МИНИСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

МАРІУПОЛЬСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ САНАТОРНА

ШКОЛА-ІНТЕРНАТ І-ІІ СТУПЕНІВ № 11 ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ




Відкритий захід

4 - А класу

до закриття тижня

«Сузір’я початкових класів»

Пізнаємо, вчимося, творимо.



Підготували: Дейнека Катерина Григорівна

Курпа Наталя Никифорівна





м. Маріуполь

2018 рік

Пізнаємо, вчимося, творимо.

Мета: вчити учнів пізнавати світ, збагачувати свої знання новою інформацією; розвивати вміння самостійно працювати з книжкою; виховувати бажання бути ерудованим, творчим.

Любі друзі, ось і закінчився наш тиждень «Сузір’я початкових класів», але це зовсім не означає що ми припинимо розвивати наші таланти та пізнавати навколишній світ. Тому наш 4-А клас пропонує вам подивитися захід «Пізнаємо, вчимося, творимо». (Верескун М.) Звучить музика.

Виходить Незнайко: (Бузанов О.)

«Не знаю» — слово є таке
І серце не лоскоче.
Не чарівне, зате легке!
«Не знаю і не хочу!»
Не знаю — як, не знаю — де,
Нічого я не знаю.
Від чого дощ чи сніг іде —
Я й знати не бажаю.
Як схочуть — скажуть, що і як,
Нащо мені трудитись?
Подумаєш, що я лайдак!
Я й не бажаю вчитись...
Ну, не бажаю, от і все!
І що там ваша лайка?
Життя й саме у світ несе...
А звуть мене — Незнайко!
Ну, все-таки ж не може знать
Всього одна людина.
То нащо голову ламати
Повинна ще й дитина?

Звучить музика.

Оленка. (Бурлай О.) Бідна дитина. І як ото таким Незнайком бути? Нічим не цікавитися, нічого не знати? А головне, і не хотіти нічого ні знати, ні думати, ні вчитися. Може, ти і не землянин, а з іншої планети?

Незнайко. Не знаю...

Оленка. Та ти розкрий очі і подивися навколо себе! Світ такий, як казка: дивовижний, незвичайний, чарівний і в ньому стільки є питань, стільки незвіданого, цікавого, що дух захоплює. А ти отак живеш і нічим не цікавишся. Як таке можливо?

Незнайко. Не знаю...

Оленка. Ну! Ти й, справді, невіглас. То хоч послухай дітей. Хай вони тобі розкажуть, як цікаво жити на цій Землі. Діти усе хочуть знати, вони усім цікавляться, про все на світі питають, пізнають світ, у якому живуть і, звичайно, себе пізнають у цьому світі, вчаться, творять, думають. Вони справжні Пізнайки. Ось послухай їх!

Звучить музика.

1 учень (Верескун М.)

На Землю Сонце шле привіт
Й тепло всьому живому.
І ми прийшли в цей дивний світ,
Щоб мудро жити в ньому.
А в світі стільки є чудес,
Ну, просто неможливо!
І з кожним днем такий прогрес!
А світ наш — справжнє диво!
Тому в нас сотні запитань,
Бо ж хочеться все знати!
Скрізь чудеса — куди не глянь,
І треба все пізнати!
Тому й питання задаєм,
Щоб зрозуміло стало.
Бо ми мужніємо, ростем,
А знаємо ще мало.

2 учень (Громико І.)

Чому як сонечко встає,
То соловей співає?
Чому як осінь настає,
То лист з дерев злітає?

3 учень (Николаенко А.)

Чому як сонечка нема,
То сумно всім буває?
А от коли прийшла зима,
Є іній, сніг літає?

4 учень (Папуш М.)

Чому туман, чому роса?
Скажіть про це, будь ласка.
Чому довкіл така краса,
Весь світ, неначе казка!

5 учень (Верескун М.)

Чому веселки дивний міст
Сім кольорів тримає?
Чому в лисички пишний хвіст,
А в жаб хвоста немає?

6 учень (Глухов А.)

В нічному небі стільки зір,
А як усі злічити?
Нам на Землі потрібен мир,
Як без війни прожити?


7 учень (Шилова Е.)

Чому найбільший в морі кит,
На суші слон найбільший?
А от м’який біленький кіт
Для мене наймиліший?

8 учень (Субботіна Н.)

Сто тисяч тих «чому?» і «де?»,
«Коли?» «Куди?» «Як звати?»
Хто відповідь на них знайде,
Той буде більше знати.

9 учень (Строєв М.)

А світ чарівний, дивний світ
Нас кличе вдаль невпинно.
Вчись пізнавати з юних літ
Великий світ, дитино!
Тому дарма часу не гай,
Як хочеш все це знати.
Книжок побільше сам читай,
В людей умій спитати.

10 учень (Пустоваров М.)

І завжди відповідь знайдеш,
Ти тільки постарайся.
Питанням тим немає меж,
Та ти питай, навчайся.
І пізнавай великий світ,
Бо жити треба в ньому.
Все пізнавай з маленьких літ
І не зважай на втому.


11 учень (Брехунова В.)

Прийшли у світ ми для добра,
Щоб мудро в ньому жити.
І зрозуміти всім пора —
Добро давай творити!
І Землю нашу — дивний світ,
Космічну цю перлину,
Нам зберегти з тобою слід,
Запам’ятай, дитино!
Тому учися, пізнавай,
Твори добро щоднини.
Бо ти — людина, пам’ятай!
Й це треба для людини.

12 учень (Крапівін А.)

Земля — це наш космічний дім,
А ми у ньому — люди.
Тому живім розумно в нім,
І буде добре всюди.
Тож пізнавай, учись, твори,
Дерзай, учися жити.
Найкраще від життя бери,
Вчись добре все робити.

13 учень (Шагута В.)

Нема ніде таких людей,
Щоб все на світі знали.

Але нема й між нас таких,
Щоб зроду не питали.
Тому і ти отак дарма
Не гай часу ніколи,
Читай, питай, учись, дивуйсь,
Щодня іди до школи.
Бо школа нам дає знання,
Вчить світ цей пізнавати.
Щоб ми ішли не навмання,
А вміли працювати.
Добро творили на Землі
І відкриття робили.
І поки в школі ми, малі,
Щоб всі науки вчили.

14 учень (Москаленко В.)

Бо це потрібно для життя,
Науки треба знати.
Усе робити до пуття
Та світ наш пізнавати.
А світ, як казка, дивосвіт!
Земля, немов перлина.
Тож пізнавати з юних літ
Повинна світ дитина.

Діти виконують пісню «На нашій Україні»

На нашій Україні і небо голубіше,
На нашій Україні і сонце на тепло,
На нашій Україні дівчата наймиліші,
На нашій Україні і пісня на добро.
Приспів:
У саду калина, на ставку верба,
Пісня журавлина – радість і журба,
Сонячна долина, стежка в споришах,
І співа пташина, як моя душа! 
І співа пташина, як моя душа!
На нашій Україні і зорі найрясніші
І хата біла-біла, неначе у вінку.


На нашій Україні молитва найсвятіша
І пісня солов’їна в вишневому садку.

Пустоваров М. А ми тільки те й робимо, що пізнаємо цей світ, дивуємося, питаємо, читаємо. Адже в світі так багато всього цікавого, що дивуєшся. І як до цього часу ти стільки всього не знав?

Громико І.. А думаєш, як виростеш, то будеш усе знати?

Пустоваров М. Ну, звичайно, буду знати набагато більше, ніж зараз. А можливо, й усе в світі буду знати, бо я так цього хочу. Людина, якщо захоче, то все зможе!

Верескун М . Як би не так! Ти подивися на дорослих людей! Вони вже вивчились, а всього ж не знають... Але завжди усім цікавляться, завжди вчаться. Бо ж недарма народне прислів’я каже: «Вік живи — вік учись».

Громико І. Всього ніхто не може знати, це однозначно. Адже у світі так багато наук. Ще кожного дня все нові й нові відкриття робляться то в одній галузі наук, то в іншій. Як це можна знати?

Пустоваров М. Так всі ж інформацію можуть отримати, аби тільки захотіти!

Громико І. Як же це ти зробиш?

Папуш М. А преса для чого? А телебачення? А Інтернет? Там все є! Тільки не лінуйся перечитати та переглядати цю інформацію.

Николаенко А. Так-то воно, так. Інформаційний потік великий. Але скажіть мені, чи все ви в ньому розумієте? Ото ж. Щоб зрозуміти інформацію, то треба дуже багато знати різних наук, а ми хіба знаємо все?

Папуш М. Ну, поки що не все...

Николаенко А.. Хотілося б усе знати, звичайно, бо все навкруги таке цікаве.

Шилова Е. Всього ніхто знати не може. Треба знати те, що необхідне для кожної людини, тобто основні знання треба мати, щоб жити в людському суспільстві і не бути невігласом.

Громико І. А що саме треба знати? Не підкажеш?

Шилова Е. Чому ж ні? Підкажу. Це вміння себе поводити в суспільстві людському, бути добрим і людяним, бути грамотним, добре вчитися і вміти знаходити потрібну інформацію в інформаційному потоці, бути працьовитим і відповідальним.

Папуш М. Так, ще багато чого треба знати, щоб жити поміж людьми, щоб пізнавати цей світ, щоб робити відкриття, щоб жити цікаво і змістовно. Бо ми — люди і без людей нам не прожити. А от хто скаже, де ще ми можемо брати доступну для нас інформацію, щоб знати більше, аніж нам дають у школі?

Шилова Е. Я вам підкажу цікаве джерело інформації — це книжки, дитячі енциклопедії, яких сьогодні є дуже багато. У них зібрана доступна для дітей інформація про все на світі.

Верескун М.

Щоб білий світ пізнати, потрібно довго вчитись.
Не байдикувати, а день у день трудитись.
Бо світ цей диво-дивина, це просто казка чарівна.
Тому в світ весело дивись і все життя учись, учись.
І ще одне запам’ятай: щодня читай, читай, читай.
Хто буде більше книг читати, той буде більше знати.



Діти виконують пісню «Читайте, читайте»

В мире столько разных книжек

Для девчонок и мальчишек.

Можно многое узнать,

Если все их прочитать.

Припев:

Читайте, читайте,

Творите, мечтайте,

Найдете удачу в пути.

Читайте, читайте,

Страницы листайте

Свой мир открывайте,

В нем все впереди.


Если хочешь быть известным,

Умным, добрым, интересным,

Всю вселенную познать,

Нужно книжку прочитать

Припев:

Читайте, читайте,

Творите, мечтайте,

Найдете удачу в пути.

Читайте, читайте,

Страницы листайте

Свой мир открывайте,

В нем все впереди.






Брехунова В. Не тільки діти пізнають світ через книжку, а й через народну мудрість: прислів’я, загадки, пісні, танці. Пізнає дитина світ і себе в ньому та знає, на що вона здатна. Бо й співати треба вчитися і танцювати теж, і до мудрості народної прислухатися, бо вона — це джерело пізнання.

Верескун М. Продовжить прислів’я.

  • Хліб-сіль їж, а правду —…( ріж!)

  • Сердите не буває ... (сите)

  • Вродилося ледащо, не годиться ... (ні на що)

  • Нема гіршого ворога, як дурний ... (розум)

  • У короткого розуму довгий ... (язик)

  • В очі лисицею, а за очі — ... (вовчицею)

  • Заздрість здоров’я ... (їсть)

  • Совість без зубів ... (гризе)

Оленка. А чи не пора нам погратися, діти? Зіграємо у цікаву гру «Так і Ні», яку написав для дітей Анатолій Бортняк. Будьте уважні, слухайте та відповідайте правильно.

Зіграти хочеться мені
З тобою, друже, в «Так» і «Ні».
Тобі питання задаю,
Готуй же відповідь свою.
Відповідай, коли мастак,
Єдиним словом «Ні» чи «Так».
Якщо кмітливий, друже, ти,
То може й рима помогти.
Але вона хитрюща в нас —
Аби не збила з толку враз!
Тягнути час навіщо нам?
Почнімо гру — побачиш сам!

Скажи, співає сом пісні?
Не гайся з відповіддю!... (Ні.)

Чи вміє плавати гусак?
Ну, що на це ти скажеш? ... (Так.)

Чи може стати у вогні
Вода холодним льодом? ... (Ні.)

Скажи мені, червоний мак
В січневу пору квітне? ... (Ні.)

А крокодил букет на дні
З лілей зібрати може? ... (Ні.)

Чи може вище гір літак
У вишину злетіти? ... (Так.)

А візерунки на вікні
Мороз малює взимку?... (Так.)

Чи правда, друже мій, що рак
Коли повзе, то задки?... (Так.)

Якщо не їстиме три дні,
Верблюд ходити зможе?... (Так.)

До забіяк і розбишак
Чи є в людей повага?... (Ні.)



Чи достигають навесні
Пшениця й жито в полі?... (Ні.)

Коли розсердиться їжак,
Слона він може вбити?... (Ні.)

А чи буває сон у сні?
Чекаю відповіді... (Ні.)

Скажи, морози крижані
Страшні для мавп тропічних?... (Ні.)

Чи правда це, що вовк усмак
Наївся груш і яблук?... (Ні.)

А під кінець скажи мені:
Цікава гра у «Так» і «Ні»?

Шагута В. Живучи поміж людьми, треба і самим бути достойними, добрими, чесними, ввічливими, розумними, порядними, комунікабельними, гуманними, добросовісними, великодушними, благородними. Бо всі ми в цей світ прийшли для добра, а тому поспішаймо робити добро, щоб з нами усім іншим було добре і приємно.

Стань на стежечку правди й добра,
Вчися людям добро робити.
Зрозуміти нам, діти, пора,
Що без цього не можна прожити.
А от іншим ти зла не бажай,
А приємність робити старайся.
В серці ласку і щирість тримай,
А як зло, то на зло й сподівайся.

Першина А.
Добре все у житті переймай,
Щедрим будь і ласкавим, привітним.
Тільки зла ти завжди уникай,
Хай душа твоя сонечком квітне
І дарує усім нам тепло,
Всіх зігріє любов’ю земною.
Щоб приємно всім людям було,
Що знаходяться поруч з тобою.

Громико І.

Багато людині потрібно здолати,
Навчитись, пізнати, створити себе.
Та найголовніше — людиною стати.
Хай праведний шлях у майбутнє веде.
Ми світ пізнаємо, вчимося дружити,
Співати, творити, літати у сні.
Вчимося людей і себе розуміти,
Щоб помисли чисті були і ясні.
Щоб йшли до людей ми завжди з добротою,
І сонце яскраве у душах цвіло.
Багато навчитись нам треба з тобою,
Щоб правди насіння в житті проросло.

Оленка. А що нам скаже Незнайко? Я все спостерігаю за ним, чи не виникло у нього якесь хоч одне питаннячко? Та ти що? Нічого і не навчився на святі? Нічого тебе не зацікавило? Нічого нового не дізнався?

Незнайко. Цікаво все було. Особливо книжки, енциклопедії . Вірші веселі сподобались, пісні...

Оленка. Так це ж чудово! Нарешті і ти розворушився та зацікавився. Тепер і ти не будеш Незнайком, а навпаки Пізнайком, як інші діти. То що на це скажеш?

Незнайко. Скажу, що бути Пізнайком ліпше. Бо світ і справді дуже цікавий і жити в ньому весело, просто казково. А жити — значить пізнавати, навчатися і творити. Я це сьогодні добре зрозумів.

Бо світ — це диво, світ — це казка,
А ти — людина, пам’ятай!
Трудись, учись, як слід, будь ласка,
Твори і світ цей пізнавай!

Учіться дивуватися й любити,
Красу творити вчіться кожен час.
Учіться праведно і справедливо жити,
Це так важливо у житті для нас.


1 учень (Строєв М.)

Ти на Землі живеш, дитино,
Мужнієш і ростеш невпинно.
З малесеньких дитячих літ
Ти пізнаєш великий світ.

2 учень (Субботіна Н.)

А світ цікавий, наче казка,
У ньому є тепло і ласка.
У ньому є і мама, й тато,
Та інших є людей багато.

3 учень (Крапівін А.)
І з усіма маленькі діти
Повинні спілкуватись вміти.
Повинні пам’ятати ми,
Що треба бути нам людьми.


4 учень (Першина А.)
Щоб з нами добре всім було,
Несіть в душі своїй тепло.
І знайте істину просту —
Несіть у серці доброту.

5 учень (Шагута В.)
І зігрівайте цілий світ
Уже тепер з маленьких літ.


Світ пізнавайте, добре вчіться,
Йдіть до мети, щодня трудіться.

6 учень (Ющенко І.)

Творіть красу, добро творіть,
Із сонцем в серденьку живіть.
І треба всім запам’ятати —
Прийшли у світ ми пізнавати.

7 учень (Верескун М.)
Ми — люди, треба нам трудитись,
Весь вік повинні ми учитись!
А щоб було цікаво жити —
То треба нам іще й творити!
Запам’ятати всім пора —
Прийшли у світ ми для добра!



Діти виконують пісню « А я бажаю вам добра»

Одна земля, одна надія 
І сонечко на всіх одне, 
Воно усіх теплом зігріє, 
Воно нікого не мине. 
І буде знов весна на світі 
Надію людям дарувать, 
І будем ми на світі жити, 
І про добро пісні співать. 
Приспів: 
А я бажаю вам добра, 
А я бажаю вам тепла, 
Любові завтра і сьогодні. 
А я бажаю вам добра, 
Щоб, наче сад, душа цвіла, 
Щоб зорі падали в долоні. 


Коли біда простягне руки, 
Прийдуть печалі і жалі, 
Згадай крізь терени розлуки, 
Що є кохання на землі. 
І буде знов весна на світі 
Надію людям дарувать, 
І будем ми на світі жити, 
І про добро пісні співать. 
Приспів :