Дошкільний Навчальний Заклад м. Київ









Конспект заняття

для дітей старшої групи



«Допоможемо оживити веселку»













Вихователь:

Савченко О.М.



Мета: розширювати та систематизувати уявлення про явища природи, закріплювати знання про веселку, назви і властівості кольорів. Відгадування загадок. Закріплювати уміння виділяти перший звук у слові. Утворювати слова на заданий звук. Навчати дітей уважно слухати художній твір, відповідати на запитання за змістом. Перегляд практичного досліду «утворення кольорів веселки». Підготовка руки до письма під час створення поробки «Оживи веселку». Розвивати фонетичний слух, звязне мовлення дітей, колірне сприймання. Виховувати доброзичливість, допитливість.  Створювати позитивний, емоційний настрій. Розвиток психічних процесів: пам'ять, увагу, уяву, мислення.


Завдання:

  • розширювати й збагачувати уявлення дітей про природні явища влітку;

  • збагачувати словниковий запас;

  • формувати складове структуру слова;

  • закріплювати знання основних кольорів та їх відтінків.

  • розвивати кмітливість і активне уяву;

  • розвивати вміння працювати за зразком.

  • виховувати позитивне ставлення один до одного.


Обладнання: для досліду: емкість з водою, фонарик, магнітна дошка, диск. Дидактична гра «Кольори веселки», предметні картинки з зображенням явищ природи., казка «Повернення веселки», тарілка, фішки-лайки, матеріали для виготовлення поробки «Оживи веселку», олівці.



Словникова робота: веселка, блискавка, місяць, зорі, вітер, сніг, гроза, «хмари пливуть». Види настроїв: веселе, танцююче, задумливий, загадкове, сонячне, мрійливе, образливі, сумне.





Хід заняття



Організаційна частина

Вихователь: «Я усіх дітей гукаю,

Радо всіх гостей вітаю,

Будемо ми разом грати –

Заняття час розпочинати!»

Діти стають в коло та грають в гру-привітання «Комплімент» - по черзі передають один одному «в долоньки» приємні слова.



Основна частина

Вихователь пропонує дітям розглянути картинку та відгадати загадки про явища природи та визначитись, про яке явище загадки не прозвучало.



З

Загадки до гри:

«Мене просять і чекають, А як прийду – усі тікають!» (дощ)



«Високо стоїть – одне око має, всюди заглядає!» (сонце)



«Щось у небі гуркотить, наче звір страшний летить!

Сильний дощ на землю лється, звір у руки не дається!

Очі світяться яскраво! Всі у дім тікайте жваво!» (гроза)

«Народився восени – навесні вмираю,

узимку своїм тілом землю укриваю!» (сніг)



«невидимий дух скинув з мене капелюх!» (вітер)

«Аж до раночку вночі дід-пастух овець лічив.

Вийшло сонце із-за гаю – де вони тепер? - не знаю…» (місяць і зорі)



Після того, як діти правильно визначать, про яке явище не прозвучала загадка – читає загадку про веселку.

«Тільки дощик прошумів, за лужком, за лісом!

Хтось у небі рушничок вишитий повісив!

Хто вгадає з діточок – що воно за рушничок!» (веселка)



Вихователь: -Молодці, діти, відгадали всі загадки і подивіться, яка ВЕСЕЛКА завітала до нас в гості



Вихователь: - Давайте назвемо з Вами, з яких кольорів веселка складається (червоний, оранжевий (жовтогарячий), жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий).



Далі вихователь пропонує дітям стати в коло та пограти в гру «Кольори веселки»: картинку веселку передаємо по колу, називаючи слово на перший звук кольору «червоний» Ч – човен, чоло, чорнило, чоботи… «оранжевий» О – огірок, око, олівець, опудало… «жовтий» Ж - жолудь, жук, жарт, жито… «зелений» З – залізо, зуб, зірка, золото… «блакитний» Б – борщ, будинок, бульдозер, бегемот… «синій» С – сіно, супутник, слон, самокат… «фіолетовий» Ф – фонтан, фазан, фіалка, футбол… (за виконане завдання діти отримують фішку з зображенням маленької веселки).



Вихователь: - Діти, пропоную Вам присісти біля мене ось тут на стільчики та послухати одну історію…

Діти сідають в коло разом з вихователем та слухають казку:

«На одній пухнастій хмаринці жила чудова різнобарвна Веселка. Вона дуже любила смикати сонечко за промінці, весело граючись з ним. І коли так ставалося – люди бачили на небі диво природи – яскраву дугу, що всіх звеселяла. Та одного разу Веселка не помітила, як потрапила у велику грозову хмару. Грім та блискавка налякали її, ї вона заховалася у найдальший куточок, а потім не змогла знайти дорогу додому – на свою пухнасту хмаринку. А неподалік жив хлопчик Сергійко, який дуже любив дивитися на веселку. На вулиці пройшов дощик, та на цей раз Сергійко не помітив подружку. Він вдивлявся у небо – та все марно… Та хлопчик знав, як можна зробити веселку самому: він взяв склянку, налив у неї водички, люстерком «зловив» промінчик сонця і направив його крізь воду. З його вікна засяяла маленька веселка, яка і вказала шлях додому загубленому диву. Всі мешканці міста побачили яскраву, різнобарвну Веселку, яка дарувала всім загадковий, сонячний, мрійливий настрій.»

Далі діти відповідають на запитання вихователя за змістом прочитаного. Вихователь пропонує дідям спробувати зробити веселку власноруч, але попередньо просить проголосувати: хто вірить, що дослід буде вдалим – залишає свою фішку в тарілці з «лайком», хто сумнівається - в тарілці з «дізлайком».



Далі всіх запрошуємо в затемнену спальню, де підготовлене обладнання для досліду: прозора ємкість, наповнена водою приблизно на чверть, ліхтарик, дзеркальце, листок білого паперу, прикріплений до стіни. Вихователь кладе дзеркало у воду, промінь світла пропускає крізь воду на дзеркало, на папері бачимо веселку - промінь світла заломлюється, та розпадається на основні кольори.



По поверненню до групової кімнати діти помічають, що веселка на малюнку стала чорно-білою - втратила свої кольори. Щоб її оживити, необхідно намалювати хмарку, сонечко та багато краплинок водички. З допомогою вихователя покласти малюнок у файл – обережно, повільно витягати малюнок – і веселка «оживе».



Заключна частина

Діти дарують всім присутнім закладки із зображенням ВЕСЕЛКИ з побажанням гарного настрою у будь-якій ситуації.