Виховний захід
до Дня української писемності та мови
«Рідна мова - диво
калинове»
Коломійчук Людмила Петрівна,
вчитель початкових класів,
ЗОШ № 3
м. Білгород-Дністровський,
Одеська область
Мета: розширювати уявлення дітей про історію розвитку української мови, донести до серця кожного розуміння того, що рідна мова – наша душа, життя без якої є сірим і буденним, активізувати знання про неповторність і мелодійність української мови;
формувати комунікативну компетентність, стимулювати пізнавальну активність, розвивати самостійність та креативність мислення, збагачувати словниковий запас, розвивати вміння спілкуватися в колективі й знаходити спільні рішення;
прищеплювати інтерес дітей до української мови, виховувати почуття поваги до неї, національну самосвідомість, підвищувати загальну мовну культуру;
виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, художнього слова, пісні, повагу до батьків.
Обладнання: плакати з висловами про мову, костюми, рушники, малюнки, макет книги, презентація.
ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ
Вчитель. Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.
Учень
Добрий день вам, любі друзі!
Хай вам щастя – доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий, довгий вік!
Учениця
Починаймо наше свято!
Людей зібралося багато,
Щоб веселитись і співати,
І рідну мову прославляти!
Разом: Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо хлібом, любов’ю і миром.
Діти вклоняються і віддають коровай присутнім гостям.
Учениця
Ми малі, та всі ми друзі,
Ми одна родина,
А найбільша наша мати - рідна Україна.
Учень
Україна - рідний край
Поле, річка, зелен гай.
Любо стежкою іти.
Тут живемо я і ти.
Учениця
Моє коріння - рідний край,
Основа - пісня й вишитий рушник,
Джерельна мова, рідна світанкова
І в синім небі журавлиний крик…
Учень
Немає України без калини,
Як і нема без пісні солов'я:
А ми - народ, зернина від зернини,
В біді і щасті - ми одна сім'я.
Учениця
Немає України без тополі,
Як і нема без сонця сяйва дня.
Ти без коріння - перекотиполе,
А корінь там, де вся твоя рідня.
Учень
Без рушників немає України,
Як без любові і життя нема.
Душа без України - мов руїна,
пуста і мертва, холодно-німа.
Учениця
Немає України без вербиці,
Без сивого Славутича-Дніпра.
Нап'юся живодайної водиці,
В ній зачерпну любові і добра.
Вчитель. Діти, ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Ви здогадались, що я маю на увазі?
Учні (разом). Це наша рідна мова!
Учень
Звуків дуже є багато,
У природі все звучить.
Свище вітер, грім завзято
В темнім небі гуркотить.
Навесні співає пташка
І струмочок жебонить.
Джміль гуде, дзвенить комашка,
Все по-своєму звучить.
Звуки всі пізнати можна,
Хоч багато в світі їх.
Розбере дитина кожна,
Де тривога, сум чи сміх.
Але звуки ці — не мовні:
Стукіт, грюкіт, шелест, свист.
Хоч приблизно та умовно
Ними скаже щось артист.
Учениця
Знайте всі, мої шановні,
Не забудьтеся, бува.
У людей є звуки мовні,
Що складаються в слова.
Звуки, зібрані у слово,
Ще в далеку давнину,
Утворили рідну мову —
Українську, чарівну.
Учениця Українка я маленька,
українці батько й ненька.
На Вкраїні родилася,
в свою маму удалася.
Все, що рідне, я кохаю,
всім, хто рідний, помагаю,
своє ціню, свого вчуся
і до рідного горнуся.
Я – дівчинка –українка,
всіх запрошую до зали.
Гості, друзі, тата й мами,
разом з нами заспіваймо!
Пісня(Звучить пісня «Рідна мова» музика Павла Двірського, слова Григорія Вієру)
Вчитель. Діти, ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Ви здогадались, що я маю на увазі?
Учні (разом). Це наша рідна мова!
Вчитель Щасливі ми, що народились і живемо на такій чудовій мальовничій землі, в нашій славній Україні. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки. Тут основа роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово…
Мова – душа народу. І сьогодні ми будемо говорити про нашу рідну українську мову.
Учень Солов’їну, барвінкову,
колосисту навіки
українську рідну мову
в дар дали мені батьки.
Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас,
бо ж єдина, так, як мати,
мова в кожного із нас!
Учень Рідна мово українська,
Ти - душа мого народу,
Будь від роду і до роду,
Рідна мово материнська!
Учень Не цурайтесь мови, люди,
Рідного джерельця,
Хай вона струмочком буде,
Хай дійде до серця,
Учень
Хай вона в піснях лунає
І щодня, і в свято,
Соловейком хай співає
В українських хатах,
Учень Бо ж вона така багата,
Українська мова!
Неповторна і крилата,
І така чудова.
Учитель. Мова — це велике досягнення людства. Вона у кожного народу своя. І свою рідну мову ми всі повинні дуже добре знати, розмовляти нею чисто і правильно. Здається, що мова наша ввібрала у себе все: сонце і зорі, красу вишневого цвіту і ранкові роси, шепіт трави і дзвінкий спів струмочка, вечірні тумани і тепло літнього дня. Ви вже навчилися читати і писати рідною мовою, і надалі будете вдосконалювати свої знання, збагачувати словниковий запас, бо слів у нашій мові є надзвичайно багато.
учениця
У рідній мові слів багато,
Вона чарівна, пелюсткова
І мелодійна, й пречудова.
Учень
І рідну мову треба знати,
Вона ж для нас як рідна мати.
Вивчаймо ж мову з юних літ,
Щоб українцями йти в світ.
Виходить Мова в українському одязі з калиною, квітами в руках.
МОВА: Я ваша мова, діти, рідна мова
З роси, й води, з квіток і джерела.
Така, як зірка ніжна світанкова,
На цій святій землі завжди жила!
Я ваша мова, діти, рідна мова!
І поки я жива – народ живе.
Із глибини віків несу я кожне слово,
І хай воно вам до сердець пливе.
Щоб діти патріотами зростали,
Любили край свій рідний й берегли.
Щоб ви усі на захист мови стали
І розмовляти правильно могли.
Виходить Чарівниця.
Чарівниця. Я — Чарівниця, берегиня рідної мови. Не даю їй пропасти в лиху годину і хочу, щоб ви теж берегли і знали українську мову. Я прийшла до вас з глибини віків і дуже хочу почути, що ви знаєте про мову, і як ви розмовляєте, тому що мова — це найбільше багатство народу, а ви, українці, — славні нащадки нашого народу.
Хочу до вас я звернутися, діти.
Можна людині без мови прожити,
Можна без пісні, без загадки й казки?
Хто відповість? Поміркуйте, будь ласка!
Як же людині без казки і слова,
Без задушевної пісні й розмови?
Думаю я, що таке неможливо.
Мова людини — це щастя, це — диво!
Чарівниця
Правильно думаєш. Мова — це диво.
З нею людина розумна й щаслива.
Знаючи мову, спілкуються люди,
Мова загине — й людини не буде.
Учень
Як же без мови? Не уявляю!
Я щохвилини про щось та й питаю.
А коли мови не будемо знати,
Як же ми зможемо світ пізнавати?
Чарівниця
В світі ми — люди і правильно, діти,
Людям без мови не можна прожити.
Ще повідомити хочу вам я
В кожній країні є мова своя.
Кожна людина свою мову знає.
Любить безмежно її й поважає.
Рідна одним мова східна — японська,
Іншим найкраща — китайська, естонська.
Мова у світі панує англійська,
Нам найрідніша своя, українська.
Ведучий
Без мови не може існувати народ, його культура. Мова - це один з найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію.
Але багато років тому, коли люди жили в печерах, мова була дуже бідною. Вона складалася з небагатьох слів. Минали століття, змінювалися люди, удосконалювалась і мова, далі відбулась велика подія: люди винайшли письмо. Наше слов’янське слово бере початок за 30 століть до нашого часу у давнього народу - фінікійців. Це письмо запозичили і вдосконалили стародавні греки. Учений монах Кирило винайшов слов’янську азбуку. До 24 грецьких літер було додано ще 9 літер. На нашій українській землі ця азбука прийшла 1000 років тому. Вона повсякчас змінюється і вдосконалюється.
Чарівниця. Молодці, діти. Ви гарно говорите про мову. Але чи знаєте ви, що у нашій рідній мові є «чарівні» слова?
Учень У нашій рідній мові
Є чарівні слова.
Слова ці всім відомі,
Бо сила в них жива.
«Добридень», «До побачення»-
І усмішка сія!
Велике мають значення
Ось ці прості слова.
Учень Як скаже син чи дочка;
«Спасибі» вам, «Будь ласка»,
Ясніше сяє сонечко,
Бо в них - любов і ласка.
Від чарівних, добрих слів
Тепліше людям жити.
Якщо ти їх не говорив,
То треба говорити.
Учень
До гарного слова нам треба звикати.
Щоб мова була як дзвінке джерело.
Подумай сім раз, перед тим як сказати,
Щоб слово твоє людям радість несло.
Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,
Напоєне ласкою завжди було.
З добром і любов’ю від серця летіло
Й до іншого серця зі щирістю йшло.
Чарівниця. Молодці, діти, «чарівні» слова ви знаєте. Але чи завжди ви правильно їх вживаєте?. Зараз ми послухаємо, як треба правильно вживати слова.
Говори правильно!
Ну, як це правильно сказати?
Які слова вживати нам?
Відкрити що? Що відчиняти?
Як дати лад усім словам?
Що треба просто розгортати?
Що відкупорить, відімкнуть?
Коли слова які вживати?
І як дитині це збагнуть?
2.Все просто, в нас багата мова,
Для всього є свої слова.
Уважно прислухайсь до слова
І зрозумієш ці дива.
Прокинувсь — відкриваєш очі
І відкриваєш дивний світ.
І душу відкривай охоче
Ти для добра з маленьких літ.
3.Вікно до сонця відчиняєш,
Для друзів двері відчиняй.
Замок у дверях відмикаєш.
Ти добре це запам’ятай!
4.Що закупорене тісненько,
Відкупорити треба нам.
Запам’ятай і це гарненько
І раду всім даси словам.
Числівники другого десятка
— Назвемо числа по порядку,
Від одного аж до десятка.
Вперед й назад — усі відразу
І не збиваємось ні разу!
А з десяти до двадцяти
Як наголос поставиш ти?
— Казати треба — одина́дцять!
Скажу так само — чотирна́дцять!
Вимова в числах цих одна —
Скрізь наголос над складом на!
Чарівниця. Молодці, діти, правильно ви все сказали. Але в повсякденній розмові ви частенько вживаєте «суржики», тобто такі слова, що їх немає в літературній українській мові. Це слова-кальки з інших мов.
Учень
Так, слово кожному своє.
Багато слів у мові є.
Їх вивчити потрібно й знати,
Щоб в мові правильно вживати.
Але частенько наші діти
Не вміють чисто говорити.
Вживають суржики-слова,
І слів тих повна голова.
Вони вставляють їх в розмову,
Свою засмічуючи мову.
Стук у двері. Заходить «Мова»( дівчинка в українському костюмі)
Мова. Доброго дня, діти. Почула я, що ви про мене говорите, і прийшла до вас на свято. Все моє життя – це тернистий шлях боротьби. Я пережила дуже багато жорстоких століть, коли мене забороняли. Та ставши вільною, знову розквітла барвінковим цвітом.
Українська мова багата на казки, вірші. ігри, пісні, загадки. Усі ці скарби зібрані у коморах української мови.
І комора «Яка чудова українська мова»
ІІ комора «Гумористична»
ІІІ комора «Хто мову вивчає, той багато знає»
IVкомора «Віночок українських пісень»
Vкомора «Загадкова»
VІ комора «Хто знання має, той мур зламає »
І комора «Яка чудова українська мова»
Вчитель. «Мова кожного народу неповторна і своя», - це рядки з вірша. Здавна наш народ оспівував свою мову. У віршах і піснях називав її калиновою, солов’їною, барвінковою,милозвучною,співучою, мелодійною, багатою. Послухаймо найкращі вірші українських поетів про нашу рідну мову.
Виходять учні і читають вірші про мову.
Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня, линеш, рідне слово,
ти наше диво калинове,
кохана материнська мово!
Рідна мова моя, поетична, пісенна,
Пелюсткова і ніжна, як спів солов’я,
Як народу душа: щира, добра, натхненна,
Ти найкраща у світі, бо рідна моя.
Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода,-
То України мова барвінкова,-
Така багата й вічно молода.
Вона, як ніжна пісня колискова,
заходить в серце й душу з ранніх літ,
Ця мова , наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.
Мово моя, найчистіша криниця,
Є і краса, і багатство в тобі.
Кожен приходить до тебе напитись
В радості, щасті, у тихій журбі.
Ти з джерела і струмочка дзвінкого,
З лісу і поля, з квіток і роси.
З лугу розквітлого, з неба ясного,
З грому, веселки й світанку, з краси.
Тож розправ свої крила, лети на свободу
І над світом чарівно звучи!
Залишайся навічно у серці народу.
Мово рідна моя, не мовчи!
Пісня (Діти виконують пісню «Мова Батьківщини», музика В.Лепешка, слова Я. Кравченка)
Ведучий
Ми живемо в місцевості, де розмовляють багатьма мовами: українською, російською, болгарською, молдавською, татарською та іншими. Але найчастіше ми чуємо українську і російську мови.
На жаль, не всі прагнуть добре вивчити рідну мову і частіше поєднують ці мови в одну. Це часто призводить до кумедних ситуацій. До вашої уваги сценка з життя.
ІІ комора «Гумористична»
Мова.
Багато слів сказали ми про мову,
Чудову нашу, материнську, калинову,
Яка для нас – життєвий старт...
Але ж у нас сьогодні свято,
Тож доречний тут і жарт...
(Учні читають гуморески Павла Глазового
Інсценівка усмішки П. Глазового «Кухлик».
Автор Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші - не мина
Жодної крамниці.
Попросив він…
Дід Покажіть кухлик той,
що скраю.
Продавець. Што? Чєво?
Я нє понімаю.
Дід Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
Продавець Да какой же кухлік здєсь,
Єслі ето кружка!
Автор Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови.
Дід В Україні живете
Й не знаєте мови!
Продавець У меня єсть свой язик.
Да к чєму мнє мова?
Дід Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда
В моєї корови:
Має, бідна, язика,
Та не знає мови.
ІІІ комора «Хто мову вивчає, той багато знає»
Вчитель. Ми не тільки повинні любити рідну українську мову, милуватися словом, а також вивчати і знати правила мовознавчих розділів.
Вікторина «Мовознавці»
Скільки літер в українському алфавіті?
Скільки голосних звуків в українській мові?
Як визначити кількість складів у слові?
З якої літери пишуться назви квітів?
Скільки звуків позначає літера «ї»?
Який кущ є символом України?
Яка найбільша річка України?
Хто заснував місто Київ?
Яке слово зашифровано в українському гербі?
Які буквосполучення позначають один звук?
Вчитель: До краси української мови зверталося багато письменників і поетів. Послухайте уривки з творів і скажіть, хто їх написав.
1
Тече вода з-під явора,
Яром на долину,
Пишається над водою
Червона калина.
2 Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
3 Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть.
Ведучий
Хто ж написав ці вірші? (Т.Шевченко) Т.Г. Шевченка називають основоположником нової української літературної мови. Він виступав, як народний поет. Шевченко писав свої твори живою народною, розмовною мовою. На його творах училися письменники - наступники: Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський.
Учень Учи,дитино,рідну мову,
Гордися нею і лелій,
А зрадити голубоньку чудову
Ти навіть в думці не посмій.
Молися нею юними устами.
Вона твоя, як серце і душа.
Вона від прадіда, від тата і від мами,
Вона - Шевченкова,Франкова,Куліша.
Люби її, як матінку й природу,
Горнись до неї - ти ж бо її син!
Вона – безсмертя рідного народу,
Могутній, вічний України дзвін.
IVкомора «Віночок українських пісень»
(Звучать пісні про рідну мову)
Vкомора «Загадкова»
Загадки загадує Мова.
Ведучий
Пропоную послухати вірші і додати потрібні слова.
Щоб розумним й мудрим стати,
треба рідну мову…( знати).
А щоб вміти говорити,
треба рідну мову …( вчити).
Знає кожен з нас чудово –
не прожити нам без…( мови).
Рідна ж мова пелюсткова,
мудра, світла, …( світанкова).
І дзвенить щодня і в свята,
бо вона така…( багата).
В ній слова такі чудові.
хліб і сіль на…( рушникові).
В ній в віках батьки і діти,
як без мови нам …(прожити)?
Понад світом хай лунає,
хай ніхто…(не забуває)!
В українській мові дуже багато загадок, їх люблять відгадувати не тільки діти, а й дорослі. У загадці зашифрований якийсь предмет чи явище. Спостережлива людина завжди відгадає загадку. Перевіримо, чи спостережливі ви. Отже, відгадаємо загадки.
-Кольорова дуга через річку пролягла. (Веселка)
-Мене крають - не сумую, а весь рік усіх годую (Земля)
-Нахилилась над водою, наче та дівчина.
В вітоньках лягла журба. Відгадали? Я….(Верба)
-Маленька, менша від мачини,
Ні з ким не стану на борню.
А при читанні, коли треба,
Й людини мову я спиню.
Що це таке?
(КРАПКА)
-Злита з хвостиком ця крапка,
Невелика, власне, лапка.
Робить паузу, всім знайома.
Як вона зоветься?
(КОМА)
-Він після речення, цитати
Вмостився, схожий на гачок
Всіх нас примушує питати
А сам ні пари з вуст — мовчок.
(ЗНАК ПИТАННЯ)
-Що за знак - стрункий як спис.
Він над крапкою завис.
Спонука до поклику,
Хто ж бо він?
(ЗНАК ОКЛИКУ)
VІ комора «Хто знання має, той мур зламає »
1 конкурс «Що тут написано»
У кожному з цих слів криється одне або й два слова . Знайди їх.
Колиска стоколос
комар каблук
теніс ніжка
блакить виноград
касир кіннота
солома пиріг
телевізор стілець
водокачка комар
колоша тризуб
гавкіт голубінь
столиця листопад
подушка коломийка
гамак господиня
постіль слід
2 конкурс. Перевтілення рака.
За допомогою деяких букв звичайне слово РАК можна перетворити на пташку, неякісну продукцію та концертне вбрання диригента. Для цього треба поставити відповідні букви попереду слова. А якщо ти приєднаєш до слова РАК деякі інші букви, то з’являться нові слова , що означають космічного мандрівника, пристосування для гри в теніс і сантехнічне обладнання.(Додаток)
...РАК РАК,,,,,,,
...РАК РАК,,,,,
...РАК РАК,,,,,,,
Вчитель: А тепер пригадайте прислів'я та приказки. Пограємо в гру «Доскажи словечко»
1. Птицю пізнають по пір'ю, а людину по…( мові).
2. Без мови немає … (народу).
4. Хто своєї мови цурається, хай сам себе …(стидається. )
5. Гостре словечко коле ….(сердечко).
6. Давши слово – держись, не давши – …(кріпись.)
9. Слово – не горобець, як вилетить, то вже не …( спіймаєш.)
10. Слово до слова – зложиться …(мова.)
Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово!
У барвінки зодягайся, українське слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,
Як з дитячої колиски мову покохали.
Пісня - це національний дар, яким ми можемо пишатися. Послухайте легенду про нашу українську пісню.
Легенда про пісню
Якось Господь вирішив наділити дітей світу талантами. Французи обрали елегантність і красу. Німці - дисципліну і порядок, росіяни – владність,
італійці отримали хист до музики…
Обдарувавши всіх, підвівся Господь і раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була босою, одягнутою у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини.
Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.
Я - українка, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові. Сини мої на чужині, вороги знущаються із вдів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
- Чого ж ти не підійшла до мене раніше.Я всі таланти роздав.Як же зарадити твоєму горю? Дівчина хотіла вже піти, та Господь, піднявши правицю, зупинив її.
- У мене є дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня.
Узяла дівчина дарунок і міцно прижала його до серця. Вклонилась низенько всевишньому із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська пісня.
Вчитель: Пам’ятайте, що родина починається і з мови матері, і з пісні, а ще – з оберегів – наших давніх добрих символів. Пропоную вам ще одну гру « Чи впізнаєте ви оберіг».
1. Завдяки цьому оберегу народ радів, сміявся, виливав свою душу, печалився. (пісня)
2. А цей символ слугував і скатертиною, і вузликом, і окрасою; він невіддільний від життя людини від колиски і до останнього дня. (рушник)
3.Це дерево в українському фольклорі - поетичний символ дівчини або жінки. Його пагінцем б’ють, бажаючи здоров’я. (верба)
4. Рослина ця красива, особлива, вічнозелена. Це символ щастя-долі на весіллі, її інша назва поетична - «хрещатий». (барвінок)
5. Оберіг цей є хранителем краси і здоров’я дівчинки.
Схожий на квітчасту веселку. Є символом юності, дівочої молодості. (віночок)
6. А цей – символ української землі, символ дівочої вроди, любові неодмінний атрибут весілля.(калина)
Учень
Народний символ України-
Міцний яскравий кущ калини!
Це символ пам’яті і віри,
Що всіх врятує від зневіри.
Калина - символ об’єднання,
Щасливого буття бажання…
Калина рано пломеніє,
Дарує щастя і надію!
Вчитель. Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю.
Мово рідна, слово рідне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову можна забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.
Звучи, наша мово, над світом крилато,
Бо ти чарівна, барвінкова, багата!
Для нас, українців, найкраща, співоча,
Тебе будем вчити завзято й охоче.
Друзі шановні, матусі і тата,
Вдячні ми всім,
Хто прийшов на це свято.
Ми - українці - велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна.
Квітне в садочках червона калина,
Рідна земля для нас всіх - Україна.
Вже кінчилось свято.
І прощатись нам пора.
Ми бажаємо Вітчизні.
Разом. Щастя, миру і добра.
Учень Добро хай панує у вашому домі,
І мир нехай буде завжди.
Здоров’я міцного і щедрої долі
Бажаємо на довгі роки.
Пісня «Червона калина»