Семінар – тренінг для педагогів:

«Розвиток комунікативної культури педагогів в сучасному дошкільному закладі»

Мета: Створювати умови для розвитку комунікативної культури педагогів. Ознайомлювати з базовими положеннями теорії спілкування. Формувати навички ефективної взаємодії. Розвивати комунікативні вміння за допомогою ігрових методів навчання. Підсилювати професійну мотивацію. Мистецтво спілкування з дітьми дошкільного віку.

Добрий день усім, хто в залі,
Радо вас вітаємо!
Взяти участь в семінарі
Колег я попрохаю.

План семінару

  1. Притча «Рій і Пекло»

  2. Вправа «Знайомство»

  3. Чинники, що забезпечують ефективність спілкування з дошкільниками

  4. Вправа «Майстер інтонації»

  5. Вправа «Перше враження»

  6. Майстерність психологічного спілкування

  7. «Волоський горіх»

  8. Три кольори особистості»

  9. «Я вчуся у тебе»

  10. Інформаційне повідомлення: «Теоретичне обґрунтування конфліктів у системі «педагог – батьки та стратегії їх  розв'язання»

  11. Вправа «Яблуко і черв'ячок»

  12. Вправа-демонстрація «Вплив слова на людину»

  13. «Чарівний глечик»

Хід семінару-тренінгу

Повідомлення теми, плану та правил роботи
Звісно, у кожного з вас є певні очікування щодо нашого семінару-тренінгу. Можливо, хтось хоче отримати нову інформацію, ознайомитися з новими термінами, дізнатися про досвід своїх колег.

Тому запишіть свої очікування ось на цих промінчиках прікріпимо їх до нашого сонечка (Звучить музика).
Свої очікування учасники пишуть на запропонованих промінчиках, які ведучі прикріплюють до сонечка

Притча "Про рай і пекло"
Одного разу мудрець попросив Господа показати йому рай і пекло. Господь відвів мудреця до приміщення, де нестерпно страждали голодні люди.

Посеред кімнати стояв великий казан зі смачною кашею. Люди мали ложки, але вони були довші за руки, і жоден не міг втрапити ложкою до рота. "Так, це справжнє пекло!" — подумав мудрець.
Потім вони зайшли до іншого приміщення, де всі були ситі й веселі, хоча там стояв такий самий казан, а люди мали такі самі довгі ложки. Що ж робило життя цих людей райським? Придивившись, мудрець побачив — вони годували одне одного!
Ці люди вміли взаємодіяти. Перевіримо, чи вмієте взаємодіяти ви.


Вправа «Знайомство» Кожен називає своє ім’я і називає чому він обрав професію педагога.
Чинники, що забезпечують ефективність спілкування з дошкільниками

Загальновідомо, що людина, якій притаманна висока комунікативна культура, зазвичай має широке коло спілкування з різними людьми, легко налагоджує дружні стосунки як з дорослими, так і з дітьми, адже вона приємна в спілкуванні і викликає у співрозмовника симпатію.

Така людина впевнено крокує по життю, легко переборюючи труднощі, з якими стикається.
Педагогу, з огляду на специфіку його діяльності, просто необхідно не лише вміти спілкуватися самому, а й навчити цього дітей. Від того, як вихователь спілкується з дітьми, залежить ступінь їх пізнавального інтересу й мотивації до діяльності.
Основою формування комунікативної культури педагога є його особистісні якості – товариськість, відкритість,емпатійність, а також комунікативні вміння та здібності – чітка дикція, виразність мовлення, уміння слухати і чути співрозмовника.
Товариськість – це стійке прагнення до контактів з людьми, вміння швидко встановити контакти.

Ця властивість особистості містить такі складові, як:
комунікабельність – здатність відчувати задоволення від процесу спілкування;
соціальна налаштованість – бажання перебувати в товаристві, серед інших людей;
альтруїстичність – емпатія як здатність до співчуття, співпереживання, уміння уявити себе у світі іншої людини.

Педагогічне спілкування – це процес взаємодії педагогів і вихованців, змістом якого є обмін інформацією, пізнання особистості партнера по педагогічному спілкуванню, а також організація спільної діяльності. При цьому інформація передається як вербальними, так і невербальними засобами.
Розглянемо основні засоби мовленнєвої виразності.
Жестикулярна виразність є одним з найяскравіших засобів вираження ставлення до дітей. Відзначимо наступний парадокс: ті жести й рухи, які нам найбільш притаманні, нам відомі найменше.

Укорінена звичка жестикулювати певним чином є елементом автоматизованої поведінки насамперед впадає в очі. А перше враження є основою для формування думки про людину.
Мімічна виразність. Має високий інформаційно-виражальний рівень і ступінь впливу. Адже міміка найтісніше пов’язана з мовленням, хоча може бути використана педагогом і в « чистому» вигляді без словесного супроводу.
Інтонація. За ступенем впливу перевершує інші поведінкові показники. Те саме звернення педагога, сказане з різною інтонацією, дошкільники можуть сприймати по різному.

Вправа «Майстер інтонації»
Учасники по черзі промовляють фразу «йди сюди» , а інші визначають, із якою інтонацією вона вимовлена: наказ, прохання пропозиція тощо.

Отже, ми з’ясували, що доповнюють мовлення, емоційно впливають на вихованців, передають почуття і переживання педагога невербальні засоби: погляд, міміка, рухи рук.
Уміння користуватися словом, емоційно висловлювати свої думки – важлива сторона комунікації.
Але для вихователя не менш значуща й інша сторона спілкування – вміння слухати. Ця функція спілкування дає йому змогу не лише розуміти дитину, а й відчувати її стан, настрій, ставлення до освітнього завдання чи виконуваної діяльності.

Вправа «Перше враження»
Ведучий пропонує учасникам сформувати дві групи. Кожний з груп за фотографією дитини має скласти про неї перше враження. Кожен на окремій картці має написати ті риси, які на його думку, притаманні цій дитині.

Інструкція для першої групи :

«Перед вами фотографія дитини з багатодітної малозабезпеченої сім’ї»
Інструкція для другої групи :

«Перед вами фотографія єдиної в сім’ї дитини. Її батьки – забезпечені люди».
Ведучий просить представників груп зачитати склад
ені характеристики, а відтак демонструє фотографії. Усі учасники бачать, що на обох фотографіях та сама дитина.

Майстерність психологічного спілкування є необхідним інструментом гуманізації освіти. Запорукою ефективності навчально-виховного процесу є психологічна компетентність педагога, що розширює можливості освітян самостійно розв'язувати проблеми й конфлікти, що виникають у професійній діяльності та особистому житті.

Зберегти своє психологічне здоров'я, не доводити себе до агресивного стану, стресу може той педагог, який уміє налагодити стосунки з колегами, вихованцями, батьками, якому притаманні вміння зрозуміти своїх партнерів, уникати конфліктів, суперечок, дотримуватись стандартів культурної поведінки.

Досконале спілкування педагога ґрунтується на доброму знанні людей, із якими він спілкується. Саме середовище вимагає від нього гнучкості, мобільності, адекватної до ситуації.

Знання своїх психологічних та фізіологічних особливостей допомагає педагогові долати бар'єри у спілкуванні, зберігати своє здоров'я, підтримувати свій робочий настрій, а отже, позитивний робочий стан дитячого колективу, з яким він працює.

З тим, що ніякі новаторські технології не замінять живого слова педагога, що саме особистість педагога- головний інструмент виховання, погодяться всі. Але нескінченні міркування про гуманне виховання та роль педагога мало що додають до їх майстерності.

Щоб особистість педагога стала «інструментом» професійної діяльності, необхідно осмислити свій особистісний ресурс і навчитися його застосовувати.

«Волоський горіх»

Я пропоную вам обрати один горішок  з тих , що я висипала  в центр кола . Уважно роздивіться свій горішок, вивчить його особливості. Потім горіхи складемо назад в мішечок, перемішаємо і знову висипаємо в центр кола. Завдання кожного учасника – знайти свій горіх. Як правило, «свій» горішок впізнається з першого погляду.

Після того, як всі горіхи знайшли своїх власників,  приступаємо до обговорення. Цікаво дізнатися, хто як свій горіх запам`ятовував, якою стратегією користувався, щоб потім його знайти (запам`ятовував його особливості, або просто чекав, поки всі розберуть свої горіхи, а в кінці залишиться потрібний). На перший погляд здається, що всі горіхи дуже схожі, але якщо витратити час, щоб придивитися уважніше, то можна помітити, що вони дуже різні і майже неможливо переплутати свій горіх з іншими.

Так і люди: всі дуже різні, але запам`ятовуються, у кожного свої індивідуальні рисочки, «нерівності», своя краса, привабливість. Треба її тільки відчути і  зрозуміти.

«Три кольори особистості»

Я запрошую кожного учасник взяти три пелюстки різного кольору. Синя – «як усі», жовта – «як деякі», червона – «як ніхто більше».

Колеги, на пелюстках відповідного кольору зробіть запис про себе, про власні властивості і риси. При цьому на пелюстках «як усі» має бути записано якість, реально притаманна вам   та іншими учасниками групи.

На пелюстці «як деякі» – якість, властивість характеру або особливість поведінки,стилю життя,  яка ріднить вас з деякими, але не з усіма учасниками.

На пелюстках «як ніхто більше» вкажіть ваші унікальні риси, які або взагалі не властиві іншим, або виражені у вас значно сильніше.

Коли записи зроблено, повернемося до пелюстки, на якій записані риси «як усі" – з`ясуємо, чи дійсно ви володієте такою  особливістю.

  Таким же способом   обговорюємо зміст пелюсток «як деякі».

  Кожен повинен переконатися в тому, що в групі є люди, що володіють подібними особливостями, з одного боку і що ці властивості притаманні не всім – з іншого. Пелюстки «як ніхто більше» обговорюємо безпосередньо в колі: кожен учасник озвучує якість, яку він вважає своєю, неповторною в даній групі. Група або погоджується з ним, або допомагає знайти іншу, дійсно унікальну якість.

Ця вправа дозволяє нам побачити себе як «єдність несхожих», допомагає кожному знайти підтримку і в той же час підкреслити свою індивідуальність.

«Я вчуся у тебе»

Колеги, зараз ми будемо  кидати один одному, в довільному порядку м`ячик зі словами: «Я вчуся у тебе…» (треба назвати професійну чи особисту якість колеги, яка дійсно є цінністю, привабливістю). Завдання – прийняв м`яч, перш за все, підтверди висловлену думку: «Так, у мене можна навчитися…» або «Так, я можу навчити…». Потім  кидаєте м`яч іншому учаснику.

 В роботі педагога неможливо розмежувати приватне та професійне. У тому, що і як ми говоримо дітям, як реагуємо на різні ситуації, які вчинки здійснюємо – багато професіоналізму  і не менше – особистісних особливостей, цінностей. Вивчення своєї особистості, прагнення до її самовдосконалення – потужний ресурс професійного розвитку. Це реальна допомога в побудові своєї діяльності –  навчанні використанню своїх особистих достоїнств та нівелювання недоліків.

Інформаційне повідомлення: «Теоретичне обґрунтування конфліктів у системі «педагог – батьки та стратегії їх  розв'язання»

Останнім часом ми все більше уваги приділяємо організації взаємодії з батьками, адже досягти вагомих результатів у розвитку дитини можна тільки спільними зусиллями сім'ї і дошкільного закладу. Та, на жаль, нерідко педагоги і батьки мають різні погляди на те, що потрібно дитині, якою має бути її освіта тощо. Тож конфліктні ситуації з батьками можуть виникати навіть у роботі високо професійних, досвідчених вихователів, а в результаті страждає дитина.

Слово «конфлікт» у перекладі з латині означає «зіткнення». Визнаючи конфлікт нормою громадського життя, психологи наголошують на необхідності застосування механізмів психологічного регулювання й розв'язання конфліктних ситуацій. Оскільки під час професійного спілкування в системі «педагог — батьки» можливі такі ситуації, для вихователя є дуже важливим уміння грамотно обрати стратегію поводження в них.

Конфлікт «педагог — батьки» здебільшого розгортався за типом «керівник — підлеглий», а вихователь у цій ситуації поводився зазвичай як обвинувач. Якщо раніше таке становище влаштовувало обидві сторони, то тепер батьки, маючи певний досвід і знання з психології, прагнуть не допустити тиску на себе з боку працівників дошкільного закладу.

Крім того, таке поводження вихователя може спричинити агресивну реакцію навіть у спокійних батьків. Тому, щоб уникнути поглиблення конфліктної ситуації, слід дотримуватися форми спілкування «на рівних», що передбачає партнерську взаємодію.

Описуючи стратегії розв'язання конфліктів, американський психолог Кеннет Томас застосовував показники уваги до інтересів партнера і своїх власних:

• конкуренція — зосередження уваги лише на своїх інтересах і повне ігнорування інтересів партнера;

• ухиляння — брак уваги як до своїх інтересів, так і до інтересів партнера;

• компроміс — досягнення часткової вигоди кожної сторони;

• пристосування — підвищена увага до інтересів іншої людини на шкоду власним;

• співпраця — стратегія, що дає змогу врахувати інтереси обох сторін.

Зараз я  роздам вам роздруковані таблиці, де описано стратегії розв'язання конфліктів.

Ви ознайомитеся з основними стратегіями розв'язання конфліктів. У педагогічній практиці існує думка, що найефективнішими стратегіями виходу з конфліктної ситуації є компроміс і співпраця. Однак кожна зі стратегій може виявитися ефективною в певних умовах, оскільки у кожної є свої переваги і недоліки.

А тепер, коли вам відомі способи виходу з конфліктної ситуації, змоделюємо уявну ситуацію і спробуємо розв'язати конфлікт.

Вправа «Яблуко і черв'ячок»

Сядьте зручніше, заплющить очі й уявіть на хвилину, начебто ви — яблуко. Спіле, соковите, гарне, ароматне, наливне яблуко, яке мальовничо висить на гілочці. Усі милуються вами, захоплюються. Раптом, де й узявся, черв'як і каже: «Зараз я тебе їстиму!». Що ви відповісте черв'якові? Розплющить очі й запишіть свою відповідь. А тепер по черзі зачитайте її.

Стратегії розв'язання конфліктів

Страте

гія

Сутність стратегії

Умови застосування

Недоліки

Конкурен

ція

Прагнення домогтися свого на шкоду іншому

Зацікавленість у перемозі.

Одна зі сторін має певну владу над іншою.

Необхідність терміново розв'язати конфлікт

Переживання почуття невдоволення при поразці та провини — при перемозі. Значна ймовірність зіпсувати відносини

Ухиляння

Уникнення відповідальності за прийняття рішень

Результат не дуже важливий. Жодна зі сторін не має влади над іншою. Бажання виграти час

Значна ймовірність переходу конфлікту в приховану форму

 

Пристосу

вання

Згладжування гострих кутів за рахунок обмеження власних інтересів

Предмет суперечки важливіший для іншого учасника конфлікту.

Бажання зберегти мир.

Усвідомлення власної неправоти. Жодна зі сторін не має влади над іншою

Нерозв'язаність конфлікту

 

Компроміс

Пошук рішень за рахунок взаємних поступок

Жодна зі сторін не має влади над іншою Наявність несумісних інтересів.

 Необхідність терміново розв'язати конфлікт.

Неефективність інших стилів

Одержання тільки половини очікуваного.

Лише часткове усунення причин конфлікту

 

Співпраця

Пошук рішення, що задовольняє всіх учасників

Наявність часу для розв'язання конфлікту.

Зацікавленість обох сторін.

Чітке розуміння точки зору опонента. Бажання обох сторін зберегти відносини

Часові й енергетичні витрати. Негарантованість успіху

 



Приклади відповідей

Конкуренція: Зараз як упаду на тебе й розчавлю!

Ухиляння: Геть! Подивися, яка там симпатична груша!

Компроміс: Ну, добре, відкуси трохи, а решту залиш моїм улюбленим господарям!

Пристосування: Така, здається, в мене доля тяжка!

Співпраця: Подивися, на землю вже впали стиглі яблука. Ти їх їж. Вони дуже смачні!

Психолог:

Бути толерантним нині актуально. Кожна людина зацікавлена в тому, щоб зберегти своє здоров’я. В соціумі, де особистість перебуває у безпосередній взаємодії з оточенням, отримуються різні позитивні й негативні емоції. Щоб уберегтися від негативних емоцій, потрібно бути толерантним і незалежно від ситуації, відповідно до норм етикету, відповідати вчинкам і словам оточення.

Варава «Розшируй рису характеру»

Відомо що всі люди різні. Скільки людей стільки рисів характеру. Але ті риси характеру ща заважають бути гарним співрозмовником.Відгадаємо рису характеру

В одне вухо входить в інше виходить (Неуважність)

Моя хата краю нічого незнаю (Байдужість)

Наговорив сім міхі горіхів гречаної вовни та всі невовні (Брехливість)

Бачить чуже під лісом, а свого не бачить під носом (Заздрощі)

І риби наловить і ніг не намочить (хитрощі)

Якби мін, то у ложці води втопився (злість)

Нійшла коса на камінь: коса не втне, камінь не подасться (Впертість)

Задер носа, кочергою не дістанеш (Хвалькуватість)

Заліз у чужу олому та ще шелестить (Зухвалість)

Отже ми назвали ті риси які нам заважають бути гарними співрозмовниками. Тож давайте ці риси викинимо …



Вправа-демонстрація «Вплив слова на людину»

Матеріали: склянка з чистою водою, сіль, перець, грудка землі.

Психолог. Візьмемо склянку води. Уявімо, що це людська душа – чиста, проста, наївна, здатна вбирати в себе все і хороше, і погане.

Сіль      –  грубі, солоні слова;

Перець     –  пекучі, образливі слова;

Грудка землі  – неуважність, байдужість, ігнорування.

Коли ми це все змішаємо – отримаємо стан людини. Скільки пройде часу, доки все осяде, забудеться? А варто лише легенько збовтати – і все підніметься на поверхню. А це стреси, неврози.

Обговорення

–  Які почуття у вас виникли під час цієї вправи-демонстрації?

Висновок. Коли ми з кимось сваримося і кажемо щось неприємне, ми залишаємо в душі людини ось такі сліди. І не має значення, скільки разів ми потім попросимо пробачення. Словесні рани заподіють такий самий біль, як і фізичні. Тому свою терпимість, розуміння ми можемо виявляти по-різному: спокійно, витримано, доброзичливо, тобто толерантно.

«Чарівна скринька»

Колеги я пропоную дістати папірець з чарівного глечика, який підкаже що вас чекає сьогодні або що вам потрібно зробити найблищим часом

  • Тобі сьогодні обов’язково пощастить

  • Життя готує тобі приємний сюрприз

  • Усе складеться для тебе найкращим чином

  • Сьогодні твій день, щасти тобі

  • Пам’ятай ти народилась щоб бути щасливою

  • Сьогодні очікуй прибутку

  • Люби себе такою яка ти є – неповторною

  • Потурбуйся про здоров’я свого тіла

  • Зроби собі подарунок ти на це заслуговуєш

  • Вищі сили оберігають тебе

  • У тебе є все щоб насолоджуватись життям

  • У тебе є все щоб насолоджуватись життям

  • Хай завжди крізь і всюди тобі посміхаються люди

  • Нехай у тебе завжди панує весна