Тема: Право власності


Право власності

  • Сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини з приводу володіння, користування та розпорядження майном.

  • Право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб

Право власності

Право власника володіти, користуватись і розпоряджатись своєю річчю

Правомочності власника

Право володіння

забезпечена законом можливість мати у себе певну річ, утримувати її у своєму господарському підпорядкуванні (фактично тримати річ, зараховувати на баланс та ін.)

Право користування

забезпечена законом можливість вилучати корисні властивості речі в процесі її експлуатації, господарського чи іншого використання.

Право розпорядження

забезпечена законом можливість визначати юридичну долю речі шляхом зміни її належності, стану чи цільового призначення (передача за договором іншій особі, знищення, переробка тощо).

Види права власності

Власність Українського народу

в особі органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

приватна власність

- фізичних осіб;

- юридичних осіб;

державна власність

власність держави України та інших держав в особі органів державної влади;

комунальна власність

власність територіальних громад;

Здійснення права власності

  • Власник володіє, користується, розпоряджується своїм майном на власний розсуд;

  • власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону;

  • власник зобов’язаний при здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків додержуватися моральних засад суспільства

Захист права власності

1

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності

2

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню

3

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди

4

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним

5

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

  • було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

  • було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

  • вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не за їхньої волі іншим шляхом

6

Власник майна має право вимагати від особи, яка могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним

7

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном

8

Власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

9

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта, а у разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди

10

Власник земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель має право на компенсацію у зв’язку із знищенням цінності цих об’єктів


Набуття права власності

  1. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом

  2. Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом

  3. Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо майно не може бути витребуване у нього

  4. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлене договором або законом

  5. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі

  6. Право власності на новостворене нерухоме майно (житло, будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна)

  7. Право власності на рухому річ, створену особою шляхом переробки з матеріалу, що їй не належить, набувається власником матеріалу за його бажанням, якщо інше не встановлено договором або законом

  8. Якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку

  9. Особа, яка зібрала ягоди, лікарські рослини, зловила рибу або здобула іншу річ у лісі, водоймі тощо, є їхнім власником, якщо вона діяла відповідно до закону, місцевого звичаю або загального дозволу власника відповідної земельної ділянки

  10. Після спливу 1 року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність

  11. Особа, яка заволоділа рухомою річчю, від якої власник відмовився, набуває право власності на цю річ із моменту заволодіння нею

До первісних способів набуття права власності належать

1. набуття добросовісним набувачем права власності на майно відчужене особою, яка не мала на це права;

2. набуття права власності на новостворене майно;

3. набуття права власності на перероблену річ;

4. привласнення загальнодоступних дарів природи;

5. набуття права власності на безхазяйну річ;

6. набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився;

7. набуття права власності на знахідку;

8. набуття права власності на бездоглядну домашню тварину;

9. набуття права власності на скарб;

10. набувальна давність.

До похідних способів належать

1. набуття права власності на підставі цивільно-правових правочинів:

2. набуття права власності у разі приватизації державного та комунального майна:

3. інші.

Право власності припиняється у разі

1

Відчуження власником свого майна

2

Відмови власника від права власності

3

Припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі

4

Знищення майна

5

Викупу пам’яток історії та культури

6

Примусове відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розмішені з мотивів суспільної необхідності

7

Звернення стягнення на майно за зобов’язаннями власника

8

Реквізиція

9

Конфіскація

10

Припинення юридичної особи чи смерті власника