Правочин

дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків

Види правочинів

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (односторонній правочин може створювати обов’язки лише для особи, яка його вчинила)

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін

Презумпція правомірності правочину

Полягає у тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо правочин не визнаний судом недійсним

Умови дійсності правочину (вимоги до правочину)

• Зміст правочину не може суперечити цивільному законодавству, а також моральним засадам суспільства

• Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності

• Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі

• Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (усній або письмовій)

• Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним

• Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей

• Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або за домовленістю сторін

• Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом і є вчиненим із моменту його державної реєстрації

Форма правочину

Усна форма правочину

Усно можуть вчинятися всі правочини, за винятком трьох категорій, а саме:

1) такі, що підлягають нотаріальному посвідченню;

2) такі, що підлягають державній реєстрації;

3) для яких недодержання письмової форми означає їх недійсність

Письмова форма правочину

У письмовій формі належить вчиняти правочини:

1) між юридичними особами (застава, порука, поставка тощо);

2) між фізичною та юридичною особою (страхування, банківський вклад тощо), крім тих, які повністю виконуються у момент їх вчинення (купівлі — продажу, дарування, міні тощо);

3) фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, за винятком тих, які повністю виконуються у момент їх вчинення;

4) інші правочин, які закон визнає лише у письмовій формі

Місце вчинення правочину

1) місцем вчинення одностороннього правочину є місце вираження волі сторони;

2) місцем вчинення дво- або багатостороннього правочину є місце проживання фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи