РОЗДІЛ V. ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА

Тема 3.1. «Ручні осколкові гранати та правила поводження з ними»

Мета: Дати основні поняття про ручні осколкові гранати, їхню будову, принцип дії, правила поводження з ними. Набути первинних навичок у процесі роботи зі зброєю під час виконання вогневих завдань. Виховати мужність і відвагу на героїчних прикладах.

Форма і методи: теоретичне заняття з вогневої підготовки; розповідь, пояснення, демонстрація.

Місце: кабінет предмета.

Забезпечення: Програма предмета 2017; набор навчальних гранат, плакати з вогневої підготовки, мультимедійний проектор, презентація, роздатковий матеріал.

Хід уроку

1. Призначення, бойові властивості ручних гранат.

2. Загальна будова і принцип дії ручних гранат.

І. Вступна частина. (3-5 хвилин)

1. Доповідь командира навчального взводу, військове вітання, перевірка наявності учнів. 2. Стройове тренування. 3. Доведення теми, навчальних питань заняття і цілей викладання. Заходи безпеки.

ІІ. Основна частина. (30-35 хвилин)

1. Призначення, бойові властивості ручних гранат.

Ручна осколкова граната ( лат. Qranatus – зернистий) –вибуховий боєприпас, призначений за допомогою ручного метання для ураження живої сили у ближньому бою (під час атаки, в окопах, сховищах, населених пунктах, лісі, горах) та бойової техніки противника осколками та вибуховою хвилею під час вибуху. Крім бойових, є також навчальні та навчально-імітаційні гранати, які застосовують у військових частинах з метою навчання. Бойові гранати фарбують в зелені кольори від світло- до темно- зеленого, а навчально-імітаційні гранати – у чорні кольори. Крім того, вони мають у нижній частині отвір. Бойовий запал не має забарвлення. В навчально-імітаційному запалі кільце чеки й нижня частина притискного важеля пофарбовані в червоні кольори. Ручні осколкові гранати комплектуються модернізованим уніфікованим запалом (УЗРГМ). Капсуль запалу вкручується в момент кидка гранати, вибух відбувається через 3,2-4,2 с після кидка. Залежно від дальності розлітання осколків гранати діляться на наступальні та оборонні. А) Наступальні гранати: РГ-42, РГД-5, РГН. Б) Оборонні гранти: Ф-1, РГО. Середня дальність метання ручних осколкових гранат складає 30-50 метрів, протитанкових – 15-20 метрів. Під час вибуху утворюється велика кількість осколків, що розлітаються у різні боки. Гранати РГ-42, РГД-5 та Ф-1 безвідмовно вибухають у будь-якому середовищі: болоті. Снігу, воді тощо. Ручну гранату РГД-5 використовують під час наступу, тому що її осколки уражають живу силу противника в радіусі до 25 метрів, Ф-1 в обороні, оскільки її радіус ураження сягає до 200 метрів. Середня дальність кидка гранати РГД-5 становить 40-50 метрів, тоді як гранати Ф-1 -35-45 метрів. Маса заряджених гранат: РГД-5 – 310 грамів, Ф-1 -600 грамів..

Загальний вигляд наступальних ручних гранат: а — РГ-42; б — РГД-5;

в — РГН

Загальний вигляд оборонних ручних гранат: а — Ф-1; б — РГО

Основні дані	РГ-42	РГД-5	РГН	Ф-1	РГО	РКГ-3
Тип гранати	Наступальна	Наступальна	Наступальна	Оборонна	Оборонна	Протитанкова
Середня дальність метання гранати, м	35-40	40-50	30-45	35-45	20-40	15-20
Маса, г	400	310	310	600	530	1070
Запал	УЗРГМ	УЗРГМ	УДЗ	УЗРГМ	УДЗ	Миттєвої дії
Дія запалу	Дистанційна	Дистанційна	Ударно-дистанційна	Дистанційна	Ударно-дистанційна	Ударна
Час горіння порохового уповільнювача, с	3,2-4,2	3,2-4,2	3,2-4,2	3,2-4,2	3,2-4,2	Миттєво
Розривний заряд	Тротил	Тротил	Тротил	Тротил	Тротил	Тротил
Маса розривного заряду, г	110-120	110	114	60	92	600
Радіус розлітання вбивчих осколків гранати, м	До 15-20	25	25	200	150
Радіус зони ефективного ураження, м	5	5	8	7	12

2. Загальна будова і принцип дії ручних гранат. .

Ручна осколкова наступальна граната РГД-5 (мал.1) складається з таких частин: корпус із трубкою для запалу, розривний заряд, запал. Корпус складається з двох частин — верхньої і нижньої. Верхня частина складається із зовнішньої оболонки (її називають ковпаком) і вкладиша ковпака. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється трубка запалу, яка герметизує розривний заряд у корпусі. Щоб запобігти забрудненню трубки при зберіганні, в неї вгвинчується пластмасова пробка. При підготовці гранати до кидка замість пробки в трубку вгвинчується запал. Нижня частина корпусу складається із зовнішньої оболонки (її називають піддоном) і вкладиша піддона. Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву гранати на осколки. Радіус розльоту осколків до 25 м.

Мал. 1. Граната РГД-5 а - загальний вигляд; б - будова:1 - корпус; 2 - запал; 3 - розривний заряд;4 - ковпак; 5 - вкладиш ковпака; 6 - трубка запалу; 7 - манжета; 8 - піддон; 9 - вкладиш піддона.

Ручна осколкова оборонна граната Ф-1 (мал. 2) призначена для ураження живої сили переважно в оборонному бою. Оскільки осколки розлітаються на значну відстань, кидати її можна тільки з укриття, БМП, бронетранспортера. Радіус розльоту осколків до 200 м. Граната Ф-1 складається з корпусу, розривного заряду і запалу. Корпус гранати чавунний з повздовжніми і поперечними борозенками, по яких вона звичайно і розривається на осколки. У верхній частині корпусу є нарізний отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні, транспортуванні та перенесенні гранати в корпус вгвинчується пластмасова пробка.

Мал. 2. Граната Ф-1 а - загальний вигляд; б - будова:1 — корпус: 2 — розривний заряд: 3 — запал

УЗРГМ — уніфікований запал ручної гранати модернізований (мал. 3) — призначається для вибуху розривного заряду гранат РГД-5 і Ф-1. Він складається з ударного механізму і власне запалу. Ударний механізм служить для запалювання капсуля-запалювача. Він складається з трубки ударного механізму, з'єднувальної трубки, напрямної шайби, бойової пружини, ударника, шайби ударника, спускового важіля і запобіжної чеки з кільцем. Власне запал призначений для вибуху розривного заряду гранати. Він складається із втулки-уповільнювача, капсуля-запалювача, уповільнювача і капсуля-детонатора. Запали завжди мають бути у бойовому стані. Розбирати запали і перевіряти роботу ударного механізму категорично забороняється.

Мал. 3. Запал гранати УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати модернізований) а - загальний вигляд; б - в розрізі: 1 - трубка ударного механізму; 2 - з'єднувальна втулка; 3 - напрямна шайба; 4 - бойова пружина; 5 - ударник; 6 - шайба ударника;7 - спусковий важіль; 8 - запобіжна чека; 9 – втулка уповільнювача; 10 - уповільнювач; 11 - капсуль-запалювач; 12 - капсуль-детонатор

Ручна граната наступальна РГН (мал. 4. а) призначена для ураження живої сили противника при наступі. Граната РГН складається з верхньої і нижньої частин. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан для ударно-дистанційного запалу. Розривний заряд заповнює корпус і служить для його розриву на осколки. Радіус розльоту осколків до 25 м.

Ручна граната оборонна РГО (мал. 4.б) призначена для ураження живої сили противника переважно в оборонному бою. Граната РГО складається з таких частин; корпусу із стаканом для запалу, розривного заряду, ударно-дистанційного запалу. Корпус складається з двох частин — верхньої і нижньої. Верхня частина складається із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан для запалу. Нижня частина корпусу також складається із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. Розривний заряд заповнює корпус і служить для його розриву на осколки, які уражають живу силу в радіусі до 150 м. При зберіганні гранати у стакан вгвинчується пластмасова пробка.

Мал. 4.а. Загальний вигляд та будова ручної гранати РГН 1 - нижня напівсфера; 2 - вибухова суміш; З - верхня напівсфера; 4 - стакан; 5 – пробка

Мал. 4.б. Загальний вигляд та будова ручної гранати РГО 1 - нижня внутрішня напівсфера; 2 - нижня зовнішня напівсфера; 3 - вибухова суміш; 4 - верхня зовнішня напівсфера; 5 - стакан; 6 - пробка; 7 — манжета; 8 - верхня внутрішня напівсфера

УДЗ - ударно-дистанційний запал Запал УДЗ (мал. 5) – призначений для підривання вибухової суміші під час удару гранати об будь-яку перепону. У випадку відсутності перепон після вигоряння піротехнічних уповільнювальних сумішей (27) через 3,2—4,2 с спрацьовує капсуль-детонатор Б-37 (20), а потім капсуль-детонатор 7К1 (1). При звільненні важеля (14) під дією пружини (17) ударник вдаряє жалом (15) в капсуль- запалювач КВ-Н-1 (25), який викликає запалювання піротехнічних сумішей (23) і піротехнічної уповільнювальної суміші (27). Піротехнічні суміші швидко згоряють, і стопори (21) під дією пружин переміщаються в бік заглушки (24), вивільняючи движок (5). Движок пересувається пружиною і подає капсуль-запалювач КВ-Н-1 (4) під жало інерційного пристрою (8). При падінні на землю (при зустрічі з перепоною) вантаж (13) долає опір пружини (19), і жало (8) викликає спрацювання капсуля-запалювача КВ-Н-1 (4), при цьому спрацьовує капсуль-детонатор Б-37 (20) і відбувається вибух.

Мал. 5. Будова ударно-дистанційного запалу 1 - капсуль-детонатор 7К1; 2 - стакан; 3, 10, 22, 26 - втулка; 4, 25 – капсуль-запалювач КВ-Н-1; 5 - двигун (движок); 6, 9, 17 - пружина; 7 - ковпачок пружини; 8, 15 - жало; 11 - гільза; 12 - корпус; 13 - вантаж; 14 - важіль; 16 - ударник; 18 - кільце; 19 - планка; 20 - капсуль-детонатор Б-37; 21 - стопори; 23 - піротехнічна суміш; 24 - заглушка; 27 - піротехнічна уповільнювальна суміш.

Ручна кумулятивна граната РКГ-3 (Мал. 6) призначена для боротьби з танками та іншими броньованими цілями (самохідно-артилерійськими установками, бронетранспортерами, бронеавтомобілями), а також для руйнування міцних перешкод і сховищ польового типу та ураження живої сили противника в них. Вона має ударну дію і, влучивши в ціль (тверду перешкоду), миттєво вибухає. Хоча для боротьби із сучасними танками, оснащеними динамічним захистом, вони вже мало придатні, але для ураження БМП, БТР та інших бронемашин ці гранати залишаються достатньо ефективними.

Мал. 6. Ручна кумулятивна граната РКГ-3: а — загальний вигляд;

б — у розрізі

Закріплення викладеного навчального матеріалу.

1. Яке призначення та бойові властивості ручних осколкових гранат РГД-5, Ф-1, РГН і РГО?

2. Розкажіть будову запалу УЗРГМ.

3. Яка послідовність підготовки ручної осколкової гранати до метання?

  ІІІ. Заключна частина. (5 хвилин)

1.Підсумки заняття: досягнення цілей викладання, оцінювання можливостей учнів.

2. Постановка домашнього завдання:

Основне – засвоєння змісту викладених навчальних питань;

На підвищення рівня компетентності –     Адреса  сайту  - http://3axuct.at.ua/tests/7  та електронний підручник з Захисту Вітчизни. 11 клас. Гудима - Нова програма

§ 3. РУЧНІ ОСКОЛКОВІ ГРАНАТИ ТА ПОВОДЖЕННЯ З НИМИ

вивчити і знати: 

1. Призначення, бойові властивості ручних гранат.

2. Загальна будова і принцип дії ручних гранат.

Використані джерела:

1. Гудима А.А. Захист Вітчизни: Підруч. для учнів 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, для хлопців) [Текст]/К.О. Пашко, І.М. Гарасимів, Ю.П. Щирба, М.М. Фука. – Тернопіль: Астон, 2019.–256 с.:іл..

2. Пархомчук В.В. Усі уроки до курсу «Захист Вітчизни». 10 – 11 класи [Текст]/ В.В. Пархомчук. – Х.: Вид.група «Основа», 2011. – 400 с.

3. Конотопенко Я.І., Томчук М.І., Тульчинський І.П., Шевченко В.В. Допризовна підготовка (Навчально-методичний посібник. Рекомендовано Міністерством освіти України як навчально-методичний посібник) – Київ: ВІПОЛ, 1998.-392 с.