроки. (Марширувати на місці).
Вище руки підніміть (Підняти руки,прогнутися).
І спокійно опустіть.
Руханки
Вправа «Не все так просто».
Мета: мобілізація уваги, мотивація до подолання труднощів, тренування координації рухів.
Правою рукою намалюйте у повітрі хрест. Це дуже просто. Лівою рукою намалюйте коло. Це також у всіх вийшло. А тепер спробуйте зробити це одночасно: правою рукою малювати хрест, а лівою – коло. В кого це вийде, повідомляє переможним вигуком.
Вправа «Комахи».
Мета: підняти настрій, спрямувати енергію в позитивне русло.
Вихідне положення: стати так, щоб можна було вільно розвести руки.
Опустити руки і почати тихенько дзижчати: «З-з-з», подібно до комах.
Імітація руками рух комариних крил. Злегка підняти руки і робити ними колові рухи. Поступово піднімати руки вище та збільшувати радіус обертання, інтенсивність і висоту звуку. Піднімати руки доти, аж поки вони зімкнуться над головою.
Усе повторити у зворотному порядку, опускаючи руки і стишуючи голос.
V. Закріплення та осмислення нового матеріалу.
Робота з роздатковим матеріалом.
Подивіться на малюнки. Що негативно впливає на здоров’я?
Ігрова вправа «Так чи НІ».
Збереженню здоров’я сприяють ...
(Діти відповідають картками «ТАК» чи «НІ»).
1) байдужість; 2) взаєморозуміння у сім’ї;
3) добра праця; 4) активний відпочинок;
5) ранкова зарядка; 6) ледачість;
7) паління; 8) чистота тіла;
9) раціональне харчування; 10) шкідливі звички;
11) неврівноваженість; 12) тривалий перегляд телевізору.
Вправа «Закінчи речення» (практична робота на картках).
Вчитель. Об’єднайтеся у групи. Виконайте завдання на картках.
1 група
Закінчи речення.
Для здоров’я корисно багато …
- гуляти на …;
- уживати корисну…;
- бути …;
- відмовитися від ….
2 група
Закінчи речення.
Здоровий спосіб життя – це дотримання …;
- правильне ...;
- щоденні заняття … і …,
- рухливими …;
- активна…;
- відсутність шкідливих …;
- у спілкуванні з оточуючими….
Висновок.
Допомагають зміцнити здоров’я … ігри, наприклад: …. Слід уникати … звичок, які руйнують здоров’я, наприклад: …. Щоб зберегти здоров’я, необхідно доглядати за собою, а саме: ….
Психогімнастика.
Вчитель. Сідайте вільно, розслабтеся, подумки повторюйте за мною речення.
Я лежу на теплому березі річки.
Тихо плескають хвилі.
Світить сонечко.
Я спокійний(а).
Я лежу на спині й дивлюсь на блакитне небо.
Там пливуть хмаринки.
Мені легко дихається.
Я ніби перебуваю у стані невагомості.
Моє тіло відпочиває у приємних променях сонця.
5. Обговорення ситуацій.
Які поради ви б дали дітям у таких ситуаціях?
1) Миколка дуже любить дивитися телепередачі. Він витрачає на це чотири години на день.
2) Наталка прийшла на день народження до своєї подруги. Вона так зраділа солодощам, що з’їла їх набагато більше, ніж потребує її організм.
Що важливого ви порадите своїм одноліткам?
6. Створення колажу.
Об’єднайтеся у групи за кольором фігур. Використайте малюнки з журналів, олівці та маркери для створення колажів. Оберіть представника, який презентує роботу вашої групи. (Презентація колажів).
VI. Підсумки уроку
Що важливого було на уроці?
Як ви думаєте, що означає вести здоровий спосіб життя?
А зараз стікерами покажіть як вам працювалося на уроці.
Наостанок, нехай кожен з вас побажає своєму сусіду по парті здоров’я.
Література:
1. Будна Н.О. Уроки з курсу «Основи здоров’я». 2 кл. : Посібник для вчителя. [Текст] / Н.О. Будна, Ж.А. Голінщак – Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2003.
2. Воронцова Т.В. Основи здоров’я. 6 клас: Посібник для вчителя [Текст] / Т.В. Воронцова, В.С. Пономаренко. – К. : Алатон, 2008.
3. Грецьких В.М. Основи здоров’я. 3 клас: Плани-конспекти уроків [Текст] / В.М. Грецьких. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006.
4. Погорелова С.М. Я і Україна. Навколишній світ: Матеріали до уроків у 2 класі [Текст] / С.М. Погорелова, В.А. Тетьоркіна. — Харків : Веста: Видавництво «Ранок», 2002.
ВІД ДІДА ДО ПРАДІДА: НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
(Тренінг з елементами гри для учнів 2-3 класів)
Мета та завдання: поглибити знання учнів про традиційні свята, звичаї, обряди, народні ігри та забави українців, які сприяють зміцненню, фізичного, духовного, психологічного та соціального здоров’я; мотивувати школярів на здоровий спосіб життя.
Обладнання: правила тренінгу, правила роботи в групі, завдання для груп, папір, м’яч, олівці, маркери, таблиця «Берег сподівань і звершень», силуетні кораблики.
Хід заняття
І. Вступна частина.
1. Знайомство «Найкраще я вмію…»
Учні стають у коло і перекидають м’яч один одному. Той, хто триматиме в руках м’ячика, повинен розказати про те, що він найкраще вміє робити, а решта мають це запам’ятати. Кожен має починати з фрази «Найкраще я вмію..», а закінчувати словами «…Ось який я молодець!».
2. Правила роботи.
(На червоних кетягах калини учасники пишуть правила, яких вони пропонують дотримуватися та прикріпляють їх на плакаті «Калина»).
Правила роботи в групі: приходити вчасно; бути позитивним; говорити коротко; один говорить – всі слухають; бути доброзичливим; кожна думка має автора; бути толерантним.
Які з наших правил допоможуть зміцнювати здоров’я?
3. Актуалізація теми тренінгу.
Вчитель. Наш народ має багату культуру, що розвивалася впродовж багатьох поколінь. Життєва мудрість наших пращурів та їхні настанови щодо здорового способу життя втілилися в українських звичаях, обрядах, фольклорі, що дійшли до наших днів.
Навіть вітаючись і прощаючись, люди бажали одне одному здоров’я: «Дай, Боже, здоров’я», «Доброго вам здоров’я», «Бувайте здорові» та інші.
Ще з часів Київської Русі наші пращури цінували здоров’я, загартованість, спритність. Свою силу, винахідливість, кмітливість вони проявляли в іграх, забавах, які часто проводили у традиційні свята українців.
Сьогодні я вам пропоную ознайомитися з традиціями здорового способу життя, які передав нам український народ.
4. Вправа «Очікування».
Вчитель. Кожен із вас має листочок-кораблик, висловіть свої очікування, написавши їх на кораблику, і прикріпіть на плакаті «Берег сподівань».
ІІ. Основна частина.
1. Технологія «Мозковий штурм».
- Чи знаєте ви традиції та звичаї свого народу? Назвіть їх. (Діти висловлюють свої думки, а педагог записує на дошці).
Підсумок. Як бачимо, багато звичаїв і традицій пов’язано зі здоров’ям.
З давніх-давен український народ найголовнішою цінністю у житті вважав здоров’я. Уподовж усього життя – з раннього дитинства і до глибокої старості людей супроводжують різні обряди.
Бесіда.
Чи знаєте ви, що таке обряд?
Які народні українські свята вам відомі?
Які з них відзначають у вашій родині?
Які свята супроводжуються великою кількістю звичаїв та обрядів? (Різдвяно-новорічні, Великодні, Зелені свята, свято збору урожаю тощо).
Які символи-обереги існували в наших батьків? (Дерева: калина, верба, тополя. Квіти: мальви, чорнобривці, барвінок. Елементи одягу: рушники, сорочки-вишиванки, тощо).
2. Інформація «Довідкового бюро».
Традиції – це елементи культурної спадщини, які передаються наступним поколінням і зберігаються протягом тривалого часу в суспільстві. Вони виявляються у вигляді звичаїв, обрядів, свят, усталених норм поведінки.
Звичай – загальноприйнятий порядок, традиційно встановлені правила поведінки.
Обряд – це усталені звичаї, умовні дії людей, пов’язані з певними народними святами й побутовими традиціями, що передаються з покоління в покоління.
Оберіг – предмет, що оберігає від лиха, хвороб.
3. Інформація групи «Народознавці».
За бажанням вчителя і самих дітей та, з урахуванням умов навчального закладу, періодів року, можна розглядати окремі цикли народних традицій, зокрема: осінньо-зимові, весняні, літньо-осінні.
Пропонуємо варіант літньо-осіннього циклу.
«Народознавці» провели попередньо пошукову роботу і пропонують вам свої напрацювання - цикл народних традицій літньо-осіннього періоду.
1 учень. Працюючи над проектом «Літні та осінні календарно-обрядові народні свята», група «Народознавці» дізналася про цикл літніх та осінніх календарно-обрядових народних свят.
Почесне місце серед літніх свят займає свято Трійця. Це свято, як і Великдень, не тримається числа. Зелені свята повністю залежні від Пасхи – вони відзначаються на сьому після Великодня неділю і здебільшого співпадають з червнем.
2 учень. Про його походження нема чіткої думки. Одні стверджують, що у цей день начебто Бог створив землю і засіяв її зеленню. Інші вважають, немов би Христос, Петро і Павло, ідучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й триденне свято. Дехто підтверджує думку, що триденність свят пов’язана з Бого-Отцем (неділя), Бого-Сином (понеділок) та Бого-Духом Святим (вівторок).
3 учень. Практично Зелені свята починалися з п’ятниці. Жінки до схід сонця йшли до лісу, щоб заготовити лікарські трави. У цей день збирали також росу, якою лікували хворі очі.
У суботу, власне напередодні Трійці, селяни рвали материнку, чебрець, полин, лепеху тощо і прикрашали запашним зіллям світлиці: стіни, лави, вікна, образи, а лепехою притрушували долівку.
Ввечері, на «клечану суботу» йшли босоніж до лісу, аби запастися гілками клена, липи, ясена чи осики і оздоблювали подвір’я, будинок, ворота, тин, хлів, одвірки хати і стріху, а також всю садибу.
1 учень. Першого дня Трійці дівчата йшли у поле чи ліс, плели віночки і тримали їх до Петрівки, щоб у цей час русалки не залоскотали.
На другий день діти влаштовували потішну гру «Завивати вінки». Дівчатка, вибравши з-поміж себе хлопчика та юнку, плели їм віночки і, оточивши колом, йшли гуртом через село з піснями.
Нарешті надходив третій – Бого-Духів день. У кожному регіоні його відзначали по-своєму, при тому лише юнки. Гурт дівчат вибирав з-поміж себе «Тополю» – найгарнішу дівчину. Вона мала ходити з піднятими над головою руками. Для зручності, руки прив’язували до двох палиць і прикрашали стрічками, намистом та хустинами. Обличчя обвішували віночками, а стан – різнокольоровими плахтами.
Під супровід пісень гурт обходив односельців. Господарі, до яких заходила «Тополя», зобов’язувалися щедро віддячувати дівчат. Після цього ватага йшла в поле, щоб розібрати «Тополю».
2 учень. Купайла, Івана Купала – давне язичницьке свято краси, молодості й самоочищення. З ним пов’язані цікаві обрядодійства біля води, які влаштовувала молодь у ніч з 6 на 7 липня.
Хлопці готували вогнище, а дівчата вбирали Марену – живу гілку. З настанням сутінків парубки підпалювали ватру, через яку попарно перестрибували. Натомість юнки топили Марену, яка символізувала русалку, і пускали на воду віночки, завбачуючи своє майбутнє подружнє життя.
У деяких регіонах на Купайла, дівчата робили з соломи ляльку, одягали в жіночий одяг, а голову прикрашали стрічками, квітами й віночками. Ходили з Мареною всіма вулицями, наспівуючи купальських пісень, а зробивши обхід, йшли до річки чи ставу, роздягали ляльку і топили у воді.
Дівчата й хлопці намагалися облити один одного водою, хоч купатися з Мареною не годилося, бо вона накличе бурю.
3 учень. 12 липня відзначають свято Петра і Павла. Цей святодень пов’язаний з літнім сонцестоянням. Найурочистіше його відзначали пастухи. Власники тварин організовували святковий обід («петрівку») на вигоні. Після обіду пастухи влаштовували різноманітні змагання, розваги, танці.
Крім того, на Петра і Павла виготовляли з ячного борошна нового врожаю обрядовий хліб і несли його до церкви на посвяту.
1 учень. 6 серпня – свято Іллі. Це свято вельми пошановане і пов’язане з аграрною магією. Прообразом Іллі був язицький Перун як покровитель грому та блискавок. У цей день намагалися не працювати, навіть не ходити на полювання, боючись гніву Іллі, котрий може, хто його не святкує, вдарити блискавкою.
Традиційно з Іллею закінчувалися жнива. Останнім терміном, коли дітям дозволяли купатися, також був Ілля.
2 учень. 14 серпня – свято Маковія і першого Спаса. Це вважається перше осіннє свято, з яким пов’язують закінчення літа. Відтак на Маковія останній день колективних толок. На його честь у церквах відправляють пообідню службу, де святять квіти: васильки і чорнобривці. У їх китиці вкладали головку маку.
З Маковія починається двотижневий успенський піст – Спасівка. Жінки пекли пісне печиво – «шулики». Крім того, з меду і товченого маку робили знамениті «маковики» – смаковиті українські коржики.
З цього часу починали відлітати у вирій ранні птахи.
3 учень. 19 серпня – одне з найбільших хліборобських свят Спас другий (Великий). Преображення Господнє. Його ще називали святом врожаю. Кожен із селян вважав святим обов’язком віднести у цей день до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед у стільниках, хліб – щедрі дари природи.
Селяни до Спаса намагалися зібрати всі зернові. Знахарки востаннє заготовляли лікарські трави.
1 учень. 28 серпня – Успення і перша Пречиста. Це пора, коли повністю закінчували жнивувати і готувалися зустрічати осінь; початок вільного випасу в Карпатах. Хто до цього часу не встиг зібрати хліб, то влаштовували колективну братчину. До Успення мають бути остаточно зібрані всі фрукти.
2 учень. 21 вересня – Друга Пречиста, різдво Богородиці.
З цього дня вже можна було засилати сватів (весілля справляли тільки з Покрови). Пасічники в цей день остаточно втеплювали на зиму бджолині вулики, а власники овець вдруге проводили стрижку.
3 учень. Свято Воздвиження, Здвиження відзначають 27 вересня. Вважається, що в цей день остання птиця відлітає у вирій, а гаддя ховається в листя і залізає у землю, щоб перебути зиму.
1 учень. 14 жовтня – свято Покрови. З Покровою пов’язані дівочі мрії та побажання. Покрова – божество, покровителька жіночої, а більше всього дівочої долі.
З Покрови починали справляти вечорниці, котрі тривали до Великодня, і гуляли весілля, які тривали до пилипівських заговин (27 листопада).
Ввечері, напередодні Покрови, господарі тричі кидали через хату шматок кізяка, «щоб оселя була не курна», а вдосвіта спалювали його в печі, «аби взимку сухою була хата»; якщо житло сиріло, то на Покрову вирізали чотири дернини, клали їх на горищі по всіх кутках травою вниз – «щоб сухо в хаті було».
У Карпатах на Покрову поверталися з полонин отари.
2 учень. Дмитра, Змитра святкують 8 листопада. Це – жіноче свято. Проте з Дмитром пов’язані завершальні обряди тваринників. З цього дня домашніх тварин уже не вигоняли на пасовиська.
3 учень. Кузьми і Дем’яна 14 листопада. День зустрічі зими. 3 цього часу починає замерзати земля і крига сковує річки і озера.
Кузьма і Дем’ян вважалися покровителями ремесел. Тому цей день урочисто відзначали ковалі.
1 учень. 21 листопада – свято Михайла. Михайло неодмінно має сповістити про зиму, бо «приїжджає на білому коні».
Святого Михайла наш народ вважає за покровителя столиці України – Києва та покровителя мисливців.
2 учень. Пилипа, Заговини, запусти на Пилипівку 27 листопада. У цей вечір, напередодні Пилипівського посту, готують смачну обрядову вечерю: борщ, локшину, пиріжки, вареники, смажать м’ясо, зокрема птицю. За звичаєм, до батьків приходили вечеряти із своїми чоловіками дочки, котрі недавно вийшли заміж, а також запрошували кумів та одиноких сельчан. Залишки вечері віддавали бідним людям.
4. Розучування дитячих народних ігор.
Ігри літньо-осіннього періоду.
1) Гра-веснянка «Подоляночка».
Діти стають у коло, обирають «подоляночку», яка знаходиться у середині кола. Всі учасники ходять по колу і співають, а «подоляночка» виконує відповідні рухи, потім підходить до одного з учасників, який стає «подоляночкою».
Пісня. Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька.
Тут вона впала, до землі припала
Сім літ не вмивалась,
Бо води не мала.
Ой, устань, устань, подоляночко,
Ой, устань, устань, молодесенька!
Умий своє личко.
Та личко біленьке,
Біжи до Дунаю,
Бери ту, що скраю.
2) Гра «Латка».
Діти зібралися. Хтось говорить: «Давайте гратися в «латки», і одразу ж торкається долонею плеча чи спини сусіда. Тікаючи, промовляє: «Латка-битка, шовкова нитка, на мені не була, на тобі ізгнила!». «Побитий» переслідує втікача, але не промине «полатати» й іншого гравця, хто потрапить під руку. Доторкнувшись, говорить: «Латка». «Полатаний» намагається у свою чергу передати «латку» третьому. Якщо не вдається, повертає її тому, хто його «побив».
3) Гра «Найспритніший».
Обирається кущ кропиви (вогонь). По черзі діти перестрибують його по одному, потім парами. Хто жодного разу не обжалиться кропивою, той найспритніший.
4) Гра «Довга лоза».
П’ять-вісім, а то й більше хлопчиків 8-12 років стають у ряд на відстані 3-4 м один від одного, нахилившись уперед. Крайній перескакує через усіх і сам стає у ряду останнім, його сусід робить те ж саме. І так кожен гравець.
Ще один варіант гри «Довга лоза».
Діти на відстані двох кроків один від одного лягають, утворюючи довгу лозу. Задній схоплюється, перескакує через усіх інших, і лягає попереду. За ним – другий, третій.
5) Гра «Панас».
У грі можуть брати участь хлопчики і дівчатка. За бажанням хтось стає Панасом. Йому зав’язують очі хустинкою чи рушником, виводять на середину кола і звертаються до нього з такими словами:
Панас, Панас! На чому стоїш?
На камені!
Що продаєш?
Квас!
Лови курей, але не нас!
Панас починає ловити. Кого піймає, той стає Панасом.
6) Гра «Ластівка».
Усі, хто беруть участь у грі, стають у два ряди лицем один до одного. Хтось один лишається між рядами, підходить до когось із ряду, кладе руку на плече з-за спини, проговорюючи:
Ластівко, ластівко, утечеш?
Утечу.
Хліба напечеш?
Напечу.
Сама поїси?
Поїм.
Мені не даси?
Не дам.
Ластівка тікає, бігає навколо тих, хто в рядах. Той, хто стоїть між рядами, ловить.
5. Робота у групах.
(Учасники об’єднуються у групи. Учитель заздалегідь вибирає керівників груп – лідерів, які будуть організовувати роботу у групі протягом усіх вправ. Дитина-лідер отримує пелюсточки певного кольору і роздають їх учасникам своєї групи. Потім групи займають свої робочі місця та отримують завдання).
Завдання конкурсної програми
Конкурс «Гострий розум».
(Кожна група по черзі відгадує загадку).
Не золото, а найдорожче. (Здоров’я).
На базарі не знайдеш, на вагах не зважиш. (Розум).
Хто родився, а не вмирає. (Рід людський).
Його хочеш – не купиш. А що хочеш – не продаси. (Здоров’я, хвороби).
2) Конкурс «Хто більше». (Кожна група виконує певне завдання).
І група – назвати народні свята.
ІІ група – назвати страви національної кухні.
3) Конкурс «Знайди помилку».
І група. У Конституції України сказано, що дитина має право на навчання, відпочинок, збирання грибів, охорону здоров’я.
ІІ група. Немає Різдва без веснянки, Стрітення без писанки, а Великодня без куті.
4) Конкурс «Народна мудрість».
Завдання. Назвати якомога більше прислів’їв про людину та здоров’я.
Приклади: У здоровому тілі – здоровий дух.
Чиста вода для хвороби біда.
Здоровий не знає, який він багатий.
Найбільше щастя у житті – здоров’я.
Здоров’я не купиш ні за які гроші.
Бережи одяг, поки новий, а здоров’я, поки молодий.
Здоров’я – всьому голова.
Без здоров’я нема щастя.
Здоров’я маємо – не дбаємо, а згубивши – плачемо.
Шкіра – дзеркало здоров’я.
Як про здоров’я дбаєш, так і маєш.
Здоровому все здорово.
Світ великий – було б здоров’я.
Глянь на вигляд – і про здоров’я не питай.
Гроші загубив – небагато загубив, час загубив – багато загубив, а здоров’я загубив – все загубив.
Підведення підсумків конкурсів.
Вчитель. У всіх народів існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає світом і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.
Нині відбувається духовне відродження української нації, відтворення найкращих народних традицій і обрядів.
Тож народні звичаї та обряди потрібно знати кожній людині. Треба завжди пам’ятати, хто ми на нашій землі, де наше коріння.
ІІІ. Заключна частина.
1. Вправа «Відкритий мікрофон».
Про які традиції та звичаї українського народу ви узнали?
Назвіть українські народні свята?
В які ігри ви любите грати?
Які слова прощання й вітання з побажанням здоров’я вам відомі?
Чи справдилися ваші очікування? Якщо так, то перенесіть свої кораблики до берега звершень.
2. Зворотний зв’язок.
Вправа «Незакінчене речення».
Продовжити речення: «Я дізнався…, зрозумів…, навчився…, повторив…, запам’ятав…, зацікавився…».
3. Ритуал прощання «Вальс-комплімент».
Учасники стають у коло і розраховуються на перший-другий. Перші номери роблять крок уперед і повертаються обличчям до других номерів. Пари з’єднують свої долоні і говорять один одному компліменти. Відтак ті, хто стоїть у внутрішньому колі, роблять крок праворуч і з’єднують долоні з іншим учасником тренінгу. Вправа завершується, коли всі пари обміняються компліментами. Якщо бракує часу, можна робити праворуч два-три кроки.
Література:
1. Бибик Н.М. Основи здоров’я. Підручник для 3 класу [Текст] / Н.М. Бибик, Т.Є. Бойченко, Н.С. Коваль, О.І. Манюк. – К. : Навчальна книга, 2003.
2. Володарська М.О. Основи здоров’я. Робочий зошит. 3 клас [Текст] / М.О. Володарська. – Харків : Лєта, 2007.
3. Система виховання у початковій школі (за Національною програмою виховання учнів 1-12 класів МОН України) / Упоряд. А.В.Лихва. – Харків : Вид. Група «Основа», 2010.
4. Бойченко Т. Як виростити дитину здоровою: Посібник для батьків учнів молодшого шкільного віку [Текст] / Т. Бойченко, Н. Колотій, А. Царенко, Ю.Жеребицький, Д. Голі, Р. Луцюк. – К. : Прем’єр-Медіа, 2001.
5. Воропай О. Звичаї нашого народу [Текст] / О. Воропай. – К. : Оберіг, 1991.
6. Володарська М.О. Усі уроки з курсу «Основи здоров’я». 1-4 класи. –2-ге. вид. [Текст] / М.О. Володарська. – Харків : Вид. група «Основа», 2011.
7. Народні ігри. Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку [Текст] / Упоряд. Ю.Є.Бардакова. – Харків : Вид. група «Основа», 2007.
8. 20 позакласних заходів. 1-4 класи [Текст] / Упоряд. Ю.Є. Бардакова. – Харків : Вид. група «Основа», 2009.
9. Бутрім В.Л. Казка вчить. Збірник нестандартних дидактичних матеріалів з основних дисциплін. 1-4 класи [Текст] / В.Л. Бутрім. – Харків : Вид. групи «Основа», 2006.
10. Скуратівський В.Т. Вінець [Текст] / В.Т. Скуратівський. – К. : УСГА, 1994. – 240 с.