Левченко С. О.
Викладач коледжу КрНУ ім. М. Остроградського
Поняття та структура електронного навчального курсу
Педагогіка постіндустріального інформаційного суспільства вимагає не тільки швидкого адаптування до сучасних інформаційно-комунікаційних реалій, а й створення умов, які сприяють розвитку у людини здібностей самостійно розв’язувати освітні проблеми у динамічному режимі. Це актуалізує створення інформаційно-освітніх середовищ вищих навчальних закладів в інтернеті. Процес навчання в такому середовищі безпосередньо спирається як на традиційне дидактичне і технічне забезпечення, так і на спеціальні форми організації навчального процесу, у якому традиційні форми навчання набувають нових якостей і змісту. Тому в останні роки набуває поширення новий напрямок педагогічної науки, який дістав назву «Електронна педагогіка». [3] Склад і зміст інформаційних ресурсів визначається самим навчальним закладом, а набір сервісних служб – типовим програмним забезпеченням.
Реалії сьогодення свідчать про стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та їх широке впровадження у всі сфери життєдіяльності людини. У цьому сенсі педагогіка не є виключенням, а навпаки, сприймає передовий досвід однією з перших. Останнім часом інтернет завойовує все більшу популярність у вивченні тих чи інших дисциплін поряд з традиційними формами навчання. Це пов’язане із трьома обставинами: технічний розвиток інтернет-технологій, що дозволяють більш дешевими та зручними засобами реалізувати будь-яку навчальну модель; простота під’єднання до мережі інтернет та низька вартість під’єднання.
Особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного викладача на усвідомлення принципового нових вимог до його викладацької діяльності, готовність використовувати ІКТ як допоміжний навчальний ресурс. Якість вищої освіти залежить від рівня та ефективності впровадження ІКТ у навчальний процес вищого навчального закладу. [4] Серед основних завдань, що визначаються критеріями до дослідницьких університетів, визначено завдання впровадження ІКТ задля забезпечення якості підготовки спеціалістів. Його вирішення потребує від педагогічних колективів створення електронних освітніх систем (ЕОС), доступ до якого має бути вільним як для студентів, так і для викладачів в будь-який час та з будь-якого місця. [6]
Згідно Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки, пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних ІКТ, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в сучасному інформаційному суспільстві.
Мультимедійні освітні технології піднімають навчальний процес на якісно новий рівень, що дає змогу готувати майбутніх фахівців, готових гармонійно влитися в сучасне інформатизоване суспільство. Найкращий ефект на різних рівнях професійної освіти дає комплексне інтегроване їх застосування. Таким чином, підтверджується одна із суттєвих тез сучасної педагогічної технології про те, що навчання дає тим кращі результати, чим ширшим є багатоканальний спектр обміну між окремими елементами комунікації в процесі навчання. До цього треба додати, що крім інтеграції різноманітних видів інформації в одному програмному продукті, мультимедіа-технології характеризуються новим рівнем інтерактивного спілкування «людина – комп’ютер», а також дають можливість працювати в режимі онлайн, оскільки, на відміну від тексту та графіки, статичних за своєю природою, аудіо- та відеосигнали розглядаються в реальному масштабі часу. [2]
Сучасний розвиток ІКТ розкриває широкі можливості інтернет для його використання в освітній галузі. Застосування інтернет-технології започаткувало нову форму навчального процесу, яка отримала назву – електронне навчання (E-learning). Найбільшого поширення ця форма набула в галузі вищої освіти. E-learning покладено в основу дистанційного навчання, яке сьогодні динамічно розвивається, використовуючи різноманітні спеціальні програмно-інструментальні платформи.
Однією з активних форм E-learning є мобільне навчання (M-learning), яке все більше набуває популярності серед сучасної молоді. M-learning поширюється завдяки розвитку технології мобільного зв’язку, що базується на застосуванні мережі Інтернет, і в майбутньому може стати потужним засобом підвищення успішності навчання на всіх етапах становлення особистості – від загальноосвітньої до вищої освіти. [5]
Технічним засобом, що забезпечує можливість мобільного навчання є смартфон («розумний телефон»). Застосовувати смартфон можна в будь-якому розділі навчальної програми, якщо проявити креативність. Але найдоречніше, мабуть, у розділах, які пов’язані з самостійною роботою студентів, або спрямовані на формування у студентів творчих задатків. [7]
Дистанційні електронні навчальні курси або їх елементи можна можуть бути ефективно використані як для організації навчання студентів дистанційної та заочної форм, так і для підтримки навчального процесу студентів денної форми навчання. При цьому постає важлива проблема підготовки якісних навчально-методичних матеріалів нового зразка, які розміщуватимуться у електронних навчальних курсах (ЕНК).
Електронний навчальний курс (ЕНК) – це комплекс навчально-методичних матеріалів та освітніх послуг, створених для організації індивідуального та групового навчання з використанням інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.
До інноваційних педагогічних технологій відносять технології опосередкованого активного спілкування викладачів зі студентами, студентів між собою з використанням телекомунікаційного зв’язку та методології індивідуальної роботи студентів зі структурованим навчальним матеріалом, який подається у електронному вигляді та зберігається на спеціальному навчальному порталі, з урахуванням компетентністного та особистісно-орієнтованого підходу, проектної методики навчання.
До інформаційно-комунікаційних технологій навчання відносять технології створення, передавання і зберігання навчальних матеріалів, організації і супроводу навчального процесу за допомогою телекомунікаційного зв’язку, зокрема, електронних локальних, регіональних та глобальних (інтернет) мереж та відповідних сервісів.
Особливість електронного навчального курсу (ЕНК) полягає у тому, що такий електронний навчальний засіб передбачений для оволодіння студентами навчальним матеріалом під керівництвом викладача. В процесі навчання студентів ЕНК може безперервно змінюватися та вдосконалюватися.
Основними характеристиками ЕНК є:
структурованість навчально-методичних матеріалів;
відповідність основним структурним елементам процесу вивчення навчального курсу: лекції, семінарські, практичні, самостійна робота, залік, іспит;
логіка вивчення навчального курсу;
чіткий графік виконання студентами навчального плану;
налагоджена система інтерактивної взаємодії викладача і студента, студентів між собою, засобами ресурсів ЕНК протягом усього часу вивчення дисципліни;
якісно виконані навчальні матеріали, які дозволяють набути компетентностей, що задекларовані у робочій програмі;
система оцінювання результатів навчальної діяльності студентів, яка включає форми та критерії оцінювання всіх видів навчальної діяльності.
Питання рекомендації навчальних електронних ресурсів до використання у навчальному процесі вирішується і в Україні. Але ЕНК, які розробляються на базі платформ дистанційного навчання, відрізняються від інших електронних навчальних ресурсів тим, що матеріали ЕНК динамічно змінюються у залежності від внесення змін до робочих навчальних планів. [1] Наприклад, зміна аудиторних годин впливає на збільшення завдань для самостійного опрацювання студентами, а тому ресурси курсу перебудовуються так, щоб винести на самостійне вивчення певний навчальний матеріал та сформулювати завдання для самостійної роботи, а також, з появою новітніх знань з предметної області дисципліни їх оперативно можна включити до ЕНК, не чекаючи виходу друкованого навчального посібника.
Залежно від мети використання навчального ресурсу виділяють різні форми подання навчального матеріалу в електронному вигляді. Це може бути:
– простий електронний варіант курсу лекцій та методичних рекомендацій до виконання практичних робіт (формат Word, PDF, DJVu тощо), який є електронною копією друкованого видання;
– електронний підручник (посібник), що запускається виконуваним файлом або має Веб-інтерфейс та побудований на основі застосування різних рівнів інтерактивності, який призначений для самостійного оволодіння навчальним матеріалом і не передбачає контролю з боку викладача за навчальною діяльністю студента; такий підручник зберігається на компакт-диску;
– електронний навчальний курс (дистанційний курс) – комплекс навчально-методичних матеріалів та освітніх послуг, створених для організації індивідуального та групового навчання з використанням дистанційних технологій під керівництвом викладача, що реалізується засобами інтернет-технологій, відеоконференцій, інших інтерактивних засобів і вимагає активного спілкування викладачів зі студентами, студентів між собою, у якому навчальний матеріал подається у структурованому електронному вигляді та зберігається на спеціальному навчальному порталі.
Особливість ЕНК полягає у тому, що він передбачений для оволодіння студентами навчальним матеріалом під керівництвом викладача. До основних характеристик ЕНК належать:
1) структурованість навчально-методичних матеріалів;
2) логіка вивчення навчального курсу;
3) чіткий графік виконання студентами навчального плану;
4) наявність налагодженої системи інтерактивної взаємодії викладача і студента, студентів між собою засобами ресурсів ЕНК та дистанційних технологій протягом усього часу вивчення дисципліни;
5) якість підготовлених навчальних матеріалів, які дають змогу набути професійних компетентностей, задекларованих у робочій програмі;
6) система оцінювання та контролю виконання всіх видів навчальної діяльності студентів. [4]
Необхідно зазначити, що ЕНК суттєво відрізняється від електронного варіанта друкованого посібника та електронного підручника. Якщо поняття електронного підручника широко висвітлюється у педагогічних виданнях, то поняття ЕНК не отримало належного висвітлення. Якою має бути структура такого курсу? Як мають бути оформлені навчально-методичні матеріали? Які вимоги вони мають задовольняти та як забезпечити їх відповідний стандарт? Як забезпечити інтерактивну взаємодію викладача та студента, студентів між собою? Як забезпечити відповідність матеріалів ЕНК вимогам і завданням Болонської конвенції? Які вимоги має задовольняти курс, щоб відповідати стандартам галузі «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті»?
Для відповіді на поставлені запитання необхідно, по-перше, розробити уніфіковану структуру ЕНК, яка б відповідала кредитній модульно-рейтинговій системі навчання, що запроваджена у навчальному процесі вищих навчальних закладів України. По-друге, розробити чіткі критерії оцінювання ЕНК, допоможуть створювати якісні електронні навчальні ресурси. Наявність стандартів важлива для будь-якого користувача інформаційних технологій, оскільки саме завдяки стандартизації кожен користувач може комбінувати устаткування і програми різних виробників відповідно до своїх індивідуальних потреб. Якщо єдиний стандарт відсутній, то користувач повинен обмежуватися пристроями і програмами лише одного виробника. Стандартизації підлягають як устаткування, так і програмне забезпечення, зокрема, програми, що використовуються в електронному навчанні. Найбільш поширеними стандартами у галузі е-навчання є SCORM та IMS. Для стандартизації інформаційного забезпечення системи е-навчання використовуються платформи управління навчальним контентом, які відповідають стандартам, які сприяють впровадженню технології навчання, заснованої на функціональній сумісності. Таким чином, для проведення експериментального дослідження було використано платформу дистанційного навчання Google Classroom. [3]
Гнучкість та широкий інструментарій дистанційної освіти дає змогу використовувати її технології та елементи в якості сучасних методів навчання при очній формі поряд з традиційними лекційними, семінарськими і практичними заняттями (перевірка домашнього завдання, контроль рівня засвоєння навичок та вмінь), в поєднанні із заочною формою (консультації в режимі «он-лайн», телеконференції), а також як окремий тип організації навчання (веб-курс, тренінг). Включення елементів дистанційного навчання для денного відділення, зокрема, дозволить уникнути пробілів у знаннях тим студентам старших курсів або скороченої форми навчання, які змушені суміщати навчання з роботою по схемі часткової зайнятості.
Дистанційне навчання інтегрує весь наявний арсенал засобів навчання й надає їм якісно нового рівня. Крім того, передбачається велика кількість завдань, розрахованих на самостійне опрацювання з можливістю отримання щоденних консультацій. З використанням новітніх засобів усі необхідні навчальні ресурси (підручники, посібники, дидактичний матеріал, педагогічні програмні засоби тощо) зберігаються в єдиному сховищі з постійним доступом до них. Перед тим, як починати проектування дистанційного курсу, належить визначити можливий обсяг інформації, проаналізувати її і передбачити які елементи курсу краще реалізовувати дистанційно, а які за змішаною формою.
У цілому функціональні можливості інформаційного освітнього простору дозволяють:
– студенту: отримувати персоніфікований доступ до електронного навчального курсу, інституційного депозитарію та електронної бібліотеки через інтернет, відкривати та завантажувати на власний комп’ютер навчально-методичні матеріали курсу, в тому числі і мультимедійні, відправляти виконані завдання для перевірки, проходити електронне тестування; спілкуватися із іншими слухачами курсу індивідуально чи в малих групах, ставити викладачеві запитання, переглядати електронний журнал обліку оцінок тощо;
– викладачу: самостійно створювати та редагувати ресурси ЕНК, надсилати повідомлення студентам, розподіляти, збирати та перевіряти завдання, вести електронні журнали обліку оцінок та відвідування, налаштовувати різноманітні ресурси курсу, організовувати електронне обговорення актуальних проблем між студентами в групі тощо.
З метою створення сучасного інформаційно-освітнього середовища, покращення якості знань студентів і можливості доступу до освіти у форматі 24×7 (тобто 24 години на добу, 7 днів на тиждень) в коледжі необхідно запровадження ЕНК, які будуть складати контент інформаційного освітнього простору коледжу. Основною перевагою використання ЕНК є представлення навчального матеріалу в дидактично уніфікованому й формалізованому вигляді та надання можливості його використання у будь-якому місці і у будь-який час незалежно від форми навчання студента. Актуальність цього напрямку в освіті не викликає сумнівів. Тому, в якості додаткових можливостей поряд з традиційними, з метою підвищення якості надання освітніх послуг студентам, необхідно використання в навчальному процесі електронних навчальних курсів.
Пріоритетним напрямком навчально-методичної роботи викладачів коледжу поступово стає розробка власних дистанційних курсів та впровадження їх у навчальний процес. Методичний кабінет надає методичну та консультаційну підтримку викладачам по розробці курсів та впровадженню їх у навчальний процес. Робота в системі дистанційного навчання підвищує кваліфікацію викладачів. Створюючи свій курс, викладач ретельно систематизує навчально-методичні матеріали та намагається викласти їх у відповідному сучасним вимогам вигляді.
Навчально-методичні матеріали ЕНК з дисциплін мають бути структурованими. Складові частини ЕНК повинні містити такі навчально-методичні матеріали.
Загальна інформація про курс:
– Анотація курсу. Вказується повна назва курсу, категорія студентів, для яких він підготовлений, відомості про авторів курсу і коротка характеристика (мета та завдання вивчення курсу й назви змістовних модулів).
– Робоча програма (затверджена в установленому порядку). У робочій програмі зазначається анотація курсу (мета та завдання вивчення курсу), його зміст, у якому відображаються назви тем кожного модуля з анотаціями, кількість годин (кредитів ECTS) на вивчення кожного модуля, форма підсумкового контролю.
– Тематичний план. Відображає план проведення лекційних та практичних (семінарських, лабораторних) занять, а також виконання студентами завдань для самостійної роботи.
– Критерії оцінювання. Містить інформацію щодо системи оцінювання навчальних досягнень студентів з дисципліни, як поточних, так і підсумкових. З кожного модуля вказується розподіл балів за виконання завдань та шкала оцінювання.
– Друковані та інтернет-джерела. У цьому ресурсі пропонуються основні й додаткові друковані джерела з дисципліни та інтернет-ресурси.
– Глосарій (за потребою). Містить основні терміни навчального курсу та їх означення.
– Оголошення. Оголошення використовуються для анонсування подій, повідомлень про зміни у навчальному курсі тощо.
Зміст модуля включає такі матеріали:
– Теоретичний навчальний матеріал. Містить обов’язкові навчальні ресурси: 1) структуровані електронні матеріали, зміст яких відображає логіку навчання за курсом і надає студенту теоретичні відомості з модуля у повному обсязі; 2) опорний конспект аудиторної лекції; 3) мультимедійні презентації до лекцій; 4) додаткові електронні навчальні матеріали: електронні конспекти лекцій, флеш-ролики, аудіо і відео матеріали; довідкові та нормативні документи (форми, шаблони, стандарти, нормативні акти, закони тощо).
– Практичні (семінарські) роботи. У матеріалах курсу обов’язково має бути перелік практичних (семінарських) робіт у вигляді окремих ресурсів. До кожної роботи потрібно сформулювати мету та завдання, які забезпечують формування вмінь та навичок, необхідних для засвоєння теми, надати методичні рекомендації з їх виконання, форму подання результатів виконаної роботи, критерії оцінювання кожної роботи, список індивідуальних завдань, завдань для виконання у парах та групами. Лабораторні роботи, для виконання яких необхідно спеціальне обладнання та реальні об’єкти, виконуються в аудиторних умовах, про що зазначається при формулюванні завдання. Навчально-методичні матеріали з практичних (семінарських) робіт потрібно оформляти у вигляді: веб- сторінки (сторінок), посилань на файли різних форматів та завдань. Результат виконання практичної роботи студенти можуть надсилати викладачеві в електронній формі до навчального порталу, подавати у паперовому вигляді або усно. Після перевірки та оцінювання виконаних завдань, викладач має виставити бали до електронного журналу ЕНК або на сторінці координування курсу.
– Завдання для самостійної роботи. Значна частина навчальних годин при вивченні кожної дисципліни відводиться на самостійне опрацювання. У матеріалах електронного навчального курсу необхідно розмістити додатковий теоретичний матеріал, завдання для самостійного виконання та методичний матеріал, який забезпечить його якісне виконання студентами. Завдання формулюється у такій формі: текст завдання, форма подання результатів виконання, критерії оцінювання, термін виконання список додаткових друкованих та інтернет-джерел. Результати виконання завдання можна надсилати викладачеві в електронній формі до навчального порталу, подавати у паперовому вигляді або усно. Після перевірки та оцінювання виконаних завдань, викладач має виставити бали до електронного журналу ЕНК або на сторінці координування курсу.
– Модульний контроль. Для оцінювання знань, умінь та навичок, набутих під час вивчення кожного модуля курсу, використовуються індивідуальні завдання, тести та опитування за допомогою контрольних запитань. Кожний модуль має містити тест для самоконтролю, контрольні запитання та контрольний тест. Результати оцінювання навчальних досягнень кожного студента автоматично заносяться до електронного журналу після тестування.
Підсумкова атестація – передбачає наявність матеріалів для підготовки студентів до складання заліків та іспитів (наприклад, контрольні запитання, типові завдання) та підсумковий тест. Результати підсумкового тесту є підставою для допуску студента до складання екзамену чи заліку як семестрового так і при ліквідації академічної різниці чи академічної заборгованості.
Навчання із використанням інформаційних технологій швидко змінюються і поновляються під впливом соціально-економічного та технічного прогресу. З одного боку, динамічні зміни в змісті й характері праці, викликані становленням інформаційного суспільства, вимагають перегляду усталених підходів до підготовки студентської молоді. З іншого, – інформаційно-комунікаційні технології в освіті потребують застосування нових форм, методів і засобів навчання. Жодний дистанційний курс не може бути статичним, він має бути «живим», постійно розширюватись та доповнюватись новими матеріалами. На сьогодні практично кожний викладач стикається з проблемою створення, оновлення та удосконалення навчально-методичного змісту свого курсу, використовуючи можливості хмарних технологій, інтернету та різноманітного програмного забезпечення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Глазунова О. Г. Проектування інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу [Текст] / О. Г. Глазунова // Електронні засоби та дистанційні технології для навчання протягом життя: тези доповідей VІІІ Міжнародної науково-методичної конференції, м. Суми, 15-16 листопада 2012 року. – 2012. – С.31-33.
Литвин А. Використання технологій мультимедіа у професійній підготовці. / А. Литвин // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2005. – №2. – С. 7-22.
Мокрієв М. В. Організація управління навчальним процесомз використанням ресурсної бази LMS Moodle [Текст] / М. В. Мокрієв // Научные труды SWorld. –2015. – Том 7,3 (40). – С.67-74.
Морзе Н.В., Глазунова О.Г., Мокрієв М.В. Методика створення електронного навчального курсу (на базі платформи дистанційного навчання Moodle 3) : Навчальний посібник. – К. : 2016. – 240 с.
Ясулайтіс В. А. Дистанційне навчання : метод. рекомендації / В. А. Ясулайтіс. – К. : МАУП, 2005. – 72 с.
Гуржій А. М. Теоретичні засади і практика створювання і використовування електронних освітніх ресурсів / А. М. Гуржій, В. В. Лапінський // Матеріали науково-практичної Інтернетконференції «Інформаційне суспільство ХХІ століття: культура, освіта, цивілізація». – 2014. – С. 6-13 [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу : http://lib.iitta.gov.ua/6027/
Про затвердження Положення про дистанційне навчання [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу :