Дистанційний урок української мови у 5 класі

Другорядні члени речення. Означення


Андрущак Аліна Анатоліївна,

вчитель української мови та літератури

Бабинської ЗОШ

Кельменецького району


Клас: 5

Дата проведення: 10.03.2020

Форма проведення: дистанційна

Вчитель: Андрущак Аліна Анатоліївна.


Тема: Другорядні члени речення. Означення.

Обладнання:

(Відеоуроки взяті із Шкільного порталу «В школе», розміщеного в YouTube.)


Мета: дистанційно поглибити знання учнів про другорядні члени речення; навчити їх що таке означення, якими частинами мови виражається; формувати вміння ставити питання до другорядних членів речення, виділяти в тексті їх умовними позначками; розвивати логічне мислення та мовленнєві навички, а також розвивати вміння школярів працювати дистанційно, самостійно, у додатку Classroom, використовувати посилання на відео уроки з Інтернет-платформ; виховувати інтерес до української мови.


Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань

1. Повторення вивченого

- Пригадайте що таке синтаксис?

- Що вивчає такий розділ мовознавства як пунктуація?

- Що таке словосполучення, його головні й залежні слова?

- Що таке речення?

- Які бувають речення за метою висловлення та емоційним забарвленням?

- Пригадайте з чого складається граматична основа речення?

- Що таке підмет та присудок? На які питання відповідають та як вони підкреслюються?

- Пригадайте які є другорядні члени речення?

- Що таке додаток? Що означає цей член речення та на які питання відповідає? Як ми підкреслюємо додатки?


ІІ. Ознайомлення з новою темою дистанційного уроку.

Назва уроку «Другорядні члени речення. Додаток»


  • Сьогодні ми дистанційно вивчатимемо нову тему: Другорядні члени речення. Означення.

Відеоурок за темою розміщений на сайті за посиланням: https://sites.google.com/d/1mRS2lQmQthYVxs6zMHrb7TqwX4pCU2aK/p/1aV4k0zo7-Ivmlj9We7_Vx9bCgyQ-dyX0/edit?fbclid=IwAR1TOx5NkysmP8vfjY3PXp0CsdGCBHddy3MqTxKXTaHxAINyt_E9NUAyfh8



ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

1. Пояснення вчителя.

Означення – це другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання: який? чий? котрий? і підкреслюється хвилястою лінією.

Наприклад: З пагона клена зірвався широкий жовтий лист.

(з пагона (якого?) з пагона клена, лист (який?) широкий і жовтий)

Ранкова ластівка літає.

(ластівка (яка?)ранкова)


Означення найчастіше виражається прикметником або займенником, рідше – іменником.

Наприклад:

  • означення, виражене прикметником: Густий туман спадає. Туман (який?) густий.

  • означення, виражене займенником: Прийшов наш день. День (чий?) наш.

  • Означення, виражене іменником: На Уляні була спідниця в горошок. Спідниця (яка?) в горошок.


ІV. Закріплення вивченого матеріалу

  1. Виконання вправ

Вправа №1.

Прочитайте та запишіть речення. У кожному реченні визначте й підкресліть головні й другорядні члени речення. Визначте від яких членів речення ставляться питання до означення?

  1. Мовчить сосновий бір. Підмет: бір (відповідає на питання що?), присудок: мовчить (відповідає на питання що робить?), означення: Сосновий (відповідає на питання який?), питання ставимо від підмета.

  2. Задумався дуб темношатний. Підмет: (хто?) дуб, присудок:(що зробив?) задумався, означення: темношатний (який?), питання ставимо від підмета: дуб (який?) темно шатний.

  3. Хизувався дуб міцним корінням. Підмет: (хто?) дуб; присудок: (що робив?) хизувався; додаток: (чим?) корінням, означення: (яким?) міцним. Питання ставимо від додатку: корінням (яким?) міцним.

  4. Зелений одягла вінок берізка ніжна. Підмет: берізка, присудок: одягла; додаток: вінок, означення: зелений; ніжна. Питання ставимо 1) від додатка: вінок (який?) ніжний, 2) від підмета: берізка (яка?) ніжна.

  5. Зажурила осінь золоту діброву. Підмет: осінь, присудок: зажурила, додаток: діброву, означення: золоту. Питання ставимо від додатку: діброву (яку?) золоту.



Вправа №2.

Перепишіть речення, на місці крапок уставляючи дібрані означення. Підкресліть усі члени речення (самостійно).

Холодна, білий, маленькими, зимові, пухнасті, міцна.


  1. Наближається … зима. Землю огорне … сніг, … крига скує річки.

  2. Дерева закутаються в … шати.

  3. Кущі закутаються … шаликами.

  4. Школярі чекатимуть на … канікули.


Виконання вправи:

  1. Наближається холодна зима. Землю огорне білий сніг, міцна крига скує річки.

  2. Дерева закутаються в пухнасті шати.

  3. Кущі закутаються маленькими шаликами.

  4. Школярі чекатимуть на зимові канікули


  1. Домашнє завдання

Вивчити правило на стор. 152.

Виконати вправи 411, 412 і відправити на перевірку у додаток Classroom.