Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня м. Берестечко
НАДІЯ МОРОЗ
Формування екологічної культури
( Методичні рекомендації )
Мороз Надія Дмитрівна, учитель біології
ЗОШ І-ІІІ ступеня м. Берестечко
Методичні рекомендації мають на меті сприяти екологічному вихованню дітей та учнівської молоді, формуванню їх екологічної культури. гармонії відносин з природою, розвиток творчості, фантазії.
Цей посібник допоможе вчителям, не байдужим до проблем сьогодення, організувати екологічну роботу зі своїми учнями.
Для вчителів біології загальноосвітніх шкіл.
Зміст
1. Вступ……………………………………………………………………4
2. Екологічне виховання учнів у школі………………………………..6
3. Стратегія та зміст екологічної освіти школярів…………………..7
4. Формування екологічної культури учня на уроках біології …..10
5. Висновки ……………………………………………………………….17
6. Додатки………………………………………………………………….18
Додаток 1. Повідомлення еколога-натураліста ..………………………18
Додаток 2. Дослідження діяльності мурашок ………………………...19
Додаток 3. Конспект уроку біології, 6 клас……………………………21
Додаток 4. Проект « Рідне місто моєї Волині – Берестечко » ………25
Додаток 5. Рослини, що використовуються у зелених насадженнях…30
Додаток 6. « Жахлива екологічна казка » ……………………………..31
Додаток 7. Презентація дослідницької роботи ………………………..33
Додаток 8. Стаття із шкільної газети ………………………………….34
Додаток 9. Приблизний календар збирання лікарських рослин…….35
Додаток 10. Виступ агітбригади « Бересток» ………………………….36
Додаток 11. Рослинний годинник ……………………………………...40
7. Список літератури …………………………………………………….41
Вступ
Завдання освітньої системи України на сучасному етапі - формування високоосвіченого та культурного покоління. Тому головною метою навчання у школі є індивідуалізація навчального процесу для забезпечення досягнення кожним учнем відповідного рівня творчого розвитку, виховання учнів як носіїв екологічної культури.
Кожній дитині властивий певний потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше, підготувати біологічно та екологічно грамотну людину, особистість, яка знає цінність життя і своє місце у світі живої природи – це завдання школи .
Ефективність даної роботи залежить перш за все від забезпечення продуманої цілеспрямованої комплексної системи у її здійсненні, від широкого ознайомлення учнів з основними аспектами охорони природи: природничо-науковим, економічним, морально-етичним, оздоровчо-гігіенічним, юридичним і науково-пізнавальним.
Дбайливе ставлення людини до природи складається не лише з уміння використовувати її багатства. Дуже важливим є те, щоб усвідомлення значимості природи стало внутрішнім надбанням особистості. У зв'язку з цим постає необхідність суттєвого удосконалення змісту навчального процесу, створення відповідних педагогічних умов для екологічного виховання школярів, відбору оптимальних форм, методів і прийомів навчання екології.
Отже, екологічна освіта і виховання покликані забезпечити учнів знаннями про взаємозв'язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, сформувати прагнення вміння брати активну участь в охороні й поліпшенні навколишнього середовища.
2. Екологічне виховання учнів у школі .
Екологічне виховання - це неперервний процес навчання, виховання, самоосвіти, накопичення досвіду і розвитку особистості, спрямований на формування ціннісних орієнтацій, норм поведінки, спеціальних знань щодо збереження навколишнього середовища природокористування, реалізованих в екологічно грамотній діяльності.
Процес екологічного виховання слід розглядати як три складові:
1) екологічне просвітництво;
2) екологічна освіта ;
3) екологічне виховання .
Це складові процесу неперервного екологічного виховання в широкому розумінні.
Екологічне просвітництво має на меті сформувати перші, елементарні знання про особливості взаємовідносин суспільства та природи, про придатність навколишнього середовища для проживання людини, про вплив людської виробничої діяльності на довкілля.
Екологічна освіта - це психолого-педагогічний процес впливу на людину, метою якого є формування теоретичного рівня екологічної свідомості.
Як навчати екології кожного?
Відомо, що навчати важко, значно важче перетворити знання в переконання, але найскладніше – зробити так, щоб переконання стали нормою повсякденної поведінки. Саме останнє є метою масової екологічної освіти як фундаменту екологічної культури людини. Екологічні знання потрібні людині постійно – на роботі, в побуті, на відпочинку. А це вимагає різнопланової підготовки. Обов’язкова умова – кожен повинен мати хоча б якийсь мінімум екологічних знань. Екологічна освіта , що спрямована на підвищення екологічної складової загальної культури людини, може бути:
1) дошкільною;
2) шкільною ;
3) побутовою.
Дошкільна екологічна освіта повинна закласти дитині такі основні знання:
- все живе, а не лише людина, має рівне право користуватися благами природи;
- природні ресурси обмежені, і тому треба стримувати свої бажання і споживати лише життєво необхідний мінімум;
- треба дуже бережливо ставитись як до природних, так і до штучних продуктів і виробів.
Із навколишнім середовищем дитину починають знайомити через
тих представників флори і фауни, які її оточують. Дошкільна освіта – найбільш відповідальний і важкий етап екологічної освіти. Діти ще не мають знань і сприймають світ очима. Їм зрозуміліше те, що вони бачать, ніж те, в чому їх запевняють, – неможливо повірити в необхідність бережливості, коли батьки “завалюють” дитину іграшками, ласощами, одягом.
Шкільна екологічна освіта повинна будуватися на принципі єдності природних явищ і процесів. Це реалізується шляхом вивчення спеціального курсу ( «Біолгія», «Основи екології» тощо) та підкресленням відображення екологічних аспектів під час вивчення всіх шкільних дисциплін.
Побутова екологічна освіта розрахована на широкі верстви населення. Вона реалізується через засоби масової інформації, публічні лекції, бесіди й таке інше. Її мета – дати людині мінімум загальних екологічних знань, які необхідні кожному, щоб виконувати громадські обов’язки відповідно до державної екологічної політики.
Екологічне виховання – психолого - педагогічний процес, метою якого є формування в індивіда не лише наукових знань, а й певних переконань, моральних принципів, що визначають його життєву позицію та поведінку в природі. Метою і результатом екологічної освіти є формування екологічної культури особистості учня.
Етапами формування екологічної культури учнів є:
- формування мотивів пізнання живої природи;
- розвиток пізнавального інтересу на основі дослідження результатів впливу людини на природу;
- розгляд сучасних екологічних проблем та можливості їх вирішення;
- практичне оволодіння нормами та правилами поведінки у природному середовищі.
3. Стратегія та зміст екологічної освіти школярів
Серед педагогів – біологів утвердилася цілком справедлива думка: екологічна освіта і виховання — єдиний послідовний процес, він має здійснюватися протягом усього життя людини на комплексній основі.
Школі відводиться провідна і найважливіша роль в екологічній освіті та вихованні учнівської молоді. Це - основна ланка, оскільки не всі її випускники зможуть одержати вищу освіту. Мета загальної середньої освіти - формування особистості з високим ступенем екологічної культури.
Завдання школи - сформувати систему знань, поглядів і переконань учнів, які забезпечуватимуть громадську відповідальність за стан навколишнього середовища як основу існування держави, готовність його поліпшувати шляхом прийняття необхідних екологічно грамотних рішень на основі нового стилю мислення і життя у злагоді з природою. Ця провідна ідея має розвиватися від початкової освіти до закінчення школи.
Ефективним засобом формування екологічної культури є екологізація шкільної освіти, яка передбачає включення екологічних аспектів, що пов'язані з основним матеріалом, до складу практично всіх навчальних дисциплін. В основу цього процесу повинні бути покладені дидактичні, психологічні, етичні та методичні принципи.
Пріоритетом загальної середньої екологічної освіти є особистісна орієнтація, що передбачає створення таких умов, за яких природа стає особистісною цінністю для кожного школяра. Такий підхід здійснюється на трьох ступенях відповідно до віку дітей, обсягу та рівня їх знань і досвіду, психологічних особливостей.
У школі І ступеня (1-4 класи) забезпечуються:
- елементарні знання про природу та взаємозв'язки у ній, взаємодію і взаємовплив людини й природи;
- розуміння погіршення стану навколишнього середовища внаслідок нераціональної господарської діяльності та особистої причетності до екологічних проблем;
- розвиток ціннісного ставлення до природи як джерела задоволення естетичних, комунікативних, пізнавальних, рекреаційних та інших потреб особистості;
- формування елементів здорового способу життя та навичок екологічно доцільної поведінки.
У школі ІІ ступеня (5-9 класи) учні мають:
- знати сутність екології як науки та сфери практичної діяльності людини; поняття та закономірності, що характеризують природу як цілісну систему;
- усвідомлювати первинність природи, всезагальний та об'єктивний характер природних закономірностей, необхідність їх дотримання людиною;
- розуміти діалектичний характер впливу науково-технічного прогресу на природу, сутність та причини виникнення глобальних екологічних проблем, шляхи досягнення збалансованого екологічно безпечного розвитку;
- знати екологічні права та обов'язки громадян України;
- уміти оцінювати стан навколишнього середовища, регулювати власні споживання та спосіб життя, брати участь у практичних природоохоронних діях.
Поряд з екологізацією змісту освіти на цьому етапі рекомендується запровадження окремих курсів екологічного спрямування за вибором.
У школі ІІI ступеня (10,11 класи) учні мають знати :
особливості впливу на навколишнє середовище обраної майбутньої професії, відповідні вимоги до фахівця;
- бути обізнаними в екологічному законодавстві відповідної галузі господарства;
- добре орієнтуватися в екологічних проблемах України.
В цілому у старшокласників має бути сформована особистісна екологічна позиція і вміння її відстоювати в умовах правової демократичної держави.
Умовами реалізації навчально-виховного процесу щодо екологічної освіти у школі є:
1) комплексний підхід до вивчення навколишнього середовища з використанням міжпредметних зв’ язків;
2) врахування вікових індивідуально-психологічних особливостей школярів, їх пізнавальних можливостей і здібностей до творчості в процесі навчання і виховання;
3) вибір оптимальних форм, методів і прийомів навчання екології з наданням учням максимального прояву самостійності у проведенні різних типів уроків, занять під відкритим небом, організації і роботи на екологічній стежці, у природничо-краєзнавчих та художніх музеях, бібліотеках та наукових закладах;
4) організація безпосередньої практичної діяльності у довкіллі (екскурсії, практики, практикуми, експедиції) по його охороні та поліпшенню під час навчальної та суспільно корисної праці;
5) позитивний вплив учителя на виховний процес власним прикладом дбайливого ставлення до навколишнього середовища;
6) єдність дій педагогів та учнівського колективу школи на основі краєзнавчого принципу навчання з урахуванням особливостей свого краю, регіону.
Реалізація екологічних завдань здійснюється через форми позашкільної освіти та виховання, а саме:
1) традиційні та нетрадиційні форми роботи в літніх екологічних таборах (екологічні стежки, екскурсії тощо);
2) проведення польових навчальних практикумів, екологічних експедицій, тематичних дитячих природоохоронних акцій;
3) проведення екологічних олімпіад, конкурсів екологічного малюнку, фестивалів екологічної пісні, ділових ігор, наукових конференцій тощо;
4) створення системи підготовки та перепідготовки працівників позашкільних навчально-виховних закладів;
5) розширення мережі різних профілів позашкільних закладів (туристсько- краєзнавчих, технічних та ін.);
6) залучення до навчально-виховної роботи з екології в цих закладах висококваліфікованих спеціалістів, учених.
4. Формування екологічної культури учня на уроках біології
Екологічна культура особистості складається з трьох взаємопов'язаних складових: екологічних знань, екологічних переконань, екологічної діяльності. Це визначає форми і методи діяльності, спрямовані на накопичення екологічних знань, формування екологічних переконань та необхідних умінь в умовах ігрової, пропагандистської та трудової діяльності.
З метою формування екологічної культури школярів учителю біології слід застосовувати принцип природовідповідності: від знань до діяльності, від діяльності до виховання та звертати увагу учнів на те, що людина – невід’ємна складова частина природи, що вона своєю діяльністю впливає на навколишнє середовище, і вплив її може бути як позитивним, так і негативним. Знання, отримані на уроці , необхідно реалізовувати на практиці. Лише це дасть глибину переконань і забезпечить активну позицію учня щодо вивчення, збереження і поліпшення природи рідного краю.
Потрібно, щоб учитель біології свою роботу спрямовував на те, щоб в учнів формувалося екологічне мислення, щоб вони усвідомлювали своє місце і значимість у біосфері, були готовими нести свої знання у життя, розпочинаючи дану роботу з рідного краю.
Знаючи, що педагогічний процес – це поєднання навчальної ролі вчителя й пізнавальної діяльності учнів, де учитель викладає навчальний матеріал, організовує і керує пізнавальною діяльністю учнів, перевіряє засвоєння ними знань, умінь та навичок, а учні засвоюють навчальний матеріал, виконують завдання вчителя, оволодівають певними вміннями та навичками, розвивають свої пізнавальні здібності. Засвоєння учнями навчального матеріалу залежить від уміння дітей організувати свою пізнавальну роботу на уроці, а вчителя - сформувати навички їхньої навчальної праці.
На уроці вчителю біології необхідно ставити перед собою такі завдання:
Навчити дітей аналізувати екологічний матеріал, ставлячи перед ними завдання, знаходити рішення;
Навчити розумного і корисного спілкування на основі використання екологічного краєзнавчого матеріалу ;
Навчити працювати з текстом підручника, звертаючи увагу на екологічні проблеми ;
Розвинути вміння зосереджуватися, концентрувати увагу на екологічних проблемах своєї місцевості;
Розвинути вміння відстоювати свою позицію щодо вирішення проблем;
Навчити формувати знання, користуватися різними джерелами інформації.
Важливе місце в пізнавальному процесі належить змісту навчального матеріалу: яку інформацію, який її об’єм учень повинен запам’ятати і надалі використовувати в подальшому вивченні біології. Тому навчання дітей під керівництвом учителя слід здійснювати через різноманітні методи навчання. Вони мають відповідати змісту навчального матеріалу і стимулювати пізнавальну діяльність учнів.
Знаючи, що дитина запам’ятовує лише 20% матеріалу, якщо він подається вербально, необхідно впроваджувати активні форми навчання:
1. Проблемне навчання шляхом створення ситуацій та знаходження шляхів виходу з них;
2. Використовувати групові форми роботи з елементами гри;
3. Нестандартні уроки;
4. Проектну технологію.
На таких уроках діти працюють інтенсивно, з бажанням, з вірою у свої розумові здібності. Вчитель біології навчає дітей працювати думаючи, бо, як говорив В. Сухомлинський, « праця і тільки праця – основа всебічного розвитку особистості». Тут діти розкривають себе до кінця, і виникає духовна єдність учителя та учнів – умова творчої співпраці, до чого ми усі прагнемо.
У практиці необхідно використовувати урок для створення комфортних умов для успішної взаємодії вчителя та школярів. З цією метою необхідно практикувати хвилини екологічних знань про природу рідного краю, які готують екологи – консультанти - кращі за рейтингом знань учні. ( Дод . 1. Повідомлення еколога-консультанта «Рослини та іонізуюча радіація» )
Щоб учні володіли обсягом біологічної термінології, для цього потрібно використовувати технологію засвоєння термінів у такій послідовності:
1) запам’ятовування термінів через грамотне формулювання ( графічне чи символічне зображення );
2) усвідомлення термінів як біологічних понять через мотивацію;
3) осмислення понять;
4) вироблення навичок оперування біологічними термінами.
Найефективнішими при вивченні біології є методичні прийоми роботи, що спонукають дитину до самостійної творчої діяльності: практичні та лабораторні роботи, робота в парах, «Мікрофон» , робота в групах, проектна діяльність. Саме вони відповідають загальним закономірностям процесу пізнання, властивого людині.
Пам’ятаймо, що пізнання починається з відчуттів. У період переходу до інформаційного суспільства необхідно підготувати дитину до швидкого сприйняття й опрацювання значних обсягів інформації, оволодіння сучасними засобами, методами й технологією роботи.
Сьогодні вже недостатньо вміти самостійно освоювати й накопичувати інформацію, потрібно навчитися такої технології роботи з інформацією, коли рішення готуються й приймаються на основі колективного знання. Це свідчить про те, що людина повинна мати певний рівень культури роботи з інформацією.
Тому в 5-6 класах слід практикувати методичний прийом «Мікрофон» - учні коротким реченням висловлюють інформацію про те чи інше явище природи. Вони починають висловлювати свою думку словами
« Я знаю, що…»
Потрібно будувати навчальний процес так, щоб учні активно осмислювали почуте або прочитане. Стійкість уваги значно підвищується, якщо інформація важлива або емоційно яскрава. Допоможуть при цьому різні форми роботи на уроці, при чому одна форма повинна послідовно змінювати іншу і діти є активними учасниками цього процесу. Тобто, учні повинні чути, бачити, повторювати , самостійно виконувати досліди і робити висновки та узагальнення.
Чути – коротку, яскраву інформацію вчителя.
Бачити – таблицю, карту, текст чи фото в підручнику, слайди презентації.
Говорити – інформацію, що зрозуміли або читати текст параграфа.
Самостійно виконувати - практичну чи лабораторну роботу, творче завдання (опис, повідомлення на основі власних досліджень ).
( Дод. 2 . Дослідження діяльності мурашок )
Питання інформатизації навчального процесу стало особливо актуальним в останні роки. І саме доступ до сучасних інформаційних технологій покращує якість навчання, спрямовує роботу як учня так і вчителя, робить навчання цікавішим. За умови використання комп’ютера відбувається комбінування різноманітних джерел інформації, а це дає змогу задіяти кілька систем запам’ятовування. Таким чином, це дає змогу значно інтенсифікувати процес навчання, покращити його результативність.
Отже, виникає необхідність використання інформаційних технологій на уроках природознавства та біології з метою формування екологічної культури учня. Саме вони допоможуть вирішити проблему яскравості та наочності у викладенні. Тому слід використовувати відеофільми , комп’ютерні навчальні та контролюючі програми. Під час демонстрації відеофільмів учні знайомляться з особливостями представників царства Рослини. А на закріплення нового матеріалу можуть створити коротенький опис у формі міні-твору або казки . ( Дод. 3. Урок- казка « Загальна характеристика водоростей »). Аналогічна робота проводиться під час висвітлення теми «Царство Гриби», « Царство Тварини » .
За обсягом інформації Інтернет випереджає всі сучасні джерела. Найчастіше з Інтернету можна отримати таку інформацію, яку з інших засобів інформації отримати дуже складно. Використання цієї інформації можливо у кількох напрямках.
На багатьох Інтернет-сайтах можна знайти статистичні матеріали: це дані кількісний склад різних царств інших таксономічних одиниць.
Але новинкою роботи на уроках є створення комп’ютерних презентацій та проектів. Саме вони допоможуть учневі вибрати головне, суттєве і представити його у вигляді проекту. Найбільш вдало це вдається старшокласникам.
Комп’ютерні проекти, презентації – творчі методи навчання. Вони спрямовані на формування досвіду творчої діяльності і творчих здібностей на розвиток мислення. Для учнів робота з комп’ютером це поєднання приємного з корисним. Впровадження методу проектів сприяє виробленню дослідницьких навичок у школярів, привчає їх до самостійної роботи, орієнтує їх на здобуття та застосування знань. Метод проектів може створюватися групою учнів, що допомагає максимальному розвитку самореалізації особистості учнів, формує почуття колективізму, посилює мотивацію навчання і урізноманітнює засоби навчання.
Використання комп’ютерних технологій та методу проектів на уроках біології допомагає вирішити ще одну проблему – використання міжпредметних зв’язків, що допомагає учням застосовувати знання, одержані на інших уроках.
Метод проектів актуальний під час літньої навчальної практики, де можна проявити себе, провівши власні спостереження, дослідження і представити все це у вигляді слайд - шоу.
Основні етапи роботи над проектом:
Планування роботи в межах програми;
Висловлювання ідей перед учнями;
Обговорення ідей з учнями;
Формування мікрогруп;
Розподіл завдань в мікрогрупах;
Практична діяльність в межах проекту;
Проміжна перевірка результатів роботи ;
Обговорення способів оформлення проекту;
Презентація проекту.
(Дод. 4. Проект « Рідне місто моєї Волині - Берестечко»)
Творчий розвиток учнів – це результат не тільки добре продуманої організації навчального процесу на уроках, а й що не менш важливо, під час виконання домашнього завдання. Правильно організована домашня робота приносить учням задоволення, допомагає розвивати і зміцнювати пізнавальні й вольові сили та здібності, сприяє виробленню індивідуального стилю роботи, формуванню цінних рис особистості школяра ( працелюбності, охайності, дисциплінованості та ін.).
Діти різні. Тому до кожного учня необхідний індивідуальний підхід із врахуванням вікових особливостей.
Підбір тих чи інших прийомів для кожного етапу уроку визначаються , виходячи із учбово-виховних завдань, які вирішуються при вивченні певного матеріалу програми. Екологічні поняття слід формувати з перших уроків природознавства ( 5-6 класи) та ботаніки в 7-му класі. Ці поняття повинні розвиватися разом із поняттями про антропогенні фактори. Тому в темі “Загальне ознайомлення з квітковими рослинами” слід почати вивчення екологічних питань саме з елементів поняття “антропогенні фактори”.
Вплив на чутливість дитини дозволить викликати у дітей бажання захищати рослинний світ, пізнавати його таємниці життя. Життєвий досвід школярів, знання, одержані в початковій школі, дають можливість уявити багатства рослинного світу і їх використання людиною. Багатоцільове використання рослин дається в загальному виді: їжа, одяг, паливо, сировина для промисловості, як місце відпочинку. Із великого різноманіття видів вищих рослин, які ростуть в Україні, виявлено кормові, лікарські, технічні, харчові та інші.
При вивченні теми “Листок” учні знайомляться з повітряним живленням рослин, із процесом, який лежить в основі утворення і накопичення органічних речовин на нашій планеті. Учні 7-го класу не можуть усвідомити всього значення фотосинтезу для біосфери, однак вони повинні добре розуміти, що цей процес проходить тільки при наявності вуглекислого газу і води при певній освітленості і температурі навколишнього середовища. Будова листка, його здатність засвоювати вуглекислий газ і воду – дуже важливі умови фотосинтезу. Учень повинен засвоїти, що пошкодження листка може викликати зниження інтенсивності процесу або загибель рослини. На фоні цих знань можна вести мову про негативний вплив фактору забруднення на процес фотосинтезу.
Окремі приклади й елементарне їх пояснення дозволяють створити первинну уяву про вплив факторів забруднення на живі організми. Наприклад, можна повідомити учням, що із широкого спектру забруднення, які викидають в повітря заводи, автомобілі, для дерев найбільш небезпечні сполуки сірки і фтору. Стійкість різних видів дерев залежить від стану дерева і від будови листка. Рослини сильні, з великими листками краще переносять забруднення повітря оксидом сірки (IV). Доведено, що при короткочасній дії газу більше всього оксид сірки (IV) поглинає дуб, менше – сосна, ще менше – ялина. А при довготривалому впливі більше всього оксиду сірки (IV) накопичується в березі, потім в сосні й дубі.
Тому при озелененні міст та інших населених пунктів враховують різну стійкість дерев до забруднення повітря хімічними речовинами.
( Дод. 5. Рослини, що використовуються в озелененні )
Екскурсія в природу – приваблива форма роботи вчителя з класом. На екскурсії дітей вчаться орієнтуватися на місцевості, спостерігати , порівнювати, бачити потрібні об’єкти, знаходити приклади взаємозв’язку організмів один з одним і з умовами навколишнього середовища. Різноманітні й досконалі за будовою і ступенем пристосування до середовища рослини і тварини, яких можна спостерігати в природі, - найбільш сильний засіб впливу, який формує в учнів конкретні уявлення про природні екологічні системи – біогеоценозах і розвиває здібності учнів до дослідження природних комплексів.
Кожна екскурсія дає хороший матеріал для виховання естетичних почуттів, поняття екологічних зв’язків, єдності та цілісності природних комплексів. Методика екскурсії залежить від її теми і цілей, віку і знань учнів. З метою формування екологічних понять проводиться екскурсія в природу по темі: «Рослинні угруповання».
Щоб підвищити ефективність екскурсії можна використати письмову інструкцію, що вивішується в класному куточку за декілька днів до проведення екскурсії, а учням потрібно:
- сформуватися по групах;
- вибрати керівника або командира;
-вибрати завдання, яким би вони хотіли зайнятися на екскурсії.
Цінність цієї письмової інструкції в тім, що:
- кожен учень знає, чим він буде займатися на екскурсії;
- вчителю не потрібно буде нагадувати учневі про виконання свого завдання; - учні будуть налаштовані на серйозну роботу і більш уважно слухатимуть пояснення вчителя. Окрім звіту екскурсії можна запропонувати учням написати казку або оповідання екологічного змісту . ( Дод. 6 « Жахлива екологічна казка» )
На уроках потрібно навчати спостерігати за природою, для цього учні проводять постійні фенологічні спостереження за рослинами рідного краю, допомагають встановити особливості розвитку живої природи й визначити строки проведення сільськогосподарських робіт. Ці спостереження доступні кожному; їх треба вести регулярно й записувати в спеціальний зошит ( 6 ,7 клас ). (Дод. 11. Рослинний годинник )
Спостережливість учнів і їх інтерес до предмету підвищують досліди, які проводять учні при виконанні лабораторних та практичних робіт, окремі досліди - як домашнє завдання. ( Дод. 7. Презентація дослідницької роботи « Використання чорнобривців у раціоні годівлі кролів »)
Екологічне виховання учнів відбувається не тільки на уроках, під час вивчення програмового матеріалу, але й в позаурочний час. Це походи та екскурсії в природу, з метою вивчення флори та фауни рідного краю, екскурсії по екологічних стежках. Результати такої роботи можна систематизувати у вигляді схем, таблиць, буклетів-рекомендацій. ( Дод. 10. Календар збирання лікарських рослин )
У школі створюються екологічні клуби, наприклад : клуб « Юні друзі природи», члени якого займаються науково-дослідницькою роботою з метою вивчення природи рідного краю. ( Дод.8 . Шкільна газета
« Бересток»)
На своїх уроках вчителю біології необхідно поєднувати зміст біології та краєзнавства. Вчити дітей займатися дослідництвом природи рідного краю. Згодом свої дослідницькі матеріали учні можуть презентувати під час предметного тижня біології, брати участь у природничих конкурсах та акціях.
( Дод. 9. Сценарій виступу екологічної агітбригади.)
Робота вчителя біології в різних організаційних формах забезпечує формування біологічних знань і елементів екологічної культури школярів. Основою в екологічній культурі повинен бути міцний фундамент біологічної освіти дітей, що формується у загальноосвітній школі, і вихід на екологічні проблеми суспільства через пізнання важливих законів живої природи, тому що ці закони вже мають в собі ключі до поняття того, як потрібно будувати не суперечні відносини з навколишнім середовищем. Така діяльність вчителя біології слугуватиме основою для подальшої деталізації екологічної підготовки молодих людей в різних сферах діяльності.
ВИСНОВКИ
Розв'язання проблем охорони природи раціонального природокористування неможливе без формування високого рівня екологічної культури кожного члена сучасного суспільства, особливо молоді. Тому в умовах державного становлення України одним із пріоритетних завдань національної школи є прищеплення майбутнім господарям країни загальнолюдських цінностей у ставленні до природи, забезпечення їх науковими знаннями про взаємозв'язок природи і суспільства, залучення до активної діяльності з охорони поліпшення природного довкілля.
Враховуючи те, що шкільний вік — це період активного інтелектуального і соціального розвитку особистості, а молоді властиві підвищена емоційна чутливість, допитливість і активно-дійове ставлення до дійсності, школа стає важливою ланкою в системі неперервної екологічно освіти.
Від того, наскільки глибоко усвідомлять учні потребу дбайливого, бережливого ставлення до природи як національного суспільного багатства, вмітимуть передбачати наслідки своєї поведінки, а також дій інших людей у природі, спиратися на глибоко наукові знання при виборі рішень стосовно природи у процесі своєї трудової діяльності, істотною мірою залежатиме майбутнє людства. Ставлення школяра до природи свідчить про рівень його культури, його позицію як громадянина незалежної України.
ДОДАТКИ
Додаток 1. Повідомлення еколога-натураліста
Рослини та іонізуюча радіація
Досліди щодо застосування лікарських рослин для лікування і профілактики захворювань, спричинених іонізуючим опроміненням, проводяться лише десятки років, що дуже мало порівняно з тисячолітньою практикою лікування інших захворювань методами народної фітотерапії.
Насамперед у природі існують ті рослини, котрі багаті на вітаміни, зокрема вітаміни С, пектини та дубильні речовини. Саме вони спроможні підтримати імунну систему. Захищають мембрани клітин від опромінення та спроможні зв’язати нукліди та вивести їх з організму. Захищають мембрани клітин від опромінення та спроможні зв’язати нукліди та вивести їх з організму. Вживання таких лікарських рослин викликає потогінну, мочегінну, послаблюючу дію. Відомо, наприклад, що радіоактивний цезій -137 замінює в організмі калій і тим самим порушує нормальний обмін речовин.
При уражені радіоактивним стронцієм- 90 кісткового мозку, що бере участь в утворені клітин крові, рекомендуються лікарські рослини, які покращують процеси кровотворення і склад крові, що дають позитивний результат при лейкозах, малокрів’ї. Для нейтралізації наслідків радіоактивного впливу рекомендується фітотерапія-виведення з організму радіонуклідів за допомогою спеціальних зборів трав, їхніх настоїв і відварів.
При лікувані променевої хвороби вважається, що весняний цвіт каштана кінського - ідеальний засіб. Для цього беруть три квітки у свіжому вигляді на 0,5 л. окропу,настоюють у термосі 3 години. Суха сировина-2 столові ложки на склянку окропу,настоюють у термосі 3-6 годин. Пити по ковтку за прийом. Добова норма -1-1,5 літра.
Слід виділити і морську капусту. Як показали попередні результати досліджень на тваринах, морська капуста може знижувати всмоктування і накопичення в організмі радіонуклідів стронцію і цезію. Цезій подібний за хімічними властивостями до калію, що бере участь у біологічних процесах організму. Засвоюються вони людським організмом абсолютно однаково, через що організм не здатний відрізнити корисний калій від шкідливого цезію. Тому здатність морської капусти виводити цезій особливо цінна.
Профілактична і лікувальна доза морської капусти невелика. Щодня досить з’їдати по 2 чайні ложки ламінарії у будь-якому вигляді-суху, консервовану, маривовану. При чому суху можна додавати у перші й другі страви.
Група вчених інституту фізики АН України з колективом медиків розробили комплексну методику виведення шкідливих речовин з організму людини. Перспективними та ефективними для очистки організму є природні сорбенти-біла глина ”каолін” , клітковина та висівки. Цінність цих сорбентів, особливо висівок не лише у позитивній дії на організм, а й у тому, що їх не можна передозувати, отже і вживання їх не шкідливе.
Додаток 2. Дослідження діяльності мурашок
Витяг з роботи
Дослідження
Дослід 1.Харчовий раціон рудих лісових мурашок.
Мета досліду:з'ясувати, яка їжа найбільше приваблює мурашок.
Хід досліду:На купол помешкання рудих лісових мурашок поклала такі живі об'єкти: павуки - хрестовики (2 шт.), хрущ травневий (1 шт.), 2 метелики (білан капустяний), 4гусениці, дощові черв'яки (2 шт.).
Мої спостереження:Миттєва метушня біля поживи, (скупчення великої кількості мурашок на куполі. Проте було видно, що мурашок більше цікавлять комахи, покриви тіла яких є м'якими, тобто гусениці, дощові черв'яки, павуки.
Згодом мурашки переключилися на комах із твердим, міцним покривом і за 25 хвилин впорались із більшою кількістю їжі. На мурашнику залишилися тверді крила хруща травневого, залишки черевця, частинки крил білана капустяного.
Висновок:мурашок найбільше приваблюють комахи, що мають м'які покриви тіла.
Дослід 2.Полювання рудих лісових мурашок.
Мета досліду: ознайомитися з діями мурашок при добуванні різної за розмірами їжі.
Хід досліду: Поблизу мурашника спостерігала за діяльністю мурашок на 2 мурашиних стежках.
Мої спостереження:поводяться мурашки по - різному. Деякі починають метушитися навколо знайденої здобичі і згодом нападають на неї. Інші зразу кидаються вперед, хапають її щелепами, роблять це дуже швидко. Якщо здобич невелика, то мурашка відразу вбиває її. Коли здобич значних розмірів, то мурашка оббризкує її мурашиною кислотою, не випускаючи із щелеп. Окремі мурашки такі дії при зустрічі з великою гусеницею повторювали 2-3 рази. Якщо здобич невелика, то її мурашка несе відразу до свого помешкання, якщо значних розмірів, то жертву розгризає на шматки і переносить по частинах, а інколи кличе на допомогу кількох мурашок, тоді всі гуртом тягнуть цілу гусеницю до мурашника. Коли ж здобичі багато, мурашки тягнуть її до порога своєї домівки,залишають на куполі гнізда і швидко поспішають назад. Тоді купол, що був рудим, поступово зеленіє від гусені. Що ж відбувається з гусеницями? Укуси і впорскування кислоти у ранку призводять до швидкого порушення діяльності гусениць: вони повільно рухаються, а згодом зовсім рух припиняється.
Висновок:розмір здобичі визначає дію мурашки при нападі та транспортуванні до мурашника.
Дослід 3.Реакція мешканців мурашника на чужинця.
Мета досліду:виявити, як діятимуть мурашки при зустрічі з представниками іншого мурашника.
Хід досліду: на великий мурашник помістила 5 мурашок з іншого помешкання.
Мої спостереження: мешканці мурашника „оточили" прибульців і розпочали напад. У ході запеклої сутички між ними 3 „чужинців" було вбито. Іншим вдалося спуститися по схилу мурашника, „вирватися з полону" і швидко втекти геть, а господарі їх наздоганяли, проте супроводжували недовго.
Висновок: мурашки швидко визначають „чужинців" і
рішуче діють по відношенні до них.
VII. ВИСНОВКИ
Типовими представниками світу комах нашого лісу є руді лісові мурашки.
Мурашки різні за формою та розміром, це залежить від розміщення його у лісі.
Мурашки живуть сім’ями,у яких існує чіткий розподіл обов’язків між їх членами.
Ці комахи – лісові санітари, тому що знищують велику кількість шкідників лісу.
Мурашки існують у тісному взаємозв'язку з рослинами, тваринами, позитивно впливають на ґрунтовий покрив.
Рудих лісових мурашок необхідно захищати та охороняти.
Додаток 3. Конспект уроку біології , 6 клас.
Тема уроку: «Загальна характеристика водоростей. Середовища існування водоростей»
Мета. Визначити особливості будови та життєдіяльності водоростей, ознайомити з екологічними групами водоростей. Розвивати пам’ять, креативне мислення, творчу уяву. Виховувати дбайливе ставлення до представників рослинного світу.
Тип уроку. Засвоєння нових знань
Форма уроку. Урок-казка.
Обладнання. Йод, крейда, папір, тканина, клей, пластмаса, мармелад, динаміт, консерва з ламінарії, малюнок акваріума, слайди із зображенням різних видів водоростей, мультимедійний проектор з екраном.
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Учитель.
Почнемо з казки. В морському царстві, в підводному государстві жив могутній цар Нептуній і мав він багато дочок. Всі дочки були прекрасні, але для того, щоб відрізнити їх одних від інших батько-цар розмалював їх різними кольорами. Одні мали червоно-багряний колір, інші—темно-зелений, у третіх світло-коричневе забарвлення переливалося із жовтуватим відтінком, четверті були золотисто-жовті. Одні дочки були дуже маленькі як макове зернятко, тому батькові доводилося шукати їх під лупою. Інші, навпаки, були дуже великі, навіть до 100 метрів завдовжки.
Довгий час ця велика сім’я жила весело та безтурботно, поки до неї не завітали представники інопланетної цивілізації. Їм дуже сподобалися цареві дочки, тому вони вирішили їх викрасти. А оскільки дочок було дуже багато, всіх вони забрати із собою не змогли, тому невелику частину все ж таки залишили невтішному батькові.
В умовах своєї планети вони перетворили морських дочок на предмети побуту. Ось вони: йод, крейда, папір, тканина, клей, пластмаса, мармелад, динаміт.
То що ж це були за дочки і який зв’язок вони мають з цими предметами ?
(Проводиться «мозкова атака». Учні діляться на 8 груп по предметах. Якщо відповіді немає, робиться підказка: можна показати акваріум або консерву з ламінарії. Даючи відповідь на запитання, учні таким чином самі визначають тему уроку.)
ІІІ Актуалізація опорних знань.
Що ж, познайомимося ближче з дочками морського царя. Але для цього нам необхідно пригадати загальні особливості будови і функціонування рослинного організму.
Бесіда: Які особливості кореня та його функції?
Які особливості листка і його функції?
Які особливості будови квітки та її функції?
Які ви знаєте типи розмноження рослин?
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Водорості тому, що ростуть у воді. Кореня у них немає, але за допомогою чого вони поглинають речовини і кріпляться до грунту? Тіло у них називається слань або талом, тому воно немає ні листків, ні стебел, тоді за допомогою чого у них здійснюється фотосинтез і випаровується вода? Квіток і насіння у них теж немає, тоді як вони розмножуються?
Спробуйте дати відповіді на ці запитання і замалювати таку рослину (групова робота учнів, після чого захист малюнків, корекція знань (демонстрування малюнка водорості)
2. Ми ознайомилися лише з зовнішністю царевих дочок, а що ж всередині?
Бесіда (продовжується до того часу, поки учні не згадають про хлоропласти та їх функції)
3. Як ви думаєте, чи всі водорості здатні до фотосинтезу? (на слайді малюнки зеленої, червоної та бурої водоростей).
Прийом «Займи позицію». Учні діляться на 2 команди, в залежності від того, яку точку зору вони підтримують. Одна - здатні, інша - не здатні. Завдання: довести свою думку і переконати інших (проводиться «біологічний двобій», після двобою - загальний висновок).
4. Одноклітинні, колоніальні і багатоклітинні водорості.
На слайді учням пропонуються малюнки хламідомонади, вольвокса, ламінарії. Чи всі ці організми є водоростями? Довести свою думку («Мікрофон»)
5. Повернемося знову до підводного царства. Після викрадення дочок цар Нептуній недовго сумував. Адже ті дочки, що залишилися , через деякий час народили нових дочок, і внучок, і навіть правнучок. Що мається на увазі? Тому сім’я підводного царя дуже швидко збільшилася.
Одного разу прийшла до нього в гості природа і сказала: «У тебе так багато дітей, мабуть, тобі важко з ними справитись. Чи не згодився б ти віддати хоч деяку, невелику, частину з них своїм родичам: принцу Еду та принцесі Аеро». Нептуній був щедрим, і хоча він прекрасно наводив лад у всій своїй багаточисельній родині, вирішив поділитися.
Кого мала на увазі природа? Кому вона віддала частину водоростей? Де ще можуть жити водорості? Чому Нептуній називається царем, а Ед та Аеро мають лише титул принца та принцеси?
Після того, як Нептуній віддав частину своїх водоростей суші та повітрю, він вирішив навести лад у своєму домі. Для цього поділив всіх своїх дітей на 3 частини. Одну частину він поселив на дні моря і від цього цих дочок стали називати Бентосом. Інша частина була прикріплена до днища кораблів та підводних передметів, тому стала називатися Перифітоном. Дочки, що ввійшли до третьої частини, плавали у товщі води, але переносилися течією, тому були названі Планктоном. З того часу в підводному королівстві царя Нептунія запанував порядок.
V. Узагальнення та систематизація знань.
Ігровий прийом «Барон Мюнхгаузен».
Барон Мюнхгаузен недавно побував у підводному царстві і вирішив розповісти нам про свою подорож. Але це ж Мюнхгаузен. У його розповіді може бути дуже багато помилок і фантазій. Спробуйте їх виправити.
Одного разу потрапив я у царство морського царя, що мав багато дочок. Усі дочки були однакові, мали корені, листки і навіть пахучі квіти, над якими постійно літали бджоли. Тіло кожної дочки складалося з однієї клітини, в якій не було нічого, крім цитоплазми і ядра. Сонця вони дуже не любили, адже не могли здійснювати фотосинтез, тому постійно ховалися від нього. Ті дочки, що жили на дні моря називалися едафітоном, а ті , що жили на скелях, - бентосом. Цікава була моя підводна подорож.
VІ. Домашнє завдання. Опрацювати § 23 у підручнику, знайти в енциклопедичних виданнях цікаву інформацію про водорості.
Додаток 4. Рослини, що використовуються у зелених
насадженнях
Шумопоглинаючі: клен гостролистий, липа широколиста, калина, тополя, дуб, граб, береза.
Антимікробної дії: дуб червоний, дуб звичайний, клен гостролистий, береза бородавчаста, ялина європейська, черемха, малина, ліщина.
Рослини, що зменшують електричну забрудненість території: береза ( всі види), горобина, бузок, дуб ( усі види ).
Пилконоси: ліщина звичайна, береза повисла, верба, вільха чорна, вільха сіра.
Продуценти смолистих виділень: тополя, вільха, в’яз ,
верба, гіркокаштан.
Рослини-радіопротектори забруднення навколишнього середовища: лишайники, мохи, тютюн, водяний гіацинт.
Додаток 5. « ЖАХЛИВА ЕКОЛОГІЧНА КАЗКА»
Влітку Калинка і Барвінок приїхали до бабусі з дідусем, які жили у найменшому містечку України – Берестечку. Саме місто розкинулося на берегах річки Стир.
Будинок дідуся з бабусею, як і всі будинки у містечку, нагадував післявоєнний період. Дерев чомусь дуже мало, а які є – сухі, без листя. Діти дуже здивувалися, адже вони приїхали « на природу», відпочити від міської метушні. Тому усмішки з їхніх облич відразу зникли.
Швидко діти опинилися в обіймах дідуся, бабусі та подарунків. Калинка і Барвінок відразу помітили песика Рябка, декілька курочок та корову Зірку. За кілька хвилин до дітей підійшов Мурчик, поважний і розсудливий котик. Бабуся запросила дітей до столу. На столі було багато солодощів. Але не було ні фруктів, ні молока.
- Бабусю, чому немає молока? – поцікавилася Калинка.
- Моє сонечко, розумієш , Зірка пасеться на не дуже чистій траві, тому ми не п’ємо молоко, - відповіла бабуся, - але якщо ти хочеш молока, його можна купити в магазині.
Уже наступного дня діти вирішили допомогти бабусі з дідусем. Калинка прибрала в будинку, а Барвінок підмів подвір’я та вирішив порибалити. Він ще вчора помітив вудочки, залишилося лише взяти хліба. І ось на березі сидять Барвінок та Рябко, здалеку їх помітно. Довго чекати не довелося, риба наче сама пливла до вудочки.
- Ще одна, і ходімо додому! - сказав Барвінок.
Враз сталося щось дивовижне. Вудка стала дуже тяжкою, підняти її було не під силу. Але Барвінок витягнув. І ось що він побачив: вудочка була наче обліплена рибою. Хлопець обережно одну за одною відчіпляв і клав у відерце, та коли у ньому не залишилося місця, він почав відпускати рибу у річку. Раптом Барвінок почув чийсь голос, озирнувся навкруги, але нікого не було. Він знову продовжив свою справу.
- Не викидай мене! Я не хочу назад до річки! Мені не вистачає повітря. Краще бути комусь їжею, ніж померти ось тут – в цьому болоті зі сміттям!- промовила одна рибка.
- Що ж мені з вами робити ? – поцікавився хлопець. –І звідки ви вмієте розмовляти? Риби ж німі !
- Ти дуже помиляєшся! Усе на світі розмовляє! – промовив пес.
- Ти швиденько принеси відро, а я залишуся тут.
Через декілька хвилин Барвінок, Рябко і два відра з рибою були вдома. Бабуся похвалила хлопця:
- Дякую, онучку. Але рибу з річки їсти також не можна!
- А я й не хочу! Зроблю кілька акваріумів – хай живуть. Один для вас, інший собі, ще один у клас, - відповів Барвінок.
- А мені не подаруєш ?- запитала Калинка.
- Звичайно. Хотів зробити сюрприз, але, можливо, так буде краще, - відповів хлопчик.
- Бабусю, я прибирала на поличці і знайшла цю фотографію. На ній зображена така гарна планета, трішки схожа на нашу, але там білі хмари, синя вода. А у нас хмари пилу і тонни сміття! Там зелені ліси – а у нас дерева ростуть лише в заповідниках. Що це за планета?! Я хочу туди !- говорить крізь сльози Калинка.
- Ну заспокойся. Ти що. Не варто плакати. Ми зараз на тій планеті, але 70 років по тому, - заспокоювала бабуся.
- Наша планета була така красива! Що ж трапилося ?- поцікавився Барвінок.
- Розумієш, онучку, кілька вибухів на АЕС по всьому світі. Люди забули, що вони є частиною природи, і почали безжально нищити її, звинувачувати у всіх своїх негараздах, - пояснив дідусь.
Наступного дня діти відвели Зірочку пастися. А самі вирішили піти до лісу, хоча це тяжко назвати лісом. Під кожним деревом та пеньком - пакет зі сміттям замість маленьких червоних і на диво смачних суниць. Замість квітів – бур’яни. А на деревах за омелою не видно листя. Побачене неприємно вразило дітей. І вони будь-що хотіли допомогти нещасній планеті.
Але як? Вони вирішили запитати у тварин – невід’ємної частини природи.
Спочатку у корівки Зірки.
- На життя я не жаліюся, але від цих радіаційних дощів у трави немає смаку, як і у води. Ще після дощу залишаються калюжі, коли вони висихають під жаркими променями сонця, на дорозі залишаються жовті плями.
- Це нестерпно. Припиніть такі дощі !- жалілася корова Зірка.
- А як їх припинити? Ми б з радістю! – промовив Барвінок.
- Якби я знала, сказала б вам, але вибачайте, не знаю !- ввічливо відповіла Зіронька.
Наступними були кури, але їхнє бажання полягало в тому, щоб з’їсти сусідські огірки.
Риба хотіла, щоб вода в річці стала чистішою. Звісно, іншої відповіді від них годі було й чекати.
Лише Рябко і Мурчик дали змістовні відповіді:
- Потрібно не смітити в місті, не викидати сміття в лісі та в річку, - порадив кіт.
- Потрібно менше використовувати воду, електроенергію. Краще користуватися світловими батареями, - дав і свою пораду песик.
- Знайдіть однодумців в Інтернеті, обсудіть проблему, і вжийте заходів, поважно промовив кіт.
- Але найкращий вихід – це насаджувати ліси. Адже ліс - це легені планети. Розпочинайте зараз, і, я впевнений, до вас приєднаються тисячі людей, - повідомив песик Калинка і Барвінок почали з першого дерева, зараз це вже маленький парк.
НЕХАЙ КАЗКА ЗАЛИШАЄТЬСЯ КАЗКОЮ, А НАША ПЛАНЕТА ЧИСТОЮ ! НЕ ЗРОБІТЬ КАЗКУ РЕАЛЬНІСТЮ !
Додаток 6. Презентація дослідницької роботи .
Додаток 7. Стаття із шкільної газети
Берегти природу – берегти батьківщину
У неділю з батьками пішли гуляти у парк. Була чарівна пора весни, коли дерева вже вкрилися зеленню. Повітря було ще прохолодне, але сонячне проміння, пробиваючись крізь рідкі хмаринки, припікало.
Ми йшли алеєю, з усіх боків ростуть каштани. Їхні крони змикалися над нашими головами. Суцвіття каштанів нагадували запалені білі свічки і мали просто розкішний вигляд. Несподівано біля своїх ніг я побачила одну з таких свічок. Хтось зірвав квітуче диво і кинув. Ми пройшли ще кілька кроків і побачили грубо зламану гілочку клена з ще ніжними світло-зеленими незів’ялими листочками. Кому ж заманулося нівечити цю природу? Навряд чи ця людина хотіла зробити комусь приємність, принести у дім каштанові суцвіття або гілку з кленовим листячком. Рослини були зірвані просто так, бездумно. Та й суцвіття каштанів швидко в’януть, тому ні краси, ні затишку у кімнаті не створять. У нашому парку є багато різних видів бузку, але і його якщо вже зламають, то складається таке враження, наче тут пройшовся буревій.
Якщо людина така байдужа до живої природи, чи можна стверджувати, що вона любить своє місто, вулицю, врешті-решт свою батьківщину? Адже від дбайливого ставлення до рослин залежить благополуччя парків, садів, лісів. Ось посадили на нашому шкільному квітнику розкішні жоржини, а хтось узяв і потайки викопав їх, тобто просто вкрав. Крадуть квіти на міських клумбах, а скільки дерев вирубано у місті нібито заради усіляких будівельних робіт. І в нашому дворі знищили з десяток старих тополь.
Природа – це краса, яка милує нас завжди й усюди. Це зелене вбрання нашої країни. Збільшувати зелене багатство – означає по–справжньому любити батьківщину. Той самий каштан або клен – це не просто краса. Це – чисте повітря, помешкання для птахів. А втім, це повинно бути зрозумілим усім.
Додаток 8 . Приблизний календар збирання лікарських рослин 
Примітка: Бр.- бруньки; Кр.-кора; Тр.- трава; Л-листя; Кв.- квітки; Пл. – плоди; К - корінь
Додаток 9. ВИСТУП АГІТБРИГАДИ «БЕРЕСТОК»
Девіз : « ДІЙ ЛОКАЛЬНО - ДУМАЙ ГЛОБАЛЬНО !»
В
ЕДУЧА:
Рідний край: лани просторі
І зеленії ліси,
Спів безмежний, наче море,
Й камінь, сивий від роси.
Запах гіркого полину,
Спів весняний солов’я.
То – моя любов, Волинь то,
Батьківщина то моя!
ВЕДУЧА:
Так , природа - наче мати,
Ми в її м’яких руках.
Буде нам сестрою й братом
Кожна квітка, кожен птах!
І невже ж невдячні люди стануть шкоду їй робить?
Екологічна казка
ХЛОПЦІ:
Не земля у нас- скарбниця.
Тільки треба придивиться.
Повернемо час назад:
Бо Волинь - неначе сад!
Що для краю головне?
Це дешевеє пальне,
Що у лісі добуваєм, без обмеження рубаєм.
Зараз ми у ліс підем,
І багаття розведем!
Та з сокирою й пилою,
ми у лісі – мов герої!
ВЕДУЧА:
Д
уб й клен, березу й ясен
Порубали на дрова.
Був тут ліс – не ліс, а красень!
Став – потоптана трава.
ХЛОПЦІ
В нас справа прибуткова день при дні,
Не можем відпочити ми ні-ні,
Нам треба навозить гори піску
і мати гроші у своєму кошельку.
А на цей ліс і квіти нам плювать !
Не будем ми тут жить і віддихать!.
Пісок з кар’єру вивезем дотла!
Лише, щоб техніка не підвела.
МАВКА
Ой, лісочку! Що з тобою?
Ти засмучений бідою?
Бідолаха, як зрідів,
Мабуть, чимось захворів?
Може, злісний короїд?
А може, людини слід?…
Ліс:
Я для вас - суцільна радість:
Це повітря , спів птахів…
От так казка! Не лишилось вже від того і слідів..
Я то знаю. Я родився ось за Стиром, ваш сусід
Чим я тільки не кормився:
Їв метали на обід,
А сніданок – насолода –
Пестициди, хлор, бензин.
Н
а вечерю споживав я радіацію і дим.
Від такої ось дієти
Щось мені не по собі…
ВЕДУЧА
А кар’єр ? – суцільна рана, що так прогресує,
Поступово і впевнено організм руйнує.
Де ж ті квіти?
А джерела?
Річка так зміліла…
Може це бобрів робота?
Чи людей невмілих….
МАВКА
Гребуть останнє задарма,
Бо кари їм за це нема!
Ліс:
А згадайте …
Предки мої поважного роду!
Під містечком- Берестечком мали і волю й свободу…
А площі які займали!
А
людей чим годували!
Залишилось лиш згадати…
А що згодом будем мати?
МАВКА
Невже в майбутньому у лісі
Не будуть квітнуть дивні квіти –
Конвалія й фіалки ніжні
І вісник березня – підсніжник,
Невже ми більше не побачим
Як сон-трава росою плаче ?
В
ЕДУЧА:
Ось яка сумна картина.
Та навіщо ж нам рослини?
Відповідь нам всім знайома,
Хто нам розповість відоме?
ВЕДУЧА:
Так , природа має втрати.
Де нам милосердя взяти
І за кожну цю істоту
Відчувать тягар турботи?
ВЕДУЧА:
Легше жити « хата скраю,
Більш нічого я не знаю!»
Та позиція така
Дуже до біди близька!.
В
ЕДУЧА
Проблем екологічних видав час.
Порідшав ліс, міліє річка наша…
Невже немає ради?
А що коли кожнісінький із нас
Хоча б єдине деревце посадить!
ВЕДУЧА
То хто ж за нас переболить за всіх,
Як оре кожен лиш на власній ниві?
Якби-то кожен іншому поміг
І хоч одному щастя дати зміг,
Які б ми всі тоді були б щасливі !
ВЕДУЧА
Що ж то коїться в окрузі?
Закликаю: знайдіть час,
Щоб віддячити землі
За хлібину на столі,
За безкрає чисте небо!
Б
ерегти природу треба!
ВЕДУЧА:
Досить! Треба зупинитись,
І природі поклонитись.
Хай яскраво сонце світить,
Голосно сміються діти,
Хай птахи дзвенять піснями
Над зеленими ланами
І буяють квіти всюди -
Так нехай все вічно буде!
ВЕДУЧА:
Міліє річка і зникає ліс…
А це окраса нашого містечка!
То щоб красиво в ньому нам жилось,
Врятуймо МИ природу Берестечка !
Це малий, невгамовний кусочок Землі,
Де душа відпочити хотіла б.
Ліс ховається тут у вечірній імлі,
Ранок променем тре його тіло.
На просторах ліси заступають в лани
І збігають до милої річки,
С
тир збирає струмки, мов струна до струни
І веде свій наспів прозаїчний.
Лози верб понад берегом слухають спів,
І шепочуть про щось тимчасове.
І цвіркун протріщав, очерет підскрипів,
Хай щастить, Берестечко, чудове!
Тихо спіють городи, гіллясті сади
Зазирають до вікон всіх хат.
Вітер хмари жене волохаті сюди
Щоб пролити на все дощопад.
Але злива мине і лелеки злетять,
У безмежжя, як думка, прозоре.
Хай цю землю минуть небезпеки й гріхи,
Хай чекає нас все пречудове!
Я хочу , щоб завжди було прекрасним місто і село,
Щ
об цвітом повнились сади, криниці чистої води,
Щоб зеленіли луки й ліс,
І жайвір сонячний приніс
У цей весняний світлий день
Найкращу із своїх пісень!!!
ПІСНЯ ПРО БЕРЕСТЕЧКО
Додаток 10. РОСЛИННИЙ ГОДИННИК
ЧАС РОЗПУСКАННЯ І ЗАКРИВАННЯ ВІНОЧКІВ КВІТОК
ДЕЯКИХ РОСЛИН РОЗПОВСЮДЖЕНИХ НА ТЕРИТОРІЇ
МІСТА БЕРЕСТЕЧКА
12 6 9 3 Мати – і мачуха Кислиця зв. Будяк польовий Дзвіночки Цикорій звичайний Картопля Кислиця звичайна Мати – і мачуха Кульбаба лікарська Шипшина Цикорій звичайний. Кульбаба лікарська Картопля Буряк польовий 17 16 19 13 14
- Час розпускання віночків рослин
Список літератури
1. Асламова Я, Векслярський Р., Комарський К., Пшеничний С. Проблеми та концептуальні ідеї екологічної освіти і виховання в Україні // Ойкумена. — 1994. — №1—2. — С.87—91.
2. Богданова О.К. Сучасні форми і методи викладання біології в школі. Х .: Основа, 2003. - 80с.
3. Волкова А. С. Естетичне виховання учнів при вивченні рідного краю. // Краєзнавство в школі.– 1966. – Вип. 8. – С.51-54.
4. Грицай Н.Б. Екскурсії в природу як один із видів активізації пізнавальної діяльності учнів з біології.// Нова педагогічна думка.- 2004. - № 4.-С.105-109.
5. Демічева І.О. Інтелектуальні ігри. // Біологія. – 2004. -№ 19-21. – С. 51-53.
6. Журавель С.В. Дослідницька робота в сільській школі: Посібник для вчителя.- К.: Радянська школа, 1984.-120с.
7. Загородній В. В. Вивчення системи розселення на заняттях краєзнавчого гуртка . // Методика викладання географії. – 1983. – Вип.11. – С.89-95.
8. Корнєєв В. П. Краєзнавство і формування пізнавальних інтересів. // Радянська школа. – 1973.– №3.
9. Костриця М. Ю. Туристсько-краєзнавча робота в школі : посіб. для вчит. – К. : Радянська
школа, 1985. – 128с.
10. Постоєв П., Федюченко Ф. Початкова географія та елементи краєзнавства. –Харків, 1925. -150 с.
11.Прус І. Т. Краєзнавча робота в школі. – К. :Радянська школа, 1984. – 112 с.
12. Прокопенко О., Демидова Т. Екологічне виховання у процесі вивчення біології. // Рідна школа. – 2005. - № 3. – С. 72 -75.
13.Пустовіт Г. П. Дослідницька робота з екології в позашкільних установах і школах : метод. посіб. – К., 1996. – 126 с.
14. Шипович Є. Ю. Про впровадження краєзнавчого принципу при вивченні географії в середній школі.// Краєзнавство в школі. – К., 1967. – Вип.10. – С.43.
15. Ярмоленко Б.М. Цікава зоовікторина . – К.: Радянська школа, 1969.- 63с.
16. Ясинська А. Психолого-педагогічні умови організац екологічного виховання старших школярів // рідна школа. – 2001. - № 3. - С 13 15.