Матеріали схвалено радою

районного методичного кабінету

(протокол №3 від 10.04.2018 року)

Портянко Л. С.

Дивовижні та цікаві досліди з дітьми дошкільного віку

(фізика, хімія для дошкільників).



Навчально-методичний посібник

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ВІДДІЛ ОСВІТИ СМІЛЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ

ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

ХОЛОДНЯНСЬКИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ № 16 «ВОГНИК» МАЛОСМІЛЯНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

СМІЛЯНСЬКОГО РАЙОНУ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ


УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ВІДДІЛ ОСВІТИ СМІЛЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ

ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

ХОЛОДНЯНСЬКИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ № 16 «ВОГНИК» МАЛОСМІЛЯНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

СМІЛЯНСЬКОГО РАЙОНУ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ









Портянко Л.С.

Дивовижні та цікаві досліди

з дітьми дошкільного віку

(фізика, хімія для дошкільників).

Навчально-методичний посібник







Матеріали схвалено радою районного методичного кабінету

(протокол №3 від 10.04.2018 року)



с. Холоднянське

2018 рік

Укладач: Портянко Л.С., вихователь Холоднянського закладу дошкільної освіти № 16 «Вогник»



У роботі поданий різноманітний дидактичний матеріал , який допоможе вихователям організувати роботу по ознайомленню дошкільників з навколишньою природою, активізувати пізнавальну активність дітей в процесі пізнання навколишнього, організувати пошуково-дослідну та експериментальну роботу з дошкільниками

Рекомендовано для вихователів , батьків.

































Зміст

Вступ.

4

Розділ 1. Технологiя проведення пошуково-дослiдницькоi роботи з дiтьми.

6

Розділ 2. Тематичнi напрями органiзацiї роботи з дiтьми.

8

Розділ 3. Лабораторія для дітей в дитячому садку?

9

Розділ 4. Правила безпеки при проведенні дослідів.

10

Розділ5. Форми, методи та прийоми роботи з дітьми.

11

Розділ 6. Дидактичні вправи та ігри з теми «Вода».

13

Розділ 7. Дидактичні вправи з теми «Сонце».

21

Розділ 8. Дидактичні вправи з теми «Повітря».

27

Розділ 9. Картотека дослідів для дітей дошкільного віку.

32

Розділ 10. Додатки.


Цікавинки живої природи.

75

Види роботи з дітьми на майданчику.

87

Інтегроване заняття з пріоритетом інтелектуально - мовленнєвих завдань «Як одяг захищає, а їжа зігріває».

89

Інтегроване заняття з пріоритетом соціоприродознавчих завдань «У лісовому господарстві».

93

Бібліографія.

97

















Вступ

« Дитина випалює свої «чому»

зі швидкістю кулемета.

ЇЇ питання — серйозні, смішні,

дивні,кумедні —

сиплються на голови батьків

як частий град ».

Дж. Родарі

З дивовижним постійно змінним світом природи дитина починає знайомитися з перших років життя. Її приваблюють шум дощу, шелест листя, яскравий метелик, що здійнявся над запашною квіткою, малесенька сніжинка, яка спустилася на руку, кумедне пухнасте кошеня і перламутрові рибки в акваріумі. Дітям подобається гуляти на подвір’ї, лазити по деревах, бавитися в піску, милуватися квітами, годувати домашніх улюбленців. Для дитини кожен прожитий день – це справжнє відкриття. Адже її оточують численні чудові перетворення, кожне із яких – таємниця. Маленький жолудь перетворюється на величезного дуба , жовта кульбабка за ніч стає пухнастою білою кулькою, неповоротка гусінь раптом злітає в небо легким витонченим метеликом. Малюки намагаються зрозуміти світ, обстежуючи його не тільки візуально, а й на дотик, смак, нюх, тобто залучаючи всі органи чуття. Ефективна організація пізнавальної активності дошкільників сприяє розвитку особистості, формуванню гуманістичних цінностей, допомагає знімати психологічне навантаження, яке несе в собі ритм сучасного життя. Тому вихователеві потрібно бути всебічно розвиненим, щоб вміти відповісти дитині на її «хто?», «де? », «як? «, «чому? », «навіщо? » і т. д.

Кожен педагог – і починаючий, і досвідчений – повинен постійно працювати над собою, вдосконалювати не тільки свою педагогічну майстерність, а й накопичувати, засвоювати та передавати ці нові цікаві знання, факти своїм вихованцям.

В раховуючи власний досвід, вважаю, що доступна самостійна пошукова діяльність дітей дошкільного віку під керівництвом вихователя створює широкі можливості для виховання в дітей інтересу до природи та розуміння її значення, а також сприяє формуванню основ екологічного світосприйняття, що актуальні в сучасному світі, отримані знання допоможуть дитині отримати систему знань про об'єкти неживої природи, їх взаємозв'язок та взаємозалежність. Вважаю, що важливо так організувати діяльність дітей, щоб через самостійні відкриття, розв'язання проблемних завдань,різноманітні дії з природними об'єктами, діти оволодівали новими знаннями, вміннями та навичками. Останнє тісно пов'язане з практичними перетвореннями об'єктів природи, які набувають характеру експериментування, нескладної пошуково - дослідницької діяльності.



























Розділ 1. Технологiя проведення пошуково-дослiдницької роботи з дiтьми.

С труктурними компонентами пошуково-дослiдницької дiяльностi дошкiльнят є три етапи реалiзацiї.

Перший етап. Педагог ставить проблему, накреслив стратегiю й тактику її розв’язання, але саме рішення дитина має знайти самостiйно. На першому етапi пошуково-дослiдницька дiяльнiсть дiтей (молодший і середний дошкiльний вiк) відбувається пiд керiвництвом вихователя. Її включають в iнтегрованi заняття, прогулянки, iгри з предметами, iгри-загадки, конструктивнi, сюжетно-рольовi й режисерськi игри, проводять пiд час спостережень за об’єктами i явищами живої та неживої природи i як самостiйну діяльнисть пiд час дослiдiв.

Другий етап. Педагог ставить проблему, але метод, шляхи її розв’язання дитина шукає самостiйно. На цьому рівнi допускається колективний пошук. У другому етапі пошуково-дослідницької дiяльностi беруть участь старші дошкiльники. З ними проводять елементарні дослiдження.

Третiй етап. Вищий рiвень. Постановку проблеми, пошук методiв її дослiдження й розв’язання дiти здійснюють самостiйно. На третьому, заключному, етапi дослідницького навчання дiти працюють тiльки самостiйно й самі застосовують знайому вже методику дослiджень, створюють для них необхiднi умови. Успiшною на цьому етапi буває діяльність дiтей з високим рiвнем розвитку інтелектуальних здiбностей.

Характерною особливістю самостiйної пошуково-дослiдницької дiяльності дошкiльникiв є те, що вона репрезентує активні методи, змiнює предмет пізнання. Цiннiсть її полягає в тому, що діти не отримують готовi знання вiд педагога, а роб лять вiдкриття та розширюють кругозiр, а отже, створюються умови для активного вивчення та пiзнання навколишнього свiту
































Розділ 2. Тематичнi напрями органiзацiї роботи з дiтьми.

Нежива природа: повiтря, вода, грунт, електрика, звук, вага, свiтло, тепло тощо.

Жива природа: характерні особливостi природноклiматичних зон, рiзноманiтнiсть живих органiзмiв та їх пристосування до навколишнього середовища тощо.

Людина: будова та функцiонування органiзму.

Рукотворний свiт: матерiали та їхнi властивостi, результати продуктивної дiяльностi.

Програмовий змiст з кожної теми ускладнюється вiдповiдно до зростання вiкових можливостей дiтей i набуття ними власного пiзнавального досвiду в пошуково дослiдницькiй дiяльностi.

Запропонованi форми роботи забезпечують особистiсно орiєнтовану дiяльнiсть педагога, спрямовану на створення особливої атмосфери, яка дає дитинi можливiсть реалiзувати свою пiзнавальну активнiсть та самостiй нiсть.










Розділ 3. Лабораторія для дітей в дитячому садку.

Важливими для дошкільників є лабораторії для дослідницької діяльності та експериментування, де діти можуть розглядати та класифікувати природні матеріали за розміром, кольором чи формою, складати розповіді, малювати , проводити нескладні досліди, аналізувати свої спостереження у природі, робити висновки про закономірності та взаємозв’язки, що в ній існують.

Осередок дитячого експериментування доцільно наповнити різноманітними матеріалами, приладдям: картотекою дослідів, збільшуваним склом, лупою, мікроскопом, компасом, термометром, пісочним, водним годинником, магнітами, фільтрами для очищення води (ситом, серветками, вугіллям,ватою), зразками грунтів відповідно до місця проживання, наборами предметів з різних матеріалів (дерева, металу, пластмаси, скла) однакових за формою, величиною, але різних за вагою, а також різних за розміром , формою, але однакових за вагою; різноманітними камінчиками, шишками, плодами та насінням рослин, мушлями тощо. Всі пристосування із цього переліку вважаються предметами-помічниками, без яких важко провести навіть самий простий досвід. Сюди ж входять різні ємності у вигляді колб, судин, стаканчиків і т . д .







Розділ 4. Правила безпеки при проведенні дослідів.

Вихователі повинні пам’ятати про те, що давши дитині повну свободу дій при роботі в лабораторії, від нього потрібно заховати всі колючі і ріжучі предмети. Якщо ж досвід передбачає використання таких інструментів, працювати з ними дитина має лише в присутності вихователя і під його наглядом. Перед початком експерименту необхідно нагадати дітям про те, що пити рідини з скляночок ні в якому разі не можна, а з виданим посудом потрібно поводитися обережно, щоб нічого не розбити і не поранитися.

При наявності живого куточка в дитячому садку варто упевнитися, що спостережувана тварина веде себе спокійно і що вона не почне кусатися або дряпатися, якщо дитина візьме її на руки. Якщо тварина з якоїсь причини все-таки стала вести себе агресивно, педагог повинен «взяти удар на себе» і втихомирити звіра.





























Розділ 5. Форми, методи та прийоми роботи з дітьми.

  • Спостереження;

  • дослiди;

  • експерименти;

  • дидактичнi iгри та вправи;

  • сюжетно-рольовi iгри;

  • iгри-загадки, iгри-описи;

  • конструктивнi iгри;

  • ігри-драматизації;

  • бесіди;

  • використання пiктограм;

  • проблемні ситуацiї;

  • розгляд картин, iлюстрацій, макетiв тощо;

  • робота за заданим алгоритмом;

  • фiксацiя результатiв дослiдiв;

  • читання дитячої художньої та енциклопедичної літератури;

  • образотворча дiяльнiсть;

  • трудова дiяльнiсть;

  • театралiзована дiяльнiсть;

  • перетворювальна дiяльнiсть (моделювання, макетування тощо);

  • складання розповiдей наукового стилю (наукових доповідей);

  • тренувальнi, традицiйнi, комплекснi та iнтегрованi заняття.




























Розділ 6. Дидактичні вправи та ігри з теми «Вода».





Я — крапелька води.

Я потрібна всім живим істотам.

Там, де я з'явлюсь, ростуть рослини, живуть тварини і люди.

Я буваю рідкою, твердою і вмію перетворюватися у пару.














Вправа 1



У яких місцях нас, водяних крапельок, дуже багато? Які водойми є поблизу твого помешкання? Намалюй і розкажи про них.


Вправа 2

Склянка води Цукор Пісок Камінці Сода харчова


Вода має такі властивості: вона прозора, без кольору, запаху і смаку, розчиняє деякі речовини.

Знайди на малюнку речовини, які розчиняються у воді.

Перевір це на дослідах.





Вправа З

Вода буває у різних станах: рідина, лід, пар.

Що потрібно, аби воду з рідкого стану перетворити у твердий, газоподібний? Перевір це на дослідах.


Вправа 4

Холодна Гаряча Чиста Забруднена


Вода буває холодною, теплою, гарячою, чистою, забрудненою.

Як ми дізнаємось про якість води? Перевір це на дослідах.






Вправа 5


Риба Бобер

Бабка Качка


Рак Жаба

Комар Лелека


Які з цих тварин живуть у воді (обведи червоним олівцем), а які біля води(обведи синім)? Чому?



Вправа 6


Вправа 7

Кругообіг води в природі


Ми, крапельки води, постійно подорожуємо.

Прослідкуй наш шлях. Перевір це на дослідах.







Вправа 8

Поміркуймо, чи правильно чинять діти.


Ігри з водою.

1.Як перелити воду з миски у пляшку і не пролити ані краплі?





2 .Скільки маленьких стаканчиків з водою можна перелити в пляшку?
Порахуємо?
Виливаючи в пляшку кожен наступний стакан, робіть на стінці пляшки позначки маркером.


3. Киньте в воду ложки: дерев'яну, металеву, пластмасову.
Що сталося з ними?



4. Експериментуйте з різними предметами:

• Дві гумові іграшки. У дні однієї з них виконайте велику діру. Подивіться,що трапилось?
• Візьміть клаптики різних тканин (льон, бавовна, шовк, махрову тканина) киньте їх на воду і поспостерігайте.
• Опускайте в воду шматочки паперу і картону різної щільності і дивіться, що і як довго буде намокати. Як легко буде розвалюватися у вас в руках мокра папір.
• Спробуйте, вичавлюючи губку, налити води в стаканчик.


5 . В стаканчики можна налити гарячої, теплої і холодної води і кинути в них по крижинці. У якому стаканчику крижинка швидше розтане?



6 . Один стаканчик з льодом обернути шарфом, а інший ні. У якому стаканчику лід швидше розтане?







7. Покладіть у воду небагато: меду, варення, цукру. Розмішайте. Як змінилася вода?


8 . Зберіть ємності різної форми і розміру і зробіть в них дірочки.

П оспостерігайте, як з них буде виливатися вода.

Розділ 7. Дидактичні вправи з теми «Сонце».









Я — сонячний промінчик.

Я несу енергію Землі — світло і тепло.

Шлях від зірки Сонце до планети Земля я долаю за 8 хв.


































Обертання Землі


Сонце- величезна вогняна газова куля. Відстань від Сонця до Землі дуже велика, тому воно здається нам маленьким кружечком. Земля обертається навколо своєї осі. Поверхня Землі, повернена до Сонця, освітлюється сонячним промінням – тут день. А по той бік темно-там ніч.

Перевір це разом з дорослими на досліді з настільною лампою та глобусом.

Наша планета рухається іще і навколо Сонця. На тій частині Землі, яка найближча до Сонця – літо, а на тій, яка далі, - зима.










Вправа 2


Розкажи, коли протягом дня Сонце перебуває у такому положенні. Чим ти займаєшся о цій порі?



Вправа 3



У якому місці рослини ростимуть краще? Чому?

Перевір, чи всім рослинам у твоєму приміщені вистачаєсвітла.


Вправа 4

Сонце сходить.

Сонце опівдні.

Сонце заходить.


На якій галявині більше світла і тепла? Як ти про це дізнався?





Вправа 5





Хто з дітей може захворіти? Чому?


Вправа 6


Розглянь малюнок і розкажи, як сонячна енергія потрап­ляє до нашого організму.

У яких продуктах міститься багато енергії Сонця? Намалюй їх.


Вправа 7


Поміркуйте й скажіть, що в природі має таку силу?

—Я роблю шкіру м'якою, гладенькою і здоровою.

—Я знешкоджую мікроби на шкірі людей і тварин.

—Я сприяю розвиткові міцних зубів і кісток.

—Я регулюю вміст кисню в атмосфері, температуру та вологу.

—Я допомагаю людям розслабитись та відпочити.

—Завдяки мені всі живі істоти на Землі живуть і розвиваються.

—Якщо мене використовувати надмірно, я можу викликати опіки.

— Якщо ви подивитесь на мене прямо, я засліплю вас. Що це? Що я ще можу?













































Розділ 8. Дидактичні вправи з теми «Повітря».













Я- повітряна кулька.

Глянь, яка я гарна. Я вмію літати.

А роблю це завдяки повітрю, яке всередині мене та навколо.

Воно для всіх найважливіше. Хочеш познайомитися з ним? Тож полетімо разом.













Вправа 1



У яких предметах, з-поміж, зображених, усередині є повітря? (Обведи синім олівцем)

Знайди такі предмета навколо.


Вправа 2


Коли повітря рухається, утворюється вітер. Він буває сухий, вологий, теплий, гарячий, холодний, а також слабкий, сильний і дуже сильний — то вже буря.

Розглянь дерева на малюнку і визнач силу вітру.

Намалюй вітровій у довкіллі.



Вправа З

Люди навчилися я визначати напрямок вітру з за допомогою спеціальних приладів. Але ти можеш дізнатися про це і без приладів.

Розглянь дівчаток. Якій із них вітер заважає бігти, а якій допомагає?

А що тобі іще підкаже про напрямок вітру?


Вправа 4


Повітрям дихають люди, тварини, рослини. Головним насосом, що втягує його, у людей і тварин є ніс.

Чиї носи ти бачиш на малюнку? Який із них найчутливіший? Чий ніс найкраще захищений від пилу? Роздивися у люстерко свій ніс. Що ти бачиш усередині?

Спробуй роздивитися носи у тварин — жаби, горобця, мурашки чи в когось іншого. Чи має ніс рибка? Як вона дихає?



Вправа 5



Які тварини літають? Насіння яких рослин переноситься вітром?

Вправа 6





Куди потрапляє повітря, коли ми дихаємо?







Вправа 7


Що забруднює повітря?


Вправа 8



Що чистить повітря? Які дерева ростуть біля твого будинку?

Намалюй їх.


Вправа 9


Як ти можеш сприяти тому, щоб повітря було чистим? Чи завжди робиш це?













Розділ 9. Картотека дослідів для дітей дошкільного віку.

Дослід «Паросток»

Мета: закріпити і узагальнити знання про воду, повітря, зрозуміти їх значення для всього живого.

Матеріали: лоток будь-якої форми, опилки.

Приготуйте опилки, заповніть лоток. Потім посадіть туди насіннячко рослини, яке швидко проростає. Полийте водою і поставте в тепле місце.

Висновок: разом із дітьми доглядайте за посівом, і через деякий час у вас з’явиться паросток.



































Дослід «Пісок»

Мета: розглянути форму піщинок.

Матеріали: чистий пісок, лоток, лупа.

Насипте чистий пісок у лоток. Разом із дітьми через лупу розгляньте форму піщинок. Вона може бути різною; розкажіть дітям, що в пустелі піщинка має форму ромба. Нехай кожна дитина візьме в руки пісок і відчує, який він сипучий.

Висновок : пісок сипучий, і його піщинки бувають різної форми.


Дослід «Піщаний конус»

Мета: встановити властивості піску.

Матеріали: сухий пісок.

Візьміть жменю сухого піску і випустіть його цівкою так, щоб він падав в одне місце. Поступово в місці падіння утворюється конус, що зростає у висоту і займає все більшу площу біля основи.

Якщо довго сипати пісок, то виникають спливи; рух піску схожий на течію.

Висновок: пісок може рухатися.

Дослід «Розсіяний пісок»

Мета: встановити властивість розсіяного піску.

Матеріали: сито, олівець, ключ, пісок, лоток.

Рівномірно по всій поверхні лотка сипте пісок через сито. Занурте без натискання в пісок олівець. Покладіть на поверхню піску будь-який важкий предмет (наприклад, ключ). Зверніть увагу на глибину сліду, що залишився від предмета на піску. А тепер струсіть лоток. Проробіть з ключем і олівцем аналогічні дії. У накиданий пісок олівець зануриться приблизно вдвічі глибше, ніж у розсіяний.

Висновок: розсіяний пісок помітно щільніший. Ця властивість добре відома будівельникам.


Дослід «Зведення і тунелі»

Мета: з’ясувати, чому комахи, що потрапили в пісок, не роздавлюються ним, а вибираються цілими і неушкодженими.

Матеріали: трубочка діаметром трохи більше олівця, склеєна з тонкого паперу, олівець, пісок.

Вставте в трубочку олівець. Потім трубочку з олівцем засипте піском так, щоб кінці трубочки виступали назовні. Витягніть олівець і побачите, що трубочка залишилася не зім’ятою.

Висновок: піщинки утворюють запобіжні склепіння, тому комахи, що потрапили в пісок, залишаються неушкодженими.


Дослід «Мокрий пісок»

Мета: ознайомити дітей із властивостями мокрого піску.

Матеріали: мокрий пісок, формочки для піску.

Мокрий пісок візьміть в долоню і спробуйте сипати цівкою, але він буде падати з долоні шматками. Формочки для піску заповніть мокрим піском і переверніть її. Пісок збереже форму формочки.

Висновок: мокрий пісок не можна сипати цівкою з долоні, зате він може приймати будь-яку потрібну форму, поки не висохне. Коли пісок вологий, повітря між гранями піщинок зникає, мокрі грані злипаються одна з одною.


Дослід «Властивості води»

Мета: ознайомити дітей з властивостями води (приймає форму, не має запаху, смаку, кольору).

Матеріали: кілька прозорих судин різної форми, вода.

У прозорі судини різної форми налийте води і покажіть дітям, що вода приймає форму судин.

Висновок: вода не має форми і приймає форму тієї ємності, в яку вона налита.


Дослід «Смак води»

Мета: з’ясувати чи має смак вода.

Матеріали:вода, три склянки, сіль, цукор, ложечка.

Запитайте перед дослідом, якого смаку вода. Після цього дайте дітям спробувати просту кип’ячену воду. Потім покладіть в одну склянку сіль, в іншу — цукор, розмішайте і дайте спробувати дітям. Якого смаку тепер набула вода?

Висновок: вода не має смаку, а приймає смак тієї речовини, яку в неї додано.


Дослід «Запах води»

Мета:з’ясувати, чи має запах вода.

Матеріали:склянка води з цукром, склянка води з сіллю, пахучий розчин.

Запитайте дітей, чим пахне вода? Після відповідей попросіть їх понюхати воду в склянках з розчинами (цукру і солі). Потім капніть в одну зі склянок (але так, щоб діти не бачили) пахучий розчин. А тепер чим пахне вода?

Висновок: вода не має запаху, вона пахне тією речовиною, яку в неї додано.


Дослід «Колір води»

Мета: з’ясувати, чи має колір вода.

Матеріали: кілька склянок з водою, кристалики різного кольору.

Попросіть дітей покласти кристалики різних кольорів у склянки з водою і розмішати, щоб вони розчинилися. Якого кольору вода тепер?

Висновок: вода безбарвна, приймає колір тієї речовини, яку в неї додано.


Дослід «Жива вода»

Мета: ознайомити дітей з життєдайною властивістю води.

Матеріали: свіжезрізані гілочки дерев, які швидко розпускаються, посудина з водою, етикетка «Жива вода».

Візьміть посудину, наклейте на неї етикетку «Жива вода». Разом із дітьми розгляньте гілочки. Після цього поставте гілки у воду, а посудину з ними на видне місце. Пройде час, і вони оживуть. Якщо це гілки тополі, вони пустять коріння.

Висновок: одне з важливих властивостей води — давати життя всьому живому.

Дослід «Випаровування»

Мета: ознайомити дітей з перетвореннями води з рідкого в газоподібний стан і назад у рідкий.

Матеріали: пальник, посудина з водою, кришка для посудини.

Закип’ятіть воду, накрийте посудину кришкою і покажіть, як сконденсований пар перетворюється знову в краплі і падає вниз.

Висновок: за нагрівання вода з рідкого стану переходить в газоподібний, а за остигання — з газоподібного в рідкий.


Дослід «Агрегатні стани води»

Мета: довести, що стан води залежить від температури повітря; у води є три стани: рідкий — вода;твердий — сніг, лід; газоподібний — пар.

Варіант 1. Якщо на вулиці тепло, то вода в рідкому стані. Якщо на вулиці мінусова температура, то вода переходить з рідкого в твердий стан (лід в калюжах, замість дощу йде сніг).

Варіант 2. Якщо налити воду на блюдце, то за кілька днів вода випарується, бо перейде в газоподібний стан.


Дослід «Властивості повітря»

Мета: ознайомити дітей з властивостями повітря.

Матеріали: ароматизовані серветки, шкірки апельсина тощо.

Візьміть ароматизовані серветки, шкірки апельсина тощо і запропонуйте дітям послідовно відчути запахи, що поширюються в приміщенні.

Висновок: повітря невидиме, не має певної форми, поширюється у всіх напрямках і не має власного запаху.


Дослід «Повітря стискається»

Мета: продовжувати знайомити дітей з властивостями повітря.

Матеріали: пластмасова пляшка, ненадута кулька, холодильник, миска з гарячою водою.

Поставте відкриту пластмасову пляшку в холодильник. Коли вона охолоне, надіньте на її шийку кульку. Поставте пляшку в миску з гарячою водою. Спостерігайте, як кулька сама надуватиметься. Це відбувається тому, що повітря за нагрівання розширюється. Тепер знову поставте в холодильник. Кулька при цьому спуститься, бо повітря за охолодження стискається.

Висновок: за нагрівання повітря розширюється, а за охолодження — стискається


Дослід «Повітря розширюється»

Мета: продемонструвати, як повітря розширюється за нагрівання і виштовхує воду з посудини (саморобний термометр).

Розгляньте «термометр», як він працює, його пристрій (пляшечка, трубочка і пробка). Виготовіть модель термометра за допомогою дорослого. Проробіть шилом отвір в пробці, вставте її в пляшку. Потім наберіть краплю підфарбованої води в трубочку і увіткніть трубку в пробку так, щоб крапля води не вискочила. Потім нагрійте пляшку в руках, крапля води підніметься вгору.

Висновок: за нагрівання повітря розширюється, а за охолодження —стискається.


Дослід «Вода за замерзання розширюється»

Мета: з’ясувати, як сніг зберігає тепло. Захиснівластивості снігу. Довести, що вода за замерзання розширюється.

Винесіть на прогулянку дві пляшки (банки) з водою однакової температури. Одну закопайте в сніг, другу залиште на поверхні. Що сталося з водою? Чому в снігу вода не замерзла?

Висновок: у снігу вода не замерзає, бо сніг зберігає тепло; на поверхні вода перетворилася на лід. Якщо банка або пляшка, де вода перетворилася на лід, лопне, то зробіть висновок, що вода за замерзання розширюється.


Дослід «Життєвий цикл мушок»

Мета: поспостерігати за життєвим циклом мушок.

Матеріали: банан, літрова банка, нейлонова панчоха, аптечна гумка (колечком).

Очистіть банан і покладіть його в банку. Залиште банку відкритою на кілька днів. Коли там з’являться плодові мушки дрозофіли, накрийте банку нейлоновою панчохою і зав’яжіть гумкою. Залиште мушок в банці на три дні, а потім відпустіть. Знову закрийте банку панчохою. Протягом двох тижнів спостерігайте за банкою.

Висновок: через кілька днів ви побачите на дні банки личинок. Відтак личинки перетворяться на кокони, а кокони — на мушок. Лялечки схожі на кокони, в які перетворюються гусениці. На останній стадії з лялечки виходить доросла мушка, і цикл повторюється знову.

Дослід «Чому здається, що зірки рухаються по колу?»

Мета:установити, чому зірки рухаються по колу.

Матеріали: ножиці, лінійка, біла крейда, олівець, клейка стрічка, папір чорного кольору.

Виріжте з чорного паперу коло діаметром 15 см. Навмання намалюйте крейдою на чорному колі 10 маленьких крапок. Проткніть коло по центру олівцем і залиште його там, закріпивши знизу клейкою стрічкою. Затиснувши олівець між долонь, швидко крутіть його. На обертовому паперовому колі з’являються світлові кільця.

Висновок: наш зір на деякий час зберігає зображення білих точок. Через обертання кола їх окремі зображення зливаються в світлові кільця.


Дослід «Залежність танення снігу від температури»

Мета: підвести дітей до розуміння залежності стану снігу (льоду) від температури повітря.

Варіант 1. У морозний день запропонуйте дітям зліпити сніжки. Чому сніжки не виходять? Сніг розсипчастий, сухий. Що можна зробити? Занести сніг в групу, через кілька хвилин намагайтеся зліпити сніжок. Сніг став пластичний. Сніжки зліпили. Чому сніг став липким?

Варіант 2. Поставте блюдця зі снігом в групі на вікно і під батарею. Де сніг швидше розтане? Чому?

Висновок: стан снігу залежить від температури повітря. Що вища температура, то швидше тане сніг і змінює свої властивості.


Дослід «Як працює термометр?»

Мета:ознайомитися з тим, як функціонує термометр.

Матеріали: вуличний термометр або термометр для ванної, кубик льоду, чашка.

Затисніть пальцями кульку з рідиною на термометрі. Налийте в чашку води і покладіть в неї лід. Перемішайте. Помістіть термометр у воду тією частиною, де є кулька з рідиною. Знову подивіться, як поводиться стовпчик рідини на термометрі.

Висновок: коли ви тримаєте кульку пальцями, стовпчик на термометрі починає підніматися; коли ж ви опустили термометр в холодну воду, стовпчик став опускатися. Тепло від ваших пальців нагріває рідину в термометрі. Коли рідина нагрівається, вона розширюється і піднімається з кульки вгору по трубці. Холодна вода поглинає тепло з термометра. Остигаючи, рідина зменшується в об’ємі і опускається вниз по трубці.


Дослід «Чи в усіх листках є живлення?»

Мета: встановити наявність у листках живлення для рослин.

Матеріали: окріп, лист бегонії (зворотна сторона забарвлена в бордовий колір), ємність білого кольору.

Запропонуйте з’ясувати, чи є живлення в листках, забарвлених не в зелений колір (у бегонії зворотна сторона листа забарвлена в бордовий колір). Діти припускають, що в цьому листі немає живлення. Запропонуйте дітям помісти- ти листок в киплячу воду, через 5-7 хвилин його розгляньте, замалюйте результат.

Висновок: лист стає зеленим, а вода змінює забарвлення, отже, живлення в листку є.


Дослід «На світлі й у темряві»

Мета: визначити чинники зовнішнього середовища, потрібні для росту й розвитку рослин.

Матеріали: цибуля, коробка з міцного картону, дві ємності з землею.

Запропонуйте дітям з’ясувати за допомогою вирощування цибулі, чи потрібне світло для життя рослин. Закрийте частину цибулі ковпаком з щільного темного картону. Замалюйте результат досліду через 7-10 днів (цибуля під ковпаком стала світлою). Заберіть ковпак. Через 7-10 днів знову замальовують результат.

Висновок: цибуля на світлі позеленіла — відбулося живлення.


Дослід «Кому ліпше?»

Мета: виділити сприятливі умови для росту і розвитку рослин.

Матеріали: два однакових тримачі, ємність із водою, горщик із грунтом, предмети догляду за рослинами.

Запропонуйте дітям визначити, чи можуть рослини довго жити без грунту; де вони ліпше ростуть — у воді або в грунті. Діти поміщають живці герані в різні ємності — з водою, землею. Спостерігають за ними до появи першого нового листочка. Оформляють результати досвіду в щоденнику спостережень і у вигляді моделі залежності рослин від грунту. Висновок: у рослини в грунті перший лист з’явився швидше, рослина ліпше набирає силу; у воді рослина слабша.


Дослід «Де ліпше рости?»

Мета: встановити вплив якості грунту на ріст і розвиток рослин; визначати грунти, різні за складом.

Матеріали: живці традесканції, чорнозем, глина з піском.

Виберіть грунт для посадки рослин (чорнозем, суміш глини з піском). Діти садять два однакових живці традесканції в різний грунт. Спостерігають за зростанням живців за однакового догляду протягом 2-3 тижнів (в глині рослина не росте, в чорноземі — зростає добре). Пересаджують живці з пісочно-глинистої суміші в чорнозем. Через два тижні відзначають результат досліду (рослина добре зростає).

Висновок: чорноземний грунт набагато сприятливіший від інших грунтів.


Дослід «Лабіринт»

Мета: встановити, як рослина залежить від світла.

Матеріали: картонна коробка з кришкою і перегородками всередині у вигляді лабіринту: в одному кутку картоплина, в протилежному — отвір.

У коробку помістіть бульбу, закрийте її, поставте у тепле місце, отвором до джерела світла. Відкрийте коробку після появи з отвору паростків картоплі. Розгляньте, відзначаючи їх напрямки, колір (паростки бліді, білі, викривлені у пошуках світла в одну сторону). Залишивши коробку відкритою, продовжуйте протягом тижня спостерігати за зміною кольору і напрямком паростків (паростки тепер тягнуться в різні сторони, вони позеленіли).

Висновок: багато світла — рослині добре, вона зелена; мало світла — рослині погано.


Дослід «Як утворюється тінь?»

Мета: зрозуміти, як утворюється тінь, її залежність від джерела світла і предмета.

Варіант 1. Покажіть дітям тіньовий театр. З’ясуйте, чи всі предмети дають тінь. Не дають тінь прозорі предмети, адже пропускають світло, дають тінь темні предмети, бо менше відображаються промені світла.

Варіант 2. Розгляньте тінь на вулиці: вдень від сонця, ввечері від ліхтарів і вранці від різних предметів.

Висновок: тінь з’являється, коли є джерело світла. Світлові промені не можуть пройти крізь предмет. Від предмета може бути кілька тіней, якщо поруч кілька джерел світла. Що прозоріший предмет, то тінь світліша. У тіні прохолодніше, ніж на сонці.


Дослід «Що потрібно для живлення рослини?»

Мета: встановити, що відбувається з рослиною, за відсутності світла.

Матеріали: кімнатні рослини з твердими листям (фікус, сансев’єра), лейкопластир.

Запропонуйте дітям листок-загадку: що буде, якщо на частину листка не буде падати світло (частина листка буде світлішою). Припущення діти перевіряють дослідом; частину листка заклеюють пластиром, рослину ставлять до джерела світла на тиждень. Через тиждень пластир знімають.

Висновок: без світла живлення рослин не відбувається.


Дослід «Що потім?»

Мета: систематизувати знання про цикли розвитку рослин.

Матеріали: насіння трав, овочів, квітів, предмети догляду за рослинами.

Запропонуйте дітям листок-загадку з насінням, з’ясуйте, на що перетворюється насіння. Протягом літа вирощуйте рослини, фіксуючи всі зміни під час їх розвитку. Після зборів плодів порівняйте свої замальовки, складіть загальну схему для всіх рослин з використанням символів, відображаючи основні етапи розвитку рослини.

Висновок: цикл розвитку рослини: насіннячко — паросток — доросла рослина — квітка — плід.



Дослід «Як виявити повітря?»

Мета: установити, чи оточує нас повітря і як його виявити.

Варіант 1. Запропонуйте дітям заповнити поліетиленові мішечки: один — дрібними предметами, другий — повітрям. Порівняйте мішечки.

Мішечок з предметами важче, предмети відчуваються на дотик. Мішечок з повітрям легкий, опуклий, гладкий.

Варіант 2. Запаліть свічку і подуйте на неї. Полум’я відхиляється, на нього діє потік повітря.

Варіант 3. Визначте рух повітря зверху вниз від дверного отвору (фрамуги). Тепле повітря піднімається і йде знизу вгору (бо воно тепле), а холодне повітря важче — воно входить в приміщення знизу. Потім повітря зігрівається і знову піднімається вгору.


Дослід «Для чого корінці?»

Мета: довести, що корінець рослини всмоктує воду; уточнити функцію коренів рослин; встановити взаємозв’язок будови і функцій рослини.

Матеріали: живці герані або бальзаміну з корінцями, ємність з водою, закрита кришкою з прорізом для держака.

Розгляньте з дітьми живці бальзаміну або герані з корінцями, з’ясуйте, для чого коріння потрібне рослині (коріння закріплює рослини у землі, вбирає воду). Відтак помістіть рослину в прозору ємність, відзначте рівень води, щільно закрийте ємність кришкою з прорізом для держака.

Визначте, що сталося з водою через кілька днів.

Висновок: води стало менше, тому що коріння рослини всмоктує воду.


Дослід «Чому настає ніч?»

Мета: закріплювати знання дітей про час доби. Пояснити закономірності зміни часу доби. Вправляти дітей у вмінні розрізняти час доби, за її характерними ознаками. Привчати дітей до спостережливості, уважності.

Матеріали: макет сонця, землі, ілюстрації.

За допомогою макету сонця та землі продемонструйте дітям, чому наступає ніч: обертайте макет Землі навколо макету Сонця. Земля протягом доби робить один повний оберт навколо сонця. Зупиніть макет планети на тому місці, де буде зрозуміло, що нам з планети Земля не буде видно Сонця.

Висновок: саме так на частині Землі стає темно, і наступає ніч.


Дослід «Як побачити рух води через корінці?»

Мета: довести, що корінець рослини всмоктує воду, встановити взаємозв’язок будови і функції коренів рослин.

Матеріали: живці бальзаміну з корінцями, вода з харчовим барвником.

Розгляньте з дітьми живці бальзаміну з корінцями, уточніть функції корінців. Що можуть брати корінці з землі? Припущення дітей обговоріть.

Додайте у воду харчовий сухий барвник, розмішайте. З’ясуйте, що корінець забарвлюється в інший колір. Через кілька днів результати досліду діти замальовують у щоденнику спостережень. Уточнюють, що буде з рослиною, якщо в землі виявляться шкідливі для нього речовини.

Висновок: корінець рослини всмоктує разом з водою інші речовини, що є в грунті.


Дослід «Як впливає сонце на рослину?»

Мета: встановити необхідність сонячного освітлення для росту рослин.

Варіант 1. Садимо цибулю в ємності. Ставимо на сонце, під ковпак і в тінь. Спостерігаємо, що стається з рослинами.

Варіант 2. Прибираємо ковпак з рослин. Розглядаємо, яка цибуля, чому світла. Ставимо на сонце, цибуля через кілька днів позеленіє.

Варіант 3. Спостерігаємо, що цибуля в тіні тягнеться до сонця, вона витягується в той бік, де сонце. Розмірковуємо з дітьми, чому саме так.

Висновок: рослинам потрібне сонячне світло для зростання, збереження зеленого забарвлення, бо сонячне світло накопичує хлорофітум, який дає зелене забарвлення і живлення рослинам.


Дослід «Як влаштоване пір’я у птахів?»

Мета: встановити зв’язок між будовою пір’я і способом життя птахів в екосистемі.

Матеріали: пір’я куряче, гусяче, лупа, замок «блискавка».

Розгляньте з дітьми махове перо птиці, звертаючи увагу на стрижень і прикріплене до нього опахало. З’ясуйте, чому воно падає повільно, плавно кружляючи (перо легке, так як усередині стрижня — пустота). Махають пером, спостерігають, що відбувається з ним, коли птах махає крилами. Розглядають опахало через лупу (на борозенках пера є виступи і гачечки, які можуть між собою міцно поєднуватися). Розглядаючи пухове перо птиці, з’ясовують, чим воно відрізняється від махового пера.

Висновок: пухове пір’я птахів служить для збереження тепла, а еластичне перо — для можливості літати.


Дослід «Для чого хутро білого ведмедя вкрите жиром?»

Мета: навчити спостерігати, робити припущення на основі власних спостережень; розширювати та уточнювати знання про пристосування тварин-мешканців Півночі до життя.

Вихователь просить дитину опустити руку в ємкість з водою і вийняти. Вихователь : «Погляньте на руку, вона мокра, тобто покрита тонким шаром води. Що буде , якщо з мокрими руками вийти на сильний мороз?». Вихователь просить дитину витерти руку і злегка змащує її олією. Дитина знову опускає руку у воду і виймає її.

Обговорення: Що ви помітили? (Вода зібралася крапельками) Що буде, якщо струснути рукою? (Крапельки злетять з руки.) Якщо на руці води не буде , чи замерзне вона в мороз? ( Ні.) Чому після плавання в ополонці білий ведмідь не замерзає? ( Бо його хутро- жирне.) Хто з тварин використовує цю хитрість? ( Водоплавні птахи)


Дослід «Перетворення льоду на воду»

Мета: заохотити дітей до пізнання нового, незнаного. Вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Розширити знання дітей про властивості льоду (при нагріванні лід перетворюється на воду). Розвивати спостережливість, допитливість, уважність. Виховувати дбайливе ставлення до довкілля, бажання займатися дослідницькою діяльністю.

Матеріал: лід, мисочки.

Вихователь проводить бесіду з дітьми про воду та її стани: рідкий, твердий, газоподібний. Візьмемо формочку з льодом , дістанемо з неї лід. Дати дітям потримати в долонях льодинки. Який він на дотик? - холодний, слизький. Запитати у дітей, що утворилось на долоньках після того як потримали лід? Чому утворилась вода? Зібрати лід у мисочку і показати, що коли лід тане утворюється вода.

Висновок: від тепла лід тане, утворюється вода.


Дослід «Лід – та його форма»

Мета: створити умови для проведення досліду. Вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Поглибити знання дітей про деякі властивості води: при замерзанні вона перетворюється на лід. Пояснити дітям: форма посуду визначає форму льоду. Закріпити знання дітей про неживу природу. Виховувати бажання займатися дослідницькою діяльністю, культуру поведінки.

Матеріал: формочки посуду різні за розміром, вода.

Дослід проводиться в 2 етапи. Нагадати дітям, що вода - це рідина, а при замерзанні перетворюється на лід. Візьмемо дві посуди і наллємо туди воду( посуд різний за формою), при переливанні закріплюємо, що вода ллється (вихователь заносить формочки з водою в холодильник).

Після прогулянки: розглядають формочки з льодом. Вода при замерзанні перетворилася на лід. Форму опустимо у гарячу воду. Перевернемо форму і одержимо лід такої форми як посуд.

Висновок: форма посуду визначає форму льоду.











Дослід «Лід. Утворення різнокольорових крижинок».

Мета: вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Продовжувати ознайомлювати дітей з властивостями води: під впливом низьких температур вона перетворюється на лід, колір води визначає колір льоду. Закріпити знання дітей про неживу природу. Вправляти у практичному та розумовому експериментуванні. Виховувати бажання займатися дослідницькою діяльністю.

Матеріал: посуд, фарби, вода, трубочки, дитячі молоточки.

Проводиться в 2 етапи: на занятті та після прогулянки. Візьмемо дві посуди і наллємо туди води (дати можливість попереливати воду із однієї склянки в іншу - це рідина), додамо в один посуд червоної фарби, в інший зеленої, розмішаємо. Розіллємо у формочки, поставимо замерзати. Для чого ми це робимо?

2 етап: Вода при замерзанні перетворилася на лід. У формочках утворився різнокольоровий лід. Чому? Подрібнимо лід і у нас вийшли різнокольорові крижинки.

Висновок: колір льоду залежить від кольору води, лід розбивається.


Дослід «Лід – твердий і слизький»

Мета: вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Продовжувати ознайомлювати дітей з властивостями води: це рідина, але під впливом низьких температур вона перетворюється на лід, він холодний, слизький. Розвивати допитливість, самостійність, самовладання. Виховувати бажання займатися дослідницькою діяльністю.

Матеріал: формочки з льодом, тарілочки, серветки.

Вранці: запропонувати дітям поковзати льодяними доріжками. Розповісти, що вода від морозу замерзає і утворюється лід. У групі дітям роздати кубики льоду, які були заморожені звечора у формочках. Вихователь занурює формочки з льодом у гарячу воду і висипає лід на тарілочки. Чому лід легко вийнявся з формочки? Діти беруть лід і визначають, що лід холодний, твердий. Від теплих рук він стає слизький, починає танути і перетворюється на воду. Чому тане лід в руках?

Висновок: лід – це твердий стан води. Лід – холодний, твердий, слизький.


Дослід «Ґрунт і повітря»

Мета: вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Ознайомити дітей з властивостями ґрунту: у ґрунті є повітря, ним дихають корені рослин. Розвивати спостережливість, уважність, самостійність, розсудливість. Виховувати дбайливе ставлення до довкілля, бажання займатися дослідницькою діяльність, культуру екологічної поведінки.

Матеріал: стаканчик з водою, грудочка землі.

Бесіда про неживу природу, розгляд ілюстрацій. Вихователь пропонує взяти грудочку землі. Яка земля? (суха, темна, розсипається). Як ви думаєте, чи є в землі повітря? Треба довести: Візьмемо стаканчик з водою і покладемо в нього грудочку землі. Що з’явилося? Почали підніматися бульбашки. Чому? Пояснити, що рослини ростуть у землі і їм для росту і життя потрібне повітря.

Висновок: у ґрунті є повітря. Повітря необхідне для коренів рослин.


Дослід «Сніг брудний»

Мета : заохотити дітей до проведення досліду за допомогою якого довести , що сніг хоч і білий, але він брудний,що його їсти не можна, це небезпечно для здоров’я. Розвивати допитливість, спостережливість, бажання дізнатися про щось нове. Виховувати здоровий спосіб життя.

Матеріал: сніг білий, сніг змішаний з землею, 2 відерця, марля.

На ранковій прогулянці: взяти відерце та насипати в нього сніг змішаний з землею, зверху притрусити білим снігом. Дітям пропонується побігати по снігу, взяти його в руки та визначити, що сніг білий, холодний, ліпиться (або розсипається) Чому? Занести відерце в групу і поставити його в куточок природи, щоб сніг почав розтавати. Коли сніг розтане показати відерце з потаєним снігом дітям, визначити, що на дні і на стінках відерця залишився бруд. Як ви думаєте, чому? Запропонувати подивитися, який бруд залишається на марлі після проціджування води.

Висновок - сніг хоч і білий, але він брудний. А коли їсти сніг, весь цей бруд потрапляє в наш організм і ми хворіємо. Ще не можна їсти сніг тому що він холодний – можна застудитися.


Дослід «Залежність між кількістю сонячного тепла й висотою стояння».

Мета: заохочувати дітей до пізнання нового, незнаного. Навчити за допомогою досліду визначати залежність висоти стояння сонця та кількості його тепла; розвивати наочно-образне мислення, увагу, виховувати бажання пізнавати неживу природу. Вправляти у подоланні труднощів.

Матеріал: ліхтарики.

Попередньо, на прогулянках, вихователь пропонує спостерігати за сонцем в різні частини дня та визначити, що сонце може знаходитися низько або високо над землею. Яка частина дня найтепліша? Чому? Коли сонце вранці, ввечері низько - промінці сонця не тепло гріють землю, а коли вдень високо, прямо над головою - відчувається тепло більше, тому що прямі промені дають більше тепла ніж косі. В групі: перевіримо на досліді ці знання. По 2-3 дітей заводимо в затемнене приміщення(для миття посуду).Вихователь вмикає ліхтарик. Спрямувати світло ліхтарика на руку дитини під кутом, потримати 20-30 сек. Потім спрямувати світло вертикально до руки. Коли було тепло найвідчутніше? (коли світло було спрямоване вертикально).

Висновок: сонце гріє найбільше тоді, коли знаходиться високо над землею. Це буває вдень. Важливо покривати голову кепкою, панамкою.


Дослід «Рух сонця по небу»

Мета: за допомогою досліду підвести до розуміння, що сонце рухається по небу; показати рух сонця по небу; розвивати наочно-образне мислення; закріпити знання про неживу природу. Виховувати інтерес до пізнання неживої природи та базові якості особистості: самостійність, спостережливість, розсудливість.

Матеріал: крейда, дерево.

(Діти знаходяться на вулиці). Сонце зігріває усю землю. Своїми промінцями торкається дерев, будинків. Від дерев, будинків утворюється тінь на землі. Чи рухається сонце по небу? Перевіримо на досліді. Обведемо тінь від дерева на асфальті крейдою. Через деякий час перевіримо: чи залишилась тінь від дерева на тому ж місці, чи щось змінилося? Знову обвести тінь дерева. Через деякий час діти розглядають тінь від дерева. На асфальті, де обведено тінь уже світило сонце, тіні від дерева не було. Чому тінь переміщується? Якщо б сонце не рухалось по небу, то тінь залишилась би на асфальті.

Висновок: сонце рухається по небу, воно рухається навколо землі.


Дослід «Вітер в житті людини».

Мета: заохочувати дітей до пізнання нового. За допомогою досліду підвести до розуміння, що вітер – це рух повітря.

В людини є повітря. Розвивати наочно-образне мислення, мовлення; виховувати інтерес до пізнання неживої природи. Створювати умови для формування інтересів дітей.

Матеріал: пір’ячко на кожну дитину, вентилятор.

Вітер - нежива природа. Вітер - це рух повітря. Коли повітря рухається ми бачимо, як гойдаються дерева, перелітають папірці, листя. Перевіримо на досліді.

Вихователь включає вентилятор, направляє його на стіл.

Що сталося? Чому розлетілися папірці? Ми вже знаємо, що в людині є повітря. Дітям роздаються пір’ячка. Діти кладуть пір’ячко на свої долоньки. Пір’ячко не рухається. Що зробити щоб пір’ячко рухалось? (дмухати на пір’ячко). Діти дмухають, спостерігають як пір` я летить, приземляється, знову летить. Ми утворили вітер. Що допомогло утворити вітер?

Висновок: вітер – це рух повітря. Людина може утворити вітер за допомогою повітря.


Дослід «Тверді предмети та рідини»

Мета: вчити дітей за допомогою дослідів підводити до розуміння, що існують тверді предмети та рідини; розширити знання про відмінності твердих предметів та рідких речовин. Розвивати наочно-образне мислення, уважність, чуттєво-практичний досвід дітей. Виховувати бажання займатись дослідами.

Матеріал: парафінові свічки, камінці, кусочки дерева, кусочки заліза. стаканчики з водою.

Хід досліду: існують тверді предмети: камінці, парафін, дерево, пластмас. Які ви знаєте, назвіть. Вони не ллються. А рідина ллється? Перевіримо. Діти переливають із склянки в склянку воду. Чи можна перелити тверді предмети? Які вони на дотик? Деякі із них тонуть у воді. Перевіримо на досліді.

Опустимо в стаканчик камінець. Він потонув, тому що тяжкий. Чи змінився камінець у воді? Опустимо свічу. Вона залишилась на поверхні води: свічка тверда, але не тяжка, не розтанула, не розсипалась. Далі покладемо у воду дерево. Що сталося? Чому? Покладіть залізо. Що сталося? Чому?

Висновки: тверді предмети різні на дотик: холодні, шершаві, гладенькі, випуклі, колючі. Деякі із них тонуть у воді, деякі – ні. Які саме? Рідину можна переливати. Рідина випаровується.















Дослід «Густі та негусті речовини»

Мета : збагачувати уявлення дітей про природу. Вчити дітей за допомогою досліду підвести до розуміння, що існують негусті та густі речовини; ознайомити з властивостями рідких речовин. Розвивати спостережливість, допитливість. Виховувати інтерес до дослідів.

Матеріал: тарілки, мед, стаканчики( з водою та порожній), ложечки.

Рідина - стан води. Що може робити вода? Рідина буває густа та негуста. Негуста - вода, молоко. Густа - сметана, кисіль, мед.

Негуста може литися, випаровуватися. Діти переливають воду з одного стаканчика в другий.

Густа рідина погана на текучість. Діти ложками пробують перелити мед в тарілочку. Мед в ложці залишився. Чи можна мед зробити менш густим? Як?( нагріти банку з медом).

Висновки: негуста рідина ллється, випаровується; густа рідина погана на текучість.


Дослід «Світло навкруги нас.»

Мета: розширити знання дітей про властивості світла, його роль в житті рослин та людей; розвивати наочно-образне мислення, мовлення; виховувати інтерес займатись дослідами. Вправляти у подоланні труднощів.

Матеріал: 2 коробки з ґрунтом, зерна вівса.

Хід досліду: світло - нежива природа. Воно тепле, яскраве. Воно необхідно для людей та рослин. Візьмемо 2 коробки з ґрунтом, в яких посіяли овес. Одну коробку поставимо на підвіконня, де пригріває сонце, другу поставимо в темне місце. Перевіримо, в якій коробці овес швидше виросте.

Через декілька днів перевіряємо коробки з вівсом. В коробці, яка була поставлена на підвіконня, овес проріс швидко, мав гарне зелене листя. В другій коробці, яка стояла в темному місті, овес тільки «проклюнувся», листочки жовтенькі, тонкі.

Висновки: світло необхідно для росту рослин.


Дослід «Лід твердий і слизький»

Мета: вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Продовжувати ознайомлювати дітей з властивостями води: під впливом низьких температур вона перетворюється на лід, він холодний, слизький. Закріпити знання дітей про неживу природу. Розвивати допитливість. Виховувати бажання займатися дослідницькою діяльністю.

Матеріал: лід, бурульки.

Хід досліду: Те, що лід слизький педагог доводить пропонуючи дітям поковзатися льодяними доріжками. Твердість перевіряємо обстежуючи льодяну бурульку або льодяну кульку на дотик — ударяючи по них яким-небудь предметом. Бурулька розбивається на дрібні кристалики, падаючи з висоти, занурюючись у сніг.

Висновки: лід твердий і слизький. Від удару розбивається на дрібні шматки.

Увага! Збивати бурульки тільки із низьких предметів, які нижче зросту дітей. Дітей підводити по двоє.


Дослід «Лід швидше розтане в гарячій воді, потім на тарілці і в останню чергу — в холодній воді. Лід тане, якщо його посипати сіллю.»

Мета: Вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Розширити знання дітей про властивості льоду (при нагріванні лід перетворюється на воду та за допомогою солі тане). Розвивати спостережливість, допитливість, уважність. Виховувати дбайливе ставлення до довкілля, бажання займатися дослідницькою діяльністю. Вправляти в умінні розмірковувати, висловлювати власні судження.

Спостерігайте: що буде відбуватися, якщо один кубик льоду покласти в холодну воду, другий — в гарячу воду, а третій — на тарілку. Відмітьте за годинником, за який час розтали кубики льоду.

Візьміть кубик льоду, покладіть його на тарілку. Спробуйте посипати кубик льоду сіллю. Що відбувається з сіллю? Сіль змішується з льодом. Солоний лід тане швидше, бо температура його нижча, ніж у несолоного льоду.

Висновки: лід тане від гарячої води та від солі. Сіллю взимку посипають дороги. Чому?







Дослід «Спостереження за формою сніжинок».

Мета: дати дітям знання про сніжинки, як вони утворюються, як тануть, про різноманітну форму. Закріпити вміння спостерігати за формою сніжинок, вдосконалювати знання про те, що сніжинки тануть. Виховувати базові якості особистості: уважність, спостережливість, допитливість.

Матеріал: паперові сніжинки ( сніжинки під час снігопаду).

Запропонувати дітям роздивитися паперову сніжинку, пояснити, що форма сніжинки утворюються із краплин водички створених паром, потім вони замерзають і з’являється гарне маленьке мереживо.

На вулиці підставити рука під падаючі сніжинки. Роздивіться якої різної форми сніжинки.

Чи є однакові сніжинки?

Висновки: сніжинки різні.


Дослід «Чому під снігом тепло?»

Мета: продовжувати знайомити дітей з властивостями снігу(зберігає тепло). Закріпити уміння дітей робити експерименти, спостерігати. Розвивати увагу, логічне мислення. Сприяти формуванню наукової картини світу. Виховувати базові якості особистості: самостійність, відповідальність, спостережливість.

Матеріал: природний сніг під кущем, травичка під снігом, лопатки.

Хід досліду: на вулиці запропонувати дітям розгорнути лопатками сніг. Під кущиком роздивитися травичку, з’ясувати якого вона кольору (зеленого).

Зрівняти із землею та снігом.

Чому травичка зелена під снігом? Чому не замерла?

Висновки: сніг прикриває траву, зберігає її від холоду.


Дослід. Вода (ллється, капає, розливається)

Мета: Вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Розширити знання дітей про властивості води (ллється, капає, розливається). Закріпити вміння користуватися водою для пиття: не забруднювати, не розливати, закривати кран. Виховувати дбайливе ставлення до довкілля, бажання займатися дослідницькою діяльністю.

Матеріал: різні ємкості для води, вода.

Продемонструвати властивість води: розливається в різних напрямках, утворює плями різної форми і розміру. Вода ллється єдиною цівкою з посудини носиком (чайник, глечик, поливальниця) і кількома цівками, з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому?

Висновки: вода – рідина, вона ллється, розливається.


Дослід «Вода чиста, брудна, кольорова».

Мета: Вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Розширити знання дітей про властивості води (чиста, брудна, кольорова). Закріпити знання дітей про воду, що вона є однією з умов життя людини. Виховувати дбайливе ставлення до довкілля.

Матеріал: склянки , марганцевокислий калій, фарба.

У дві прозорі склянки налити воду з водопровідного крана та дощову. Пропонувати порівняти її.

У склянку з водою покласти кілька кришталиків марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Аналогічно проробити дослід, добавляючи інші барвники (два-три).

Діти роблять висновок, що колір води залежить від барвника. Дощова вода брудна. Водопровідна вода чистіша, але сирою пити не можна.


Дослід «Вода холодна, тепла».

Мета: Вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Розширити знання дітей про якості води (холодна , тепла, гаряча). Закріпити знання дітей про воду, що вона є однією з умов життя людини. Сприяти розширенню особистого досвіду дітей. Виховувати дбайливе ставлення до довкілля, до економії води, бажання займатися дослідницькою діяльністю.

Матеріал: склянки з водою(холодною та теплою на кожну дитину).

Запропонувати вихованцям скуштувати воду на смак, доторкнутися до посудини з трохи нагрітою водою кімнатної температури і принесеної з холоду. Від чого залежить температура води? Розповісти про необхідність всього живого у воді, про бережне використання води.

Висновки: Температура води залежить від температури навколишнього середовища. Вода - це природне багатство, її треба витрачати економно.


Дослід «Форма води».

Мета: Вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Розширити знання дітей про властивості води. Закріпити знання дітей про воду, що вона є однією з умов життя людини. Виховувати дбайливе ставлення до довкілля, бажання займатися дослідницькою діяльністю. Вправляти у подоланні труднощів.

Матеріал: гумова рукавичка, повітряна кулька, стаканчик, бокал тощо.

Взяти гумову рукавичку, обережно наповнити її водою з глечика. Спостерігати, що вода набула форми рукавички. Зробити такий же дослід з іншими ємностями (бокал, колба, целофановий мішечок, надувна кулька, різні склянки).

Зробити висновок: вода змінює форму залежно від ємкості в який вона знаходиться.


Дослід «Рослини п'ють холодну чи кип'ячену воду».

Мета: Вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до

висновків. Формувати в дітей уявлення про залежність стану рослин від якості води. Розвивати спостережливість, уважність, пам'ять. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до довкілля, бажання займатися дослідницькою діяльністю.

Матеріал: два однакові живці будь-якої кімнатної рослини,2 склянки(1- з відстояною водою, взятою із водопровідного крану,а 2 - З кип'яченою водою).

Візьміть два однакові живці будь-якої кімнатної рослини з швидкою вегетацією і помістіть їх у дві склянки.

1. З відстояною водою, взятою із водопровідного крану.

2. З кип'яченою водою.

Через кілька днів розгляньте обидва живці. Рослина з першої склянки вже має маленький корінець і готова до висадки у ґрунт, а в другої не помітно ніяких змін (негайно за допомогою дітей треба вжити заходів для порятунку рослини). Висновки: рослини потребують води, яку взято з водопровідного крану, що відстоялася протягом деякого часу. В ній є необхідні речовини для росту і розвитку рослин; кип'ячена вода непоживна через те, що під час нагрівання й кип'ятіння корисні речовини в ній загинули.


Дослід «Втрата води під час дихання».

Мета: Вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Систематизувати знання дітей, що вода потрібна живим істотам і входить до складу всіх живих організмів; що в процесі дихання людина втрачає зі свого організму воду. Розвивати спостережливість, уважність, зацікавленість. Виховувати бажання займатися дослідницькою діяльністю.

Матеріал: маленькі люстерка.

Подихайте на холодне скло. Воно вкриється крапельками води, запотіє. Звідки взялася вода? Це ми ЇЇ виділяємо під час видиху. За добу людина втрачає приблизно десять склянок води. Отже, стільки ж її треба випити або спожити з їжею.

Висновки: людина щодня повинна пити воду. Воду потрібно пити очищену або кип’ячену.


Дослід «Повітря є скрізь».

Мета: заохотити дітей до участі у досліді. Вчити за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Закріпити знання дітей про те, що повітря прозоре, є скрізь навколо нас. Розвивати спостережливість. Виховувати дбайливе ставлення до довкілля, бажання займатися дослідницькою діяльністю.

Матеріал: банка, поліетиленовий пакет.

Продемонструвати порожню відкриту банку, поліетиленовий пакет. Запитати, що в них є. Запропонувати кожній дитині згорнути щільно складений поліетиленовий мішечок з боку отвору в трубочку рухати від себе. Що сталося?

(Повітря, яке було в мішечку, ми поступово зібрали до купи, про що свідчить повітряна «подушечка», що утворилася в результаті наших дій).

Банку опустити дном у відро з водою. Чому вода не набирається у банку?

Діти роблять висновок, що повітря прозоре, воно є в банці, в пакеті, в інших предметах, які стоять на столах, воно нас оточує.

Дослід «Повітря в середині нас».

Мета: Вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Розширити знання дітей про властивості повітря. Закріпити знання дітей про повітря, що воно є однією з умов життя людини. Виховувати бажання займатися дослідницькою діяльністю.

Матеріал: склянки з водою та соломинки(на кожну дитину).

Запропонуйте малятам подути в соломинку або тоненьку трубочку, один кінець якої занурений у склянку з водою. З'явилися бульбашки. Що це? Повітря. Звідки взялося? З наших легенів, ми вдихнули його.

Висновки: повітря є всередині нас.


Дослід «Де ще є повітря?».

Мета: довести дітям за допомогою дослідів, що повітря є навколо нас ,в людині. Закріпити вже набуті знання про властивості повітря Розвивати наочно – образне мислення, увагу. Виховувати бажання до пізнання неживої природи.

Матеріал: камінці, цеглинки, пісок, шматочки паралону, глина.

У банку з водою по черзі вкиньте цеглинку, жменьку піску, поролону, глину. В другу баночку — грудочку землі. Спостерігайте появу бульбашок навколо предметів. Що це? (Повітря). Звідки з'явились бульбашки, що містять повітря? Воно містилося всередині вкинутих у воду речовин. Отже, повітря не видно, бо воно прозоре, але воно є в речовинах.

Висновки: повітря є в предметах, які нас оточують.


Дослід «Ґрунт і повітря».

Мета: викликати бажання у дітей займатися дослідницькою діяльністю. Вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Ознайомити дітей з властивостями ґрунту: у ґрунті є повітря, ним дихають корені рослин. Розвивати спостережливість, уважність. Виховувати дбайливе ставлення до довкілля, бажання займатися дослідницькою діяльністю.

Матеріал: склянки з водою, грудочки землі

Грудочку твердої землі вкиньте в склянку з водою. Спостерігайте появу бульбашок. Звідки вони взялися? (Із землі). Рослини, коріння рослин, як і всі живі істоти, дихають повітрям. Воно необхідно їм для росту і розвитку. Якщо ґрунт твердий, повітря в ньому мало і кореням майже нічим дихати. Треба рятувати рослину від загибелі: розпушити землю, тобто зробити «сухий полив».

Висновки: повітря є у грунті, воно необхідне корінню рослин.


Дослід «Повітря у повсякденному житті».

Мета: Вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Розширити знання дітей про властивості повітря(прозоре,не має запаху). Закріпити знання дітей про повітря, що воно є однією з умов життя людини. Виховувати дбайливе ставлення до довкілля та здоров’я.

Матеріал: транспорт на вулиці.

Діти знаходяться в парку, недалеко від проїжджої частини дороги. Вихователь розповідає, що людину оточує нежива природа. До неї відноситься сонце, ґрунт, вода, повітря. Повітря заповнює усю навколо. Воно чисте, прозоре, не має запаху. Перевіримо на досліді. Діти вдихають глибоко повітря через носик.

- Який ви відчули запах?

- Що вдихнули?

- Але іноді повітря буває брудне.

Пропонує спостерігати як газує машина, відводить дітей від дороги. Розповідає, що машина виділяє дим, який неприємний на запах та шкідливий для здоров’я.

Висновки: слід дихати чистим повітрям. Чисте повітря біля моря, лісу, в парку.


Дослід «Випаровування рідини».

Мета: заохотити дітей до довготривалого досліду. Викликати бажання спостерігати та взнавати щось нове, цікаве про воду, про те, що вона випаровується в різних місцях по різному. Розвивати мислення, цікавість, мову.

Матеріал: посуд із водою та водяними розчинами.

Розмістити посуд із рідинами в різних частинах кімнати(на сонці, біля акваріуму, в затінку). На посудині зробити маркером відмітки кількості води. Запропонуйте дітям спостерігати протягом дня та визначити чи випаровується рідина без нагрівання. Ввечері проводиться порівняння склянок:

- Чи будуть рідини випаровуватися ,якщо їх не нагрівати?

- Які рідини випаровуються швидше? Чому?

- Коли рідини випаровуються швидше? Які для цього потрібні умови?

Після закінчення досліду запропонуйте дітям відтворити у рухах уявну ситуацію «Маленькі паринки злітають до хмаринки».

Висновки: вода випаровується з різною швидкістю.


Дослід «Перетворення води на пару».

Мета: створити умови для проведення досліду та заохотити дітей до участі в ньому. Дати дітям знання про те, що вода від нагрівання випаровується. Пар – це газ. Розвивати пізнавальне мислення, увагу. Виховувати позитивне ставлення до природи.

Матеріал: лід у склянці, спиртівка.

Продемонструйте плавлення льоду, а потім перетворення води на пару.

Запитання:

- Що відбувається з льодом під час нагрівання? Чому?

- Що відбувається з водою під час нагрівання?

- Куди зникла вода зі склянки?

- Якого кольору пара?

- Коли ми можемо бачити пару?

- У яких станах може бути вода?

Підведіть дітей до висновку: пара - це дрібні краплинки води. Пара - це газ.

Вода перетворюється на пару під час кипіння (це явище дитина досить часто може спостерігати на кухні) або під впливом сонячного тепла. Отже, вода може бути твердою, рідкою та газоподібною. Властивості води у різних станах різні.

Можна закріпити отриману інформацію у рухливій грі типу «Море хвилюється - раз». Вихователь називає стани води: рідка, лід. сніжинка, пара, а діти відтворюють його слова у рухах, надаючи їм то плавності, то міцності.


Дослід «Газоподібні речовини».

Мета: збагатити уявлення дітей про властивості води. Уточнити, що вода - це рідина, вона може бути тверда та газоподібна. Підтримувати бажання досліджувати. Виховувати базові якості: розсудливість, спостережливість.

Матеріал: пробірка, спиртівка, непрозорі пляшечки з водою, соком, парфумами.

Повторіть дослід із випаровуванням води.

Запитання:

- Якого кольору пара?

- Які якості має пара?

- Коли ми бачимо пару? Коли і де ми можемо спостерігати пару в природі?

- На що схожа пара?

- Чи всі рідини випаровуються, коли їх нагріти?

- Чи будуть рідини випаровуватися, якщо їх не нагрівати? Запропонуйте дитині визначити (за запахом), що за рідина

поміщена у пляшечки. Поясніть, що коли рідина випаровується, вона переходить у газоподібний стан. Ми можемо не бачити речовину, але відчувати її запах.

Після закінчення досліду запропонуйте дітям порухатись під музику легко, як паринки: побігати, пострибати, але дуже тихо, нечутно.


Дослід «Рослини очищають повітря».

Мета: вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Продовжувати розширювати знання дітей про необхідність певних умов для нормального росту рослин. Удосконалювати вміння доглядати за рослинами, помічати зміни в стані рослин. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до довкілля, бажання займатися дослідницькою діяльністю. Вправляти у моральному поводженні у нових умовах.

Матеріал: кімнатна квітка з великим листям, водичка, ганчірка, збільшувальне скло.

Вимийте водою листя фікуса, або іншої кімнатної рослини з великим листям. Разом із дітьми розгляньте воду, краще через збільшуване скло. Вона брудна, каламутна. Про що це свідчить? Домашні рослини збирають пил з повітря. Повторіть цей дослід через день-два. Збираючись на листі рослин, пил заважає рослинам дихати. Чим чистіше листя рослини, тим вільніше воно дихає і швидше росте.

Висновки: рослини збирають пил, очищують повітря.


Дослід «Фільтрування води».

Мета: заохочувати дітей за допомогою спостережень та дослідів робити висновки. Розширити знання дітей про властивості води (брудна, каламутна, очищена). З’ясувати, що воду можна очистити за допомогою фільтрів. Закріпити знання дітей про воду, що вона є однією з умов життя людини. Виховувати культуру дитячих бажань, позитивне ставлення до природи.

Матеріал: по три пробірки або склянки на кожну дитину, серветки, пісок, вугілля.

Прозорі пробірки наповніть водою в рівному об'ємі. Першу — водою з водопровідного крана, другу — водою з калюжі, третю — дощовою водою. Спершу слід роздивитись воду в кожній пробірці через збільшуване скло. Висновок діти роблять самі. Воду з другої та третьої пробірки треба очистити.

Запропонуйте пропустити її через фільтри: піщаний, з вугілля чи через серветку.

Діти роблять висновки: фільтр із паперової серветки найкраще очищає.


Дослід «Утворення веселки»

Мета: ознайомлення з властивостями води та світла.

Розбризкати воду з шланга , піднявши його високо вгору. Стежити, як розподіляється вода: біля отвору шланга вона витікає струменем, вище – утворюються великі краплі, найвище – найменші. Чому саме так розподіляються краплі? Діти можуть самостійно зробити висновок, що великі краплі – важкі, а маленькі – легші, саме тому вони піднімаються вище.

Пояснити вихованцям, що від проходження сонячних променів крізь дрібні краплі води утворюється веселка. Чому веселка завжди розташовується так високо? Бо саме там містяться найлегші, найдрібніші краплинки води.

Веселку можна побачити після дощу й біля водограїв у сонячну днину.

Чому веселка така різноколірна? Тому що крапельки вод розташовані не на одній прямій лінії, а на різній висоті й під різними кутами до сонячного світла. Сонячні промені заломлюються в різних краплях і забарвлюються у різні кольори. Перевіримо? Для цього на шляху сонячних променів, спрямованих у вікно, поставимо скельце (просту скляну пластинку) і тригранну скляну призму. Що з’явилося на протилежній стіні? Звідки взялася смугаста кольорова «зебра»?


Дослід «Пісок та глина»

Розглянемо пісок і глину, зрівняємо їх.

1.Візьмемо суху глину в руку, те ж саме проробимо з піском.

2.Помити пісок і глину водою. Що відбулося з ними? Зліпимо з піску й

глини. Із чого ліпиться легше? Чому?

3.Потри піском і глиною по склу. Яка різниця?

Повільно насипай пісок і глину у воду. Як падають їхні частки?

Висновок:

1.Пісок складається з твердих піщин. Вони бувають різної величини. Піщини нічим не з’єднуються між собою. Тому пісок сипучий.

2.Глина складається із дрібних, як пил часток, з’єднаних між собою. Волога глина пристає до рук, вона липка, з неї добре ліпити.

Тверді тіла мають вагу, форму і тверді на дотик.


Дослід «Вставовлевня здатностi рослин до пошуку свiтла.

Мета: встановити, як рослина шукає свiтло.

Матеріал: кімнатна рослина

Поставити рослину бiля вiкнa на три днi.

Повернути рослину на 180 гpaдyсів та залишити ще на три днi.

Висновок: листя рослини повертаютъся до свiтла. Пiд час повернення рослини змiнюється напрям його листя, але через три днi рослина знову повертаcrъся до свiтла.

Чому? Рослини мiстять речовину пiд назвою ауксин, яка здатна подовжувати клiтини. Накопичення ауксину вiдбуваcrъся на темному боцi стебла. Залишки ауксину змушуютъ клiтини, якi знахсдяться на темному боцi, виростати довшими, через це стебла ростуть у напрямку до свiтла. Цей рух до свiтла називаcrься фототропизмом (фото - свiтло, тропизм -рух).


Дослід «3 яких кольорiв у дiйсностi складається сонячний промінь?»

Мета: довести, з яких кольорiв у дiйсностi складається сонячний промiнь.

Матеріал: площинне кишенькове люстерко, apкyш бiлого паперу.

Експеримент треба проводити тiльки в ясний сонячний день. Забороняєтъся дивитися безпосередньо на Сонце, вiдбивати сонячнi променi в очi дiтям.

Спочатку наповнити ємкість водою, поставити її на стiл близъко вiкнa, щоб на неї падало ранкове свiтло Сонця. Розмiстити люстерко посерединi, поклавши його верxнiй край бiля краю ємкості, а нижнiй ¬у воду пiд таким кутом, щоб воно вiдбивало сонячне промiння. Взяти однiєю рукою аркуш паперу та тримати його перед люстерком: Iншою рукою злегка пiдсунути люстерко. Регулювати положения люстерка та паперу, доки на ньому не з'явитъся райдуга. Злегка потрусити люстерко.

Висновок: на паперi з'являютъся сяючi рiзнокольоровi вогники. Чому? Вода вiд поверхнєвого шару до люстерка виконує роль призми.

Прuзма - трикутне скло, яке зламлює променi свiтла, якi проходятъ через нього, так, що свiтло розбивається на рiзнi колъори - спектр. Призма може роздiлити сонячне свiтло на ciм колъорiв, якi розмiщyються в наступному порядку: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синiй,. фiолетовий. Вода xлюпається та зміщує напрямок свiтла, через це кольори нагадуютъ вогники.


Дослід «Сніг тане навколо стовбурiв дерев па добре освiтленiй дiлянцi».

Мета: з'ясувати, чому cніг швидше тане навколо стовбурiв дерев, якi ростуть на добре освiтленiй дiлянцi.

Матеріал: «щит» iз фанери.

Вибрати на добре освiтленiй Сонцем дiлянцi одне з дерев, частину йога стов6ура бiля основи прикрити "щитом'" з фанери.

Висновок: навколо стовбура лунка не утворилася, тому що сонячне свiтло падало на щит, дерево було в тiнi.


Дослід «Дерева взимку "загоряють".

Мета: з'ясувати, чому на деревах наприкiнцi зими з'являеться "загар".

Матеріал: паперовi або марлевi смужки.

На фруктових або декоративних деревах пов'язати смужки з паперу або марлi. Через тиждень зняти смужки та порiвняти колiр всього стовбуру. На закритих вiдpiзках кори "загар" не з'явився.

Висновок: передвесняний "загар" можна спостерiгати в другiй половині зими за рахунок збiльшення сили та тривалостi сонячноro опромiнювання.


Дослід «Зiрки свiтять постійно»

Мета: довести, що зiрки свiтять постiйно.

Матеріал: дiркопробивач, картон розмiром iз листiвку, бiлий конверт, лixтарик.

Пробити в картоні дiркопробивачем декiлька дiрок. Покласти картон в конверт. Перебуваючи в добре освiтленiй кiмнaтi, взяти в одну руку конверт iз картонним папером, а в iншy - лiхтарик. Ввiмкнути лiхтар на вiдстанi 5 см, посвiтити на обернений до дитини бiк конверту, потiм на iнший.

Висновок: дирки в кapтoнi не видно через конверт, коли свiтити на обернений до дитини бiк конверта, проте стають добре помiтнi, коли свiтло спрямоване з протилежного боку.

Чому? В освiтленiй кiмнaтi свiтло проходить через дiрки в картоні незалежно вiд того, де знаходиться запалений лixтарик, але видно стає їх тодi, коли дiрка, дякуючи свiтлу, яке проходить через неї, починає видiлятися на темному фонi. 3 зiрками вiдбувається те ж саме. Вдень вони сяють теж, але небо стає настiльки яскравим через сонячне свiтло, що свiтло зiрок затемнюється. Краще всього дивитись на зiрки в безмiсячнi ночi та вiддалiк вiд мiських вогнів.


Дослід «Таємниці магніту»

Мета: ознайомити дітей з магнітом та його властивостями.

Обладнання: магніти, аркуші паперу, дерев'яні кубики, клаптики тканини, пластмасові іграшки, скло, металевий дріб'язок.

Проблемна ситуація. "Ось у мене в руках магніт. Що ви про нього чули та знаєте?" — запитує педагог у вихованців.

Пошукові дії: визначити, які речі притягуються магнітом, а які — ні; зробити ланцюжок із скріпок, не з'єднуючи їх між собою, та примусити ці скріпки рухатися; “оживити” скріпки, примусити їх "танцювати"; витягти з банки дрібні металеві речі за допомогою магніту.

Діти обговорюють побачене, те, що їх вразило.

Тактика взаємодії вихователя з дітьми: не заважати дітям експериментувати; не стояти над ними, повчаючи та оцінюючи словами "так" чи "не так".

Висновки після експериментування. Діти розповідають вихователю, що вони виявили, граючись з магнітом: магніт притягує не всі речі, а тільки залізні, металеві; існують сильні та слабкі магніти.


Дослід «Що вміє магніт?»

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з магнітом, його властивостями.

Матеріали: магніти, аркуші паперу, пластмасові літери, клаптики тканини, скріпки, цвяшки, шпильки, дерев'яні кубики, банка з водою.

Проблемна ситуація. Вихователь показує дошкільнятам фокус: на паперовому аркуші, що висить вертикально, тримаються ножиці.

— Діти, спробуйте і ви так, - звертається до дітей педагог. — Чому ж у вас ножиці падають? Хто здогадався, в чому річ?

Вихователь відкриває таємницю, показуючи магніт.

— Хто хоче спробувати сам показати такий фокус?

Пошукові дії: які речі притягує магніт? Які не притягує?; як оживити та примусити рухатися ланцюжок із скріпок?; спробувати витягти скріпку зі склянки з водою, не замочивши пальців.

Тактика взаємодії вихователя з дітьми:

- дати дітям можливість вільно маніпулювати предметами в будь-якій послідовності;

- не робити висновків замість дітей;

- ускладнювати ситуацію;

- використовувати помилки дітей, щоб підвести їх до аналізу різних способів розв'язування завдання і знаходження, зрештою, правильного варіанта;

- спонукати дітей до висловлювання своїх думок з приводу того, про що вони дізналися а результаті спостережень.

Висновки після експериментування. Магніт притягує металеві речі, але не всі: не притягуються монети, бо в них міститься мало заліза. Магніт діє і крізь перепони — папір, скло, воду























Розділ 10. ДОДАТКИ

Цікавинки живої природи.

У кого ніс, як огірок

У мавп носи маленькі, приплюснуті. Але не у всіх так: є мавпи, у яких носики трохи підняті вгору. Одна така мавпа живе в Китаї - у гірських лісах і бамбукових джунглях. Там узимку холодно. Сніг глибокий. Мавпи скакають по снігу! Густа вовна рятує їх від холоду.Інша кирпата мавпа живе в Індонезії, на островах Ментавай. Носик у неї такий само, як у китайської, невеликий. Хвіст короткий і тоненький. У китайської - довгий і пухнастий. А ось у мавпи кахау ніс, як у клоуна. Висячий огірок - довжиною сантиметрів десять. Років приблизно із семи ніс у самців швидко росте, усе більше й більше. Чим старший самець, тим довший у нього ніс - висить, закриваючи рот. І коли цей носач їсть, лапою відсуває в бік свій громіздкий "огірок".

А навіщо йому такий ніс?

Щоб голосніше кричати! Як контрабас, видає ніс-огірок голосні крики "хонк-кихонк". У самок з їх короткими носами й крики виходять неголосні, схожі на гусячий ґелґіт.

Мавпи-носачі ніколи не б'ються. Усякі суперечки вирішують вони так: два самці сядуть один перед одним і ну кричати. Кричать, кричать-хто кого перекричить, той і переможець. А перекричить той, у кого ніс більший. Самець із меншим носом після такої дуелі ганебно втікає.

Мешкають носачі в густих лісах Індонезії, на острові Калімантан, і завжди біля річки чи озера. Вони добре плавають і пірнають. На лапах у них навіть невеликі перепонки.

Дуже люблять носаті мавпи свіжі, соковиті листки. І перед тим, як заснути на дереві, усе їдять їх і їдять, доки можуть дотягнутися до якого-небудь листка, не злізаючи з "ліжка". До ранку все голе навкруги гілок, на яких вони спали. І тому кожної ночі сплять носачі на новому місці.

У кого дім із повітря ?

Цей дивний домовласник - павук сріблянка. У будь-якому нашому ставку ви знайдете його повітряний замок. Замок висить під водою. Павук - відмінний водолаз, пірнає на дно й плете у водяних джунглях дзвін із павутини. Шовковими нитками прив'язує його до підводних стеблин. Потім піднімається на поверхню за повітрям.Усе тіло у павука покрите густими волосинками. Бульбашки повітря застряють поміж ними.

Коли з поверхні ставка сріблянка пірнає на глибину, то відносить під брюшком велику бульбашку повітря. Павук притримує її лапками. Це перша "цеглинка" для дому, каркас якого сплетено з павутини. Пірнувши під дзвона, павук звільняється від повітряних бульбашок. Вони піднімаються вгору й збираються під куполом. Багато прогулянок доводиться здійснити павуку на поверхню, перед тим як його дім наповниться повітрям. Хоч і під водою, але на чистому повітрі живе павук! Увесь день він спить у повітряному замку, а вночі виходить на полювання - полює на дрібних водяних комах. Навіть павученята народжуються під повітряним ковпаком, в окремій "кімнатці". Вони підростуть, і кожний павучок побудує свій повітряний замок.

Х то без крил літає? Хіба бувають такі літуни?

Виявляється, бувають, і не мало їх. Хто ходив нашими лісами, певне, бачив білку-летягу. Тваринка піднімається на дерево вище, розчепірює лапки: поміж лапками "парус" натягнуто - складка шкіри. І ось скакає вниз із карколомної височини. Але не розбивається, а ковзає повітрям на шкіряному парашуті. Чим вищий старт, тим далі буде фініш. Стартуючи з верховіття великої сосни, білка-летяга може пролетіти 50 метрів. На кінець шляху тваринка летіть зі швидкістю поїзда.

Здається, ось-ось задіне вона дерево й розіб'ється. Але "пілот" витягує вперед задні лапки, стає у повітрі майже вертикально й різко гальмує, "приземляється" на стовбурі дерева - гострі кігті чіпляються за кору. Хто ще літає без крил? Чи чули про літаючих риб? Розганяючись у морі, вони вистрибують з води і в'ються в повітрі на широких грудних плавниках.

Хто пташиним молоком ситий ?

Г оворять, немов пташиного молока немає на світі. А воно ж є. І ходити далеко за ним не треба: подивіться, чим годують голуби своїх пташенят. Коли пташенята виводяться, у зобі в голубів-батьків утворюється біла сирниста маса. Це і є зобне, чи пташине, молоко. Більше двох тижнів годують голуби своїх дітей зобним молоком. Пташенята підростають і переходять на інший корм. У нас голуби виводять пташенят улітку. У цей час на іншому краю землі - в Антарктиді - зима. Виють заметілі, стоять морози тріскучі.А імператорські пінгвіни висиджують яйця, вірніше, "вистоюють" - кожний тримає на лапках по яйцю. Покласти його нікуди - скрізь сніг. Зверху яйце прикрите пуховою "ковдрою" - складкою шкіри на череві.

Дивні птахи - виводять пташенят не влітку, а взимку. Пінгвінихи знесуть яйце й віддають його на збереження самцям. Самі йдуть далеко до моря за харчами, ловлять каракатиць і риб. Через два місяці повертаються. Самці до цього часу обзавелись потомством: з яєць вивелись птахи. Вони їсти хочуть і чекають мам з нетерпінням. Але чи багато пінгвіниха може узяти із собою харчів? Не в мішку ж вона їх приносить - у шлунку. А пташенят треба годувати два місяці, доки не повернуться з подорожі за кормом самці. Вони також відходять до моря, як тільки самки прийдуть. Виручає пташине молоко, яке виділяють стінки стравоходу і шлунка пінгвінів. Його їдять пташенята. Пташине молоко зовні мало схоже на коров'яче, але призначення у нього таке ж: вигодовувати дитинчат у перші дні їхнього життя.

Вони такі різні…

Ссавці відрізняються від усіх інших тварин. Тільки в самок ссавців виробляється молоко, яким вони годують малят. Усім ссавцям потрібне повітря, навіть тим, які живуть у воді. У всіх ссавців розвинений мозок. Температура тіла в ссавців залишається сталою і в жару, і в холодну погоду. Тіло ссавців покрите хутром або волоссям. У вівцебиків волосся багато. Воно їх зігріває. А у слонів волосся зовсім мало. У дикобразів особливе волосся, яке називають голками. Багато ссавців покриті волоссям двох видів. У бобрів під довгим, жорстким волоссям ховається щільний шар м'якого. У воді намокає тільки верхнє волосся. Деякі ссавці, наприклад верблюди, раз на рік міняють своє хутро. Ось у цього верблюда виростає літній тонкий покрив, а щільна зимова шерсть випадає великими клаптями. Дуже багато ссавців виходить на полювання вночі. У деяких ссавців очне дно вистелене шаром особливої речовини, яка допомагає їм бачити в темряві. Коли на очі падає світло, вони починають світитися. У довгоп'ята великі очі й особливо влаштовані вуха, завдяки чому звірятко добре бачить і чує вночі. Він стрибає з гілки на гілку й вишукує комах та дрібних тварин. Борсукам під час нічних прогулянок дуже допомагають тонкий нюх і гарний слух. Вони знаходять здобич по запаху, обнюхуючи носом землю.

Багато кажанів ловлять ночами комах. Так, підковоніс великий живиться мухами, жуками та нічними метеликами. Здобич він пережовує гострими дрібними зубами. Опосум цукровий літаючий живиться нічними квітами й комахами. Щоб беззвучно планерувати з дерева на дерево, він розправляє розміщені по боках тулуба складки шкіри. Руда лисиця полює вночі. Варто мишці зашарудіти у траві, як лисиця тут як тут. Вона підстрибує високо й хапає мишу передніми лапами.Ссавці будують собі житло, в якому можуть зігрітися, обсохнути й сховатися в разі небезпеки. Кролики проривають під землею справжній лабіринт. Їх житло називають "садок". Тут кролики надійно захищені від ворогів. Самка мишки будує дім для своїх малят. Вона розриває травинки на смужки і в'є з них кругле гніздечко. У ньому завжди тепло й сухо. Самка білого ведмедя риє в кризі і в снігу печеру й проводить у ній зиму. Вона не виходить назовні до весни, аж поки не потепліє.Шимпанзе сплять у гніздах. Гнізда влаштовують якомога вище на деревах, де мавпа почувається у безпеці. Щоб зробити собі підстилку з листя, шимпанзе пригинають гілки. Кріт проводить усередині свого житла більшу частину життя. Для риття ходів кріт орудує передніми лапами, мов лопатою. У цих ходах він і їсть, і спить.

Є ссавці, які все своє життя проводять у морі, - це дельфіни, кити й морські корови. Дельфін висовується з води, щоб набрати повітря через спеціальний орган - дихало. У дельфіна всі зуби однакові. Ними зручно хапати рибу. Форма тіла дельфіна дозволяє йому дуже швидко пересуватися у воді. Дельфін робить ривок уперед, різко піднімаючи та опускаючи сильний хвіст. Напрямок руху він змінює за допомогою хвоста і спинного плавника. У деяких китів немає зубів. Їх замінюють ряди кісткових пластинок, які закінчуються щільною волосяною бахромою. Бахрома пропускає морську воду й затримує дрібних тваринок.Тюлені, морські леви й моржі проводять у морі тільки частину свого життя. У них є задні кінцівки. У багатьох з них дуже міцна шкіра. Граціозне, гладеньке тіло морського лева дозволяє йому швидко плавати під водою. Передніми ластами він відштовхується від води, а за допомогою задніх розвертається. Хвіст у нього зовсім короткий. Своїми довгими іклами моржі викопують з морського дна молюсків. Крім того, ікла - це зброя під час бійок. Щороку тюлені, морські леви й моржі виходять з моря насушу, щоб народжувати потомство й міняти шкіру.

Пантера і леопард - це різні тварини?

В чені довели: тварина одна. Те, що пантера чорна - випадкове явище меланізму. Іноді чорна пантера народжується від цілком плямистою леопардихи, чия шкіра нагадує гру сонця в листях. Однак, як ні чорна пантера, звичайно леопардові плями на ній все-таки проступають - ледве, правда, помітні на її темному хутрі. Народжуються, але дуже рідко, леопарди-альбіноси й так звані флавісти: для цих немов не дістало у природи чорної фарби - плями бляклі, охристі, щонайбільше шоколадні. Але й нормально плямисті .леопард й плямисті це однаково. Отже, пантера, або леопард, - як хочете - це, мабуть, найкрасивіші звіри Африки й Азії. Яскраві, як спалах, чорні, як тінь під місяцем. Зуби у них білосніжні. Причому, ікла розміром з лезо фінки й гострі. Тим, у кого шкіра вийшла чорна, вигідніше триматися в лісах погустіше, у плямистих леопардів багатше вибір місць. Ці звіри мають чудовий слух і зір. Нюх дуже слабкий. Дивовижні майстри підкрадатися! Гущавина, ліс, пітьма, а звір ні на сухий листок, що шурхотить, не наступить, ні на гілку, яка може хрумтіти. Леопард, якщо не голодний, не образить і козенятка, але є у нього слабкість, яка ставить його на шлях особливого роду ворожнечі з людиною. Він не любить собак і душить їх, як тільки це вдається. Леопарди не люблять воду й дощ. Вміють спати на деревах, ховаючись в листі так, що їх і не помітиш. Правда, іноді хвіст прибрати забудуть - висить, попереджаючи, що ходити тут небезпечно. Сплять вдень, полюють вночі.

Чому у жирафа довга шия?

З давніх часів жирафи викликали у людини цікавість. Давні єгиптяни та греки вважали, що жираф - це помісь леопарда з верблюдом, і називали його "верблюдопардом". Жираф - найвища з усіх тварин, що мешкають на Землі. Однак вчені не можуть пояснити походження його довгої шиї. Відомий французький зоолог Жан Батист Ламарк висунув теорію, що колись шия жираф була набагато коротшою, ніж зараз. Він вважав, що вона виросла до її теперішньої довжини через звичку тварини діставати до ніжного молодого листя на верхніх гілках дерев. Але більшість вчених не приймає теорію Ламарка. Викликає здивування, що тулуб жирафа не більше за тулуб середнього коня. Його величезний зріст, який може сягати 6 м, в основному доводиться на ноги й шию. У шиї жирафа, як й у людини, тільки сім хребців. Але кожний хребець дуже довгий. Тому шия у жирафа скостеніла, негнучка. Якщо він хоче попити води із землі, йому треба широко розставити ноги в боки, щоб дотягнутися до неї.Дивна будова чудово служить йому при добуванні їжі. Жирафи харчуються тільки рослинами. Величезний зріст допомагає їм діставати листя з дерев, що зростають в африканській савані, де дуже мало низької трави. Язик жирафа часто сягає завдовжки 46 см, і тварина може користуватися ним так уміло, що їй вдається зривати, не вколовшись, найменші листочки з колючих рослин. А довга верхня губа допомагає захоплювати більше листя.

Чому гіпопотама так назвали?

Б агато дивного пов'язано з цією твариною, в тому числі її назва. Слово "гіпопотам" означає "річковий кінь". Тварина отримала свою назву частково тому, що багато часу проводить у воді. А коня вона нагадує своїми розмірами, великими широкими ніздрями й маленькими вухами, що нагадують кінські. Насправді найближчий родич гіпопотама з нині мешкаючих тварин - свиня. Гіпопотам набагато більше будь-якого коня. Гіпопотам може бути 3,5 метри завдовжки й важити до 3,5 тонн. У цієї тварини найбільший рот з усіх ссавців, за винятком кита. У нього 2 ікла на верхній щелепі й 4 на нижній. Коли гіпопотам нападає, він може вбити маленьку тварину єдиним укусом. Хоч звичайно він швидше ховається, ніж нападає. У більшості випадків гіпопотам ховається у воді.Це створення бігає так само швидко, як людина. У воді він може "тонути", як камінь, а потім спливати. Коли гіпопотам спливає, над поверхнею показуються величезні ніздрі, очі й маленькі вуха. Він майже не видний, але може дихати, нюхати, бачити й чути. Коли тварина занурюється у воду, вона закриває ніздрі, щоб не пускати воду. Вона може ходити по дну й збирати соковиті водяні рослини, якими охоче харчується. Гіпопотам легко може знаходитися під водою 8 - 9 хвилин. У гіпопотама апетит відповідає розмірам. Тварини, що мешкають в зоопарках, з'їдають 45 кг їжі щодня. Ті, що мешкають у дикій природі харчуються різними видами річкових рослин і травою.Гіпопотами звичайно харчуються вночі, а вдень відпочивають.

Дивовижні факти з життя комах.

Чи знаєш ти, що у термітів такий міцний дім, що порушити його можна тільки за допомогою динаміту; паличники виростають величиною з кота; бувають оси, які відкладають яйця в горщечки? А чи знаєш ти, що у комах - жуків, мурашок і всіх інших - по три пари ніжок, тобто всього їх шість? Варто тільки порахувати ніжки, і відразу стає ясно, комаха перед тобою чи ні. Ось, наприклад, мокриці, павуки, кліщі й багатоніжки - зовсім не комахи - у них занадто багато ніжок.Тіло у комах ділиться на три частини: голова, груди й черевце. Тверда зовнішня оболонка не пропускає воду всередину тіла й захищає м'які внутрішні органи.

Комах вивчають учені, котрих називають ентомологами. Вони намагаються взнати все-все про комах: як вони живуть, де мешкають і як їх краще всього захищати.

На світі існує більш як мільйон видів комах. Це більше всіх інших видів тварин, разом узятих! І кожного року ентомологи відкривають ще 8 тисяч видів комах.

Чи знаєш ти, що жуки вміють літати?

Розкриють надкрилля на спині, розправлять свої м'які крила і - полетіли!

Чому летючі комахи не гинуть у тропічну грозу?

Падаючи, кожна дощова крапля створює легенький вітерець, який і здуває комах убік. Виходить, що вони балансують поміж краплями. Крила метеликів вкриті рядами лусочок, які лежать зовсім як черепиця на даху. Уяви, що кожна лусочка розміром не більше пилинки.

Гусениці - це діти метеликів. У метеликів, як і в багатьох інших комах, у процесі розвитку повністю змінюється зовнішній вигляд. З яйця вони перетворюються в гусінь, потім в лялечку, а потім у метелика. Такий спосіб перетворення з личинки в лялечку і в дорослу особу називається метаморфозом.

Не всі комахи змінюють свій зовнішній вигляд у процесі розвитку. Дитинчата щитівки, ледь вилупившись із яйця, мають вигляд такий же, як їх батьки. Вони просто стають усе більші й більші, поки в них не з'являться крила.

Ч и знаєш ти, що деякі комахи ходять по воді?

Водомірки, наприклад, такі легкі, що здатні сковзати по поверхні ставу. На кінчиках ніжок у них знаходяться волосяні китички, які й допомагають їм не потонути.

Водяні жуки, що живуть в озерах і ставках, здатні дихати під водою.

Бабки починають своє життя у воді. На цій стадії розвитку їх личинок називають німфами. Личинки можуть нападати на мальків риб і пуголовків, які за розміром більші за них.

У Давній Греції і Давньому Римі люди вірили, що в ріках і озерах живуть прекрасні богині. Їх називали німфами.

Ч и знаєш ти, що в термітниках є кватирки?

Терміти створюють з глини високі вежі, де знаходять прихисток мільйони комах. У кожній вежі є центральна труба, через яку виходить тепле повітря. Таким чином охолоджується і провітрюється помешкання термітів.

М урашки-ткачі споруджують свої помешкання з листків. Одні мурахи утримують краї листків, а інші заліплюють їх клеєм. Його виділяють личинки, яких мурашки носять, утримуючи в щелепах.



Жуки є різні за формою, розмірами й кольорами. Є тропічний черепашковий жук, "рубіновий" жук, блискучий золотистий жук. Сонечко - це маленький жук із цяточками. У нього тверді з цяточками крильця. У джмеля волохатий смугастий тулуб. Він голосно гуде, перелітаючи з квітки на квітку. Бджола виробляє густий солодкий мед. Бджоли живуть у вулику. Сарана живе у теплих сухих країнах, вона може пролетіти сотні кілометрів.

К оники живуть у високій траві.

Більшість нічних метеликів удень відпочиває, а вночі літає. Крила метеликів покриті крихітними лусочками.

Мурашки живуть великими групами в мурашниках. Існують чорні крилаті мурашки. Оси мають чорний із жовтими поперечними смугами тулуб і гостре жало. Оси мають сильні лапи й дуже міцні щелепи.

У мухи одна пара крил і шість лапок. Муха може повзати догори ногами й куштувати їжу лапками.

Бабки стрімко літають навколо озер і струмків.





















Види роботи з дітьми на майданчику.

Хатинка із снігу

З кучугури роблять стіни з вікнами і дверима, зверху на стіни укладають стелю з дощок, а на неї насипають сніг у вигляді даху. Хатинку кілька разів поливають водою. Вікна, карнизи розмальовують фарбами. Біля хатини можна зробити паркан,

Ведмідь

Щоб зробити ведмедя, потрібно скатати три кулі: дві однакового розміру - для тулуба і маленьку - для голови. Одну кулю встановити на землю. В неї вставляють палицю, на яку насувають другу й третю. Потім роблять мордочку і вуха. Лапи - вставлені і обліплені мокрим снігом палиці.

Крижані кулі та буси

Кулі роблять з великих кучугур злежаного снігу, їх згладжують з усіх боків, надаючи форму кулі, й обливають кілька разів підфарбованою водою. Кулі можна робити різного розміру. Розміщують у різних кутах ділянки: вони прикрашають її.

Для виготовлення крижаних бус сніг беруть у долоні, ліплять з нього кулі, поливають підфарбованою водою і нанизують на мотузку на невеликій відстані одна від одної. Такі гірлянди одразу ж заморожують і розвішують на ділянці.

Крижані хатинки

Для виготовлення цеглинок з льоду потрібно взяти залізні форми.

В них одночасно заливають підфарбовану воду. Коли вона замерзне, форму перевертають догори дном і на морозі поливають гарячою водою. Цеглинки відстають від форми і легко виймаються. З цих цеглинок будується хатка.

Крижаний гриб

Заморожують піввідра чистої або підфарбованої води. Перевертають догори дном і обливають окропом - виходить ніжка гриба. Шапку роблять з води, замороженої в мисці. Гриби різного розміру розміщують під деревами.

Прикраси для ялинок на ділянці .

У металеву форму опустити петлю з шпагату та налити розведеної фарби будь-якого кольору. Через кілька годин крижану прикрасу можна витягнути з форми, тримаючи за петельку, покласти до коробки, а форму знову залити водою. Готові прикраси одразу виймають і вішають на ялинку. Ними можна також прикрашати крижані клумби. Тільки замість петель у форми занурюють невеликі палички із загостреними кінцями, щоб зручно було вставляти в клумби.

Штампування і малювання на снігу

Для штампування на снігу можна використозувати вирізані з товстої фанери фігури звірів, рослин, людей. Для зручності до штампів прибивають палички-тримачі. Великий успіх у дітей мають штампи диких тварин - ведмедів, зайців, лисиць, вовків та ін. З дерев добре вибивається на скіїу штампом ялинка. На злегка втоптаному снігу, зібраному біля стіни будинку чи біля паркану у вигляді пагорба, можна наштампувати цікаві сюжетні картини: ліс, звірів та ін.

Діти також із задоволенням малюють на снігу загостреними паличками. Цікаво намальовані або наштамповані фігури розфарбовують.




Інтегроване заняття з пріоритетом

інтелектуально - мовленнєвих завдань

«Як одяг захищає, а їжа зігріває»

Мета: формувати вміння встановлювати причинно- наслідкові зв’язки між явищами природи та життям людей; сприяти розумінню закономірностей підтримування та збереження тепла тіла людини взимку; уточнювати знання про матеріали для виготовлення зимового одягу; узагальнювати знання про сезонний одяг, особливості його вибору; вправляти в умінні утворювати прикметники від іменників; навчати добирати узагальнювальні слова; розвивати комунікативні здібності; розвивати пізнавальний інтерес, спостережливість.

Матеріали: чорний ящик, 2 стаканчика морозива, рушник, шуба або тепла куртка, предмети зимового одягу та взуття або набір предметних картинок, «валіза» з одягом та по дві ляльки – хлопчик і дівчинка.

Хід заняття

- Діти. Давайте зігріємо свої руки теплим диханням, ніби вкладемо в них всю теплоту своєї душі. Уявіть собі, що від вашого теплого подиху у ваших долоньках загорілась маленька іскорка, маленька сонячна краплинка – тепла і лагідна.

А тепер простягніть свої долоньки в коло, посміхніться і подаруйте оточуючим своє тепло. Ось так! (Діти здувають уявну іскорку зі своїх долоньок).

Тепер ви знаєте, як дарувати людям тепло своєї душі. Я бажаю вам, щоб воно завжди зігрівало вас і людей, які знаходяться поряд.

  1. Вправа на включення «Чорний ящик»

Вихователь показує чорний ящик та пояснює , що в ньому лежить щось біле, холодне , що може розтанути , проте не сніг. Діти ставлять запитання , що в чорному ящику. Вихователь відповідає «Так» чи «Ні». Діти мають здогадатися , що в ящику морозиво.

2.Дослід «Чи правда, що одяг гріє?»

Один стаканчик морозива в паперовій обгортці вихователь розгортає і кладе на блюдечко. А другий такий стаканчик в обгортці замотує в чистий рушник і вкутує шубою. Діти з’ясовують , що відбувається з морозивом через 5 -8 хв.

Обговорення: Де краще збереглося морозиво?

Може шуба – зовсім не шуба , а холодильник?

Навіщо ж людина в мороз одягає шубу?

Висновок : Одяг гріє нас тому , що в нашому тілі є теплота , і саме одяг перешкоджає їй вийти назовні.

3Лексико-граматична вправа «Що із чого?»

Кожна дитина отримує предмети зимового одягу та взуття або набір предметних картинок із відповідним зображенням. Вихователь називає річ і матеріал , з якого вона виготовлена. Дитина шукає в себе цей предмет одягу і , якщо знайшла , називає його , використовуючи словосполучення прикметника з іменником. (Шуба із хутра- хутряна шуба, куртка на пуху – пухова куртка, рукавички із шерсті – шерстяні рукавички, штани із джинсу- джинсові штани тощо)

За правильну відповідь дитина отримує фант. Ті, у кого найбільше фантів , отримують наприкінці смайлики.

4. Дидактична гра «Кожній порі року – своя колекція одягу»

Діти утворюють команди. Кожна команда отримує «валізу» з одягом та двох ляльок – хлопчика і дівчинку- для його демонстрації. Вихователь описує стан погоди , а команди готують колекції одягу для обох ляльок та пояснюють , чому обрали ті чи ті речі.

Як ускладнення можна запропонувати дітям сформувати колекції одягу за порами року.

5.Обговорення «Що і як їсти , щоб зігрітися?»

Вихователь демонструє слайди або картинки із зображення їжі , яку варто споживати взимку.

Обговорення : Що корисно їсти в морозні дні й чому?

Які напої краще зігрівають?

6.Фізхвилинка «Я не змерзну на морозі»

Педагог читає віршик, а вихованці виконують ігрові рухові дії.

Взимку довго я гуляю,

Як не змерзнуть, добре знаю:

(Малята жвавим кроком ведуть хоровод.)

В мене теплі чоботята,

В них тупочуть ноженята.

(Зупиняються і почергово притупують то однією, то другою ніжкою.)

Ще й підстрибують-стрибають,

(Стрибають вперед — назад.)

Морозяку проганяють.

(Підстрибують зі змахуванням руками.)

А вовняні рукавички

Потирають носа, щічки.

(Діти труть себе рукавичками по обличчю.)

Поплескаю я жвавенько —

(Плескають над головою.)

Будуть пальчики тепленькі!

(Простягають руки вперед, енергійно перебираючи пальцями.)

Стану дихати я носом,

В горло не пущу мороза!

(Продовжують ходу по колу приставним кроком, глибоко дихаючи через ніс.)

Морозище — дошкуляти,

(Кругові рухи кулачками.)

Я ж — завзято танцювати!

(Малята довільно пританцьовують.)


7.Вправа «Смачна страва»

Вихователь називає страву .Якщо діти вважають її смачною , вони глибоко вдихають та на видиху промовляють : «Ох, як пахне! Ох, як смачно!».

8.Мовленнєва вправа «Назви одним словом»

Молоко, кефір, сметана – це ….(молочні) продукти ;

суп, борщ , розсольник, юшка – це …(гарячі, перші ) страви;

гуляш, сосиски, котлета, тюфтелька – це ….(м’ясні ) страви;

печиво, булка, бублик, пряник – це …(випічка);

какао, чай, молоко, сік- це ….(напої).

9. Мовленнєва вправа «Закінчи речення»

Узимку необхідно одягати шапку та рукавички тому, що……

Якщо на вулиці мороз , то перш ніж вийти……

Гарбузова каша корисна тому, що….

Щоб не мерзнути на вулиці слід одягнути….

Узимку корисно пити…

10.Рефлексія (метод мікрофона) .

Діти разом з вихователем утворюють коло та , передаючи одне одному мікрофон , висловлюють думки.

Я дізнався ...

Я навчився ...

Я зрозумів, що можу ...

Мені сподобалося ...

Для мене стало новим ...

Мене здивувало ...





Інтегроване заняття з пріоритетом соціоприродознавчих завдань

« У лісовому господарстві»

Мета: розширювати знання про ознаки та властивості паперу, способи його використання; підводити до розуміння того, чому треба бережливо витрачати папір та як це пов’язано зі збереженням лісу; формувати вміння визначати різні властивості повітря та паперу; стимулювати інтерес та допитливість у пізнанні природи; виховувати бережливе ставлення до природи.

Матеріали : картинки, папір різних видів, підфарбована вода, ілюстрації, фото чи ілюстрації із зображенням сміттєзвалища біля лісу, зрубаних дерев, годівнички на дереві, порваних книжок тощо.

Хід заняття

Доброго ранку, рідна країно,

доброго ранку, світла хатино,

Доброго ранку, в степу колосок,

доброго ранку, дитячий садок.

Доброго ранку, дерева і квіти,

доброго ранку, дорослі і діти,

Доброго ранку, звірята й комашки,

доброго ранку, співучії пташки,

Доброго ранку, рідна країна,

люба, прекрасна, моя Україно!!!

1.Вступна розмова «Що є в лісовому господарстві?»

Передаючи м’яч вихователь запитує:

  • Що означає прислів’я «Що в лісі родиться, то в дворі згодиться?»

  • Які дарунки лісу ми можемо отримати?

  • Чи є зв’язок між лісом та папером?

  • Чому ліс називають «легенями Землі»?

  • Як ліс одягає/ годує людей?

  • Чи може людина прожити без лісу?

  1. Створення інтелектуальної карти «Що дає нам ліс?»

У центрі - слово «ліс». Діти мають розглянути картки , розкладені на столі , та вибрати з-поміж них ті, на яких зображені дари лісу.






Що дає нам ліс?










3.Досліди на визначення властивостей повітря, паперу.

Вихователь звертає увагу дітей на повітря навколо. Якого кольору повітря? Чим воно пахне? А після того, як проїхала машина?

На короткий час діти затуляють рукою рот і ніс , а потім глибоко вдихають.

Відтак діти перевіряють властивості паперу: папір мнеться ( зімни різні види паперу , визнач, які мнуться легше), рветься (розірви шматочки паперу різного виду, який папір легше рветься), намокає у воді ( занур папір у підфарбовану воду) , гнеться ( зігни різні види паперу, розігни, спробуй вирівняти).

Також вихователь з дітьми обговорюють , чому небезпечно перевіряти горючість паперу.

4.Рухлива гра «Повітряна куля»

Діти стають кружка та уявляють себе чарівною повітряною кулею, яка летить над лісом. Спочатку куля маленька, тому що без повітря. Вихователь надуває кулю : «Ф-ф-ф» - , діти розширюють коло. За командою : «Пух!»,- діти розбігаються по кімнаті. Гра повторюється.

5.Проблемне запитання «Що нас може обігріти?» , метод мікрофона.

Діти називають свої варіанти відповіді на запитання.(Дрова, природний газ, вугілля, тепла вода в батареях, сонячна енергія, вітрова енергія, електроприлади).

Вихователь схематично зображає на картках озвучені дітьми відповіді.

6 .Обговорення та вивчення прислів’я «Ліс і вода – рідні брат і сестра».

7.Розповідь вихователя про господаря лісу – лісника- з опорою на ілюстрації.

8.Уявне інтерв’ю з лісником «Що ви хотіли б запитати в лісника?»

9.Дидактична гра «Добре – погано»

Мета: узагальнити отриманні знання.

Вихователь показує дітям фото чи ілюстрації із зображенням сміттєзвалища біля лісу, зрубаних дерев, годівнички на дереві, порваних книжок тощо. Діти мають назвати, що вони бачать , і охарактеризувати – добре чи погано вчинили люди.






10.Рефлексія (метод мікрофона) .

Діти разом з вихователем утворюють коло та , передаючи одне одному мікрофон , висловлюють думки.

Я дізнався ...

Я зрозумів, що можу ...

Мене здивувало…















Бібліографія

1.Дитина: Освітня програма для дітей від двох до семи років/ наук.кер. проекту В.О.Огнев’юк ; авт.кол. : Г.В. Бєлєнька , О.Л. Богініч , Н.І. Богданець – Білоскаленко [ та інш.] ; наук. ред. Г.В. Бєлєнька, М.А. Машовець ; Мін. осв. і науки України , Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2016 – 304 с.


2. Методичні рекомендації до Освітньої програми для дітей від двох до семи років «Дитина»/ наук. кер. проекту В.О.Огнев’юк ; наук.ред. Г.В. Бєлєнька ; авт.кол Г.В. Бєлєнька, О.Л. Богініч ,В. М. Вертугіна та ін. – К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2016 – 352с.


3. Ніколаєнко В. М. Екологічне виховання в ДНЗ. 2—6 років. — Х. : Вид.

група «Основа», 2011. — 207, [1] с. : іл. — (Серія «ДНЗ. Вихователю»).


  1. Г. Шалаєва. Все про все: Сучасна енциклопедія для дітей. – К., 2005.


  1. Н. Поліщук. Коли в серці живуть добринки. – Тернопіль, 2004.


6. https://pustunchik.ua/ua/online-school/chemistry/zanimatelnyye-opyty-dlya-detey


7. http://www.uk.rowland98.com/materinstvo/68131-interesnye-i-zahvatyvayuschie-bezopasnye-opyty-dlya-detey-v-domashnih-usloviyah.html


8. http://poradum.com/zdorovya/dytyny/doslidi-dlya-ditej-5-6-rokiv-u-dityachomu-sadku.html








97


‹
›